Ухвала суду № 140913517, 23.10.2026, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018

Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

23.10.2026 Справа № 917/1940/26

м. Полтава

Розглядається клопотання представника відповідача 2 (ФГ "Лан-Агро 2019") про заміну одного заходу забезпечення позову іншим (вх. №14200 від 21.10.2026) по справі №917/1940/26

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ФГ "Альянс Агро" вул.Франка Івана, 1, 80, 81, м.Лубни, Лубенський район, Полтавська область, 37500

до 1.Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області вул. Ярослава Мудрого, 33, м.Лубни, Лубенський район, Полтавська область, 37500

2. Фермерського господарства "Лан-Агро 2019" вул. Гагаріна, буд 18А, кв.23, , м.Лубни, Полтавська область, 37500

про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок

Суддя Солодюк О.В.

Секретар судового засідання Олефір О.І.

Учасники справи згідно протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Полтавської області перебуває справа №917/1940/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФГ "Альянс Агро" до 1.Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області 2. Фермерського господарства "Лан-Агро 2019" про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок.

05.10.2026 року позивач звернувся до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, зокрема, шляхом:

- Заборони суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, нотаріусам та органам, що здійснюють функції у сфері державної реєстрації речових прав, вчиняти будь-яку реєстрацію речових прав (включаючи право оренди, суборенди, емфітевзису тощо) щодо земельних ділянок з кадастровими номерами:

- 5322885300:03:005:0025 (площа 0,6000 га);

- 5322885300:03:005:0024 (площа 20,0000 га);

- 5322885300:03:005:0026 (площа 20,0000 га).

- Заборони Фермерському господарству "ЛАН-АГРО 2019" (код ЄДРПОУ 43009640) та будь-яким іншим третім особам вчиняти будь-які дії щодо використання, обробітку, проведення сільськогосподарських робіт, посіву та збору врожаю на вказаних земельних ділянках.

Ухвалою від 08.10.2026 року суд задовольнив заяву позивача про забезпечення позову.

21.10.2026 (вхід. № 14200) від представника відповідача 2 до матеріалів справи надійшло клопотання про заміну заходу забезпечення позову, застосованого ухвалою Господарського суду Полтавської області від 08.10.2026р. у справі №917/1940/26, викладеного в п.3 резолютивної частини ухвали на "Заборонити Фермерському господарству "Лан - Агро 2019" (код ЄДРПОУ 43009640) та будь - яким іншим третім особам вчиняти будь - які дії щодо використання, обробітку, проведення сільськогосподарських робіт, посіву на вказаних земельних ділянках".

В даному клопотанні представник відповідача - 2 посилається на те, що захід забезпечення позову, застосований ухвалою Господарського суду Полтавської області від 08 жовтня 2026р. у відповідності до ч. 1, ч. 2 ст. 143 ГПК України підлягають зміні, оскільки:

19 лютого 2026 року Відповідачем-1 було прийняте рішення «Про надання дозволу на укладення тимчасових договорів оренди землі».

Згідно п.3 рішення від 19 лютого 2026р., у зв`язку з набранням судовим рішенням по справі № 539/1693/23 законної сили та необхідністю підготовки земельних ділянок до проведення земельних торгів, а саме державної реєстрації речового права на земельні ділянки, отримання витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відповідно, включення земельних ділянок до переліку земельних ділянок або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами, визначення стартової ціни лота, Відповідачем-1 прийнято рішення укласти тимчасові договори оренди землі на земельні ділянки площею 20,0 га, кадастровий номер 5322885300:03:005:0026, площею 20,0 га, кадастровий номер 5322885300:03:005:0024, площею 0,6 га, кадастровий номер 5322885300:03:005:0025, з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, що розташовані за межами с. Матяшівка Лубенського району, із Фермерським господарством «Лан-Агро 2019», юридична адреса: м. Лубни, вул. Гагаріна, 18А кв. 23. Умовами тимчасових договорів оренди землі передбачити термін їхньої дії до 01 жовтня 2026 року, сплату орендарем річної суми орендної плати у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

20 лютого 2026р. між Відповідачем - 1 та Відповідачем - 2 було укладено тимчасові договори оренди землі, згідно яких земельні ділянки кадастровий номер 5322885300:03:005:0025 (площа 0,6000 га), кадастровий номер 5322885300:03:005:0024 (площа 20,0000 га), кадастровий номер 5322885300:03:005:0026 (площа 20,0000 га) були передані Відповідачу-2.

На підставі вищезазначених тимчасових договорів оренди землі Відповідач-2 приступив до використання земельних ділянок і відповідно засіяв спірні земельні ділянки сільськогосподарськими культурами.

Як зазначає відповідач 2, спірні земельні торги з продажу права оренди земельних ділянок (аукціон № LRE001-UA-20260813-94828 ділянка площею 0,6000 га,кадастровий номер 5322885300:03:005:0025, аукціон № LRE001-UA-20260813 - 11943 ділянка площею 20,0000 га, кадастровий номер 5322885300:03:005:0024, аукціон № LRE001-UA-20260813-23510 ділянка площею 20,0000 га, кадастровий номер 5322885300:03:005:0026) відбулися в електронній системі «Prozorro.Продажі» 13 серпня 2026року.

При цьому, суд задовольняючи заяву Позивача, поряд з іншим, заборонив Відповідачу-2 збирати врожай на спірних земельних ділянках.

Будь яке обґрунтування необхідності встановлення заборони на збір врожаю у ухвалі суду від 08.10.2026р. відсутнє.

Між тим, встановлення заборони Відповідачу-2 на збір врожаю 2026р. може завдати значних збитків, оскільки як зазначалося раніше, на спірних земельних ділянках посіяні сільськогосподарські культури, які повинні бути зібрані у відповідний час, оскільки в іншому випадку вони загинуть.

Крім того, враховуючи предмет пред`явленого позову, виникає питання, яким чином заборона на збір врожаю Відповідачу-1 може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в випадку задоволення позовних вимог Позивача.

Тобто відповідач - 2 вважає, що заборона проводити збір врожаю не є необхідним заходом (дією) для запобігання подальшому переданню прав оренди. Встановлена судом заборона Відповідачу - 2 на збір урожаю, ніяким чином не відноситься до предмету пред"явленого позову, а лише породжує негативні наслідки для Відповідача - 2. Натомість запропонована Відповідачем - 2 заміна заходів забезпечення позову, в повній мірі забезпечить інтереси Позивача у випадку задоволення його позовних вимог.

Ухвалою від 22.10.2026 суд прийняв клопотання представника відповідача - 2 про зміну одного заходу забезпечення позову іншим та призначив розгляд клопотання у судовому засіданні на 23.10.2026р. на 11:30 год.

22.10.2026 (вхід. № 14284) від Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області до матеріалів справи надійшло клопотання, в якому остання підтримує клопотання ФГ "Лан - Агро 2019" та просить суд його задовольнити.

23.10.2026 (вхід. № 14295) від представника позивача до матеріалів справи надійшли заперечення на клопотання про зміну одного заходу забезпечення позову іншим з посиланням на його безпідставність та необгрунтованість. Позивач просить суд відмовити в задоволенні клопотання відповідачем - 2 та зазначає, що задоволення даного клопотання та надання йому дозволу на «збір врожаю» фактично означатиме, що господарський суд легалізує фінальну стадію триваючого кримінального правопорушення - отримання незаконного доходу від самовільно захопленої комунальної землі.

В судове засідання 23.10.2026 сторони не з`явилися, суд виніс ухвалу про відмову в задоволенні клопотання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим.

Дослідивши клопотання відповідача - 2 про заміну одного заходу забезпечення позову іншим та додані до нього докази, суд зазначає наступне:

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ч. 1 ст. 143 ГПК України за клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим. Питання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим вирішується судом в судовому засіданні не пізніше наступного дня після надходження до суду відповідного клопотання учасника справи.

Отже, заміна одного заходу забезпечення позову іншим полягає саме в зміні виду заходу забезпечення в межах, визначених ч. 1 ст. 137 ГПК України.

По своїй суті заміна вжитого судом заходу забезпечення позову полягає в заміні раніше прийнятого заходу на інший, передбачений законом захід, з одночасним припиненням раніше накладених заходів, а відтак, при вирішенні відповідного питання слід в першу чергу з`ясовувати, чи змінилися настільки обставини спірних правовідносин, які б зумовлювали необхідність скасування обраного судом заходу забезпечення позову до закінчення розгляду відповідного спору, та чи існують правові підстави, з якими чинне законодавство пов`язує можливість вибору іншого заходу забезпечення позову.

При цьому, у вирішенні питання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим, як і щодо вжиття заходів забезпечення позову, обов`язковим є надання оцінки обґрунтованості необхідності здійснення такої заміни, здатності саме того заходу, на який заявник просить замінити вжитий судом, забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі задоволення позову, наявності зв`язку цього заходу забезпечення позову з предметом позову у справі, співмірності заходу із заявленими позовними вимогами, враховуючи також необхідність забезпечення збалансованості інтересів учасників справи.

Тобто, заміна заходів забезпечення позову, з огляду на ст. 143 ГПК України, пов`язана зі зміною чи припиненням підстав забезпечення позову і не передбачає перегляду відповідної ухвали про вжиття заходів до забезпечення позову на предмет її правомірності.

Сторона, яка звертається з заявою про заміну заходів забезпечення позову, повинна обґрунтувати достатні підстави звернення з такою заявою.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання належних та достатніх доказів наявності фактичних (змінених) обставин, з якими пов`язується заміна застосованих судом заходів забезпечення позову.

Отже, саме на заявника відповідного клопотання покладається тягар доведення необхідності здійснення заміни вжитого судом заходу забезпечення позову іншим, тобто здатності саме такого заходу реально забезпечити задоволення вимог позивача у разі задоволення позову.

За усталеними висновками Верховного Суду у вирішенні питання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим, як і щодо вжиття заходів забезпечення позову, обов`язковим є надання оцінки обґрунтованості необхідності здійснення такої заміни, здатності саме того заходу, на який заявник просить замінити вжитий судом, забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі задоволення позову, наявності зв`язку цього заходу забезпечення позову з предметом позову у справі, співмірності заходу із заявленими позовними вимогами, враховуючи також необхідність забезпечення збалансованості інтересів учасників справи.

Суд вважає за необхідне зауважити, що заміна одного способу забезпечення позову іншим є правом суду, яке нерозривно пов`язане саме з наявністю відповідних підстав, а також те, що виходячи з загальних положень законодавства, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Суд враховує, що виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Як наголосив Європейський суд у справі Горнсбі проти Греції, виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням. Таким чином, саме господарський суд, будучи органом правосуддя, повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача у разі задоволення позову.

При використанні механізму заміни заходу забезпечення позову ініціатор такої заміни повинен належним чином обґрунтовувати підстави заміни такого заходу та застосування іншого заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначити обставини та докази, які свідчать про те, що обставини справи змінилися настільки, що зумовлюють необхідність скасування обраного судом заходу забезпечення позову до закінчення розгляду відповідного спору та обрання іншого заходу, зазначити, що існують правові підстави, з якими чинне законодавство пов`язує можливість вибору іншого заходу забезпечення позову.

У поданому клопотанні відповідач 2 просить замінити захід забезпечення позову, застосований ухвалою Господарського суду Полтавської області від 08.10.2026р. у справі № 917/1940/26, викладений в п.3 резолютивної частини ухвали на «Заборонити Фермерському господарству "Лан - Агро 2019" (код ЄДРПОУ 43009640) та будь-яким іншим третім особам вчиняти будь - які дії щодо використання, обробітку, проведення сільськогосподарських робіт, посіву на вказаних земельних ділянках». Отже, відповідач - 2 фактично просить суд виключити захід забезпечення позову, застосований ухвалою суду - заборону Фермерському господарству "Лан - Агро 2019" (код ЄДРПОУ 43009640) та будь-яким іншим третім особам вчиняти будь - які дії щодо збору врожаю, а не замінити вжитий судом захід забезпечення позову на інший, який здатен забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі задоволення позову,

Обґрунтовуючи право на використання спірних земельних ділянок та збір врожаю, Відповідач-2 посилається на тимчасові договори оренди землі від 20.02.2026 року, укладені на підставі рішення Лубенської міської ради від 19.02.2026 року. Проте, доказів державної реєстрації права оренди відповідача - 2 на земельні ділянки у відповідності до ст.125 ЗК України та виконання тимчасових договорів матеріали клопотання не містять.

Суд зазначає, що чинне земельне законодавство України взагалі не передбачає такого виду землекористування або правочинів, як «тимчасовий договір оренди землі».

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України (ЗКУ), громадяни та юридичні особи набувають права користування землями комунальної власності за рішенням органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень або за результатами аукціону. Жодна норма ЗКУ чи Закону України «Про оренду землі» не надає органам місцевого самоврядування повноважень передавати земельні ділянки в обхід встановлених процедур під виглядом «тимчасового користування».

Частиною 1 статті 134 ЗКУ чітко встановлено, що земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (зокрема право оренди) підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, виключний перелік яких визначено частиною другою цієї статті.

Передача спірних ділянок для ведення фермерського господарства за «тимчасовими договорами» не підпадає під жодне з виключень, передбачених ч. 2 ст. 134 ЗКУ. Більше того, сам Відповідач-2 у клопотанні визнає, що ділянки мали готуватися до земельних торгів.

Укладення таких договорів є прямим порушенням публічного порядку та спробою обійти імперативну вимогу закону щодо обов`язкового проведення аукціону. Оскільки «тимчасові договори» є завідомо незаконними, вони не можуть породжувати жодних легітимних правових наслідків чи надавати Відповідачу-2 право на використання земель (у т.ч. збір врожаю).

Скасування заборони на збір врожаю фактично означатиме легалізацію судом наслідків незаконного самовільного користування земельними ділянками комунальної власності. Посилання Відповідача-2 на можливі збитки у зв`язку з загибеллю культур є безпідставними, оскільки особа, яка свідомо йшла на правопорушення (засіваючи землю на підставі непередбачених законом «тимчасових договорів»), несе всі пов`язані з цим комерційні та юридичні ризики самостійно.

Обґрунтовуючи право на використання спірних земельних ділянок, Відповідач-2 посилається на тимчасові договори оренди землі від 20.02.2026 року. Проте, як зазначалось вище, чинне законодавство України не передбачає інституту «тимчасових договорів оренди» в обхід конкурсних процедур (Постанова Верховного Суду від 11.02.2025 року у справі № 911/2748/21). Отже, передача права користування землями комунальної власності у такий спосіб є грубим порушенням вимог ст. 134 Земельного кодексу України.

Також, згідно з ч. 1 ст. 212 ЗКУ та правовою позицією ВС, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам без відшкодування будь-яких затрат, понесених за час незаконного користування ними (включаючи витрати на посів та догляд за посівами).

Існуючі заходи забезпечення позову у вигляді заборони вчиняти будь-які дії щодо використання, включаючи збір врожаю, є повністю співмірними із предметом позову (визнання договорів недійсними). Їх зміна призведе до того, що незаконний користувач отримає прибуток від протиправної діяльності до вирішення спору по суті, що нівелює інститут судового захисту.

Отже, вжиті ухвалою від 08.10.2026 року заходи забезпечення позову відповідають процесуальним нормам, що регулюють ці правовідносини, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Суд встановив, що відповідачем 2 не підтверджено обґрунтованість необхідності здійснення заміни заходу забезпечення позову, здатність саме того заходу, на який заявник просить замінити вжитий судом, забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі задоволення позову, наявність зв`язку цього заходу забезпечення позову з предметом позову у справі, співмірність заходу із заявленими позовними вимогами, враховуючи необхідність забезпечення збалансованості інтересів учасників справи, у зв`язку з чим клопотання Фермерського господарства "Лан -Агро 2019" про заміну одного заходу забезпечення позову іншим у справі № 917/1940/26 задоволенню не підлягає.

Відповідач - 2 не вказав інший - відмінний від застосованого судом захід забезпечення позову відповідно до ст. 137 ГПК України, на який потрібно здійснити заміну.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання Фермерського господарства "Лан -Агро 2019" про заміну одного заходу забезпечення позову іншим.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 86, 137, 143, 234 ГПК України, суд

У Х В А Л И В :

1. У задоволенні клопотання відповідача 2 (ФГ "Лан-Агро 2019") про заміну одного заходу забезпечення позову іншим (вх. №14200 від 21.10.2026) по справі №917/1940/26 відмовити.

2. Копію ухвали направити сторонам по справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання судом та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Солодюк О.В.