Рішення № 140933331, 23.10.2026, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/5446/26

Провадження № 2/159/3085/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

23 жовтня 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Денисюк Т.В.

за участю секретаря судового засідання Пустової А.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в:

У серпні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі - ТОВ «Споживчий центр») через систему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №19.10.2025-100001106 від 19.10.2025 в розмірі 4860 гривень.

Позов мотивований тим, що 19.10.2025 сторони уклали в електронній формі кредитний договір (оферти) №19.10.2025-100001106, за умовами якого відповідачу наданий кредит в розмірі 2000 грн, строком на 217 днів до 23.05.2026, з процентною ставкою 1%, 0,5% за день користування кредитом, зі сплатою комісій про надання та обслуговування кредиту.

19.10.2025 сторони уклали додатковий договір, яким збільшили суму кредиту до 3000 грн, шляхом надання другого траншу в розмірі 1000 грн. Кредит наданий на строк 217 днів за визначеними в попередньому договорі процентними ставками, зі сплатою комісій про надання та обслуговування кредиту.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо своєчасного повернення кредиту позивач просив стягнути заборгованість в розмірі 4860 грн, з яких 3000 грн основного боргу, 1860 грн заборгованість за процентами, а також судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Також у позові представник позивача повідомив про подання доказів понесених судових витрат на оплату правничої допомоги в порядку частини восьмої статті 141 ЦПК України.

14.09.2026 суд відкрив провадження у справі, на підставі пункту 1 частини шостої статті 19, частини першої статті 274 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначив судове засідання, встановив сторонам строк для подання заяв по суті справи.

Сторони в судове засідання не з`явилися. Представник позивача при зверненні до суду з позовом одночасно подав клопотання про розгляду справи у його відсутності на підставі поданих доказів.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, правом подати відзив на позов не скористався. Судовий виклик скерований рекомендованим поштовим повідомленням R067281966909 повернувся з відміткою «адресат відсутній за місцем проживання».

Відповідно до вимог статті 128 ЦПК України відповідач вважається належним чином повідомленим.

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 в справі №911/3142/19 сформував правову позицію, згідно з якою, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважити повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду.

Окрім того, ухвала про відкриття провадження у справі скерована відповідачу на його електронну пошту, що відображено у системі документообігу суду від 15.09.2026.

Враховуючи згоду позивача, керуючись статтею 280 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося у зв`язку з неявкою всіх учасників справи (частина друга статті 247 ЦПК).

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина п`ята статті 268 ЦПК України) 23.10.2026.

Дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини і відповідні ним правовідносини.

Згідно з пропозицією (офертою), яку ТОВ «Споживчий центр» розмістив на вебсайті http://sgroshi/com.ua/ua/, позивач пропонує укласти електронний кредитний договір у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію». Електронний кредитний договір, крім цієї пропозиції, складається: із заявки, сформованої на сайті кредитодавця після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення кредитодавцем; відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепту), сформованої на сайті кредитодавця та підписаної позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (коду). За цим договором кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Сума кредиту, строк, на який він видається, проценти встановлюються у заявці, яка є невід`ємною частиною оферти (а.с.27-40).

19.10.2025 відповідач ОСОБА_1 створив Особистий кабінет позичальника, подав заявку на отримання кредиту, пройшов перевірку у системі BankID Національного банку і використовуючи персональний одноразовий ідентифікатор Е715 уклав з ТОВ «Споживчий центр» електронний кредитний договір №19.10.2025-100001106 з додатками.

За умовами кредитного договору:

- сума кредиту 2000 гривень (п.2),

- реквізити належного позичальнику платіжного засобу для надання коштів позичальнику за договором №4790-72**7170;

- строк кредитування - 217 днів до 23.05.2026 (п.3,4);

- умови та способи продовження (лонгації, пролонгації) строку кредитування зазначені в п.5;

- процентна ставка (фіксована) у розмірі 1 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом перших трьох чергових періодів (п.6); в наступних чергових періодах застосовується процентна ставка «Економ» у розмірі 0,5% в день (п.7);

- комісія, пов`язана з наданням кредиту (економічна сутність плата за надання кредиту), складає 9% від суми кредиту, тобто 180 грн, яка нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту, оплачується згідно графіка платежів (п.8);

- комісія за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі по 180 грн у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, нараховується кредитором та обліковується в перший день кожного з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно з графіком. Економічна сутність комісії за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено Кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До Комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які Кредитодавець зобов`язаний надавати Позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит (п.9).

Позивач 19.10.2025 за допомогою системи iPay перерахував відповідачу кредитні кошти в розмірі 2000 гривень на зазначену відповідачем у заявці платіжну карту, що підтверджується листом ТОВ «УПР» №1-1804 від 18.04.2026 (номер транзакції 896049533) та договором про надання послуг з переказу коштів № ФК-П-2024/01-2 від 04.01.2024 (а.с.15, 26).

19.10.2025 відповідач ОСОБА_1 в Особистому кабінеті подав заявку на отримання другого траншу кредиту і використовуючи персональний одноразовий ідентифікатор К395 уклав з ТОВ «Споживчий центр» додатковий договір до кредитного договору №19.10.2025-100001106 з додатками, на підставі якого сторони домовилися за взаємною згодою та ініціативою позичальника збільшити суму кредиту до 3000 грн, яка складається з усіх траншів (а.с.41-45).

За умовами додаткового договору :

- сума кредиту з дати укладення додаткового договору 3000 гривень (п.1.1), яка складається з двох траншів 2000 грн та 1000 грн (п.1.2);

- реквізити належного позичальнику платіжного засобу для надання коштів позичальнику за додатковим договором №4790-72**7170;

- строк, на який надається кредит (2 Транш) - 217 днів (п.1.2);

- комісія, пов`язана з наданням 2 Траншу (частини суми кредиту) (економічна сутність плата за надання кредиту), складає 9% від суми 2 Траншу, тобто 90 грн, яка нараховується кредитором та обліковується в день видачі траншу, сплачується згідно графіка платежів (п.1.3);

- комісія за обслуговування з дати укладення додаткового договору встановлюється у розмірі 270 грн. починаючи з чергового періоду, наступного за першим черговим періодом. Кількість і порядкові номери чергових періодів, у яких сплачується комісія за обслуговування, не змінюється цим додатковим договором. Сплачується у чергові періоди №2 і №3 (п.1.4).

Умовами додаткового договору передбачене нарахування процентів на підставі ст. 625 ЦК України у разі прострочення виконання позичальником грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування кредитом та/або комісій (п.17).

Сторони погодили графік повернення кредиту і сплати процентів, комісій за додатковою угодою 7 платежами (п.1.5).

Позивач 19.10.2025 за допомогою системи iPay перерахував відповідачу 2 транш кредиту в розмірі 1000 гривень на зазначену відповідачем у заявці платіжну карту, що підтверджується листом ТОВ «УПР» №1-1804 від 18.04.2026 (номер транзакції 896051136) та договором про надання послуг з переказу коштів № ФК-П-2024/01-2 від 04.01.2024 (а.с.15,25).

Згідно з наданим розрахунком позивач нарахував в день видачі першого та другого траншів комісію за надання кредиту, передбачену п 8 договору (180 грн) та п.1.3 Додаткового договору (90 грн) в загальному розмірі 270 грн, що становить 9% від загальної суми кредиту (3000х9%); 19.11.2025 (початок другого чергового періоду) та 20.12.2025 (початок третього чергового періоду) позивач нарахував передбачену п.1.4 Додаткового договору комісію за обслуговування кредиту в розмірі по 270 грн в кожному періоді.

Протягом перших трьох чергових періодів, починаючи з 19.10.2025 до 19.01.2026 (93 дні), позивач нараховував відсотки із застосуванням узгодженої у договорі (п.6 Договору) процентної ставки 1% в день від тіла кредиту 3000 грн.

В подальшому, починаючи з 20.01.2026 (початок четвертого чергового періоду) до 23.05.2026 (в межах строку кредитування) позивач нараховував відсотки із застосуванням узгодженої у договорі (п.7 Договору) процентної ставки «Економ» у розмірі 0,5% в день від тіла кредиту 3000 грн.

Також позивач з 19.11.2025 до 11.12.2025 за прострочення виконання позичальником грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування кредитом та комісій нарахував відповідачу проценти на підставі ст. 625 ЦК України в розмірі 1000 грн.

За розрахунком заборгованості відповідач на виконання умов Договору №19.10.2025-100001106 та Додаткового договору від 19.10.2025 вніс три платежі:

- 17.12.202025 в сумі 2200 грн, які позивач зарахував на погашення відсотків на підставі ст. 625 ЦК України, на часткове погашення комісій та відсотків за користування кредитом;

- 19.12.2025 в сумі 1200 грн, які позивач зарахував на погашення комісії за обслуговування кредиту (першого платежу) та на погашення відсотків за користування кредитом;

- 19.01.2026 в сумі 1200 грн, які позивач зарахував на погашення комісії за обслуговування кредиту (другий платіж) та на погашення відсотків за користування кредитом.

Загальний розмір облікованої заборгованості склав 4860 грн, з них 3000 грн основного боргу, 1860 грн заборгованість за процентами, 0 грн - комісія за надання кредиту, 0 грн - комісія за обслуговування кредиту, 0 грн проценти на підставі ст. 625 ЦК України.

Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.

Позов необхідно задовольнити частково з таких мотивів.

Згідно зі ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 627 ЦК України та статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 626, 628 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони (ст.207 ЦК України).

В силу статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Договір укладений в електронній формі є таким, що укладений у письмовому вигляді.

Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі Закону).

Відповідно до статті 3 Закону електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному ч. 6 цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

У постанові від 07.04.2021 у справі № 623/2936/19 Верховний Суд сформував висновок про правомірність використання при укладенні електронного договору електронного підпису у виді одноразового ідентифікатора.

Суд встановив, що кредитний договір та додатковий договір, про які йдеться у справі, за формою відповідають вимогам законодавства, підписані відповідачем одноразовими ідентифікаторами. ОСОБА_1 при укладенні договору та додаткового договору пройшов ідентифікацію, погодився на запропоновані умови кредитування і скористався кредитом, який перерахований на його картковий рахунок, здійснював платежі на повернення кредитної заборгованості.

Наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідач, підписавши цей договір, не лише погодив його умови, але й скористався кредитними коштами, які перераховані на вказаний ним картковий рахунок.

Крім того, проведення відповідачем часткової оплати на повернення кредиту, що відображено у розрахунках заборгованості, також засвідчує існування між сторонами кредитних правовідносин.

Верховний Суд в пункті 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17 (провадження № 14-144цс18) зазначив, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами.

Також у постанові Верховного Суду від 23.12.2020 у справі № 127/23910/14-ц зазначено, що часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та або суми санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 09.11.2018 у справі №911/3685/17 та від 10.09.2019 у справі № 916/2403/18.

Відповідач будь-яких доказів на спростування факту укладення кредитного договору не надав.

При вирішенні розміру заборгованості суд враховує таке.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (стаття 536 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору ( частина перша четверта статті 1056-1 ЦК України).

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст.80, ст.81 ЦПК України).

Перевіряючи заявлений позивачем розмір заборгованості, суд встановив, що проценти за користування кредитом нараховані в межах обумовленого договором та додатковим договором строку кредитування (217 днів до 23.05.2026 включно), за ставками погодженими сторонами.

Розмір процентів (1% та 0,5% в день) відповідає приписам частини п`ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», якими передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. Вказана норма була введена в дію Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023 № 498-IX та набрала чинності 24.12.2023.

Також є правомірним є нарахування комісій про надання кредиту в розмірі 270 грн та комісії за обслуговування кредиту в розмірі 540 грн, які передбачені умовами договору та додаткового договору і включені до загальних витрат з огляду на таке.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Частиною 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

На виконання вимог, у тому числі пункту 4 частини 1 статті 1 та частини 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08.06.2017 № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит).

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за надання кредиту та обслуговування кредитної заборгованості. Така форма витрат як комісія існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Наведене узгоджується з правовим висновком, який міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №496/3134/19.

Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).

У кредитному договорі №19.10.2025-100001106 та Додатковому договорі від 19.10.2025 зазначений розмір комісій за надання та обслуговування кредиту, а також вказаний конкретний перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з обслуговуванням кредиту, та які не включають в себе послуги, які кредитодавець зобов`язаний надавати позичальнику безоплатно. Умови щодо сплати комісії погоджені зі споживачем при укладенні кредитного договору та додаткового договору. Сплата комісій є складовою загальних витрат за кредитом, відповідач при укладенні кредитного договору погодився їх сплатити.

Кредитний договір відноситься до оспорюваних договорів.

Відповідач у судовому порядку кредитний договір не оспорював, а тому в силу вимог ст. 204 ЦК України цей правочин є правомірним, а нарахована комісія підлягає сплаті.

Разом з тим, згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості частина сплачених відповідачем коштів із платежу від 17.12.2025 була зарахована на погашення процентів, нарахованих позивачем на підставі ст. 625 ЦК України. Такі дії позивача не відповідають вимогам законодавства.

За приписами ч.4 ст.14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 на території України введений воєнний стан. В подальшому він неодноразово продовжувався та діяв як на час укладення спірного договору позику, так і на час розгляду цієї справи.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання за кредитним договором у період дії на території України воєнного стану, то на підставі ч.4 ст. 14 ЦК України, п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України звільняється від відповідальності, визначеної ст.625 ЦК України, що зумовлює перерахування заборгованості з 17.12.2025.

Як зазначено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 10.10.2019 справа №320/8618/15-ц провадження №61-4393сво18 на суд покладено обов`язок з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми, які підлягають стягненню.

Перераховуючи заборгованість, суд враховує, що:

Станом на 17.12.2025 (60 днів) заборгованість за кредитом обрахована правильно, вона складається з 3000 грн тіла кредиту, 270 грн комісії за надання кредиту, 270 грн комісії за обслуговування кредиту та процентів, нарахованих за ставкою 1% в день (п.6 договору) від тіла кредиту 3000 грн, що становить 30 грн в день (3000х1%), в розмірі 1800 грн (30х60).

Внесений відповідачем 17.12.2025 платіж в сумі 2200 грн, необхідно зарахувати на сплату комісії за надання кредиту (270 грн), комісію за обслуговування кредиту (270 грн), а решту платежу в сумі 1660 грн (2200-270-270) необхідно зарахувати на часткове погашення відсотків за користування кредитом. Заборгованість за кредитом на 17.12.2025 буде складатися з 3000 грн тіла кредиту та 140 грн заборгованості за процентами (1800-1660).

На 19.12.2025 (дата внесеного другого платежу) заборгованість за кредитом буде складатися з 3000 грн тіла кредиту та 200 грн відсотків (30х2 (дні)+140).

Внесений відповідачем 19.12.2025 платіж в сумі 1200 грн, необхідно зарахувати на погашення відсотків за користування кредитом, а решту 1000 грн (1200-200) необхідно зарахувати на тіло кредиту. Відтак, станом на 19.12.2025 включно розмір заборгованості буде складатися лише з 2000 грн тіла кредиту (3000-1000).

У період з 20.12.2025 до 19.01.2026 (дата третього платежу) заборгованість за кредитним договором буде складатися з 2000 грн тіла кредиту, 270 грн комісії за обслуговування кредиту (нарахованої згідно з графіком платежів 20.12.2025 на початку третього чергового періоду) та процентів, нарахованих за ставкою 1% в день (п.6 договору) від тіла кредиту 2000 грн, що становить 20 грн в день (2000х1%), що відповідає 620 грн за 31 день (20х31).

Внесений відповідачем 19.01.2026 платіж в сумі 1200 грн, необхідно зарахувати на сплату комісії за обслуговування кредиту (270 грн), на погашення відсотків за користування кредитом (620 грн), а решту платежу в сумі 310 грн (1200-270-620) необхідно зарахувати на тіло кредиту. Відтак, станом на 19.01.2026 включно розмір заборгованості буде складатися лише з 1690 грн тіла кредиту (2000-310).

В подальшому, наступні 124 дні, починаючи з 20.01.2026 до 23.05.2026 проценти необхідно обраховувати за ставкою 0,5% в день (п.7 договору) від тіла кредиту 1690 грн, що становить 8,45 грн в день (1690х0,5%). Заборгованість за процентами в цей період становить 1047,80 грн (8,45х124).

Підсумково, з відповідача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №19.10.2025-100001106 від 19.10.2025 в розмірі 2737,80 грн, з них: 1690 грн тіло кредиту, 1047,80 грн заборгованість за відсотками.

При цьому суд застосовує саме таку черговість зарахування внесених відповідачем платежів на погашення кредитної заборгованості (комісія, відсотки, тіло) та не застосовує у даному випадку приписи статті 19 Закону України «Про споживче кредитування» щодо першочергового погашення тіла кредиту та відсотків, оскільки сторонами при укладенні кредитного договору та додаткового договору погоджений графік платежів, згідно з яким сплата комісії передбачена в першому - третьому черговому періоді, а сплата основної суми кредиту (тіла кредиту) в четвертому сьомому (останньому) черговому періоді.

Відповідач доказів належного виконання кредитних зобов`язань чи контррозрахунок заборгованості не надав.

Щодо судових витрат.

У частині першій статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позовні вимоги суд задовольнив на 56,33%, відтак з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені судові витрати в розмірі 1500 грн (2662,40х56,33%).

Керуючись статтями 12, 76-81, 141, 158, 247, 268, 274-278, 280 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 509, 526, 626, 628, 638, 1048, 1049, 1055, 1054 Цивільного кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №19.10.2025-100001106 від 19.10.2025 в розмірі 2737 (дві тисячі сімсот тридцять сім) гривень 80 копійок, яка складається з: 1690 гривень заборгованості за тілом кредиту, 1047,80 гривень заборгованості за нарахованими процентами.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складання.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення рішення може бути оскаржене відповідачем до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», адреса місцезнаходження: м.Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ: 37356833.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складене 23.10.2026.

ГоловуючийТ. В. ДЕНИСЮК