Рішення № 140924008, 23.10.2026, Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська

№ 207/4052/26

№ 2/207/3372/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 року м. Кам`янське .

Південний районний суд міста Кам`янського у складі головуючого судді Скиби С.А. , при секретареві Куцевол Л.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кам`янське справу № 207/4052/26 за позовом Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ,

В С Т А Н О В И В

У серпні 2026 року АТ «АКЦЕНТ-БАНК» звернулося до суду з позовною заявою , у якій просило стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість у розмірі 12832 гривні 07 копійок , оскільки 18 березня 2025 року між АТ «АКЦЕНТ-БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № АВН0СТ155101742292010220 , згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 10000 гривень 00 копійок , строком на 60 місяців , зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 75,00% річних . Відповідач отримав кошти , але своїх зобов`язань у повному обсязі не виконав .

Представник позивача у судове засідання не явився , письмово просив розглядати справу без їх участі , заявлений позов підтримав повністю .

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання двічі не явився , про день та час розгляду справи повідомлений належним чином , причину неявки суду не повідомив , не надав відзив , представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи , тому суд проводить заочний розгляд справи .

Суд , вивчивши матеріали справи , вважає , що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав .

У судовому засіданні встановлено , що 18 березня 2025 року між АТ «АКЦЕНТ-БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № АВН0СТ155101742292010220 ( а.с. 8 10 ) , згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 10000 гривень 00 копійок , строком на 60 місяців , зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 75,00% річних . Відповідач отримав кошти , але своїх зобов`язань у повному обсязі не виконав , у зв`язку з чим виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 12832 гривні 07 копійок , з яких : заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту) у розмірі 9710 гривень 42 копійки , заборгованість за процентами у розмірі 2974 гривні 05 копійок , заборгованість за пенею у розмірі 147 гривень 60 копійок , що підтверджується розрахунком заборгованості ( а.с. 10 ) , випискою по кредиту ( а.с. 11 ) , випискою по картці ( а.с. 12 32 ) .

Згідно ст. 1054 ЦК України 2003 року за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах , встановлених договором , а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти .

Кредитний договір у вигляді Заяви про надання послуги «Швидка готівка» разом з умовами та Паспортом споживчого кредиту , який укладено з відповідачем , було підписано електронним підписом .

Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив , що він ознайомлений з усіма умовами та правилами надання кредитних коштів .

Договір , укладений в електронній формі , є таким , що укладений у письмовому вигляді (ст. 205 , 207 ЦК України 2003 року) . Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 , від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 , від 7 жовтня 2020 року № 127/33824/19 .

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено , що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами , моментом його підписання є використання : електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину ; електронного підпису одноразовим ідентифікатором , визначеним цим Законом ; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання , іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін , у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів .

Отже , електронний підпис призначений для ідентифікації особи , яка підписує електронний документ .

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» , так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором , визначеним цим Законом .

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа .

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності , що додаються до інших електронних даних особою , яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір , та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію») .

Згідно ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя , суд захищає права , свободи та інтереси фізичних осіб , права та інтереси юридичних осіб , державні та суспільні інтереси у спосіб , визначений законом або договором .

Згідно ст. 205 ЦК України 2003 року правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі . Сторони мають право обирати форму правочину , якщо інше не встановлено законом . Правочин , для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма , вважається вчиненим , якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків .

Згідно ст. 207 ЦК України 2003 року правочин вважається таким , що вчинений у письмовій формі , якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних) , у листах , телеграмах , якими обмінялися сторони . Правочин вважається таким , що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного , електронного або іншого технічного засобу зв`язку . Правочин вважається таким , що вчинений у письмовій формі , якщо він підписаний його стороною (сторонами) . Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного , електронного або іншого копіювання , електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках , встановлених законом , іншими актами цивільного законодавства , або за письмовою згодою сторін , у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів .

Згідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України , у період дії в Україні воєнного , надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором , відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем) , позичальник звільняється від відповідальності , визначеної статтею 625 цього Кодексу , а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу , пені) за таке прострочення . Установити , що неустойка (штраф , пеня) та інші платежі , сплата яких передбачена відповідними договорами , нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання , часткове виконання) за такими договорами , підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) .

Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного , надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування , до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу , пені) за прострочення виконання (невиконання , часткового виконання) кредитних зобов`язань , позичальник звільняється від відповідальності , визначеної статтею 625 цього Кодексу .

Аналогічний правовий висновок , щодо аналізу п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України , викладений у постанові Верховного Суду від 12 червня 2024 року у справі № 910/10901/23 , який відповідно до положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України , судом застосовується під час ухвалення судового рішення у подібній справі .

Згідно правового висновку , що викладений у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23) , дія п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України розповсюджується на кредитний договір .

Так , основним регулятором договірних відносин є Цивільний кодекс України , а не окремі закони , що вбачається з аналізу висновків постанови Верховного Суду від 10 жовтня 2018 року у справі № 362/2159/15-ц .

З розрахунку заборгованості за кредитним договором № АВН0СТ155101742292010220 від 18 березня 2025 року вбачається , що ОСОБА_1 була нарахована пеня у розмірі 147 гривень 60 копійки після 18 березня 2025 року , тому не підлягає стягненню пеня у розмірі 147 гривень 60 копійок, оскільки згідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України позичальники , у період воєнного стану , позичальник звільняється від відповідальності , визначеної статтею 625 цього Кодексу , звільняється від сплати неустойки (штрафу , пені) за прострочення виконання (невиконання , часткового виконання) , у тому числі , і в кредитних зобов`язаннях .

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані , на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів) , що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи , та інших обставин , які мають значення для вирішення справи .

Відповідно до позиції Верховного Суду , котра міститься у постанові Верховного Суду від 14 липня 2020 року по справі № 367/4970/13-ц , провадження № 61-19992св заперечуючи розмір кредитної заборгованості , розрахований банком , боржник та його представник не надали до суду докази , які б спростовували як факт надання кредиту у розмірі , визначеним кредитним договором так і розмір боргу , що є процесуальним обов`язком боржника .

Згідно з правовою позицією Верховного Суду , викладеній у постанові від 8 липня 2020 року по справі № 464/4985/15-ц , провадження № 61-43538св18 , твердження заявника про те , що позивач не надав належних доказів на підтвердження розміру заборгованості за кредитним договором є неспроможними , оскільки в матеріалах справи , серед інших письмових доказів , наявний розширений розрахунок заборгованості . Доказів , які б спростовували правильність наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором , боржником не надано . У позиції Верховного Суду , викладеній у постанові Верховного Суду від 2 липня 2020 року по справі № 753/16745/15-ц , провадження № 61-40036св18 , Верховним Судом було підтримано позицію суду апеляційної інстанції , про те що розрахунок заборгованості узгоджується зі змістом договору та є належним доказом .

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України 2003 року якщо договором встановлено обов`язок позичальника повернути позику (кредит) частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики , що залишилась , та сплати процентів , належних йому відповідно до умов договору .

Відповідач ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в сумі , строки та на умовах , що передбачені кредитним договором , однак зобов`язання у повному обсязі не виконав , у зв`язку з чим виникла заборгованість за кредитним договором .

Згідно ст. 611 ЦК України 2003 року у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки , встановлені договором або законом , зокрема : припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання , якщо це встановлено договором або законом , або розірвання договору ; зміна умов зобов`язання ; сплата неустойки тощо .

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України 2003 року боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання .

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України 2003 року зміст договору становлять умови (пункти) , визначені на розсуд сторін і погоджені ними , та умови , які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства .

Згідно ст. 629 ЦК України 2003 року договір є обов`язковим для виконання сторонами .

Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України 2003 року договір є укладеним , якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору . Істотними умовами договору є умови про предмет договору , умови , що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду , а також усі ті умови , щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди .

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України 2003 року зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку .

Згідно ст. 526 ЦК України 2003 року зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться .

Згідно ст. 599 ЦК України 2003 року зобов`язання припиняється виконанням , проведеним належним чином .

Згідно ст. 11 ЦК України 2003 року цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб , що передбачені актами цивільного законодавства , а також із дій осіб , що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки . Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків , зокрема , є : договори та інші правочини .

Відповідач ОСОБА_1 підписав Заяву про надання послуги «Швидка готівка» , а також Паспорт споживчого кредиту , у якому було зазначено строк повернення кредиту та розмір процентів . Отже , відповідач був обізнаним з умовами договору до його підписання і не може посилатися на свою необізнаність та спонукання з боку кредитора до підписання договору на невигідних для себе умовах .

В обґрунтування суми заборгованості за кредитним договором позивачем надано розрахунок заборгованості , з якого вбачається , що у період дії кредитного договору відповідач свої зобов`язання порушив , внаслідок чого у нього утворилася заборгованість .

Доказів , які б спростовували правильність наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором , відповідачем не надано . Свого розрахунку стороною відповідача суду не надано .

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень , крім випадків , встановлених цим Кодексом .

Відповідач ОСОБА_1 користувався кредитом , отримував кошти банку , про що свідчить розрахунок заборгованості та останній раз погашав заборгованість 28 лютого 2026 року у сумі 1154 гривні 00 копійок ( а.с. 10 ) , що свідчить про визнання ним свого боргу .

Укладений між сторонами кредитний договір у вигляді Заяви про надання послуги «Швидка готівка» , підписаної сторонами , містить строк повернення кредиту (користування ним) та розмір відсотків . Враховуючи , що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку АТ «АКЦЕНТ-БАНК» не повернуті , а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України 2003 року , згідно якої якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги , кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час , що свідчить про порушення його прав , тому позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів . Позов про визнання недійсним кредитного договору в частині встановлення процентів відповідачем не заявлявся , а тому договір в цій частині являється дійсним .

Таким чином , стягненню підлягає заборгованість за кредитним договором у розмірі 12684 гривні 47 копійок , з яких : заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту) у розмірі 9710 гривень 42 копійки , заборгованість за процентами у розмірі 2974 гривні 05 копійок , оскільки відповідач отримав кредит , користувався кредитними коштами , частково сплачував заборгованість .

При розподілі судових витрат суд враховує , що позов задоволено частково, тому судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволених позовних вимог .

Керуючись ст. 525 , 526 , 530 , 610 612 , 1054 ЦК України 2003 року , ст. 10 , 19 , 81 ЦПК України , суд

В И Р І Ш И В

Заявлений позов задовольнити частково .

Стягнути з ОСОБА_1 , місце проживання : АДРЕСА_1 , номер облікової картки платника податків : НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» , місцезнаходження : м. Дніпро , вулиця Батумська, 11 , ідентифікаційний код юридичної особи : 14360080 , заборгованість за кредитним договором № АВН0СТ155101742292010220 від 18 березня 2025 року у розмірі 12684 гривні 47 копійок , з яких : заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту) у розмірі 9710 гривень 42 копійки , заборгованість за процентами у розмірі 2974 гривні 05 копійок , судові витрати у розмірі 2631 гривня 78 копійок .

У задоволенні іншої частини позовних вимог Акціонерному товариству «АКЦЕНТ-БАНК» відмовити .

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення . Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Суддя С.А. Скиба