Рішення № 140919652, 15.10.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 759/10864/26

Провадження № 2/761/15007/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року Шевченкіський районний суд міста Києва в складі судді Шевченко І. М., за участі секретаря судового засідання Акопян Г. Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр кредит фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

установив:

У квітні 2026 року ТОВ "Укр кредит фінанс" подало до Святошинського районного суду м. Києва вказану позовну заяву, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 1588-1569 від 13.08.2025 у розмірі 18 027,00 грн, з яких: 5000,00 грн - заборгованість за кредитом; 9777,00 грн - заборгованість за процентами; 2500,00 грн - заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України; 750,00 грн -заборгованість за комісією.

Позов мотивовано тим, що 13.08.2025 за допомогою веб-сайту (credos.com.ua) сторони в справі уклали електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1588-1569, який разом з правилами відкриття кредитної лінії, паспортом споживчого кредиту, таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови, та з яким відповідач був попередньо ознайомлений. Відповідно до умов договору відповідач отримав від позивача кредит у розмірі 5000,00 грн, строк кредитування - 365 днів, базовий період 21 день, знижена процентна ставка 1,00 % у день; стандартна процентна ставка 1,00 % у день.

Однак відповідачка належним чином не виконала своїх зобов`язань щодо погашення кредиту та процентів, у зв`язку з чим станом на 02.03.2026 утворилась заборгованість у розмірі 18 027,00 грн, з яких: 5000,00 грн - заборгованість за кредитом; 9777,00 грн - заборгованість за процентами; 2500,00 грн - заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України; 750,00 грн -заборгованість за комісією.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 28 квітня 2026 року справу передано за підсудністю до Шевченківського районного суду міста Києва.

27.07.2026 до Шевченківського районного суду міста Києва надійшла вказана цивільна справа, і згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 серпня 2026 року справу передано судді Шевченко І. М.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 17 серпня 2026 року відкрито провадження справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 14 вересня 2026 року 11-00 год., яке відкладено на 15 жовтня 2026 року 10:00 год.

У судове засідання сторони не з`явилися.

Представник позивача - Щербань В. С. у позовній заяві просила розглянути справу без її участі.

Відповідачка подала до суду заяву, в якій позов визнала у повному обсязі, просила проводити судове засідання без її участі.

Оскільки відповідачка визнала позов у повному обсязі, і таке визнання позову не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд на підставі ст. 206 ЦПК України дійшов висновку про задоволення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Судом установлено, що 13.08.2025 сторони в справі уклали в електронній формі договір про відкриття кредитної лінії № 1588-1569, а також підписали паспорт споживчого кредиту, за якими відповідно до умов договору відповідач отримав від позивача кредит у розмірі 5000,00 грн, строк кредитування - 365 днів, базовий період 21 день, знижена процентна ставка 1,00 % у день; стандартна процентна ставка 1,00 % у день. Указаний кредитний договір підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А8937.

Перерахування відповідачу кредиту в сумі 5000,00 грн підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту за допомогою системи EasyPay.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за кредитним договором станом на 02.03.2026 загальна заборгованість за договором № 1588-1569 від 13.08.2025 становить 18 027,00 грн, з яких: 5000,00 грн - заборгованість за кредитом; 9777,00 грн - заборгованість за процентами; 2500,00 грн - заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України; 750,00 грн -заборгованість за комісією.

Установлено, що відповідачка порушила взяті за договором зобов`язання з повернення суми кредиту та процентів за користування кредитними коштами, а також сплати комісії, що призвело до утворення заборгованості в зазначеному розмірі.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (ч. 3 ст. 215 ЦК України).

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно зі ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Одним з видів порушення зобов`язання є прострочення невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Згідно зі ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 цього Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є, зокрема, справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

За положеннями ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності, суд вважає позов доведеним, обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Зі справи вбачається, що відповідачка не дотрималася взятих за договором зобов`язань щодо своєчасної сплати суми кредиту та нарахованих процентів за користування кредитом, сплати комісії, що призвело до утворення заборгованості в загальному розмірі 18 027,00грн.

Оскільки фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, а також не сплачено проценти за користування кредитними коштами, і комісію, то наявні підстави для стягнення з відповідача заборгованості в загальному розмірі 18 027,00 грн, з яких: 5000,00 грн - заборгованість за кредитом; 9777,00 грн - заборгованість за процентами; 2500,00 грн - заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України; 750,00 грн -заборгованість за комісією. При цьому суд ураховує позицію відповідача, який визнав позов у повному обсязі, і таке визнання позову не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, та згідно зі ст. 142 ЦПК України у зв`язку з визнанням позову відповідачем, позивачу слід повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Керуючись ст. 2, 12, 13, 76 - 81, 89, 141, 142, 206, 259, 263 - 265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр кредит фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» (ЄДРПОУ 38548598; бул. Лесі Українки, 26, офіс 407, м. Київ, 01133) заборгованість у загальному розмірі 18 027 (вісімнадцять тисяч двадцять сім) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» (ЄДРПОУ 38548598; бул. Лесі Українки, 26, офіс 407, м. Київ, 01133) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривень 20 копійок.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» (ЄДРПОУ 38548598; бул. Лесі Українки, 26, офіс 407, м. Київ, 01133) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову згідно з платіжною інструкцією від 15 квітня 2026 року № 26120, у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривень 20 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І. М. Шевченко