Рішення № 140923532, 26.10.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/22459/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабенка Д.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 22.07.2026 надійшла позовна заява публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (далі - позивач, ПАТ «Промінвестбанк», банк) до Головного управління ДПС в Одеській області (далі - відповідач, ГУ ДПС в Одеській області), в якій позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 30.06.2026 №35895/15-32-04-07, №35894/15-32-04-07, №35897/15-32-04-07, №35838/15-32-04-07 та №35896/15-32-04-07.

Стислий виклад позиції позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішенням Правління Національного банку України від 25.02.2022 №90-рш/БТ відкликано банківську ліцензію та ліквідовано ПАТ «Промінвестбанк», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) з 25.02.2022 розпочав процедуру ліквідації банку, яку рішенням виконавчої дирекції Фонду від 18.11.2024 №1162 продовжено на строк дії воєнного стану та 6 місяців з дати його припинення чи скасування. Отже, з 25.02.2022 банк перебуває в процедурі ліквідації.

Позивач вказує, що відповідно до пункту 1.3 статті 1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

За частиною третьою статті 46 цього Закону під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов`язань, у тому числі зі сплати податків і зборів, а вимоги за зобов`язаннями банку зі сплати податків і зборів, що виникли під час ліквідації, пред`являються тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до статті 52 Закону.

На думку позивача, це обмеження стосується як податкового зобов`язання, так і штрафних санкцій у будь-якій формі, а строки погашення податкового боргу, встановлені ПК України, на відносини, пов`язані з ліквідацією банку, не поширюються.

Винесення податкових повідомлень-рішень позивач розцінює як заходи, пов`язані зі стягненням податкового боргу, які регламентовані ПК України.

Сплата податків, штрафів та пені, як зазначає позивач, не належить до витрат, пов`язаних зі здійсненням ліквідації, перелічених у частині другій статті 52 Закону.

Позивач посилається на висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 04.12.2018 у справі №826/11017/16, від 03.04.2020 у справі №826/4114/18, від 21.09.2018 у справі №808/3046/16, від 08.06.2021 у справі №825/1647/17, від 16.10.2023 у справі №761/24881/16-ц, від 23.02.2024 у справі №818/1202/17, а також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №910/23398/16 та від 06.11.2019 у справі №804/3813/16.

Позивач зазначає, що податковий борг, за несвоєчасне погашення якого застосовано штрафи, виник уже після початку процедури ліквідації банку.

Після запровадження ліквідації банк отримав від ГУ ДПС в Одеській області лише одну заяву про задоволення кредиторських вимог від 20.01.2023 №879/5/15-32-13-02-05 на загальну суму 646229,53 грн, у тому числі з плати за землю за період з лютого до листопада 2022 року на суму 429691,41 грн.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 12.08.2024 №864 затверджено зміни 14 до реєстру акцептованих вимог кредиторів, якими вимоги ДПС України в особі ГУ ДПС в Одеській області включено до реєстру для задоволення у сьому чергу.

За твердженням позивача, банк задовольнив вимоги кредиторів сьомої черги в обсязі 83% від суми акцептованих вимог податкового органу, у тому числі з плати за землю перераховано 356643,87 грн, а кредиторських вимог з земельного податку за 2023 рік ГУ ДПС в Одеській області не заявляло.

Заявляючи кредиторські вимоги, податковий орган, на думку позивача, визнав, що податки банку в ліквідації сплачуються в черговості, встановленій статтею 52 Закону, а не в строки, встановлені ПК України.

Позивач також наголошує, що Указом Президента України від 11.05.2022 №326/2022 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України, яким націоналізовано 99,772644 відсотка акцій банку, що належали резиденту російської федерації.

Посилання відповідача в акті перевірки на неподання банком заяви відповідно до Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225, позивач вважає помилковими, оскільки цей Порядок стосується неможливості виконання обов`язків у зв`язку з воєнним станом, а несплата податкового боргу банком пов`язана з ліквідаційною процедурою.

Стислий виклад заперечень відповідача

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує та зазначає, що на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, пункту 76.2 статті 76 ПК України він провів камеральну перевірку щодо порушення термінів сплати суми податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та встановив порушення пункту 57.1 статті 57, пункту 203.2 статті 203 з урахуванням підпунктів 69.1, 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України. За результатами перевірки відповідач склав акт від 08.06.2026 №26695/15-32-04-07/00039002, на підставі якого прийняв спірні податкові повідомлення-рішення.

