Рішення № 140915082, 19.10.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/12190/26

Провадження № 2-о/638/293/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2026 м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Штих Т.В.,

присяжних: Донського А.М., Косміної І.А.,

за участі секретаря судового засідання Харченко К.О.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Ізюмський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Ізюмському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 про оголошення фізичної особи померлою, -

ВСТАНОВИВ:

02 червня 2026 року до Шевченківського районного суд міста Харкова надійшла заява ОСОБА_1 від 30 травня 2026 року про оголошення фізичної особи померлою (загиблою) під час захисту Батьківщини, в якій заявниця просить суд на підставі наведеного в цій заяві:

1. Прийняти заяву про оголошення фізичної особи померлою (загиблою) під час захисту Батьківщини до розгляду та відкрити провадження у справі.

2. Заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про оголошення фізичної особи померлою (загиблою) під час захисту Батьківщини, заінтересовані особи Військова частина НОМЕР_1 Міністерства Оборони України, Міністерство Оборони України, Ізюмський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Ізюмському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції - задовольнити.

3. Оголосити померлим (загиблим) громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження: м. Алчевськ, Луганська область, Україна; РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт громадянина України № НОМЕР_3 , орган, що видав - 6340, дата видачі паспорта: 19.07.2019 р..

4. Встановити, що смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження: м. Алчевськ, Луганська область, Україна; РНОКПП НОМЕР_2 , настала ІНФОРМАЦІЯ_3 поблизу населеного пункту Новомиколаївка, лісосмуга «Волонтер 12», Покровського району Донецької області України, під час виконання обов`язків військової служби у період дії військового стану, під час виконання бойового завдання по захисту Батьківщини та забезпечення здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації проти України.

5. Судовий розгляд проводити за моєї відсутності під час судових засідань, на підставі поданої заяви, моїх письмових додаткових пояснень/заперечень та письмових доказів.

Метою свого звернення до суду заявниця вказує: оголошення померлим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , необхідно заявнику для оформлення права на спадщину відповідно до Цивільного кодексу України, отримання передбачених законодавством соціальних виплат, у тому числі компенсацій і допомоги сім`ї загиблого (померлого) військовослужбовця та реєстрації загибелі (смерті) сина в органах державної реєстрації актів цивільного стану для отримання свідоцтва про смерть.

В обґрунтування своїх мотивів та вимог заявниця посилається на те, що вона є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 . Як матір одиначка, все життя сина виховувала та забезпечувала сама. Батька в її сина не було з народження ні юридично, ні фактично (у свідоцтві про народження данні про батька були вказані з її слів відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України), що підтверджується відповідним витягом з ДРАЦС від 21.11.2025 р. № 0005895184. Її зниклий безвісті син не перебуває у шлюбі та немає дітей. Вона являється єдиним членом родини зниклого безвісті. ОСОБА_2 її єдиний син.

В своєї заяві ОСОБА_1 також зазначає про наступне.

Солдат ОСОБА_2 перебуває на військовій службі за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 . Наказ про зарахування до списків військової частини № 193/нст від 07.07.2025 р. по теперішній час (довідка від 25.07.2025 року № 940/27416).

Згідно із даними, що викладені у Сповіщенні сім`ї за вих. № 6 від 08.09.2025 року, солдат ОСОБА_2 зник безвісті 04 вересня 2025 року під час виконання завдань та обов`язків військової служби пов`язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України поблизу н.п. Новомиколаївка лісосмуга «Волонтер 12» Покровського району Донецької області, внаслідок артилерійського обстрілу та ударів ворожих ФПВ дронів.

За фактом зникнення безвісті за особливих обставин, Ізюмським районним управлінням поліції ГУ НП в Харківській області 17.09.2025 року зареєстровано та відкрито кримінальне провадження за № 12025221070001131.

У рамках КП № 12025221070001131 заявницею було надано зразки букального епітелію (ДНК) для проведення судової молекулярно-генетичної експертизи.

Згідно даних, що у витягу із наказу командира ВЧ НОМЕР_1 «Про призначення службового розслідування» від 09.09.2025 року вбачається наступне: солдат ОСОБА_2 зник безвісті 04.09.2025 року близько 14 год. 20 хв. під час виконання завдань та обов`язків військової служби пов`язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України поблизу н.п. Новомиколаївка лісосмуга «Волонтер 12» Покровського району Донецької області, під час виходу з позиції, внаслідок артилерійського обстрілу та ударів ворожих FPV-дронів.

Актом службового розслідування від 08.10.2025 року, затвердженого командиром ВЧ НОМЕР_1 встановлено наступне:….. відповідно до рапорту командира штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , майора ОСОБА_3 від 05.09.2025 року, пояснень командира 1 штурмової спеціалізованої роти штурмового спеціалізованого батальйону ВЧ НОМЕР_1 , старшого лейтенанта ОСОБА_4 , пояснень головного сержанта штурмового спеціалізованого взводу штурмової спеціалізованої роти штурмового спеціалізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_5 стало відомо, що 04 вересня 2025 року близько 14 год. 20 хв. під час виконання завдань та обов`язків військової служби пов`язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України поблизу н.п. Новомиколаївка Покровського району Донецької області, під час виходу з позиції, внаслідок артилерійського обстрілу та ударів ворожих FPV-дронів зниклі безвісті чотири солдата, серед яких солдат ОСОБА_2 . Військові перестали виходити на радіо зв`язок, після тривалих спроб зв`язатися з військовослужбовцями зв`язок не відновився, знайти військовослужбовців фізично не було можливості після чого солдат ОСОБА_5 доповів про зникнення безвісті солдата ОСОБА_6 , солдата ОСОБА_7 , солдата ОСОБА_2 , солдата ОСОБА_8 .

ОСОБА_9 майже дев`ять місяців із дня зникнення безвісті сина заявниці, однак станом на сьогодні жодних даних, що мій син та перебуває у полоні країни-агресора у державних органів немає.

Як далі зазначається заявницею ОСОБА_1 , із наданих на її запити письмових відповідей вбачається, що у вказаних вище державних органів відсутня інформація про перебування у полоні держави-агресора її сина ОСОБА_2 , даних про його доставлення до медичних закладів чи СМЕ не надходило.

Стверджується, що від оголошення померлим (загиблим) її сина - солдата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , при виконанні обов`язків військової служби внаслідок збройної агресії російської федерації проти України залежить виникнення та реалізація її особистих та майнових прав як члена сім`ї загиблого військовослужбовця. Тобто, відповідний юридичний факт має індивідуальний характер, оскільки породжує правові наслідки лише для неї (заявниці), а саме: отримання соціальних гарантій та виплат передбачених законодавством, оформлення спадщини, тощо.

На підтвердження зазначених ОСОБА_1 обставин та її родинних зв`язків із безвісти зниклим за особливих обставин військовослужбовцем ОСОБА_2 до заяви надано в якості додатків, зокрема, копії наступних документів: паспортного документа, картки платника податків, довідки внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; свідоцтва про народження, витягу з ДРАЦС громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч.1 ст. 135 Сімейного кодексу України, паспортного документа, картки платника податків ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; документи видані командуванням військової частини НОМЕР_1 відносно військовослужбовця ОСОБА_2 - довідка за формою 5 від 25.07.2025 р. з місця проходження служби, витяг з наказу № 193/нст від 07.07.2025 р. про зарахування на посаду сержанта із матеріально-технічного забезпечення, витяг з наказу № 4096/нагд від 09.09.2025 р. про призначення службового розслідування щодо зниклих безвісти осіб 04.09.2025 року, акт № 940/37143 від 09.10.2025 р. на 6 арк. (без додатків); сповіщення сім`ї від 08.09.2025 р. за № 5960 (№ 6) від ІНФОРМАЦІЯ_6 про дату та обставини зникнення безвісти ОСОБА_2 ; витягу з ЄРДР від 17.09.2025 р. від досудового органу Ізюмське РУП ГУНП в Харківській області про реєстрацію кримінального провадження № 12025221070001131 за ознаками злочину за ч.1 ст. 115 КК України за заявою потерпілої ОСОБА_10 (тітки зниклого безвісти ОСОБА_2 ); витягу № 20251120-3213 від 20.11.2025 р. з Єдиного державного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин; висновку експерта 18.12.2025 р. про відібрання та долучення зразків генетичного матеріалу ОСОБА_1 до ЄРГІЛ; інформаційних запитів ОСОБА_1 за період часу з 17.11.2025 р. до 23.05.2026 р. до державних установ і компетентних органів та наявних на час подання заяви до суду отриманих відповідей.

30 червня 2026 року ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження в справі, розгляд справи призначено проводити за правилами окремого провадження, викликано в судове засідання 16.07.2026 року об 11 год. 30 хв. заявницю та представників заінтересованих осіб.

Від заявниці надійшла заява про проведення судового засідання у її відсутність, а також подано клопотання від 05.07.2026 року про витребування доказів, розгляд та вирішення якого прохала здійснити в судовому засіданні без її участі.

У призначене по справі судове засідання 16.07.2026 року інші учасники справи та їх представники не з`явились, будучи повідомленими належним чином про дату, час і місце розгляду справи, письмових пояснень про причини неявки суду не надали.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Врахувавши вказані обставини, суд дійшов висновку про необхідність відкладення розгляду справи, повторного виклику в судове засідання заінтересованих осіб та повторного витребування пояснень/заперечень на заяву і наявних доказів від заінтересованих осіб.

За результатами розгляду заявленого клопотання ОСОБА_1 та на виконання вимог закону в частині проведення підготовчих дій судом задоволене клопотання заявниці ОСОБА_1 про витребування доказів.

Таким чином, дослідивши наявні матеріали справи, враховуючи судову практику по даній категорії справ в частині збирання доказів на стадії підготовки справи до розгляду, судом було постановлено Ухвалу від 16.07.2026 року про збір та витребування доказів, а саме - відомостей про громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (місце народження: м. Алчевськ, Луганська область, Україна), РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання АДРЕСА_2 , але місцеперебування якого на тепер невідоме, від наступних установ, підприємств та органів влади: Державної міграційної служби України, Департаменту інформатизації Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Національної поліції в Харківській області, Ізюмського районного управління поліції ГУНП в Харківській області, Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України - Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, Державного підприємства «Український національний центр розбудови миру» Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, Ізюмського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Ізюмському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Крім того, судом вжито заходів зі встановлення кола інших осіб, на права, інтереси та обов`язки яких може вплинути рішення суду, осіб та організацій, які можуть дати свідчення про фізичну особу, місцеперебування якої невідоме, а також вжито заходів через органи опіки та піклування щодо встановлення опіки над майном фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, якщо опіку над майном ще не встановлено, а також зобов`язано заінтересованих осіб надати відомості яких на думку суду не вистачає.

05.08.2026 року до суду від заявниці надійшла заява про долучення доказів та проведення наступного судового засідання у її відсутність.

В судове засідання 06 серпня 2026 року учасники справи та їх представники не з`явились, будучи належним чином повідомленими судом про дату, час і місце розгляду справи.

В день цього судового засідання 06.08.2026 р. через систему «Електронний суд» уповноваженим представником Військової частини НОМЕР_1 Дяків Христиною Юріївною було надано до суду клопотання про розгляд справи за відсутності сторони, в якому було висловлене грунтовне прохання до суду здійснювати розгляд справи № 638/12190/26 за заявою ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою без участі представника військової частини НОМЕР_1 .

Під час судового розгляду справи 06.08.2026 року судом було залучено до матеріалів справи та оглянуто всі нові документи, що надійшли, відкладено подальший розгляд цієї справи на 05.10.2026 року об 15 год. 30 хв.. Головуючим суддею проголошено на необхідності обов`язкової участі в наступному засіданні заявниці ОСОБА_1 та її виклику для надання пояснень.

06.08.2026 р. через систему «Електронний суд» уповноваженим представником заінтересованої особи Військова частина НОМЕР_1 Дяків Х.Ю. було також надано до суду клопотання про долучення доказів, в якому було надано інформацію та документальні відомості стосовно зниклого безвісти за особливих обставин військовослужбовця ОСОБА_2 у відповідь на вимогу суду ухвалою від 16.07.2026 року.

07.08.2026 року через систему «Електронний суд» уповноваженим представником заінтересованої особи Міністерство оборони України Ляшенко Олексієм Олександровичем було надіслано до суду додаткові пояснення у справі, в яких, зокрема, було також було висловлене клопотання до суду розгляд справи провести за відсутності представника Міністерства оборони України.

12.08.2026 року до суду від заявниці надійшли додаткові пояснення (заява), якими ОСОБА_1 просить суд залишити без розгляду раніше подане нею письмове клопотання від 15.07.2026 року стосовно необхідності з`ясування судом шляхом витребування інформації з військової частини НОМЕР_1 щодо дати окупації н.п. Новомиколаївка, в межах якого 04.09.2025 року безвісти зник її син під час виконання бойового завдання, оскільки відповідна інформація (відповідь на свій письмовий запит, поданий до дати звернення із цією заявою до суду) нею отримана.

02.10.2026 року до суду від заявниці надійшла заява про розгляд справи у відсутності особи, яка бере участь у справі, в якій заявлене клопотання про розгляд справи без участі, відповідно до якого ОСОБА_1 просить суд згідно ч.3 ст. 211 ЦПК України проводити розгляд справи за її відсутності в судовому засіданні 05.10.2026 року о 15:30 год. Одночасно 02.10.2026 р. заявницею подано до суду додаткові письмові пояснення (заяву).

В судове засідання 05 жовтня 2026 року учасники справи та їх представники не з`явились, будучи належним чином повідомленими судом про дату, час і місце розгляду справи.

Заявниця ОСОБА_1 обгрунтувала своє відношення до явки, визначену судом як обов`язкову, напередодні поданим до суду клопотанням про розгляд справи без її участі.

Заінтересовані особи Міністерство оборони України та Військова частина НОМЕР_1 , явка представників яких не визнавалася судом обов`язковою, заздалегідь просили суд розгляд справи провести за відсутності їх представників. Заінтересована особа Ізюмський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Ізюмському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції причин своєї неявки в судове засідання суду не повідомила.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

За наслідками розгляду матеріалів справи судом вирішено, з необхідності обов`язкової участі в наступному засіданні заявниці для надання пояснень, направити повторний виклик судовою повісткою ОСОБА_1 ..

У призначене по справі судове засідання 19 жовтня 2026 року учасники справи та їх представники не з`явились, будучи належним чином повідомленими судом про дату, час і місце розгляду справи. Заявниця ОСОБА_1 обгрунтувала своє відношення до явки, визначену судом як обов`язкова, поданим до суду клопотанням від 17.10.2026 року про розгляд справи без її участі, з проханням прискорити розгляд та вирішення справи. Заінтересовані особи Міністерство оборони України та Військова частина НОМЕР_1 просили розглядати та вирішувати справу без участі їх представників, надавши суду відповідні письмові пояснення до відповідних заяв. Заінтересована особа Ізюмський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Ізюмському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції причин своєї неявки в судове засідання суду не повідомила.

За наполяганням заявниці ОСОБА_1 «прискорити розгляд справи» та в умовах неможливості з-за її відсутності в судовому засіданні з`ясувати її позицію чи думку щодо необхідності продовжити збір доказів, яких суд ще не отримав, за відсутності відповідних клопотань як від самої заявниці, так і від представників заінтересованих осіб про інше, суд ухвалив на місці здійснити розгляд та вирішення справи в судовому засіданні без участі сторін та на підставі наявних в неї матеріалів та доказів.

Судом було оголошено про надходження до суду нових відповідей на запити суду ухвалою 16.07.2026 року та про приєднання доказів до матеріалів справи, залучено ці документи до матеріалів справи та оглянуто. Суд також наголосив на відсутності відповідей на запити суду від Ізюмського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Ізюмському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про наявний цивільний стан осіб ОСОБА_1 (заявниця) та ОСОБА_2 (син заявниці), від Ізюмського районного управління поліції ГУНП в Харківській області про стан та наявні результати досудового розслідування кримінального провадження № 12025221070001131 від 17.09.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та розшукових дій відносно громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 , який 04.09.2025 року зник безвісти за особливих обставин при виконанні бойового завдання поблизу населеного пункту Новомиколаївка Удачненської селищної територіальної громади Покровського району Донецької області, а також про відсутність інформації від Органу опіки та піклування Алчевської міської ради, повноваження якої виконує Луганська ОДА - Луганська обласна військова адміністрація, щодо виявлення, визначення характеристик майна, що може належати зниклому безвісти за особливих обставин громадянину України ОСОБА_2 , уродженцю м. Алчевськ Луганської області, ІНФОРМАЦІЯ_4 , про вжити заходи з опіки над цим майном.

Суд звертає увагу, що усунення заявниці ОСОБА_1 від викликів до суду для безпосередньої участі в судових засіданнях унеможливило необхідне для даної категорії справ встановлення та з`ясування судом кола інших осіб з числа членів сім`ї або близьких родичів, на права, інтереси та обов`язки яких може вплинути рішення суду, а також не надало реальної змоги суду під час підготовки справи до розгляду з виявлення та вжиття заходів з охорони майна зниклого безвісти ОСОБА_2 (сина заявниці), успадкування якого ставить за мету заявниця цим своїм зверненням до суду.

В цьому засіданні суд завершив стадію підготовчого провадження та перейшов до стадії дослідження наявних у справі зібраних судом письмових доказів, наданих заявницею та заінтересованими особами письмових пояснень, їх документальних підтверджень.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень п. 3 ч. 2 ст. 293 та ч. 1 ст. 308 ЦПК України суд розглядає справи і ухвалює рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою в порядку окремого провадження за участю заявника, свідків, зазначених у заяві, та осіб, яких сам суд визнає за потрібне допитати.

Згідно з ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Відповідно до визначень, наведених в положеннях ч.ч. 1, 2 ст. 76, ч.ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом. Водночас, як визначено ст. 294 ЦПК України, під час розгляду справ окремого провадження з метою з`ясування обставин справи суд може так саме за власною ініціативою витребувати необхідні докази.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом можуть бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 80 ЦПК України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частинами 1, 2 та 3 статті 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

Суд дослідив заяву ОСОБА_1 , додані до заяви в якості додатків копії підтвердних документів та всі додатково подані заявницею до суду письмові пояснення.

Від заінтересованої особи Ізюмський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Ізюмському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції письмових пояснень до суду не надходило, причини неявки представника в судові засідання не повідомлялися. Відповіді на запит суду ухвалою від 16.07.2026 про витребування документів та відомостей про цивільний стан осіб ОСОБА_1 (заявниця) та ОСОБА_2 (син заявниці) до суду не надано, причини неподання суду не повідомлено.

У наданих 07.08.2026 року письмових пояснень представником заінтересованої особи Міністерство оборони України зазначається, що останнім відомим місцем роботи (служби) зниклого безвісти військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є військова частина НОМЕР_1 . Наголошено, що заява про оголошення фізичної особи померлою підлягає задоволенню після спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, із врахуванням правових висновків Великої Палати Верховного Суду викладених у постанові від 11 грудня 2024 року по справі № 755/11021/22, зокрема на підставі відомостей від військової частини НОМЕР_1 з проведення службового розслідування за фактом зникнення безвісти ОСОБА_2 .. Представник Міністерства оборони України заперечує щодо задоволення заяви ОСОБА_1 в частині встановлення причини смерті військовослужбовця ОСОБА_2 .. З урахуванням викладеного, просив розгляд справи проводити за його відсутності та прийняти рішення в межах чинного законодавства, що не суперечить інтересам обороноздатності України в умовах введеного на території України воєнного стану.

У наданих 06.08.2026 року письмових пояснень представником заінтересованої особи Військова частина НОМЕР_1 зазначається, що: військовозобов`язану особу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який перебував на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_7 , було зараховано 07.07.2025 року до до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 на посаду сержанта з матеріального забезпечення 2 штурмової спеціалізованої роти штурмового спеціалізованого батальйону; у період часу з 14.08.2025 року по 04.09.2025 року солдат ОСОБА_2 був залучений та приймав участь в захисті держави проти збройної агресії російської федерації; зник безвісти 04.09.2025 року близько 14 год. 20 хв. під час виконання завдань та обов`язків військової служби пов`язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України поблизу н.п. Новомиколаївка лісосмуга «Волонтер 12» Покровського району Донецької області внаслідок артилерійського обстрілу та ударів ворожих ФПВ дронів з боку противника. Після отримання інформації про зникнення безвісти солдата доступ до місця його зникнення було втрачено, у зв`язку з чим датою окупації зазначеної території вважається 04.09.2025. Встановити подальшу інформацію щодо місцезнаходження та стану здоров`я військовослужбовця не вдалося. Інформація щодо перебування солдата ОСОБА_2 у полоні до військової частини не надходила. Вказана особа не обліковується як та, що самовільно залишила військову частину, дезертирувала, здалася в полон або перейшла на бік ворога. З 04.09.2025 та по теперішній час виплачується 50% грошового забезпечення ОСОБА_1 , матері безвісти зниклого військовослужбовця. З урахуванням зазначеного, представник в/ч НОМЕР_1 в суді стосовно заявлених вимог наголосив, що покладається на розсуд суду, враховуючи надані документальні підтвердження, зокрема матеріали службового розслідування за фактом зникнення безвісти військовослужбовця військової ОСОБА_2 , проведеного в період з 09.09.2025 року по 08.10.2025 року.

Суд, дослідивши всі наявні матеріали справи, встановив наступне.

Заявниця, ОСОБА_1 , уродженка міста Зоринськ Перевальського району Луганської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ; документована паспортом громадянина України НОМЕР_5 ; зареєстроване місце проживання з 10.08.2000 року: АДРЕСА_2 ; фактичне місце проживання/перебування з 05.05.2023 року згідно до довідки внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_3 . Вказані відомості підтверджуються копіями відповідних документів, що були наданими заявницею в якості додатків до своєї заяви (паспорт, картка платника податків, довідка ВПО). ОСОБА_1 є рідною матір`ю ОСОБА_2 , що підтверджується копіями наданих документів - свідоцтвом про народження сина, витягом ДРАЦС про державну реєстрацію народження та відміткою (записом) про сина в паспортном документі.

ІНФОРМАЦІЯ_8 в місті Алчевськ Луганської області народився ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 , що видане 04 листопада 1999 року, відповідно до якого батьками дитини зазначені ОСОБА_11 та ОСОБА_1 . Актовий запис про народження № 661 складений 07.04.1977 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Алчевського виконкому Луганської області, Україна. Як убачається з наданого заявницею копії витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч.1 ст. 135 Сімейного кодексу України від 21.11.2025 за № 00054895184, створеного Ізюмським відділом державної рестрації актів цивільного стану в Ізюмському районі Харківської області Східного межрегіонального управління Міністерства юстиції, батько народженої ІНФОРМАЦІЯ_8 дитини ОСОБА_2 зазначений зі слів його матері ОСОБА_1 .

З наданої на запит суду ухвалою від 16.07.2026 року відповіді № 6.1-14031/6-26 від 27.07.2026 року від Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби України вбачається, що: за інформацією ГУ ДМС України в Харківській області ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно до ст. 12 Закону України «Про громадянство України» є громадянином України; в ВІС ДМС станом на дату надання відповіді наявні відомості про факт документування ОСОБА_2 паспортом громадянина України № НОМЕР_3 , виданим 19.07.2019 р. Ізюмським відділом ГУ ДМС України в Харківській області; інформацію щодо видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон не встановлено; на дату оформлення паспорта громадянина місце проживання ОСОБА_2 значилося за адресою: АДРЕСА_2 . Наявність у ОСОБА_2 паспортного документа громадянина України із вказаними органом ДМС України реквізитами підтверджується також копією самого такого документа, що надана суду заявницею у складі додатків до своєї заяви.

З наданої на запит суду Департаментом інформатизації Міністерства внутрішніх справ України відповіді від 18.08.2026 за № МВС 33906/16-2026 вбачається наявною в автоматизованому обліку «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» інформації про притягнення до кримінальної відповідальності фізичної особи громадянина України ОСОБА_2 , уродженця м. Алчевськ Луганської області, ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме зазначається про наступне: 25.11.2022 Голосіївським районним судом м. Києва засуджено ОСОБА_2 за ч. 4 ст. 187, п. 6 ч. 2 ст. 115, п. 12 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 289, ст. 70 КК України до 14 років позбавлення волі; вирок набрав законної сили 24.11.2022; на підставі ст. 72 КК України до строку покарання зараховано строк попереднього ув`язнення з 29.05.2020 до 04.11.2024; 04.07.2025 звільнено умовно-достроково з Бориспільської виправної колонії Київської області (№ 119), ст. 81-1 КК України, невідбутий строк 8 років 11 місяців 5 днів; вибув до військової частини НОМЕР_1 . Тобто, під час відбування покарання за тяжкі злочини, національним судом було застосовано умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_2 для проходження ним військової служби за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 .

Заявницею також надано до суду копію картки платника податків її сина ОСОБА_2 . Згідно наданих на запит суду з боку Державної податкової служби України відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 22.07.2026 року по ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) вбачається, що за період з 01.01.2025 по 31.05.2026 наявна інформація про доходи: в період часу травень та червень 2025 року - за ознакою 102 (дохід за цивільно-правовим договором); в період часу з серпня 2025 до травня 2026 року - за ознакою 185 (виплати військовослужбовцям).

Наявність вказаних податковим органом нарахувань, утримань та виплат військовослужбовцям на користь особи ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) підтверджено також в письмових поясненнях від 06.08.2026 року заінтересованої особи Військова частина НОМЕР_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_7 ). Документально факт призначення грошового забезпечення солдату ОСОБА_2 засвідчується наданою заінтересованою особою копією витягу з наказа № 193/нст від 07.07.2025 по строєвой частині за підписом командирова військової частни НОМЕР_1 , відповідно до якого на підставі підписаного контракта (строком до закінчення особливого періоду) солдат ОСОБА_2 зарахований до особового складу та поставлений на всі види забезпечення. Водночас, за наданою заінтересованою особою копією витягу з наказу № 304/нст від 18.10.2025 по строєвой частині за підписом командирова військової частни НОМЕР_1 вбачається, що заявниця в суді ОСОБА_1 (як член родини та матір солдата, який зник безвісти за особливих обставин) на даний час отримує від військової частини певні виплати грошового забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця ОСОБА_2 (свого сина).

Згідно наданої на запит суду з боку Пенсійного Фонду України виписки за формою ОК-5 наявних за всі періоди часу станом на 21.09.2026 року індивідуальних відомостей з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування про застраховану особу ОСОБА_2 (номер облікової картки застрахованої особи: НОМЕР_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) вбачається, що: в період з листопада місяця 2019 року до січня місяця 2020 року страхувальником (роботодавцем) ОСОБА_2 виступала Військова частина НОМЕР_9 (ЄДРПОУ: НОМЕР_10 ), в період часу з лютого до червня місяця 2020 року - страхувальником ОСОБА_2 була Військова частина НОМЕР_11 (ЄДРПОУ: НОМЕР_12 ), в період часу з травня до липня місяця 2025 року - Бориспільська філія № 119 ДП «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 4)» (ЄДРПОУ: 45339410), в період часу з липня 2025 до червня місяця 2026 року - Військова частина НОМЕР_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_7 ).

Військова частина надала суду документи, що свідчать про наявність у ОСОБА_2 припису від ІНФОРМАЦІЯ_9 від 05.07.2025 року щодо призову на військову службу у порядку мобілізації на особливий період. Відношення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до військового обов`язку та військової служби опосередковано підтверджується також відомостями від Пенсійного Фонду України, відповідно до яких страхувальниками (роботодавцями) вказаної особи в період з листопада місяця 2019 року до червня місяця 2020 року виступали Військова частина НОМЕР_9 та Військова частина НОМЕР_11 , що може свідчити про проходження ОСОБА_2 у вказаний період часу строкової військової служби у мирний час.

Щодо безпосереднього проходження військової служби ОСОБА_2 та його участі в бойових діях найбільш повну інформацію було надано до суду заявницею та заінтересованою особою Військова частина НОМЕР_1 . Так, в наданих у складі матеріалів службового розслідування за фактом зникнення безвісті під час виконання бойового завдання солдата в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_2 , що були доданими до письмових пояснень від 06.08.2026 року заінтересованою особою Військова частина НОМЕР_1 , містяться документальні підтвердження щодо цих обставин.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) полковника ОСОБА_12 за № 193/нст від 07.07.2025 солдат ОСОБА_2 був призначеним на сержантську посаду із матеріально-технічного забезпечення 2 штурмової спеціалізованої роти штурмового спеціалізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , яким ОСОБА_2 на підставі контракта зараховано до списків особового складу частини та поставлено на всі види забезпечення. Довідкою за формою 5 за № 940/27416 від 25.07.2025 з військової частини НОМЕР_1 , копія якої надана заявницею до суду, підтверджується факт перебування ОСОБА_2 в зазначеній військовій частині на військовій служби за контрактом. За наданими суду письмовими поясненнями від заінтересованої особи військова частина НОМЕР_1 : у період часу з 14.08.2025 року по 04.09.2025 року ОСОБА_2 був залучений та приймав участь в захисті держави проти збройної агресії російської федерації; зник безвісти 04.09.2025 року під час виконання завдань та обов`язків військової служби пов`язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України внаслідок артилерійського обстрілу та ударів ворожих ФПВ дронів з боку противника; в ході службового розслідування (повна копія матеріалів якого надана суду) встановлено, що солдат ОСОБА_2 виконував бойове завдання. Наданим витягом з Журналу бойових дій № 100т від 01.09.2025 НОМЕР_13 ошбр БпС під записом 1289 датою 06.09.2025 значиться наступне: близько 14 год. 20 хв. поблизу н.п. Новомиколаївка лісосмуга «Волонтер 12» Покровського району Донецької області, під час виходу з позиції, внаслідок артилерійського обстрілу та ударів ворожих FPV-дронів зникли безвісти військовослужбовці військової частини НОМЕР_1 , а саме: солдат ОСОБА_13 сержант із матеріально-технічного забезпечення 2 штурмової спеціалізованої роти штурмового спеціалізованого батальйону.

Відповідно до вимог статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затв. наказом Міністра оборони України від 21.11.2017 № 608 (зі змінами), наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) № 4096/нагд від 09.09.2025 «Про призначення службового розслідування», на підставі рапорту командира штурмового спеціалізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , майора ОСОБА_14 , від 05 вересня 2025 року за вхідним № 940/55045-в, заступником командира штурмового спеціалізованого батальйону з психологічної підтримки персоналу військової частини НОМЕР_1 , старшим лейтенантом ОСОБА_15 було проведено службове розслідування з метою уточнення причин та умов що сприяли зникненню безвісти, зокрема, солдата ОСОБА_16 , що сталося ІНФОРМАЦІЯ_3 близько 14 години 20 хвилин, під час виконання обов`язків військової служби, завдань пов`язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, поблизу населенного пункту Новомиколаївка Покровського району Донецької області, під час виходу з позиції, внаслідок артилерійського обстрілу та ударів ворожих FPV-дронів, а також з метою встановлення ступеня вини осіб, чиї дії або бездіяльність, можливо, стали причиною вчинення правопорушення.

За результатами прийнятих рішень і застосованих заходів був встановлений факт зникнення безвісти 04.09.2025 року у населеному пункті Новомиколаївка Покровського району Донецької області солдата за контрактом ОСОБА_2 (та інших осіб) під час виконання бойового завдання та виходу з позиції, внаслідок артилерійського обстрілу та ударів ворожих FPV-дронів. Вказані висновки підтверджені поясненнями опитаних свідків, рапортами командирів та витягом з Журналу бойових дій, що містяться в матеріалах службового розслідування.. В акті № 940/37143 від 09.09.2025 р. службового розслідування за фактом зникнення безвісти під час виконання бойового завдання солдата в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_2 , яке проводилося в період з 09.09.2025 по 08.10.2025, зазначаються ключові обставини та факти, що призвели до зникнення безвісти. Первісно ж вказані відомості були зафіксовані в журналі бойових дій та слугували підставою для організації та проведення необхідного для таких випадків службового розслідування.

В ході службового розслідування встановлено, що солдат ОСОБА_2 виконував бойове завдання, в стані алкогольного та наркотичного сп`яніння не перебував та був одягнений в засоби індивідуального захисту. Факт загибелі солдата ОСОБА_2 службовим розслідуванням не встановлено. Після отримання інформації про зникнення безвісти солдата доступ до місця його зникнення було втрачено. Через інтенсивість бойових дій заходи по розшуку зниклих содат провести не було можливості.

Службови розслідуванням також встановлено, що неправомірних дій військовослужбовців штурмового спеціалізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , як і вини самої військової частини НОМЕР_1 , що могли б призвести до зникнення безвісти солдата ОСОБА_2 , не виявлено. Відомомсті про те, що солдат військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 добровільно здався в полон противнику, самовільно залишив військову частину, визначене місце служби або дезертирував, під час проведення службового розслідування не встановлені. Наявність вини військовослужбовців, посадових осіб розслідуванням не виявлена і не встановлена.

Під час службового розслідування було також досліджено наказні та розпорядчі документи, які стосувалися проходження служби солдатом ОСОБА_2 , про що вже було зазначено вище.

В акті службового розслідування також наголошується на необхідості вчинення необхідних дій з боку військової частини НОМЕР_1 по завершенні розслідування.

В матеріалах справи також наявна надана заявницею у складі додатків до заяви копія сповіщення сім`ї за № 5960 (№ 6) з датою 08.09.2025 р. від ІНФОРМАЦІЯ_10 на адресу ОСОБА_1 (матері) про те, що солдат військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 (син) ІНФОРМАЦІЯ_3 зник безвісти під час виконання завдань та обов`язків військової служби пов`язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України поблизу н.п. Новомиколаївка лісосмуга «Волонтер 12» Покровського району Донецької області внаслідок артилерійського обстрілу та ударів ворожих ФПВ дронів.

Зникнення безвісти за особливих обставин 04.09.2025 року військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , під час виконання ним завдань та обов`язків військової служби, крім зазначеного вище, також підтверджується наступними, наданими заявницею, заінтересованими особами та отриманими судом з власної ініціативи документами та відомостями.

У складі додатків до своєї заяви ОСОБА_1 було наданим суду надано Витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин за № 20251120-3213 від 20.11.2025. Відповідно до документу: ОСОБА_17 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_4 , міце народження Україна, Луганська обл., Алчевськ, ЗНИК (ВИЯВЛЕНО) НА ТЕРИТОРІЇ БОЙОВИХ ДІЙ (ПІД ЧАС ВОЄННИХ ДІЙ), про що на підставі до зареєстрованої в єдиному обліку органів поліції заяви за №18388 від 16.09.2025 Ізюмським районним управлінням поліції ГУНП в Харківській області порушене кримінальне провадження № 12025221070001131 від 17.09.2025 року, де і здійснюються розшукові дії. Згідно цього витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебуває у вказаному статусі з 17.11.2025 р..

Крім цього, ОСОБА_1 було наданим суду надано Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 17.09.2025 р. від досудового органу Ізюмське РУП ГУНП в Харківській області про реєстрацію кримінального провадження № 12025221070001131 за ознаками кримінального правопорушення за ч.1 ст. 115 КК України за заявою потерпілої ОСОБА_10 (тітки зниклого безвісти ОСОБА_2 ).

Також безпосередньо Ізюмський відділ поліції ГУНП в Харківській області, надаючи в досудовому порядку 12.12.2025 відповідь на звернення ОСОБА_1 від 08.12.2025 р., повідомляв про здійснення слідчих (розшукових дій) за заявою іншої потерпілої особи.

Крім цього, Департаментом інформатизації МВС України у серпні місяці 2026 року повідомлено суд, що 29.09.2025 Ізюмським відділом поліції ГУНП в Харківській області в межах кримінального провадження № 12025221070001131 від 17.09.2025 ОСОБА_2 оголошено у розшук, як безвісти зниклу особу (дата зникнення 04.09.2025, розшукова справа № 8125118 від 29.09.2025).

Суд відзначає, що в досудовому порядку, за період часу з 17.11.2025 р. до 23.05.2026 р., заявницею ОСОБА_1 було надіслано декілька інформаційних запитів до державних установ і компетентних органів з метою пошуку інформації щодо зниклого безвісти свого сина, солдата ОСОБА_2 . Із наявних на час подання заяви до суду отриманих ОСОБА_1 відповідей, зокрема, вбачається про наступне.

Координаційний штаб поводження з військовополоненими 01.12.2025 зазначив про наявність в інформаційній системі штаба відомостей про зниклого безвісти оборонця України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .. Однак у штабу відсутні відомості про перебування ОСОБА_2 у полоні держави-агресора.

Об`єднаний центр з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України при Службі безпеки України 21.11.2025 також зазначив про наявність в інформаційній системі центру відомостей про зниклого безвісти оборонця України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .. Однак у центру відсутні офіційні відомості про місцезнаходження ОСОБА_2 , перебування його у полоні держави-агресора тощо.

Державне підприємство «Український національний центр розбудови миру» Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України (нова назва - ДНТ «УНЦРМ»), що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.03.2022 року № 228-р виконує функції Національного інформаційного бюро (НІБ) відповідно до Женевських конвенцій про поводження з військовополоненими та про захист цивільного населення під час війні від 12 серпня 1949 року, відповіддю 21.11.2025 р. на звернення в досудовому порядку ОСОБА_1 , зазначило про наявність даних ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у Реєстрі оборонців України, але ж відомості про його знаходження у полоні, стан його здоров`я в НІБ відсутні. Надаючи вже 23.07.2026 року письмову відповідь на запит суду ухвалою від 16.07.2026 року, за наявною в НІБ інформацією відомості про перебування ОСОБА_2 в полоні відсутні, інформація від держави-агресора через Центральне агентство з розшуку Міжнародного Комітету Червоного Хреста про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 від держави-агресора або з інших доступних джерел відомості про затримання, депортацію, перебування запитуваної особи в заручниках або в полоні держави-агресора, про стан його здоров?я тощо, до НІБ не надходила.

Відповідями 14.03.2026 та 07.05.2026 від Управління з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин МВС України на запити в досудовому порядку ОСОБА_1 , копії яких були надані заявницею до суду в якості додатків до свого звернення, керівник Секретаріату Уповноваженого повідомляє: про наявність в Уповноваженого та в Єдиному державному реєстрі інформації про факт зникнення безвісти ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та наданий йому відповідний статус з 17.11.20225 року; інформація про місцезнаходження ОСОБА_2 перебування в полоні або його загибель - відсутня; Ізюмське РУП ГУНП в Харківській області проводить слідчі дії у кримінальному провадженні № 12025221070001131 за ознаками кримінального правопорушення за ч.1 ст. 115 КК України щодо зниклого безвісти військовослужбовця ОСОБА_2 ; у розпорядженні Уповноваженого була відсутня (та потім з`явилася) інформація про молекулярно-генетичні дослідження біологічних матеріалів родича зниклого ОСОБА_2 - ОСОБА_1 та поміщення ДНК-профіля в ЕРГІЛ та його перевірення; від НІБ - інформація про перебування ОСОБА_2 в полоні відсутня.

З наданої на запит суду ухвалою від 16.07.2026 року відповіді № 19/2-47453-2026 від 27.07.2026 року від Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України - Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (ДНДЕКЦ МВС України) вбачається, що: геномна інформація (ДНК-профіль) особи з анкетними даними « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 » обліковується в ЕРГІЛ; у результаті перевірки за ЕРГІЛ геномної інформації (ДНК-профілю) згаданої особи станом на 27.07.2026 збігів не встановлено.

Листом № 389432-2026 від 05.08.2026 р. Управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Головного управління Національної поліції в Харківській області у відповідь на запит суду ухвалою від 16.07.2026 року надано наступну інформацію: в автоматизованому обліку ІКС «Інформаційний портал Національної поліції України» за період часу з 01.01.2025 року до теперішнього часу відомості про надходження та реєстрацію звернень чи повідомлень до органів (підрозділів) поліції громадянина України від ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відсутні.

Як вбачається з отриманих на запит суду ухвалою від 16.07.2026 року двох відповідей від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України за № 19.5.1/57298-26-Вих від 28.07.2026 та № 19.5.2/61249-26-Вих від 10.08.2026 відповідно, - відомості щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України громадянином України ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в період з 01.09.2025 по 28.07.2026 на 08:55 та з 01.09.2025 по 10.08.2026 на 16:33 (відповідно) в Базі даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон, в`їхали на тимчасово окуповану територію України або виїхали з такої території» не виявлено.

Щодо наявності в заявниці ОСОБА_1 інших відповідей на її інформаційні запити за період часу з 17.11.2025 р. до 23.05.2026 р. до державних установ і компетентних органів (до МКЧХ, до Міністерства оборони України, до ІНФОРМАЦІЯ_11 , до Слідчого відділу Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області тощо), нею не повідомлялося суд під час здійснення судового провадження в цій справі.

Суд ухвалою від 16.07.2026 року звернувся із запитом щодо поточного стану розшукових дій в межах к/п № 12025221070001131 від 17.09.2025 року до Ізюмське РУП ГУНП в Харківській області, але відповіді або пояснень щодо причин неможливості її надання, клопотання про надання додаткового часу на підготовку відповіді тощо, на дату судового розгляду справи по суті суд не отримав, а учасники справи на отриманні такої відповіді не наполягали. Натомість, заявниця прохала прискорити розгляд та вирішення справи на підставі наявних матеріалів.

Будь-якої іншої задокументованої інформації від учасників справи або офіційних письмових повідомлень від національних правоохоронних та слідчих органів, органів національної безпеки і оборони відносно завершення державного розшуку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження - м. Алчевськ, Луганська область, Україна, РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт громадянина України № НОМЕР_3 від 19.07.2019 р., адреса реєстрації проживання якого (остання відома) АДРЕСА_2 , - військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 , який 04.09.2025 зник безвісти за особливих обставин при виконанні бойового завдання поблизу населеного пункту Новомиколаївка Удачненської селищної територіальної громади Покровського району Донецької області, суд на час розгляду та вирішення справи в судовому засіданні не отримав.

За частиною 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина 1 ст. 4 ЦПК України).

Згідно з частинами першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ст. 305 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

Спір про право у заявниці з іншими членами сім`ї (або іншими особами) відсутній, та справа підглядає розгляду за правилами окремого позовного провадження, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України.

Чинний ЦПК України містить чотири процедури, наслідком якої є ухвалення судового рішення, на підставі якого органами Державної реєстрації актів цивільного стану може бути видано свідоцтво про смерть, зокрема: встановлення факту смерті особи в певний час в разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України); встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (пункт 9 частини першої статті 315 ЦПК України); встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України або на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан (стаття 317 ЦПК України); визнання фізичної особи померлою (статті 305, 309 ЦПК України).

Заявниця для захисту своїх прав звернулася до суду про оголошення особи померлою. Обраний нею спосіб захисту відповідає правовій позиції Верховного Суду у постанові від 28.02.2024 у справі № 506/358/22 та від 13.03.2024 у справі №204/7924/23, де Верховний Суд дійшов висновку про те, що за наявності припущень про факт смерті фізичної особи, у тому числі у зв`язку з воєнними діями, без достовірних доказів, які свідчать про цей факт, правильним буде звернення до суду із заявою про оголошення судом особи померлою (частина друга статті 46 ЦК України), а не із заявою про встановлення факту смерті цієї фізичної особи (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України).

Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється ЦПК України, згідно до положення ч. 4 ст. 46 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку - протягом шести місяців.

Як вбачається з положень ч. 2 ст. 46 ЦК України, фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Згідно з ч. 3 ст. 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Особливості цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

Як вбачається з роз`яснень, наданих у п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», на відміну від факту смерті особи, який встановлюється судом за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин, громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, зазначених у ст.21 ЦК України, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина, коли немає доказів про факт його смерті. У цих справах суд визнає днем смерті громадянина, оголошеного померлим, день його гаданої смерті, якщо він пропав без вісті за обставин, які загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, а в інших випадках днем смерті вважається день набрання законної сили рішення суду про оголошення громадянина померлим.

Постановою КЦСВС від 26.02.2024 року у справі № 686/9938/23 висловлено позицію, згідно якої громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина. Оголошення судом громадянина померлим усуває невизначеність у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме. Залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій про задоволення заяви про оголошення військовослужбовця померлим, Верховний Суд виходив із того, що існують достатні підстави, підтверджені належними доказами, для оголошення особи загиблою під час виконання військового обов`язку по захисту держави України у російсько-українській війні від дня вірогідної смерті особи.

Крім того, Верховний Суд зазначив, що з урахуванням конкретних обставин справи, оголошення особи померлою можливе і після спливу шести місяців з дня настання відповідної події. У цій справі апеляційний суд відхилив доводи апеляційної скарги про порушення судом вимог частини другої статті 46 ЦК України, вказавши, що шестимісячний строк, передбачений цією нормою, слід обраховувати з моменту настання події, а не з моменту закінчення дії воєнного стану на території держави.

Район воєнних (бойових) дій це визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії (ст. 1 Закону України «Про оборону України»).

Бойові дії це форма застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони, а також поліції особливого призначення Національної поліції України для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння).

Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. На цьому наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі №177/11/20, від 07 листопада 2023 року у справі № 607/159/23.

Правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі 755/11021/22, полягають в наступному.

Законодавець розрізняє дві підстави оголошення судом фізичної особи померлою: загальну та спеціальну.

Відповідно до частини першої статті 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

За змістом частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

У частині першій статті 46 ЦК України міститься загальна норма: «фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років» - та дві спеціальні: «якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців» та «за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру».

У частині другій статті 46 ЦК України законодавець навів дві спеціальні норми: «фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій» (речення перше) та «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» (речення друге).

Оголошення фізичної особи померлою пов`язується з виникненням у її родичів та інших заінтересованих осіб прав і законних інтересів, як-от: право на спадкування майна, отримання соціальних виплат, призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, припинення шлюбу, припинення зобов`язань, пов`язаних із такою особою, або інші матеріальні чи нематеріальні інтереси, пов`язані зі смертю цієї особи, тощо. Зазначене рішення також має важливе значення для правового статусу членів сім`ї, їх соціального забезпечення та можливості розпоряджатися майном особи, яка була оголошена померлою. Це оголошення має наслідки й для договірних зобов`язань, кредитних відносин і будь-яких інших правочинів, у яких брала участь особа, оскільки це може вплинути на вимоги кредиторів та інші правовідносини, пов`язані із зобов`язаннями.

Тому, зважаючи на конкретні обставини справи, повинен застосовувати норми права, які сприяють досягненню справедливого та передбачуваного результату. Правило про мінімальний шестимісячний строк дозволяє використовувати правові приписи до специфічних умов з огляду на активні бойові дії, соціальний контекст і правову невизначеність, яка виникає внаслідок збройної агресії РФ.

Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 (далі - Наказ № 309). У цьому Наказі № 309 зазначені (1) території, на яких ведуться (велися) бойові дії, зокрема: (а) території можливих бойових дій; (б) території активних бойових дій; (в) території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси; (2) тимчасово окуповані РФ території України. До того ж цей Наказ містить інформацію про дату початку та завершення бойових дій на відповідній території.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» (далі - Постанова КМУ № 1364), пункту 8 Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2015 року № 460 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2022 року № 1400) віце-прем`єр-міністром з відновлення України - Міністром Міністерства розвитку громад та територій України, за погодженням з тимчасово виконуючим обов`язки Міністра оборони України, 28 лютого 2025 року видано наказ за № 376, зареєстр. 11.03.2025 в Міністерстві юстиції України за № 380/43786, в редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 26 травня 2026 року № 987 (далі - Наказ № 376), що набув чинності з 20.03.2025 року. Згідно з Наказом № 376: Наказ № 309 втратив чинність та уведено в дію оновлений Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі - Перелік).

В Переліку територій, на яких ведуться (велися) бoйові дії або тимчасово окупoваних рoсійською федeрацiєю, затвердженого Наказом № 376, в редакції чинній на дату ухвалення цього рішення (останні зміни до Переліку були внесені Наказом Міністерства з відновлення, інфраструктури та транспорту України № 1984 від 15.09.2026 зі змінами згідно з Наказом № 2057 від 29.09.2026 та набули чинності датою 16.10.2026 року) відносно адміністративно-територіальної одиниці с. Новомиколаївка Удачненської селищної територіальної громади Покровського району Донецької області (UA14160250050017027) визначено наступне (два записи):

запис-1:

дата початку можливості бойових дій: 24.02.2022

дата припинення можливості бойових дій: 16.12.2024

функціонування інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно комунікаційних систем та ресурсів: так

запис-2:

дата, з якої розпочалися та ведуться активні бойові дії: 17.12.2024

функціонування інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних систем та ресурсів: так

Будь-які інші відомості стосовно стану та особливостей території с. Новомиколаївка Удачненської селищної територіальної громади в Переліку на цей час не зазначені.

Тобто, на території с. Новомиколаївка активні бойoві дiї розпочалися 17 грудня 2024 року й наразі не завершені. Крім цього, факт забезпечення функціонування інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних систем та ресурсів на вказаній території активних бойових дій означає, що на території цього населеного пункту (громади) органи державної влади, органи місцевого самоврядування та/або військові адміністрації здійснювали раніше та здійснюють й наразі свої повноваження.

Це безпосередньо означає, що на дату 04.09.2025 зникнення безвісти за особливих обставин громадянина України та військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та до сьогоднішнього дня на території населеного пункту, де особа вважається зниклою, активні бойові дії безперервно велися та до тепер ведуться.

При цьому суд звернув свою увагу, що у заяві ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою (загиблою) під час захисту Батьківщини від 30.05.2026 року та в копії відповіді № 940/26828 від 17.07.2026 Військова частина НОМЕР_1 на запит ОСОБА_1 , наданих суду заявницею, наводяться відомості про те, що датою окупації зазначеної території вважається 04.05.2025 (прим.: на думку суду у визначенні календарного місяця тут наявна описка). В наданих суду письмових поясненнях від 06.08.2026 року уповноважений представник військової частини НОМЕР_1 зазначає, що АДРЕСА_4 вважається окупованим з 04.09.2025 року, тобто з дати зникнення безвісти військовослужбовця ОСОБА_2 .. Із цим погоджується і на цьому також наполягає та наголошує заявниця ОСОБА_1 в своїх неодноразових зверненнях до суду.

Однак суд не може погодитися із цими ствердженнями, оскільки інформація про окупацію с. Новомиколаївка Удачненської селищної територіальної громади Покровського району Донецької області не підтверджується офіційними даними ані від органу місцевого самоврядування Удачненської селищної територіальної громади та/або військові адміністрації, ані від Кабінету міністрів України, ні від Міністерства розвитку громад та територій України та інших профільних органів та установ центральної виконавчої влади, ані представниками Міністерства оборони України та/або Генерального штабу ЗСУ, іншою публічною інформацією.

Зважаючи на те, що єдиним органом управління для Військової частини НОМЕР_1 являється Міністерство оборони України, суд вжив належних заходів для підтвердження або спростування інформації від підпорядкованої військової частини щодо ствердження про дату окупації с. Новомиколаївка Удачненської СТГ Покровського району Донецької області. Для цього суд з власної ініціативи звернувся ухвалою від 16.07.2026 року до Міністерства оборони України із запитом щодо надання такого підтвердження. Відповідаючи на вимогу суду «зазначити згідно спільного бачення Міністерства оборони України і Генерального штабу ЗСУ, чи входить територія вказаного населеного пункту до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (в поточній редакції), затвердженому Наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року за № 376, в період дати зникнення безвісти вказаної особи, коли саме такі бойові дії були розпочаті та закінчені, з якої дати територія цього населеного пункту опинилася під окупацією (якщо це мало місце) та в якому статусі перебуває ця територія України на теперішній час», представник заінтересованої особи Міністерство оборони України надав поснення щодо відсутності в центрального органа виконавчої влади та військового управління Міністерство оборони України визначених законом функцій та повноважень з визначення територіальних та часових характеристик територій та населених пунктів України, на яких можливі, ведуться або завершені бойові дії, адже розпорядником такої інформації є саме Генеральний штаб Збройних Сил України.

Суд зауважує з цього приводу, що Постановою КМУ № 1364 визначається порядок та спосіб формування Переліку територій, на яких ведуться (велися) бoйові дії або тимчасово окупoваних рoсійською федeрацiєю. Абзац другий пункту 1 імперативно визначає, що Перелік затверджується профільним міністерством саме за погодженням з Міністерством оборони. Абзац третій пункту 1 зазначає, що пропозиції щодо включення територій готуються та подаються військовими адміністраціями за формою, що також погоджується з Міноборони. Взаємодія будується на основі того, що Міноборони виступає головним органом верифікації: відомство погоджує чи відхиляє пропозиції ОВА, спираючись на оперативні дані Генерального штабу ЗСУ та накази Головнокомандувача ЗСУ про межі районів ведення бойових дій. Повноваження Міністерства оборони України щодо участі та погодження рішень, пов`язаних із веденням бойових дій та реалізацією державної політики у сфері оборони, визначені базовим законом - Законом України «Про оборону України» № 1932-XII. Стаття 10 «Основні функції Міністерства оборони України» цього закону визначає Міноборони як центральний орган виконавчої влади, який забезпечує проведення в життя державної політики у сфері оборони. Частина друга цієї статті прямо зазначає, що Міноборони «реалізує інші повноваження, що випливають з цього та інших законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України у сфері оборони». Оскільки Постанова № 1364 є актом Кабінету Міністрів у сфері оборони, Міноборони діє на виконання цієї норми. Положення про Міністерство оборони України затверджене Постановою КМУ № 671, право на затвердження якого Кабміну надано тією ж статтею 10 Закону «Про оборону України». Відповідно до цього Положення, Міністерство оборони України організовує взаємодію органів військового управління з державними органами та військовими адміністраціями. Крім того, саме Міноборони здійснює загальне керівництво та координацію Збройних Сил України, що дозволяє йому верифікувати дані ОВА через накази Головнокомандувача ЗСУ. Таким чином, закон надає Міноборони загальну компетенцію та зобов`язує виконувати акти Кабміну у сфері оборони, а Кабінет Міністрів України своєю Постановою № 1364 деталізував це повноваження до конкретного обов`язку - погоджувати перелік територій бойових дій.

Оскільки ж офіційне надання статусу територіям ведення бойових дій здійснюється виключно шляхом внесення їх до Переліку, що затверджується на дату ухвалення рішення в цій справі наказами Міністерства розвитку громад та територій України, Міністерство оборони України обґрунтовано вказало на відсутність у нього статусу розпорядника цих відомостей. Отже, належним, допустимим та достатнім доказом для встановлення обставин справи у вказаний період часу є відомості чинного Переліку територій, затвердженого в установленому порядку (Наказ № 376 Мінрозвитку від 28.02.2025 зі змінами).

Зробивши необхідний аналіз територіальних і часових подій в цій справі, суд дійшов до беззаперечного висновку про те, що починаючи щонайменш з дати 04 вересня 2025 року, що є задокументованою датою зникнення безвісти за особливих обставин при виконанні бойового завдання сержанта з матеріального забезпечення 2 штурмової спеціалізованої роти штурмового спеціалізованого військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на території с. Новомиколаївка Удачненської селищної територіальної громади Покровського району Донецької області відбувалися та безперервно продовжують відбуватися активні бойові дії.

Один із ключових для справи правових висновків, який викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22 (на яку, посилаються заявниця і заінтересована особа Міністерство оборони України) звучить так: шість місяців, які визначені в другому реченні ч. 2 ст. 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість.

За таких обставин відлік шестимісячного строку для виникнення підстав оголошення пoмeрлим зниклого безвісти за особливих обставин 04 вересня 2025 року військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (сина заявниці ОСОБА_1 ), не розпочався.

В інших правових висновках, згідно до положень п. п. 71, 72, 94, 98, 100 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі №755/11021/22, зазначається також про наступне.

Не можна відраховувати шестимісячний строк, передбачений ч. 2 ст. 46 ЦК України, від дати ймовірної загибелі фізичної особи на території ведення активних бойових дій, оскільки внаслідок триваючих активних бойових дій ситуація на певній території може бути невизначеною та непередбачуваною. Зокрема, зв`язок із особою може перерватися з різних причин, особа може бути змушена змінити місце постійного проживання, перебування або потрапити в полон, що ускладнює встановлення обставин її зникнення. В умовах воєнних дій, збройного конфлікту часто бракує достовірної інформації, що унеможливлює навіть гіпотетичне визначення дати ймовірної загибелі, а відтак і об`єктивне обчислення строків для оголошення особи померлою.

Визначення шести місяців як мінімально потрібного строку відображає необхідність обґрунтованого періоду для пошуку зниклої особи, враховуючи особливі обставини зникнення, зокрема під час активних бойових дій. Встановлення такого строку дозволяє зменшити ймовірність того, що особа, яка може бути ще живою, буде передчасно визнана померлою. Шестимісячний строк, який у цьому випадку обраховується з дня закінчення активних бойових дій, виконує функцію своєрідного запобіжника, спрямованого на захист прав та інтересів фізичної особи, яка може перебувати в невідомому місці або тимчасово не мати змоги вийти на зв`язок з різних причин, пов`язаних з обставинами воєнних дій, збройного конфлікту. Така правова гарантія запобігає передчасному оголошенню особи померлою, враховуючи, що в умовах війни можуть бути численні фактори, які заважають встановленню фактичного місця перебування людини. Цей строк забезпечує можливість з`ясування додаткових обставин або отримання нової інформації про зниклу особу, що сприяє уникненню помилкових судових рішень, які могли б призвести до негативних правових наслідків для самої особи, її родичів і суспільства загалом.

Швидкоплинні зміни суспільних відносин та життєвих обставин, зокрема на території активних бойових дій, впливають на можливість встановлення фактичного місця перебування зниклої особи. Тому, застосовуючи телеологічний підхід до тлумачення досліджуваної норми права, можна зробити висновок, що строк у шість місяців потрібно відраховувати від дня закінчення активних бойових дій на місці (території) ймовірної загибелі фізичної особи. Це забезпечує більш обґрунтований підхід до визначення моменту, коли зникнення фізичної особи (з надзвичайно високим ступенем вірогідності) можна вважати остаточним і невідворотним, що відповідає меті законодавчого регулювання - забезпеченню справедливості та правової визначеності для всіх зацікавлених сторін у таких суспільних відносинах.

З урахуванням наведеного, у суду відсутні підстави ставити під сумнів достовірність і правдивість більшість фактів, повідомлених у заяві заявницею, оскільки вони в переважній більшості об`єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам. Однак помилковим, недостовірним та передчасним ствердженням заявниці ОСОБА_1 та заінтересованої особи Військова частина НОМЕР_1 є визначення дати завершення активних бойових дій на території с. Новомиколаївка Удачненської СТГ Покровського району Донецької області, де зник безвісти при виконанні бойового завдання ОСОБА_2 (син заявниці, військовослужбовець Військової частини НОМЕР_1 ), що є ключовим фактором для характеру ухваленого судом рішення.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до частин 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За таких обставин суд приходить до висновку щодо відсутності всіх необхідних та достатніх підстав для задоволення заяви. Суд вважає, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 30 травня 2026 року про оголошення фізичної особи померлою (загиблою) під час захисту Батьківщини слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 46, 47 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 5, 10, 11, 13, 76-80, 81, 89, 90, 258, 259, 263-265, 268, 273, 293, 294, 305-309, 352, 354, 358 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Ізюмський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Ізюмському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 про оголошення фізичної особи померлою, - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 23.10.2026 року.

Відомості про учасників справи:

Заявник: ОСОБА_1 , уродженка міста Зоринськ Перевальського району Луганської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; фактичне місце проживання/перебування з 05.05.2023 року: АДРЕСА_3 .

Заінтересована особа 1: Ізюмський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Ізюмському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (адреса: 64302, Харківська оюласть, м. Ізюм, пр. Незалежності, буд. 64-В; електронна пошта: vsc@izm.kh.drsu.gov.ua; код ЄДРПОУ 41403974).

Заінтересована особа 2: Міністерство оборони України (ЄДРПОУ 00034022; адреса для листування: 03168, м. Київ, пр-т Повітряних сил, буд. 6).

Заінтересована особа 3: Військова частина НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_7 ; адреса для листування: АДРЕСА_5 ).

Суддя Т. В. Штих

Присяжні А.М. Донський

І.А. Косміна