Рішення № 140917527, 23.10.2026, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/5694/26

Провадження № 2/750/3034/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2026 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі головуючого судді Сапона А.В., при секретарі Потапенко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу,

в с т а н о в и в:

У травні 2026 року АТ «Універсал Банк» звернулося до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг «Мonobank» від 04.02.2022 в розмірі 42028,45 грн., поклавши судові витрати на відповідача. В обґрунтування вимог заявленого позову зазначено, що 04.02.2022 відповідач встановив мобільний додаток «Мonobank», та підписав Анкету-Заяву клієнта до договору про надання банківських послуг «Мonobank» шляхом застосування цифрового власноручного підпису. На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 35 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 . За змістом анкети-заяви пільговий період за користування кредитним лімітом становить до 62 днів; у разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватися процентна ставка у розмірі 3,1 % на місяць. АТ «Універсал Банк» зазначає, що зобов`язання щодо повернення кредитних коштів у визначені строки позичальник належним чином не виконував, у зв`язку з чим станом на 06.04.2026 виникла заборгованість в розмірі 42028,45 грн., з яких: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 41623,45 грн., заборгованість за пенею 405 грн., яка відповідачем добровільно не погашена.

Представник позивача АТ «Універсал Банк» у судове засідання не з`явився. В позовній заяві просив провести розгляд без участі представника позивача, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, у разі неявки в судове засідання відповідача ухвалити заочне рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлялась відповідно до вимог чинного законодавства, відзиву на позов, жодних заяв від нього не надходило.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено, що АТ «Універсал Банк» створено проект «Monobank», в рамках якого клієнтам (фізичним особам) відкриваються поточні рахунки, спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки «Monobank». Після перевірки кредитної історії на платіжних картках «Monobank» за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю проекту «Monobank» є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень.

04.02.2022 ОСОБА_1 звернувся до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг і цього ж дня підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг АТ «Універсал Банк», в якій просив відкрити в банку поточний рахунок у гривні на його ім`я та встановити кредитний ліміт на суму, указану у мобільному додатку.

У анкеті-заяві зазначено, що анкета-заява разом з Умовами і правилами обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг.

Пунктом 2 анкети-заяви до договору про надання банківських послуг визначено, що у разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1 % на місяць з першого дня користування кредитом.

До анкети-заяви банком долучено Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank в редакції, чинній з 27 листопада 2021 року, які не містять реквізитів та підпису позичальника.

Згідно з довідками АТ «Універсал Банк» у відповідача наявний поточний банківський рахунок НОМЕР_2 , маска картки НОМЕР_1 , картка активна до 10.2029 року. 10.02.2024 на картку встановлено кредитний ліміт у розмірі 35000 грн.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором № б/н від 04.02.2022, укладеним між банком та відповідачем, станом на 06.04.2026 заборгованість ОСОБА_1 за наданим кредитом (тілом кредиту) становить 41623,45 грн., за пенею 405 грн., а всього 42028,45 грн.

Звернувшись з позовом про стягнення заборгованості, АТ «Універсал Банк» посилалося на невиконання позичальником умов кредитного договору щодо повернення у встановлений строк грошових коштів.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписами ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Відповідно до ч. 6 ст.11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Приписами ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 сформульований висновок про те, що добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборона суперечливої поведінки) базується на римській правовій максимі - non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Приписами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

За матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 ідентифікував себе в інформаційно-телекомунікаційній системі АТ «Універсал Банк» та 04.02.2022 підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, в якій просив відкрити поточний рахунок в АТ «Універсал Банк» у гривні на його ім`я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у мобільному додатку.

Анкета-заява містить детальну інформацію щодо особи відповідача, зокрема, дату його народження, РНОКПП, номер паспорта і дату його видачі, номер мобільного телефону, адресу місця проживання, а також джерело і розмір доходу.

Пунктом 2 анкети-заяви до договору про надання банківських послуг визначено, що у разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1 % на місяць з першого дня користування кредитом. Тобто, сторони погодили розмір процентної ставки у разі неналежного виконання позичальником умов кредитування.

ОСОБА_1 має в АТ «Універсал Банк» поточний банківський рахунок за яким встановлено розмір кредитного ліміту 35 000 грн. Здійснення часткового погашення кредитних коштів відображено у розрахунку заборгованості за кредитним договором та у виписці про рух коштів по картці відповідача.

Не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону (висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 338/180/17, викладені у постанові від 05 червня 2018 року).

Зважаючи на наведене вище, суд дійшов висновку про доведеність існування між сторонами кредитних правовідносин та неналежне виконання ОСОБА_1 грошових зобов`язань за кредитним договором від 04.02.2022.

Разом з тим, визначаючи розмір кредитної заборгованості, який підлягає стягненню з відповідача, суд звертає увагу на наступне.

Банк, заявивши вимогу про стягнення кредитної заборгованості, просить стягнути з відповідача 42028,45 грн., з яких: 41623,45 грн., що є заборгованістю за тілом кредиту, 405 грн. заборгованість за пенею. Водночас додана до позову банком виписка про рух коштів по належній ОСОБА_1 картці свідчить про те, що фактично заявлена банком сума заборгованості до стягнення складається з: 35000 грн використаного боржником кредитного ліміту та 7028,45 грн овердрафту.

Наведену обставину позивач підтвердив і у наданих до цієї виписки поясненнях, зазначивши, що якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для оплати заборгованості, відтак заборгованість збільшується на суму заборгованості за договором по відсоткам до погашення. Водночас банк надає кредит згідно з договором у розмірі зазначеної заборгованості та направляє кредитні кошти на погашення відсотків за користування кредитним лімітом, неустойки за прострочені платежі згідно з тарифами. Відповідно до п. 5.20 розділу 2 Умов обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» термін повернення овердрафту в повному обсязі протягом 30 днів з моменту виникнення овердрафту.

АТ «Універсал Банк», обґрунтовуючи право на стягнення кредитної заборгованості у заявленому розмірі, посилалося на Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank, які розміщені на офіційному банківському сайті, як невід`ємну частину укладеного договору.

Положеннями підписаної ОСОБА_1 анкети-заяви визначено, що вона разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг.

Надані позивачем Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг та паспорт споживчого кредиту не містять підпису відповідача, тому не можуть розцінюватися як частина договору, укладеного між сторонами 04.02.2022 шляхом підписання анкети-заяви до договору про надання банківських послуг. Указана анкета-заява містить лише умову про нарахування щомісяця процентів у розмірі 3,1 % у разі виходу з пільгового періоду. Порядку встановлення та нарахування овердрафту підписаною 04.02.2022 відповідачем анкетою-заявою не передбачено.

Отже, суд виходить з того, що розрахунки заборгованості слід проводити із встановленого позивачем ОСОБА_1 кредитного ліміту в розмірі 35 000 грн, оскільки нарахування овердрафту сторонами належно не погоджено.

Надана позивачем виписка про рух коштів по картці ОСОБА_1 свідчить про те, що після виникнення заборгованості за кредитом банком з рахунку відповідача проводилося списання відсотків, на загальну суму 14398,94 грн. (з них 405 грн. списано 01.12.2025 як відсотки за кредитом, водночас банк у позові ідентифікує вказану суму як пеня).

Разом з тим, ці списані відсотки позивачем зараховувалися, в тому числі, до суми овердрафту, встановлення та нарахування якого, як зазначено вище, умовами підписаної відповідачем анкети-заяви від 04.02.2022 передбачено не було.

З виписки також вбачається, що позивач списував з рахунку ОСОБА_1 відсотки в рахунок тіла кредиту, фактично збільшуючи його за рахунок відсотків, що сторонами у підписаній відповідачем анкеті-заяві не узгоджено. При цьому, суд зауважує, що вимог про стягнення процентів за користування коштами позивач не пред`являв.

Оцінюючи поведінку та спосіб ведення справ банком, суд апеляційної інстанції враховує те, що він є професійним учасником ринку надання банківських послуг, у зв`язку з чим до нього висуваються певні вимоги щодо дотримання правил та процедур, які є традиційними в цій сфері, до обачності та розсудливості у веденні справ, тощо. Відповідно, вимоги до рівня та розумності ведення справ банком є вищими, ніж до споживача фізичної особи, яка зазвичай є слабшою стороною в цивільних відносинах з такою установою. З врахуванням наведеного всі сумніви та розумні припущення мають тлумачитися судом на користь такої слабшої сторони, яка не є фактично рівною у спірних правовідносинах. Аналогічна позиція викладена Верховим Судом у постанові від 01 лютого 2023 року у справі № 199/7014/20.

Отже твердження позивача, які ґрунтуються на змісті наданих ним і не підписаних відповідачем Умов і правил, можуть сприйматись лише як припущення, на яких відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України не може ґрунтуватись судове рішення. Наведене повністю узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, наведених у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17-ц, а також з висновками Верховного Суду у постановах від 25 вересня 2019 року у справі № 704/1023/16-ц, від 02 жовтня 2019 року у справі № 322/1220/16, від 07 серпня 2019 року у справі № 182/1806/17, від 27 серпня 2020 року у справі № 188/1815/17.

Суд доходить висновку про те, що оскільки за обставинами справи доведено неправомірність встановлення банком овердрафту, а також списання відсотків за рахунок тіла кредиту у зв`язку з недоведеністю погодження цих умов сторонами, відтак списані з карткового рахунку відповідача відсотки за користування кредитом у загальному розмірі 14398,94 грн., мають бути вирахувані з суми заборгованості відповідача за кредитним договором.

Верховний Суд у постанові від 09 серпня 2023 року у справі № 201/6750/16 наголосив, що при визначенні розміру заборгованості відповідача, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази (у цьому випадку зроблений позивачем розрахунок заборгованості та його правильність), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок, що є процесуальним обов`язком суду.

Зважаючи на проведені судом власні розрахунки, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором від 04.02.2022, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 27629,51 грн. (42028,45 грн. - 14398,94 грн.), у зв`язку з чим позов підлягає частковому задоволенню.

В решті позовних вимог необхідно відмовити.

Також, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог (66 %) в розмірі 2196,48 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 12-13, 19, 81, 141, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, -

у х в а л и в :

Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 27629,51 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» 2196,48 грн. у відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя А.В. Сапон