Відповідач посилається на обов`язок платника сплачувати податки в строки та в розмірах, встановлених ПК України (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16), на правила пунктів 31.1, 38.1, 54.1 та 57.1 ПК України і на пункти 124.1 та 124.3 статті 124 ПК України, які встановлюють відповідальність за порушення правил сплати грошового зобов`язання. Обов`язковою умовою застосування штрафу за статтею 124 ПК України відповідач вважає сплату грошового зобов`язання або погашення податкового боргу.

Платник, на думку відповідача, вважається обізнаним із граничними строками сплати, визначеними пунктом 57.1 статті 57 ПК України.

Відповідач зазначає, що в період воєнного стану справляння податків здійснюється з урахуванням особливостей, визначених пунктом 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України. Підпункт 69.1 звільняє від відповідальності платника, у якого відсутня можливість своєчасно виконати податковий обов`язок, а заява про відсутність такої можливості відповідно до Порядку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225, від позивача до ГУ ДПС в Одеській області не надходила.

З огляду на це відповідач просить відмовити в задоволенні позову.

Процесуальні дії у справі

Суд ухвалою від 24.07.2026 відкрив провадження у справі та вирішив розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в електронній формі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Правління Національного банку України рішенням від 25.02.2022 №90-рш/БТ відкликало банківську ліцензію та ліквідувало ПАТ «Промінвестбанк».

Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішенням від 25.02.2022 №130 розпочала процедуру ліквідації ПАТ «Промінвестбанк» строком на три роки з 25.02.2022 до 24.02.2025 включно, призначила уповноважену особу Фонду та делегувала їй повноваження ліквідатора банку.

Виконавча дирекція Фонду рішенням від 18.11.2024 №1162 продовжила строк управління майном (активами) ПАТ «Промінвестбанк» та задоволення вимог кредиторів на строк дії воєнного стану та 6 місяців з дати припинення чи скасування дії воєнного стану в Україні, а також продовжила повноваження ліквідатора банку.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником ПАТ «Промінвестбанк» зазначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію банку.

ГУ ДПС в Одеській області від імені ДПС України звернулось до уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Промінвестбанк» із заявою про задоволення кредиторських вимог від 20.01.2023 №879/5/15-32-13-02-05.

У заяві податковий орган послався на рішення Правління Національного банку України від 25.02.2022 №90-рш/БТ, рішення виконавчої дирекції Фонду від 25.02.2022 №130 та на абзац другий частини третьої статті 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», зазначив про несплату узгоджених грошових зобов`язань на загальну суму 646229,53 грн та просив прийняти кредиторські вимоги та здійснювати перерахування акцептованих вимог кредиторів у розрізі видів податків.

ГУ ДПС в Одеській області провело камеральну перевірку ПАТ «Промінвестбанк» щодо порушення термінів сплати (перерахування) узгоджених податкових зобов`язань з плати за землю (земельний податок/орендна плата) за 2022 рік та 2023 рік, за результатами якої склало акт від 08.06.2026 №26695/15-32-04-07/00039002. Під час перевірки використано податкові декларації з плати за землю від 09.02.2022 №9021883929, №9022283957, №9022286622, №9022288255, №9022288796, №9021899477, №9022285030 та від 16.02.2023 №9026784954.

В акті перевірки від 08.06.2026 №26695/15-32-04-07/00039002 стан платника податків визначено як « 28 - триває проц-ра прип-ня».

В акті перевірки зазначено, що платник порушив терміни сплати узгодженого грошового зобов`язання з плати за землю протягом строків, визначених пунктом 57.1 статті 57, пунктом 287.3 статті 287 ПК України.

Несвоєчасна сплата узгоджених податкових зобов`язань з плати за землю за деклараціями за 2022 рік та 2023 рік становить 406336,38 грн.

Відповідно до таблиці акта граничні терміни сплати відповідних сум припадають на період з 31.03.2022 до 31.03.2023, а дати фактичної сплати - на період з 30.12.2022 до 17.03.2026.

В акті також зазначено, що заява про відсутність можливості своєчасного виконання податкових обов`язків відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225 від ПАТ «Промінвестбанк» не надходила, а підстави, які доводять вчинення порушення умисно, і обставини, які звільняють від відповідальності або пом`якшують її, відсутні.

На підставі акта перевірки ГУ ДПС в Одеській області 30.06.2026 прийняло податкові повідомлення-рішення форми «Ш», якими на підставі пункту 124.1 статті 124 ПК України за порушення строків сплати грошового зобов`язання, визначених пунктом 57.1 статті 57 та пунктом 287.3 статті 287 ПК України, застосувало до ПАТ «Промінвестбанк» штраф у розмірі 10 відсотків за платежем «земельний податок з юридичних осіб» (код 18010500), а саме:

№35895/15-32-04-07 - у сумі 2882,88 грн, за 2022 рік, за затримку сплати грошового зобов`язання в сумі 28828,95 грн, нарахований за декларацією №9021899477,

№35894/15-32-04-07 - у сумі 9358,43 грн, за 2022 рік та 2023 рік, за затримку сплати грошового зобов`язання в сумі 93584,25 грн, нарахований за деклараціями №9021883929 та №9026784954,

№35897/15-32-04-07 - у сумі 51,17 грн, за затримку сплати грошового зобов`язання в сумі 511,73 грн, нарахований за декларацією №9022283957,

№35838/15-32-04-07 - у сумі 3188,88 грн, за 2022 рік, нарахований за декларацією №9022285030,

№35896/15-32-04-07 - у сумі 25152,23 грн, за 2022 рік, за затримку сплати грошового зобов`язання в сумі 251522,77 грн, нарахований за деклараціями №9022288796, №9022286622 та №9022288255.

До кожного з податкових повідомлень-рішень додано розрахунок штрафних (фінансових) санкцій за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов`язання відповідно до статті 124 ПК України із зазначенням граничного терміну сплати, дати фактичної сплати, кількості днів затримки та суми податкового боргу, на яку нараховано штраф.

Вирішуючи адміністративну справу та надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною другою статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Спірними податковими повідомленнями-рішеннями відповідач застосував до позивача штрафи на підставі пункту 124.1 статті 124 ПК України, відповідно до якого у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

З наведеної норми вбачається, що штраф за пунктом 124.1 статті 124 ПК України обчислюється від погашеної суми податкового боргу та пов`язується з тим, що платник погасив податковий борг пізніше строків, визначених ПК України.

Правомірність спірних рішень залежить від того, чи поширюються ці строки та ця відповідальність на погашення податкових зобов`язань банку, який перебуває в процедурі ліквідації.

Пунктом 1.3 статті 1 ПК України встановлено, що цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства, з банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», проведення комплексних перевірок з метою виявлення фінансових рахунків та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (крім особливостей функціонування єдиного рахунку, подання звітності щодо суми нарахованого єдиного внеску), зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 №4452-VI (далі - Закон №4452-VI), з дня початку процедури ліквідації банку строк виконання всіх грошових зобов`язань банку та зобов`язання щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) вважається таким, що настав.

Частиною третьою статті 46 Закону №4452-VI встановлено, що під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури. Вимоги за зобов`язаннями банку із сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), що виникли під час проведення ліквідації, пред`являються тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до статті 52 цього Закону.

Суд враховує, що, відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 06.11.2019 у справі №804/3813/16 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що передбачений ПК України загальний порядок стягнення податкового боргу не поширюється на стягнення податкового боргу, який виник після порушення процедури ліквідації банку. Стягнення такого податкового боргу здійснюється шляхом пред`явлення до банку в особі уповноваженої особи позову про акцептування вимог і віднесення їх до належної черги погашення (пункт 1 частини другої, частина четверта статті 49 Закону № 4452-VI.

У тій справі Велика Палата Верховного Суду визнала необґрунтованою вимогу контролюючого органу про стягнення з банку податкового боргу з земельного податку та з податку на нерухоме майно, що виник у період здійснення ліквідаційної процедури, в порядку, передбаченому ПК України.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 04.12.2018 у справі №826/11017/16 зазначив, що визначальним в даній справі є саме період під час якого не виникає жодних додаткових зобов`язань, а відтак не може бути застосовано штрафні та фінансові санкції, і відповідно до норм Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (абзац 1 частина третя статті 46) таким періодом є строк проведення ліквідації банківської станови, а день призначення уповноваженої особи Фонду, що виконує функції з ліквідації, є лише датою з якою, законодавець пов`язав початок припинення нарахування відсотків, штрафів, пені і т.д.

Цей висновок Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду підтвердив у постанові від 21.04.2026 у справі №160/23525/24, в якій звернув увагу, що строки погашення податкового боргу, встановлені ПК України, не поширюється на відносини пов`язані з ліквідацією банку; погашення податкового боргу банку здійснюється у порядку та строки передбачені саме Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

У цій самій постанові Верховний Суд зазначив, що в обґрунтування правомірності прийняття рішень, що є предметом оскарження, відповідач посилається виключно на норми Податкового кодексу України, що є необґрунтованим в межах даних правовідносин з урахування особливого статусу позивача.

Наведені висновки є застосовними до спірних правовідносин у цій справі, оскільки в ній, як і у справах №804/3813/16, №826/11017/16 та №160/23525/24, контролюючий орган застосував до банку, який перебуває в процедурі ліквідації, наслідки несвоєчасного виконання податкових зобов`язань, визначені ПК України, а спірне питання полягає в співвідношенні норм ПК України з частиною другою та частиною третьою статті 46 Закону №4452-VI.

Процедура ліквідації ПАТ «Промінвестбанк» розпочата 25.02.2022 та триває на час винесення спірних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 46 Закону №4452-VI, з цього дня строк виконання всіх зобов`язань банку щодо сплати податків і зборів вважається таким, що настав, у тому числі зобов`язань з плати за землю, задекларованих у податкових деклараціях від 09.02.2022.

Погашення цих зобов`язань, так само як і зобов`язань за декларацією від 16.02.2023, поданою вже під час ліквідації, здійснюється в межах ліквідаційної процедури в черговості, встановленій статтею 52 Закону №4452-VI.

Усі граничні терміни сплати, за порушення яких застосовано штрафи, припадають на період з 31.03.2022 до 31.03.2023, а всі дати фактичної сплати - на період з 30.12.2022 до 17.03.2026, тобто на строк проведення ліквідації банку.

Відповідач, встановлюючи кількість днів затримки, виходив зі строків, визначених пунктом 57.1 статті 57 та пунктом 287.3 статті 287 ПК України.

Однак ці строки в силу пункту 1.3 статті 1 ПК України не регулюють погашення податкових зобов`язань банку, на який поширюються норми Закону №4452-VI.

Штраф за пунктом 124.1 статті 124 ПК України є грошовим зобов`язанням, яке за частиною третьою статті 46 Закону №4452-VI не може виникнути у банку під час здійснення ліквідації, оскільки він не належить до витрат, безпосередньо пов`язаних зі здійсненням ліквідаційної процедури.

Тому підстав для визначення позивачу штрафів у відповідача не було.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач від імені ДПС України звернувся до уповноваженої особи Фонду із заявою про задоволення кредиторських вимог від 20.01.2023 №879/5/15-32-13-02-05, пославшись у ній на абзац другий частини третьої статті 46 Закону №4452-VI.

Тим самим податковий орган реалізував право на погашення податкових зобов`язань банку в межах ліквідаційної процедури, у спосіб, визначений Законом №4452-VI.

Щодо аргументу відповідача про те, що позивач не подав заяву про відсутність можливості своєчасно виконати податкові обов`язки відповідно до Порядку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225, суд зазначає таке.

Підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України встановлює підставу для звільнення від відповідальності платників податків, у яких відсутня можливість своєчасно виконати податковий обов`язок у період воєнного стану.

Протиправність спірних рішень зумовлена не наявністю підстав для звільнення від відповідальності, а тим, що в силу пункту 1.3 статті 1 ПК України та частини третьої статті 46 Закону №4452-VI строки та відповідальність за їх порушення, визначені ПК України, на погашення податкових зобов`язань банку в ліквідації не поширюються.

З цієї підстави неподання позивачем заяви за вказаним Порядком на висновок суду не впливає, а підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України та Порядок №225 суд не застосовує.

Посилання відповідача на пункт 124.3 статті 124 ПК України суд не бере до уваги, оскільки спірними податковими повідомленнями-рішеннями штраф застосовано на підставі пункту 124.1 статті 124 ПК України. У відзиві відповідач зазначає, що перевірка встановила порушення термінів сплати податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Відповідач, на якого частиною другою статті 77 КАС України покладено обов`язок доказування правомірності своїх рішень, не довів наявності правових підстав для застосування до позивача штрафів під час здійснення ліквідації банку.

Відповідач прийняв спірні податкові повідомлення-рішення не на підставі та не у спосіб, що передбачені законами України, а отже з порушенням критерію, визначеного пунктом 1 частини другої статті 2 КАС України.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення від 30.06.2026 №35895/15-32-04-07, №35894/15-32-04-07, №35897/15-32-04-07, №35838/15-32-04-07 та №35896/15-32-04-07 є протиправними та підлягають скасуванню, а позов - задоволенню повністю.

Суд надав оцінку всім аргументам учасників справи та навів мотиви, з яких дійшов висновків у цій справі, як того вимагає частина третя статті 242 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач за подання позовної заяви сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що підтверджує платіжна інструкція від 21.07.2026 №4738, який підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 30.06.2026 №35895/15-32-04-07, №35894/15-32-04-07, №35897/15-32-04-07, №35838/15-32-04-07 та №35896/15-32-04-07.

Стягнути на користь публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», місцезнаходження: вул.Малопідвальна, буд.8, м.Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00039002.

Відповідач: Головне управління ДПС в Одеській області, місцезнаходження: вул.Семінарська, буд.5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 44069166.

Суддя Дмитро БАБЕНКО