Рішення № 140922172, 26.10.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26 жовтня 2026 рокуСправа № 280/8523/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління державного нагляду (контролю) у Запорізькій області (просп. Берестейський, буд. 14, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 39816845) про протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі позивач) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління державного нагляду (контролю) у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправною та скасувати постанову Управління державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про накладення штрафу від 05.08.2026 № АР004-26, про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафу у розмірі 2000 (дві тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 34000,00 грн. за порушення вимоги пункту 2 частини 4 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до наказу від 09.03.2026 № 519 та направлення на проведення перевірки від 10.03.2026 Управлінням державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті у період з 10.03.2026 по 13.03.2026 було проведено планову перевірку пневматичних шин та коліс для пневматичних шин (сталевих та з легких сплавів) за місцем розміщення продукції: торговельні та складські приміщення «VIANOR» (м. Запоріжжя, вул. Гуляйпільська, 15). За результатами проведеної перевірки відповідачем було складено Акт перевірки характеристик продукції від 13.03.2026 № 08/26-004, у якому відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог пунктів 1.2 та 1.3 Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання та Порядку ведення реєстру сертифікатів типу транспортних засобів та обладнання і виданих виробниками сертифікатів відповідності транспортних засобів або обладнання, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 17.08.2012 № 521. На підставі цього постановою відповідача про накладення штрафу від 05.08.2026 № АР004-26 на позивача було накладено штраф у розмірі 2000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 34 000,00 грн. Позивач вважає зазначену постанову незаконною та протиправною, оскільки відповідач сплутав найменування виробника продукції та найменування торговельної марки (бренду), під якою виробляється така продукція, і зробив хибний висновок про те, що виробником продукції (колесо для пневматичних шин з легких сплавів ALLANTE-184 BLACK R16*7.0J) є не компанія Oriental Metal Industries. Крім того, відповідач незаконно поклав на позивача обов`язок щодо оформлення сертифіката відповідності на продукцію, ігноруючи той факт, що позивач є лише розповсюджувачем продукції, а не її виробником чи особою, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг. Представник позивача зазначає, що зобов`язуючи позивача взаємодіяти з іншими суб`єктами господарювання в ланцюгу постачання для оформлення сертифіката відповідності, відповідач поставив виконання позивачем рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 13.03.2026 № 005/26-ПВ у залежність від дій та/або бездіяльності третіх осіб, і при цьому проігнорував клопотання про продовження строку виконання такого рішення. Водночас позивач під час проведення перевірки характеристик продукції, виконання та перевірки стану виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 13.03.2026 № 005/26-ПВ надав відповідачу всі необхідні документи, що підтверджують відповідність продукції встановленим вимогам, зокрема сертифікат відповідності UA.PN.060.1024-26. Додатково наголошено, що наведені обставини у своїй сукупності свідчать про своєчасне вжиття позивачем заходів щодо приведення продукції у відповідність до встановлених вимог шляхом надання сертифіката відповідності та про протиправність постанови про накладення штрафу від 05.08.2026 № АР004-26, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 24.08.2026 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження).

09.09.2026 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву. Представник відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог та звертає увагу суду на те, що лист компанії Oriental Metal Industries від 27.04.2026 було надано вже після проведення перевірки характеристик продукції. Також відповідач зазначає, що ФОП ОСОБА_1 не повідомив Управління державного нагляду (контролю) у Запорізькій області про виконання рішень після продовження строку їх виконання, як того вимагає Порядок здійснення контролю стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 05.10.2011 № 1017. Крім того, у відзиві вказано, що відповідно до пункту 10 Методики № 1407 посадовими особами органу ринкового нагляду було розроблено сценарний план ймовірності виникнення ризику, що може становити продукція (колесо для пневматичних шин з легких сплавів ALLANTE-184 BLACK R16*7.0J), за яким визначено серйозний рівень загрози. На підставі статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» № 2735-VI за результатами розгляду матеріалів справи начальником Управління державного нагляду (контролю) у Запорізькій області було винесено постанову від 05.08.2026 № АР004-26 про накладення на суб`єкта господарювання ФОП ОСОБА_1 штрафу в розмірі 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень. На переконання представника відповідача, посадові особи Укртрансбезпеки під час здійснення заходів у сфері державного ринкового нагляду, передбачених частиною 1 статті 22 Закону № 2735-VI, з метою забезпечення нерозповсюдження на ринку України товарів, які становлять загрозу для життя та здоров`я споживачів, діяли виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

10.09.2026 представником позивача подано до суду відповідь на відзив, у якій зазначено, що відзив відповідача не спростовує доводів позовної заяви та, навпаки, підтверджує низку істотних для вирішення справи обставин. Зокрема, представник позивача вказує на те, що позивач є лише розповсюджувачем, а не виробником, імпортером чи уповноваженим представником виробника спірної продукції. Крім того, позивач припинив реалізацію цієї продукції та вилучив її залишки з торговельної зали, а 01.05.2026 подав відповідачу повідомлення про виконання рішень від 13.03.2026 № 005/26-ПВ та № 006/26-ТЗ. Також позивач активізував взаємодію з постачальником і виробником у ланцюгу постачання, а також 13.07.2026 склав та 14.07.2026 направив відповідачу клопотання про продовження строку виконання рішень. Під час перевірки 27.07.2026 позивач надав додаткові документи, у тому числі сертифікат відповідності № UA.PN.060.1024-26. Того ж дня відповідач змінив первісні рішення, замінивши застосовані заходи на постійну заборону надання продукції на ринку та встановивши новий строк для подання повідомлення - до 01.10.2026. За таких обставин твердження про повну бездіяльність позивача та невиконання ним рішення від 13.03.2026 № 005/26-ПВ не відповідає документам, складеним і зареєстрованим самим відповідачем.

Згідно з положеннями статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Частиною 1 ст. 262 КАС України визначено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до ч. 2 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Відповідно до наказу від 09.03.2026 № 519 та направлення на проведення перевірки від 10.03.2026 Управлінням державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті у період з 10.03.2026 по 13.03.2026 було проведено планову перевірку пневматичних шин та коліс для пневматичних шин (сталевих та з легких сплавів) за місцем розміщення продукції: торговельні та складські приміщення «VIANOR» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Гуляйпільська, 15.

У зазначених приміщеннях господарську діяльність, зокрема з оптової та роздрібної торгівлі деталями та приладдям для автотранспортних засобів, здійснює фізична особа-підприємець ОСОБА_1 .

За результатами перевірки відповідачем складено Акт перевірки характеристик продукції від 13.03.2026 № 08/26-004, у якому зафіксовано порушення вимог пунктів 1.2 та 1.3 Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання та Порядку ведення реєстру сертифікатів типу транспортних засобів та обладнання і виданих виробниками сертифікатів відповідності транспортних засобів або обладнання, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 17.08.2012 № 521.

Згідно з описом порушення, наведеним в Акті перевірки від 13.03.2026 № 08/26-004 (пункт 3):

«Розповсюджується продукція, а саме: колесо для пневматичних шин з легких сплавів ALLANTE-184 BLACK R16*7.0J, код УКТЗЕД 8708705010, зазначений за порядковим номером 3 до акта перевірки характеристик продукції від 13.03.2026 № 08/26-004 без сертифікату відповідності. Наданий сертифікат відповідності UA.PN.191.3729-25, виданий ТОВ «ОС «ЄВРОСТАНДАРТ», термін дії з 10.10.2025 по 09.10.2026 не може бути прийнятий до уваги, оскільки згідно цього сертифікату виробником продукції є Oriental Metal Industries, а на зразку продукції, яка перевіряється вказаний виробник ALLANTE WHEELS».

13.03.2026 відповідачем прийнято такі рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів:

№ 005/26-ПВ, яким позивача зобов`язано, взаємодіючи з суб`єктами господарювання в ланцюгу постачання, вжити заходів щодо приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами шляхом оформлення сертифіката відповідності на продукцію (колесо для пневматичних шин з легких сплавів ALLANTE-184 BLACK R16*7.0J, код УКТЗЕД 8708705010);

№ 006/26-ТЗ, яким позивачу тимчасово заборонено надання на ринку вказаної продукції.

Cтрок виконання зазначених рішень встановлено до 04.05.2026.

01.05.2026 позивач подав до відповідача супровідний лист-пояснення (вх. № 19233/0/22-26) про виконання рішень, у якому повідомив, що:

на виконання рішення від 13.03.2026 № 006/26-ТЗ реалізацію продукції зупинено, а її залишки тимчасово виведено з обігу (знято з продажу) до усунення невідповідностей;

на виконання рішення від 13.03.2026 № 005/26-ПВ надано офіційний лист компанії Oriental Metal Industries, у якому зазначено, що саме ця компанія є виробником вказаної продукції, сертифікат № UA.PN.191.3729-25 є чинним щодо неї, а «ALLANTE» є комерційним брендом (торговельною маркою).

Рішенням відповідача від 04.05.2026 № 012/26-ВЗ про внесення змін до рішень від 13.03.2026 № 005/26-ПВ та № 006/26-ТЗ продовжено строк їх виконання до 14.07.2026.

14.07.2026 позивач направив відповідачу клопотання про продовження строку виконання рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів. Клопотання обґрунтовано тим, що позивач є лише розповсюджувачем продукції і не володіє документацією, необхідною для проходження процедури сертифікації. Разом із клопотанням позивач надав копію повідомлення від 27.05.2026, направленого попередньому розповсюджувачу в ланцюгу постачання - ФОП ОСОБА_2 , щодо необхідності забезпечення оформлення сертифіката відповідності на поставлену партію товару.

На підставі наказу відповідача від 21.07.2026 № 1471 та направлення від 22.07.2026 № 2107/29.2/28-26, відповідач розпочав позапланову перевірку стану виконання рішень від 13.03.2026 № 005/26-ПВ та № 006/26-ТЗ.

В Акті перевірки стану виконання рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 27.07.2026 № 08/26-003ПСВ посадові особи відповідача зазначили, що позивач у визначений строк не надав сертифікат відповідності на продукцію чим не виконав рішення № 005/26-ПВ та не повідомив про виконання рішення № 006/26-ТЗ.

27.07.2026 позивач надав відповідачу лист-пояснення, у якому висловив незгоду з висновками Акта № 08/26-003ПСВ. У листах та поясненнях позивач вказав на зупинення реалізації товару та повторно наголосив на наданні сертифіката № UA.PN.191.3729-25 разом із листом виробника Oriental Metal Industries (M) Sdn. Bhd. від 27.04.2026, який підтверджує, що ALLANTE є торговельною маркою зазначеного виробника, а модель ALLANTE-184 BLACK R16*7.0J виготовлена ним і охоплюється належними документами про відповідність.

Рішенням відповідача від 27.07.2026 № 026/26/ВЗ про внесення змін до рішень від 13.03.2026 № 005/26-ПВ та № 006/26-ТЗ новий строк їх виконання було встановлено до 01.10.2026.

Того ж дня, 27.07.2026 відповідачем складено Протокол № 004/26 про виявлені порушення вимог Законів України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та «Про загальну безпечність нехарчової продукції». У вказаному протоколі зафіксовано, що ФОП ОСОБА_1 не повідомив відповідача про виконання рішень у встановлений строк відповідно до вимог Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.10.2011 № 1017, та не вжив заходів щодо приведення продукції у відповідність шляхом оформлення сертифіката відповідності, чим порушив вимоги пункту 2 частини 4 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Листом від 27.07.2026 № 64394/29.2/24-26 відповідач повідомив позивача про призначення розгляду справи про правопорушення на 04.08.2026.

05.08.2026 відповідач виніс постанову № АР004-26 про накладення на позивача штрафу у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 34 000,00 грн.

Вважаючи прийняту відповідачем постанову про накладення штрафу від 05.08.2026 № АР004-26, позивач звернувся до суду із даним позовом про її скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції визначено Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02.12.2010 №2735-VI (далі - Закон №2735-VI).

Статтею 2 Закону №2735-VI визначено, що дія цього Закону поширюється на відносини щодо: здійснення ринкового нагляду за продукцією, що охоплюється встановленими вимогами, крім видів продукції, зазначених у частині п`ятій цієї статті; здійснення контролю всієї продукції, крім видів продукції, зазначених у частині п`ятій цієї статті.

Якщо технічними регламентами встановлено спеціальні вимоги щодо здійснення ринкового нагляду стосовно конкретних видів продукції, спрямовані на досягнення тих самих цілей, що й положення цього Закону, положення цього Закону застосовуються лише до тих аспектів ринкового нагляду, що не охоплюються такими спеціальними вимогами. Якщо законами України та виданими відповідно до них нормативно-правовими актами встановлено спеціальні вимоги щодо контролю продукції, положення цього Закону застосовуються лише до тих аспектів контролю продукції, які не охоплюються зазначеними спеціальними вимогами.

Застосування положень цього Закону не перешкоджає органам ринкового нагляду вживати заходів, передбачених Законом України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».

Згідно зі статтею 3 Закону №2735-VI законодавство України про державний ринковий нагляд і контроль продукції складається з цього Закону, Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в цій сфері, у тому числі технічних регламентів.

Метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам (частина 1 статті 4 Закону №2735-VI).

Відповідно до частини 1, 2 статті 10 Закону №2735-VI ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Сфери відповідальності органів ринкового нагляду включають види продукції, що є об`єктами технічних регламентів, і можуть включати види продукції, що не є об`єктами технічних регламентів.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Положення), за змістом якого визначено, що Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністраінфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

За приписами підпункту 15-1 пункту 5 Положення Укртрансбезпека здійснює державний ринковий нагляд у межах сфери своєї відповідальності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 № 1069 (далі - Постанова №1069) затверджено Перелік видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд, пунктами третім, четвертим, п`ятим якого визначено види продукції, щодо яких державний ринковий нагляд здійснюється Укртрансбезпекою, а також найменування нормативно-правового акта, дія якого поширюється на відповідний вид продукції.

Статтею 8 Закону №2735-VI визначено, що обов`язки суб`єктів господарювання під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції встановлюються цим Законом, Законом України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», виданими відповідно до них іншими нормативно-правовими актами, технічними регламентами.

Суб`єкти господарювання зобов`язані при здійсненні господарської діяльності ефективно взаємодіяти між собою під час вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, передбачених цим Законом.

Суб`єкти господарювання зобов`язані надавати на запит органів ринкового нагляду документацію, що дає змогу ідентифікувати:

1) суб`єкта господарювання, який поставив їм продукцію;

2) суб`єкта господарювання, якому вони поставили продукцію.

Суб`єкти господарювання зобов`язані надавати документацію, визначену частиною п`ятою цієї статті, протягом строку, встановленого відповідним технічним регламентом, а якщо такий строк технічним регламентом не встановлено - протягом десяти років після того, як їм було поставлено відповідну продукцію, та протягом десяти років після того, як вони поставили відповідну продукцію.

У разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб`єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом строку проведення перевірки не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб`єкту господарювання цю продукцію.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 11 Закону №2735-VI до повноважень органів ринкового нагляду, з метою здійснення ринкового нагляду, в межах сфер їх відповідальності, зокрема, належить проводити перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирати зразки продукції та забезпечувати проведення їх експертизи (випробування).

Приписами статті 15 Закону №2735-VI визначені права посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, зокрема:

1) проводити у випадках і порядку, визначених цим Законом, перевірки документів та обстеження зразків продукції, відбирати зразки продукції і забезпечувати проведення їх експертизи (випробування);

2) безперешкодно відвідувати, за умови пред`явлення службового посвідчення та направлення на проведення перевірки, у будь-який час протягом часу роботи об`єкта:

а) торговельні та складські приміщення суб`єктів господарювання і місця, зазначені у пункті 2 частини 6 статті 23 цього Закону, для проведення перевірок характеристик продукції і перевірок стану виконання суб`єктами господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів;

б) місця, зазначені в пункті 3 частини 6 статті 23 цього Закону, для проведення перевірок додержання вимог щодо представлення продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, перевірок характеристик продукції та перевірок виконання суб`єктами господарювання приписів і рішень відповідно до частини 5 статті 26 цього Закону;

в) місця, зазначені в пункті 4 частини 6 статті 23 цього Закону, для проведення перевірок характеристик продукції з дотриманням вимог Митного кодексу України;

3) вимагати від суб`єктів господарювання надання документів і матеріалів, необхідних для здійснення ринкового нагляду, одержувати копії таких документів і матеріалів. За згодою органу ринкового нагляду документи і матеріали, необхідні для здійснення ринкового нагляду, їх копії можуть надаватися йому мовою оригіналу або іншою мовою, ніж мова діловодства та документації державних органів, якщо ця мова є зрозумілою для посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд. У разі якщо оригінали таких документів і матеріалів складені іншою мовою, ніж мова діловодства та документації державних органів, на вимогу органів ринкового нагляду суб`єкти господарювання зобов`язані у строк не більше ніж тридцять робочих днів за власний рахунок забезпечити їх переклад мовою діловодства та документації державних органів в обсязі, необхідному для здійснення ринкового нагляду;

4) вимагати від посадових осіб суб`єктів господарювання та фізичних осіб - підприємців надання у погоджений з ними строк усних чи письмових пояснень з питань, що виникають під час проведення перевірок і вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів;

5) складати акти перевірок та застосовувати в установленому законом порядку адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу до суб`єктів господарювання за порушення вимог цього Закону, Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» та встановлених вимог;

6) складати на основі актів перевірок протоколи про адміністративні правопорушення у сфері здійснення ринкового нагляду та розглядати справи про відповідні адміністративні правопорушення згідно із законом України;

7) залучати у разі потреби в установленому порядку та за рахунок органів ринкового нагляду до здійснення ринкового нагляду працівників наукових установ та фахівців. На осіб, залучених у встановленому порядку до здійснення ринкового нагляду, поширюються обов`язки, визначені пунктами 1-5 частини 1 статті 17 цього Закону;

8) вимагати від посадових осіб суб`єктів господарювання та фізичних осіб - підприємців припинення дій, які перешкоджають здійсненню заходів ринкового нагляду, а в разі їх відмови від припинення таких дій - звертатися до органів Національної поліції за допомогою у здійсненні законної діяльності з ринкового нагляду.

Відповідно до частини 1 статті 22 Закону №2735-VI заходами ринкового нагляду є:

1) перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування);

2) обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають: а) обмеження надання продукції на ринку; б) заборону надання продукції на ринку; в) вилучення продукції з обігу; г) відкликання продукції;

3) контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів;

4) попередження органами ринкового нагляду споживачів (користувачів) про виявлену цими органами небезпеку, що становить продукція.

У силу положень статті 23 Закону №2735-VI під час проведення перевірок характеристик продукції проводиться перевірка документів, у разі необхідності - обстеження зразків продукції, за результатами яких приймається рішення про відбір та експертизу (випробування) зразків продукції, про що зазначається в акті, підготовленому відповідно до вимог статті 23-1 цього Закону.

При проведенні перевірок характеристик продукції органи ринкового нагляду враховують ступінь ризику, який може становити відповідна продукція, а також відомості, що містяться у зверненнях споживачів (користувачів) про захист їх права на безпечність продукції, та іншу інформацію щодо продукції.

Органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.

Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.

Предметом таких перевірок є характеристики продукції певного виду (типу), категорії та/або групи.

Під час проведення перевірок продукції певного виду (типу), категорії та/або групи забороняється перевіряти продукцію іншого виду (типу), категорії та/або групи.

У разі якщо за результатами перевірки характеристик продукції органом ринкового нагляду прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо продукції певного виду (типу), категорії та/або групи, що є предметом перевірки, такі заходи мають бути вжиті суб`єктами господарювання щодо всіх одиниць продукції певного виду (типу), категорії та/або групи, які надаються на ринку та є небезпечними, становлять ризик та/або не відповідають встановленим вимогам.

Перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та направлень на проведення перевірки, що видаються та оформлюються відповідно до цього Закону. У разі одержання інформації про надання на ринку продукції, що становить серйозний ризик, відповідні накази та направлення видаються і оформлюються невідкладно.

Перевірки характеристик продукції проводяться, зокрема у торговельних та складських приміщеннях суб`єктів господарювання.

Під час перевірки характеристик продукції у випадках, передбачених цим Законом, перевірці підлягають такі документи (їх копії) та інформація: 1) декларація про відповідність; 2) супровідна документація, що додається до відповідної продукції (включаючи інструкцію щодо користування продукцією); 3) загальний опис продукції, а також повний склад технічної документації на відповідну продукцію, передбачений технічним регламентом; 4) документи щодо системи якості чи системи управління якістю; 5) висновки експертиз та протоколи випробувань зразків відповідної продукції, відібраних (узятих) у межах здійснення ринкового нагляду і контролю продукції; 6) документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (товарно-супровідна документація або договори). Орган ринкового нагляду має право вимагати надання таких документів лише в обсязі, що необхідний для встановлення ланцюга постачання продукції; 7) документи і матеріали щодо стану виконання суб`єктом господарювання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, у тому числі в межах моніторингу дій суб`єктів господарювання, що вживаються ними для вилучення відповідної продукції з обігу та/або її відкликання; 8) повідомлення та інша інформація, надана суб`єктами господарювання, митними органами, органами з оцінки відповідності згідно з положеннями цього Закону та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».

Відповідно до частини 1 статті 24 Закону №2735-VI органи ринкового нагляду проводять перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів:

1) планові - згідно із секторальними планами ринкового нагляду;

2) позапланові:

а) за зверненнями споживачів (користувачів) відповідної продукції, а також органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих рад, правоохоронних органів, громадських організацій споживачів (об`єднань споживачів), об`єднань суб`єктів господарювання, у яких міститься інформація про розповсюдження продукції, що завдала шкоди суспільним інтересам чи має недоліки, що можуть завдати такої шкоди, і відсутня інформація, за якою виробника такої продукції може бути ідентифіковано, але міститься інформація, за якою може бути встановлено розповсюджувача, у якого було придбано (виявлено) таку продукцію;

а-1) за ланцюгом постачання, якщо за результатами перевірки характеристик продукції є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам внаслідок дій чи бездіяльності виробника або будь-якого іншого суб`єкта в ланцюгу постачання;

б) у разі якщо під час перевірки характеристик продукції у виробника відповідної продукції виробник доведе що:

- він не вводив в обіг продукцію, що є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам;

- продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам внаслідок дій чи бездіяльності розповсюджувача (розповсюджувачів) такої продукції.

