Ухвала суду № 140922170, 26.10.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

З ПИТАНЬ ВІДВОДУ СУДДІ

26 жовтня 2026 рокуСправа № 280/9515/26м. ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача про відвід судді у справі за позовом Національної академії Національної гвардії України (м. Харків, пл. Захисників України, буд. 3, 61001, код ЄДРПОУ 00032684) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Міністерство внутрішніх справ України (м. Київ, вул. А. Богомольця, буд. 10, 01601, код ЄДРПОУ 00032684) про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Національної академії Національної гвардії України (далі позивач) до ОСОБА_1 (далі відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Міністерство внутрішніх справ України, в якій позивач просить суд:

стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт № НОМЕР_2 , орган, що видав 2316, дата видачі 15.07.2022, РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Національної академії Національної гвардії України (реквізити для сплати: код ЄДРПОУ 08610502, р/ р UA128201720313221003201015295, МФО 820172, ДКСУ м. Київ) суму заборгованості з відшкодування фактичних видатків, пов`язаних з його утриманням в Національної академії Національної гвардії України у період з 12.08.2023 по 04.04.2025 у розмірі 560 229,88 (п`ятсот шістдесят тисяч двісті двадцять дев`ять гривень 88 копійок).

Ухвалою суду від 28.09.2026 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження).

12.10.2026 до суду від представника відповідача надійшло клопотання у якому представник просить суд залишити без розгляду позовну заяву Національної академії Національної гвардії України до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, Міністерство внутрішніх справ України, про стягнення суми заборгованості з відшкодування видатків, пов`язаних з його утриманням в Національної академії НГУ, у зв`язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду.

Ухвалою суду від 13.10.2026 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 5 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду та надіслання на адресу відповідача обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням причин його пропуску та доказами поважності цих причин. У разі заперечення пропуску строку подати обґрунтовані пояснення та докази щодо його дотримання з урахуванням обставин, наведених у мотивувальній частині цієї ухвали.

Ухвалою суду від 21.10.2026 у задоволенні клопотання відповідача представника ОСОБА_1 про залишення позовної заяви без розгляду по адміністративній справі № 280/9515/26 відмовлено. Ухвалено продовжити розгляд справи №280/9515/26 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

23.10.2026 року до суду представником Калитвенцева Валерія Ярославовича надіслано заяву про відвід судді Сіпаці А.В.

В обґрунтування заяви зазначає, що розглядаючи клопотання про залишення позовної заяви Академії без розгляду, суддя Сіпака А.В. дійшов висновків, які свідчать про передчасне надання оцінки доказам по суті спору, що свідчить про упередженість суду та формування позиції щодо результату вирішення справи до завершення судового розгляду. Звідси вважає, що існують обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді Сіпаки А.В., що є підставою для його відводу відповідно до п.4 ч.1 ст.36 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя, розглянувши заяву представника позивача про відвід судді, дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу з огляду на наступне.

Відповідно до частини 3 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Розглянувши заяву про відвід, слід зазначити таке.

Згідно з нормами статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частини 1 статті Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.

Загальна декларація з прав людини (ст. 10) та Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (ч. 1 ст. 14) гарантує право кожної особи на розгляд її справи компетентним незалежним та неупередженим судом у встановленому законом порядку. Незалежне суддівство є відповідальним за належну реалізацію цього права. Незалежність суддів передбачає, що судді повинні приймати безсторонні рішення згідно з власною оцінкою фактів і знанням права, без будь-якого втручання, прямого або непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких причин.

Об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття (Розділ Другий показник. Об`єктивність. Бангалорські принципи поведінки суддів).

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

Підстави для відводу судді визначено частиною першою статті 36 КАС України, відповідно до якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 36 КАС України суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" визначено, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст.6 Конвенції має визначатися за суб`єктивними та об`єктивними критеріями.

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі. Згідно з об`єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду.

Так, поняття незалежності та об`єктивної безсторонності тісно пов`язані між собою. З суб`єктивної точки зору, суд не повинен виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання. Об`єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.

Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) у рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими".

Частиною третьою статті 39 КАС України передбачено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим.

Відтак, особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості. Слід підкреслити, що не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Зі змісту заяви зрозуміло, що представник відповідача в якості підстави для відводу судді Сіпаки А.В. зазначає по суті лише про незгоду з прийнятою судом ухвалою від 21.10.2026 Запорізького окружного адміністративного суду по справі № 280/4886/24 про відмову у задоволені клопотання відповідача представника Калитвенцева Валерія Ярославовича про залишення позовної заяви без розгляду по адміністративній справі № 280/9515/26. Всі підстави прийняття зазначені ухвали від 21.10.2026 викладені були судом у наведеному рішенні, тому суд не вбачає необхідним повторювати їх, а незгода відповідача з прийнятим рішенням не є підставою для відводу судді.

Надаючи оцінку вказаним підставам, суд зауважує, що статтями 36 та 37 Кодексу адміністративного судочинства визначено вичерпний перелік підстав для відводу судді. Наведені позивачем у заяві про відвід підстави для відводу судді, у жодному випадку не можуть свідчити про наявність у судді певної зацікавленості, відсутності неупередженості або необ`єктивності.

Суд також зазначає, що аргументи, якими мотивовано заяву про відвід судді не викликають обґрунтованих сумнівів у об`єктивності судді, оскільки немає жодних доказів, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення суддею Сіпакою А.В. гарантій неупередженості.

На думку суду, доводи, викладені у заяві, жодним чином не свідчать про неможливість винесення судом законного, справедливого та належним чином обґрунтованого (мотивованого) судового рішення у даній справі.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність передбачених частиною першою статті 36 КАС України підстав для задоволення заяви про відвід головуючого судді Сіпаки А.В. від розгляду адміністративної справи №280/9515/26, а тому у задоволенні цієї заяви слід відмовити.

Відповідно до ч.4 ст.40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

За таких обставин, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.

Керуючись статтями 36-41, 241, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Визнати заяву про відвід судді Сіпаці А.В. необґрунтованою та передати справу №280/9515/26 для вирішення питання про відвід судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу і підлягає визначенню у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя А.В. Сіпака