Рішення № 140929275, 20.10.2026, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/2150/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 року с-ще Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Бочарова А.І.,

при секретарі Сірман Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Овідіополь цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс»,

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевченко Ольга Вікторівна

про

визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

06.05.2021 року до Овідіопольського районного суду Одеської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевченко Ольга Вікторівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтуванні своїх позовних вимог позивачка зазначила, що 06.07.2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 014/79790/74/77848, відповідно до умов якого кредитор зобов`язався надати позичальникові кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 69 832,00 дол. США.

09.07.2007 року між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» було укладено Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеською області Рєкою А.А., зареєстровано в реєстрі за № 2688, за яким іпотекодавець передав в іпотеку іпотекодержателю нерухоме майно, а саме: садовий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 50,2 кв.м.; та земельну ділянку площею 0,060 га в межах згідно з планом, у тому числі по угіддям: багаторічні насадження 0,048 га, забудовані землі 0,012 га, що розташована на території АДРЕСА_1 .

19 вересня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Ольгою Вікторівною було вчинено виконавчий напис, зареєстровано в реєстрі за №840, згідно з яким запропоновано звернути стягнення на:

-садовий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 50,2 кв.м.;

-земельну ділянку площею 0,060 га в межах згідно з планом, у тому числі по угіддям: багаторічні насадження 0,048 га, забудовані землі 0,012 га, що розташована на території АДРЕСА_1 .

У подальшому вказаний виконавчий напис стягувачем пред`явлено до примусового виконання та постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. відкрито виконавче провадження №63916899, в рамках якого проводяться виконавчі дії з примусової реалізації іпотечного майна.

Позивач стверджує, що виконавчий напис №840, виданий 19.09.2019 року приватним нотаріусом Шевченко О.В., є протиправним та таким, що вчинений з порушенням вимог чинного законодавства, а тому останній має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню, з огляду на те, що відсутні докази безспірності заборгованості боржника перед кредитором та на те, що виконавчий напис було вчинено з пропуском, встановленого законодавством трирічного строку для його вчинення.

07.05.2021 року ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

25.08.2021 року ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко Ольги Вікторівни завірену належним чином копію нотаріальної справи сформованої за виконавчим написом від 19.09.2019 року, вчиненим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Ольгою Вікторівною, зареєстрованого в реєстрі за № 840.

30.09.2021 року від представника АТ «Райффайзен Банк» до Овідіопольського районного суду Одеської області надійшли письмові пояснення по справі. У своїх письмових поясненнях АТ «Райффайзен Банк» зазначає, що позивачкою не доведено неправомірність дій Банку та нотаріуса, сума заборгованості на момент вчинення виконавчого напису є безспірною, строк для вчинення виконавчого напису не пропущено та Банком здійснювалося надсилання вимоги про усунення порушень.

18.06.2024 року ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

25.01.2025 року ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області здійснено заміну сторони відповідача у порядку процесуального правонаступництва по справі №509/2150/21 з Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс».

19.03.2025 року від ТОВ «Цикл Фінанс» до Овідіопольського районного суду Одеської області надійшли письмові пояснення. У своїх письмових поясненнях ТОВ «Цикл Фінанс» зазначає, що позивачем зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконується, заборгованість не виплачується, відповідно до умов договору, Кредитний договір продовжує діяти та, відповідно, зобов`язання не припинені та залишаються чинними. Також відповідач зазначає, що позивач у встановленому законом порядку не спростував належними і допустимими доказами того, що сума заборгованості за кредитним договором на дату вчинення нотаріусом оспорюваного виконавчого напису була іншою, ніж та, яка запропонована в ньому до стягнення та не надав доказів часткового чи повного погашення заборгованості, а тому і в цій частині обґрунтування позовної заяви позивача не заслуговують на увагу, як такі що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

У судовому засіданні 21.09.2026 року судом було заслухано вступне слово представника позивачки адвоката Попової О.А., яка надала пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримала та просила суд позов задовольнити.

Інші учасники справи у судове засідання 21.09.2026 року не з`явилися, повідомлялися належним чином, від представника відповідача до суду надійшла заява про проведення судового засідання без участі представника ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС». У судовому засіданні було оголошено перерву до 20.10.2026 року о 09:30 год.

Позивачка та її представник у судове засідання 20.10.2026 року не з`явилися, представник позивача подала до суду заяву, згідно якої просила здійснити розгляд справи за відсутності позивача та її представника, позовні вимоги підтримувала, просила суд задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 20.10.2026 року не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи по суті повідомлявся належним чином. У поданих 19.03.2025 року письмових поясненнях представник відповідача просив суд проводити розгляд справи без участі ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС».

Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевченко Ольга Вікторівна у судове засідання 20.10.2026 року не з`явилась, про дату, час і місце розгляду справи по суті повідомлялася належним чином, причини неявки суду не повідомила.

Повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає можливим задовольнити позов з наступних підстав.

Судом встановлено, що 06 липня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», який змінив свою назву на Акціонерне товариство «Райффайзен Банк», та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №014/79790/74/77848, відповідно до умов якого кредитор зобов`язався надати позичальникові кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 69 832,00 дол. США.

В якості забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 09 липня 2007 року між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» було укладено Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеською області Рєкою А.А., зареєстровано в реєстрі за №2688, за яким іпотекодавець передав в іпотеку іпотекодержателю нерухоме майно, а саме: садовий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 50,2 кв.м.; та земельну ділянку площею 0,060 га в межах згідно з планом, у тому числі по угіддям: багаторічні насадження 0,048 га, забудовані землі 0,012 га, що розташована на території АДРЕСА_1 .

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 24 квітня 2012 року позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» було задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором у сумі 503 940 (п`ятсот три тисячі дев`ятсот сорок) гривень 59 (п`ятдесят дев`ять) копійок, заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом у сумі 170 043 (сто сімдесят тисяч сорок три) гривні 49 (сорок дев`ять) копійок, пеню за прострочення тілу кредиту у сумі 164 000 (сто шістдесят чотири тисячі) гривень, пеню за прострочення відсотків по кредиту у сумі 238 000 (двісті тридцять вісім тисяч) гривень, а також 1 820 (одну тисячу вісімсот двадцять) гривень в рахунок відшкодування судових витрат, а всього 1 077 804 (один мільйон сімдесят сім тисяч вісімсот чотири) гривні 08 (вісім) копійок. Рішення суду набрало законної сили.

19 вересня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Ольгою Вікторівною було вчинено виконавчий напис, зареєстровано в реєстрі за №840, згідно з яким запропоновано звернути стягнення на:

-садовий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 50,2 кв.м.;

-земельну ділянку площею 0,060 га в межах згідно з планом, у тому числі по угіддям: багаторічні насадження 0,048 га, забудовані землі 0,012 га, що розташована на території АДРЕСА_1 .

У виконавчому написі зазначено, що станом на 02.08.2019 року загальна заборгованість позичальника за кредитним договором № 014/79790/74/77848 від 06.07.2007 року становить 144766,99 дол. США, що еквівалентно за курсом НБУ станом на дату розрахунку становить 3669831,47 грн. Стягнення здійснюється за період з 09.07.2007 року по 02.08.2019 року.

У подальшому вказаний виконавчий напис стягувачем пред`явлено до примусового виконання.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. від 14.12.2020 року відкрито виконавче провадження №63916899 з примусового виконання виконавчого напису №840, виданого 19.09.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріальго округу Шевченко Ольгою Вікторівною.

В рамках виконавчого провадження №63916899 відбулися торги, на яких було реалізовано: садовий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 0,060 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 за ціною 192 906 грн., 55 коп., переможцем яких став ОСОБА_2 .

Згідно протоколу № 534315 від 14.04.2021 року встановлено вимогу сплатити 183262,22 грн за лот ОСОБА_2 до 28.04.2021 року за придбання лоту.

Також судом встановлено, що ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 27.04.2021 року по справі №509/1972/21 зупинено стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко Ольги Вікторівни від 19 вересня 2019 року, зареєстровано в реєстрі за № 840, яким запропоновано звернути стягнення на садовий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; та земельну ділянку площею 0,060 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Отже, між сторонами виник спір стосовно дотримання вимог діючого законодавства при вчиненні приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко О.В. виконавчого напису №840 від 19.09.2019 року за заявою стягувача АТ «Райффайзен Банк», правонаступником якого є ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС».

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (стаття 50 Закону України «Про нотаріат»).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Такий правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 645/1979/15-ц (провадження № 14-706цс19).

Звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни.

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» у 2012 році скористався своїм правом на пред`явлення вимоги до ОСОБА_1 про дострокове виконання зобов`язань за кредитним договором, а також отримав судовий захист своїх прав.

При цьому, 19.09.2019 року АТ «Райффайзен Банк» звернулося до приватного нотаріуса КМНО Шевченко О.В. із заявою про вчинення виконавчого напису про звернення стягнення на нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_1 ..

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (ч. 1 та 3 ст. 1054 ЦК України).

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 ЦК України).

Іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном (неподільним об`єктом незавершеного будівництва, майбутнім об`єктом нерухомості), що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами такого боржника у порядку, встановленому цим Законом (абз. 4 ст. 1 Закону України «Про іпотеку»).

У разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом (ч. 1 ст. 12 Закону України «Про іпотеку», ч. 2 ст. 590 ЦК України).

У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону (ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку»).

У разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку (ч. 1 та 2 ст. 35 Закону України «Про іпотеку»).

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 24 квітня 2012 року було встановлено та стягнуто заборгованість за кредитним договором №014/79790/74/77848 від 06.07.2007 року у розмірі 1077804,08 грн., в той час як у виконавчому написі заборгованість зазначено у значно більшому розмірі 144 766,99 дол. США (що еквівалентно за курсом НБУ 3669831,47 грн.), що спростовує висновок нотаріуса про безспірність заборгованості боржника.

Безспірний борг - це борг, що визначається боржником та кредитором, і про суму якого сторони не сперечаються, тобто у разі відсутності заперечень боржника - вимога кредитора - іпотекодержателя вважається безспірною.

Отже, в обов`язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов`язання. При наявності заперечень боржника нотаріус повинен оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог заставодержателя. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен відмовити в здійсненні виконавчого напису.

Таким чином, суд приходить висновку, що при вирішенні питання про стягнення боргу чи звернення стягнення на предмет іпотеки розмір заборгованості потрібно визначати згідно рішення суду, яке набрало законної сили. Отже, АТ «Райффайзен Банк» було невірно визначено розмір заборгованості за кредитним договором, в результаті чого нотаріусом незаконно вчинено виконавчий напис, яким запропоновано звернути стягнення на іпотечне майно в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у розмірі 144766,99 дол. США..

Окрім того, однією з умов, яка має бути наявна в момент вчинення виконавчого напису є те, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Верховним Судом неодноразово зроблено висновки про те, що наявність судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором не є підставою для припинення грошового зобов`язання боржника і припинення іпотеки та не позбавляє кредитора права задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, передбачений законодавством (постанова ВП ВС від 18 вересня 2018 року у справі № 921/107/15-г/16 постанова ВП ВС від 19 травня 2020 року у справі № 361/7543/17).

Однак, слід зауважити, що переривання позовної давності за вимогою про стягнення боргу за основним зобов`язанням не перериває перебігу позовної давності за вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

Зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо) (ст. 266 ЦК України).

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (ст. 264 ЦК України).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ст. 267 ЦК України). Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої особи права на позов, тобто можливості захистити своє право чи інтерес через суд.

