Рішення № 140926011, 26.10.2026, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 331/2739/26

Провадження № 2/333/4056/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Михайлової А.В.,

за участю секретаря судового засідання: Єрмоленко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги,

ВСТАНОВИВ:

31.03.2026 року позивач звернувся до Олександрівського районного суду м. Запоріжжя через систему «Електронний суд» з позовною заявою про солідарне стягнення з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на користь Концерну «Міські теплові мережі» суму грошової заборгованості за житлово-комунальні послуги за період з 01.12.2020 по 31.01.2026 року на загальну суму 45 232,92 грн. та судові витрати в розмірі судового збору 2662,40 грн.

Позивач в обґрунтування позову вказав, що Концерн «МТМ» являється виконавцем послуг з централізованого опалення. Позивач в період з 01.12.2020 по 31.01.2026 року надав відповідачам послуги з постачання теплової енергії у житлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Проте відповідачі свої зобов`язання по оплаті за надані послуги не виконують. Сума заборгованості відповідачів за отримані послуги складає 45 232,92 грн. Тому позивач просить суд стягнути з відповідачів вищевказану суму заборгованості, а також понесені витрати на сплату судового збору.

Ухвалою Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 02.04.2026 року, справу направлено за підсудністю до Комунарського районного суду м. Запоріжжя в порядку ч. 1 ст. 31 ЦПК України.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 29.04.2026 року, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

06.07.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву разом з заявою про застосування строку позовної давності, в яких він просив застосувати наслідки спливу позовної давності до позовних вимог Концерну «Міські теплові мережі» та відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за період, що виходить за межі трирічного строку позовної давності, яка передує даті звернення позивача до суду, тобто за період до 31.03.2023 року.

07.07.2026 через систему «Електронний суд» представником позивача було подано відповідь на відзив, в якому остання наполягала на задоволенні позову, зазначивши, що доводи відповідача щодо спливу строків позовної давності не підлягають задоволенню, оскільки Концерн «Міські теплові мережі» звернувся із позовною заявою про стягнення заборгованості з відповідачів 31 березня 2026 року, тобто у строк дії воєнного стану, який розпочався із 24.02.2022 року, а позовна вимога розпочинається в період дії карантину (з 01.12.2020 року), який відмінено з 01.07.2023 року, але продовжено строком дії воєнного стану. З огляду на це, позивач має право на стягнення заборгованості по оплаті послуг з централізованого опалення, обов`язок сплати якої настав з 12 березня 2017 року. Отже, строк позовної давності не було пропущено. Крім того, зазначила, що відповідачі здійснювали періодичну оплату щодо погашення заборгованості, останній раз у грудні 2025 року. Здійснення відповідачем даних платежів є підставою для переривання строку позовної давності.

09.07.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача ОСОБА_2 надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких останній вважає, що посилання позивача на право стягнення боргу з 2017 року є грубим зловживанням своїми процесуальними правами, вважає, що Концерн «МТМ» мав можливість звернутися в межах строку 3 роки. Окрім цього зазначив, що платіж від грудня 2025 року не є добровільним визнанням боргу.

Крім цього, 10.07.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній підтримав позицію викладену раніше, додатково зазначив, що разом з дружиною ОСОБА_1 з 05.12.2024 року офіційно та безперервно проживають на території Німеччини, тому фактично не користуються комунальними послугами. Позивачем не було враховано факт відсутності відповідачів та не проведено відповідного перерахунку.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся судом своєчасно та належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, на позовних вимогах наполягає у повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачі у судове засідання повторно не з`явилися, про час, дату та місце слухання справи, з урахуванням положень п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, повідомлені. Відповідач ОСОБА_2 в своєму відзиві просив розглядати справу без його участі. Від відповідача ОСОБА_1 жодних заяв до суду не надала.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов до таких висновків.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Концерн «Міські теплові мережі» включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та є юридичною особою.

Згідно наявної в матеріалах справи інформації з Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради місце проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 з 04.03.2008 по теперішній час.

Інформація щодо місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відсутня, разом з тим за адресою: АДРЕСА_1 зареєстроване місце проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 11.09.2015 по теперішній час.

В той же час, відповідачі є власниками нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , на праві власності, що підтверджується довідкою № 17995287589 від 04.02.2026 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Загальна площа об`єкту нерухомості становить 73,33 кв.м..

За цією ж адресою відкритий особовий рахунок на споживача зазначених послуг за № НОМЕР_1 на ім`я відповідачів.

Постановами КМУ №1022 від 08.09.2021 та №1023 від 08.09.2021 внесено зміни до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових форм договорів. Згідно з Законом про ЖКП договори за новими правилами мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності зазначених постанов.

02 жовтня 2021 року на виконання вимог Закону, Концерн «МТМ» на офіційному сайті розмістив типові індивідуальні договори на послугу з постачання теплової енергії та постачання гарячої води. Вказані договори є публічними договорами приєднання та вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. Умови вказаних договорів будуть застосовуватись до співвласників багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, які обрали форму індивідуального договору та до власників індивідуальних (садибних) житлових будинків.

З 01.11.2021 року типовий індивідуальний договір за № 603600405 про надання послуги з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 , між позивачем та відповідачами є укладеним.

Відповідно до п. 30 ТИПОВИХ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ДОГОВОРІВ (далі Договору), про надання послуги з постачання теплової енергії, про надання послуги з постачання гарячої води, які перебувають в публічному доступі на офіційному сайті позивача, споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 71, ст. 2507), в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця http://teploseti.zp.ua.

Згідно з п. 32, п. 34 Договору, розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

На підставі п.18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року за №630, які діяли до 01.05.2022 р., плата за надані послуги вноситься щомісячно.

За правилами ст.19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Положенням Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений нормами цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору або вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 1 ст. 525 ЦК України).

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, згідно з зазначеними вище нормами законодавства споживачі зобов`язані оплачувати житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Зазначене відповідає позиції Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17, яку враховує суд при застосуванні відповідних норм права у спірних правовідносинах у цій справі.

Статтею 19 Закону України "Про теплопостачання" унормовано, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію, а відповідно до статті 25 вищезазначеного Закону, у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії, заборгованість стягується в судовому порядку.

Відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21липня 2005 року № 630, які були чинними на період виникнення спірних правовідносин, централізоване опалення - це послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу), яка надається виконавцем з використанням внутрішньо будинкових систем теплопостачання.

Згідно пункту 24 Правил, споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

З огляду на викладене, твердження відповідача ОСОБА_2 щодо не користування наданими позивачем послугами суд вважає неприйнятними, оскільки матеріали справи не містять даних на час вирішення спору щодо вчинення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 дій, спрямованих на відмову від користування послугами Концерну.

Вбачається, що відповідачі від наданих позивачем послуг у встановленому законом порядку не відмовлялися, доказів ненадання послуг або надання послуг неналежної якості, що б давало підстави для звільнення від їх оплати, останніми не надано.

До того ж, з матеріалів справи слідує, що відповідачі залишалися у заявлений позивачем період зареєстрованими за адресою: АДРЕСА_1 , питання про зняття з місця реєстрації ними не порушувалось, тобто фактично зберігали за собою право на проживання у ньому.

Доказів протилежного матеріали цієї справи не містять та відповідачами не надано.

Законом № 2189-VІІІ, п. 29 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення передбачено, що споживач має право на зменшення розміру оплати у разі тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім`ї на підставі письмової заяви споживача та офіційного документу, що підтверджує його відсутність (довідка з тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби, відбування покарання).

Доказів про те, що відповідачі зверталась до позивача із заявами про відсутність їх за місцем реєстрації у спірний період, матеріали справи не містять.

Отже, дослідивши надані відповідачем ОСОБА_2 письмові докази, суд дійшов висновку, що жоден з наданих доказів достовірно не підтверджує факт неотримання відповідачами послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води за адресою її реєстрації, а саме: АДРЕСА_1 , в період з 01.12.2020 по 31.01.2026.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що доводи відповідача ОСОБА_2 про те, що він фактично не користувався комунальними послугами, наданими Концерном «МТМ» є недоведеними, а тому відхиляються судом.

Позивачем свої зобов`язання виконані та надані у вищевказаний період послуги з постачання теплової енергії за адресою проживання відповідачів.

З розрахунку суми заборгованості вбачається, що відповідачі неналежним чином виконували свої вищезазначені зобов`язання щодо оплати за отримані послуги у період з 01.12.2020 по 31.01.2026, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 45 232,92 грн.. Станом на день розгляду справи, дана заборгованість не сплачена відповідачами.

За таких обставин, враховуючи, що факти викладені позивачем у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, наявні у матеріалах справи є допустимими доказами, які підтверджують наявність у відповідачів заборгованості, суд дійшов висновку, що позов Концерну «Міські теплові мережі» підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо клопотання відповідача про застосування строку позовної давності суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Зазначений трирічний строк діє після порушення суб`єктивного матеріального цивільного права (регулятивного), тобто після виникнення права на захист (охоронного).

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Водночас, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12 березня 2020 року на всій території України було встановлено карантин.

Законом України від 30 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Цей Закон набрав чинності 02 квітня 2020 року.

Відтак початок продовження строку для звернення до суду потрібно пов`язувати саме з моментом набрання чинності 02 квітня 2020 року вказаним Законом.

Вказане співпадає із правовим висновком, який висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06 вересня 2023 року у справі № 910/18489/20.

Строк дії карантину неодноразово продовжувався, а відмінений він був з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Отже, під час дії карантину позовна давність була продовжена з 02 квітня 2020 року до 30 червня 2023 року.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Воєнний стан неодноразово продовжувався і триває надалі.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», який набрав чинності 17 березня 2022 року, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України було доповнено пунктом 19 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії».

Надалі Законом України від 08 листопада 2023 року «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини», який набрав чинності 30 січня 2024 року, пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України викладено в новій редакції, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Таким чином, в умовах дії воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) було продовжено від початку воєнного стану до 29 січня 2024 року, а після 30 січня 2024 року перебіг такого строку зупинився.

Вказане узгоджується із висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2025 року в справі № 903/602/24, де зазначено, що у разі, якщо позовна давність не спливла станом на 02 квітня 2020 року, то цей строк звернення до суду спочатку було продовжено (до 30 червня 2023 року на строк дії карантину, а надалі до 29 січня 2024 року на строк дії воєнного стану), а з 30 січня 2024 року перебіг строку звернення до суду зупинився на строк дії воєнного стану.

04 вересня 2025 року набув чинності Закон України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» від 14 травня 2025 року, який відновлює перебіг строків позовної давності. З розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України виключено норму, що зупиняла строки на час воєнного стану (пункт 19).

Позивач КОНЦЕРН «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» звернувся до суду з відповідним позовом 31 березня 2026, врахувавши загальний строк позовної давності у три роки та вище вказані вимоги закону, отже строк позовної давності не пропущено.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що клопотання відповідача про застосування строку задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, так як судове рішення ухвалюється у повному обсязі на користь позивача, понесені ним і документально підтверджені судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

З урахуванням коефіцієнту зменшення судового збору за подання позивачем позову в електронній формі, передбаченого ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», розмір судового збору за подання цього позову становить 2662,40 грн. Позивачем сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн. В зв`язку із задоволенням позову, понесені позивачем витрати на сплату судового збору у розмірі 2662,40 грн. підлягають стягненню з відповідачів.

Керуючись ст. ст. 141, 263-265, 280, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, задовольнити у повному обсязі.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» (ЄДРПОУ 32121458, р/р НОМЕР_4 у Філії АТ «Укрексімбанк» у м. Києві, МФО 322313), заборгованість за житлово-комунальні послуги за період 01.12.2020 по 31.01.2026 року у розмірі 45 232 (сорок п`ять тисяч двісті тридцять дві) гривні 92 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» (код ЄДРПОУ 32121458, р/р НОМЕР_5 , ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК», МФО 320478) судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок з кожного.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Комунарського районного суду

м.Запоріжжя А.В.Михайлова