Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 509/4163/25
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2026 року с-ще Овідіополь
Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Бочарова А.І.,
при секретарі Сірман Г.В.,
за участю: прокурора Боднар Л.В.,
представника відповідача ОСОБА_1 , адвоката Красильнікової А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Овідіополь клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Красильнікової Анастасії Володимирівни про стягнення судових витрат у цивільній справі за позовом
керівника Чорноморської окружної прокуратури, який діє в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Овідіопольської селищної ради Одеського району Одеської області
до
ОСОБА_2 ,
ОСОБА_1 ,
ОСОБА_3 ,
Товариства з обмеженою відповідальністю «Істарома»,
третя особа на стороні відповідачів, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Селянське (Фермерське) господарство «Таіс»,
про
витребування земельної ділянки,-
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 23.09.2026 року у задоволенні позовних вимог керівника Чорноморської окружної прокуратури, який діє в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Овідіопольської селищної ради Одеського району Одеської області до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Істарома», третя особа на стороні відповідачів, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Селянське (Фермерське) господарство «Таіс», про витребування земельної ділянки було відмовлено в повному обсязі.
28.09.2026 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Красильнікова А.В., подала клопотання про стягнення судових витрат у цивільній справі за позовною заявою керівника Чорноморської окружної прокуратури, який діє в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Овідіопольської селищної ради Одеського району Одеської області до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Істарома», третя особа на стороні відповідачів, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Селянське (Фермерське) господарство «Таіс», про витребування земельної ділянки.
В обґрунтування клопотання зазначила, що у відзивах адвокатом було заявлено вимогу про стягнення судових витрат на правничу допомогу, а також до закінчення судових дебатів у справі було зроблено заяву про те, що докази будуть подані впродовж визначеного частиною восьмою статті 141 ЦПК України строку, тобто протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. На підтвердження наданого обсягу послуг із детальним описом робіт, витраченого часу та вартості наданих послуг, що підлягають сплаті відповідачем, надала договір про надання правової допомоги від 18.08.2025 № 6, додаткову угоду № 1 від 17.07.2026 та акт прийняття-передачі послуг від 25.09.2026, та просила стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу.
13.10.2026 року виконувач обов`язків керівника Чорноморської окружної прокуратури, який діє в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Овідіопольської селищної ради Одеського району Одеської області, надав заперечення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
У запереченнях прокурор зазначив, що наданий адвокатом Акт прийому-передачі послуг не містить логічного опису вартості виконаних робіт, а зводиться до грубого розподілу 18000 грн. (суми, зазначеної в додатковій угоді) на необґрунтовано завищений час виконання видів послуг. Прокурор посилається на те, що з матеріалів справи вбачається, що під час розгляду справи в суді адвокатом до суду надано відзив на позовну заяву, написання якого зайняло 8 годин та оцінено в 4000 грн., а також написання відзиву на позовну заяву після зміни предмету позову, що зайняло 4 години - 2000 грн. Наголосив, що відзив після зміни предмету позову не містив нових аргументів, відмінних від аргументів первісного відзиву. Щодо підготовки та участі у судових засіданнях, зазначив, що адвокат була обізнаною про позицію прокуратури, законодавство, яким регламентуються правовідносини, що були предметом судового розгляду, документи та доводи, якими прокурор обґрунтовував свої вимоги, тобто, підготовка до розгляду цієї справи не вимагала великого та суттєвого обсягу юридичної і технічної роботи. Також, на думку прокурора, безпідставним є включення до акту приймання-передачі наданої правової допомоги послуги як «подання відзиву», «підготовка та оформлення додаткових матеріалів, що додаються до заяви про стягнення судових витрат», оскільки технічне сканування та копіюванням документів, направлення документів не є різновидом правничої допомоги, та не вимагає застосування професійних знань адвоката, тому такі дії не можуть бути віднесені до витрат на правничу допомогу.
Представник позивача в судовому засіданні заяву підтримав, просив суд її задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні заперечував щодо задоволення заяви.
Дослідивши матеріали справи, заперечення прокурора, докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
18.08.2025 року між ОСОБА_1 та адвокатом Станковою Анастасією Володимирівною був укладений Договір про надання правової допомоги № 6, у п. 4.1 якого визначена вартість послуг адвоката у розмірі 10000,00 гривень. 17.07.2026 року між сторонами була укладена Додаткова угода № 1 до вказаного договору, згідно з якою прізвище адвоката у Договорі було змінено зі « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 », а також у зв`язку з тривалим розглядом справи № 509/4163/25 сторони дійшли згоди змінити вартість послуг адвоката з 10000,00 гривень до 18 000,00 гривень. З Акту приймання-передачі послуг до Договору про надання правової допомоги № 6 від 18 серпня 2025 року також вбачається, що вартість правової допомоги становить 18 000,00 грн., які сплачуються протягом 30 днів після підписання Акту приймання-передачі послуг.
У відповідності до умов договору від 18.08.2025 № 6 адвокатом Красильніковою А.В. здійснено представництво інтересів ОСОБА_1 у справі № 509/4163/25, зокрема шляхом:
вивчення документів Клієнта, укладення договору, видача ордера, подання заяв до суду, ознайомлення з матеріалами справи, аналіз законодавчої бази, дослідження судової практики, на яку посилався Позивач, пошук постанов Верховного Суду в ЄДРСР, формування та узгодження правової позиції з Клієнтом (16 годин, 8000 грн.);
написання та подання відзиву на позовну заяву (8 годин, 4000 грн.);
ознайомлення із заявою про зміну предмета позову, написання та подання заперечень (2 години, 1000 грн.);
написання та подання відзиву на позовну заяву після зміни предмету позову (4 години, 2000 грн.);
підготовка та участь у 2 судових засіданнях (5 годин, 2500 грн.);
складання заяви про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, підготовка та оформлення додаткових матеріалів, що додаються до заяви (1 година, 500 грн.).
Положеннями ч. 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У відзиві, поданому адвокатом 29.01.2026, зазначалося, що попередній (орієнтовний) розмір судових витрат, які відповідач ОСОБА_1 поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, становить 18 000 грн., і відповідно було заявлено вимогу про стягнення судових витрат на правничу допомогу, а також до закінчення судових дебатів у справі було зроблено заяву про те, що докази будуть подані впродовж визначеного частиною восьмою статті 141 ЦПК України строку.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Красильнікова А. В. звернулася до суду із заявою про стягнення судових витрат на правничу допомогу у передбачені положеннями ч. 8 ст. 141 ЦПК України строки.
Положеннями ч. 1 ст. 270 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до вимог ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Згідно з ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
При цьому розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Аналогічних висновків дійшла ВП ВС у постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, ОП КГС ВС - у постанові від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19.
Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Отже склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Як визначено ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт(наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт(надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України).
Згідно з ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд зазначає, що всупереч наведених положень процесуального законодавства, відповідач не заявив клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу з підстав їх неспівмірності.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частинах 4-5статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Таких доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката до справи, відповідачем не надано.
На переконання суду, відсутність клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, від іншої сторони виключає можливість суду самостійно (без указаного клопотання) зменшувати розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Таку позицію викладено в постановах Верховного Суду від 29.03.2018 у справі № 907/357/16, від 18.12.2018 у справі №910/4881/18, від 08.04.2019 у справі № 922/619/18.
Водночас, суд вважає необґрунтованими доводи прокурора у поданих запереченнях, оскільки, на думку суду, заявлена сума відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 18000 грн. є співмірною, зокрема, із складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг та затраченим ним часом на надання таких послуг. Зазначена категорія справ не є поширеною, сама по собі позовна заява є складною та потребує особливих затрат часу на її дослідження, аналіз законодавства та судової практики, додатків до позовної заяви, тощо.
Оскільки, ухвалюючи рішення по суті спору та залишення позовної заяви без задоволення, питання щодо розподілу витрат на правничу допомогу не вирішено, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви представника відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст. 258 261, 270, 353 355 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Красильнікової Анастасії Володимирівни про стягнення судових витрат у цивільній справі за позовною заявою керівника Чорноморської окружної прокуратури, який діє в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Овідіопольської селищної ради Одеського району Одеської області до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Істарома», третя особа на стороні відповідачів, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Селянське (Фермерське) господарство «Таіс», про витребування земельної ділянки задовольнити.
Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі № 509/4163/25, яким стягнути з Овідіопольської селищної ради Одеського району Одеської області (юридична адреса: 67801, Одеська область, Одеський район, смт. Овідіополь, вул. Незалежності, 2А, код юридичної особи 04379172) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 18 000 грн.
Додаткове рішення може бути оскаржено в Одеський апеляційний суд протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Овідіопольський районний суд Одеської області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або після розгляду справи апеляційним судом і прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Повний текст додаткового рішення складений 26.10.2026 року.
Суддя А.І.Бочаров
Судове рішення № 140929279, Овідіопольський районний суд Одеської області було прийнято 22.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 509/4163/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: