Рішення № 140917057, 26.10.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/21187/26

Провадження № 2/752/14725/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.10.2026 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Данілової Т.М.

з участю секретаря Веселовської А.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит № 101256591 від 01.05.2024 у розмірі 97 845,20 грн, а також судових витрат: 2 662,40 грн судового збору та 8 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.05.2024 між ТОВ «Мілоан» (первісний кредитор) та відповідачем укладено в електронній формі договір про споживчий кредит № 101256591 (далі - кредитний договір), за яким відповідач отримала кредит у сумі 17 000,00 грн. Відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконала. 28.10.2024 між ТОВ «Мілоан» і позивачем укладено договір відступлення прав вимоги № 113-МЛ/Т, за яким позивач набув право вимоги за кредитним договором.

Заборгованість відповідача, за розрахунком позивача, становить 97 845,20 грн, з яких:

16 660,00 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту;

1 785,00 грн - прострочена заборгованість за комісією за надання кредиту;

70 900,20 грн - прострочена заборгованість за відсотками;

8 500,00 грн - заборгованість по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 19 серпня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі.

Відповідач відзив на позовну заяву не надсилав.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

01.05.2024 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі договір про споживчий кредит № 101256591, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 17 000,00 грн. Договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором - шляхом введення коду, надісланого на номер мобільного телефону, що підтверджується довідкою про ідентифікацію з інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Мілоан» та наданою копією договору з додатками (графіком платежів).

Кредитні кошти перераховано на платіжну картку відповідача, зазначену в особистому кабінеті та в договорі, що підтверджується платіжним дорученням.

Згідно з п. 3.2.6 кредитного договору кредитодавець має право відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати свої права за договором на користь третіх осіб без згоди позичальника.

28.10.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 113-МЛ/Т, за яким позивач набув право вимоги за кредитним договором, укладеним з відповідачем, що підтверджується витягом з реєстру боржників до цього договору, актом приймання-передачі реєстру та платіжною інструкцією про оплату за договором відступлення.

Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором у встановлені строки не виконала. Станом на дату подання позову заборгованість за випискою з особового рахунка становить 97 845,20 грн.

Претензію про погашення заборгованості від 01.07.2026 вих. № 23977486/3398 направлено відповідачу; вимоги претензії не виконано.

У силу ст. 626, 627, 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.

Договір про споживчий кредит укладений у формі електронного документа відповідно до вимог Законів України «Про електронну комерцію» та «Про електронні документи та електронний документообіг». Згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронного правочину є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Доказів того, що договір відповідач не укладала або що одноразовий ідентифікатор вводила інша особа, суду не надано; відповідач договір не оспорила.

Суд вважає доведеним факт укладення договору та отримання відповідачем кредитних коштів у сумі 17 000,00 грн.

Згідно зі ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Умовами кредитного договору (п. 3.2.6) передбачено право кредитодавця відступити права за договором без згоди позичальника. Отже, позивач є належним кредитором та має право вимагати виконання зобов`язання відповідачем.

Відповідно до ст. 526, 530, 610, 612 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином та в установлений строк; невиконання зобов`язання є його порушенням, а боржник, який прострочив виконання, вважається таким, що прострочив. Відповідач у встановлені договором строки кредит не повернула, тому порушила зобов`язання.

Позивач просить стягнути прострочену заборгованість за основною сумою кредиту в розмірі 16 660,00 грн. Розмір цієї заборгованості підтверджений випискою з особового рахунка та відомістю про щоденні нарахування і погашення за кредитним договором, відповідає сумі отриманого кредиту з урахуванням здійснених платежів, а відповідачем не спростований. Вимога у цій частині є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики, якщо інше не встановлено договором.

Умовами кредитного договору передбачено сплату процентів за користування кредитом. Перевіривши розрахунок позивача, суд встановив, що проценти нараховано відповідно до погоджених сторонами умов договору, розрахунок арифметично правильний. Відповідач розрахунок не спростувала, власного контррозрахунку не подала. Вимога про стягнення 70 900,20 грн заборгованості за відсотками є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Суд не знаходить підстав для задоволення вимоги про стягнення 1 785,00 грн комісії за надання кредиту.

