Рішення № 140933533, 26.10.2026, Нововолинський міський суд Волинської області

Справа № 165/3162/26

Провадження № 2/165/1503/26

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області у складі:

головуючого судді Рибас А.В.

за участю секретаря судового засідання Степанець Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Нововолинського міського суду Волинської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

08 вересня 2026 року до Нововолинського міського суду Волинської області від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» Лисенко О.С., яка діє на підставі довіреності, надійшла позовна заява про стягнення з гр. ОСОБА_1 5 940,00 грн. заборгованості за кредитним договором № 22.01.2024-100001118 від 22.01.2024 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог представник позивача посилається на те, що 22.01.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір (оферти) № 22.01.2024-100001118. Відповідно до умов договору сума кредиту 3 000,00 грн.; строк, на який надається кредит 42 дня з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту 23.03.2024 року.

Відповідно до п. 3.1 договору кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію, якщо вона встановлена договором. Як зазначено в п. 3.2 договору кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Згідно з п. 4.1 договору кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5168-74ХХ-ХХХХ-4595.

Представник позивача вказує, що ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання перед відповідачем виконало належним чином та в повному обсязі, в свою чергу, відповідач свої зобов`язання перед позивачем не виконує, у зв`язку з чим, станом на дату подання позову утворилась заборгованість у розмірі 5 940,00 грн., що складається з: тіла кредиту 3 000,00 грн.; процентів 2 940,00 грн..

Ураховуючи наведене, представник позивача просить стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 22.01.2024-100001118 від 22.01.2024 року у розмірі 5 940,00 грн., а також понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у сумі 2 662,40 грн. та витрати, пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення у розмірі 116,58 грн. Крім того, посилаючись на ст.175 ЦПК України, позивач зазначає про попередні орієнтовні витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6 000,00 грн. та висловлює намір подати докази щодо понесених втрат на оплату правничої допомоги протягом 5 днів після ухвалення судового рішення.

Ухвалою судді Нововолинського міського суду Волинської області від 10 вересня 2026 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням та викликом сторін на 10.00 год. 22.10.2026 року.

У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача ТОВ «Споживчий центр» в судове засідання не з`явився, в пункті 3, 5 прохальної частини позовної заяви просив розгляд справи проводити без участі позивача та представника позивача за наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідач ОСОБА_1 правом подати відзив не скористався, в судове засідання не з`явився. Відповідно до вимог статті 128 ЦПК України вважається належним чином повідомленим, судовий виклик за зареєстрованим місцем проживання не вручений через відсутність адресата.

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 року в справі № 911/3142/19 сформував правову позицію, згідно з якою направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду.

Крім того, судову повістку про виклик у судове засідання доставлено у додаток «Viber» 10.09.2026 на номер мобільного телефону, зазначений у позовній заяві, що підтверджується відповідною довідкою (а.с. 41).

Враховуючи згоду позивача, керуючись статтею 280 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Зважаючи на положення частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Датою рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина п`ята статті 268 ЦПК України) 26.10.2026 року.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить такого висновку.

Як встановлено судом та вбачається із письмових доказів, наданих стороною позивача, ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором Е698 підписав пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферта), заявку кредитного договору № 22.01.2024-100001118 (кредитної лінії) та відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору № 21.01.2024-100001118 (а.с. 10-15).

Відповідно до п. 2.1 Пропозиції електронний кредитний договір, частиною якого є дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), укладається кредитодавцем та позичальником у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» (а.с. 10).

Згідно з п. 2.2, 2.2.1, 2.2.2, 2.2.3 Пропозиції електронний кредитний договір складається з наступних електронних документів, які містять всі його істотні умови: дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), розміщена на вебсайті кредитодавця у загальному доступі, а також у особистому кабінеті позичальника на вебсайті кредитодавця; заявка, сформована на сайті кредитодавця після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення кредитодавцем; відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформована на сайті кредитодавця, та підписана позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода), отриманого позичальником в повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті (а.с. 10).

У відповідності до пункту 3.1 Пропозиції за цим договором кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію(ї) (якщо комісія (її) встановлена (і) договором), (а.с. 10 на зворотному боці).

Згідно з пунктом 3.3 Пропозиції кредитодавець надає позичальнику кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; сума кредиту: встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; тип кредиту: кредитна лінія; строк, на який надається кредит: встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; дата повернення (виплати) кредиту: встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; проценти за користування кредитом (проценти): встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; графік платежів встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною кредитного договору (а.с. 10 на зворотному боці).

Положеннями пункту 4.1 Пропозиції передбачено, що кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5168-74ХХ-ХХХХ-4595.

Пунктом 4.4 Пропозиції сторони встановлюють, що проценти нараховуються з дня надання кредиту (включаючи безпосередньо день надання кредиту) включно до дати його фактичного повернення. У разі дострокового повного повернення кредиту позичальник у день його повернення сплачує проценти за період фактичного користування кредитом (включаючи безпосередньо день надання кредиту). У разі дострокового часткового повернення кредиту у день повернення позичальник сплачує проценти за період фактичного користування всією сумою кредиту, а на залишок суми кредиту нараховуються проценти у загальному порядку, передбаченому договором (а.с. 10).

Відповідно до п. 10.1 Пропозиції цей договір набирає чинності з дати отримання кредитодацем у інформаційній системі кредитодавця від позичальника відповіді про прийняття пропозиції (акцепт), підписаної одноразовом ідентифікатором, отриманим позичальником від кредитодавця на номер телефону позичальника, вказаний при реєстрації у інформаційній системі кредитодавця. Цей договір діє протягом одного року(ів), (а.с. 12).

22.01.2024 року ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором Е698 підписав Заявку кредитного договору № 22.01.2024-100001118 (кредитної лінії), (а.с. 13).

Відповідно до умов кредитного договору № 22.01.2024-100001118 від 22.01.2024 позичальнику надається кредит на наступних умовах:

1. Дата надання/видачі кредиту 22/01/2024.

2. Сума кредиту: 3 000 грн. 00 коп.

3. Строк, на який надається кредит 42 дня з дати його надання.

4. Дата повернення (виплати) кредиту 03.03.2024 (а.с. 13).

Пунктами 5-6 заявки визначено, що первинний період користування кредитом - 14 днів з дня його надання; черговий період - кожні наступні 14 днів з дня закінчення первинного періоду.

У відповідності до пункту 7 заявки процентна ставка «Економ» фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2 % за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом кожних перших 14 днів з дня отримання кредиту чергового траншу включно. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Процентна ставка «Стандарт» фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2.5 % за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку , на який надається кредит, окрім періоду застосування процентної ставки «Економ». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку (пункт 8 заявки, а.с. 13).

Графік платежів погоджений сторонами у пункті 11. Згідно із п. 13 заявки, комісії договором не встановлені.

Орієнтовна реальна річна процентна ставка за договором визначена у п.14 заявки та становить 174052,35 %. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача 5 940,00 грн., загальні витрати за споживчим кредитом - 2 940,00 грн.

На підставі договору № 4507 про надання послуг в системі LiqPay від 01.11.2020 року, укладеного між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Споживчий центр» (а.с. 17-22), 22.01.2024 року о 12:15 год. за допомогою системи LiqPay за договором кредиту № 22.01.2024-100001118 від 22.01.2024 року, на картку НОМЕР_1 перераховані грошові кошти в сумі 3 000,00 грн., ID оперції 2417661675, що підтверджується копією квитанції АК АТ «ПриватБанк» про перерахунок коштів (а.с. 16).

В свою чергу, відповідач ОСОБА_1 не здійснив жодного платежу з метою повернення кредитних коштів та відсотків за користування ними, що підтверджується долученим стороною позивача розрахунком заборгованості за договором № 22.01.2024-100001118 від 22.01.2024 року станом на 07.09.2026 року (а.с. 9). З огляду на це, заборгованість відповідача перед ТОВ «Споживчий центр» становить 5 940,00 грн., що складається з: тіла кредиту 3 000,00 грн.; процентів 2 940,00 грн..

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальником ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань перед кредитодавцем ТОВ «Споживчий центр» за кредитним договором № 22.01.2024-100001118 від 22.01.2024 р., внаслідок чого утворилась заборгованість.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України та ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статтею 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, необхідно дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі Закон).

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 3 вищевказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Згідно із статтею 64 ЦПК України докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1); жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2); суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. 3).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом на підставі досліджених у справі доказів встановлено, що 22.01.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 22.01.2024-100001118, який підписаний електронним підписом відповідача шляхом відтворення одноразового ідентифікатора Е698. Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» надало ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі 3 000,00 грн., які він зобов`язався повернути та сплатити проценти за користування ними, на визначених у кредитному договорі, умовах. Позивачем надано докази про перерахування відповідачу кредитних коштів на його картковий рахунок.

Разом з тим, відповідач належним чином взяті на себе обов`язки за кредитним договором не виконав, чим допустив заборгованість перед позивачем в розмірі 5 940,00 грн., що складається з: тіла кредиту 3 000,00 грн.; процентів 2 940,00 грн..

Враховуючи те, що за умовами договору відповідач отримав кредитні кошти та користувався ними, однак їх у встановлені строки не повернув та враховуючи правові висновки Верховного Суду у постановах від 05.03.2023 у справі № 910/4518/16, від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 3 000,00 грн.

При цьому, пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості, крім заборгованості за основним боргом, сторона позивача просить стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за процентами.

Суд, у даному випадку аналізуючи спірні правовідносини в контексті зазначених норм права, встановлює, що позивачем підтверджений факт укладення відповідачем договору з ТОВ «Споживчий центр», після підписання яких між сторонами договору виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у відповідача виникли зобов`язання повернути грошові кошти відповідно до умов кредитного договору, та сплатити проценти, а тому позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 процентів в сумі 2 940,00 грн. також підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позовна заява з доданими до неї матеріалами позивачем подана через систему «Електронний суд» та сплачений судовий збір в сумі 2 662,40 грн. Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 2 662,40 грн., що підтверджується документально (а.с. 8).

Згідно із п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

На підтвердження понесених витрат на поштові відправлення процесуальних документів відповідачу позивачем надано суду копію квитанції «Поштової служби «Е-Пост» від 07.09.2026 року на суму 116,58 грн. (а.с. 23).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що поштові витрати, пов`язані з розглядом справи у розмірі 116,58 грн. підтверджені належними та допустимими доказами, а тому підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 77, 81, 133, 141, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 22.01.2024-100001118 від 22.01.2024 року у розмірі 5 940 (п`ять тисяч дев`ятсот сорок) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок судового збору та 116 (сто шістнадцять) гривень 58 копійок витрат, пов`язаних з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку для подання заяви про перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження юридичної особи: вул. Саксаганського, буд. 133А, м. Київ, 01032; код ЄДРПОУ 37356833; МФО 305299, р/р НОМЕР_2 .

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 26.10.2026 року.

Головуючий суддя Алла РИБАС