Єдиний державний реєстр судових рішень ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2026 рокуСправа № 160/30663/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ремез К.І.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС), третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-
УСТАНОВИВ:
28.09.2026 засобами поштового зв`язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС), третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність РЕГІОНАЛЬНОГО СЕРВІСНОГО ЦЕНТРУ ГОЛОВНОГО СЕРВІСНОГО ЦЕНТРУ МІНІСТЕРСТВА ВНУТРІШНІХ СПРАВ У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ТА ЗАПОРІЗЬКІЙ ОБЛАСТЯХ щодо відмови надати ОСОБА_1 оновлені довідки для перерахунку пенсії з урахуванням грошового забезпечення розрахованого шляхом множення посадового окладу і окладу за спеціальним званням на прожитковий мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року, 01 січня 2024 року, 01 січня 2025 року на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, премії.
- зобов`язати РЕГІОНАЛЬНИЙ СЕРВІСНИЙ ЦЕНТР ГОЛОВНОГО СЕРВІСНОГО ЦЕНТРУ МІНІСТЕРСТВА ВНІТРІШНІХ СПРАВ У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ТА ЗАПОРІЗЬКІЙ ОБЛАСТЯХ підготувати та надати до Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновлені довідки для перерахунку пенсії з урахуванням грошового забезпечення розрахованого шляхом множення посадового окладу і окладу за військовим званням на прожитковий мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року, 01 січня 2024 року, 01 січня 2025 року на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, премії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», обчислену з грошового забезпечення, у якому посадовий оклад та оклад за званням визначено виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2018 року (1762 грн). На думку позивача, після визнання протиправним та скасування пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 розміри посадових окладів та окладів за званнями мають визначатися виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, а пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 не підлягає застосуванню як такий, що суперечить актам вищої юридичної сили. У зв`язку зі зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у позивача виникло право на отримання оновлених довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, однак відповідач у їх видачі відмовив.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена справа розподілена судді Ремез К. І.
Ухвалою суду від 29.09.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) з 28.10.2026, до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача залучено Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у відповідача і третьої особи витребувано докази.
15.10.2026 від третьої особи через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання, до якого на виконання ухвали суду від 29.09.2026 додано копії довідки про розмір грошового забезпечення позивача, на підставі якої обчислено та перераховано його пенсію, та протоколів (розрахунків) розміру пенсії з 01.01.2018. Пояснень щодо позову третя особа не надала.
20.10.2026 через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову повністю. До відзиву додано, зокрема, копії документів, витребуваних ухвалою суду від 29.09.2026: наказів Міністерства внутрішніх справ України від 22.04.2024 № 259 та від 21.06.2024 № 432, заяви позивача від 23.04.2026 і листа відповідача № 31/29/30/Ф-2504/10-2026-2974-2026.
Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 01.07.1995 отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Як вбачається з протоколу за пенсійною справою від 04.03.2026, позивача 01.07.1995 звільнено зі служби з посади молодшого інспектора самостійної воєнізованої пожежної частини-14 по охороні Саксаганського району м. Кривого Рогу у званні прапорщика, вислуга років становить 27 років, а пенсію обчислено з грошового забезпечення, що складається з посадового окладу - 3080,00 грн, окладу за військове звання - 950,00 грн, процентної надбавки за вислугу років 50 % - 2015,00 грн, разом - 6045,00 грн; основний розмір пенсії становить 70 % грошового забезпечення.
Відповідно до наданих третьою особою копії довідки від 30.03.2018 № 83/17849, виданої ГУМВС України в Дніпропетровській області, та протоколів перерахунку пенсії пенсію позивача з 01.01.2018 перераховано з грошового забезпечення, визначеного за нормами, чинними на 1 березня 2018 року, за посадою молодшого інспектора СВПЧ-14 загону ВПО-3 м. Кривого Рогу у званні прапорщика внутрішньої служби: посадовий оклад - 3080,00 грн, оклад за військове (спеціальне) звання - 950,00 грн, процентна надбавка за вислугу років 50 % - 2015,00 грн, разом - 6045,00 грн. За протоколами перерахунку пенсії з 01.07.2021, 01.03.2022, 01.03.2023, 01.03.2024 та 01.03.2025 пенсію позивача перераховано у зв`язку з індексацією та встановленням доплат, а грошове забезпечення, з якого її обчислено, залишилося тим самим - 6045,00 грн. Інших довідок про розмір грошового забезпечення позивача, на підставі яких перераховувалася б його пенсія після 01.01.2018, третя особа не надала.
Позивач звернувся до відповідача із заявою від 23.04.2026, в якій, як зазначено у відповіді відповідача на цю заяву, просив підготувати оновлені довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії із врахуванням окладів, розрахованих шляхом множення на прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року, 01 січня 2025 року, та направити їх до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області для перерахунку пенсії.