У випадках, зазначених у підпункті "б" пункту 2 цієї частини, встановлюється за ланцюгом постачання продукції особа, яка ввела таку продукцію в обіг, та особа, внаслідок дій чи бездіяльності якої продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам.

Згідно із частиною 2 статті 24 Закону №2735-VI під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів на підставах, визначених пунктом 1 і підпунктом "а" пункту 2 частини 1 цієї статті:

1) на початковому етапі перевірки об`єктами перевірки є:

а) наявність знака відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, та додержання вимог щодо форми, опису, правил та умов нанесення знака відповідності технічним регламентам, а також правил його застосування;

б) наявність супровідної документації, яка має додаватися до відповідної продукції (зокрема інструкція з користування продукцією), етикетки, маркування, інших позначок, якщо це встановлено технічними регламентами, та їх відповідність встановленим вимогам;

в) наявність декларації про відповідність, якщо згідно з технічним регламентом на відповідний вид продукції продукція при її розповсюдженні має супроводжуватися такою декларацією;

2) на наступних етапах перевірки можуть бути проведені:

а) обстеження зразків відповідної продукції та ідентифікація виробника продукції;

б) відбір та експертиза (випробування) зразків продукції (у разі якщо є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам).

Під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів на підставах, визначених підпунктом "б" пункту 2 частини першої цієї статті, об`єктом перевірки є документи, що містять інформацію про походження продукції, яка є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, та її подальший обіг (договори, товарно-супровідна документація тощо). Якщо розповсюджувач протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку не надав йому зазначені документи, такий розповсюджувач вважається особою, що ввела цю продукцію в обіг. Під час перевірки характеристик продукції на підставі, визначеній в абзаці третьому підпункту "б" пункту 2 частини першої цієї статті, орган ринкового нагляду також проводить перевірку умов зберігання відповідної продукції (частина 3 статті 24 Закону №2735-VІ).

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону №2735-VІ якщо орган ринкового нагляду встановив, що продукція становить серйозний ризик, він невідкладно вимагає відповідно до методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, затвердженої Кабінетом Міністрів України, від відповідного суб`єкта господарювання вилучити таку продукцію з обігу, відкликати її та/або знищити або привести її в інший спосіб до стану, що виключає її використання, чи забороняє надання такої продукції на ринку.

За приписами статті 29 Закону №2735-VI у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статті 28 цього Закону, та формальної невідповідності), орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб`єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.

У разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам та одночасно становить серйозний ризик, орган ринкового нагляду вживає обмежувальних (корегувальних) заходів, передбачених частиною 1 статті 28 цього Закону.

Орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб`єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо усунення формальної невідповідності, якщо цей орган встановить будь-яку таку невідповідність: знак відповідності технічним регламентам було нанесено з порушенням вимог, визначених у відповідному технічному регламенті; не було нанесено знак відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення передбачено відповідним технічним регламентом; не було складено декларацію про відповідність або декларація про відповідність (її копія чи спрощена декларація про відповідність) не супроводжує продукцію, якщо це передбачено відповідним технічним регламентом; декларацію про відповідність було складено з порушенням вимог; органу ринкового нагляду не надано доступу до технічної документації або вона є неповною; вчинено інші порушення встановлених вимог, визначені у відповідному технічному регламенті як формальна невідповідність.

Перелік порушень встановлених вимог, які вважаються формальною невідповідністю, уточняються у відповідних технічних регламентах.

Згідно з частиною 1 статті 30 Закону №2735-VI обмеження надання продукції на ринку здійснюються шляхом: 1) приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами (згідно із частиною 1 і 4 статті 29 цього Закону); 2) усунення формальної невідповідності (згідно із частиною 3 статті 29 цього Закону); 3) тимчасової заборони надання продукції на ринку.

Відповідно до частини 2 статті 30 Закону №2735-VI встановлено, що обмеження надання продукції на ринку, визначені у пункті 1 частини першої цієї статті, застосовуються органами ринкового нагляду у випадках, передбачених цим Законом, якщо існує можливість приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами. Зазначені обмеження можуть застосовуватися до продукції, що надається на ринку, у тому числі тієї, що зберігається на складах виробників (імпортерів), та/або продукції, що перебуває у споживачів (користувачів).

Частинами 3-5 статті 30 Закону №2735-VI передбачено, що приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами здійснюється за місцем проживання (місцезнаходженням) споживачів (користувачів) або за місцезнаходженням розповсюджувачів, виробників (імпортерів) чи підприємств, що здійснюють технічне обслуговування та ремонт продукції, а також в інших місцях, у яких можливо здійснити таке приведення. Суб`єкти господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції зобов`язані співпрацювати між собою з метою приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами.

Приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами здійснюється за рахунок суб`єкта господарювання, внаслідок дій чи бездіяльності якого продукція стала такою, що не відповідає встановленим вимогам.

Тимчасова заборона надання продукції на ринку застосовується органами ринкового нагляду у разі прийняття ними рішення про:

1) відбір зразків продукції для проведення їх експертизи (випробування) - на строк проведення експертизи (випробування);

2) приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами - на строк дії відповідного обмеження.

Тимчасова заборона надання продукції на ринку запроваджується одночасно з прийняттям рішень, зазначених у цій частині.

У разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам та одночасно становить серйозний ризик, орган ринкового нагляду вживає обмежувальних (корегувальних) заходів, передбачених частиною 1 статті 28 цього Закону.

Положеннями частини 1 статті 31 Закону №2735-VІ визначено, що заборона надання продукції на ринку (введення в обіг або розповсюдження продукції) застосовується органами ринкового нагляду у випадках, передбачених цим Законом та Законом України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».

Так, відповідно до частини 4 статті 12 Закон України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» якщо орган державного ринкового нагляду встановив, що продукція є небезпечною, він невідкладно забороняє введення в обіг такої продукції на ринку та вживає заходів щодо забезпечення такої заборони.

Отже, підставою для тимчасової заборони надання продукції на ринку та в подальшому заборони надання продукції на ринку є встановлення органом ринкового нагляду того, що продукція не відповідає встановленим вимогам, становить серйозний ризик, є небезпечною.

В силу частини 5 статті 33 Закону №2735-VI будь-який захід щодо обмеження чи заборони надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу чи її відкликання, що вживається відповідно до цього Закону або Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», має бути пропорційним рівню загрози відповідної продукції суспільним інтересам. У рішенні про застосування обмеження чи заборону надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу чи її відкликання мають бути зазначені підстави його застосування.

За правилами частини 7 статті 33 Закону № 2735-VI у рішенні органу ринкового нагляду про заборону чи обмеження надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу або її відкликання зазначаються: 1) обґрунтування підстав прийняття такого рішення; 2) конкретні обмежувальні (корегувальні) заходи та пов`язані з ними дії, що має виконати суб`єкт господарювання, до якого застосовуються такі заходи; 3) потреба у вжитті відповідних обмежувальних (корегувальних) заходів щодо всього обсягу продукції певної марки (моделі, артикулу, модифікації) або її окремих партій чи серій; 4) строк виконання рішення; 5) способи, порядок і строки оскарження суб`єктом господарювання цього рішення; 6) строк повідомлення відповідним суб`єктом господарювання органу ринкового нагляду про виконання рішення.

Згідно з приписами частин 1-3 статті 34 Закону №2735-VI з метою контролю стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів органи ринкового нагляду: 1) аналізують повідомлення про виконання цих рішень, надані (надіслані) суб`єктами господарювання, яких стосувалися такі рішення; 2) проводять перевірки стану виконання суб`єктами господарювання цих рішень; 3) здійснюють моніторинг результативності вжитих обмежувальних (корегувальних) заходів.

Суб`єкт господарювання, якого стосується рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, має у визначений у такому рішенні строк надати (надіслати) органу ринкового нагляду, що прийняв відповідне рішення, повідомлення про його виконання. До цього повідомлення суб`єкт господарювання може додавати документи або їх копії, що підтверджують виконання рішення.

У разі якщо інформація, що міститься в повідомленні суб`єкта господарювання про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, та долучені до рішення документи є недостатніми для підтвердження результативності виконання цього рішення, а також за наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності цієї інформації відповідний орган ринкового нагляду проводить перевірку стану виконання суб`єктом господарювання такого рішення.

Отже, органом ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності за результатом проведення планової чи позапланової перевірки характеристик продукції, у тому числі відбору зразків продукції та їх експертизи, може прийматися рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів, зокрема, щодо обмеження чи заборони надання продукції на ринку. Водночас суб`єкт господарювання відповідно до Закону має право надати (надіслати) свої пояснення, заперечення та/або інформацію до такого рішення в будь-який час після його прийняття, але до закінчення визначеного строку виконання такого рішення.

Висновки аналогічного змісту викладені Верховним Судом у постанові від 11.02.2025 у справі №340/1859/22.

Водночас, за частиною 5 статті 34 Закону №2735-VI перевірка стану виконання рішення проводиться відповідно до вимог, встановлених статтею 23 цього Закону. За потреби може бути проведено обстеження зразків продукції, а за наявності підстав вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, - відбір і експертизу (випробування) зразків продукції.

Суд наголошує, що в матеріалах справи відсутні докази наявності обґрунтованих підстав вважати, що продукція становить серйозний ризик, є небезпечною. Також відсутні в матеріалах справи докази проведення Укртрансбезпекою відбору зразків продукції для проведення їх експертизи (випробування) для встановлення того, що продукція не відповідає встановленим вимогам, становить серйозний ризик або є небезпечною.

Також суд вказує, що у сценарному плані не зазначено, чи було під час огляду спірного колісного диска виявлено конкретний дефект, здатний спричинити його руйнування. Між установленою документальною невідповідністю та припущенням щодо руйнування колеса для пневматичних шин з легких сплавів ALLANTE-184 BLACK R16*7.0J відсутній доведений причинно-наслідковий зв`язок.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 44 Закону № 2735-VI до суб`єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі невиконання або неповного виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, визначених статтею 29 цього Закону, крім усунення формальної невідповідності, передбаченої частиною 3 статті 29 цього Закону, - у розмірі шести тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, та у розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів.

При визначенні розміру штрафу за порушення враховуються всі обставини його вчинення, зокрема характер, передумови і причини порушення, факт повторного вчинення того самого порушення, за яке на особу протягом останнього року було накладено штраф, кількість відповідних порушень, вчинених особою протягом останніх трьох років, ступінь вини особи, наявність або відсутність негативних наслідків порушення, їх масштаб та можливість їх усунення (частина 5 статті 44 Закону №2735-VI).

Згідно з частиною 6, 7 статті 44 Закону №2735-VI адміністративно-господарські санкції накладаються на особу, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, та/або на розповсюджувача за кожну модель, артикул чи партію продукції, яка є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, незалежно від кількості одиниць такої продукції та/або місць її реалізації.

Відповідальність за порушення інших вимог цього Закону встановлюється згідно із законом.

Підстави звільнення суб`єктів господарювання від відповідальності визначені статтею 45 Закону №2735-VI.

Так, виробник, уповноважений представник, імпортер або інша особа, яка відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, не несе відповідальності, встановленої статтею 44 цього Закону, якщо доведе, що:

1) вона не вводила відповідну продукцію в обіг;

2) з урахуванням усіх обставин відповідна продукція після введення її в обіг стала такою, що становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, внаслідок дій або бездіяльності інших осіб чи непереборної сили;

3) відповідна продукція становить ризик внаслідок додержання виробником вимог законодавства чи виконання обов`язкових для нього приписів державних органів;

4) у випадку виробника комплектуючого виробу чи складової частини продукції ризик (невідповідність) продукції встановленим вимогам виник (виникла) внаслідок конструкції готової продукції, до якої входить цей виріб чи складова частина, або інструкцій, даних такому виробнику виробником готової продукції.

Розповсюджувач продукції не несе відповідальності, встановленої статтею 44 цього Закону, якщо доведе, що:

1) продукція стала такою, що становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, внаслідок недодержання іншим розповсюджувачем умов її зберігання, за умови, що інший розповсюджувач такої продукції може бути встановлений;

2) продукція, що поставлена ним, відповідає встановленим вимогам, але незважаючи на це становить ризик.

Правові та організаційні засади введення в обіг в Україні нехарчової продукції і забезпечення її безпечності установлює Закон України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» від 02.12.2010 року № 2736-VI (далі - Закон № 2736-VI).

Статтею 1 Закону № 2736-VI визначено, що: виробник це:

фізична чи юридична особа - резидент України, яка є виготовлювачем продукції, або будь-яка інша особа - резидент України, яка заявляє про себе як про виготовлювача, розміщуючи на продукції відповідно до законодавства своє найменування, торговельну марку чи інше позначення, або особа - резидент України, яка відновлює продукцію;

уповноважений представник виготовлювача продукції в Україні (у разі якщо виготовлювачем продукції є фізична чи юридична особа - нерезидент України);

імпортер продукції (у разі якщо виготовлювачем продукції є фізична чи юридична особа - нерезидент України, яка не має свого уповноваженого представника в Україні);

ланцюг постачання продукції - послідовність суб`єктів господарювання, які забезпечують постачання продукції від виробника до споживача (користувача);

небезпечна нехарчова продукція - будь-яка продукція, що не відповідає визначенню терміна "безпечна нехарчова продукція", зазначеному у цій статті;

постачання продукції - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу права власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону № 2736-VI дія цього Закону поширюється на всю продукцію, стосовно якої технічними регламентами не встановлено спеціальні вимоги щодо забезпечення її безпечності, за винятком видів продукції, зазначених у частині 3 цієї статті.

Виробники зобов`язані вводити в обіг лише безпечну продукцію (статті 4 Закону №2736-VI).

Частиною 1 статті 5 Закону №2376 встановлено, що продукція вважається безпечною, якщо вона відповідає вимогам щодо забезпечення безпечності продукції, встановленим законодавством.

Згідно з частиною 3 статті 5 Закону № 2736-VI доказом безпечності продукції є її відповідність національним стандартам, що гармонізовані з відповідними європейськими стандартами. Перелік таких гармонізованих національних стандартів формується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері стандартизації. Цей перелік станом на 1 січня щороку оприлюднюється шляхом його опублікування у друкованому засобі масової інформації центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері стандартизації (у разі його відсутності - у друкованому засобі масової інформації, визначеному цим органом) та шляхом розміщення на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері стандартизації.

Державний ринковий нагляд за додержанням виробниками та розповсюджувачами продукції загальної вимоги щодо безпечності продукції забезпечується шляхом здійснення державного ринкового нагляду, а також державного контролю продукції при її ввезенні на митну територію України (частини 1 статті 11 Закону №2736-VI).

Відповідно до акта перевірки від 13.03.2026 № 08/26-004, рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів та оскаржуваної постанови відповідача, Відділом Укртрансбезпеки у Запорізькій області встановлено, що колесо для пневматичних шин з легких сплавів ALLANTE-184 BLACK R16*7.0J (код УКТЗЕД 8708705010), зазначене під порядковим номером 3 в акті перевірки характеристик продукції від 13.03.2026 № 08/26-004, реалізувалося без сертифікату відповідності. Наданий сертифікат відповідності UA.PN.191.3729-25, виданий ТОВ «ОС «ЄВРОСТАНДАРТ» (термін дії з 10.10.2025 по 09.10.2026), не може бути прийнятий до уваги, оскільки згідно з цим сертифікатом виробником продукції є Oriental Metal Industries, тоді як на зразку продукції, що перевіряється, вказано іншого виробника - ALLANTE WHEELS. Наведене є порушенням пунктів 1.2, 1.3 Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання та Порядку ведення реєстру сертифікатів типу транспортних засобів та обладнання і виданих виробниками сертифікатів відповідності транспортних засобів або обладнання, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 17.08.2012 № 521 (далі Порядок № 521).

Порядок № 521 визначає механізм затвердження конструкції колісних транспортних засобів (далі - КТЗ) категорій M, N, O, L, нових частин та обладнання, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах (далі - обладнання) відповідно до вимог Угоди про прийняття єдиних технічних приписів для колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах, і про умови взаємного визнання офіційних затверджень, виданих на основі цих приписів, 1958 року з поправками 1995 року (далі - Угода) (пункт 1.1. Порядку).

Відповідно до пунктів 1.2, 1.3 Порядку №521 на кожен КТЗ або партію обладнання, тип яких відповідає вимогам єдиних технічних приписів, що підтверджується сертифікатом типу транспортного засобу або обладнання, виробник або його уповноважений представник - резидент України видає сертифікат відповідності.

На кожен новий КТЗ або партію обладнання, які відповідають вимогам єдиних технічних приписів, але відповідність типу яких не підтверджена сертифікатом типу транспортного засобу або обладнання, а також на КТЗ, що були у користуванні, сертифікат відповідності видають уповноважені органи або органи із сертифікації, акредитовані відповідно до законодавства, призначені Міністерством інфраструктури України.

Згідно з пунктом 12.4 Порядку №521 введення в обіг обладнання допускають за наявності сертифіката відповідності обладнання, який додають до кожної партії обладнання.

За приписами частини 2 статті 45 Закону України від 15.01.2015 № 124-VIII «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» результати оцінки відповідності (протоколи випробувань, документи про відповідність тощо) вимогам технічних регламентів, проведеної в інших державах, визнаються і приймаються в Україні згідно з положеннями чинних міжнародних договорів України, які передбачають взаємне визнання результатів оцінки відповідності.

Так, суд зауважує, що згідно з преамбулою Наказу Мінінфраструктури від 17.08.2012 № 521 вказано, що він прийнятий на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 09.06.2011 № 738 "Деякі питання сертифікації транспортних засобів, їх частин та обладнання" (далі - Постанова №738).

У Постанові №738 указано, що вона прийнята з метою виконання Угоди про прийняття єдиних технічних приписів для колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах, і про умови взаємного визнання офіційних затверджень, виданих на основі цих приписів, 1958 року (далі - Угода), адаптації законодавства України у сфері забезпечення безпеки експлуатації транспортних засобів до законодавства Європейського Союзу та до законодавчого врегулювання.

Підпунктом 1-1 пункту 1 Постанови № 738 установлено, що надання на ринку предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені на транспортному засобі та/або використані для його оснащення (далі - обладнання), вимоги щодо типу яких встановлені прийнятими до застосування в Україні єдиними технічними приписами (Правилами Європейської Економічної Комісії Організації Об`єднаних Націй, що є додатками до Угоди), дозволяється за наявності: маркування знаком офіційного затвердження типу обладнання, нанесеного відповідно до вимог Угоди): або маркування знаком офіційного затвердження типу Європейського Союзу, нанесеного відповідно до вимог директив та регламентів Європейського Союзу, що встановлюють технічні приписи для обладнання; або інформації про сертифікат типу обладнання (або сертифікат типу транспортного засобу, якщо обладнання є ідентичним тому, яке встановлено на такому транспортному засобі), виданий компетентним органом будь-якої Договірної Сторони Угоди (зокрема України); або інформації про сертифікат Європейського Союзу про затвердження типу обладнання (або сертифікат типу транспортного засобу, якщо обладнання є ідентичним тому, яке встановлено на такому транспортному засобі), виданий уповноваженим органом держави - члена Європейського Союзу.

Постановою Кабінету Міністрів України № 367 від 27.03.2019 "Деякі питання дерегуляції господарської діяльності" (далі - Постанова № 367) внесені зміни до Постанови № 738 та, зокрема, скасовано вимогу отримання в Україні сертифікату типу або сертифікату відповідності, виданого уповноваженим органом України для автозапчастин, що були офіційно затверджені за типом конструкції у країнах ЄС або в одній із Договірних Сторін Угоди про прийняття єдиних технічних приписів для колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах, і про умови взаємного визнання офіційних затверджень, виданих на основі цих приписів (Женевська Угода 1958 року).

Законом України № 1448-ІІІ від 10.02.2000 Україна приєдналася до Угоди про прийняття єдиних технічних приписів для колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах, і про умови взаємного визнання офіційних затверджень, виданих на основі цих приписів, підписаної 20 березня 1958 року в м. Женеві, з поправками 1995 року, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.

Цим Україна заявила про намір застосовувати на своїй території Правила ЄЕК ООН, які є додатком до Женевської Угоди 1958 року і містять відповідні технічні приписи.

Відповідно до статті 1 Женевської Угоди 1958 року для цілей цієї Угоди термін «офіційне затвердження за типом конструкції на підставі Правил» вказує на адміністративну процедуру, через яку компетентні органи Договірної Сторони після проведення необхідних перевірок заявляють, що транспортний засіб, предмети обладнання або частини, подані виготовлювачем, відповідають приписам цих Правил. Надалі виготовлювач засвідчує, що всі транспортні засоби, предмети обладнання та частини, що з`явились на ринку, були виготовлені у повній відповідності до офіційно затвердженого типу.

Згідно із статтею 2 Угоди кожна Договірна Сторона, що застосовує Правила, головним чином через офіційне затвердження за типом конструкції, надає офіційні затвердження за типом конструкції і знаки офіційного затвердження, описані в будь-яких Правилах, для цих типів колісних транспортних засобів, предметів обладнання або частин, на які поширюються ці Правила, за умови, що вона має технічну компетенцію і задоволена заходами по забезпеченню відповідності цього виробу офіційно затвердженому типу, як передбачено в Додатку 2. Кожна Договірна Сторона, що застосовує Правила через офіційне затвердження за типом конструкції, відмовляє в наданні офіційних затверджень за типом конструкції і знаків офіційного затвердження, на які поширюються ці Правила, якщо згадані вище умови не виконані.

Статтею 3 Женевської Угоди 1958 року встановлено, що колісні транспортні засоби, предмети обладнання або частини, стосовно яких будь-яка Договірна Сторона надала офіційне затвердження за типом конструкції відповідно до статті 2 цієї Угоди і які були виготовлені або на території Договірної Сторони, що застосовує ці Правила, або на території іншої країни, і вказаної Договірною Стороною, яка належним чином офіційно затвердила типи колісних транспортних засобів, предметів обладнання або частин, що розглядаються, вважатимуться такими, що відповідають законодавству всіх Договірних Сторін, що застосовують зазначені Правила через офіційне затвердження за типом конструкції.

У разі офіційного затвердження типу обладнання або частин згідно з Правилами ЄЕК ООН орган затвердження Договірної сторони Женевської угоди 1958 видає повідомлення про офіційне затвердження за типом конструкції, яке визнається усіма Договірними сторонами. Це надає право виробнику маркувати знаком офіційного затвердження «Е» кожен предмет обладнання та/або частину, що належать до офіційно затвердженого типу. Водночас Женевська угода 1958 передбачає можливість перевірки чинності наданих затверджень типу шляхом комунікації між органами затвердження Договірних сторін.

Постанова Кабінету Міністрів України від 09.06.2011 №738 має вищу юридичну силу за наказ Мінінфраструктури від 17.08.2012 №521, норми якого не приведені у відповідність до Постанови №738.

Таким чином, надання на ринку предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені на транспортному засобі та/або використані для його оснащення, може здійснюватися на підставі маркування знаком офіційного затвердження типу обладнання, нанесеного відповідно до вимог Женевської угоди 1958 року/директив та регламентів Європейського Союзу або інформації про сертифікат типу обладнання, виданий компетентним органом будь-якої Договірної Сторони Угоди /держави члена Європейського Союзу, що встановлено Постановою №738.

У силу вимоги статті 1. Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності надання на ринку» будь-яке платне або безоплатне постачання продукції для розповсюдження, споживання чи використання на ринку України в процесі здійснення господарської діяльності.

Тобто, зазначена вище норма Постанови № 738 декларує, що для надання на ринку України частин та обладнання, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах достатньо лише маркування знаком офіційного затвердження типу, нанесеного відповідно до вимог Женевської угоди 1958 року або інформації про сертифікат типу, виданий компетентним органом Договірної Сторони Угоди (зокрема України), якщо відповідне маркування не наноситься.

Отже, суд зазначає, що вказана норма покладає обов`язок на орган ринкового нагляду при перевірці встановити наявність щодо продукції однієї з перелічених вище вимог. Якщо відсутнє відповідне маркування - запитується інформація про сертифікат типу обладнання, і навпаки.

Однак, органом ринкового нагляду в акті перевірки не встановлено та суду не доведено невідповідність характеристик продукції відповідним вимогам, встановленим Постановою № 738 та Женевською Угодою 1958 року для надання їх на ринку. Не встановлено відсутність як одночасно і відповідного маркування і Інформації про сертифікат типу обладнання.

Суд вказує, що на підтвердження відповідності та належної ідентифікації продукції ФОП ОСОБА_1 надавав сертифікат відповідності № UA.PN.191.3729-25 та лист виробника Oriental Metal Industries (M) Sdn. Bhd. від 27.04.2026. У зазначеному листі виробник підтвердив, що ALLANTE є торговельною маркою продукції Oriental Metal Industries, а модель колеса для пневматичних шин з легких сплавів ALLANTE-184 BLACK R16*7.0J виготовлена цим виробником та охоплюється документами про відповідність.

Також, з матеріалів справи судом встановлено, що позивачем до закінчення перевірки характеристик продукції були надані витребувані відповідачем документи, що підтверджено матеріалами справи, а саме:

видаткова накладна від 09.03.2026 № 237, що підтверджує придбання та отримання позивачем у ФОП ОСОБА_2 продукції - колеса для пневматичних шин з легких сплавів ALLANTE-184 BLACK R16*7.0J у кількості 4 шт. на загальну суму 15 480,00 грн. Вказана видаткова накладна містить усі необхідні реквізити для належної ідентифікації постачальника: найменування, юридичну адресу, реєстраційний номер облікової картки платника податків, податковий статус платника єдиного податку та номер банківського рахунку.

сертифікат відповідності UA.PN.191.3729-25, виданий на період з 10.10.2025 до 09.10.2026 органом з оцінки відповідності ТОВ «ОС „ЄВРОСТАНДАРТ». Вказаний сертифікат відповідності містить інформацію про виробника продукції (диски з алюмінієвих сплавів для легкових автомобілів, у тому числі розміру 16*7.0) - компанію Oriental Metal Industries, Малайзія.

лист компанії Oriental Metal Industries від 27.04.2026, у якому виробник підтверджує, що їхня компанія є фактичним виробником легкосплавних дисків, що постачаються на ринок України під торговельною маркою ALLANTE, зокрема і моделі ALLANTE-184 BLACK R16*7.0J. Виробник зазначає, що технічні характеристики, склад сплаву та протоколи випробувань дисків ALLANTE є ідентичними тим, що застосовуються для продукції, сертифікованої відповідно до українського сертифіката відповідності UA.PN.191.3729-25.

лист позивача до ФОП ОСОБА_2 від 27.05.2026 з повідомленням про необхідність приведення товару - колеса для пневматичних шин з легких сплавів ALLANTE-184 BLACK R16*7.0J - у відповідність до встановлених вимог, а саме про забезпечення оформлення сертифіката відповідності на продукцію, поставлену за видатковою накладною від 09.03.2026 № 237.

сертифікат відповідності UA.PN.060.1024-26, виданий на період з 28.04.2026 по 27.04.2027 органом сертифікації ТОВ «НПП «МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ І СИСТЕМИ»». Зазначений сертифікат відповідності містить конкретну інформацію про те, що виробником продукції (колісні диски з алюмінієвих сплавів для легкових автомобілів, у тому числі ALLANTE, модель 184, колір BLACK, розмір R167.0J, PCD 5114.3, ET 40, DIA 67.1) є компанія Oriental Metal Industries, Малайзія.

Зокрема, відповідачу надано позивачем сертифікат відповідності № UA.PN.191.3729-25 на період дії з 10.10.2025 до 09.10.2026, який не взятий до уваги, оскільки за формою та змістом не відповідає додатку 9 до Порядку № 521. Відповідачем зазначено, що продукція не відповідає пункту 1.2 та 1.3 Порядку № 521.

Однак, такі твердження відповідача є незаконними та необґрунтованими, мають формальний загальний характер з надуманих підстав та не відповідає дійсним обставинам справи та вимогам чинного законодавства.

Судом встановлено, що наданий позивачем сертифікат № UA.PN.191.3729-25 зареєстрований у реєстрі органу з оцінки відповідності.

Згідно з пунктом 7.5. Порядку виробник КТЗ видає сертифікати відповідності обладнання на партію обладнання, що зазначено в пункті 3.24 розділу III цього Порядку, з посиланням на сертифікат типу.

При цьому на партію обладнання видають один сертифікат відповідності обладнання (незалежно від кількості найменувань продукції і типів у партії обладнання), у графі «2. Найменування продукції і тип(и)» якого наводять посилання на документ, згідно з яким партію виготовлено чи ввезено в Україну.

Враховуючи викладене, суд дійшов вірного висновку, що позивач діяв на підставі документів, виданих компетентними державними органами чи підприємствами, тому не мав підстав сумніватися в їх дійсності, оскільки не міг об`єктивно знати про недійсність або неналежність виданих документів, а державні органи зобов`язані забезпечувати належне оформлення та дійсність виданих ними документів.

Водночас, суд зауважує на те, що відслідкувано ланцюг постачання від ФОП ОСОБА_2 .

Судом установлено, що позивач взаємодіяв із суб`єктом господарювання в ланцюгу постачання - ФОП ОСОБА_2 з метою оформлення сертифіката відповідності на продукцію, що підтверджується листом позивача від 27.05.2026.

Крім того, як вже було зазначено, позивач звертався до виробника продукції - компанії Oriental Metal Industries - з метою оформлення сертифіката відповідності на продукцію, що підтверджується листом компанії Oriental Metal Industries від 27.04.2026 та сертифікатом відповідності UA.PN.060.1024-26, який відповідає вимогам Правил ЄЕК ООН № 124-00.

Разом з тим, 14.07.2026 позивач направив до відповідача клопотання про продовження строку виконання рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів. Вказане клопотання було обґрунтовано тим, що позивач є лише розповсюджувачем продукції та не має документів, необхідних для підтвердження відповідності товару і проходження процедури сертифікації. Водночас позивач надав відповідачу копію повідомлення від 27.05.2026 до попереднього розповсюджувача по ланцюгу - ФОП ОСОБА_2 - про необхідність забезпечити оформлення сертифіката відповідності на поставлену партію товару та надати відповідні документи.

Таким чином, доводи відповідача про ненадання позивачем відповідних документів щодо походження і введення в обіг продукції спростовується матеріалами справи та не відповідають дійсності.

Окремо, щодо невідповідності наданих позивачем сертифікатів формі та змісту сертифікату відповідності, наведеній у Додатку 9 до Порядку №521, слід зазначити наступне.

Порядком ведення реєстру сертифікатів типу транспортних засобів та обладнання і виданих виробниками сертифікатів відповідності транспортних засобів або обладнання, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України 17.08.2012 № 521, визначено процедуру ведення та користування реєстром сертифікатів типу транспортних засобів та обладнання і виданих виробниками сертифікатів відповідності транспортних засобів або обладнання (далі - Реєстр).

Реєстр - це електронна база даних, що містить інформацію про сертифікати типу колісного транспортного засобу та обладнання (далі - сертифікати типу) та сертифікати відповідності транспортних засобів або обладнання (далі - сертифікати відповідності).

Адміністратор - Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті, яка веде Реєстр, організовує його функціонування, здійснює заходи з технічного та технологічного створення і супроводження програмного забезпечення Реєстру, надання доступу до Реєстру, вносить записи до Реєстру, забезпечує збереження та захист даних, що містяться в Реєстрі, перевіряє чинність документів за даними Реєстру, здійснює комплекс програмних, технологічних та організаційних заходів щодо забезпечення захисту інформації, яка міститься в Реєстрі, від несанкціонованого доступу, а також виконує інші функції, передбачені цим Порядком.

Користувачі - Міністерство економічного розвитку і торгівлі, Міністерство внутрішніх справ, Державна митна служба, які отримують доступ до бази даних Реєстру шляхом перегляду інформації в реальному часі або отримання зареєстрованих у Реєстрі даних. З метою виконання своїх владних повноважень інші органи державної влади мають право одержувати інформацію з Реєстру на безоплатній основі.

До Реєстру вносяться сертифікати типу та сертифікати відповідності.

Реєстрація сертифікатів у Реєстрі здійснюється Адміністратором за повідомленнями уповноважених органів із завіреними копіями сертифікатів типу або за наданими виробниками переліками виданих сертифікатів відповідності. Такі переліки повинні містити інформацію, яка зазначена у пункті 2.5 цього розділу, за винятком інформації, що міститься в сертифікаті типу. На вимогу Адміністратора виробники надають завірені копії сертифікатів відповідності. За погодженням з Адміністратором допускається попереднє передавання копій документів електронними засобами зв`язку.

Реєстрація сертифікатів здійснюється шляхом внесення Адміністратором відповідних відомостей до Реєстру.

Про сертифікати відповідності компонентів, окремих технічних вузлів та їх партій Адміністратор вносить до Реєстру такі відомості: торгове найменування виробника (марка); найменування продукції і тип(и); кількість у партії; познака документа, згідно з яким партію виготовлено чи ввезено в Україну; номер(и) затвердження(нь) типу(ів) КТЗ, до складу якого належить(ать) компонент(и) чи окремий(і) технічний(і) вузол(ли); дата(и) видачі затвердження(нь) типу(ів) КТЗ, до складу якого належить(ать) компонент(и) чи окремий(і) технічний(і) вузол(ли); місце видачі сертифіката відповідності; дата видачі сертифіката відповідності.

Доступ Користувача до інформації Реєстру залежно від рівня технічного забезпечення Реєстру реалізується шляхом встановлення програмного забезпечення з доступом до бази даних Реєстру в режимі перегляду в реальному часі або надання один раз на день зареєстрованих у Реєстрі даних. З метою виконання своїх владних повноважень органи державної влади одержують зареєстровані в Реєстрі дані на безоплатній основі відповідно до запитів цих органів. Пошук інформації в Реєстрі здійснюється за відомостями, зазначеними в пунктах 2.4, 2.5 розділу ІІ цього Порядку.

Згідно із додатком 7 до Порядку №521, яким визначені вимоги до оформлення та ідентифікації сертифікатів та повідомлень, сертифікати типу, повідомлення та сертифікати відповідності оформлюються на бланках формату А4.

Сертифікати відповідності КТЗ або обладнання засвідчуються підписом керівника та печаткою виробника.

Сертифікати відповідності щодо індивідуального затвердження засвідчуються підписом керівника та печаткою Уповноваженого органу або органу із сертифікації.

Ідентифікація сертифіката типу (повідомлення) здійснюється за реєстраційним номером. Реєстраційний номер сертифіката типу (повідомлення) в загальному випадку містить чотири розділи.

Реєстраційний номер сертифікату відповідності КТЗ або обладнання не присвоюється. Ідентифікацію сертифіката відповідності КТЗ складають позначення типу та ідентифікаційний номер КТЗ (VIN). Ідентифікацію сертифіката відповідності обладнання складають позначення типу та познака документа, згідно з яким партію виготовлено чи ввезено в Україну.

Отже, суд зауважує, що відповідальність за повноту, достовірність та правильність заповнення, оформлення сертифікатів відповідності партії компонентів, окремих технічних вузлів несе суб`єкт - уповноважений орган з сертифікації, який склав та видав такий сертифікат, а не суб`єкт господарювання - позивач, якому разом із придбаною продукцією надано сертифікат відповідності.

Так, суд зазначає, що супровідним листом-поясненням від 01.05.2026 (вх. № 19233/0/22-26 від 01.05.2026), позивач повідомив відповідача щодо виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, зокрема зазначив, що на виконання рішення від 13.03.2026 № 006/26-ТЗ про тимчасову заборону надання продукції на ринку реалізація продукції була призупинена, а залишки продукції були тимчасово виведені з обігу (зняти з продажу) до моменту усунення невідповідності. Відповідачем у свою чергу, на спростування таких доводів позивача, не надано будь-яких доказів та обґрунтувань.

Встановлені обставини справи в їх сукупності свідчать, що відповідач, приймаючи спірну постанову про накладення штрафу діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, встановлені чинним законодавством. Вказана постанова не відповідає критеріям правомірності, визначеним частиною 2 статті 2 КАС України, є необґрунтованою, безпідставною, а отже протиправною і таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Виходячи з заявлених позовних вимог, положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що у відповідності до приписів частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судовий збір у сумі 1064,296 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління державного нагляду (контролю) у Запорізькій області (просп. Берестейський, буд. 14, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 39816845) про протиправною та скасування постанови, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті від 05.08.2026 № АР004-26, відповідно до якої на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 накладено штраф у сумі 34 000грн (тридцять чотири тисячі гривень).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1064,96грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок).

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 26 жовтня 2026 року.

Суддя А.В.Сіпака