Рішення № 140925509, 13.10.2026, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/830/26 Провадження № 2/304/826/2026З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2026 рокум. ПеречинПеречинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді Гевці В.М.,

за участі секретаря судового засідання Гарайдич Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 18 000,00 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що 14 листопада 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 14.11.2025-100001034, відповідно до умов якого відповідачці надано кредит у розмірі 5 000,00 грн, строком на 140 днів. Дата повернення (виплати) кредиту 02 квітня 2026 року.

Продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування та строку виплати кредиту передбачена. Позичальник має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та строку виплати кредиту, установлених договором, на підставі поданого до кредитодавця звернення із зазначеною датою в паперовій формі або в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Кредитодавець також інформує позичальника про зміну строку повернення кредиту шляхом відправлення повідомлення в особистий кабінет позичальника на вебсайті кредитодавця, який є створеним на момент укладення даного кредитного договору або створюється позичальнику при укладенні ним даного договору, та є обраним за згодою з позичальником каналом для комунікації, для відправлення повідомлень про зміну строку повернення кредиту та строку виплати кредиту. Ініціювання споживачем продовження (лонгації, пролонгації) строку кредитування відбувається без змін умов попередньо укладеного договору в бік погіршення для споживача.

Процентна ставка фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит (надалі «процентна ставка»). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Комісія, пов`язана з наданням кредиту 20% від суми кредиту та дорівнює 1 000,00 грн. Комісія розраховується шляхом множення суми кредиту на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту.

Договором не передбачено змін в умовах надання фінансової послуги, щодо якої укладено договір, крім продовження (лонгації, пролонгації) строку кредитування та строку виплати кредиту у порядку, передбаченому договором.

Протягом строку дії договору тарифи та комісія(ії) за фінансовою послугою залишаються незмінними. Кредитодавець не надає додаткових та/або супутніх послуг.

Відповідно до п. 3.1. договору за цим договором кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію(ї) (якщо комісію(ї) встановлена(і) договором).

Пунктом 3.2. договору встановлено, що кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Позичальник зобов`язується не використовувати кредит для участі в азартних іграх та не перераховувати кредит на рахунки організаторів азартних ігор.

Згідно з п. 4.1. договору кредитодавець надає позичальнику кредитна умовах його строковості, платності та поворотності. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5457-08ХХ-ХХХХ-0937.

ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконало належним чином та в повному обсязі.

В свою чергу, ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим станом на дату подання позову, утворилась заборгованість у розмірі 18000,00 грн, що складається з: тіла кредиту 5 000,00 грн, процентів 7000,00 грн, комісії (пов`язаної з наданням кредиту) 1 000,00 грн та відсотків, нарахованих за ст. 625 ЦК України 5 000,00 грн,чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».

Позивач, посилаючись на норми ЦК України, Закон України «Про електронну комерцію», просить позов задовольнити та стягнути з відповідачки на його користь заборгованість за кредитним договором № 14.11.2025-100001034 від 14 листопада 2025 року в розмірі 18000,00 грн, судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати, пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення у розмірі 145,58 грн.

Ухвалою Перечинського районного суду Закарпатської області від 06 травня 2026 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, однак у поданій позовній заяві просив розгляд справи проводити у його відсутності, в якій також зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, хоча про дату, час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, відзиву на позов не подавала, а тому суд уважає за можливе провести розгляд справи у відсутності відповідакина підставі наявних у справі доказів та ухвалити заочне рішення відповідно до статті 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів у справі, які є належними, допустимими та достатніми у своїй сукупності, суд дійшов такого висновку.

Судом установлено, що 14 листопада 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» (далі кредитодавець) та ОСОБА_1 (далі позичальник) укладено кредитний договір (оферти) № 14.11.2025-100001034, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 5000,00 грн строком на 140 днів, із датою повернення кредиту 02 квітня 2026 року.

Відповідно до п. 3.1. договору кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію(ї) (якщо комісію(ї) встановлена(і) договором).

Пунктом 3.2. договору встановлено, що кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Позичальник зобов`язується не використовувати кредит для участі в азартних іграх та не перераховувати кредит на рахунки організаторів азартних ігор.

Пунктом 4.1 встановлено, що кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5457-08ХХ-ХХХХ-0937.

Відповідно до п. 4.3. договору днем надання кредиту вважається: списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця, а днем погашення кредиту/сплати платежу день надходження коштів у касу кредитодавця готівкою або зарахування на поточний рахунок кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку кредитодавця. У випадку,якщо дата ініціювання платіжної операції з надання кредиту не співпадає з датою завершення цієї платіжної операції з надання кредиту, днем/датою надання кредиту є дата ініціювання цієї платіжної операції, якщо платіжна операція була завершена (навіть у випадку її завершення в пізнішу дату). Сторони домовилися, що зобов`язання за договором можуть виконуватись як шляхом перерахування одного, так і шляхом перерахування декількох платежів, однак з дотриманням строків та інших умов виконання зобов`язань, встановлених договором.

Згідно з п. 6.1. договору позичальник зобов`язується використати кредит на зазначені в договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України і забезпечити своєчасне повернення кредиту та процентів шляхом внесення в касу кредитодавцю готівкою або перерахування на рахунок кредитодавця.

Відповідно до п. 10.1 договору цей договір набирає чинності з дати отримання кредитодавцем від позичальника відповіді про прийняття пропозиції (акцепт), підписаної одноразовим ідентифікатором, отриманим позичальником від кредитодавця на номер телефону позичальника, вказаний при реєстрації у інформаційній системі кредитодавця. Цей договір діє протягом одного року(ів).

Факт надання відповідачці кредитних коштів підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» вих. № 1-2404 від 24 квітня 2026 року, адресованим ТОВ «Споживчий центр», з якого вбачається, що відповідно до договору на переказ коштів ФК-П-2024/01-2 від 01 квітня 2024 року, укладеного між ТОВ «УПР» та ТОВ «Споживчий центр», 14 листопада 2025 року о 13:19:33 успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта № НОМЕР_1 в сумі 5000,00 грн із зазначенням призначення платежу: «видача за договором кредиту № 14.11.2025-100001034».

Таким чином, судом установлено факт укладення між сторонами кредитного договору та належного виконання кредитодавцем свого обов`язку щодо надання відповідачці кредитних коштів у розмірі 5000,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною дванадцятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит укладається у письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію».

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків і оформлена в електронній формі.

Частиною 3 статті 11 цього Закону встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом, зокрема, надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону, або вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний правочин вважається підписаним, зокрема, у разі використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Судом установлено, що 14 листопада 2025 року ОСОБА_1 підписала електронним підписом одноразовим ідентифікатором пропозицію про укладення кредитного договору (оферту), заявку на отримання кредиту та графік платежів, чим підтвердила прийняття умов кредитного договору.

Отже, між сторонами виникли договірні кредитні правовідносини.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором.

Відповідно до статей 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та у встановлений договором строк.

Положеннями статей 610, 611 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, установлені договором або законом.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи встановлені обставини укладення кредитного договору та фактичного отримання відповідачкою кредитних коштів, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 взяла на себе зобов`язання повернути отримані кошти та сплатити передбачені договором проценти у визначені договором строки.

Разом із тим судом установлено, що відповідачка належним чином свої зобов`язання за кредитним договором не виконала.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 14.11.2025-100001034 від 14 листопада 2025 року станом на 22 квітня 2026 року заборгованість відповідачки становить 18 000,00 грн, з яких: 5 000,00 грн основна сума кредиту та 7 000,00 грн проценти, 5 000,00 грн залишок відсотків за ст. 625 ЦК України та 1 000,00 грн залишок комісій.

Відповідачка не подала суду доказів на спростування розрахунку заборгованості, не надала альтернативного розрахунку та не подала належних і допустимих доказів повернення кредиту або сплати нарахованих процентів.

Отже, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ «Споживчий центр» в частині стягнення з відповідачки заборгованості за сумою боргу в розмірі 5 000,00 грн та за процентами в розмірі 7 000,00 грн.

Оцінюючи вимогу про стягнення 1 000,00 грн комісії, пов`язаної з наданням кредиту, суд виходить із такого.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом складаються з витрат споживача, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Саме по собі передбачення договором певного платежу як комісії не є достатнім для висновку про наявність у кредитодавця права на його стягнення. Для стягнення відповідної комісії має бути встановлено її правову та фактичну підставу, зокрема зміст послуги, за яку встановлено плату, та факт її надання споживачу.

Умовами укладеного між сторонами договору визначено спірний платіж як «комісію, економічна сутність плата за надання кредиту», у розмірі 20,00% від суми кредиту, що становить 1 000,00 грн.

Разом із тим умови договору не містять визначення конкретної додаткової чи супутньої послуги, яка надається позичальнику за зазначену плату. Матеріали справи також не містять доказів надання відповідачу будь-якої окремої послуги, відмінної від безпосереднього виконання кредитодавцем свого основного обов`язку щодо надання кредитних коштів.

Надання кредитних коштів є основним обов`язком кредитодавця за кредитним договором, передбаченим статтею 1054 ЦК України, а тому саме по собі надання кредиту не може розглядатися як окрема додаткова чи супутня послуга, плата за яку підлягає стягненню з позичальника у вигляді комісії.

Зазначення відповідного платежу в тексті договору, паспорті споживчого кредиту чи загальній вартості кредиту свідчить про визначення умов такого платежу, однак саме по собі не підтверджує наявності окремої послуги та її фактичного надання позичальнику.

За таких обставин суд дійшов висновку, що вимога про стягнення з відповідачки комісії, пов`язаної з наданням кредиту у розмірі 1 000,00 грн є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Щодо вимоги про стягнення 5 000,00 грн процентів, заявлених на підставі статті 625 ЦК України, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Умовами кредитного договору передбачено відповідальність позичальника за прострочення виконання грошових зобов`язань у вигляді процентів річних у розмірі 170000 % річних із визначенням спеціального обмеження їх розміру не більше 65,00 грн за один день прострочення, а також встановлено, що такі проценти не нараховуються, якщо сума простроченого грошового зобов`язання є меншою ніж 100,00 грн.

Разом із тим пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит банком або іншим кредитодавцем, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки, штрафу, пені за таке прострочення.

Цим же пунктом передбачено, що неустойка, штраф, пеня та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання, невиконання або часткове виконання таких договорів, підлягають списанню кредитодавцем.

Суд виходить із того, що наведене положення є спеціальним правовим регулюванням наслідків прострочення виконання кредитних та позикових зобов`язань у період дії воєнного стану.

Спірний договір є договором споживчого кредиту, укладеним із фінансовою установою ТОВ «Споживчий центр», тобто іншим кредитодавцем у розумінні пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Кредитні кошти були надані відповідачці 14 листопада 2025 року, а період, за який заявлено до стягнення проценти на підставі статті 625 ЦК України, припадає на період дії в Україні воєнного стану.

Таким чином, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відповідно до якого позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, за прострочення виконання грошового зобов`язання за договором кредиту.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 12 лютого 2025 року у справі № 758/5318/23, у якій зазначено, що положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлюють особливі правові наслідки для періоду дії воєнного або надзвичайного стану та тридцятиденного строку після його припинення або скасування і поширюються на договори, за якими позичальнику було надано кредит або позику банком чи іншим кредитодавцем.

Заявлені до стягнення 5 000,00 грн процентів за статтею 625 ЦК України за своєю правовою природою є відповідальністю за прострочення виконання грошового зобов`язання, а не платою за користування кредитом.

За таких обставин вимога про стягнення з відповідачки5 000,00 грн процентів річних на підставі статті 625 ЦК України задоволенню не підлягає.

Отже, з урахуванням установлених судом обставин та наведених норм матеріального права, позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» підлягають частковому задоволенню.

З ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 14.11.2025-100001034 від 14 листопада 2025 року в розмірі 12 000,00 грн, яка складається з: 5 000,00 грн заборгованість за основною сумою кредиту та 7 000,00 грн заборгованість за процентами.

У задоволенні решти позовних вимог, а саме про стягнення 1 000,00 грн комісії та 5 000,00 грн процентів річних на підставі статті 625 ЦК України, слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, судовий збір підлягає розподілу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням співвідношення заявлених та задоволених позовних вимог із відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 774,93 грн.

Крім того, позивачем понесено витрати, пов`язані з направленням відповідачу копії позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення, у розмірі 145,58 грн.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог такі витрати підлягають стягненню з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 97,05 грн.

Таким чином, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у загальному розмірі 1 871,98 грн.

На підставі наведеного, керуючись статтями 12, 13, 7681, 83, 141, 258259, 264265, 280282 ЦПК України, статтями 11, 526, 530, 599, 610, 611, 625, 10481050, 1054 ЦК України, статтями 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833) заборгованість за кредитним договором № 14.11.2025-100001034 від 14 листопада 2025 року в розмірі 12 000 (дванадцять тисяч) гривень 00 копійок, з яких: 5 000(п`ять тисяч) гривень 00 копійок тіло кредиту та 7 000 (сім тисяч) гривень 00 копійок проценти.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833) судовий збір у розмірі 1 774 (одна тисяча сімсот сімдесят чотири) гривні 93 копійки та 97 (дев`яносто сім) гривень 05 копійок витрат, пов`язаних з направленням відповідачці копії позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення.

У задоволенні решти позовних вимог, а саме про стягнення 1 000,00 грн комісії та 5 000,00 грн процентів на підставі статті 625 ЦК України відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ: 37356833; місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133А.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне рішення суду складено та підписано 26.10.2026.

Головуюча:Гевці В. М.