Рішення № 140934532, 26.10.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/8738/26

Категорія 38

2/295/4497/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2026 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м.Житомира Лєдньов Д.М. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ТОВ «Коллект Центр», звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що 21.03.2021 між ТОВ «ФК «Верона» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір кредиту № 1844171.

Вказав, що кредитний договір укладено відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», з моменту отримання кредитодавцем на свою пропозицію укласти цей електронний договір (оферту) відповіді позичальника про прийняття (акцепт) такої пропозиції у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Також, укладено дистанційно, у письмовій (електронній) формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця, шляхом його підписання уповноваженою особою кредитодавця із застосуванням аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою технічних засобів або іншого аналога власноручного підпису) та позичальником - з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відповідно до положень ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Наголосив, що умовами договору передбачений загальний розмір наданого кредиту: 4000.00 грн., які позичальник, у свою чергу, зобов`язується повернути у встановлений строк та сплатити проценти за користування кредитом. Проценти за користування кредитом нараховуються на суму кредиту (або непогашену його частину) у розмірі 1,90 % від суми кредиту за кожен день користування. За невиконання або неналежне виконання обов`язків за цим договором сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України та умов даного договору.

Сторона зауважує на обставинах укладення між ТОВ «ФК «Верона» та ТОВ «Вердикт Капітал», а в подальшому між ТОВ «Вердикт Капітал» та позивачем ТОВ «Коллект Центр» договорів із відступленням права вимоги від 03.12.2021 та від 10.01.2023, відповідно, за результатом чого, позивач в порядку ст.ст. 512, 514 ЦК України як новий кредитор набув права вимоги до позичальника.

Позивач зазначає, що загальний розмір заборгованості по кредитному договору від 21.03.2021 становить 14 172,81 грн., з яких: 4000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 10 004,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 141,53 грн. інфляційні втрати; 27,28 грн. 3 % рчних.

Вказуючи на відповідні обставини позивач просить стягнути загальний розмір заборгованості, відшкодувати витрати з оплати судового збору в сумі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 9000,00 грн.

Ухвалою суду від 15.06.2026 по справі відкрите спрощене позовне провадження без виклику учасників.

Вивчивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Так, 21.03.2021 між ТОВ «ФК «Верона» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферта) № 1844171 на умовах терміновості, повернення та платності.

Згідно умов договору, сторони визначили, що загальний розмір наданого кредиту складає 4000,00 грн. (п. 1.2 договору).

Строк, на який надається кредит, складає 29 календарних днів з моменту підписання цього договору та перерахування коштів позичальнику, а саме: з 21.03.2021 по 18.04.2021 (п. 1.3 договору).

Відповідно до п. 1.4 договору, проценти за користування кредитом нараховуються на суму кредиту (або непогашену його частину) у розмірі 1,90 % від суми кредиту за кожен день користування.

Загальна вартість кредиту становить 6204,00 грн. (п. 1.6 договору).

03.12.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Верона» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №03/12/2021-2, за умовами якого ТОВ «ФК «Верона» зобов`язується відступити за плату право грошової вимоги, а ТОВ «Вердикт Капітал» зобов`язується, здійснивши фінансування в порядку передбаченому цим договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить ТОВ «ФК «Верона», і стає новим кредитором за кредитними договорами, укладеними між ТОВ «Фінансова компанія «Верона» і боржниками.

Відповідно до реєстру боржників №3 від 03.12.2021 до договору факторингу №03/12/2021-2 від 03.12.2021, ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №1841294 від 18.03.2021 в сумі 5 760,00 грн.

10.03.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та позивачем ТОВ «Коллект Центр» укладено договір про відступлення прав вимоги № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило позивачу ТОВ «Коллект Центр» права грошової вимоги до боржників.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору №10-01/2023 про відступлення прав вимоги від 10.03.2023 позивач ТОВ «Коллект Центр» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №1844171 від 21.03.2021 в розмірі заборгованості 14 172,81 грн., яка складається з: 4000,00 грн. - сума заборгованості за кредитом; 10 004,00 грн. - сума заборгованості за процентами, 168,81 грн. - відповідальність за порушення грошового зобов`язання згідно ст. 625 ЦК України.

З розрахунком заборгованості, який долучено до позовної заяви, слідує, що у відповідача ОСОБА_1 наявна заборгованість за кредитним договором №1844171 від 21.03.2021, зокрема: 4000,00 грн. - за основною сумою боргу, 10 004,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, 27,28 грн. - 3% річних (нараховані за період з 03.12.2021 по 23.02.2022), 141,53 грн. - інфляційні втрати (нараховані за період з 03.12.2021 по 23.02.2022).

За таких обставин, непогашена боржником заборгованість за кредитним договором №1844171 від 21.03.2021 становить 14 172,81 грн.

За нормою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписами статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону.

Стаття 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; -електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору - пункт 6 частини 1 статті 3 Закону № 675-VIII.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.

За положеннями ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором..

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного Кодексу.

Стаття 610 ЦК України передбачає, що порушенням зобов`язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд звертає увагу, що відповідачем не надано доказів на спростування доводів позивача, інші розрахунки не подавались.

З дослідженої судом інформації за укладеним договором слідує, що внаслідок неналежного виконання взятих на себе зобов`язань з боку позичальника виникла заборгованість в сумі 14 172,81 грн., з яких: 4000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 10 004,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками на дату відступлення права вимоги; 27,28 грн. - 3% річних (нараховані за період з 03.12.2021 по 23.02.2022), 141,53 грн. - інфляційні втрати (нараховані за період з 03.12.2021 по 23.02.2022).

Суд враховує, що нараховані інфляційні втрати у розмірі 141,53 грн. та 3% річних у розмірі 27,28грн. були нараховані до введення воєнного стану, а тому підлягають стягненню з відповідача.

Оскільки за результатами вирішення спору знайшли свого підтвердження обставини порушення відповідачем взятих на себе згідно договору кредиту зобов`язань, що виявляє порушення прав кредитора та необхідність їх поновлення, суд вважає необхідним задовольнити позов, стягнути заявлену учасником та обґрунтовану поданими доказами суму заборгованості.

На підставі ст. 141 ЦПК України підлягають до стягнення з відповідача витрати з оплати судового збору 2662,40 грн.

Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Верховний Суд у своїй постанові від 24 листопада 2021 року по справі № 420/1109/20 зазначив: «Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Cуд також має враховувати чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.

Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Судом досліджено долучені до позову договір про надання правової допомоги, укладений 01.07.2024 між ТОВ «Коллект Центр» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс», заявка на надання юридичної допомоги № 1068 від 01.04.2026, витяг з акту № 21 про надання юридичної допомоги від 30.04.2026 із зазначенням переліку наданих послуг, їх вартості та витраченого часу: надання усної консультації з вивченням документів 3000,00 грн. (2 години), складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 6000,00 грн. (2 години).

Надаючи оцінку наведеним доказам, суд звертає увагу на певній завищеності вартості наданих послуг за критеріями складності спору, значення для дієвого відстоювання інтересів довірителів в розрізі захисту порушеного права.

З огляду на складність справи, виходячи з принципу розумності та справедливості суд вважає за необхідне зменшити суму витрат, пов`язаних з професійною правничою допомогою в частинах надання консультації, складання позовної заяви, визначивши їх на загальному рівні 2000,00 грн.

За таких обставин, суд стягує з відповідача на користь позивача 2000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 137, 141, 258-279 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, адреса місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306), заборгованість за договором від 21.03.2021 в сумі 14 172,81 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Д.М. Лєдньов