Матеріалами справи підтверджується, що останній самостійний платіж ОСОБА_1 був здійснений 01.07.2011 року. Поряд з тим, ще у 2009 році АТ «Райффайзен Банк Аваль» скористалося своїм правом та направило позичальнику вимогу про дострокове виконання грошових зобов`язань за кредитним договором (вимога від 09.11.2009 року №5-2/5030).

Таким чином, у зв`язку з невиконанням позичальником даної вимоги, відповідно до положень ч.2 ст. 1050 ЦК України, у Банка виникло право вимоги дострокового повернення кредиту за кредитним договором, яке АТ «Райффайзен Банк Аваль» реалізувало звернувшись до Київського районного суду м. Одеси з позовом про стягнення боргу 05.03.2012 року.

Із заявою про вчинення виконавчого напису про звернення стягнення на нерухоме майно, з метою задоволення своїх вимог як іпотекодержателя Банк звернувся лише у вересні 2019 року.

Таким чином, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», звернувшись 05.03.2012 року до ОСОБА_1 із позовом про стягнення боргу, скористався правом на дострокове стягнення всієї заборгованості за кредитним договором, чим змінив строк виконання зобов`язання.

Починаючи з березня 2012 року, Банк мав право звернутися з вимогою до іпотекодавця про звернення стягнення на предмет іпотеки як у судовому, так і у позасудовому порядку у межах строку позовної давності, проте звернувся із заявою про вчинення виконавчого напису лише у вересні 2019 року, тобто поза межами строку для пред`явлення такої вимоги.

Стаття 264 ЦК України пов`язує переривання позовної давності з будь-якими активними діями іпотекодавця, внаслідок яких він визнає існування саме іпотеки. Тому переривання перебігу позовної давності за основним зобов`язанням не перериває перебігу позовної давності за іншим зобов`язанням, у тому числі забезпечувальним.

Отже, вчинення позичальником дій, що підтверджують визнання ним боргу за основним зобов`язанням, не перериває позовну давність за вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки, бо вимоги про стягнення боргу та про звернення стягнення на предмет іпотеки є різними (основною та додатковою); закон не передбачає застосування до додаткової вимоги наслідків переривання перебігу позовної давності за основною вимогою.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 8 вересня 2021 року у справі №750/10899/19.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 червня 2023 року у справі №755/13805/16-ц також дійшла до висновку, згідно з яким слід розмежовувати вимоги про стягнення боргу за основним зобов`язанням (actio in personam) та про звернення стягнення на предмет іпотеки (actio in rem). Переривання загальної позовної давності за вимогою про стягнення боргу за основним зобов`язанням не перериває перебігу загальної позовної давності за вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки і навпаки.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» встановлено наступні умови вчинення нотаріусами виконавчих написів: подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

У пп. 3.1 п. 3 глави 16 Розділу ІІ Порядку №296/5 вчинення нотаріальних дій закріплено аналогічну норму, у відповідності до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Іншого строку давності для вчинення виконавчого напису про стягнення заборгованості нотаріусом законодавство не передбачає.

Строк для звернення до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису в контексті застосування положень ст. 88 Закону України «Про нотаріат» безпосередньо пов`язаний із позовною давністю, встановленою ЦК України. Фактично законом визначено, що строк для звернення до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису є таким самим, що й позовна давність для звернення до суду. Таким чином, різниця у правовій природі цих строків не має значення у цьому контексті. Тому і загальний строк для звернення до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису становить три роки.

Вказаний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2019 року у справі №916/3006/17, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі №910/10374/17.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Ольгою Вікторівною за №840 від 19.09.2019 року необхідно визнати таким, що не підлягає виконанню, а тому позов слід задовольнити.

Питання щодо розподілу судового збору суд вирішує на підставі ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 206, 263-265, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевченко Ольга Вікторівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко Ольги Вікторівни від 19 вересня 2019 року, зареєстрований в реєстрі за №840 таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» (Код ЄДРПОУ 43453613, адреса місця знаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) судові витрати пов`язані з оплатою судового збору в розмірі 908,00 грн.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Суддя: А.І.Бочаров