Рішення № 140922736, 26.10.2026, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/5807/26

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій,-

В С Т А Н О В И В:

До Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (надалі відповідач), у якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 22.04.2026 року № 112450001749 про відмову у призначенні пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.04.2026 про призначення пенсії за віком.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 15.04.2026 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою про призначення пенсії за віком. Вказану заяву було розглянуто за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області та прийнято рішення від 22.04.2026 №112450001749, яким у призначенні йому пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV) відмовлено у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

Вказує, що відповідачем протиправно не зараховано до страхового стажу періоди роботи: з 16.09.1997 по 31.12.2003 через відсутність відомостей про систему оподаткування та сплату страхових внесків, а також окремі періоди підприємницької діяльності протягом 2005 2016 років через відсутність у відомостях персоніфікованого обліку за формою ОК-5 інформації про сплату страхових внесків.

Вважає рішення відповідача протиправним, оскільки здійснення нею підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, зокрема зі сплатою фіксованого податку, у період з 16.09.1997 по 31.12.2003, підтверджується виданими податковим органом патентами та корінцями до них, які містять відомості про сплату відповідних платежів.

Крім того, Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області не здійснило належної перевірки обставин провадження підприємницької діяльності та не вжило заходів для отримання необхідних відомостей від відповідних державних органів, зокрема щодо сплати страхових внесків за періоди підприємницької діяльності протягом 20052016 років.

З цих підстав просить позов задовольнити.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог.

На обгрунтування заперечень зазначив, що заява позивача була розглянута Головним управлінням за принципом екстериторіальності. За результатами розгляду заяви та доданих документів було прийнято рішення від 22.04.2026 №112450001749 про відмову у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю достатнього страхового стажу.

Зокрема, підтверджено страховий стаж 17 років 8 місяців 25 днів, а для визначення права на призначення пенсії, з урахуванням періодів підприємницької діяльності, 23 роки 1 місяць 14 днів, тоді як необхідний страховий стаж становить 32 роки.

Вказує, що за доданими документами позивача до страхового стажу не зараховано період здійснення підприємницької діяльності з 16.09.1997 по 31.12.2003 через відсутність відомостей про застосовану систему оподаткування та сплату страхових внесків, а також окремі періоди підприємницької діяльності протягом 2005 2016 років у зв`язку з відсутністю у відомостях персоніфікованого обліку за формою ОК-5 інформації про сплату страхових внесків.

Наголошує, що періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, зокрема зі сплатою фіксованого податку, з 01.01.1998 по 30.06.2000 включно підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності, а з 01.07.2000 по 31.12.2017 зараховуються до страхового стажу за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від їх розміру. При цьому періоди здійснення підприємницької діяльності після 01.01.2004 підлягають зарахуванню до страхового стажу на підставі відомостей системи персоніфікованого обліку.

Вважає, що оскільки позивачем не надано усіх належних документів для підтвердження її страхового стажу, право позивача на призначення пенсії за віком відсутнє.

З цих підстав просить відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача надала суду відповідь на відзив, у якій більш детально конкретизує доводи та обґрунтування, зазначені у позовній заяві, а також наводить свої аргументи на спростування тверджень відзиву відповідача.

Будь-яких заяв чи клопотань від учасників справи не надходило.

20.08.2026 ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження), витребувано у відповідача докази по справі.

09.09.2026 ухвалою суду витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області докази по справі.

Установивши фактичні обставини справи, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 15.04.2026 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV (а.с. 66).

Вказану заяву було розглянуто за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області та рішенням від 22.04.2026 №112450001749 відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Страховий стаж позивача визначено в 17 років 8 місяців 25 днів, а страховий стаж для визначення права на призначення пенсії, з урахуванням підприємницької діяльності, 23 роки 1 місяць 14 днів.

До страхового стажу позивача не зараховано період здійснення підприємницької діяльності з 16.09.1997 по 31.12.2003 з підстав відсутності інформації про систему оподаткування та сплату страхових внесків за зазначений період. Крім того, не зараховано періоди здійснення підприємницької діяльності з 01.01.2005 по 30.04.2005, з 01.02.2006 по 28.02.2006, з 01.04.2006 по 30.04.2006, з 01.07.2006 по 31.07.2006, з 01.09.2006 по 30.09.2006, з 01.11.2006 по 30.11.2006, з 01.08.2007 по 31.08.2007, з 01.12.2008 по 31.12.2008, з 01.02.2011 по 31.12.2016 у зв`язку з відсутністю в індивідуальних відомостях про застраховану особу за формою ОК-5 інформації про сплату страхових внесків за ці періоди (а.с. 29).

Листом від 09.06.2026 №1100-0303-8/34811 Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повідомило позивача про результати розгляду її заяви та прийняте рішення (а.с. 32).

Водночас із наявного у матеріалах пенсійної справи витягу з Єдиного реєстру страхувальників для фізичних осіб підприємців від 15.04.2026 вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа підприємець 16.09.1997. Державну реєстрацію припинення її підприємницької діяльності проведено 30.12.2016. Основним видом економічної діяльності зазначено роздрібну торгівлю з лотків і на ринках іншими товарами (КВЕД 47.89) (а.с. 89зв.)

На підтвердження здійснення підприємницької діяльності у період з 16.09.1997 по 31.12.2003 позивачем надано копії патентів про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян та корінців до них.

Зокрема, згідно з патентом серії НОМЕР_1 , виданим Державною податковою інспекцією по Ульяновському району Кіровоградської області 16.09.1997, позивач здійснювала торгово-посередницьку діяльність із непродовольчими товарами. Патент видано на період з 01.09.1997 по 30.09.1997 зі встановленням фіксованої плати прибуткового податку (а.с. 12).

Патентом серії НОМЕР_2 від 05.05.1998 підтверджується оформлення позивачем права на здійснення торгово-посередницької діяльності на період з 06.05.1998 по 06.06.1998. На зворотному боці патенту містяться записи податкового органу про продовження строку його дії до 05.09.1998 зі сплатою фіксованого податку (а.с. 16).

Патентом серії НОМЕР_3 від 05.01.1999 передбачено здійснення підприємницької діяльності з 06.01.1999 по 05.02.1999. Відповідними записами на зворотному боці патенту підтверджується продовження строку його дії до 05.06.1999 (а.с. 19).

Згідно з патентом серії НОМЕР_4 від 07.06.1999 та записами про продовження строку його дії позивачем оформлено здійснення підприємницької діяльності з 06.06.1999 по 05.11.1999 (а.с. 13).

Патентом серії НОМЕР_5 від 03.11.1999 та відмітками про його продовження охоплено період з 06.11.1999 по 05.01.2000 (а.с. 24).

Крім того, позивачем надано патент серії НОМЕР_6 від 05.01.2000, виданий на період з 06.01.2000 по 05.02.2000, строк дії якого відповідно до наявних записів продовжувався до 05.05.2000 (а.с. 17-18).

Відповідно до патенту серії НОМЕР_7 від 05.05.2000 та записами на його зворотному боці підтверджено здійснення позивачем підприємницької діяльності з 06.05.2000 по 31.12.2000 зі сплатою фіксованого податку (а.с. 14).

Патентом серії НОМЕР_8 від 03.01.2001 встановлено здійснення підприємницької діяльності з 01.01.2001 по 31.01.2001. Згідно з відмітками податкового органу строк його дії продовжувався на лютий та березень 2001 року (а.с. 22).

Також позивачем надано патент серії НОМЕР_9 від 02.10.2001, виданий на період з 01.10.2001 по 31.10.2001, який відповідно до наявних записів продовжувався до 31.10.2002 (а.с. 25).

Відповідно до патенту серії НОМЕР_10 від 04.11.2002 позивачем оформлено здійснення підприємницької діяльності з 01.11.2002 по 30.11.2002. На зворотному боці патенту містяться відмітки податкового органу про його продовження до 30.11.2003 (а.с. 20).

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, особливості призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовано Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058-IV.

Статтею 1 Закону №1058-ІV визначено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Положеннями статті 9 Закону №1058-ІV встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Частиною першою статті 26 Закону №1058-ІV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.

Відповідно до пункту 2 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Частиною 4 статті 24 Закону №1058-IV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно зі статтею 62 Закону "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.91 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3-1 розділу XV Прикінцеві положення цього Закону №1058-IV до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії за віком включаються періоди ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування або фіксованого податку: з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності; з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).

Згідно із пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637 (далі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 4 Порядку №637 (у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення) визначено, що періоди провадження фізичною особою підприємницької діяльності зараховуються до стажу роботи за умови підтвердження документами про сплату страхових внесків (платіжними дорученнями, квитанціями установ банків, документами, що підтверджують поштовий переказ, інформацією Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків (за наявності), а періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, фіксованого податку, спеціального торгового патенту підтверджуються свідоцтвом про сплату єдиного податку; спеціальним торговим патентом; документами про сплату єдиного податку, фіксованого податку, придбання спеціального торгового патенту (за наявності платіжних доручень, квитанцій установ банків, документів, що підтверджують поштовий переказ).

Періоди провадження фізичною особою підприємницької діяльності можуть підтверджуватися даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Тобто, законодавець передбачив зарахування до страхового стажу фізичних осіб - підприємців періоди провадження ними господарської діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування незалежно від сум сплачених ними страхових внесків (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску), а для зарахування до страхового стажу періоду здійснення фізичною особою підприємницької діяльності на загальній системі оподаткування необхідно підтвердити сплату страхових внесків за цей період.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за №1566/11846, затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Порядок №22-1).

Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1 Розділу ІІ Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок підтвердження наявного стажу роботи). За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року №10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за №785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року N 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).

Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу. Для підтвердження періоду здійснення підприємницької діяльності до 01 січня 2004 року можуть прийматись інші документи про сплату страхових внесків. Періоди підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, можуть зараховуватись до страхового стажу також на підставі свідоцтва про сплату єдиного податку або спеціального торгового патента, або патента про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування.

Отже, аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що до страхового стажу включаються період здійснення особою підприємницької діяльності, за певних умов, а саме:

- до 01.05.1993 час роботи осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, зараховується до трудового стажу за наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків,

- з 01.01.1998 по 31.12.2003 періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, зараховуються до трудового стажу фізичних осіб-підприємців при підтвердженні цього статусу довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності та застосування спрощеної системи оподаткування чи сплати фіксованого податку, або спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, або довідкою, виданою податковою інспекцією про перебування особи на обліку як суб`єкта підприємницької діяльності із зазначенням системи оподаткування та інформації про сплату податку; тобто особа має підтвердити статус підприємця і обрану систему обліку і звітності (через сплату єдиного податку, фіксованого податку), або сплату страхових внесків;

- з 01.01.2004 по 31.12.2017 періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування зараховуються до страхового стажу за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів, що підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку (за формою 5-ОК).

Для зарахування до страхового стажу періоду здійснення фізичною особою підприємницької діяльності на загальній системі оподаткування необхідно підтвердити сплату страхових внесків за цей період, зокрема доказом сплати є довідка із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку (за формою 5-ОК).

Згідно спірного рішення від 22.04.2026 №112450001749 за результатами розгляду заяви про призначення пенсії за віком до загального страхового стажу позивача відповідачем не зараховано періоди здійснення підприємницької діяльності з 16.09.1997 по 31.12.2003 з підстав відсутності інформації про систему оподаткування та сплату страхових внесків за зазначений період. Крім того, не зараховано періоди здійснення підприємницької діяльності з 01.01.2005 по 30.04.2005, з 01.02.2006 по 28.02.2006, з 01.04.2006 по 30.04.2006, з 01.07.2006 по 31.07.2006, з 01.09.2006 по 30.09.2006, з 01.11.2006 по 30.11.2006, з 01.08.2007 по 31.08.2007, з 01.12.2008 по 31.12.2008, з 01.02.2011 по 31.12.2016 у зв`язку з відсутністю в індивідуальних відомостях про застраховану особу за формою ОК-5 інформації про сплату страхових внесків за ці періоди

Разом з тим, судом встановлено, що під час звернення із заявою від 15.04.2026 про призначення пенсії за віком ОСОБА_1 на підтвердження здійснення підприємницької діяльності надала патенти про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян за періоди протягом 1997 2003 років.

Зокрема, у матеріалах пенсійної справи наявні патенти серії НОМЕР_1 від 16.09.1997, серії НОМЕР_2 від 05.05.1998, серії НОМЕР_3 від 05.01.1999, серії НОМЕР_4 від 07.06.1999, серії АВ №117649 від 03.11.1999, серії АВ №117750 від 05.01.2000, серії ПАА №444552 від 05.05.2000, серії ПАА №444795 від 03.01.2001, серії ПАА №444080 від 02.10.2001 та серії ПАА №444367 від 04.11.2002.

Зазначені патенти містять відомості про застосування позивачем фіксованого розміру прибуткового податку, строки дії патентів, їх продовження та внесення відповідних платежів.

З огляду на викладене, відповідач не мав підстав залишати зазначені документи поза увагою та відмовляти у зарахуванні всього періоду підприємницької діяльності з 16.09.1997 по 31.12.2003 виключно з мотивів відсутності відомостей про систему оподаткування та сплату страхових внесків, не встановивши, які саме періоди підтверджуються наданими патентами та чи виконано передбачені законодавством умови для їх зарахування до страхового стажу.

При цьому оскаржуване рішення не містить жодної оцінки зазначених документів та мотивів, з яких відповідач вважав їх недостатніми для підтвердження відповідних періодів підприємницької діяльності.

Відповідачем також не встановлено, які саме періоди охоплюються виданими патентами, чи підтверджують вони виконання передбачених законодавством умов для зарахування відповідних періодів до страхового стажу та які додаткові відомості необхідні для вирішення цього питання.

Щодо незарахування до страхового стажу позивача окремих періодів здійснення підприємницької діяльності після 01.01.2004 суд зазначає, що згідно з розрахунком страхового стажу за формою РС-право від 22.04.2026, до страхового стажу позивача для визначення права на пенсію зараховано періоди підприємницької діяльності з 01.01.2004 по 31.12.2004, з 01.05.2005 по 31.01.2006, з 01.03.2006 по 31.03.2006, з 01.05.2006 по 30.06.2006, з 01.08.2006 по 31.08.2006, з 01.10.2006 по 31.10.2006, з 01.12.2006 по 31.07.2007, з 01.09.2007 по 30.11.2008, з 01.01.2009 по 30.06.2010 та з 01.07.2010 по 31.01.2011.

При цьому протягом 2004 2010 років позивачем здійснювалася сплата страхових внесків у сумах, менших за мінімальний страховий внесок, у зв`язку з чим тривалість страхового стажу, визначена для обчислення пенсії, відрізняється від тривалості стажу, врахованого для визначення права на її призначення.

Щодо інших періодів підприємницької діяльності відповідач дійшов висновку про неможливість їх зарахування з підстав відсутності у відомостях персоніфікованого обліку інформації про сплату страхових внесків.

Зокрема, оскаржуваним рішенням не зараховано періоди з 01.01.2005 по 30.04.2005, з 01.02.2006 по 28.02.2006, з 01.04.2006 по 30.04.2006, з 01.07.2006 по 31.07.2006, з 01.09.2006 по 30.09.2006, з 01.11.2006 по 30.11.2006, з 01.08.2007 по 31.08.2007, з 01.12.2008 по 31.12.2008 та з 01.02.2011 по 31.12.2016.

Із матеріалів пенсійної справи встановлено, що позивач перебувала на державній реєстрації як фізична особа підприємець з 16.09.1997 по 30.12.2016, однак факт перебування особи на державній реєстрації як фізичної особи підприємця сам по собі не є достатньою підставою для зарахування відповідного періоду до страхового стажу після 01.01.2004.

Водночас наявність відомостей про тривалий період підприємницької діяльності позивача, часткове підтвердження сплати нею страхових внесків та відсутність відповідної інформації за окремі місяці вимагали від пенсійного органу з`ясування причин такої відсутності та перевірки можливості підтвердження сплати внесків за допомогою інших передбачених законодавством джерел інформації.

Відсутність запису в системі персоніфікованого обліку свідчить про те, що відповідний платіж не підтверджений відомостями цього реєстру, проте не в усіх випадках є достатнім доказом того, що такий платіж фактично не здійснювався.

Зокрема, відповідна інформація може бути відсутньою внаслідок неподання звітності, помилок під час формування індивідуальних відомостей, неповноти перенесення даних до реєстру або інших обставин, які потребують перевірки.

Відтак, відповідач повинен був перевірити можливість їх існування, оскільки саме від повноти та достовірності відомостей про сплату страхових внесків залежить правильність визначення страхового стажу.

Відповідно до частини третьої статті 44 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Крім того, згідно з пунктом 3.3 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, надає допомогу особам щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії.

Відповідно до пункту 2.28 Порядку №22-1 інформація, що міститься в державних електронних інформаційних ресурсах, отримується шляхом електронної інформаційної взаємодії або направлення запитів до власників (розпорядників) зазначених відомостей.

Пунктом 4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування; проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до пунктів 17 - 19 Порядку підтвердження наявного стажу роботи. Опитування свідків проводиться згідно із пунктом 12 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії; з`ясовує наявність у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку; повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 7). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Системний аналіз наведених положень свідчить, що орган Пенсійного фонду України повинен не лише перевірити наявні в системі персоніфікованого обліку відомості, а й у разі встановлення їх недостатності вжити передбачених законодавством заходів для отримання інформації, необхідної для об`єктивного визначення страхового стажу.

Відтак, установивши відсутність у формі ОК-5 відомостей про сплату страхових внесків за окремі місяці підприємницької діяльності позивача протягом 2005 2016 років, пенсійний орган повинен був перевірити можливість отримання відповідних відомостей із наявних у Пенсійному фонді облікових даних та інформаційних ресурсів інших уповноважених державних органів.

У разі якщо відповідні відомості відсутні або не можуть бути отримані шляхом міжвідомчої інформаційної взаємодії, пенсійний орган повинен був повідомити позивача про необхідність подання конкретних додаткових документів, роз`яснити порядок їх отримання та передбачені законодавством способи підтвердження відповідних періодів.

Натомість матеріали пенсійної справи та надані відповідачем докази не містять відомостей про направлення відповідних запитів до податкових органів, здійснення додаткової перевірки облікових даних або повідомлення позивача про необхідність підтвердження сплати страхових внесків за конкретні місяці.

Відповідачем також не наведено обставин, які свідчили б про неможливість отримання відповідної інформації чи про вичерпання передбачених законодавством способів її перевірки.

У цьому контексті суд враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 31.01.2025 у справі №120/8471/23, відповідно до якого орган Пенсійного фонду України, відмовляючи у зарахуванні підприємницької діяльності до страхового стажу з підстав відсутності відомостей про сплату внесків, не повинен обмежуватися констатацією такої відсутності, а має використовувати надані законодавством інструменти для отримання необхідної інформації та надання допомоги особі у підтвердженні стажу.

Крім того, суд звертає увагу, що у рішенні від 22.04.2026 №112450001749 відповідачем зазначено про незарахування до страхового стажу позивача періоду підприємницької діяльності з 01.02.2011 по 31.12.2016.

Разом із тим із розрахунку страхового стажу за формою РС-право встановлено, що період з 12.10.2012 по 01.07.2015 уже враховано відповідачем до страхового стажу позивача на підставі відомостей страхувальника з кодом ЄДРПОУ 03197859 Управління соціального захисту населення Благовіщенської районної державної адміністрації.

Таким чином, протягом частини періоду, за який відсутні відомості про сплату позивачем страхових внесків як фізичною особою підприємцем, страховий стаж уже враховано на іншій передбаченій законодавством підставі.

Однак оскаржуване рішення не визначає, які саме періоди підприємницької діяльності після 01.01.2004 потребують додаткового підтвердження для визначення права позивача на призначення пенсії.

За таких обставин суд доходить висновку, що відповідач, маючи інформацію про здійснення позивачем підприємницької діяльності протягом 2004 2016 років та встановивши відсутність у системі персоніфікованого обліку відомостей про сплату страхових внесків за окремі місяці, не забезпечив належної перевірки обставин, що мають значення для визначення страхового стажу, та не вжив передбачених законодавством заходів для отримання необхідної інформації.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З врахуванням наведених норм чинного законодавства та встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 від 22.04.2026 №112450001749, як такого, що прийнято з порушенням вимог законодавства щодо всебічного, повного і об`єктивного розгляду цього питання.

Водночас суд враховує, що встановлені порушення порядку розгляду заяви про призначення пенсії не свідчать про безумовне набуття позивачем необхідного страхового стажу, оскільки можливість зарахування спірних періодів підприємницької діяльності залежить від виконання передбачених законодавством умов, які відповідачем належним чином не перевірено.

З огляду на наведене, порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.04.2026 про призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків суду, наведених у цьому рішенні.

Під час повторного розгляду заяви відповідач зобов`язаний надати належну оцінку всім наявним у пенсійній справі документам, перевірити обставини здійснення позивачем підприємницької діяльності та сплати страхових внесків за спірні періоди, за необхідності витребувати відповідні відомості від уповноважених державних органів та прийняти рішення за результатами повного й об`єктивного розгляду заяви.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає, що порушені права позивача підлягають захисту шляхом повного задоволення позову.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов задоволено повністю, суд стягує на користь позивача судовий збір сплачений нею при поданні позову до суду у сумі 1331,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241 246, 255, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 22.04.2026 № 112450001749.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.04.2026 про призначення пенсії за віком та прийняти рішення, з урахуванням висновків суду, наведених у цьому рішенні.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548, вулиця Варшавська, 3-Б, селище Макарів, Київська область, 08001) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_11 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 26 жовтня 2026 року.

Повне найменування учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_11 , АДРЕСА_1 ).

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548, вулиця Варшавська, 3-Б, селище Макарів, Київська область, 08001).

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК