Рішення № 140913927, 15.10.2026, Доманівський районний суд Миколаївської області

Доманівський районний суд Миколаївської області

Справа № 475/1032/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

15 жовтня 2026 р.с-ще Доманівка

Доманівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Кащака А.Я.,

за участі секретаря судового засідання Куш О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Доманівка цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

ТОВ «ЮНІТ-КАПІТАЛ» звернулось до Доманівського районного суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. У позовній заяві представник позивача просить суд стягнути з відповідачки на користь ТОВ «ЮНІТ-КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором №LM430565445 від 29.10.2025 року у розмірі 14784 гривні 88 копійки та понесені судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача зазначила, що 29.10.2025 року між ТОВ «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ» та було укладено кредитний договір №LM430565445 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідно до умов кредитного договору ТОВ «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ» зобов`язалося надати позичальнику кредит, а позичальник зобов`язався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, в строки та на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту. ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого станом на дату цієї вимоги заборгованість за кредитним договором складає 14784 гривні 88 копійок.

31.12.2025 року між ТОВ «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ» та ТОВ «ТАЛІОН-ПЛЮС» було укладено Договір факторингу №ОК-ТП/68, відповідно до умов якого ТОВ «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ» відступило ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» свої права грошової вимоги до боржників за кредитним договором. Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання Договору факторингу 1 підписали Реєстр прав вимоги №Б/Н від 31.12.2025 року, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі, зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

29.04.2026 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ЮНІТ-КАПІТАЛ» було укладено Договір факторингу №29/0426-01, відповідно до умов якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступило ТОВ «ЮНІТ-КАПІТАЛ» свої права грошової вимоги до боржників за кредитним договором. ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ЮНІТ-КАПІТАЛ» на виконання Договору факторингу 2 підписали Реєстр прав вимоги №1 від 29.12.2026 року до Договору факторингу 2, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ЮНІТ-КАПІТАЛ» відступлено право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором у розмірі, зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

ОСОБА_1 було повідомлено про заміну кредитора в зобов`язанні щодо виконання договірних зобов`язань повідомленням про заміну кредитора в зобов`язанні.

В порушення умов кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач ОСОБА_1 не виконав свого зобов`язання з повернення кредитних коштів, оскільки після відступлення права грошової вимоги останній не здійснив жодного платежу для погашення заборгованості ані первісному кредитору, ані позивачу.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 відповідно до розрахунку заборгованості становить 17434 гривні 88 копійка, в тому числі заборгованість по кредиту - 5300 гривень 00 копійок, заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом 9166 гривень 88 копійки, заборгованість за штрафними санкціями 2650 гривень 00 копійок, заборгованості за комісією 318 гривень 00 копійок. Окрім того, представник позивача у позовній заяві зазначає, що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 14784 гривні 88 копійки.

Оскільки на даний час відповідач ухиляється від виконання зобов`язання шляхом погашення заборгованості за вищевказаним кредитним договором, а позивач позбавлений можливості відновити своє порушене право у позасудовому порядку, останній наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи

Представник позивача ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» - Кукса Карина Олександрівна у судове засідання не з`явилася, однак позовна заява містить клопотання про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи по суті, що підтверджується матеріалами справи, та не надав у встановлений судом строк відзиву до суду.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Доманівського раойнного суду Миколаївської області від 06.08.2026 року відкрито провадження у цивільній справі та розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Суд вважає, що відповідач не з`явився у судове засідання без поважних причин, а тому, керуючись положеннями ст.280 ЦПК України, справу слід розглянути за відсутності відповідача з постановленням заочного рішення.

Судом на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІV.Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Судом встановлено, що 29.10.2025 року між ТОВ «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ» та укладено кредитний договір №LM430565445 у формі електронного документа з використанням електронного підпису «ZQMC-7289».

Відповідно до умов кредитного договору ТОВ «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ» зобов`язалося надати позичальнику кредит, а позичальник зобов`язався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, в строки та на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 договору за цим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у формі кредитної лінії, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Оптимальні кредити» (далі Правила). Загальний розмір наданого одразу після укладення цього договору кредиту 5300,00 грн та додаткові суми грошових коштів, що можуть бути надані шляхом переказу додаткових траншів позичальнику в межах встановленого кредитного ліміту 6300,00 грн.

Згідно з п.п. 2.3, 2.4 договору кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором у розмірі, що дорівнює загальному розміру кредиту 29.10.2025 року (що є датою надання кредиту). Другий та решта траншів за договором можуть бути надані позичальнику протягом дисконтного періоду кредитування на умовах передбачених цим договором.

Строк дисконтного періоду користування складає 30 днів від дати отримання позичальником першого траншу (п. 3.1 договору).

Відповідно до п.п. 8.2, 8.3, 8.7.1 проценти за користування кредитом є платою за користування позичальником наданою йому сумою грошових коштів, належних кредитодавцю. Процентна ставка за користування кредитом є базовою процентною ставкою. У разі якщо позичальник не здійснить повного дострокового погашення всієї суми кредиту протягом дисконтного періоду кредитування, то зобов`язання позичальника по оплаті процентів за користування кредитом визначаються шляхом множення базової процентної ставки на фактичну кількість днів користування кредитом (від дати видачі першого траншу до закінчення строку дії договору чи його дострокового розірвання). Базова процентна ставка складає 0,98% в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, що становить 357,70% річних. За період від 29.10.2025 року до 28.11.2025 року (включно) кредитодавець надає позичальнику знижку в розмірі 65,31% від розміру базової процентної ставки, відповідно до чого розрахунок витрат за кредитом може здійснюватися за дисконтною процентною ставкою 0,34% від суми кредиту за кожний день користування ним, що становить124,10% річних.

Згідно з п. 8.5 договору розмір комісії, що нараховується за надання першого траншу за цим договором становить 318,00 грн.

Відповідно до даного договору кредитної лінії первісний кредитор надав відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти на його банківську карту № НОМЕР_1 в загальній сумі 5300,00 грн, що підтверджується довідками про ініціювання платіжних операцій, а також випискою про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_1 , витребуваною судом з АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

31.12.2025 року між ТОВ «Оптимальні кредити» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № ОК-ТП/68, відповідно до умов якого ТОВ «Оптимальні кредити» зобов`язалося відступити ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги за переліком у реєстрі прав вимоги.

Так, відповідно до реєстру прав вимоги від 31.12.2025 року до вказаного договору факторингу ТОВ «Таліон Плюс» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № LM430565445 від 31.12.2025 року на загальну суму 17434,88 грн, з яких: заборгованість по основному боргу 5300,00 грн, заборгованість по відсотках 9166,88 грн, заборгованість по комісії 318,00 грн, заборгованість по неустойці 2650,00 грн, що також підтверджується розрахунком заборгованості ТОВ «Оптимальні кредити».

29.04.2026 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 29/0426-01, згідно з умовами якого ТОВ «Таліон Плюс» зобов`язалося відступити ТОВ «Юніт Капітал» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги.

Так, відповідно до реєстру прав вимоги № 1 від 29.04.2026 року до вказаного договору факторингу ТОВ «Юніт Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № LM 430565445 від 29.10.2025 року на загальну суму 17434,88 грн, з яких: заборгованість по основному боргу 5300,00 грн, заборгованість по відсотках 9166,88 грн, заборгованість по комісії 318,00 грн, заборгованість по неустойці 2650,00 грн, що також підтверджується розрахунком заборгованості ТОВ «Таліон Плюс» та випискою з особового рахунку за кредитним договором ТОВ «Юніт Капітал».

Окрім того, представник позивача у позовній заяві зазначає, що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 2650 гривні 00 копійки.

Станом на день звернення до суду заборгованість непогашена, відповідач ухиляється від виконання взятих на себе зобов`язань, строк за якими настав, оскільки відсутні відомості про погашення заборгованості первісному кредитору та його правонаступнику.

V. Оцінка суду

Положеннями ст.11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно зі ст.ст.12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

У відповідності до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст.82 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За нормою ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК України).

Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст.639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи 29.10.2025 року між ТОВ «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ» та ОСОБА_1 укладено договір №LM430565445 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію». ТОВ «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ» 29.10.2025 року направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір №LM430565445 про надання кредиту. 29.10.2025 року ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору №LM430565445 про надання кредиту на умовах, визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ» направило 430565445агаранському Д.М. через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор ZQMC- 7289, котрий боржником було введено/відправлено.

Відповідно до заяви прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) укласти договір №LM430565445 про надання кредиту від 29.10.2025 року ТОВ «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ» надало позичальнику суму кредиту, яка становить 5300 гривень 00 копійок, у тому числі: на загальні споживчі цілі - 5300 гривень 00 копійок. Стандартна процентна ставка за кредитом 0,98% річних. Строк кредитування 1826 днів (дисконтний період 30 днів з можливістю продовження та поновлення).

29.10.2025 року між ТОВ «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір №LM430565445 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».

ТОВ «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ» виконало свої зобов`язання згідно з договором та видало відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі, передбаченому умовами договору. ТОВ «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ» ініціювало переказ коштів згідно договору №LM430565445 від 29.10.2025 року безготівковим зарахуванням на платіжну картку № НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою ТОВ «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ» про перерахування коштів №LM430565445/04052026/Є від 04.05.2026 року, що в свою чергу свідчить про те, що ТОВ «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ» надало позичальнику суму кредиту, яка становить 5300 гривень 00 копійок.

Згідно з розрахунком заборгованості за вищевказаним кредитним договором загальна заборгованість ОСОБА_1 на дату відступлення права вимоги від ТОВ «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ» становить 17434,88 грн, з яких: заборгованість по основному боргу 5300,00 грн, заборгованість по відсотках 9166,88 грн, заборгованість по комісії 318,00 грн, заборгованість по неустойці 2650,00 грн .Окрім того, представник позивача вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляє, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 14784 гривні 88 копійки.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст.599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст.625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з умовами вищевказаних кредитних договорів та договору позики відповідач зобов`язувався своєчасно повернути кредитні кошти, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному договорами.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.1082 ЦК України, передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України у постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Судом встановлено, що 31.12.2025 року між ТОВ «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ» та ТОВ «ТАЛІОН-ПЛЮС» було укладено Договір факторингу №ОК-ТП/68, відповідно до умов якого ТОВ «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ» відступило ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» свої права грошової вимоги до боржників за кредитним договором. Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання Договору факторингу 1 підписали Реєстр прав вимоги №Б/Н від 31.12.2025 року, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором у розмірі, зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

29.04.2026 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ЮНІТ-КАПІТАЛ» було укладено Договір факторингу №29/0426-01, відповідно до умов якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступило ТОВ «ЮНІТ-КАПІТАЛ» свої права грошової вимоги до боржників за кредитним договором. ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ЮНІТ-КАПІТАЛ» на виконання Договору факторингу 2 підписали Реєстр прав вимоги №1 від 29.12.2026 року до Договору факторингу 2, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ЮНІТ-КАПІТАЛ» відступлено право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором у розмірі, зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

ТОВ «ЮНІТ-КАПІТАЛ» відбулася заміна кредитора, відтак відповідач, за умови повідомлення останнього про заміну сторони у кредитних правовідносинах, був зобов`язаний погасити заборгованість позивачу, за якою настав строк виконання зобов`язання. За умови, що відповідач з будь-яких підстав не отримав повідомлення про відступлення права вимоги, останній не був позбавлений можливості виконати своє зобов`язання зі сплати кредитної заборгованості на рахунок первісного кредитора, який вказаний у вищенаведеному кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст.516 ЦК України.

Проаналізувавши в сукупності досліджені докази, встановлені ними обставини та визначені відповідно до них правовідносини сторін, враховуючи вимоги закону, беручи до уваги, що відповідачем не надано суду доказів на підтвердження належного виконання ним зобов`язань та спростування суми заборгованості перед позивачем, суд приходить до переконання, що позовні вимоги ТОВ «ЮНІТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором слід задовольнити повністю.

Суд вважає, що ухилення від виконання зобов`язання шляхом погашення заборгованості за кредитним договором №LM430565445 від 29.10.2025 року призвело до порушення прав позивача як кредитора у зобов`язаннях, що виникли на підставі Договорів відступлення права вимоги №ОК-ТП/68 від 31.12.2025 року, №29/0426-01 від 29.04.2026 року, які підлягають захисту шляхом задоволення позовних вимог.

VI. Щодо розподілу судових витрат

У позовній заяві позивач ТОВ «ЮНІТ-КАПІТАЛ» просить покласти на відповідачку витрати на професійну (правничу) допомогу.

Відповідно до п.12 ч.3 ст.2 ЦПК України до основних засад цивільного судочинства належить відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас зі змісту ч.4 ст.137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19).

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

В обгрунтування понесених судових витрат позивач ТОВ «ЮНІТ-КАПІТАЛ» надало: свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №4267/10 від 26.08.2010 року, договір про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026 року, додаткову угоду №25771570765 від 25.05.2026 року до договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026 року, акт прийому-передачі наданих послуг від 05.05.2026 року до Договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026 року, згідно якого ТОВ «ЮНІТ-КАПІТАЛ» здійснило оплату Адвокатському бюро «Тимошенко та партнери» в особі керуючого бюро Тимошенка Олександра Олександровича в сумі 7000 гривень за надану ним правничу допомогу.

Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року № 5076-VI (далі Закон № 5076) договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 Закону № 5076 передбачено, що видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності фізичних осіб; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних осіб у судах під час здійснення цивільного судочинства.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 5076 адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі. Договір про надання правової допомоги може вчинятися усно у випадках: 1) надання усних і письмових консультацій, роз`яснень із правових питань з подальшим записом про це в журналі та врученням клієнту документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди); 2) якщо клієнт невідкладно потребує надання правової допомоги, а укладення письмового договору за конкретних обставин є неможливим з подальшим укладенням договору в письмовій формі протягом трьох днів, а якщо для цього існують об`єктивні перешкоди у найближчий можливий строк. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Договір про надання правової допомоги може укладатися на користь клієнта іншою особою, яка діє в його інтересах. Особливості укладення та змісту контрактів (договорів) з адвокатами, які надають безоплатну правову допомогу, встановлюються законом, що регулює порядок надання безоплатної правової допомоги. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики (стаття 27 Закону № 5076).

За статтею 30 Закону № 5076: гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту (частина перша); порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги (частина друга); при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (частина третя).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим, законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Частиною першою статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з вимогами частин першої, другої, п`ятої, шостої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові на позивача.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входять до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року (справа № 751/3840/15-ц) вказано, що на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини витрати можуть бути компенсовані лише за умови, що вони були фактично понесені, є необхідними та розумними за обсягом (див., зокрема, пункт 79 справи «Ніколова проти Болгарії»/Nikolova v. Bulgaria від 25 березня 1999 року (заява № 31195/96).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року (справа № 755/9215/15-ц) зазначила, що при визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін; ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року; так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (пункт 268).

Суд зазначає, що врахувавши критерії реальності, розумності та співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи і виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) на підставі наданих стороною позивача доказів, суд дійшов висновку про неспівмірність заявлених витрат зі складністю справи, а тому вважає за необхідне зменшити витрати на правничу допомогу у суді першої інстанції з 7000 грн до 2000 грн.

Таким чином, до стягнення з відповідача ОСОБА_1 підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 гривень.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про повне задоволення позовних вимог, з відповідачки на користь позивача підлягає до стягнення 2662 гривні 40 копійок сплаченого позивачем судового збору.

Керуючись ст.ст.207, 514, 516, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 1082 Цивільного кодексу України, ст.ст.10, 11, 76-81, 89, 141, 211, 247, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 280-284, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, Суд,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ-КАПІТАЛ», в інтересах якого діє Кукса Карина Олександрівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ-КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 43541163, адреса місцезнаходження: м.Київ бульвар Лесі Українки будинок 34 офіс 333) заборгованість за кредитним договором №LM430565445 від 29.10.2025 року у розмірі 14784 (чотирнадцять тисяч сімсот вісімдесят чотири) гривні 88 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ-КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 43541163, адреса місцезнаходження: м.Київ бульвар Лесі Українки будинок 34 офіс 333) 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ-КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 43541163, адреса місцезнаходження: м.Київ бульвар Лесі Українки будинок 34 офіс 333) понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ-КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 43541163, адреса місцезнаходження: м.Київ бульвар Лесі Українки будинок 34 офіс 333).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Головуючий суддя А.Я. КАЩАК