Рішення № 140921703, 26.10.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року м. Житомир справа № 240/16095/26

категорія 105000000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Липи В.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Звягельського відділу державної виконавчої служби у Звягельському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправними дії державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження ВП №74824669;

- скасувати постанову про відкриття державного виконавця щодо відкриття ВП №74824669 від 22.04.2024;

- скасувати постанову про стягнення витрат виконавчого провадження ВП №74417660 від 22.04.2024;

- скасувати постанову про розшук майна боржника ВП №74824669 від 12.03.2026.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач безпідставно відкрив виконавче провадження №74824669 з примусового виконання постанови Рівненського районного управління поліції, Відділення поліції №7 від 20.01.2024 №БАА 996583 про накладення штрафу у розмірі 425,00 грн, оскільки штраф було сплачено позивачем 02.02.2024 у повному обсязі. У зв`язку з цим, також вважає протиправною постанову про стягнення витрат виконавчого провадження ВП №74417660 від 22.04.2024 та просить скасувати її.

Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), з урахуванням положень статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідач до суду подав відзив, в якому заперечує проти позову та зазначає, що в межах виконавчого провадження №74417660 з примусового виконання постанови про накладення адміністративного стягнення серія БАА № 996583 від 20.01.2024, старшим державним виконавцем Звягельського відділу державної виконавчої служби у Звягельському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Панчук І.В. 13.03.2024 були винесені: постанова про відкриття виконавчого провадження; постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, відповідно до якої визначено розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у загальній сумі 186,94 грн, відповідно до статті 42 Закону України Про виконавче провадження. 22.04.2024 старшим державним виконавцем Панчук І.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження за ч.1 п.9 ст. 39 Закону, у зв`язку з поданням Семенець В.М. квитанції від 02.02.2024 про сплату штрафу в сумі 425 грн. Стверджує, що державний виконавець зобов`язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення витрат виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження, у разі їх не стягнення відповідно до вимог п. 2 Розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень. У зв`язку з тим, що при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження за п.9 ч.1 ст.39 Закону, витрати виконавчого провадження в сумі 186,94 грн. не були сплачені боржником, тому постанова про стягнення витрат виконавчого провадження № 74417660 від 22.04.2024 в сумі 186,94 грн. була відокремлена в окреме виконавче провадження та зареєстрована у автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ ВП№74824669, що підлягає виконанню у порядку визначеному Законом. Вважає, що державним виконавцем правомірно було відкрито ВП № 74417660 з примусового виконання постанови БАА № 996583 від 20.01.2024, так як квитанція від 02.02.2024 ОСОБА_1 про сплату штрафу була пред`явлена вже в рамках відкритого виконавчого провадження, а постанова про стягнення витрат виконавчого провадження в сумі 186,94 грн, які не були сплачені в рамках ВП 74417660 , відокремлені у встановленому законом порядку. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Відповідно до положень статей 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) дана адміністративна справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Згідно із частиною п`ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

13.03.2024 старший державний виконавець Звягельського відділу державної виконавчої служби у Звягельському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), розглянувши заяву Рівненського районного управління поліції Відділення поліції № 7 про примусове виконання, прийняв постанову про відкриття виконавчого провадження №74417660 з примусового виконання постанови серія БАА № 996583 від 20.01.2024 Рівненського районного управління поліції Відділення поліції № 7 про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 в розмірі 850 грн.

Також, 13.03.2024 старшим державним виконавцем були винесена постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, відповідно до якої визначено розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у загальній сумі 186,94 грн, відповідно до ст.42 Закону України Про виконавче провадження .

22.04.2024 старшим державним виконавцем Панчук І.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону, у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 пред`явив до державного виконавця квитанцію від 02.02.2024 про сплату штрафу в сумі 425 грн.

У зв`язку з тим, що при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження витрати виконавчого провадження в сумі 186,94 грн не були сплачені боржником, тому постанова про стягнення витрат виконавчого провадження № 74417660 від 22.04.2024 в сумі 186,94 грн була відокремлена в окреме виконавче провадження та зареєстрована у автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ ВП№74824669, що підлягає виконанню у порядку визначеним Законом.

22.04.2024 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №74824669.

Також, 22.04.2024, старшим державним виконавцем були винесені:

- постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження;

- постанова про арешт коштів боржника від 22.04.2024 та 12.03.2026 постанова про розшук майна боржника.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відкриття виконавчого провадження №74824669, та не погоджуючись з постановами про стягнення витрат та про розшук майна боржника в межах цього виконавчого провадження, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені статтею 287 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пункт 6 частини 1 статті 3 Закону №1404-VIII визначає, що підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Вимоги до виконавчого документа визначені статтею 4 Закону № 1404-VIII, за приписами пункту 6 частини 1 якої у виконавчому документі зазначається дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Частина 1 статті 5 Закону №1404-VIII передбачає, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Частина 1 статті 18 Закону №1404-VIII визначає, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Згідно частини 5 статті 26 Закону №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до частин 2, 3 статті 42 Закону №1404-VIII, витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті.

Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.

У відповідності до вимог Закону «Про виконавче провадження» наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 за №512/5 затверджено Інструкцію з організації примусового виконання рішень (далі - Інструкція №512/5).

Пунктом 2 розділу VI Інструкції №512/5 визначено, що витрати виконавчого провадження складаються з мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження.

Виконавець виносить постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини) та надсилає її сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.

Мінімальні витрати виконавчого провадження складаються з плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження та витрат, пов`язаних з винесенням постанов про:

відкриття виконавчого провадження;

стягнення виконавчого збору (крім випадків, коли виконавчий збір не стягується);

стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім випадків, коли основна винагорода не стягується);

стягнення витрат виконавчого провадження;

закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу).

Витрати, пов`язані з винесенням постанов, включають такі види витрат виконавчого провадження:

виготовлення постанов та супровідних листів до них (папір, копіювання (друк) документів, канцтовари);

пересилання постанов (конверти, знаки поштової оплати (марки) або послуги маркувальної машини (послуги поштового зв`язку)).

До додаткових витрат виконавчого провадження належать витрати виконавчого провадження, які не визначені цим пунктом як мінімальні витрати виконавчого провадження.

Якщо під час примусового виконання рішення органом державної виконавчої служби (приватним виконавцем) було здійснено додаткові витрати виконавчого провадження, виконавець виносить постанову про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини), в якій зазначає розміри та види додаткових витрат виконавчого провадження, що здійснені у відповідному виконавчому провадженні.

Отже, чинним законодавством передбачено чіткий порядок та підстави винесення державним виконавцем постанови про стягнення витрат виконавчого провадження та судом не встановлено з боку відповідача порушень під час винесення оспорюваних постанов у спірному виконавчому провадженні.

Позивачем, в свою чергу, не наведено жодних обставин та не надано жодного доказу порушення відповідачем порядку та підстав винесення таких постанов.

Таким чином, суд приходить до висновку щодо правомірності винесених відповідачем постанов та відсутності підстав для їх скасування.

Враховуючи викладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до Звягельського відділу державної виконавчої служби у Звягельському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) (вул. Київська, 9,м. Звягель,Житомирська обл., Звягельський р-н,11707. РНОКПП/ЄДРПОУ: 34649013) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 287, 296-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Липа

26.10.26