Рішення № 140922691, 22.10.2026, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/3879/26

Суддя Кіровоградського окружний адміністративний суду Притула К.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через свого представника звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 27.02.2026 №262840019847 про відмову в призначенні пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку ОСОБА_1 відповідно до положень статті 55 Закону № 796-ХІІ.;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити й виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку на 5 років відповідно до положень абзацу 4 пункту 1 частини першої статті 55 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 20.02.2026.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 04.05.2000. Крім того, відповідно до архівної довідки Центрального архіву Головного управління внутрішніх військ МВС України від 15.03.2001 № 3/41-129, позивач брав участь у роботах у зонах радіоактивного забруднення в період з 12.12.1988 до 10.04.1990. Вказує, що 20.02.2026 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області із заявою про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком із застосуванням установленого законодавством зменшення пенсійного віку. За результатами розгляду заяви рішенням від 27.02.2026 № 262840019847 йому відмовлено у призначенні відповідної пенсії з мотивів недостатньої тривалості роботи в зоні відчуження у 1988 році. На думку позивача, така відмова є протиправною, оскільки його статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС підтверджений належними документами, які не визнані недійсними, а архівна довідка підтверджує його участь у відповідних роботах упродовж зазначеного періоду. Позивач вважає, що відповідач безпідставно не врахував подані документи та неправильно застосував положення статті 55 зазначеного Закону. Просить позов задовольнити.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.06.2026 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.17).

03.07.2026 (вх. 20775/26) Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що 20.02.2026 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області із заявою про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком. За результатами розгляду заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області прийнято рішення від 27.02.2026 № 262840019847 про відмову в призначенні відповідної пенсії, у зв`язку з тим, що у 1988 році позивач відпрацював у зоні відчуження менше 30 календарних днів, що суперечить статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". З огляду на викладене відповідач вважає, що оскаржуване рішення прийнято правомірно, оскільки позивачем не підтверджено наявності передбачених законом підстав для зменшення пенсійного віку на п`ять років, а тому просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Згідно посвідчення Серії НОМЕР_1 від 04.05.2000 позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 3) (а.с.14).

Встановлено, що 20.02.2026 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку на 5 років відповідно до статті 55 Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

До заяви надані сканкопії оригіналів документів: паспорт громадянина України; довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру; посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; військовий квиток; довідка Центрального архіву Головного управління внутрішніх військ МВС України від 15.03.2001 № 3/41-129.

Після реєстрації заяви позивача та сканування копій документів засобами програмного забезпечення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, за принципом екстериторіальності, розглянуто заяву позивача та за результатами розгляду заяви прийнято рішення №262840019847 від 27.02.2026 про відмову в перерахунку пенсії, посилаючись на положення статті 55 Закону України №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відповідно до яких особам, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та працювали в зоні відчуження у 1988 році, пенсійний вік зменшується на п`ять років за умови роботи в зазначеній зоні не менше 30 календарних днів. Відповідач стверджує, що з наданої позивачем архівної довідки від 15.03.2001 № 3/41-129 убачається, що позивач брав участь у роботах у зоні відчуження, зокрема в населеному пункті Розсоха Чорнобильського району, у період з 12.12.1988 до 10.04.1990, проте вказаний період свідчить, що у 1988 році позивач перебував у зоні відчуження лише 12 календарних днів, що є меншим за встановлену законом тривалість, необхідну для зменшення пенсійного віку на п`ять років. Відповідач також зазначає, що відповідно до статті 44 Закону України № 1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" призначення та перерахунок пенсії здійснюються на підставі документів, необхідних для підтвердження відповідного права. На думку відповідача, подані позивачем документи не підтверджують виконання передбаченої статтею 55 Закону України №796-ХІІ умови щодо мінімальної тривалості роботи в зоні відчуження у 1988 році (а.с. 13).

Вважаючи рішення про відмову у призначенні пенсії протиправним, а свої права - порушеними, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII (далі - Закон № 796-XII), «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), Порядком видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 501 від 25.08.1992, який був чинним станом на час видачі Позивачу відповідного посвідчення (далі - Порядок № 501), постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 № 551 «Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян» (далі - Постанова № 551), Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1).

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Законом №1058-IV визначено принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Згідно із частиною 1 статті 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, регламентовані Законом № 796-XII.

Згідно з частиною першою статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році мають право на зниження пенсійного віку на 5 років.

Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які відпрацювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним у встановленому порядку (чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на три роки понад передбачений цією статтею.

Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які відпрацювали на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним у встановленому порядку (чоловіки - 12 років 6 місяців і більше, жінки - 10 років і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на один рік понад передбачений цією статтею.

Пенсійний вік за бажанням особи може бути знижено тільки за однією підставою, передбаченою цією статтею, якщо не обумовлено інше. При цьому відповідне зниження пенсійного віку, передбачене цією статтею, застосовується також до завершення періоду збільшення віку виходу на пенсію до 1 січня 2022 року (ч. 2 ст. 55 Закону № 796-XII).

Призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і цього Закону (ч. 3 ст. 55 Закону № 796-XII).

Відповідно до статті 9 Закону № 796-XII особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є:

1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків;

2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт;

4) громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.

Згідно з абзацом 5 пункту 2 частини 1 статті 14 Закону № 796-XII для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження: особи, які постійно проживали у зоні безумовного (обов`язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення, - категорія 2.

Відповідно до ст. 65 Закону № 796-XII учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Пунктом 5 Порядку № 501 визначено, що учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з 1 липня до 31 грудня 1986 р. від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 1 до 14, у 1988 - 1990 роках - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки - не менше 14 календарних днів у 1986 році, віднесеним до категорії 3, видаються посвідчення зеленого кольору, серія А.

Згідно з пунктом 2 Порядку №501 посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України "Про cтатус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до пункту 10 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 11.07.2018 № 551, посвідчення є документом, що підтверджує статус осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і надає право користуватися пільгами та компенсаціями, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", іншими актами законодавства.

Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1) передбачено, що при призначенні (перерахунку) пенсії за віком надаються, зокрема, документи, які засвідчують особливий статус особи, та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями).

Підпунктом 5 пункту 2.1 розділу 2 Порядку № 22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, які засвідчують особливий статус особи, посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об`єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для осіб, які належать до категорії 4 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи (за наявності)) та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).

Згідно з підпунктом 7 пункту 2.1 розділу II Порядку №22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку: учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року №122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об`єкт, де особою виконувались роботи у зоні відчуження; посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; потерпілим від Чорнобильської катастрофи: документи про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видані органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями), або довідка про евакуацію із зони відчуження у 1986 році, видана Волинською, Житомирською, Київською, Рівненською або Чернігівською облдержадміністраціями; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для осіб, які належать до категорії 4 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи - за наявності) (при призначенні пенсії згідно зі статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).

Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у 1988 році у зоні відчуження не менше 30 календарних днів, мають право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 5 років.

Правовою підставою для призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 5 років є одночасна сукупність наступних умов: 1) набуття особою в установленому законом порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який працював у зоні відчуження у 1988 році не менше 30 календарних днів; 2) наявність у такої особи страхового стажу у встановленому розмірі; 3) досягнення особою 55-річного віку.

Судом при наданні правової оцінки наявності чи відсутності у позивача права на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, враховується те, що позивач має посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС серії А (категорія 3), яке видається, зокрема, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження у 1988- 1990 роках - не менше 30 календарних днів.

Відповідно до архівної довідки Центрального архіву Головного управління внутрішніх військ МВС України від 15.03.2001 № 3/41-129, ОСОБА_1 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зонах радіоактивного забруднення при військовій частині НОМЕР_2 : з 12.12.1988 наказ №295 від 1988 р. по 10.04.1990 наказ №86 від 90 р. Тобто, всього в зонах радіоактивного забруднення - понад 15 місяців (а.с.9).

Отже, належними доказами підтверджується, що у період із 1988 по 1990 роки позивач працював у зоні відчуження сукупно більше 484 днів, з яких у 1988 році - 13 днів.

Суд зауважує, що при видачі позивачу посвідчення ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, умовою для видачі посвідчення зеленого кольору, серія А, було робота такої особи у зоні відчуження у 1988 - 1990 роках - не менше 30 календарних днів.

При цьому, підставою для призначення пенсії учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є робота такої особи у зоні відчуження у 1988 році не менше 30 календарних днів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що незважаючи на ту обставину, що посвідчення позивача недійсним не визнавалось, а його правовий статус як ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не оспорюється, однак враховуючи, що факт роботи ОСОБА_1 в зоні ЧАЕС у 1988 році становить лише 13 днів, що є недостатнім для призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 5 років відповідно до статті 55 Закону №796, - відсутні підстави для задоволення позову.

З огляду на викладене суд висновує, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Зважаючи на висновок суду про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, а також ураховуючи положення статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду К.М. ПРИТУЛА