Рішення № 140925732, 16.10.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 645/7215/26

Номер провадження2-а/205/196/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2026 року м. Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Мовчан Д.В.

при секретарі Волкобоєва А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора 2 взводу 1 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції Миколаївської області Кошевого Артема Сергійовича, Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, закриття провадження по справі,-

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Пустовалова І.С. звернулася до суду з адміністративним позовом до інспектора 2 взводу 1 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Миколаївській області Кошевого Артема Сергійовича, Департаменту патрульної поліції, в якому просить скасувати постанову серії ЕНА № 7349206 від 10 червня 2026 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП із накладенням штрафу в розмірі 340,00 грн та закрити справу про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що оскаржуваною постановою позивачу поставлено у вину порушення пункту 12.4 Правил дорожнього руху України, а саме рух транспортним засобом зі швидкістю 75 км/год у межах населеного пункту за дозволеної швидкості 50 км/год. За твердженням інспектора, вимірювання швидкості здійснювалося приладом TruCAM ТС 8381.

Сторона позивача заперечує правомірність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, вважає постанову необґрунтованою та винесеною без належного з`ясування обставин справи й достатнього доказового підтвердження його вини. Посилається, зокрема, на порушення порядку застосування приладу TruCAM через здійснення вимірювання швидкості з рук, а також на недоліки оформлення постанови та фіксації доказів, покладених в основу прийнятого рішення.

Зазначає, що пункт 7 постанови «До постанови додаються» не містить відомостей про долучення відеозапису, його ідентифікаційних даних або інших додатків. На думку сторони позивача, наданий відповідачем під час судового розгляду відеозапис, відомості про який не відображено в постанові, не може бути врахований як належний і допустимий доказ вчинення правопорушення. Крім того, вказує на відсутність у постанові реквізитів свідоцтва про повірку вимірювача швидкості та строку його дії, натомість у відповідній графі зазначено номери нагрудних відеореєстраторів.

У зв`язку із чим сторона позивача просить суд поновити пропущений строк звернення до суду, визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА № 7349206 від 10 червня 2026 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП із накладенням штрафу в розмірі 340,00 грн, а також закрити справу про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Представник Департаменту патрульної поліції подав відзив, у якому просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Зазначає, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення підтверджується наданими доказами, зокрема відеозаписом із приладу TruCAM, а притягнення позивача до адміністративної відповідальності здійснено з дотриманням вимог законодавства.

У зв`язку із чим представник відповідача просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови й підтвердження факту вчинення позивачем правопорушення наданими, достатніми та допустимими доказами.

ІІ. Заяви, клопотання учасників справи.

Представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити, про що надала суду відповідну письмову заяву.

Представник відповідача подав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності на підставі наявних в матеріалах справи доказів. У такій письмовій заяві представник відповідача зазначає про невизнання позовних вимог та просить суду у задоволені адміністративного позову відмовити у його повному обсязі.

Будь-яких інших заяв із процесуальних питань до суду не надходило.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо).

Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 05 жовтня 2026 року задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

Зазначеною ухвалою витребувано від Управління патрульної поліції в Миколаївській області оригінали або належним чином засвідчені копії відеозаписів із лазерного вимірювача швидкості TruCAM 8381 та нагрудних відеореєстраторів № 471637, № 470995 за 10 червня 2026 року за період із 15 год 15 хв до 15 год 30 хв. Копію ухвали постановлено невідкладно направити зазначеному управлінню для виконання.

Заходи забезпечення позову судом не вживалися, провадження у справі не зупинялося.

ІV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що 10 червня 2026 року інспектором 2 взводу 1 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Миколаївській області лейтенантом поліції Кошевим Артемом Сергійовичем винесено постанову серії ЕНА № 7349206 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Згідно зі змістом зазначеної спірної постанови, 10 червня 2026 року о 15 год 19 хв 04 с у місті Баштанка на вулиці Європейській, 16 ОСОБА_1 , керуючи автомобілем TOYOTA LAND CRUISER 150, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався в межах населеного пункту зі швидкістю 75 км/год за дозволеної швидкості не більше 50 км/год, чим порушив пункт 12.4 Правил дорожнього руху України.

За вказане правопорушення позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

На підтвердження правомірності оскаржуваної постанови стороною відповідача надано відеозапис із приладу TruCAM, а також свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/35378 щодо лазерного вимірювача швидкості транспортних засобів TruCAM ІІ № ТС008381 зі строком чинності до 20 листопада 2026 року.

Позивач не погоджується з правомірністю притягнення його до адміністративної відповідальності та оспорює достатність і допустимість доказів, якими відповідач обґрунтовує прийняте рішення.

Таким чином, між сторонами виник публічно-правовий спір щодо правомірності постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП. Предметом судової перевірки є обґрунтованість цієї постанови, дотримання порядку її прийняття та належність, допустимість і достатність доказів на підтвердження обставин, покладених в її основу.

V. Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.

Частиною першою статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на охоронювані законом суспільні відносини і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У цій справі підставою для винесення оскаржуваної постанови став висновок інспектора про порушення позивачем пункту 12.4 Правил дорожнього руху України, а саме перевищення встановленого в населеному пункті обмеження швидкості руху на 25 км/год.

Суд вказує, що відповідно п.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Аналогічна за своїм змістом вимога міститься й у ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою передбачено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху повинна також містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно частини 1 статті 1 Закону України Про Національну поліцію, Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Статтею 14 Закону України Про дорожній рух від 30.06.1993 р. № 3353-XII вказано, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України Про дорожній рух, встановлюють ПДР України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року.

Пунктом 1.1 ПДР України визначено, що ці Правила відповідно до Закону України Про дорожній рух встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

У відповідності до п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до п. 1.9 ПДР України, особи, які порушують вказані вище Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 12.4 Правил дорожнього руху України передбачено, що в населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год. Відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину передбачена частиною першою статті 122 КУпАП.

Водночас притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови встановлення події та складу адміністративного правопорушення, а також винності особи в його вчиненні. Відповідні обставини повинні підтверджуватися належними та допустимими доказами.

Відповідно до статті 280 КУпАП посадова особа під час розгляду справи зобов`язана з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, необхідні для правильного вирішення справи.

Стаття 283 КУпАП встановлює вимоги до змісту постанови у справі про адміністративне правопорушення. Зокрема, постанова у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху повинна містити відомості про технічний засіб, яким здійснено фото- або відеозапис. Отже, у разі використання результатів технічної фіксації закон передбачає обов`язок зазначити відповідний засіб у постанові.

Суд зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є індивідуальним актом суб`єкта владних повноважень, який створює для особи несприятливі правові наслідки. Тому таке рішення має бути обґрунтованим на момент його прийняття, а висновок про вчинення правопорушення - ґрунтуватися на встановлених обставинах і доказах, досліджених під час розгляду справи.

Можливість винесення постанови без складання протоколу про адміністративне правопорушення не звільняє посадову особу від обов`язку зібрати й оцінити докази та відобразити в постанові передбачені законом відомості.

Враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП органи Національної поліції України звільнено від обов`язку складати протокол про адміністративне правопорушення, посилання на належні докази, які свідчать про вчинення особою адміністративного правопорушення, перелік яких визначено статтею 251 КУпАП, повинні міститися саме в постанові про адміністративне правопорушення.

Разом із цим судом встановлено, що оскаржувана постанова серії ЕНА № 7349206 від 10 червня 2026 року не містить посилання на прилад TruCAM ТС 8381, за допомогою якого, за доводами відповідача, здійснено вимірювання швидкості та відеофіксацію правопорушення. У пункті 7 постанови «До постанови додаються» відомості про долучення відповідного відеозапису саме з такого пристрою відсутні.

Водночас саме на відеозапис із приладу TruCAM відповідач посилається під час судового розгляду як на доказ перевищення позивачем установленого обмеження швидкості.

Надаючи оцінку такому доказу, суд враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 13 лютого 2020 року у справі № 524/9716/16-а, щодо неможливості врахування відеозапису як належного та допустимого доказу за відсутності в оскаржуваній постанові відомостей про технічний засіб, яким здійснено відеофіксацію.

У цій справі відсутність посилання на TruCAM стосується саме того технічного засобу, матеріали якого відповідач надав на підтвердження зафіксованої швидкості руху автомобіля позивача. Отже, йдеться про недотримання суб`єктом владних повноважень вимоги до відображення джерела доказових даних, на яких ґрунтується висновок про вчинення правопорушення, у відповідній постанові у справі про адміністративне правопорушення, як акті індивідуальної дії.

За таких обставин, оцінивши надані матеріали в сукупності, суд доходить висновку, що відеозапис із приладу TruCAM, на який посилається відповідач на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, не може бути врахований як допустимий доказ, оскільки оскаржувана постанова не містить відомостей про зазначений технічний засіб та здійснення ним відеофіксації правопорушення. Подання такого відеозапису під час судового розгляду не усуває порушення вимог статті 283 КУпАП, допущеного при винесенні постанови.

Суд також зазначає, що витребування судом відеозаписів ухвалою від 05 жовтня 2026 року було спрямоване на з`ясування обставин справи та перевірку доводів її учасників. Саме по собі надходження доказу на виконання ухвали суду не усуває недоліків оскаржуваної постанови та не звільняє суд від перевірки належності й допустимості такого доказу.

Також суд зазначає, що надане стороною відповідача свідоцтво про повірку вимірювача швидкості підтверджує результати перевірки метрологічних характеристик відповідного приладу, однак саме по собі не доводить факту перевищення позивачем установленого обмеження швидкості руху в зазначених у постанові місці та часі. Надання цього документа не замінює доказів вчинення правопорушення та не усуває недоліків оскаржуваної постанови, зокрема відсутності в ній відомостей про технічний засіб, яким здійснено фіксацію правопорушення.

Так само викладення в постанові обставин поставленого особі у вину порушення відображає висновок посадової особи, правомірність якого оспорюється, і саме по собі не є достатнім підтвердженням правильності цього висновку.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України обов`язок доведення правомірності оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень покладається на відповідача. Таким чином, позивач не зобов`язаний спростовувати припущення про вчинення ним правопорушення за відсутності належного доказового підтвердження обставин, покладених в основу постанови.

З огляду на наведене суд не вбачає необхідності визначати правомірність застосування приладу TruCAM у ручному режимі як самостійну підставу вирішення спору, оскільки технічна можливість такого використання не усуває встановлених недоліків доказового обґрунтування оскаржуваної постанови.

Недоведеність обставин, які утворюють об`єктивну сторону поставленого позивачу у вину правопорушення, виключає можливість залишення в силі постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, що, у свою чергу, зумовлює висновок суду про необхідність її скасування.

Визначаючи правові наслідки скасування оскаржуваної постанови, суд враховує, що пункти 2 та 3 частини третьої статті 286 КАС України передбачають можливість як направлення справи на новий розгляд до компетентного органу, так і закриття справи про адміністративне правопорушення. Вибір відповідного способу вирішення спору залежить від установлених обставин та наявності правових підстав для подальшого провадження.

У цій справі направлення матеріалів на новий розгляд не є належним способом усунення встановлених порушень, оскільки на час ухвалення судового рішення сплив строк накладення адміністративного стягнення. Розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 122 КУпАП, належить до повноважень органів Національної поліції, тому застосуванню підлягає встановлений частиною першою статті 38 КУпАП двомісячний строк із дня вчинення правопорушення. Судовий розгляд позову про скасування постанови не змінює підвідомчості самої справи про адміністративне правопорушення.

Подія, зазначена в оскаржуваній постанові, мала місце 10 червня 2026 року. Отже, на час вирішення цього спору передбачений законом строк накладення адміністративного стягнення фактично сплив. Оскарження постанови та її подальше скасування не поновлюють цього строку й не розпочинають його перебіг заново.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу, є обставиною, що виключає провадження у справі про адміністративне правопорушення. Тому після скасування постанови повторний розгляд справи не може завершитися правомірним накладенням адміністративного стягнення, а направлення матеріалів до органу поліції не усуне цієї законодавчої перешкоди.

Таким чином, установлені судом порушення є підставою для скасування постанови, а закінчення строку накладення адміністративного стягнення виключає направлення справи на новий розгляд та зумовлює її закриття. При цьому застосування зазначеної підстави закриття справи не означає встановлення судом вини позивача.

З огляду на викладене суд доходить висновку про необхідність задоволення позову, скасування постанови серії ЕНА № 7349206 від 10 червня 2026 року та закриття справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за частиною першою статті 122 КУпАП на підставі пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Також вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду, суд враховує доводи представника позивача про невручення позивачу копії оскаржуваної постанови в день її винесення та фактичне ознайомлення з нею лише згодом через застосунок «Дія». Відсутність у доданої до адміністративного позову постанові підпису позивача про отримання її копії, а також відомостей, які б підтверджували належне вручення або надсилання постанови, не дає підстав вважати доведеним своєчасне отримання позивачем її копії.

Оцінюючи зазначені обставини в сукупності з наведеними у заяві відомостями про стан здоров`я позивача, який є особою з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи та потребує медичного нагляду й лікування, суд визнає причини пропуску строку звернення до суду поважними та доходить висновку про наявність підстав для його поновлення.

З огляду на викладене суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову та скасування постанови серії ЕНА № 7349206 від 10 червня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП, оскільки її правомірність не підтверджена належними та допустимими доказами. Водночас закінчення на час ухвалення судового рішення строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого статтею 38 КУпАП, виключає направлення справи на новий розгляд та зумовлює її закриття на підставі пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП.

VІ. Розподіл судових витрат.

Вирішуючи питання про судовий збір, суд враховує Рішення Конституційного Суду України від 9 вересня 2026 року № 10-р(ІІ)/2026 у справі про судовий збір у справах про адміністративні правопорушення. У зазначеному Рішенні Конституційний Суд України дійшов висновку, що відповідні приписи статті 4 Закону України «Про судовий збір» не передбачають справляння судового збору за подання позову про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення, а також відповідної апеляційної скарги.

Отже, звернення до суду із цим позовом не зумовлює обов`язку сплати судового збору незалежно від наявності у позивача індивідуальних пільг. Крім того, позивач як особа з інвалідністю ІІ групи звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

За таких обставин судовий збір за розгляд цього позову не підлягає нарахуванню та стягненню із суб`єкта владних повноважень.

На підставі викладеного та керуючись статтями 38, 122, 247, 251, 252, 280, 283, 287289 КУпАП, статтями 2, 9, 7277, 90, 121, 139, 241246, 286 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Поновити ОСОБА_1 пропущений строк звернення з позовом до інспектора 2 взводу 1 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції Миколаївської області Кошевого Артема Сергійовича, Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, закриття провадження по справі.

2. Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора 2 взводу 1 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Миколаївській області Кошевого Артема Сергійовича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття справи про адміністративне правопорушення задовольнити в повному обсязі.

3. Постанову серії ЕНА № 7349206 від 10 червня 2026 року, винесену інспектором 2 взводу 1 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Миколаївській області Кошевим Артемом Сергійовичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. скасувати.

4. Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за частиною першою статті 122 КУпАП за подією, зазначеною в постанові серії ЕНА № 7349206 від 10 червня 2026 року, закрити на підставі пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого статтею 38 КУпАП.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Д. В. Мовчан