Рішення № 140914776, 22.10.2026, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 рокум. ЧернівціСправа № 926/2465/26

За позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», м.Київ

до Державного комунального підприємства управління «Тепловодоканал», м.Новодністровськ, Чернівецької обл.

про стягнення заборгованості - 3745446,91 грн

Суддя Гончарук О.В.

Секретар судового засідання - Медвідчук І.В.

Представники сторін:

від позивача - не з`явився;

від відповідача - Цибульський І.М.

Обставини справи: Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Державного комунального підприємства управління «Тепловодоканал» про стягнення заборгованості у сумі 3745446,91 грн, з яких: 1788350,26 грн основної заборгованості, 6553,18 грн пені, 824435,57 грн інфляційних втрат та 1126107,90 грн 15% річних.

Свій позов позивач обґрунтовує обставинами, пов`язаними з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань у період листопаду 2021 року - лютого 2022 року з оплати вартості спожитої електричної енергії у постачальника «останньої надії».

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2026 справу №926/2465/26 передано на розгляд судді Гончаруку О.В.

Ухвалою суду від 17.06.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, а підготовче засідання призначено на 14.07.2026.

25.06.2026 від представника відповідача через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву (вх. №3062), у якому останній заперечує щодо задоволення позову. Вважає, що відповідачем в порушення вимог ч. 1 ст. 259 Цивільного кодексу України збільшено строк позовної давності на 5 років. Зазначає, що позивач застосував у розрахунку ставку 15% річних, що не відповідає ст. 625 Цивільного кодексу України, якою визначено 3% річних та просить зменшити розмір нарахувань річних та інфляційних втрат на 90% від заявленої позивачем суми. Разом з цим, відповідач вказує, що не погоджував ставку 15%, яка встановлена у комерційній пропозиції та не отримував від позивача рахунки на електроенергію, претензію, додаткові угоди чи заяви приєднання. Також, посилається на незаконність розрахунку пені під час дії воєнного стану за постановою НКРЕКП №232 від 25.02.2022.

06.07.2026 від представника позивача через систему «Електронний суд» надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. №2796).

10.07.2026 від представника відповідача через систему «Електронний суд» надійшла заява про розгляд справи без участі представника відповідача (вх. №3315).

Ухвалою суду від 07.07.2026 заяву представника позивача про проведення судових засідань в режимі відеоконференції задоволено. Вирішено забезпечити проведення відеоконференцій за участю: представника позивача Павлова Павла Ігоровича поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EasyCon».

Ухвалою суду від 14.07.2026 вирішено закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 20.08.2026.

Присутній у судовому засіданні 20.08.2026 представник позивача просить задовольнити позов з підстав зазначених у позовній заяві (вх. №2465 від 15.06.2026), зазначає, що у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» в частині оплати споживачем (відповідачем) спожитої (купленої) електричної енергії у період листопада 2021 року - лютого 2022 року, у останньої виникла заборгованість у сумі 1788350,26 грн, у зв`язку із чим позивачем нараховано відповідачу: 6553,18 грн пені, 824435,57 грн інфляційних втрат, 1126107,90 грн 15% річних.

У судове засідання 20.08.2026 представник відповідача не з`явився. Разом з цим, останній 10.07.2026 звертався із заявою про розгляд справи без його участі та просив відмовити у задоволенні позову (вх. №3315), що не перешкоджає розгляду справи без його участі, оскільки останній належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.

19.08.2026 від представника відповідача через систему «Електронний суд» надійшло клопотання провідкладення розгляду справи (вх. №3389).

Ухвалою від 20.08.2026 відкладено розгляд справи на 17.09.2026.

У судовому засіданні 17.09.2026 оголошено перерву до 29.09.2026.

У судовому засіданні 29.09.2026 продовжено перерву до 15.10.2026.

У судовому засіданні 15.10.2026 судом вирішено відкласти ухвалення та проголошення рішення на 22.10.2026.

Заслухавши представника позивача дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (позивач) відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №1023-р від 12.12.2018 «Про визначення державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» постачальником «останньої надії»», статті 64 Закону України «Про ринок електричної енергії», Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.03.2018 р. № 312 (далі - ПРРЕЕ), виконує функції постачальника «останньої надії» та діє на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданої за постановою НКРЕКП від 06.11.2018 р. № 1344.

Відповідно до положень статті 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачальник «останньої надії» здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному Правилами, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», що затверджується Регулятором (НКРЕКП), та є публічним договором приєднання. Договір вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, та діє в частині здійснення розрахунків між сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 календарних днів.

На виконання положень частини одинадцятої статті 64 Закону України «Про ринок електричної енергії», Державне підприємство управління зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», як постачальником «останньої надії», на своєму офіційному веб-сайті у мережі Інтернет за адресою www.uie.kiev.ua розміщено публічну оферту: Порядок приєднання до умов договору постачання електричної енергії постачальником «останньої надії»; Договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії»; Комерційна пропозиція для постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії»; Порядок формування ціни, за якою здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії».

За даними Акціонерного товариства «Чернівціобленерго», на якого покладені функції адміністратора комерційного обліку відповідно до положень пункту 11 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 №312 ПРРЕЕ, Державне комунальне підприємство управління «Тепловодоканал» віднесено до категорії споживачів, постачання електричної енергії яким здійснює постачальник «останньої надії» з 23-25.11.2021, що підтверджується листом Акціонерного товариства «Чернівціобленерго» №33/5815 від 23.11.2021.

Між Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (позивачем) та Державним комунальним підприємством управління «Тепловодоканал» (відповідачем) укладений договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» (надалі - договір постачання).

Пунктом 1.1 розділу 1 договору постачання визначено, що у разі, якщо обраний споживачем електропостачальник неспроможний постачати електричну енергію, до моменту обрання споживачем нового електропостачальника або до припинення постачання у передбачених чинним законодавством чи цим договором випадках. Цей договір укладається сторонами, керуючись статтями 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання Споживача до цього договору на умовах визначених Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії та Комерційної пропозиції, що є Додатком 1 до цього договору.

Згідно з пунктом 1.2. розділу 2 договору постачання умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року №312 (далі ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів України.

Відповідно до пункту 2.1. розділу 2 договору постачання за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору, що зазначені в додатку 1 до договору (комерційна пропозиція).

Згідно з пунктом 2.2 розділу 2 договору постачання обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу/передачі електричної енергії.

Пунктом 3.1 розділу 3 договору постачання визначено, що постачальник здійснює постачання електричної енергії споживачу з моменту припинення постачання електричної енергії споживачу діючим електропостачальником у випадках, зазначених у пункті 3.2 цієї глави.

Відповідно до пункту 3.3 розділу 3 договору постачання умови надання послуг «останньої надії» споживачу повинні передбачати наступне: ціни на електроенергію для споживача повинні бути економічно обґрунтованими, прозорими, недискримінаційними і формуватися постачальником відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором; споживач має право змінювати постачальника без сплати будь-яких штрафних санкцій на користь такого постачальника у разі дострокового розірвання цього договору.

Згідно з пунктом 3.4 розділу 3 договору постачання електричної енергії електрична енергія постачається до електроустановок ппоживача протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Якщо після закінчення зазначеного строку постачання електричної енергії ппоживач не розпочав процедуру зміни електропостачальником, постачання електричної енергії на об`єкт призупиняється.

Пунктом 3.5. розділу 3 визначено, що з першим рахунком за електричну енергію, який надає постачальник споживачу, постачальник має надати споживачу інформацію про: ціни (тарифи) та термін дії договору (не більше 90 діб); право споживача змінити постачальника. Постачальник не має права вимагати від споживача будь-якої іншої оплати за електричну енергію, що не визначена цим договором.

Відповідно до пункту 3.6 розділу 3 договору постачання початок постачання електричної енергії споживачу починається з факту споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ.

Згідно з пунктом 3.7 розділу 3 договору постачання у разі фактичного споживання електричної енергії за відсутності договору про постачання електричної енергії з іншим електропостачальником умови договору з постачальником «останньої надії» вважаються прийнятими споживачем.

Пунктом 5.1 розділу 5 договору постачання визначено, що споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором, згідно з комерційною пропозицією з постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», яка є додатком до цього Договору (далі комерційна пропозиція).

Відповідно до пункту 5.2 розділу 5 договору постачання спосіб визначення ціни (тарифу) за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни за електричну енергію.

Згідно з пунктом 5.3 розділу 5 договору постачання визначено, ціна (тариф) на електричну енергію визначається постачальником, що формується ним відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором.

Пунктом 5.5. розділу 5 визначено, що ціна (тариф) на електричну енергію визначається за результатами конкурсу. Сторони домовилися про те, що ціна (тариф) на електричну енергію, визначена за результатами конкурсу, є обов`язковою для сторін з дати введення її в дію. Якщо конкурс на визначення постачальника не відбувся, ціна (тариф) на послуги тимчасово призначеного постачальника встановлюється регулятором згідно із затвердженою ним методикою.

Відповідно до пункту 5.6 розділу 5 договору постачання інформація про діючу ціну (тариф) на електричну енергію постачальника має бути розміщена на офіційному вебсайті Постачальника не пізніше ніж за 20 днів до дати її застосування із зазначенням порядку її формування.

Згідно з пунктом 5.7 розділу 5 договору постачання ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатися постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни.

Пунктом 5.8 розділу 5 договору постачання визначено, що розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Відповідно до пункту 5.9 розділу 5 договору постачання розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання (далі - спецрахунок).

При цьому, споживач не обмежується в праві здійснювати оплату за цим договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу постачальника, та в інший не заборонений законодавством спосіб.

Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника.

Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів. Спецрахунок постачальника зазначається у платіжних документах Постачальника, у тому числі у разі його зміни.

Згідно з пунктом 5.10 розділу 5 договору постачання плата виставленого постачальником рахунка за цим договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів з дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.

Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційної веб-сторінки для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо комерційної якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.

Пунктом 5.11 розділу 5 договору постачання визначено, що якщо споживач не здійснив оплату за цим договором в строк, передбачений комерційною пропозицією, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ.

У разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, постачальник має право вимагати сплату пені.

Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим договором.

Споживач має сплатити за вимогою постачальника пеню у розмірі, яка зазначається в комерційній пропозиції.

Відповідно до пункту 5.12 розділу 5 договору постачання у разі виникнення у споживача заборгованості з постачання електричної енергії за цим договором споживач повинен звернутися до постачальника із заявою про складення графіка погашення заборгованості на строк, який узгоджується з строком припинення постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» за цим договором, та надати довідку, яка підтверджує неплатоспроможність споживача. Графік погашення заборгованості оформлюється додатком до цього договору або окремим договором про реструктуризацію заборгованості. Укладення сторонами графіку погашення заборгованості та дотримання його споживачем, не звільняє споживача від здійснення поточних платежів за цим договором.

У разі недотримання графіка погашення заборгованості або прострочення оплати поточних платежів постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку, визначеному цим договором.

Згідно з пунктом 6.2 розділу 6 договору постачання споживач зобов`язується: забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору; не допускати несанкціонованого споживання електричної енергії; відшкодовувати постачальнику збитки, понесені ним у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням споживачем своїх зобов`язань перед постачальником, що покладені на нього чинним законодавством, та/або цим Договором.

Пунктом 7.1 розділу 7 договору постачання визначено, що постачальник має право: отримувати від споживача оплату за поставлену електричну енергію; отримувати відшкодування збитків від споживача, що понесені постачальником у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням споживачем своїх зобов`язань перед постачальником, відповідно до умов цього договору та чинного законодавства.

Відповідно до пункту 7.2 розділу 7 договору постачання постачальник зобов`язується: публікувати на офіційному вебсайті (і в передбачених чинним законодавством випадках у засобах масової інформації) детальну інформацію про зміну тарифу (ціни) у строки, визначені порядком формування ціни, за якою здійснює постачання електричної енергії споживачам постачальник «останньої надії»; видавати споживачеві безоплатно платіжні документи; розглядати в установленому чинним законодавством порядку звернення споживача, зокрема з питань нарахувань за електричну енергію, і за наявності відповідних підстав, задовольняти його вимоги.

Згідно з пунктом 9.1 розділу 9 договору постачання за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством.

Пунктом 9.2 розділу 9 договору постачання передбачено, що постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків, а споживач відшкодовує збитки, понесені постачальником, виключно у разі: порушення споживачем термінів розрахунків з постачальником - в розмірі, погодженому сторонами в цьому договорі.

Відповідно до пункту 9.3 розділу 9 договору постачання постачальник відшкодовує споживачу збитки, понесені споживачем у зв`язку з припиненням постачання електричної енергії споживачу оператором системи на виконання неправомірного доручення постачальника, в обсягах, передбачених ПРРЕЕ.

Згідно з пунктом 9.5 розділу 9 договору постачання порядок документального підтвердження порушень умов цього договору, а також відшкодування збитків встановлюється ПРРЕЕ.

Пунктом 13.1 розділу 13 договору постачання визначено, що цей договір приєднання споживача набирає чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ, та діє в частині здійснення розрахунків між сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 діб.

Відповідно до статті 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом.

Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг). У разі необгрунтованої відмови підприємця від укладення публічного договору він має відшкодувати збитки, завдані споживачеві такою відмовою.

Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

Умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов`язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 1 статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною 1 статей 641 Цивільного кодексу України визначено, що пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.

Відповідно до підпункту 3.4.1 пункту 4.4 розділу 3 ПРРЕЕ (в редакції чинній на дату укладення спірного договору) постачальник «останньої надії» повідомляє споживача про умови постачання, ціну на електричну енергію, а також про право споживача на вибір електропостачальника шляхом оприлюднення зазначеної у цьому пункті інформації на своєму офіційному вебсайті.

Згідно з підпунктом 3.4.2 пункту 3.4 розділу 3 ПРРЕЕ постачальник «останньої надії» надає послуги з постачання електричної енергії споживачам у разі: банкрутства, ліквідації попереднього електропостачальника; завершення строку дії ліцензії, зупинення або анулювання ліцензії з постачання електричної енергії споживачам попереднього електропостачальника; невиконання або неналежного виконання електропостачальником Правил ринку, Правил ринку НДН та ВДР, що унеможливило постачання електричної енергії споживачам; необрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання (припинення) договору з попереднім електропостачальником; в інших випадках, передбачених цими правилами.

Підпунктом 3.4.3 пункту 3.4 розділу 3 визначено, що постачальник «останньої надії» зобов`язаний постачати електричну енергію споживачам за ціною, що формується ним відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором. постачальник «останньої надії» зобов`язаний повідомляти споживача на своєму вебсайті або через засоби масової інформації про зміни тарифів (цін) у строки, визначені порядком формування ціни, за якою здійснює постачання електричної енергії споживачам постачальник «останньої надії». Споживачі постачальника «останньої надії» оплачують послуги з передачі та розподілу електричної енергії оператору системи передачі та оператору системи розподілу згідно з умовами укладених договорів про надання відповідних послуг.

Ціни, за якими здійснюється постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», мають бути економічно обґрунтованими, прозорими та недискримінаційними і не повинні перешкоджати конкуренції на ринку електричної енергії.

Ціна (тариф) на послуги постачальника «останньої надії» визначається за результатами конкурсу.

Якщо конкурс на визначення постачальника «останньої надії» не відбувся, ціна (тариф) на послуги тимчасово призначеного постачальника «останньої надії» встановлюється Регулятором згідно із затвердженою ним методикою та має враховувати економічно обґрунтовані витрати, пов`язані з особливим режимом роботи та ризиками від провадження діяльності постачальника «останньої надії», а також норму прибутку з урахуванням особливостей діяльності такого електропостачальника.

Відповідно до підпункту 3.4.4 пункту 3.4 розділу 3 ПРРЕЕ постачальник «останньої надії» здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

У цьому випадку покази засобу вимірювання визначаються постачальником послуг комерційного обліку на дату початку фактичного постачання електричної енергії в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.

Постачальник «останньої надії» постачає електричну енергію споживачу протягом строку, який не може перевищувати 90 днів. Після завершення зазначеного строку постачальник «останньої надії» припиняє електропостачання споживачу.

Про кінцевий строк постачання електричної енергії постачальник «останньої надії» має повідомляти споживача у виставлених рахунках кожні 30 днів. Повідомлення про припинення електропостачання надаються споживачу відповідно до процедури, передбаченої цими Правилами.

Якщо споживач постачальника «останньої надії» не уклав договір із новим електропостачальником по закінченню терміну договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», розподіл та постачання електричної енергії такому споживачу припиняється шляхом здійснення відключення електроустановки такого споживача.

Відповідно до підпункту 3.4.5 пункту 3.4 розділу 3 постачальник «останньої надії» складає та оприлюднює на своєму офіційному вебсайті щорічний звіт про господарську діяльність постачальника «останньої надії», який має містити інформацію про кількість споживачів постачальника «останньої надії», загальний обсяг поставленої електричної енергії та середню тривалість постачання.

Згідно з підпунктом 6.2.3 пункту 6.2 розділу 6 договору постачання визначено, що початком постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» вважається дата припинення постачання електричної енергії споживачу попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

Підпунктом 6.2.4 пункту 6.2 розділу 6 ПРРЕЕ визначено, що початком постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» є дата припинення постачання електричної енергії споживачу попереднім електропостачальником, яка визначається відповідно до вимог пунктів 6.2.2 та 6.2.3 цієї глави.

Адміністратор комерційного обліку повідомляє постачальника «останньої надії» в одноденний термін про перелік споживачів (за формою згідно з додатком 8 до цих Правил), які переходять до постачальника «останньої надії», не пізніше дати такого переходу.

У разі недотримання оператором системи (за умови виконання функцій адміністратора комерційного обліку) дати повідомлення постачальника «останньої надії» обсяги електричної енергії, спожиті таким споживачем, покладаються на адміністратора комерційного обліку до дати повідомлення, надісланого в установленому порядку, постачальнику «останньої надії».

Збитки, пов`язані з оплатою та адмініструванням втрат, які виникли внаслідок порушення цих Правил іншими учасниками роздрібного ринку, оператор системи відшкодовує, оформивши претензію цьому (цим) учаснику (учасникам) роздрібного ринку на відшкодування збитків у порядку, передбаченому розділом VIII цих Правил.

Відповідно до підпункту 6.2.5 пункту 6.2 розділу 6 ПРРЕЕ споживач має право до моменту його переведення на постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» (протягом 5 днів з дня повідомлення адміністратором комерційного обліку про його переведення на постачання електричної енергії постачальником «останньої надії») укласти договір з обраним електропостачальником або постачальником універсальних послуг (для споживачів, які мають на це право) шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником, або за згодою сторін на інших умовах, відмінних від тих, які містяться в комерційних пропозиціях, оприлюднених на офіційному сайті електропостачальника.

У такому разі обраний електропостачальник (постачальник універсальних послуг) має протягом дня з моменту укладення договору постачання електричної енергії споживачу (договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг) повідомити адміністратора комерційного обліку. Адміністратор комерційного обліку в той же день переводить такого споживача до обраного електропостачальника (постачальника універсальних послуг) шляхом внесення змін в одноденний строк до реєстрів точок комерційного обліку електропостачальника щодо обраного електропостачальника (постачальника універсальних послуг) та відповідного споживача, якому він почав здійснювати постачання електричної енергії, у порядку, визначеному цими Правилами, з одночасним повідомленням операторів системи.

Згідно з підпунктом 6.2.7 пункту 6.2 розділу 6 ПРРЕЕ після зміни електропостачальника на постачальника «останньої надії» споживач зобов`язаний невідкладно ініціювати початок процедури зміни електропостачальника у порядку, встановленому главою 6.1 цього розділу.

Пунктом 6.2.8 пункту 6.2 розділу 6 ПРРЕЕ постачальник «останньої надії» постачає електричну енергію споживачу протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Якщо споживач протягом 90 днів не укладе відповідний договір про постачання електричної енергії з іншим електропостачальником або договір купівлі-продажу електричної енергії на ринку електричної енергії, електроживлення його об`єкта (об`єктів) має бути припинено оператором системи.

У разі нездійснення оператором системи припинення електроживлення об`єкта (об`єктів) споживача через 90 днів з першого дня постачання йому електричної енергії постачальником «останньої надії», обсяги електричної енергії, спожитої цим споживачем, починаючи з 91 дня покладаються адміністратором комерційного обліку на втрати оператора системи.

Збитки, пов`язані з оплатою та адмініструванням втрат, які виникли внаслідок порушення цих Правил іншими учасниками роздрібного ринку, оператор системи відшкодовує, оформивши претензію цьому (цим) учаснику (учасникам) роздрібного ринку на відшкодування збитків у порядку, передбаченому розділом VIII цих Правил.

Відповідно до частини 11 статті 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» » (в редакції чинній на дату укладення спірного договору) постачальник «останньої надії» має повідомити споживачу умови постачання, ціни на електричну енергію, а також про право споживача на вибір електропостачальника. Постачальник «останньої надії» зобов`язаний оприлюднити зазначену інформацію на своєму офіційному веб-сайті.

Частиною 5, 6, 8, 11 частини 11 статті 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» (в редакції чинній на дату укладення спірного договору) визначено, що постачальник «останньої надії» зобов`язаний постачати електричну енергію споживачам за ціною, що формується ним відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором, та включає, зокрема, ціну купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії, ціну (тариф) на послуги постачальника «останньої надії» та ціну (тариф) на послуги оператора системи передачі. Постачальник «останньої надії» зобов`язаний повідомляти споживача на своєму веб-сайті або через засоби масової інформації про зміни тарифів (цін) у строки, визначені порядком формування ціни, за якою здійснює постачання електричної енергії споживачам постачальник «останньої надії». Споживачі постачальника «останньої надії» оплачують послуги з передачі та розподілу електричної енергії оператору системи передачі та оператору системи розподілу згідно з умовами укладених договорів про надання відповідних послуг.

Для забезпечення постачання електричної енергії споживачам постачальник «останньої надії» здійснює купівлю-продаж електричної енергії на ринку електричної енергії за вільними цінами. Методика (порядок) розрахунку ціни електричної енергії, що застосовується постачальником «останньої надії» при формуванні ціни постачання електричної енергії споживачам, затверджується Регулятором.

Ціни, за якими здійснюється постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», мають бути економічно обґрунтованими, прозорими та недискримінаційними і не повинні перешкоджати конкуренції на ринку електричної енергії.

Ціна (тариф) на послуги постачальника «останньої надії» визначається за результатами конкурсу.

У разі якщо конкурс на визначення постачальника «останньої надії» не відбувся, ціна (тариф) на послуги тимчасово призначеного постачальника «останньої надії» встановлюється Регулятором згідно із затвердженою ним методикою та має враховувати економічно обґрунтовані витрати, пов`язані з особливим режимом роботи та ризиками від провадження діяльності постачальника «останньої надії», а також норму прибутку з урахуванням особливостей діяльності такого електропостачальника.

Постачальник «останньої надії» здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», що затверджується Регулятором, та є публічним договором приєднання. Постачальник «останньої надії» оприлюднює відповідний договір на своєму офіційному веб-сайті.

Постачальник «останньої надії» здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

Постачальник регулятор затверджує примірний договір постачання електричної енергії споживачу, типовий договір постачання електричної енергії споживачу на умовах надання універсальної послуги та типовий договір постачання електричної енергії споживачу постачальником «останньої надії».

Таким чином, законодавством передбачено, що договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» укладається на підставі дій споживача щодо фактичного споживання електричної енергії (акцепт договору) та у зв`язку з не укладенням споживачем договору з іншим електропостачальником. У такому разі договір вважається укладеним з постачальником «останньої надії» у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником.

Судом встановлено, що Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (позивач) відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №1023-р від 12.12.2018 виконує функції постачальника «останньої надії», а Державне комунальне підприємство управління «Тепловодоканал» (відповідач) за даними Акціонерного товариства «Чернівціобленерго», який є оператором комерційного обліку відноситься до категорії споживачів, постачання електричної енергії яким здійснює постачальник «останньої надії» з 23-25.11.2021.

Суд виснує, що оскільки, відповідачем не укладено договору про постачання електричної енергії з іншим електропостачальником та здійснено споживання електричної енергії у постачальника (позивача) між Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (позивачем) та Державним комунальним підприємством управлінням «Тепловодоканал» (відповідачем) укладено публічний договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» (договір постачання) та комерційну пропозицію №5 від 08.10.2021 для постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», яка відповідно до пункту 1.1 договору постачання є додатком 1 до договору, тобто його невід`ємною частиною.

Додаток до договору - це документ, який містить доповнення, уточнення, додаткові роз`яснення, пояснення умов договору, перелік конкретних товарів, послуг тощо. Тобто, додаток до договору - це документ, який уточнює або більш детально розкриває зміст договірних умов. Додаток є невід`ємною частиною договору, якщо до нього здійснено безпосередню відсилку у договорі. Зазначене, узгоджується із правовим висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №917/265/18 від 31.05.2021.

Таким чином, посилання відповідача щодо не укладення договору та не укладення комерційної пропозиції з позивачем не узгоджуються із підпунктом 6.2.4 пункту 6.2 розділу 6 ПРРЕЕ згідно з яким початком постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» є дата припинення постачання електричної енергії споживачу попереднім електропостачальником, а відповідачем не надано доказів укладення у спірний період договору з іншим електропостачальником.

Відповідно до пункту 1.1 додатку 1 до договору постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» комерційної пропозиції №5 від 08.10.2021 для постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії» (далі - комерційна пропозиція) ціна, за якою здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії» (далі - ціна) формується згідно порядку формування ціни, за якою здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії», затвердженого постановою НКРЕКП №1179 від 05.10.2018 (далі - Порядок). Розрахунковий період календарний місяць, на який визначається ціна.

Пунктом 1.2 комерційної пропозиції визначено, що ціна для побутових споживачів (крім випадків застосування фіксованих цін на електричну енергію за рішенням Кабінету Міністрів України в рамках покладення спеціальних обов`язків) та непобутових споживачів, у тому числі малих непобутових споживачів, приєднаних до системи розподілу/МСР, приєднаної до системи розподілу, визначається за формулою: Ц(он) =1.25 * Ц(ф,РДН) + Т(Пер) + Т(он) грн/МВт.год (без ПДВ); де: 1.25 - -коефіцієнт, який враховує ризики від коливання цін на балансуючому ринку та ринку «на добу наперед»; Ц(ф,РДН) - середньозважена фактична ціна електричної енергії на ринку «на добу наперед» за перші 20 днів попереднього розрахункового періоду, грн/МВт.год; Т(Пер) - тариф на послуги з передачі електричної енергії, грн/МВт.год; Т(он) - тариф на послуги постачальника «останньої надії», грн/МВт.год.

Пунктом 1.3. комерційної пропозиції визначено, що 1.3. Ціна для побутових споживачів (крім випадків застосування фіксованих цін на електричну енергію за рішенням Кабінету Міністрів України в рамках покладення спеціальних обов`язків) та непобутових споживачів, приєднаних до системи передачі/МСР, приєднаної до системи передачі, визначається за формулою: Ц (он) =1.25 * Ц(ф,РДН) + Т(он), грн/МВт.год (без ПДВ), де: 1.25 - коефіцієнт, який враховує ризики від коливання цін на балансуючому ринку та ринку «на добу наперед»; Ц(ф,РДН) - середньозважена фактична ціна електричної енергії на ринку «на добу наперед» за перші 20 днів попереднього розрахункового періоду, грн/МВтгод; Т(он) - тариф на послуги постачальника «останньої надії», грн/МВт.год.

Відповідно до пункту 1.4 комерційної пропозиції ціна збільшується на податок на додану вартість в розмірі 20%.

Згідно з пунктом 1.5 комерційної пропозиції постачальник оприлюднює ціну на кожний розрахунковий період на власному вебсайті (www.uie.kiev.ua) не пізніше ніж за 1 день до її застосування за посиланням: - головна / постачальник «останньої надії» / ціни, за якими здійснюється постачання електроенергії споживачам постачальником останньої надії.

Пунктом 1.6 комерційної пропозиції передбачено, що сторони договору узгодили, що оприлюднені постачальником ціни на його вебсайті є невід`ємним додатком до цієї Комерційної пропозиції.

Відповідно до пункту 1.7 комерційної пропозиції постачальник оприлюднює порядок формування ціни на електричну енергію на вебсайті ДПЗД «Укрінтеренерго» (www.uie.kiev.ua) за посиланням: - головна / постачальник «останньої надії» / порядок формування ціни, за якою здійснюється постачання електроенергії споживачам постачальником останньої надії.

Згідно з пунктом 4.1 комерційної пропозиції споживач сплачує 100% від орієнтовної вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання споживачем рахунку.

У разі не отримання рахунку споживач зобов`язується здійснити 100% оплату самостійно (без рахунку) на поточний рахунок постачальника, зазначений у договорі, не пізніше ніж за 1 банківський (робочий) день до початку розрахункового періоду, виходячи з прогнозованого обсягу споживання електричної енергії у розрахунковому періоді та діючої у розрахунковому періоді ціни на електричну енергію.

Орієнтовна вартість розраховується шляхом множення прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на ціну, за якою здійснюється постачання електричної енергії постачальником. Прогнозований обсяг споживання електричної енергії визначається на підставі даних, отриманих постачальником від оператора системи розподілу (передачі) (далі - ОС).

Пунктом 4.2 комерційної пропозиції визначено, що остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому періоді здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої споживачем електричної енергії, зазначеної в акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ, або самостійно (без рахунку) не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду на поточний рахунок Постачальника, зазначений у договорі.

Відповідно до пункту 4.3 комерційної пропозиції рахунки вважаються отриманими споживачем належним чином у разі їх направлення особистим врученням (нарочним), із застосуванням послуг пошти на адресу споживача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та/або на адресу, надану ОС або споживачем постачальнику або засобами електронної пошти, відповідно до пункту 16.2. цієї комерційної пропозиції.

Датою отримання таких рахунків буде вважатися дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача на рахунку або супровідному листі, та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим або цінним листом).

У разі направлення рахунків електронною поштою або із застосуванням інших засобів електронного зв`язку, датою отримання таких рахунків буде вважатися дата відправлення Постачальником відповідного електронного повідомлення (лист, факс та інше).

Згідно з пунктом 4.4 комерційної пропозиції акт купівлі-продажу електричної енергії (надалі - акт купівлі-продажу) складається на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії споживачем.

Обсяг фактично спожитої електричної енергії споживачем визначається ОС, який виконує функції адміністратора комерційного обліку, в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії, а також тимчасовим порядком визначення обсягів купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії електропостачальниками та операторами систем розподілу на перехідний період, затверджений постановою НКРЕКП від 28.12.2018 року №2118.

Після завершення розрахункового періоду та отримання даних від ОС постачальник надсилає на адресу електронної пошти споживача скановану версію акту купівлі-продажу, підписаного зі свого боку.

Споживач в триденний термін після отримання сканованої версії акту купівлі-продажу зі свого боку підписує його та направляє скановану версію акту купівлі-продажу на адресу електронної пошти постачальника.

Оригінал акту купівлі-продажу у двох примірниках надсилається поштою на поштову адресу Споживача.

Підписаний з боку споживача один екземпляр оригіналу акту купівлі-продажу в триденний термін повертається на поштову адресу постачальника.

У разі наявності зауважень до акту купівлі-продажу, споживач оформлює протокол розбіжностей, в якому вказує обсяг електричної енергії, по якому є розбіжності. Уповноважені особи постачальника та споживача терміново проводять переговори з метою усунення розбіжностей, при цьому споживач або постачальник залучають ОС для врегулювання спірного питання. У разі якщо сторони договору не дійшли згоди у вирішенні суперечки, споживач вирішує спірне питання в порядку, що визначений кодексом комерційного обліку електричної енергії та іншими актами законодавства, що регулюють зазначені спірні відносини.

До усунення розбіжностей сторони договору керуються даними, що зазначені в акті купівлі-продажу, з подальшим коригуванням даних після врегулювання розбіжностей.

У разі неповернення споживачем підписаного зі свого боку одного екземпляру оригіналу акту купівлі-продажу у встановлені строки або його не підписання з боку споживача у встановлений термін, документ вважається узгодженим та підтвердженим споживачем та приймається постачальником як узгоджений.

За неповернення узгодженого споживачем акту купівлі-продажу постачальник має право застосувати штрафні санкції у вигляді штрафу у розмірі 2000,00 (дві тисячі) гривень за кожен факт порушення. Споживач зобов`язаний сплатити такий штраф протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання рахунку.

Документом, що підтверджує факт переходу права власності на електричну енергію від постачальника до споживача, є узгоджений сторонами акт купівлі-продажу оформлений відповідно до умов, визначених в цьому розділі.

Пунктом 4.5 комерційної пропозиції передбачено, що оплата здійснюється на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання постачальника, зазначений у договорі або рахунку.

Оплата за електричну енергію, спожиту споживачем у період з 01 січня 2019 року по 30 червня 2019 року (включно) здійснюється споживачем на окремий поточний рахунок із спеціальним режимом використання, зазначений у договорі або рахунку.

При здійснені оплати за електричну енергію споживач обов`язково зазначає у призначенні платежу номер, дату рахунку та період за який здійснюється оплата.

За наявності у споживача заборгованості за договором постачальник зараховує кошти, отримані від споживача, як погашення заборгованості за електричну енергію, поставлену в минулі періоди по договору, в порядку календарної черговості виникнення заборгованості незалежно від зазначеного споживачем призначення платежу. У разі перевищення суми платежу, що підлягає оплаті за розрахунковий період, надлишок отриманих коштів зараховується в рахунок оплати наступного розрахункового періоду

Відповідно до пункту 5.1 комерційної пропозиції споживачі постачальника «останньої надії» оплачують послуги з передачі та розподілу електричної енергії оператору системи передачі та оператору системи розподілу згідно з умовами укладених договорів про надання відповідних послуг.

Згідно з пунктом 6.1 комерційної пропозиції за внесення передбачених умовами договору платежів з порушенням термінів, визначених даною комерційною пропозицією, постачальник має право нарахувати споживачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Споживач зобов`язується сплатити пеню на підставі рахунку та/або вимоги (претензії) постачальника.

Нарахування пені та інших видів відповідальності, що визначені законом та цим договором (15 % річних, інфляція) за невиконання грошового зобов`язання на підставі отриманого споживачем рахунку, починається на наступний день після закінчення терміну, встановленого договором на оплату рахунку.

У разі відсутності доказу вручення рахунку споживачу, пеня та інші види відповідальності визначені законом та цим договором (15 % річних, інфляція) за невиконання грошового зобов`язання за цим Договором починають нараховуватися Постачальником з 21 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.

Пунктом 7.1 комерційної пропозиції визначено, що за необхідності коригування графіку споживання, споживач зобов`язаний за 15 днів до початку розрахункового періоду повідомити постачальника та надати уточнений Графік споживання.

У випадку ненадання споживачем постачальнику графіку споживання, Постачальник визначає прогнозований обсяг споживання електричної енергії на підставі даних добового погодинного споживання електричної енергії споживачем, отриманих від ОС. У випадку ненадання ОС графіку споживання на розрахунковий період, постачальник визначає прогнозований обсяг споживання електричної енергії в обсязі « 0» (нуль) кВт*год на весь розрахунковий період.

Відповідно до пункту 13.1 комерційної пропозиції сторони договору домовились, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання або неналежне виконання зобов`язання припиняється через один рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Сплата штрафних санкцій (штраф, пеня) не звільняє споживача від обов`язку відшкодувати постачальнику в повному обсязі збитки, спричинені порушенням умов Договору.

Згідно з пунктом 14.1 комерційної пропозиції керуючись статтею 259 ЦК України сторони договору домовились встановити в цьому договорі збільшений строк позовної давності: строк загальної позовної давності щодо вимог про стягнення боргу тривалістю п`ять років; строк спеціальної позовної давності щодо вимог про стягнення штрафних санкцій (штраф, пеня) тривалістю п`ять років.

Пунктом 15.1 комерційної пропозиції визначено, що цей договір набирає чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ.

З моменту набрання чинності (акцептування) цього договору споживач підтверджує згоду на обробку його персональних даних та можливу їх передачу третім особам згідно з чинним законодавством, у тому числі, але не виключно щодо кількісних та/або вартісних обсягів наданих за Договором послуг та з метою забезпечення постачальником можливості реалізації прав споживача, передбачених п. 4.22. ПРРЕЕ.

Цей договір діє в частині розрахунків між сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 календарних днів.

Якщо споживач протягом 90 календарних днів не укладе відповідний договір про постачання з іншим електропостачальником або договір купівлі-продажу електричної енергії на ринку електричної енергії, електроживлення його об`єкта (об`єктів) має бути припинено ОС за зверненням Постачальника.

Відповідно до пункту 16.1 комерційної пропозиції інформування споживача, з яким укладено договір, про зміни в умовах договору, про закінчення терміну його дії, зміну цін, надсилання рахунків на оплату (із вкладенням сканованої копії рахунку у форматі PDF), попереджень про припинення постачання електричної енергії (із вкладенням сканованої копії попередження у форматі PDF) також може здійснюватися шляхом надсилання інформації/документів засобами електронного зв`язку на електронну адресу споживача.

Згідно з пунктом 16.2 комерційної пропозиції у випадку надсилання повідомлень і документів електронною поштою сторони договору використовують наступні адреси електронної пошти: постачальника - pon@uie.kiev.ua; споживача - зазначена на вебсайті споживача та/або надана постачальнику споживачем у будь-який спосіб (офіційним листом, в довільній формі на адресу постачальника, телефонограмою), та/або надана постачальнику оператором системи розподілу (передачі).

Такі документи вважаються направленими однією стороною та офіційно отриманими іншою стороною без додаткового оформлення на паперовому носії.

Відповідно до комерційної пропозиції додатками даної комерційної пропозиції: додаток 1 - погодинний графік споживання електричної енергії (форма - зразок для споживача, крім індивідуальних побутових споживачів); додаток 2 - ціни, за якими здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії» (щомісячно оприлюднюються на вебсайті постачальника «останньої надії»).

Дана комерційна пропозиція є чинною з 01.11.2021р.

На виконання договору постачання, за даними оператора системи розподілу Акціонерного товариства «Чернівціобленерго» на підставі звіту щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника «останньої надії» Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», які приєднані до електричних мереж або відносяться до території ліцензованої діяльності оператора системи розподілу (передачі) за листопад 2021 року відповідачу позивачем складено рахунок №000014271932/23/О11/23614 від 09.12.2021 та акт купівлі-продажу електроенергії до договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» між постачальником Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» та Державним комунальним управлінням «Тепловодоканал» за листопад 2021 року від 30.11.2021 на обсяг споживання електричної енергії 17886,00 кВт/год на суму 102736,82 грн, який позивачем направлено 15.12.2021, а відповідачем отримано 23.12.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0100100264999.

Відтак, позивачем здійснено направлення рахунку та акту купівлі-продажу електричної енергії, які отримані відповідачем засобами поштового зв`язку. Разом з цим, у матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем спожитої електричної енергії.

На виконання договору постачання, за даними оператора системи розподілу АТ «Чернівціобленерго» на підставі звіту щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника «останньої надії» Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», які приєднані до електричних мереж або відносяться до території ліцензованої діяльності оператора системи розподілу (передачі) за грудень 2021 року відповідачу позивачем складено рахунок №000014271932/23/О12/24653 від 13.01.2022 та акт купівлі-продажу електроенергії до договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» між постачальником Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» та Державним комунальним управлінням «Тепловодоканал» за грудень 2022 року від 31.12.2021 на обсяг споживання електричної енергії 81975,00 кВт/год на суму 543724,44 грн, який відповідачем отримано 04.02.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0100100269923.

Відтак, позивачем здійснено направлення рахунку №000014271932/23/О12/24653 від 13.01.2022 та акту купівлі-продажу електричної енергії за грудень 2022 року від 31.12.2021, які отримані відповідачем засобами поштового зв`язку. Разом з цим, у матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем спожитої електричної енергії.

На виконання договору постачання, за даними оператора системи розподілу АТ «Чернівціобленерго» на підставі звіту щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника «останньої надії» ДПЗД «Укрінтеренерго», які приєднані до електричних мереж або відносяться до території ліцензованої діяльності оператора системи розподілу (передачі) за січень 2022 року відповідачу позивачем складено рахунок №000014271932/23/О01/25437 від 10.02.2022 та акт купівлі-продажу електроенергії до договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» між постачальником Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» та Державним комунальним управлінням «Тепловодоканал» за січень 2022 року від 31.01.2022 на обсяг споживання електричної енергії 116329,00 кВт/год на суму 648434,59 грн, який позивачем направлена на електронну пошту: Q123.4@ukr.net.

Судом встановлено, що позивачем здійснено направлення розрахунку №000014271932/23/О01/25437 від 10.02.2022 та акту купівлі-продажу електричної енергії за січень 2022 року від 31.01.2022 на електрону адресу: Q123.4@ukr.net, яка не є офіційною електронною адресою відповідача згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань, а позивачем не надано доказів, що ця електронна адреса повідомлена відповідачем, як інший засіб зв`язку. Водночас, відповідно до пункту 4.1 комерційної пропозиції у разі неотримання споживачем рахунку, останній зобов`язується здійснити 100% оплату самостійно (без рахунку) на поточний рахунок постачальника, що зазначений в договорі постачання, не пізніше ніж за 1 (банківський) день до початку розрахункового періоду, виходячи з прогнозованого обсягу споживання електричної енергії у розрахунковому періоді та діючої у розрахунковому періоді ціни на електричну електроенергію.

На виконання договору постачання, за даними оператора системи розподілу Акціонерного товариства «Чернівціобленерго» на підставі звіту щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника «останньої надії» ДПЗД «Укрінтеренерго», які приєднані до електричних мереж або відносяться до території ліцензованої діяльності оператора системи розподілу (передачі) за січень 2022 року відповідачу позивачем складено рахунок №000014271932/23/О02/28909 від 04.04.2022 та акт купівлі-продажу електроенергії до договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» між постачальником Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» та Державним комунальним управлінням «Тепловодоканал» за лютий 2022 року від 28.02.2022 на обсяг споживання електричної енергії 92017,00 кВт/год на суму 493454,41 грн, який позивачем направлена на електронну пошту: Q123.4@ukr.net.

Судом встановлено, що позивачем здійснено направлення розрахунку №000014271932/23/О02/28909 від 04.04.2022 та акту купівлі-продажу електричної енергії за за лютий 2022 року від 28.02.2022 на електрону адресу Q123.4@ukr.net, яка не є офіційною електронною адресою відповідача згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань, а позивачем не надано доказів, що ця електронна адреса повідомлена відповідачем, як інший засіб зв`язку. Водночас, відповідно до пункту 4.1 комерційної пропозиції у разі неотримання споживачем рахунку, останній зобов`язується здійснити 100% оплату самостійно (без рахунку) на поточний рахунок постачальника, що зазначений в договорі постачання, не пізніше ніж за 1 (банківський) день до початку розрахункового періоду, виходячи з прогнозованого обсягу споживання електричної енергії у розрахунковому періоді та діючої у розрахунковому періоді ціни на електричну електроенергію.

Відповідно до розрахунку заборгованості за спожиту електричну енергію станом на 26.05.2026 Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» за даними ОСР Акціонерним товариством «Чернівціобленерго» Державному комунальному управлінню «Тепловодоканал» нараховано заборгованість за спожиту електричну енергію за 308207 кВт.год на суму 1788350,26 грн.

Особливості визначення кількості (обсягів), якості, строків, ціни та порядку розрахунків за договором постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії».

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з статтею 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до статті 16 Цивільного кодексу України, способами захисту права, зокрема є - примусове виконання обов`язку в натурі та відшкодування збитків або інші способи відшкодування майнової шкоди.

У відповідності до частини 2 статті 2 Закону України «Про ринок електричної енергії» основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносин між ними визначаються нормативно-правовими актами, що регулюють впровадження цього Закону, зокрема: кодексом комерційного обліку та правилами роздрібного ринку.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про постачання електричної енергії споживачу.

За таких обставин, суд доходить висновку, що позивачем як постачальником виконано прийняті на себе зобов`язання з продажу електричної енергії у відповідності до умов договору постачання в обсягах та на суму, що зазначені в актах приймання-передачі електричної енергії, а відповідачем, у свою чергу, придбано у позивача вироблену електричну енергію у вказаних обсягах без будь-яких зауважень.

Таким чином, судом встановлено, що Державним комунальним підприємством управлінням «Тепловодоканал» у період листопада 2021 - лютого 2022 року не здійснено своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії Державному підприємству зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» за договором про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» на загальну суму 1788350,26 грн. У матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надані докази сплати заборгованості.

Стороною відповідача заявлено про застосування строків позовної давності, а відтак суд зазначає наступне.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України), а для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі (ч.1 ст.259 ЦК України).

Відповідно до ч.5 ст.261 ЦК України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

У відповідності до вимог ст.263 ЦК України перебіг позовної давності зупиняється: 1) якщо пред`явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила); 2) у разі відстрочення виконання зобов`язання (мораторій) на підставах, встановлених законом; 3) у разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акта, який регулює відповідні відносини; 4) якщо позивач або відповідач перебуває у складі Збройних Сил України або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан. У разі виникнення обставин, встановлених частиною першою цієї статті, перебіг позовної давності зупиняється на весь час існування цих обставин. Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

Постановою КМУ №211 від 11.03.2020 року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID 19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено карантин з 12.03.2020 року на всій території України. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 року №540-IX) було визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID 19), строки, визначені ст.ст.257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України та строки визначені ГК України, а саме ст.ст.232, 269, 322, 324 продовжуються на строк дії такого карантину.

Згідно з приписами п.12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, під час дії карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст.ст.257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою КМУ від 27.06.2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID 19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» карантин був скасований з 30.06.2023 року.

Згідно з приписами пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року №2102-IX, який в подальшому бу продовжено і триває до цього часу, перебіг позовної давності, визначений цим кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Слід зазначити, що відновлення строків позовної давності відбулось 04.09.2025 року на підставі Закону України від 14.05.2025 року №4434-IX Про внесення зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності.

Відповідно до пункту 15.1 комерційної пропозиції №5 від 08.10.2021 для постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії» та керуючись ст.259 ЦК України сторони договору домовились встановити в цьому договорі збільшений строк позовної давності: строк загальної позовної давності щодо вимог про стягнення боргу тривалістю п`ять років; строк спеціальної позовної давності щодо вимог про стягнення штрафних санкцій (штраф, пеня) тривалістю п`ять років.

Відтак, оскільки, позивач звернувся до суду з позовною заявою вх. №2465 15.06.2026, водночас умовами комерційної пропозиції продовжено строк позовної давності на п`ять років для стягнення боргу та штрафних санкцій та з урахуванням зупинення строків позовної давності на час дії карантину та воєнного стану - позивачем не пропущено строк позовної давності щодо заявлених вимог про стягнення заборгованості, пені, 15% річних та інфляційних втрат.

Згідно з положеннями частин 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.

Згідно з приписами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з пунктом 6.1 комерційної пропозиції за внесення передбачених умовами договору платежів з порушенням термінів, визначених даною комерційною пропозицією, постачальник має право нарахувати споживачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. споживач зобов`язується сплатити пеню на підставі рахунку та/або вимоги (претензії) постачальника.

Нарахування пені та інших видів відповідальності, що визначені законом та цим договором (15 % річних, інфляція) за невиконання грошового зобов`язання на підставі отриманого споживачем рахунку, починається на наступний день після закінчення терміну, встановленого договором на оплату рахунку.

У разі відсутності доказу вручення рахунку споживачу, пеня та інші види відповідальності визначені законом та цим договором (15 % річних, інфляція) за невиконання грошового зобов`язання за цим договором починають нараховуватися постачальником з 21 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.

Відповідно до протоколу розрахунку за типом заборгованості пеня станом на 01.06.2026 позивачем відповідачу нараховано пеню в сумі 6533,18 грн за період 31.12.2021-23.02.2022, тобто в межах строків позовної давності.

Щодо посилання відповідача на постанову НКРЕКП від 25.02.2022 №332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії» суд зазначає наступне.

Пункт 16 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії» вперше викладено 27.02.2022 у редакції «зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування».

До моменту викладення пункту 16 у вище згаданій редакції, він був викладений у пункті 5 у постанові НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії» вперше викладено 26.04.2022 у такій редакції « Рекомендувати учасникам ринку електричної енергії на період дії особливого періоду зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії»», тобто після укладення сторонами договору постачання та комерційної пропозиції.

Водночас, судом встановлено, що позивачем здійснено нарахування пені у період 31.12.2021 - 23.02.2022, тобто до надання рекомендацій учасникам ринку електричної енергії на період дії особливого періоду зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій у пункті 15 у редакції 27.02.2022 чи зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування у пункті 16 у редакції з 26.04.2022 у постанові НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії».

Відтак, враховуючи норми постанови НКРЕКП № 332 від 25.02.2022, де йдеться саме про рекомендований характер зупинення нарахувань у особливий період чи період воєнного стану та 30 днів після його припинення або скасування, відсутні підстави щодо розповсюдження її дії на спірні правовідносини, які виникли у період 31.12.2021-23.02.2022. тобто до моменту прийняття НКРЕКП № 332 від 25.02.2022.

Наведене узгоджується із правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 26.06.2024 у справі № 908/818/22, від 02.07.2024 у справі № 908/815/22, від 03.07.2024 у справі № 908/816/22, від 03.07.2024 у справі № 908/817/22, від 12.09.2024 у справі № 910/4264/22, положення підпункту 16 пункту 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 щодо настанови про зупинення на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування стосуються виключно нарахування та стягнення штрафних санкцій саме за цей період та, відповідно, їх дія не може бути поширена щодо штрафних санкцій, право на нарахування яких виникло раніше.

З огляду на викладене суд відхиляє доводи відповідача щодо наявності підстав для відмови у стягненні штрафних санкцій у вигляді пені на підставі підпункту 16 пункту 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332.

При вирішенні питання про зменшення розміру штрафних санкцій суди також беруть до уваги як обставини, прямо визначені у статті 233 Господарського кодексу України та статті 551 Цивільного кодексу України, так і інші обставини, на які посилаються сторони і які мають бути доведені ними. Найчастіше судами враховуються такі обставини (постанови Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі №916/3211/16, від 26 січня 2021 року у справі №922/4294/19, від 24 лютого 2021 року у справі №924/633/20, від 16 березня 2021 року у справі № 922/266/20):

- ступінь виконання зобов`язання боржником (співвідношення між сумою простроченого зобов`язання та загальною сумою зобов`язання);

- причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання;

- тривалість прострочення виконання;

- наслідки порушення зобов`язання для кредитора;

- поведінку боржника (системність порушення, чи навпаки - порушення з боку боржника мало винятковий характер; намагання/зусилля боржника погасити борг або погашення основної заборгованості на момент звернення до суду, намагання врегулювати спір в досудовому порядку, звернення з пропозиціями про реструктуризацію боргу до кредитора);

- поведінку кредитора;

- майновий стан кредитора та боржника (наявність збитків, заборгованості по виплаті заробітної плати);

- негативні наслідки стягнення неустойки з боржника, які можуть настати для нього та третіх осіб (трудового колективу, населення); ризики настання неплатоспроможності боржника;

- статус боржника, предмет діяльності боржника (забезпечення оборонних потреб, безпеки та здоров`я населення);

- майнові, а також інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.

Втім, закон не містить вичерпного переліку обставин, які можуть бути враховані судом при зменшенні розміру неустойки, тому боржник і кредитор мають право посилатися й на інші обставини, які мають довести, а суд оцінити при ухваленні рішення.

Суд не зобов`язаний встановлювати всі можливі обставини, які можуть вплинути на зменшення штрафних санкцій; це не входить в предмет доказування у справах про стягнення штрафних санкцій.

Отже, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи із інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначного прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності в законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Аналогічна правова позиція наведена постанові Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі №916/880/20.

Суд перевірив розрахунок позивача щодо нарахування пені і встановив, що розрахунок позивача є арифметично та методологічно правильним, виконаним відповідно до умов договору та чинного законодавства, а сума 6553,18 грн є співмірнною відносно суми заборгованості 1788350,26 грн за невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань з оплати вартості спожитої електричної енергії, у зв`язку із чим розмір пені не підлягає зменшенню.

Відповідно до вимог частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Пунктом 6.1 комерційної пропозиції встановлена встановлений інший розмір відсотків річних, аніж встановлений ч. 2 ст. 625 ЦК України (3% річних), а саме 15%.

Позивачем нараховано за період з 31.12.2021 до 31.05.2026 за рахунком №00014271932/23/О11/23614, 12.02.2022-31.05.2026 за рахунком №№00014271932/23/О12/24653, 16.04.2022-31.05.2026 за рахунком №№00014271932/23/О01/25437, 16.04.2022-31.05.2026 за рахунком №№00014271932/23/О02/28909 - 15% річних на загальну суму 1126107,90 грн.

Суд перевіривши розрахунок 15% річних встановив, що нарахування здійснені за більш ніж за 4,5 роки, є арифметично правильним та обґрунтованим, що узгоджується із правовою позицією Великої Палата Верховного Суду викладеною у постанові від 02.07.2025 у справі №903/602/24, а відтак вимога про стягнення інфляційних втрат та 15% річних за вищезазначений період є правомірною.

Водночас, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18 зазначено, що з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 року у справі №902/471/18 зауважила, що з огляду на очевидну неспівмірність заявлених до стягнення сум санкцій у вигляді штрафу, пені і процентів річних, враховуючи, що не є справедливим, коли наслідки невиконання боржником зобов`язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов`язання, справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам справи, які мають юридичне значення, та наведеним критеріям, є обмежити розмір санкцій які присуджені до стягнення.

Однак, виходячи з цієї постанови, зменшення судом заявлених до стягнення відсотків річних, нарахованих на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, є правом, а не обов`язком суду й може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку, за наслідками оцінки обставин справи та наданих учасниками справи доказів. Тому у питаннях підстав для зменшення судом відсотків річних, нарахованих на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, не може бути подібних правовідносин, оскільки кожного разу суд вирішує це питання на власний розсуд з огляду на конкретні обставини, якими обумовлене таке зменшення.

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 року у справі №910/14524/22.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2025 року у справі №903/602/24 викладена така правова позиція: «суд при визначенні розміру, до якого можна зменшити проценти річних, обмежений нормою ч. 2 ст. 625 ЦК, яка визначає, що боржник має сплатити кредитору 3% річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) від простроченої суми. Відтак, розмір процентів річних, який становить законодавчо встановлений розмір 3% річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом), не підлягає зменшенню судом».

Відповідно до сталої судової практики Верховного Суду, штрафні санкції не можуть мати карального характеру, а повинні виконувати лише компенсаційну функцію для захисту інтересів кредитора від невиконання зобов`язань боржником.

У пунктах 105-107 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі №910/4518/16 зазначено, що загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою.

Отже, саме три проценти річних є законодавчо встановленим розміром процентів річних, які боржник повинен сплатити у разі неналежного виконання грошового зобов`язання. Три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) є мінімальним розміром процентів річних, на які може розраховувати кредитор у разі неналежного виконання зобов`язання боржником. Тому зменшення судом процентів річних можливе лише до такого розміру, тобто не менше ніж три проценти річних.

В даному випадку позивачем заявлено до стягнення з відповідача 15% річних у сумі 1126107,90 грн, що складає 62,97% від суми заборгованості 1788350,26 грн.

З огляду на неспівмірність заявленої до стягнення суми відсотків річних, враховуючи звіт про фінансовий стан Державного комунального підприємства управління «Тепловодоканал» за 2021-2026 роки, яким підтверджується складне матеріальне становище товариства, довідку про стан дебіторської заборгованості населення по водопостачанню та водовідведенню яка складає 1935509,30 грн станом на 01.06.2026, суд вважає справедливим, пропорційним і таким, що відповідає обставинам цієї справи, зменшити розмір відсотків річних до 3% річних.

На думку суду, стягнення заявленої суми 15% річних за таких умов є нерозумним з огляду на непропорційність наслідкам правопорушення, адже матиме наслідком не компенсацію майнових втрат позивача, а його збагачення за рахунок відповідача, що несправедливо відносно нього.

Таким чином, за рахунком №000014271932/23/О11/23614 від 09.12.2021 та актом купівлі-продажу електроенергії до договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» між постачальником Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» та Державним комунальним управлінням «Тепловодоканал» за листопад 2021 року від 30.11.2021 на обсяг споживання електричної енергії 17886,00 кВт/год на суму 102736,82 грн з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 13611,90 грн 3% річних; за рахуноком №000014271932/23/О12/24653 від 13.01.2022 та актом купівлі-продажу електроенергії до договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» між постачальником Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» та Державним комунальним управлінням «Тепловодоканал» за грудень 2022 року від 31.12.2021 на обсяг споживання електричної енергії 81975,00 кВт/год на суму 543724,44 грн з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 70118,10 грн 3% річних; за рахуноком №000014271932/23/О01/25437 від 10.02.2022 та актом купівлі-продажу електроенергії до договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» між постачальником Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» та Державним комунальним управлінням «Тепловодоканал» за січень 2022 року від 31.01.2022 на обсяг споживання електричної енергії 116329,00 кВт/год на суму 648434,59 грн з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 80263,78 грн 3% річних; за рахуноком №000014271932/23/О02/28909 від 04.04.2022 та актом купівлі-продажу електроенергії до договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» між постачальником Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» та Державним комунальним управлінням «Тепловодоканал» за лютий 2022 року від 28.02.2022 на обсяг споживання електричної енергії 92017,00 кВт/год на суму 493454,41 грн з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 61080,18 грн 3% річних, що у своїй сукупності становить 225073,96 грн.

Таким чином, судом зменшено проценти річних саме до передбаченого статтею 625 ЦК України розміру 3% річних, що становить 225073,96 грн.

Щодо зменшення інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Інфляція - це знецінювання грошей і безготівкових коштів, що супроводжується ростом цін на товари і послуги (Методологічні положення щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на спожиті товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін, затверджені наказом Державного комітету статистики України від 14 листопада 2006 року № 519).

Інфляційні втрати є наслідком інфляційних процесів в економіці, вони об`єктивно виникають унаслідок знецінення грошових коштів, а їх стягнення є компенсацією за понесені втрати.

Компенсація кредитору інфляційних втрат згідно з положеннями частини другої статті 625 Цивільного кодексу України є мінімальною гарантією захисту його інтересів, яка забезпечує збереження цінності грошових коштів протягом прострочення оплати боржником відповідних товарів, робіт чи послуг.

Верховний Суд у своїй практиці послідовно дотримується правової позиції щодо неможливості зменшення розміру інфляційних втрат - висновки про це викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05 жовтня 2023 року у справі № 904/4334/22, від 24 січня 2024 року у справі № 917/991/22, від 01 жовтня 2024 року у справі № 910/18091/23 та від 05 листопада 2024 року у справі № 902/43/24, а також у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13 березня 2024 року у справі № 712/4975/22.

З огляду на наведене доводи відповідача про те, що суд за певних обставин може зменшити розмір інфляційних втрат, є необґрунтованими.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку, що позов Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» до Державного комунального підприємства управління «Тепловодоканал» про стягнення заборгованості - 3745446,91 грн необхідно задовольнити частково.

Згідно із статтею 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із задоволенням позову в повному обсязі, судовий збір у розмірі 44945,36 грн покладається на відповідача та підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 129, 194, 196, 219, 222, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 85, код 19480600) до Державного комунального підприємства управління «Тепловодоканал» (60236, Чернівецька обл, м. Новодністровськ, Промбаза, код 14271932) про стягнення заборгованості у сумі 3745446,91 грн - задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного комунального підприємства управління «Тепловодоканал» (60236, Чернівецька обл, м. Новодністровськ, Промбаза, код 14271932) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 85, код 19480600) - 2844412,97 грн заборгованості (з яких: 1788350,26 грн основної заборгованості, 6553,18 грн пені, 225073,96 грн 3% річних, 824435,57 грн інфляційних втрат) та 44945,36 грн судового збору.

5. З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 26.10.2026.

Суддя О.В. Гончарук