Листом № 31/29/30/Ф-2504/10-2026-2974-2026 від 29.05.2026 відповідач повідомив позивача, що з моменту прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 Кабінетом Міністрів України не приймалося рішень щодо підвищення розміру грошового забезпечення військовослужбовців, розміри посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням не збільшувалися, тому підстав для перерахунку пенсій немає, а довідки про розмір грошового забезпечення готуються лише за умови прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про перерахунок пенсій та надходження від органів Пенсійного фонду України списків осіб; що наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.04.2024 № 259 (зі змінами, внесеними наказом від 21.06.2024 № 432) Головний сервісний центр МВС уповноважено на видачу довідок про розмір грошового забезпечення за березень та листопад 2019 року з покладенням цієї функції на регіональні сервісні центри, а повноваженнями щодо видачі довідок для перерахунку пенсій на інші дати, зокрема станом на 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 та 01.01.2025, ГСЦ МВС та регіональний сервісний центр не наділені; що інформація про грошове забезпечення з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та премії станом на запитувані дати за посадою «молодший інспектор СВПЧ-14 по охороні загону ВПО-3 м. Кривого Рогу» Міністерством внутрішніх справ України не надавалась, а відповідач не є володільцем та розпорядником інформації про розмір надбавки за особливості проходження служби та премії, фактично виплачених за відповідною (аналогічною) посадою.
Позивач не погодився з відмовою відповідача та звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 статті 43 Закону № 2262-ХІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, тобто на час звернення позивача до відповідача та відмови у 2026 році) визначено, що пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 4 статті 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704), якою, зокрема, встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 Постанови № 704 у первісній редакції встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» пункт 4 Постанови № 704 було викладено в редакції, яка передбачала визначення посадових окладів та окладів за званнями виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 20.10.2022, пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України № 103 визнано протиправним та скасовано, отже, з 29.01.2020 діяла первісна редакція пункту 4 Постанови № 704 (постанова Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17.02.2026 у справі № 520/5814/24, пункти 36-40).
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 (далі - Постанова № 481), яка набрала чинності 20.05.2023, пунктом 2 внесено зміни до пункту 4 Постанови № 704, абзац перший цього пункту викладено в редакції, згідно з якою розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45. Питання подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 (далі - Порядок № 3-1).
Згідно з пунктом 24 Порядку № 3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, повідомити про це орган, що призначає пенсії.
Отже, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і зміна розміру складових грошового забезпечення.
Щодо повноважень відповідача, суд зазначає таке.
Відповідач у листі-відмові сам зазначив, що наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.04.2024 № 259 (зі змінами, внесеними наказом від 21.06.2024 № 432) функція з видачі звільненим зі служби особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій покладена на регіональні сервісні центри ГСЦ МВС, а розгляд звернень про видачу довідок за інші періоди віднесено до повноважень регіональних сервісних центрів. Третій апеляційний адміністративний суд у постанові від 21.08.2026 у справі № 160/4031/25, оцінюючи аналогічну відмову цього ж відповідача у видачі довідок станом на 01.01.2022 та 01.01.2023 пенсіонеру за Законом № 2262-ХІІ, звільненому з посади «начальник караулу 6-ї ДПЧ відділу ДПО №1 УДПО МВС України», дійшов висновку, що з огляду на положення наказу Міністерства внутрішніх справ України від 22.04.2024 № 259 зі змінами, внесеними наказом від 21.06.2024 № 432, Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС) є уповноваженим органом на виготовлення та подання до пенсійного органу довідок про розмір грошового забезпечення, а тому є належним відповідачем. Суд не вбачає підстав для іншого висновку у цій справі.
Щодо довідок станом на 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023, суд зазначає наступне.
Право на отримання довідки станом на 1 січня відповідного року пов`язується з обставинами, що існували на цю дату, тому розміри посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням мають визначатися за пунктом 4 Постанови № 704 у редакції, чинній станом на 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023, тобто в первісній редакції, оскільки зміни, внесені Постановою № 481, набрали чинності лише 20.05.2023.
Законами України про Державний бюджет України на відповідні роки прожитковий мінімум для працездатних осіб установлено: з 1 січня 2021 року - 2270 грн, з 1 січня 2022 року - 2481 грн, з 1 січня 2023 року - 2684 грн, тоді як грошове забезпечення, з якого обчислено пенсію позивача, визначене виходячи з розміру 1762 грн.
Верховний Суд у постанові від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21 дійшов висновку, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 Постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Отже, станом на 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 відбулася зміна розміру складових грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія позивача, що є підставою для складення довідок на ці дати.
Щодо довідки станом на 01.01.2025, суд зазначає таке.
Дата 01.01.2025 припадає на період дії пункту 4 Постанови № 704 у редакції Постанови № 481. При розгляді цієї частини вимог суд враховує висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 16 липня 2026 року у справі № 320/29450/24, відповідно до яких Кабінет Міністрів України на підставі частини четвертої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» наділений повноваженнями встановлювати розміри грошового забезпечення військовослужбовців, у тому числі визначати розрахункову величину, що використовується для обчислення посадових окладів та окладів за військовими званнями.
Водночас врахування правового висновку Верховного Суду не означає його автоматичне поширення на будь-які правовідносини, які тією чи іншою мірою пов`язані з грошовим забезпеченням військовослужбовців. Для застосування відповідного висновку суд повинен встановити подібність спірних правовідносин за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19).
Предметом спору у справі № 320/29450/24 була правомірність дій Кабінету Міністрів України під час прийняття Постанови № 481 та вимога про скасування пункту 2 цієї постанови як нормативно-правового акта. Натомість у цій справі Кабінет Міністрів України не є відповідачем, нормативно-правовий акт не є предметом оскарження, а позивач просить зобов`язати уповноважений орган скласти документ, необхідний для реалізації права на перерахунок пенсії відповідно до Закону № 2262-ХІІ. Крім того, у постанові від 16 липня 2026 року Верховний Суд сам визнав відмінними правовідносини у справі № 320/29450/24 від правовідносин у справі № 440/6017/21, в якій вирішувалося питання про обов`язок уповноваженого органу видати довідку для перерахунку пенсії станом на 1 січня календарного року, і не заявив про відступ від висновку у справі № 440/6017/21.
Посилання позивача на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі № 320/29450/24, якими пункт 2 Постанови № 481 визнано протиправним і нечинним, а також його доводи про відновлення з 18.06.2025 дії пункту 4 Постанови № 704 у первісній редакції суд до уваги не бере, оскільки ці судові рішення скасовано постановою Верховного Суду від 16 липня 2026 року.
Безпосередньо застосовним до обставин цієї справи є правовий висновок судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 17 лютого 2026 року у справі № 520/5814/24, згідно з яким у правовідносинах, пов`язаних з оформленням та направленням до органу Пенсійного фонду України довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, під час обчислення розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням має застосовуватися пункт 4 Постанови № 704 в первісній редакції, яка передбачала використання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, а не редакція, змінена Постановою № 481. У постанові від 16 липня 2026 року у справі № 320/29450/24 відступу від цього висновку судової палати немає.
Суд враховує, що у постанові від 20 жовтня 2025 року у справі № 600/3516/24-а Верховний Суд погодився з відсутністю підстав для зобов`язання уповноваженого органу надати довідку станом на 01 січня 2024 року із застосуванням пункту 4 Постанови № 704 у первісній редакції, оскільки на час звернення та прийняття рішення була чинною Постанова № 481. Проте пізніший висновок судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 17 лютого 2026 року у справі № 520/5814/24, стосується саме правовідносин з оформлення довідок для перерахунку пенсії, і суд виходить із нього. Справу № 520/5814/24 було передано на розгляд судової палати саме у зв`язку з необхідністю відступу від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 20 жовтня 2025 року у справі № 600/3516/24-а та від 22 жовтня 2025 року у справі № 420/3824/25. Такого самого підходу дотримався Третій апеляційний адміністративний суд у постанові від 06.10.2026 у справі № 160/11591/26.
Відповідно до частини 3 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 9 червня 2022 року у справі № 520/2098/19 зазначила, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи.
На переконання суду використання сталої величини 1762 грн, що відповідала прожитковому мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2018 року, фактично унеможливлює зміну основних складових грошового забезпечення для цілей перерахунку пенсії незалежно від подальшої зміни законодавчо встановленого прожиткового мінімуму, і безпосередньо впливає на можливість реалізації передбаченого Законом № 2262-ХІІ права на перерахунок пенсії. Отже, суд не відступає від висновків Верховного Суду, викладених у справі № 320/29450/24, а визнає їх нерелевантними до обставин цієї справи.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року залишився на рівні 1 січня 2024 року - 3028 грн. Водночас довідка на 01.01.2024 позивачу не видавалася, його пенсія обчислена з грошового забезпечення, визначеного виходячи з 1762 грн, тому станом на 01.01.2025 розмір посадового окладу та окладу за званням, визначений за пунктом 4 Постанови № 704, відрізняється від розміру, з якого фактично обчислено пенсію позивача. Оцінка того, чи потягне така довідка перерахунок пенсії і з якої дати, належить до компетенції органу Пенсійного фонду України, а не органу, що складає довідку.
Щодо посилання відповідача на те, що Кабінет Міністрів України не приймав рішень про перерахунок пенсій, а довідки готуються лише після надходження від органів Пенсійного фонду України списків осіб, суд зазначає, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України (постанова Верховного Суду від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21, пункт 54). Аналогічний довід Пенсійного фонду України Велика Палата Верховного Суду відхилила, залишивши без змін рішення у зразковій справі № 160/8324/19 (постанова від 24.06.2020). Зміна розміру складових грошового забезпечення внаслідок зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб відбулася в силу закону про Державний бюджет України, тому окремого рішення Уряду для цього не потрібно, і відсутність списків підставою для відмови позивачу не є.
Не є підставою для відмови і посилання відповідача на те, що він не є володільцем інформації про розміри надбавки за особливості проходження служби та премії, фактично виплачених за відповідною (аналогічною) посадою. Складення довідки є обов`язком уповноваженого органу, який у разі відсутності в нього необхідних відомостей має отримати їх від органів (підрозділів), що здійснюють виплату грошового забезпечення за відповідною посадою. Відсутність у відповідача таких відомостей не передбачена законом як підстава для відмови у складенні довідки.
Щодо довідки станом на 01.01.2024, суд зазначає таке.
Позовні вимоги в цій частині стосуються бездіяльності відповідача щодо відмови надати позивачу довідку станом на 01.01.2024. Верховний Суд у постанові від 16.10.2025 у справі № 320/4497/24 (пункти 22-24) визнав обставиною, що має значення для вирішення такого спору, звернення позивача до уповноваженого органу із заявою про видачу довідки саме станом на 01.01.2024.
У листі від 29.05.2026 № 31/29/30/Ф-2504/10-2026-2974-2026, яким відповідач повідомив позивача про результати розгляду його заяви і який позивач сам додав до позовної заяви, зазначено, що позивач просив підготувати довідки станом на 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 та 01.01.2025, дати 01.01.2024 серед них немає. У позовній заяві позивач не стверджує, що просив відповідача видати довідку також станом на 01.01.2024, і не заперечує наведеного у листі переліку дат.
Копія заяви позивача від 23.04.2026, подана відповідачем на вимогу суду, містить перший і третій аркуші цієї заяви (з позначками «1/3» і «3/3»): на першому аркуші викладено обґрунтування заяви, а на третьому - пункти 4 і 5 її прохальної частини, дату та підпис позивача. Дати 01.01.2024 на жодному з цих аркушів немає. Інших доказів звернення позивача до відповідача із заявою про видачу довідки станом на 01.01.2024 матеріали справи не містять.
За таких обставин відповідач питання про видачу позивачу довідки станом на 01.01.2024 не розглядав і рішення щодо нього не приймав, тому не міг допустити протиправну бездіяльність щодо відмови у видачі довідки на цю дату, а суд не може підміняти уповноважений орган і вирішувати питання, яке не було предметом його розгляду. Тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають, що не позбавляє позивача права звернутися до відповідача з відповідною заявою.
За таких обставин відмова відповідача скласти та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 та 01.01.2025 є протиправною. Оскільки механізм визначення розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням встановлено пунктом 4 Постанови № 704, дискреції у відповідача немає, тому належним способом захисту є зобов`язання відповідача підготувати та надати до органу Пенсійного фонду України відповідні довідки із зазначенням передбачених статтею 43 Закону № 2262-ХІІ складових грошового забезпечення.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі, щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.
Позивачем за подання позовної заяви в паперовій формі сплачено судовий збір у розмірі 1331,20 грн, що відповідає ставці, встановленій підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» для позову немайнового характеру.
Позовні вимоги немайнового характеру задоволено, а сплачений судовий збір за одну таку вимогу пропорційному розподілу не підлягає, тому відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України він підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у повному обсязі.
Керуючись ст. 2, 6-11, 44, 77, 79, 90, 139, 162, 241-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС), третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС) щодо відмови надати ОСОБА_1 оновлені довідки для перерахунку пенсії з урахуванням грошового забезпечення розрахованого шляхом множення посадового окладу і окладу за спеціальним званням на прожитковий мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року, 01 січня 2025 року на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, премії.
Зобов`язати Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС) (49041, м. Дніпро, проспект Праці, 16, код ЄДРПОУ 45291657) підготувати та надати до Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновлені довідки для перерахунку пенсії з урахуванням грошового забезпечення розрахованого шляхом множення посадового окладу і окладу за військовим званням на прожитковий мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року, 01 січня 2025 року на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, премії.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС) (49041, м. Дніпро, проспект Праці, 16, код ЄДРПОУ 45291657) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1331,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.І. Ремез
Судове рішення № 140921127, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 26.10.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 160/30663/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: