Рішення № 140919655, 19.10.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/33037/26

Провадження № 2/761/15150/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

19 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Шевченко І. М., за участі секретаря судового засідання Акопян Г. Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку суброгації,

установив:

У серпні 2026 року представник позивача ТДВ «Експрес Страхування» - Опанасенко Б. Ю. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку суброгації, в якому просив стягнути з відповідача страхове відшкодування в порядку суброгації в розмірі 18 988,56 грн.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що 10.09.2025 між ТОВ «Експрес Страхування» та ОСОБА_2 укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 202.23.2789226-2, строком дії з 18.09.2025 по 17.09.2026 р. страхова сума 1 472 395,00 грн, яким застраховано ТЗ Toyota RAV 4 Hybrid, реєстраційний номер НОМЕР_1 , № шасі НОМЕР_2 , 2023 року випуску.

Згідно з довідкою Оболонського управління поліції ГУНП в м. Києві ЄО № 6660 від 06.02.2026 року ОСОБА_2 06.02.2026 року припаркувала своє авто біля супермаркету "Ашан" за адресою: м. Київ, пр-т С. Бандери, 19, о 08:50 год поряд припаркувалось інше авто НОМЕР_3 KIA Sportage, білого кольору, коли водій виходив з авто своїми передніми дверима вдарив автомобіль Toyota Rav 4 НОМЕР_1 , та пошкодив передні пасажирські двері з переднього боку. Це також підтверджується заявою страхувальника від 06.02.2026, поданій до Оболонського УП ГУНП у м. Києві. 06.02.2026 відповідачем надано власноруч написані пояснення, в яких він визнав факт спричинення зазначених пошкоджень.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 17 серпня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання призначено на 17 вересня 2026 року 10:00 год, яке відкладено на 19 жовтня 2026 року 10:00 год.

Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, проти заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явився, відзиву на позов, жодних заяв/клопотань - не подавав.

З урахуванням вимог ст. 128, 223, 280 ЦПК України суд визнав за можливе проводити розгляд справи за відсутності відповідача та ухвалити у справі заочне рішення.

Згідно із ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази кожного окремо та в сукупності, суд дійшов таких висновків.

Судом установлено, що 10.09.2025 між ТОВ «Експрес Страхування» та ОСОБА_2 укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 202.23.2789226-2, строком дії з 18.09.2025 по 17.09.2026 р. страхова сума 1 472 395,00 грн, яким застраховано ТЗ Toyota RAV 4 Hybrid, реєстраційний номер НОМЕР_1 , № шасі НОМЕР_2 , 2023 року випуску.

Згідно з довідкою Оболонського управління поліції ГУНП в м. Києві ЄО № 6660 від 06.02.2026 року ОСОБА_2 06.02.2026 року припаркувала своє авто біля супермаркета "Ашан" за адресою: м. Київ, пр-т С. Бандери, 19, о 08:50 год поряд припаркувалось інше авто НОМЕР_3 KIA Sportage, білого кольору, коли водій виходив з авто своїми передніми дверима вдарив автомобіль Toyota Rav 4 НОМЕР_1 , та пошкодив передні пасажирські двері з переднього боку. Це також підтверджується заявою страхувальника від 06.02.2026, поданою до Оболонського УП ГУНП у м. Києві. 06.02.2026 року відповідачем надано власноруч написані пояснення, в яких він визнав факт спричинення зазначених пошкоджень.

11.02.2026 року до позивача звернувся страхувальник із заявою про виплату страхового відшкодування, відповідно до рахунку-фактури від 12.02.2026 року ТОВ «Автосаміт на Столичному Укравто», вартість відновлювального ремонту ТЗ Toyota RAV 4 Hybrid, реєстраційний номер НОМЕР_1 - становить 18 988,56 грн. Згідно із ч. 3 ст. 102 ЗУ «Про страхування», умов договору страхування, ТДВ «Еспрес Страхування» здійснено виплату страхового відшкодування на суму 18 988,56 грн, що підтверджується актом № 3.26.00596-1 та платіжною інструкцією від 25.02.2026 року.

Здійсненим запитом до ЦБД МТСБУ встановлено, що цивільно-правова відповідальність відповідача застрахована у АТ «СК «ББС Іншуранс», так як позивачем подано до заяву про виплату страхового відшкодування від 13.03.2026 року. У своєму листі АТ СК «ББС Іншуранс» не заперечувало факт заподіяння шкоди автомобілю Toyota RAV 4 Hybrid, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ані вини відповідача в її спричиненні, але відмовило у виплаті страхового відшкодування виключно з підстав відсутності страхового випадку, оскільки подія сталася без участі транспортних засобів у русі, тому відшкодування завданої майнової шкоди покладається на відповідача.

Таким чином, між сторонами виникли правовідносини, які регулюються главою 82 Цивільного кодексу України щодо відшкодування шкоди.

Згідно із частинами першою та другою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно з вимогами статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За правилом пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю

Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, межах фактичних виплат, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання та створює підвищену небезпеку.

За змістом ст. 1194 ЦК України, у системному зв`язку зі ст. 993 цього ж Кодексу можна дійти висновку про те, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди в межах різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виник обов`язок з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

Установлено, що позивач здійснив виплату страхового відшкодування на підставі умов договору добровільного страхування.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил ст. 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Згідно із ст.108 Закону України від 18 листопада 2021 року № 1909-IX «Про страхування» , який згідно з п.1 Розділу XV «Прикінцеві та перехідні положення», набрав є чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та введено в дію з 1 січня 2024 року, страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов`язаних із нею фактичних витрат.

Якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

У п. 2 Розділу XV «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону визнано таким, що втратив чинність з дня введення в дію цього Закону, Закон України "Про страхування".

Згідно зі ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ст. 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

ЦК України та Закон України «Про страхування» передбачає три види страхування, а саме особисте, майнове та страхування відповідальності.

Виходячи із вищезазначеного, можливість застосування механізму суброгації обмежена рамками майнового страхування з урахуванням наведених приписів.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року, провадження № 14-176цс18 (пункти 68-70), за змістом статті 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності та договір добровільного комплексного страхування транспортних ризиків, за якими страховик зобов`язаний виплатити страхове відшкодування при настанні цивільно-правової відповідальності страхувальника та/або особи, відповідальність якої застрахована, такий страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання взяв на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоду. А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування», шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Так, стаття 1191 ЦК України та стаття 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з одного боку, і стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 зазначеного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

У зазначеному рішенні Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, сформульованого Верховним Судом України у постанові від 23 грудня 2015 року у справі № 6-2587цс15, відповідно до якого страховик, який виплатив страхове відшкодування, має право самостійно обирати спосіб захисту свого порушеного права, зокрема, право вимоги до винної особи про стягнення коштів у розмірі виплаченого страховиком відшкодування.

Таким чином, відносини між сторонами у цій справі регулюються статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування», чинного на момент виникнення спірних правовідносин. Позивач (який є страховиком потерпілої особи) виконав свої зобов`язання за договором добровільного страхування відповідно до умов, визначених у ньому, здійснивши відшкодування завданих збитків у повному обсязі.

Суброгація істотно відрізняється від регресу. Основна відмінність суброгації від регресу полягає в тому, що при суброгації переходить існуюче право з усіма його забезпеченнями, а регрес породжує нове право. Суброгаціяце перехід прав до третьої особи на основі закону. Регрес - це право, що виникає у особи внаслідок платежу. При суброгації до страховика переходить право, що вже виникло (з моменту заподіяння шкоди) у страхувальника. Право регресу це право зворотної вимоги, що виникає у страховика (регредієнта) до винної особи (регресату) на тій основі, що страховик попередньо провів виконання за страховим зобов`язанням, виплативши страхове відшкодування страхувальникові, тобто право регресу виникає з моменту сплати за третю особу.

У зв`язку з виплатою позивачем страхового відшкодування до цієї особи (як до страховика потерпілої особи) перейшло право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування, тобто відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв`язку із завданням шкоди відповідачем, у порядку суброгації.

Ураховуючи надані позивачем документи, та вимоги законодавства України, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача та їх задоволення.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом подати відзив на позов та докази на підтвердження своїх заперечень.

Будь-яких доказів відшкодування витрат, пов`язаних із виплатою страхового відшкодування, відповідачкою суду надано не було. З

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку суброгації.

З урахуванням задоволення позову та на підставі статті 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача також підлягає судовий збір.

Керуючись ст. 2, 12, 13, 76 - 81, 128, 141, 223, 263, 265, 274, 280, 283 ЦПК України, -

ухвалив:

Позов Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку суброгації - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ; АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» (ЄДРПОУ 36086124; просп. С. Бандери, 22, м. Київ) страхове відшкодування в порядку суброгації в розмірі 18 988 (вісімнадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят вісім) гривень 56 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ; АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» (ЄДРПОУ 36086124; просп. С. Бандери, 22, м. Київ) судовий збір у розмірі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено без змін за результатами апеляційного розгляду справи. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І. М. Шевченко