У споживчому кредитуванні кредитодавець може встановлювати плату лише за ті послуги, які фактично надаються споживачу та є окремими від дій, що становлять складову частину самої діяльності кредитодавця з надання кредиту (оцінка кредитоспроможності, розгляд заявки, оформлення договору, видача коштів), оскільки вартість цих дій охоплюється процентами за користування кредитом. Відповідно до ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» умови договору, які суперечать принципу добросовісності та призводять до істотного дисбалансу прав та обов`язків сторін на шкоду споживачу, є несправедливими й не підлягають застосуванню.

Позивач не довів, що за вказану комісію споживачу була надана якась окрема послуга, яка не охоплюється наданням кредиту як такого, та не надав доказів реальних витрат кредитодавця, що компенсуються цією платою. Тягар доведення правомірності стягнення такої плати лежить на кредиторі (ст. 81 ЦПК України). Стягнення комісії за надання кредиту за таких обставин покладає на споживача додатковий фінансовий тягар без відповідного еквівалента, що є проявом несправедливої умови договору. Відтак у задоволенні вимоги про стягнення 1 785,00 грн комісії слід відмовити.

Суд також відмовляє в задоволенні вимоги про стягнення 8 500,00 грн «неустойки та/або процентів за порушення грошового зобов`язання».

Правова природа цієї складової позивачем не визначена: у позові та виписці вона названа «неустойкою та/або процентами», тобто без розмежування між штрафними санкціями за ст. 549-551 ЦК України та процентами річних за ст. 625 ЦК України. Ці види відповідальності мають різну правову природу, підстави, порядок та базу нарахування, а тому суд не може самостійно кваліфікувати вимогу замість позивача.

Позивач не навів та не підтвердив належним розрахунком ні підстави нарахування (відповідний пункт договору), ні ставку, ні базу нарахування, ні період прострочення, ні порядок формування саме суми 8 500,00 грн. За відсутності такого розрахунку суд позбавлений можливості перевірити обґрунтованість вимоги, а ст. 12, 81 ЦПК України покладають тягар доведення обставин, на які сторона посилається як на підставу своїх вимог, на ту сторону, яка їх заявляє.

За порушення одного й того самого зобов`язання позивач одночасно стягує повну суму процентів за користування кредитом у розмірі, що в чотири рази перевищує розмір основного боргу, та додаткову штрафну відповідальність. Із урахуванням принципів розумності та справедливості (ч. 3 ст. 509 ЦК України), співмірності штрафних санкцій наслідкам порушення (ч. 3 ст. 551 ЦК України) та того, що розмір процентів уже в значній мірі компенсує кредитору наслідки прострочення, суд не вбачає підстав для додаткового стягнення неустойки.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню на суму 87 560,20 грн (16 660,00 грн - основний борг + 70 900,20 грн - проценти). У задоволенні решти позовних вимог на суму 10 285,00 грн (1 785,00 грн комісії + 8 500,00 грн неустойки) слід відмовити.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн з урахуванням коефіцієнта 0,8 (ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»). Позов задоволено на 89,49 % (87 560,20 / 97 845,20), отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2 382,54 грн судового збору.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу. Відповідно до ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи, обсягом наданих послуг і виконаних робіт, часом, витраченим адвокатом. Позивач надав договір про надання правової допомоги № 0107 від 01.07.2025, акт наданих послуг № Д/30827 від 15.07.2026 та детальний опис послуг (усього 6 год. 30 хв.; фіксована винагорода - 8 000,00 грн). Відповідач клопотання про зменшення витрат не подавала. Суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру витрат до 3000,00 грн. з огляду на типовий характер спору, наявність значної кількості аналогічних справ за участю того самого представника та незначну складність справи.

Керуючись ст. 12, 13, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 354 ЦПК України, ст. 11, 12, 15, 16, 509, 512, 514, 526, 530, 549-551, 610, 612, 626, 627, 629, 1048, 1054 ЦК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28) заборгованість за договором про споживчий кредит № 101256591 від 01.05.2024 у розмірі 87 560,20 грн., з яких 16 660,00 грн - заборгованість за сумою кредиту та 70 900,20 грн - заборгованість за відсотками, а також 2 382,54 грн. судового збору та 3000,00 грн. витрат на правову допомогу.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя