Ухвала суду № 140920873, 26.10.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

26 жовтня 2026 р. Справа № 120/5105/26

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Чернюк Алли Юріївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Витяганець Тетяни Миколаївни

представника позивача: Колісника Богдана Олеговича

представника відповідача: Маюрової Валентини Володимирівни

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про скасування заходів забезпечення позову в справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Продовольча компанія "Поділля" до Південного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Приватного акціонерного товариства "Продовольча компанія "Поділля" до Південного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю, на думку позивача, рішення відповідача №3727/6/34-00-04-01-01 від 26.12.2025 року про анулювання реєстрації платником єдиного податку Приватного акціонерного товариства «Продовольча компанія «Поділля».

Ухвалою від 20.04.2026 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

24.09.2026 року представником позивача подано заяву про забезпечення позову.

Ухвалою від 28.09.2026 року дану заяву задоволено та зупинено дію рішення Південного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків № 3727/6/34-00-04-01-01 від 26.12.2025 про анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи Приватного акціонерного товариства «Продовольча компанія «Поділля» до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 120/5105/26.

02.10.2026 року о 16 год. 26 хв. від представника відповідача до суду надійшла заява про скасування заходів забезпечення позову, що встановлені ухвалою від 28.09.2026 року.

В обґрунтування заявленого клопотання відповідач зазначив, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що оскаржуване рішення є очевидно протиправним. При цьому, за твердженням відповідача, вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення оскаржуваного рішення може свідчити про передчасний висновок суду про його незаконність, що є неприпустимим.

Крім того, на переконання заявника, висновок суду, що невжиття заходів щодо зупинення дії оскаржуваного позивачем рішення зумовить настання негативних та незворотних наслідків для його господарської діяльності є помилковим, оскільки не підтверджений жодним доказом.

Як висновок щодо наявності підстав для скасування вжитих судом заходів забезпечення позову заявник зазначив про необґрунтованість, передчасність та помилковість прийнятої ухвали, а, отже, заходи забезпечення позову підлягають скасуванню.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 20.10.2026 вказане клопотання призначене для розгляду в судовому засіданні на 22.10.2026.

Судове засідання, призначене на 22.10.2026 відкладено за клопотанням представника позивача на 26.10.2026 року.

В судовому засіданні представник відповідача просила задовольнити подану нею заяву про скасування заходів забезпечення позову, а представник позивача заперечував щодо задоволення відповідної заяви.

Вирішуючи питання про наявність обставин, що дають підстави для скасування заходів забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі. Метою застосування заходів забезпечення позову є, перш за все, захист прав позивача до ухвалення рішення у справі.

Відповідно до частин 5, 8 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Порядок скасування заходів забезпечення позову визначений статтею 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до частин 1, 3 вказаної норми встановлено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.

Відповідно до частини 5 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.

Отже, із аналізу процесуальних норм, які регулюють інститут забезпечення адміністративного позову, слідує, що скасування заходів забезпечення позову можливе, коли відпаде потреба в ньому або в забезпеченні позову взагалі, або відпадуть підстави, які зумовили вжиття судом таких заходів.

Скасування заходів забезпечення позову слід відрізняти від скасування ухвали про забезпечення позову. Різниця полягає в тому, що заходи забезпечення позову скасовуються судом, який їх застосував, якщо відпали підстави, з якими закон пов`язує можливість застосування таких заходів. При цьому правомірність застосування таких заходів судом відповідач, як правило, не заперечує.

Натомість, скасування ухвали про забезпечення позову здійснюється за наслідками її апеляційного оскарження. У цьому випадку ухвалу скасовує апеляційний суд, якщо під час її постановлення було порушено вимоги закону, зокрема, були відсутні підстави для забезпечення позову.

При цьому, суд зауважує, що КАС України не наводить підстав для скасування заходів забезпечення, однак, зважаючи на наведені норми в сукупності, такими слід вважати наявність обставин, котрі засвідчують відсутність тих підстав для забезпечення позову, які визначені у статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зокрема, підставою для скасування вижитих судом заходів забезпечення позову можуть бути обставини, які не були відомі суду та існували на момент винесення ухвали про вжиття заходів забезпечення позову, або які вказують на зміну умов, що існували на момент вжиття таких заходів.

Отже, на вмотивоване клопотання учасника справи, за доведення відсутності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, раніше застосовані заходи забезпечення можуть бути скасовані.

Забезпечивши позов ухвалою від 28.09.2026, суд виходив, зокрема, з того, що метою вжиття заходів забезпечення позову у цій справі є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів Приватного акціонерного товариства «Продовольча компанія «Поділля», а також можливість реального виконання рішення суду й уникнення будь-яких труднощів при його виконанні у разі задоволення позову, оскільки анулювання реєстрації позивача платником єдиного податку призведе до надмірного податкового та іншого навантаження, у нього виникне обов`язок щодо реєстрації платником податку на додану вартість; податкове навантаження збільшиться внаслідок формування основних витрат за рахунок сплати послуг на адресу контрагентів, які не мають статусу платників податку на додану вартість; виникне необхідність здійснювати додатковий податковий облік; позивач буде змушений здійснити сплату єдиного податку і здійснювати заходи по поверненню сплаченого ним податку на прибуток; переведення позивача на загальну систему оподаткування створює правову невизначеність, за якої відновлення його прав у разі задоволення позову буде суттєво ускладненим; дія Рішення позбавляє позивача можливості вільно обирати контрагентів та завдає шкоди його діловій репутації; специфіка сільськогосподарського виробництва зумовлює незворотність наслідків невжиття заходів забезпечення позову; дія Рішення має безпосередні негативні наслідки для третіх осіб власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), переданих в оренду позивачу; вжиття заходів забезпечення позову у цій справі відповідає публічному інтересу; умови воєнного стану та істотне падіння доходів позивача багаторазово посилюють наслідки вилучення у нього обігових коштів.

Отже, судом встановлено наявність очевидної небезпеки правам, свободам та інтересам позивача, неможливості чи ускладнення їх захисту у разі задоволення позову без вжиття заходів забезпечення позову.

Наведене вище, на думку суду, свідчило про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, що було самостійною та достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Отже, суд дійшов висновку, що встановлення заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії рішення Південного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків № 3727/6/34-00-04-01-01 від 26.12.2025 про анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи Приватного акціонерного товариства «Продовольча компанія «Поділля» до вирішення судом спору у цій справі відповідає предмету позову, є співмірним з ним та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до завершення розгляду справи.

Втім, виходячи з аналізу поданого представником податкового органу клопотання про скасування заходів забезпечення позову, суд зауважує, що матеріали такого клопотання не містять жодного належного доказу, який свідчить про те, що відпали ті обставини, які були підставою для прийняття судом ухвали про вжиття заходів забезпечення позову, так як ті обставини, про які посилається заявник існували на момент постановлення такої ухвали.

Застосовані заходи покликані забезпечити ефективність судочинства та гарантувати незмінність правовідносин, які існували до прийняття оскаржуваного рішення, враховуючи можливість протиправності такого рішення та порушення ним прав та інтересів платника податків - позивача.

В контексті вказаного, суд зауважує, що наведені заявником аргументи не стосуються питання усунення підстав, за яких заходи забезпечення позову були застосовані, а зазначені обставини існували на момент постановлення ухвали про забезпечення позову, отже, зазначене фактично свідчить про незгоду відповідача із заходами забезпечення позову, застосованими ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 28.09.2026, з підстав порушення норм процесуального закону.

Необхідно звернути увагу, що суд, який постановив ухвалу про забезпечення позову, не може скасувати власну ухвалу про забезпечення позову з тих підстав, що заходи забезпечення позову були застосовані безпідставно, або з порушенням норм процесуального закону, оскільки такими повноваженнями наділений лише суд апеляційної інстанції.

Таким чином, суд дійшов висновку, що станом на момент розгляду даного клопотання, підстави для скасування вжитих заходів забезпечення адміністративного позову відсутні, а обставини, якими заявник обґрунтовує необхідність скасування забезпечення позову підлягають дослідженню судом під час розгляду справи по суті разом із наданням оцінки доводам та доказам, наданим учасникам справи на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення. Доводи заявника, якими останній обґрунтовував клопотання, самі по собі не є підставою для скасування вжитих заходів забезпечення позову.

Суд зазначає, що ті обставини, які були підставою та мотивацією для прийняття судом рішення про вжиття заходів забезпечення позову в даній адміністративній справі не зникли та не зазнали істотних змін, а скасування заходів забезпечення адміністративного позову за своїм змістом не може бути запереченням проти ухвали про вжиття заходів забезпечення позову, яка підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Отже, виходячи з викладеного вище в сукупності, суд приходить до висновку, що подане представником податкового органу клопотання про скасування заходів забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 157, 248, 256, 294 КАС України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника Південного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про скасування заходів забезпечення позову у справі №120/5105/26 відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Чернюк Алла Юріївна