Єдиний державний реєстр судових рішень ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2026 рокуСправа № 160/28881/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ремез К.І.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНДЛАІН» про стягнення адміністративно-господарських санкцій,-
УСТАНОВИВ:
15.09.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНДЛАІН», в якій позивач просить суд:
- стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГРАНДЛАІН» на користь держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2025 рік у розмірі 48976,40 грн.
Позов обґрунтовано тим, що за даними розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій за 2025 рік середньооблікова чисельність штатних працівників відповідача становила 9 осіб, норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю - одне робоче місце, а фактично осіб з інвалідністю у відповідача не працювало. Розрахунок надіслано відповідачу в електронний кабінет на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України, проте у встановлений законом строк до 15.04.2026 відповідач самостійно санкцій не сплатив.
Ухвалою суду від 16.09.2026 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) з 16.10.2026. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
05.10.2026 до суду поштою надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві відповідач просить відмовити в задоволенні позову повністю. Зазначає, що з 20.05.2023 і протягом усього 2025 року на підставі наказу від 19.05.2023 № 12-к/тр у товаристві за основним місцем роботи працевлаштований ОСОБА_1 , який є особою з інвалідністю з дитинства II групи (безстроково), що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ № 9828615, виданою 25.07.2017. Протягом 2025 року цьому працівнику щомісяця нараховувалася та виплачувалася заробітна плата, а єдиний внесок нараховувався за ставкою 8,41 %, встановленою для працюючих осіб з інвалідністю. Тому, на думку відповідача, норматив робочих місць у 2025 році виконано повністю, а в його діях відсутні склад правопорушення та вина.
Відповідач також вважає, що автоматизований розрахунок не є безспірним доказом вчинення правопорушення, а є первинно згенерованою інформацією, яка може містити технічну або логічну помилку. Стверджує, що позивач розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій йому не надсилав, податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску він подавав до органів ДПС, звідки ці дані автоматично передавалися до Пенсійного фонду України, а тому не може нести відповідальність за дефекти інформаційного обміну між державними реєстрами та органами влади.
06.10.2026 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач, посилаючись на отримання відзиву відповідача, заперечує проти доводів про те, що автоматизований розрахунок не є безспірним доказом вчинення правопорушення. Позивач зазначає, що з набранням чинності Законом України від 18.10.2022 № 2682-IX Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю визначає факт невиконання нормативу робочих місць і розраховує адміністративно-господарські санкції в автоматизованому режимі виключно на підставі даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності, зафіксованих на контрольну дату до 10 березня року, наступного за звітним; відповідальність за повноту та достовірність поданої до реєстру звітності несе роботодавець, а невиправлення ним помилок у звітності до цієї дати не звільняє його від сплати санкцій. На думку позивача, визначені в розрахунку середньооблікова чисельність штатних працівників відповідача за 2025 рік (9 осіб) і середньооблікова чисельність штатних працівників, яким встановлено інвалідність (0 осіб), відповідають даним Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд установив такі обставини.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРАНДЛАІН» (ЄДРПОУ 43843763) є юридичною особою, яка використовує найману працю.
За розрахунком сум адміністративно-господарських санкцій за 2025 рік, сформованим позивачем, у відповідача за 2025 рік: середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу - 9 осіб (рядок 01); середньооблікова чисельність штатних працівників, яким встановлено інвалідність - 0 осіб (рядок 02); норматив робочих місць - 1 (рядок 03); фонд оплати праці штатних працівників - 881 575,17 грн (рядок 04); середня річна заробітна плата штатного працівника - 97 952,80 грн (рядок 05); сума адміністративно-господарських санкцій - 48 976,40 грн (рядок 07, як половина середньої річної заробітної плати).
Розрахунок розміщено в електронному кабінеті роботодавця на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України 10.03.2026 о 11:40:59, що підтверджується квитанцією Пенсійного фонду України від 10 березня 2026 року, наявною в матеріалах справи.
Доказів сплати адміністративно-господарських санкцій за 2025 рік матеріали справи не містять.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Спірні правовідносини стосуються виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2025 звітному році, а тому вирішуються за Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» № 875-XII в редакції, чинній станом на 31.12.2025. Це прямо випливає з пункту 5 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15.01.2025 № 4219-IX, за яким нарахування та сплата адміністративно-господарських санкцій за періоди до дати введення в дію цього Закону здійснюються у порядку, що діяв до такої дати.
Відповідно до частини першої статті 19 Закону № 875-XII (в редакції, чинній станом на 31.12.2025) для підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, у кількості одного робочого місця.
Згідно з частиною четвертою статті 19 Закону № 875-XII виконанням нормативу робочих місць вважається працевлаштування осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.
Відповідно до частини дванадцятої статті 19 Закону № 875-XII Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій.
Згідно з частиною першою статті 20 Закону № 875-XII підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для роботодавців, де працює від 8 до 15 осіб, розмір санкцій за таке робоче місце визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати.
Згідно з частиною четвертою статті 20 Закону № 875-XII адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу; позови про стягнення санкцій і пені пред`являються протягом шести місяців після закінчення строку для самостійної сплати.
Верховний Суд у постанові від 17.06.2025 у справі № 320/21865/23 зазначив, що критерієм застосування норм Закону № 875-XII є факт використання найманої праці, а не організаційно-правова форма господарювання; обов`язок створювати робочі місця для осіб з інвалідністю поширюється на всіх юридичних і фізичних осіб, які використовують найману працю, крім тих, що повністю фінансуються з державного чи місцевих бюджетів.
У постанові від 24.04.2025 у справі № 280/3642/23 Верховний Суд сформував висновок, що з 06.11.2022, із набранням чинності Законом України від 18.10.2022 № 2682-IX, Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю отримав повноваження застосовувати адміністративно-господарські санкції на основі автоматизованого аналізу даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності, без проведення позапланових перевірок Держпраці.
У постанові від 13.07.2026 у справі № 160/11423/23 Верховний Суд вказав, що належними та допустимими засобами доказування щодо дійсної середньооблікової чисельності працівників та кількості працевлаштованих осіб з інвалідністю є саме дані Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності; саме цими засобами підтверджуються або спростовуються доводи відповідача про неправильне визначення середньооблікової чисельності.
У цій справі відповідач є роботодавцем у розумінні Закону № 875-XII, а тому зобов`язаний був забезпечити виконання нормативу робочих місць у кількості одного робочого місця, оскільки середньооблікова чисельність його штатних працівників за 2025 рік становила 9 осіб, тобто від 8 до 25 осіб.
Щодо доводів відповідача про працевлаштування у 2025 році особи з інвалідністю, суд зазначає таке.
Верховний Суд у постанові від 24.04.2025 у справі № 280/3642/23 (пункти 75-77) наголосив, що Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю здійснює визначення факту невиконання нормативу робочих місць та розрахунок адміністративно-господарських санкцій в автоматизованому режимі виключно на підставі даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності, зафіксованих станом на контрольну дату - до 10 березня року, наступного за звітним. Відповідальність за повноту, достовірність і своєчасність подання інформації до зазначених реєстрів покладається на роботодавця як джерело такої інформації. Несвоєчасне виправлення помилок у звітності до настання контрольної дати є ризиком роботодавця і не звільняє його від сплати адміністративно-господарської санкції, навіть якщо фактичні обставини не відповідали поданій звітності. Суд може врахувати, чи вживав роботодавець заходів для виправлення звітності до моменту накладення санкцій, а не переглядати результат автоматизованого аналізу даних зазначених реєстрів.
Середньооблікову чисельність штатних працівників за 2025 рік (9 осіб) відповідач не оспорює. За даними зазначених реєстрів станом на контрольну дату, на підставі яких сформовано розрахунок, середньооблікова чисельність штатних працівників відповідача, яким встановлено інвалідність, становила 0 осіб.
Доказів того, що до 10.03.2026 відповідач подав до Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування звітність із відомостями про ОСОБА_1 як працівника з інвалідністю, матеріали справи не містять. Звітні податкові розрахунки за 2025 рік зареєстровано в Реєстрі застрахованих осіб до контрольної дати, і саме ці дані відображено в розрахунку позивача. Уточнюючі ж податкові розрахунки за травень - грудень 2025 року відповідач подав лише 14.09.2026 та 15.09.2026, тобто більш ніж через шість місяців після настання контрольної дати та розміщення розрахунку санкцій в електронному кабінеті відповідача, напередодні та в день надходження позовної заяви до суду; за січень - квітень 2025 року звітність не уточнювалася. Таке виправлення звітності не спростовує даних реєстрів, на підставі яких сформовано розрахунок, і не звільняє відповідача від сплати адміністративно-господарських санкцій.
Наказ про прийняття на роботу, трудова книжка та довідка медико-соціальної експертної комісії підтверджують трудові відносини та статус працівника, однак не є тими засобами доказування, якими у цих правовідносинах встановлюється виконання нормативу робочих місць (частина друга статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України). Довід відповідача про нарахування єдиного внеску за ставкою 8,41 відсотка, встановленою для працюючих осіб з інвалідністю, також не узгоджується з наданими ним квитанціями, у яких щодо уточнюючих розрахунків за вересень - грудень 2025 року зазначено, що сума нарахованого єдиного внеску щодо застрахованої особи відмінна від добутку суми нарахованої заробітної плати на 8,41 відсотка.
Доводи відповідача про те, що розрахунок йому не надсилався, спростовуються квитанцією Пенсійного фонду України від 10.03.2026 про розміщення розрахунку в електронному кабінеті роботодавця на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України. Посилання відповідача на дефекти інформаційного обміну між органами ДПС і Пенсійним фондом України жодним доказом не підтверджені.
Отже, норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2025 рік відповідачем не виконано.
Розрахунок суми адміністративно-господарських санкцій відповідає частині першій статті 20 Закону № 875-XII: середня річна заробітна плата штатного працівника (881 575,17 грн : 9 осіб = 97 952,80 грн) за одне незайняте робоче місце, поділена навпіл (оскільки у відповідача працює від 8 до 15 осіб), тобто 48 976,40 грн.
Строк звернення до суду, встановлений частиною четвертою статті 20 Закону № 875-XII, позивачем дотримано: шестимісячний строк після 15.04.2026 спливає 15.10.2026, а позов подано до суду 15.09.2026.
За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. У цій справі таких витрат немає, а тому судовий збір, сплачений позивачем, розподілу не підлягає.
Керуючись ст. 139, 162, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Адміністративний позов Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНДЛАІН» про стягнення адміністративно-господарських санкцій - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНДЛАІН» (ЄДРПОУ 43843763, вул. Центральна, буд. 50, м. Марганець, Нікопольський район, Дніпропетровська область, 53400) на користь держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (ЄДРПОУ 25005978, вул. Старокозацька, 52, м. Дніпро, 49000) суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2025 рік у розмірі 48 976 (сорок вісім тисяч дев`ятсот сімдесят шість) грн 40 коп.
Судовий збір розподілу не підлягає.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.І. Ремез
Судове рішення № 140921126, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 26.10.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 160/28881/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: