Рішення № 140930704, 26.10.2026, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/4684/26

№ 2/688/2916/26

Рішення

Іменем України

26 жовтня 2026 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючого - судді Березюк Н.П.

за участю: секретаря судового засідання Кулеші Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань у м. Шепетівці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог

24.09.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором №29.01.2022-100004795 від 29.01.2022 у розмірі 13120 грн, з яких: прострочена заборгованість за тілом кредиту 8000 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 5120 грн, а також сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн та 120,18 грн витрат на відправку поштової кореспонденції відповідачу.

Позов мотивований тим, що 29.01.2022 ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №29.01.2022-100004795, за умовами якого позичальнику наданий кредит в сумі 8000 грн, строком на 42 дні з дати його надання, зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 2% в день, які застосовуються протягом первинного періоду та протягом періоду «Економ» та 3% в день протягом всього строку, на який надається кредит, окрім первинного та «Економ» періодів.

За умовами договору позичальник ОСОБА_1 отримав кредитні кошти на умовах строковості, платності, поворотності та зобов`язався повернути кредитні кошти та сплатити проценти за користування коштами.

ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за Договором виконало в повному обсязі. Відповідач належним чином свої зобов`язання за кредитним договором не виконує, у зв`язку з чим станом на дату подання позовної заяви утворилась заборгованість у розмірі 13120 грн, з яких: прострочена заборгованість за тілом кредиту 8000 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 5120 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, у позовній заяві просив проводити розгляд справи за відсутності представника ТОВ «Споживчий центр».

Узагальнені доводи та заперечення відповідача.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся за зареєстрованим місцем проживання, на адресу суду повернуто поштове відправлення з відміткою ВПЗ «адресат відсутній за вказаною адресою».

Представник відповідача Тимошенко О.І. подав до суду відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позову та стягненні судових витрат, оскільки в матеріалах справи відсутній кредитний договір, публічна оферта, натомість міститься заявка на прийняття публічної оферти без номеру та дати, в якій електронний підпис відповідача відсутній у будь-якому вигляді. Позивач не надав жодного документа, в якому б містився власноручний підпис відповідача, включно з підписом накладеним з використанням одноразового ідентифікатора. Також позивач не надав доказу направлення відповідачу смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором для підписання кредитного договору. В квитанції про видачу кредитних коштів в розмірі 8000 грн не зазначено прізвище, ім`я та по батькові отримувача коштів та не повністю вказаний номер платіжної картки, на який проведено грошовий переказ, тому позивач не довів, що переказ коштів здійснено на користь відповідача, а не іншої особи, а також те, який саме номер платіжної картки ввів відповідач при оформленні заявки на кредит. Вказує, що розрахунок заборгованості не є первинним обліковим бухгалтерським документом, і не може підтверджувати факт проведення тих чи інших операцій з надання грошових коштів у кредит. Отже, не є і належним доказом наявності заборгованості. Крім того, заперечує стягненню з відповідача витрат на оплату поштового відправлення відповідачу в сумі 150 грн, оскільки згідно квитанції ТОВ «Е-пост» такі витрати складають 120,18 грн. Також просить відмовити у стягненні витрат на правничу допомогу в сумі 6000 грн, оскільки позивач не надав суду відповідних доказів на підтвердження розміру витрат, позовна заява підписана не адвокатом, а представником ОСОБА_2 , який за відсутності ордеру та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю не є адвокатом, а штатним юристом, тому позивач не сплачував йому гонорар, відповідно не поніс витрат на професійну правничу допомогу.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

24.09.2026 позивач через систему «Електронний суд» звернувся до суду з цим позовом, до якого долучив докази направлення позовної заяви з додатками відповідачу.

25.09.2026 суд отримав інформацію про зареєстроване місце проживання відповідача, відкрив спрощене позовне провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 26.10.2026.

14.10.2026 представник відповідача Тимошенко О.І. направив до суду заяву про продовження строку на надання відзиву на позов, а 22.10.2026 направив до суду відзив на позов.

23.10.2026 представник позивача Чехун Ю.В. направила до суду відповідь на відзив, в якому вказала, що відповідач подав відзив на позов, в якому повністю заперечує проти позовних вимог, однак не надав жодного доказу на підтвердження своїх заперечень або на спростування доводів позивача. Тому доводи відповідача мають виключно декларативний характер та не спрямовані на спростування конкретних фактичних обставин, доведених позивачем належними і допустимими доказами. Зокрема, заперечуючи щодо отримання відповідачем кредитних коштів, сторона відповідача не подала виписки по рахунках відповідача або клопотання про витребування таких доказів. Також зазначила, що кредитний договір між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладений в електронній формі шляхом отримання/ознайомлення відповідача з пропозицією про укладення кредитного договору (оферта), подання відповідачем Заявки на укладення кредитного договору та надсилання відповідачем відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору. Стороною позивача документи, що складають кредитний договір підписувались електронним підписом, стороною відповідача за допомогою одноразового ідентифікатора, який було надіслано у смс-повідомленні на номер, вказаним останнім як фінансовий. При цьому, відповідач не заперечує, що відповідний засіб зв`язку належить йому. Посилання сторони відповідача на те, що позивач не надав жодних доказів, які б дозволяли ідентифікувати відповідача як особу, що фактично вчинив дії з укладення договору, є необґрунтованими, оскільки кредитний договір містить його особисті персональні дані. Крім того, відповідач підтвердив факт ознайомлення зі змістом кредитного договору та погодився на відповідні умови кредитування, не надав відомостей щодо оскарження умов кредитного договору у судовому порядку.

Щодо видачі коштів відповідачу вказала, що згідно договору про надання послуг еквайрінгу, порядок здійснення платіжної операції відбувався за допомогою інформаційного обміну електронними повідомленнями між програмно-технічними комплексами позивача та надавачем послуг еквайрінгу, в свою чергу відповідно повідомлення не є платіжними інструкціями в розумінні Закону України «Про платіжні послуги». Отже, позивач надав доказ на підтвердження видачі кредитних коштів. Крім того, позивач надав до суду електронні докази в паперовій формі (роздруківка тексту заявки кредитного договору, відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору, підписані одноразовим ідентифікатором, які містять номер особистого електронного платіжного засобу відповідача.

Щодо ідентифікації відповідача під час укладення договору вказала, що під час оформлення договору проведена електронна ідентифікація користувача за допомогою системи BankID Національного банку України, відтак від центрального вузла цієї системи були отримані відомості, які однозначно ідентифікують відповідача. Відповідач не надав суду доказів про використання його даних третіми особами без його відома, звернення до правоохоронних органів щодо можливого шахрайського оформлення кредиту та інших доказів, що спростовували проведену електронну ідентифікацію.

Щодо процентів за кредитним договором, вважає, що загальні витрати за споживчим кредитом є співмірними, враховуючи дату укладення договору та строк кредитування. Жодних нарахувань поза межами строків кредитування, зокрема у порядку ст. 625 ЦК України, позивач не здійснював. Доводи відповідача про необґрунтованість розрахунку заборгованості є безпідставними, оскільки матеріали справи не містять жодних розрахунків, які б спростовували правильність розрахунків позивача. За наведених обставин, просить позовні вимоги задовольнити.

26.10.2026 сторони до суду не з`явилися. Суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виклад встановлених судом обставин та зміст спірних правовідносин

Між сторонами виникли правовідносини щодо заборгованості за кредитним договором, які регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Суд встановив, що 29.01.2022 ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №29.01.2022-100004895 шляхом підписання заявки та пропозиції про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферти). Під час укладення кредитного договору позичальник пройшов ідентифікацію шляхом використання Системи ВаnkID Національного банку. Договір підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання ним одноразового ідентифікатора S559, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.

Відповідно до п.1.1 вказаної Пропозиції, за цим договором кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до умов договору позичальнику наданий кредит у розмірі 8000 грн строком на 42 дні. Первинний період користування кредитом 14 днів з дня його надання. Черговий період користування кредитом кожні наступні 14 днів з дня закінчення первинного періоду. Період користування ставкою «Економ» - період фактичного користування кредитом, протягом якого застосовується фіксована процентна ставка «Економ», який розпочинається в день, наступний за днем сплати позичальником повністю всіх процентів, нарахованих на дату платежу, та закінчується через 14 днів.

Процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом періоду «Економ». Процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 3% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який налається кредит, окрім первинного періоду та періоду «Економ». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку..

Відповідно до п. 11.11. пропозиції, позичальник підтверджує, що йому надані та він отримав інформацію, зазначену в частині 2 статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», паспорт споживчого кредиту відповідно до Закону України «Про споживче кредитування", графік платежів з переліком складових загальної вартості кредиту відповідно до Правил розрахунку небанківськими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, примірник цього договору.

Кредитодавець виконав своє зобов`язання за кредитним договором та надав відповідачу кредитні кошти згідно умов кредитного договору в сумі 8000 грн, що підтверджується квитанцією АТ КБ «ПриватБанк», відповідно до якої перерахування коштів за договором №29.01.2022-100004795 здійснювались 29.01.2022 в сумі 8000 грн, за допомогою системи LiqРay.ua на платіжну картку № НОМЕР_1 .

В порушення вимог договору позичальник не сплачував необхідні платежі у розмірах та порядку, визначених договором, в результаті чого станом на 16.09.2026 виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 13120 грн, яка складається з 8000 грн - заборгованості по кредиту, 5120 грн заборгованості по процентам, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором №29.01.2022-100004795 від 29.01.2022.

Вказані обставини підтверджуються письмовими доказами: копіями заявки кредитного договору №29.01.2022-100004795 від 29.01.2022, пропозиції про укладання кредитного договору; відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору; квитанцією АТ КБ «ПриватБанк», розрахунком заборгованості, іншими матеріалами.

Застосовані норми права.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч.ч. 1 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Оцінка суду.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Суд встановив, що ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Споживчий центр» кредитний договір №29.01.2022-100004895 від 29.01.2022 в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Договір підписаний накладенням електронного підпису, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який був надісланий кредитодавцем на його номер телефону.

Відповідач отримав кредит в сумі 8000 грн, що надійшов на його банківську карту, зазначену ним в заявці. Суд зазначає, що кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису. Відтак, укладення договору у запропонованій формі із запропонованими умовами, відповідало внутрішній волі відповідача ОСОБА_1 , оскільки саме він зареєструвався в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Споживчий центр», заповнив заявку, встановленої форми на сайті на отримання кредиту, повідомивши інформацію про власні прізвище ім`я та по батькові, дату народження, паспортні дані, податковий номер, номер мобільного телефону, номер банківської карти, обрав суму кредиту та строк виплати. Договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора. Без отримання смс-повідомлення кредитний договір між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 не був би укладений. Відповідач був вільним у виборі фінансової установи для отримання кредиту, а факт отримання коштів підтверджує вільне волевиявлення на вчинення правочину.

Будь-яких відомостей про протиправне використання особистих даних відповідача сторонніми особами, в тому числі номером мобільного телефону, на який ТОВ «Споживчий центр» був надісланий одноразовий ідентифікатор для підписання кредитного договору, та банківського рахунку, в матеріалах справах немає.

Після підписання кредитного договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема у відповідача виникли зобов`язання по поверненню суми отриманого кредиту та сплати відповідної плати за користування кредитом. Сторони погодили умови кредитування, в тому числі кількість та розмір платежів, періодичність їх внесення, розмір процентної ставки, строк кредитування.

Відповідно до правового висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року по справі № 2-383/2010 стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідач своїх зобов`язань щодо повернення, отриманих в борг коштів, сплати процентів не виконав, у зв`язку з чим має заборгованість, яка підлягає стягненню на користь позивача.

При цьому, суд враховує, що відповідач власного розрахунку заборгованості за кредитом не надав та не надав суду доказів погашення кредитної заборгованості.

За наведених обставин, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки судом позов задоволено в повному обсязі, судовий збір в розмірі 2662,40 грн, що сплачений позивачем при зверненні до суду, підлягає стягненню з відповідача на його користь.

Крім того, позивач ТОВ «Споживчий центр» просить стягнути витрати, пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення, у розмірі 120,18 грн.

Вказані витрати пов`язані із вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду справи та відповідно до п.4 ч.3 ст. 133, ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №29.01.2022-100004795 від 29.01.2022 року у розмірі 13120 (тринадцять тисяч сто двадцять) гривень, з яких заборгованість по тілу кредиту 8000 грн, проценти 5120 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок судового збору та 120 (сто двадцять) гривень 18 копійок витрат, пов`язаних з надсиланням відповідачу позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», адреса: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, ЄДРПОУ 37356833;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складений 26.10.2026.

Суддя: Неоніла БЕРЕЗЮК