Рішення № 140922731, 26.10.2026, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/2269/26

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання протиправними та скасування постанови та наказу, -

В С Т А Н О В И В:

До Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі відповідач 1), ІНФОРМАЦІЯ_2 (надалі відповідач 2) у якій просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 , оформлену довідкою від 14.03.2026 року №2026-0314-1946-2465-3;

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 14.03.2026 року №664 про призов та направлення для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 15.04.2024 працює юрисконсультом Комунального некомерційного підприємства «Голованівський центр первинної медико-санітарної допомоги» Голованівської селищної ради, яке розпорядженням Кіровоградської обласної військової адміністрації від 11.03.2026 №451-р визначено критично важливим для функціонування економіки та забезпечення потреб життєдіяльності територіальних громад Кіровоградської області в особливий період.

Стверджує, що 11.03.2026 йому як працівнику цього підприємства надано бронювання від мобілізації строком до 11.03.2027, а 12.03.2026 КНП «Голованівський ЦПМСД» через застосунок «Дія» подано заяву №20260312-2092695 щодо нового бронювання працівників.

Разом з тим, 14.03.2026 біля магазину «Файно маркет» у м. Гайворон його зупинили особи, частина з яких була одягнена у формений одяг працівників поліції, перевірили документи та відомості у застосунку «Резерв+», після чого, всупереч його волі, доставили спочатку до ІНФОРМАЦІЯ_5 , надалі до ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ІНФОРМАЦІЯ_7 . Під час перебування у територіальних центрах комплектування він неодноразово повідомляв про наявність у нього бронювання та надавав документи на підтвердження, однак такі обставини та документи посадовими особами враховані не були.

Наполягає на тому, що як заброньований військовозобов`язаний не підлягав призову на військову службу під час мобілізації. Також, територіальний центр комплектування та соціальної підтримки мав перевірити наявність у нього відстрочки та забезпечити внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Звертає увагу на порушення процедури направлення та проходження військово-лікарської комісії, зазначаючи, що повістка про направлення на ВЛК йому не вручалася, а надані ним документи щодо стану здоров`я та раніше прийнятого рішення ВЛК належним чином не враховані. Крім цього, ставить під сумнів правомірність оформлення направлення на ВЛК та підписання окремих документів посадовими особами територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

У зв`язку з наведеним вважає наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 14.03.2026 №664 про його призов та направлення для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 протиправним.

З цих підстав просить позов задовольнити.

ІНФОРМАЦІЯ_8 надав суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог.

На обґрунтування заперечень зазначив, що питання визначення ступеня придатності особи до військової служби належить до компетенції ВЛК та потребує спеціальних медичних знань. Суд у межах адміністративного судочинства може перевіряти дотримання процедури прийняття рішення ВЛК, однак не вправі самостійно оцінювати правильність встановленого діагнозу чи визначати ступінь придатності особи до військової служби. У разі незгоди з висновком ВЛК позивач мав можливість звернутися до ВЛК вищого рівня або Центральної військово-лікарської комісії та ініціювати проведення повторного чи контрольного медичного огляду, однак таким правом не скористався.

Вказав, що твердження позивача про проведення ВЛК без його фактичної участі не підтверджені належними доказами, адже у позовній заяві не наведено, які саме вимоги Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України були порушені під час проведення медичного огляду та яким чином такі порушення могли вплинути на його результат.

Зауважив, що згідно з відомостями Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ОСОБА_1 мав дійсне бронювання у період з 17.03.2025 до 11.03.2026, яке було автоматично припинено 12.03.2026 у зв`язку із закінченням строку його дії. Тому станом на дату направлення позивача на проходження ВЛК та видання наказу про його призов (14.03.2026) чинне бронювання або відстрочка від призову у позивача були відсутні. При цьому подання роботодавцем заяви про бронювання працівника не є підтвердженням факту бронювання. Більше того, у наданому самим позивачем результаті розгляду заяви №20260312-2092695 щодо бронювання зазначено його статус «Не заброньовано».

Щодо наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 14.03.2026 №664 зазначив, що цим наказом позивача призвано на військову службу під час мобілізації та направлено до військової частини НОМЕР_1 . Такий наказ є індивідуальним актом одноразової дії, який після його виконання, направлення особи до військової частини та зарахування до списків особового складу вичерпує свою дію. Тому його подальше скасування не спричинить звільнення позивача з військової служби та не відновить його у правовому становищі, яке існувало до мобілізації.

З наведених підстав просить у задоволенні позову відмовити.

ІНФОРМАЦІЯ_9 також надав суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог.

На обґрунтування заперечень зазначив, що згідно з відомостями Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів АІТС «Оберіг» у позивача було право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації у зв`язку з бронюванням з 17.03.2025 до 11.03.2026, а 12.03.2026 таке бронювання було автоматично припинено. Відтак станом на 14.03.2026, тобто на дату проведення мобілізаційних заходів та прийняття спірного наказу, у Реєстрі були відсутні відомості про чинне бронювання позивача, а тому він не мав оформленого у встановленому порядку права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Вказав, що після виявлення розбіжностей між військово-обліковими документами та відомостями Реєстру ОСОБА_1 було запропоновано прослідувати до ТЦК та СП для уточнення облікових даних. Той погодився та опору не чинив, у зв`язку із чим протокол адміністративного затримання не складався. Після прибуття до ТЦК та СП проведено звірку його персональних та військово-облікових даних, під час якої встановлено невідповідність відомостей щодо наявності бронювання інформації, що містилася в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Зауважив, що вимога про направлення на медичний огляд шляхом вручення повістки стосується військовозобов`язаних, які самостійно прибули до ТЦК та СП для уточнення облікових даних. Оскільки позивача було доставлено до ТЦК та СП у супроводі працівників поліції, направлення на ВЛК могло здійснюватися без вручення окремої повістки.

Також вказав, що 14.03.2026 ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_10 працювала у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_7 та проводила медичні огляди військовозобов`язаних. За результатами медичного огляду позивача визнано придатним до військової служби. При цьому результати медичного огляду передаються до Реєстру в електронній формі, а тому відсутність підпису військовозобов`язаного на направленні чи довідці ВЛК не свідчить про непроходження медичного огляду.

Вважає правомірним видання начальником ІНФОРМАЦІЯ_11 наказу від 14.03.2026 №664 про призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації та направлення до військової частини НОМЕР_1 з огляду на те, що ОСОБА_1 було визнано придатним до військової служби та станом на 14.03.2026 у нього було відсутнє оформлене у встановленому порядку право на відстрочку від призову. Поряд з цим, Порядок №560 не встановлює обов`язку вручення повістки безпосередньо перед призовом та відправленням до місця проходження військової служби, а на момент прийняття наказу позивач уже перебував на збірному пункті ІНФОРМАЦІЯ_12 .

Крім того, процедура призову військовозобов`язаного на військову службу під час мобілізації після її фактичної реалізації є незворотною, а визнання її протиправною не відновлює попереднього становища призваної особи. У зв`язку із цим вважає, що обраний позивачем спосіб захисту не забезпечує поновлення права, на порушення якого він посилається.

Представник позивача надав суду відповідь на відзив ІНФОРМАЦІЯ_11 , у якій більш детально конкретизував доводи та обґрунтування, зазначені у позовній заяві, а також навів свої аргументи на спростування тверджень відзиву відповідача.

Разом із позовною заявою позивач подав суду клопотання про витребування доказів по справі.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.04.2026 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків.

28.04.2026 до суду позивачем подано заяву про усунення недоліків, нову редакцію позовної заяви, квитанцію про сплату судового збору від 27.04.2026.

29.04.2026 ухвалою суду продовжено ОСОБА_1 строк, встановлений ухвалою суду від 16.04.2026, тривалістю не більше 5 днів з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

11.05.2026 ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження), витребувано докази.

15.09.2026 ухвалою суду витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_2 за ініціативою суду докази по справі.

23.09.2026 ухвалою суду залучено до участі у справі як відповідача Військово-лікарську комісію при ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі відповідач 3). Розгляд адміністративної справи №340/2269/26 розпочато спочатку.

02.10.2026 представник Комунального некомерційного підприємства "Поліклінічне об`єднання "Кропивницької міської ради" надав суду письмові пояснення, у яких зазначив, що медичний огляд ОСОБА_1 14.03.2026 фактично проводився додатковою позаштатною постійно діючою військово-лікарською комісією обласного об`єднаного центру мобілізації, робота якої організовується із залученням працівників різних військово-лікарських комісій м. Кропивницького та Кіровоградської області відповідно до затверджених графіків.

14.03.2026 роботу вказаної додаткової ВЛК забезпечувала залучена позаштатна військово-лікарська комісія при ІНФОРМАЦІЯ_10 . Водночас працівники цієї ВЛК не є штатними працівниками додаткової позаштатної постійно діючої ВЛК обласного об`єднаного центру мобілізації, а лише залучаються до її роботи на підставі відповідних наказів.

Лікарі, залучені до роботи додаткової ВЛК, здійснювали доступ до електронної системи з використанням електронних ключів ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_10 , оскільки окремих електронних ключів для додаткової ВЛК їм не надавали. Саме цим пояснюється зазначення у довідці від 14.03.2026 №2026-0314-1946-2465-3 інформації про проведення медичного огляду ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Установивши фактичні обставини справи, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 був військовозобов`язаним та перебував на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_13 (а.с. 11).

З 15.04.2024 позивач працює на посаді юрисконсульта Комунального некомерційного підприємства «Голованівський центр первинної медико-санітарної допомоги» Голованівської селищної ради.

Розпорядженням начальника Кіровоградської обласної військової адміністрації від 11.03.2025 №511-р КНП «Голованівський центр первинної медико-санітарної допомоги» визначено критично важливим для функціонування економіки та забезпечення потреб життєдіяльності територіальних громад Кіровоградської області в особливий період (а.с. 11).

За результатами бронювання працівників цього підприємства позивачу було надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації до 11.03.2026, що підтверджується, зокрема, відомостями з електронного військово-облікового документу із застосунку «Резерв+» (а.с. 24-25).

Розпорядженням начальника Кіровоградської обласної військової адміністрації від 11.03.2026 №451-р підтверджено КНП «Голованівський центр первинної медико-санітарної допомоги» статус критично важливого для функціонування економіки та забезпечення потреб життєдіяльності територіальних громад Кіровоградської області в особливий період (а.с. 30).

12.03.2026 КНП «Голованівський центр первинної медико-санітарної допомоги» засобами Порталу Дія подало заяву №20260312-2092695 про бронювання п`яти військовозобов`язаних працівників, до переліку яких включено ОСОБА_1 (а.с. 22-23).

За результатом опрацювання цієї заяви, сформованим 15.03.2026, чотирьом працівникам надано бронювання до 11.03.2027, тоді як щодо позивача зазначено статус «Не заброньовано» із причиною «Особа не підлягає бронюванню» (а.с. 26).

14.03.2026 ОСОБА_1 перебував у місті Гайворон Кіровоградської області, де після перевірки документів працівниками поліції був доставлений у супроводі останніх до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Того ж дня ІНФОРМАЦІЯ_14 оформлено направлення від 14.03.2026 №6845426 для проведення медичного огляду ОСОБА_1 з метою визначення придатності до військової служби. Направлення оформлено голові ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 ; місцем проведення ВЛК визначено КНП «Поліклінічне об`єднання Кропивницької міської ради» за адресою: АДРЕСА_1 , датою початку медичного огляду 14.03.2026 (а.с. 29).

За результатами медичного огляду оформлено довідку військово-лікарської комісії від 14.03.2026 №2026-0314-1946-2465-3. У довідці зазначено, що медичний огляд проведено «ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 » 14.03.2026, встановлено діагноз «Здоровий» та прийнято постанову про придатність ОСОБА_1 до військової служби (а.с. 49).

Разом з тим у письмових поясненнях КНП «Поліклінічне об`єднання Кропивницької міської ради» зазначено, що 14.03.2026 медичний огляд позивача фактично проводився додатковою позаштатною постійно діючою військово-лікарською комісією обласного об`єднаного центру мобілізації, роботу якої у цей день забезпечувала залучена позаштатна ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_10 . Водночас у довідці від 14.03.2026 №2026-0314-1946-2465-3 як ВЛК, що провела медичний огляд позивача, зазначено ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_10 (а.с. 163-165).

Після проведення медичного огляду наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_11 від 14.03.2026 №664 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» ОСОБА_1 призвано на військову службу під час мобілізації та направлено до військової частини НОМЕР_1 (а.с. 133зв.)

В Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів містяться відомості про зняття позивача 14.03.2026 з військового обліку у зв`язку з його мобілізацією (а.с. 131).

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України, а громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан, строк дії якого в подальшому неодноразово продовжувався та який діяв на час виникнення спірних правовідносин.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено та розпочато проведення загальної мобілізації.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Згідно з частиною другою статті 1 Закону №2232-XII військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Частиною третьою статті 1 Закону №2232-XII передбачено, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Частиною п`ятою статті 1 Закону №2232-XII встановлено, що від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 39 Закону №2232-XII призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.

Згідно з абзацами 1-4 частини першої статті 39 Закону №2232-XII призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.

Призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації здійснюється для доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України та інших військових формувань.

Громадяни України, призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які раніше не проходили військову службу в Збройних Силах України, інших військових формуваннях, проходять курс базової загальновійськової підготовки тривалістю не менше ніж один місяць.

Згідно з частиною п`ятою статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон №3543-XII) призов громадян на військову службу під час мобілізації забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або у визначених законом випадках командири військових частин. Порядок проведення такого призову визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 23 Закону №3543-XII визначені підстави, за наявності яких військовозобов`язані не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.

Так, відповідно до пункту 1 частини першої статті 23 Закону №3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і які перебувають на спеціальному військовому обліку.

Отже, закон пов`язує заборону призову за цією підставою з наявністю сукупності юридичних фактів: військовозобов`язаний має бути заброньований у встановленому порядку та перебувати на спеціальному військовому обліку. Саме лише існування передумов для бронювання, проходження служби в установі, працівники якої можуть бути заброньовані, або початок процедури оформлення бронювання не є тотожними факту бронювання військовозобов`язаного.

Частиною першою статті 25 Закону №3543-XII визначено категорії військовозобов`язаних, які можуть підлягати бронюванню, а частиною другою цієї статті передбачено, що порядок та організація бронювання, критерії, перелік посад і професій, а також обсяги бронювання визначаються цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, прийнятими на його виконання.

Відповідно до пункту 2 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі - Порядок №560, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов`язані, які придатні до військової служби за станом здоров`я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених статтею 23 Закону №3543-XII.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 мав бронювання як працівник критично важливого для функціонування економіки та забезпечення потреб життєдіяльності територіальних громад Кіровоградської області в особливий період підприємства - КНП «Голованівський центр первинної медико-санітарної допомоги» визначено, у період з 17.03.2025 до 11.03.2026.

При цьому 12.03.2026 роботодавцем позивача подано через веб-портал «Дія» заяву №20260312-2092695 про бронювання працівників, за результатами опрацювання якого відносно ОСОБА_1 визначено статус «Не заброньовано».

Суд відхиляє доводи позивача про те, що розпорядження Кіровоградської обласної військової адміністрації від 11.03.2026 №451-р саме по собі підтверджувало його особисте бронювання до 11.03.2027.

Надання підприємству статусу критично важливого створює передбачену законодавством можливість бронювання його працівників, однак не є тотожним рішенню про бронювання кожного окремого військовозобов`язаного. Наявність права на відстрочку на підставі пункту 1 частини першої статті 23 Закону №3543-XII закон пов`язує не лише з працевлаштуванням на критично важливому підприємстві, а з фактом бронювання конкретного військовозобов`язаного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку та перебуванням його на спеціальному військовому обліку.

Направлення КНП «Голованівський центр первинної медико-санітарної допомоги» списку чи заяви про бронювання не означає автоматичного набуття особою статусу заброньованого військовозобов`язаного, якщо результатом відповідної процедури такого бронювання не надано.

Отже, суд доходить висновку, що станом на 14.03.2026 позивач не мав чинного бронювання та, відповідно, не мав відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 23 Закону №3543-XII, тому міг бути призваний на військову службу по мобілізації у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до пункту 69 Порядку №560 особи, які не проходили медичний огляд або в яких закінчився строк дії рішення про придатність до військової служби, направляються на військово-лікарську комісію. У разі проходження медичного огляду під час мобілізації та/або воєнного стану строк дії довідки з висновком щодо придатності до військової служби становить один рік.

Порядок проведення військово-лікарської експертизи врегульований Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 (далі - Положення №402).

Відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби, служби у військовому резерві, військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза - це:

медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби;

визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;

встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.

Згідно з абзацами першим-сьомим пункту 2.1 глави 2 розділу І Положення №402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.

Постанова ВЛК скасовується у випадках, коли попередня постанова ВЛК на дату її прийняття не відповідала законодавству та/або була прийнята на підставі недійсних документів.

Постанова ВЛК відміняється у випадках, коли необхідно привести зміст попередньої постанови ВЛК (яка була прийнята правильно) у відповідність до чинного законодавства.

Відповідно до підпунктів 2.5.1, 2.5.2 пункту 2.5 глави 2 розділу І Положення №402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ІНФОРМАЦІЯ_15 ; ВЛК Сухопутних військ Збройних Сил України; ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України; ВЛК інших закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності.

Позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК призначаються у складі голови, заступника голови (може призначатись один з членів комісії), членів комісії (не менше ніж три лікарі) і секретаря з числа фахівців з медичною освітою. До складу ВЛК можуть призначатися лікарі інших спеціальностей.

Згідно із пунктами 3.3. та 3.4 глави 3 розділу І Положення №402 скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року №608 "Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров`я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення".

Штатні ВЛК перевіряють відповідність прийнятих позаштатними ВЛК постанов встановленому діагнозу та вимогам цього Положення, на підставі доданих до звернення оригіналів медичних документів або належним чином завірених їх копій.

Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_16 , ІНФОРМАЦІЯ_17 , обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим. У разі незгоди громадянина з рішенням ВЛК при районному (міському) ТЦК та СП на підставі його заяви громадянин направляється для проходження ВЛК при обласному (Київському та Севастопольському міських) ТЦК та СП.

Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, ІНФОРМАЦІЯ_17 , ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК або у судовому порядку.

Дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, оскаржуються в ЦВЛК.

У разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (відміни, скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК.

Таке рішення є обов`язковим до виконання та має бути реалізовано не пізніше ніж в місячний строк з дати прийняття.

У разі визнання штатною ВЛК звернення необґрунтованим, воно повертається заявнику (скаржнику) з відповідними роз`ясненнями, у строк, визначений Законом України "Про звернення громадян".

У разі прийняття рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд, військовослужбовці та інші особи, зазначені у пункті 1.2 глави 1 цього розділу, направляються для проходження медичного огляду до іншої ВЛК, ніж та, постанова якої оскаржується.

У разі якщо штатна ВЛК визнає постанову позаштатної ВЛК обґрунтованою або визначає відсутність підстав для направлення заявника на повторний (контрольний) медичний огляд ВЛК, штатна ВЛК надає заявнику відповідне роз`яснення, оформлене листом.

Таким чином, із наведених вище норм Положення №402 слідує, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються штатні та позаштатні військово-лікарські комісії, які проводять медичний огляд осіб, передбачених пунктом 1.1 глави 1 розділу І Положення №402, зокрема, з метою визначення ступеня придатності до військової служби, за результатами якого приймають постанови, що оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання ВЛК. До штатних ВЛК належать, зокрема, ВЛК регіону.

Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються до ВЛК обласних ТЦК та СП. У разі незгоди громадянина з рішенням ВЛК при районному (міському) ТЦК та СП на підставі його заяви громадянин направляється для проходження ВЛК при обласному (Київському та Севастопольському міських) ТЦК та СП. Водночас передбачений Положенням №402 порядок перегляду постанови ВЛК не позбавляє особу права на її оскарження до адміністративного суду.

Відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу ІІ Положення №402 постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3).

Згідно із пунктом 3.1 глави 3 розділу ІІ Положення №402 медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП, командирів військових частин, начальників центрів рекрутингу Збройних Сил України на підставі направлення, яке формується відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560, ВЛК при ТЦК та СП за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, які мають договір із НСЗУ на пакет медичних послуг, включений до програми державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік щодо медичного огляду осіб, який організовується ТЦК та СП, лікарями, які входять до складу ВЛК при ТЦК та СП. При цьому особам віком до 45 років видається направлення з метою визначення їх придатності до служби у Десантно-штурмових військах, підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті.

Відомості з направлення, сформованого за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, надсилаються до ІКС шляхом електронної інформаційної взаємодії.

Контроль за направленням та проходженням військовозобов`язаними медичного огляду ВЛК покладається на керівника відповідного ТЦК та СП.

ВЛК при ТЦК та СП заводить на кожного військовозобов`язаного картку обстеження та медичного огляду (додаток 13) у паперовій формі за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності. Картка обстеження та медичного огляду скріплюється печаткою закладу охорони здоров`я (установи), в якому ця ВЛК проводить медичні огляди.

Кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей. Ступінь придатності військовозобов`язаних до військової служби за станом здоров`я кожним лікарем визначається індивідуально. Висновки про придатність або непридатність військовозобов`язаних до військової служби, подані ними скарги та об`єктивні дані, виявлені у процесі медичного огляду, а також встановлений діагноз вносяться кожним лікарем до картки обстеження та медичного огляду та до інших документів, що засвідчується особистим підписом лікаря та скріплюється його особистою печаткою, із зазначенням дати проведення медичного огляду. До інформації про діагноз та результати медичних втручань (застосування методів діагностики, профілактики або лікування, пов`язаних із впливом на організм людини), які вносяться до картки обстеження та медичного огляду, додається відповідний код до кожного діагнозу та результату медичних втручань за класифікацією, визначеною НК 025 та НК 026, затвердженими наказом Міністерства економіки України від 04 серпня 2021 року №360 "Про затвердження та скасування національних класифікаторів".

Під час дії правового режиму воєнного стану кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей (абзаци другий-третій пункту 3.2 глави 3 розділу ІІ Положення №402).

Пунктом 3.4. розділу ІІ Положення №402 передбачено, що під час огляду військовозобов`язаних їм проводиться загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, серологічний аналіз крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), поверхневий антиген до вірусу гепатиту "B" (HbsAg), загальні антитіла до вірусу гепатиту "C" (anti-HCV), реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном або загальні антитіла до блідої трепонеми (RW); визначається група крові та резус-належність, проводяться рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, ЕКГ. Особам старшим 40 років обов`язково проводиться вимір внутрішньоочного тиску, дослідження крові на цукор. Інші дослідження проводяться за показаннями.

Направлення для проведення вказаних лабораторних та інструментальних досліджень здійснюється лікарями із закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, які залучаються для проведення медичного огляду військовозобов`язаних.

Лікарі, які включаються до складу ВЛК із закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, під час проведення медичного огляду ознайомлюються з медичними записами в ЕСОЗ та з іншими медичними документами, які надає військовозобов`язаний, що характеризують його стан здоров`я, а також вносять до ЕСОЗ відповідні медичні записи на підставі отриманої інформації.

До початку проведення медичного огляду ТЦК та СП отримує дані від органів соціального забезпечення щодо осіб з інвалідністю.

Військовозобов`язаний під час проведення медичного огляду зобов`язаний надати членам ВЛК ТЦК та СП медичну карту амбулаторного хворого за формою №025/о, затвердженою наказом МОЗ України від 14 лютого 2012 року №110 "Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності та підпорядкування", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за №661/20974 (далі - форма №025/о), виписки з медичної документації щодо перенесених захворювань, отриманих травм, поранень тощо, якщо така інформація відсутня в ЕСОЗ.

Зазначені документи, а також особові справи офіцерського, сержантського, старшинського і рядового складу запасу ТЦК та СП до початку огляду подає для вивчення у ВЛК (пункт 3.5 глави 3 розділу ІІ Положення №402).

Відповідно до пункту 22.5 глави 22 розділу II Положення №402 документи з постановами ВЛК, які не підлягають затвердженню (контролю) штатною ВЛК, передаються з інформаційно-комунікаційної системи до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Інші документи з результатами проходження медичного огляду - картка обстеження та медичного огляду, висновки лікарів, супровідні документи - надсилаються до ТЦК та СП за місцем перебування особи на військовому обліку не пізніше наступного дня після закінчення медичного огляду.

За змістом пункту 3.8 глави 3 розділу ІІ Положення №402 постанови ВЛК при ТЦК та СП щодо військовозобов`язаних приймаються згідно з главою 20 цього розділу.

Постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про придатність до військової служби військовозобов`язаних оформлюються довідками ВЛК (додаток 4 до цього Положення). У разі прийняття постанови про придатність до військової служби, документи з результатами проходження військовозобов`язаним медичного огляду (картка обстеження та медичного огляду, висновки лікарів, супровідні документи) доставляються до районного (міського) ТЦК та СП за місцем перебування військовозобов`язаного на обліку не пізніше наступного дня після закінчення медичного огляду. Електронний документ з постановою ВЛК щодо придатності військовозобов`язаного до проходження військової служби передається з ІКС до бази даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Отже, під час проходження ВЛК результати усіх аналізів, медичних оглядів, військовозобов`язаного заносяться до картки обстеження та медичного огляду, форма якої затверджена Положенням №402 (додаток 13). Така картка разом із іншими оформленими документами зберігаються у ТЦК та СП за місцем обліку військовозобов`язаного.

Матеріалами справи підтверджено, що 14.03.2026 ІНФОРМАЦІЯ_9 оформлено направлення ОСОБА_1 на проходження медичного огляду, а за результатами такого огляду оформлено довідку ВЛК від 14.03.2026 №2026-0314-1946-2465-3, згідно з якою позивачу встановлено діагноз «Здоровий» та визнано його придатним до військової служби.

Ухвалою суду від 11.05.2026 витребувано у військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 картку обстеження та медичного огляду ОСОБА_1 військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_4 від 14.03.2026 та інші документи, на підставі яких було прийнято рішення військово-лікарської комісії.

На виконання вказаної ухвали суду ІНФОРМАЦІЯ_4 у відзиві на позовну заяву повідомлено, що у ІНФОРМАЦІЯ_7 наявна тільки постанова ВЛК, яка зберігається в електронному вигляді. Будь-яка інша медична документація знаходиться за місцем військового обліку Позивача.

15.09.2026 суд постановив ухвалу про витребування від ІНФОРМАЦІЯ_2 картку обстеження та медичного огляду ОСОБА_1 від 14.03.2026 та інші наявні у справі медичні документи.

18.09.2026 через підсистему Електронний суд відповідач 2 повідомив, що до ІНФОРМАЦІЯ_6 картка обстеження та медичного огляду ОСОБА_1 не надходила.

Оскільки у спірній довідці військово-лікарської комісії від 14.03.2026 №2026-0314-1946-2465-3 безпосередньо зазначено, що медичний огляд ОСОБА_1 проведено «ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 » 14.03.2026, за результатами якого його визнано придатним до військової служби ухвалою від 23.09.2026 витребувано у військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 належним чином засвідчені копії картки обстеження та медичного огляду ОСОБА_1 ВЛК від 14.03.2026 та інших документів, на підставі яких було прийнято рішення військово-лікарської комісії, оформлене довідкою від 14.03.2026 №2026-0314-1946-2465-3.

Натомість у наданих суду письмових поясненнях представник Комунального некомерційного підприємства "Поліклінічне об`єднання "Кропивницької міської ради" зазначив, що медичний огляд ОСОБА_1 14.03.2026 фактично проводився додатковою позаштатною постійно діючою військово-лікарською комісією обласного об`єднаного центру мобілізації, робота якої організовується із залученням працівників різних військово-лікарських комісій м. Кропивницького та Кіровоградської області відповідно до затверджених графіків. Крім цього, картка обстеження та медичного огляду ОСОБА_1 від 14.03.2026, а також інші документи, на підставі яких було прийнято рішення військово-лікарської комісії, оформлене довідкою від 14.03.2026 року №2026-0314-1946-2465-3, у розпорядженні військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 відсутні.

Суд наголошує, що предметом оцінки у цій справі не є правильність медичного діагнозу позивача чи самостійне визначення судом ступеня його придатності до військової служби.

Верховний Суд у постанові від 12.06.2020 у справі №810/5009/18 виходив з того, що суд не може підміняти військово-лікарську комісію та надавати власну оцінку діагнозу особи на предмет його відповідності статтям Розкладу хвороб, оскільки такі питання потребують спеціальних медичних знань. Водночас це не позбавляє адміністративний суд повноважень перевірити дотримання встановленої законодавством процедури прийняття постанови ВЛК.

Отже, суд не встановлює, чи був ОСОБА_1 фактично придатним або непридатним до військової служби. Суд перевіряє, чи доведено відповідачами, що висновку про його придатність передував медичний огляд, проведений відповідно до обов`язкової процедури, передбаченої Положенням №402.

Відповідно до частин першої та другої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 73 КАС України).

Згідно зі статтею 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до положень статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Згідно з частиною дев`ятою статті 80 КАС України у разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Суд зауважує, що медичний огляд включає вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду з метою визначення ступеня придатності до військової служби. Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, пояснень щодо застосування його статей та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я. Тобто ВЛК приймає рішення після проведення належного медичного огляду з урахуванням оцінки стану здоров`я і фізичного розвитку громадянина, наявності фізичних вад.

Під час проходження ВЛК результати усіх аналізів, медичних оглядів, військовозобов`язаного заносяться до картки обстеження та медичного огляду, форма якої затверджена Положенням №402 (додаток 13).

Отже, саме відповідачі повинні були довести, що до прийняття постанови про придатність позивача проведено всі необхідні складові медичного огляду, оформлено передбачену Положенням №402 документацію та дотримано встановленого порядку прийняття постанови ВЛК.

Суд вжив необхідних процесуальних заходів для з`ясування цих обставин та витребував документи безпосередньо у суб`єктів, які брали участь в організації і проведенні медичного огляду. Проте картка обстеження та медичного огляду, висновки лікарів, результати лабораторних чи інструментальних досліджень, медичні записи та будь-які інші первинні матеріали військово-лікарської експертизи суду не надані.

При цьому правові наслідки такої обставини полягають у тому, що відповідачами не виконано покладеного на них частиною другою статті 77 КАС України обов`язку довести дотримання процедури прийняття оскаржуваного рішення.

Посилання лише на наявність електронної довідки ВЛК не є достатнім для такого висновку, оскільки довідка відображає результат процедури, однак не замінює передбачених Положенням №402 первинних документів та не дає можливості перевірити, яким чином цього результату досягнуто.

Більше того, відсутність первинної медичної документації у будь-якого з органів, які за законодавством повинні її створити, передати або зберігати, не може покладати негативні процесуальні наслідки на позивача. Організаційні відносини між ВЛК, закладом охорони здоров`я та територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки не звільняють суб`єкта владних повноважень від обов`язку довести правомірність рішення, яким безпосередньо зачіпаються права особи.

За таких обставин суд не має об`єктивної можливості встановити, чи оглядався позивач усіма необхідними лікарями, які саме дослідження йому проведені, чи враховані відомості про стан його здоров`я та надані ним медичні документи, а також чи існували фактичні медичні підстави для прийняття постанови про придатність.

Тому відповідачами не доведено правомірності постанови військово-лікарської комісії, оформленої довідкою від 14.03.2026 №2026-0314-1946-2465-3, у розумінні критеріїв частини другої статті 2 та правил доказування, установлених частиною другою статті 77 КАС України.

Відтак така постанова підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

Усі інші аргументи і доводи відповідачів, викладені у відзивах та письмових поясненнях, не змінюють сформованих судом висновків у даній справі.

Оцінюючи правомірність наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 14.03.2026 №664 у частині призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації та направлення його до військової частини НОМЕР_1 , суд виходить з наступного.

Згідно з абзацом 1 пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Відповідно до пункту 12 Положення №154 керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право видавати у межах своїх повноважень накази та розпорядження.

Згідно з пунктом 6 Порядку №560 призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюється у строки та в обсягах, визначених мобілізаційними планами, мобілізаційними директивами (розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил або Генерального штабу Збройних Сил.

Призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період включає: оповіщення резервістів та військовозобов`язаних про виклик до районного (об`єднаного районного) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу, міського (районного у містах, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів України; прибуття резервістів та військовозобов`язаних до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів, уточнення своїх персональних даних, внесення відповідних змін у військово-облікові документи та до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів; проходження резервістами та військовозобов`язаними медичного огляду для визначення придатності до військової служби; перевірку підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення; документальне оформлення призову на військову службу під час мобілізації; відправлення призваних громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби.

Пунктом 81 Порядку №560 встановлено, що призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюють військовозобов`язаних та резервістів (крім резервістів, які уклали контракти на проходження служби у військовому резерві) - районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки;

Призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період оформляється наказом керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, командира військової частини, керівника розвідувального органу або визначеного ним керівника відповідного підрозділу, Голови СБУ, його заступників чи керівника підрозділу, органу, закладу, установи СБУ.

Поряд з цим пункт 2 Порядку №560 передбачає, що серед обов`язкових передумов призову є відсутність права на відстрочку та придатність до військової служби за станом здоров`я.

У свою чергу пункт 94 цього Порядку також передбачає включення до військових команд лише осіб, які придатні до військової служби за станом здоров`я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Станом на 14.03.2026 позивач не мав чинного бронювання та права на відстрочку за пунктом 1 частини першої статті 23 Закону №3543-XII.

Отже, відсутність бронювання не перешкоджала мобілізації ОСОБА_1 . За умови належного проходження передбаченої законодавством процедури медичного огляду, встановлення його придатності до військової служби та дотримання інших визначених законом вимог він міг бути призваний на військову службу під час мобілізації.

Разом з тим у цій справі відповідачами не доведено дотримання встановленої Положенням №402 процедури медичного огляду ВЛК, за результатами якого позивача визнано придатним до військової служби.

Судом встановлено, що наказ №664 прийнятий 14.03.2026 після оформлення того ж дня довідки ВЛК про придатність позивача. ІНФОРМАЦІЯ_9 безпосередньо обґрунтовує правомірність прийнятого наказу тим, що позивача ВЛК було визнано придатним до військової служби та у нього не було чинної відстрочки.

Таким чином, оскаржувана постанова ВЛК була однією з безпосередніх передумов видання наказу про призов.

Оскільки судом встановлено недоведеність дотримання процедури військово-лікарської експертизи, а постанова ВЛК, якою позивача визнано придатним до військової служби, підлягає скасуванню, відповідачем не доведено існування на момент прийняття наказу №664 належно встановленої передумови для призову позивача за станом здоров`я.

За таких обставин відсутність у позивача чинного бронювання не може легалізувати його призов, проведений без доведення іншої обов`язкової умови, передбаченої пунктом 2 Порядку №560.

Суд відхиляє посилання відповідачів на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 05.02.2025 у справі №160/2592/23, щодо незворотності процедури призову як на підставу для відмови у задоволенні цієї позовної вимоги.

У зазначеній справі Верховний Суд виходив із того, що факт порушення процедури призову сам по собі не є підставою для звільнення вже призваної особи з військової служби, а процедура призову після її фактичної реалізації не може бути фактично повернута у попередній стан. Водночас такий висновок не виключає можливості судової перевірки правомірності індивідуального акта про призов та його скасування у разі встановлення невідповідності вимогам закону.

У цій справі позивач не просить суд зобов`язати командування військової частини звільнити його з військової служби. Предметом судового контролю є наказ про призов, прийнятий за результатами відповідної адміністративної процедури.

Той факт, що наказ уже реалізований, не позбавляє особу права вимагати судової перевірки його відповідності критеріям, установленим частиною другою статті 2 КАС України. Водночас скасування цього наказу саме по собі не означає автоматичного вирішення судом питання про звільнення позивача з військової служби та не підміняє передбаченого законодавством порядку припинення військової служби.

Враховуючи, що встановлення придатності військовозобов`язаного за станом здоров`я є обов`язковою складовою процедури призову, а правомірність такого встановлення відповідачами не доведена, наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 14.03.2026 №664 у частині призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації та направлення до військової частини НОМЕР_1 не відповідає критеріям правомірності, установленим частиною другою статті 2 КАС України, та підлягає визнанню протиправним і скасуванню.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На розвиток зазначених положень Конституції України частиною другою статті 2 КАС України визначені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, яким є відповідач.

Таким чином, оскаржувані постанова ВЛК та наказ про призов не відповідають критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, та порушують права і законні інтереси позивача.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов задоволено повністю, а з матеріалів справи вбачається, що розпорядником бюджетних коштів у відповідних правовідносинах є ІНФОРМАЦІЯ_8 , суд стягує на користь позивача судовий збір, сплачений ним при поданні позовної заяви, у сумі 1064,96 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1.

Керуючись статтями 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання протиправними та скасування постанови та наказу задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову військово-лікарської комісії, оформлену довідкою від 14.03.2026 №2026-0314-1946-2465-3 про придатність ОСОБА_1 до військової служби.

Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 14.03.2026 №664 в частині призову ОСОБА_1 на військову службу.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ) судовий збір у сумі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн 96 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 26 жовтня 2026 року.

Повне найменування учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ).

Відповідач 1 - ІНФОРМАЦІЯ_8 ( код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ).

Відповідач 2 - ІНФОРМАЦІЯ_9 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , АДРЕСА_4 ).

Відповідач 3 - Військово-лікарська комісія при ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_5 ).

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК