Рішення № 140917781, 23.10.2026, Чернігівський районний суд Чернігівської області

Провадження №2/748/2065/26

Єдиний унікальний № 748/2590/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2026 року м. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Костюкової Т.В.

за участю секретаря судових засідань Охріменко К.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігів в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

05 травня 2026 року через систему «Електронний суд», директор ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" - Романенко Михайло Едуардович, який виконує обов`язки на підставі наказу № 7-к від 05.10.2022, звернувся до Чернігівського районного суду Чернігівської області із вищезазначеним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИ ФІНАНС" заборгованість за Кредитним договором № 233297 від 05.04.2023 року у розмірі 10950,00 грн, суму сплаченого судового збору в розмірі 2662,40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

Позовна заява мотивована тим, що 05 квітня 2023 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» (попередня назва ТОВ «ЗАЙМЕР») та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №233297, шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов Договору відповідачу було надано у користування грошові кошти в розмірі 3 000 грн, шляхом перерахування на банківський рахунок позичальника. Позичальник, отримавши у користування кредитні кошти, зобов`язувався повернути їх в розмірі відповідно до умов договору, та сплатити відсотки за користування кредитом. На підставі договору факторингу від 19 квітня 2024 року №568/ФК-24, укладеного між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» відступило свої права вимоги, а ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло право вимоги за первинним договором, у розмірі заборгованості боржника перед ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ», визначеними в реєстрі боржників, в тому числі і до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №233297 від 05.04.2023. Відповідач порушив умови кредитного договору №233297 від 05.04.2023, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 10950 грн, з яких: 3000 грн заборгованість за тілом кредиту, 7950 грн заборгованість за відсотками, яку позивач просить стягнути з відповідача, та судові витрати, а саме 2622,40 грн судового збору та 6 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 18 .08.2026 року відкрито спрощене позовне провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.

Представник ТОВ «Діджи фінанс» в судове засідання не з`явився, про місце, дату і час розгляду справи повідомлений належним чином. В позовній заяві просив суд проводити розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення заперечень не має.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про місце, дату і час розгляду справи повідомлений шляхом надіслання повістки за останнім відомим місцем поживання та через оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України . Відзиву на позовну заяву не подавав та клопотань про відкладення розгляду справи не заявляв ( а.с 59,66)

Оскільки сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце засідання, тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін і ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що згідно Витягу з держаного реєстру юридичних осіб, ФОП та громадських формувань № 107104090352 від 23.07.2026 року ТОВ «Займер» 14.09.2023 році змінило юридичну адресу на ТОВ «Клай інвест» на підставі протоколу № 13/09/2023 загальних зборів учасників ТОВ «Займер» від 13.09.2023 року /а.с.9-13/.

Протоколом №13/09/2023 загальних зборів учасників ТОВ «ЗАЙМЕР від 13 вересня 2023 року змінено найменування ТОВ «ЗАЙМЕР» на ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» (а.с 14).

05.04.2023 року між ТОВ «Займер» та ОСОБА_2 укладено індивідуальну частину договору про надання фінансового кредиту № 233297, відповідно до якого останньому надались кошти в розмірі 3000 гривень, строком на 14 днів до 18.04.2023 за відсотковою ставкою 5% на добу, перерахуванням коштів в безготівковій формі на банківський рахунок позичальника, графіком платежів. Загальна вартість кредиту 5100 грн Договір укладено в письмовій електронній формі, шляхом підписання його одноразовим електронним ідентифікатором /а.с. 36-41/.

Довідкою про ідентифікацію підтверджено, що 05.04.2026 року на мобільний номер телефону ОСОБА_1 НОМЕР_1 товариством було надіслано унікальний ідентифікаційний код KL 8621 для підписання договору електронним підписом /а.с.22/.

ТОВ «ПрофітГід» повідомило ТОВ «Клай інвест», що на підставі укладеного договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів № ПГ-1 від 30.09.2020 року Товариство 05.04.2023 року здійснило успішно переказ коштів на рахунок № НОМЕР_2 в розмірі 3000 гривень згідно кредитного договору № 233297 /а.с. 33/.

19 квітня 2024 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено договір факторингу №568/ФК-24, у відповідності до якого ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» передає (відступає) ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» за плату належній йому права вимоги, а ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» приймає належні ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» права вимоги, зазначені в Реєстрі прав вимоги, в тому числі і до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №233297 від 05 квітня 2023 року в розмірі 10950 грн, яка складається з : 3000 грн суми заборгованості за тілом, 7950 грн суми заборгованості по відсоткам (а.с.23-31,44).

На виконання ухвали суду від 18.08.2026 року, АТ КБ «Приватбанк» направив листа за вих. № 20.1.0.0.0/7-260902/94102 -БТ від 08.09.2026 року, яким повідомило про те, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 та 05.04.2023 року було зараховано кошти на суму 3000 гривень /а.с. 64,65/.

Згідно розрахунку заборгованості станом на 18.04.2024 року ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором №233297 від 05.04.2023 в розмірі 10950 грн, з яких: 3000 грн заборгованість за тілом кредиту, 7950 грн заборгованість за відсотками /а.с. 16-19/.

Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За нормою статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 628 ЦК України).

Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ч. 1). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (ч. 3).

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України). Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно зі ст. 3 якого електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини першої, третьої, четвертої, сьомої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 цього Кодексу).

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов`язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 статті 510 ЦК України сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Під час розгляду справи належними та допустимими доказами позивачем доведено факт укладення 05 квітня 2023 року ОСОБА_1 індивідуальної частини договору про надання фінансового кредиту №233297 з ТОВ «ЗАЙМЕР».

Матеріалами справи підтверджено зміну найменування ТОВ «ЗАЙМЕР» на ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ».

Належними доказами у справі також підтверджено факт укладення 19 квітня 2024 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено договір факторингу №568/ФК-24, відповідно до якого ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №233297

Позивач, посилаючись на невиконання відповідачем умов кредитного договору №233297 просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість в розмірі 10950 грн, з яких: 3000 грн заборгованість за тілом кредиту; 7950 грн сума заборгованості за відсотками.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до частин першої, другої статті 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, відповідальність за невиконання договірних умов, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення договору на таких умовах.

Згідно правової позиції, викладеної у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12, провадження №14-10цс18), від 04 липня 2018 року (провадження №14-154цс18) та від 31 жовтня 2018 року (провадження № 14-318цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від вказаного правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

З умов кредитного договору№233297 від 05 квітня 2023 року та додатку №1 до нього (графіку розрахунку та загальної вартості кредиту) вбачається, що сторони погодили строк кредиту (строк дії договору) 14 днів, тобто до 18 квітня 2023 року.

При цьому, позивач просить стягнути з відповідача проценти за користування кредитними коштами як за період строку кредитування, так і після закінчення цього строку.

Враховуючи, що кредитним договором №233297 від 05 квітня 2023 року визначений строк його дії, який становить 14 днів, саме протягом даного строку Позивач мав право нараховувати Відповідачу передбачені цим договором проценти.

Відповідно до п.3.1 кредитного договору сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюється згідно з графіком розрахунків, який є невід`ємною частиною цього договору.

Водночас, інші положення договору, зокрема, п.3.3 Договору містить інформацію про те, що обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому, проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту клієнту до дня повного погашення заборгованості за кредитом. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом. У випадку прострочення погашення кредиту проценти нараховуються і за період прострочення.

Разом з цим, суд звертає увагу, що будь-яка двозначність у документах тлумачиться на користь клієнта: якщо графік передбачає одну суму, а договір містить додаткові умови нарахування застосовуються принцип favor contractus та норми Закону «Про захист прав споживачів», такий висновок у своїй Постанові зробила Об`єднана палата КЦС ВС у справі №552/672/23. Причому окремо звертатися до суду з такою вимогою клієнту не потрібно.

Також суд зазначає, що за період прострочення кредитування, застосовується інший механізм стягнення відсотків за порушення виконання грошового зобов`язання.

Згідно з графіком розрахунків, який є додатком №1 до договору про надання фінансового кредиту №233297 , проценти за користування кредитом в розмірі 5% в день нараховуються протягом 14 днів (з 05 до18 травня 2023 року), сукупний розмір яких складає 2100 грн.

Виходячи із суми кредиту у розмірі 3000 грн, узгодженої сторонами процентної ставки у розмірі 5% за день та строку кредитування (строку договору) тривалістю 14 днів, заборгованість відповідача по відсоткам за кредитним договором №233297 від 05 квітня 2023 року становить 2100 грн.

Ураховуючи те, що фактично отримані та використані грошові кошти в добровільному порядку відповідачем не повернуті, зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконані вчасно та у повному обсязі, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту 3000 грн, нарахованими процентами 2100 грн, а всього: 5100 грн.

У частині стягнення відсотків нарахованих поза межами строку кредитування, слід відмовити, оскільки розрахунок первісного кредитодавця не містить обгрунтування нарахованих відсотків поза межами строку дії кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Аналізуючи викладені вище норми права, слід зазначити, що підставою для відшкодування відповідних судових витрат, у даному випадку витрат на професійну правничу допомогу, є детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, а також відповідні докази на підтвердження таких витрат.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правової допомоги від 01.06.2026, додаткову угоду до нього №233297 від 21.07.2026, Акт про надання послуг №233297 з детальним описом наданих послуг.

При цьому, суд вважає, що відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним зі складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг, часом, необхідним для їх надання, та значенням справи для сторони, а тому з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню 6000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп.

Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, у розмірі 5100 грн., то з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1240,15 грн та 2794,80 грн судових витрат на професійну правничу допомогу, що є пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (46,58%)

Керуючись статтями 526, 527, 530, 599, 1050, 1048, 1054, 1056, 1077 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», ст.ст.4, 12, 13, 76- 81,89, 95, 141, 258,259, 263-265, 279, 280, 354, 355 ЦПК України, суд

Ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанси» заборгованість за кредитним договором №233297 від 05 квітня 2023 року в розмірі 5100 грн, яких 3000 грн заборгованість за тілом кредиту та 2100 грн заборгованість за нарахованими процентами

В іншій частині позовних вимог відмовити

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанси» 1240,15 грн на повернення судового збору та 2794,80 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Бобровицький районний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, буд.21/1 м. Бровари Київська область, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 42649746.

Відповідач: ОСОБА_1 , НОМЕР_4 , останнє відоме зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1

Суддя Т.В.Костюкова