Ухвала суду № 140913449, 22.10.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

"22" жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 916/2691/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Деркач Т. Г.,

за участю секретаря судового засідання Джабраїлової В. В., розглянувши у судовому засіданні справу № 916/2691/26

за заявою фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про неплатоспроможність

У судовому засіданні беруть участь учасники справи відповідно до протоколу судового засідання від 22.10.2026

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Одеської області у підготовчому засіданні від 30.07.2026 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру реструктуризації боргів, керуючим реструктуризацією боргів боржника призначено арбітражного керуючого Солов`я Ю. А.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.08.2026 прийнято до розгляду заяву ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» про визнання кредиторських вимог до боржника фізичної особи ОСОБА_1 в розмірі 151 557,77 грн заборгованості, 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу та 5 324,80 грн судового збору.

До суду надійшов відзив керуючого реструктуризацією на заяву ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», у якому зазначено, що арбітражний керуючий визнає грошові вимоги кредитора до боржника ОСОБА_1 частково в розмірі 131 557,77 грн кредитної заборгованості, 5 324,80 грн судового збору та 1 500 грн витрат на правову допомогу, а вимоги в розмірі 8 500 грн витрат на правову допомогу та 20 000 грн вимог в частині нарахування штрафних санкцій відхиляє.

Матеріали справи також місять відзив боржника на заяву ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», за яким вимоги кредитора також визнаються частково в розмірі 131 557,77 грн заборгованості за договором, 5 324,80 грн судового збору та 1 500 грн витрат на правову допомогу, в решті заявлених вимог просить відхилити.

Розглянувши заяву ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» з кредиторськими вимогами до боржника ОСОБА_1 , дослідивши наявні докази, суд встановив таке.

Згідно з ч. 1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Так, публікація оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 відбулась 30.07.2026 за № 80125.

05.08.2026 (документ сформований в системі «Електронний суд» 04.08.2026) до господарського суду надійшла заява ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» про визнання кредитором до боржника ОСОБА_1 з вимогами в розмірі 151 557,77 грн заборгованості, а також 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу та 5 324,80 грн судового збору.

У своїй заяві ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» зазначає що ОСОБА_1 має перед ним заборгованість за кредитним договором, укладеним від 01.05.2025.

Вказаний договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5504007 від 01.05.2025, був укладений між боржником ОСОБА_1 та ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», що передбачає надання кредиту в сумі 40 000 грн та порядок нарахування, комісії, процентів за користування кредитом.

Кошти за вказаним кредитним договором були зараховані на платіжну картку боржника відповідно до довідки платіжного провайдера ТОВ «ПЕЙТЕК».

В подальшому, право вимоги за кредитним договором від 01.05.2025 перейшло до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» на підставі договору факторингу № 02-31/03/2026 від 31.03.2026, укладеного кредитором з ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА».

У зв`язку з неналежним виконанням боржником умов договору, в нього склалась заборгованість в розмірі 141 697,77 грн, що за наданим розрахунком включає: 39 999,92 грн основний борг, 81 697,85 грн відсотки; 20 000 грн штрафні санкції.

При цьому, щодо наведеного розрахунку боргу, кредитор у своїй заяві зазначає, що за даними розрахунку заборгованості, сформованого первісним кредитором, вбачається, що у період з дати укладання договору - 01.05.2025 по 31.03.2026, заборгованість боржника за нарахованими процентами за користування грошовими коштами у межах погодженого строку дії договору становить 81 697,85 грн.

Строк дії договору від 01.05.2025 (строк кредиту 360 днів) становить з 01.05.2025 року по 26.04.2026.

Таким чином, станом на дату укладання договору факторингу від 31.03.2026, строк дії кредитного договору від 01.05.2025 року не закінчився.

Отже, ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» в період з 01.04.2026 по 26.04.2026 здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у межах погодженого строку надання кредиту в сумі 9 880 грн.

Враховуючи зазначене, ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» заявляє вимоги до боржника за кредитним договором в загальній сумі 151 557,77 грн, що включає: 39 999,92 грн - тіло кредиту, 91 557,85 грн - відсотки, 20 000 грн - штрафні санкції.

Поряд з цим, у кредиторській заяві заявлено про понесені заявником судові витрати в сумі 10 000 грн, в підтвердження яких надано договір про надання правничої допомоги №28-07/2025 від 28.07.2025, укладений ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» з адвокатом Городніщевою Є.О., заявка № 422 від 30.07,2026 на виконання доручення до договору № 28-07/2025 від 28.07.2025, акт № 422 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору від 03.08.2026, підписаний сторонами, на загальну суму 10 000 грн.

За наданими відзивами, як керуючий реструктуризацією, так й боржник, визнають заявлену суму боргу ОСОБА_1 перед ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» частково, а саме у своїх відзивах арбітражний керуючий просять суд відхилити вимоги кредитора на суму 20 000 грн штрафних санкцій, як таких, що заявлені в супереч нормам, встановленими відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Також, за змістом обох відзивів, правнича допомога заявлена ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» в розмірі 10 000 грн є надмірною та завищеною, а обставини справи свідчать про неспівмірність та невідповідність заявлених витрат складності справи та фактично наданому та необхідному обсягу правової допомоги.

У зв`язку з наведеним, сторони вважають, що витрати понесені на правничу допомогу мають бути зменшеними в цьому випадку до 1500 грн.

Так, дослідивши надані докази, суд встановив, що боржник уклав кредитний договорів з ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (правонаступник ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ»), про що, зокрема, додано відповідний договір, паспорт споживчого кредиту, з узгодженими сторонами договору умовами кредитування.

Кредитор надав до заяви розгорнутий розрахунок суми заборгованості, що перевірений та прийнятий судом і цілком відповідає умовам договору.

Так, відповідно до наданого розрахунку, заявлена кредитором сума заборгованості становить 151 557,77 грн, що включає: 39 999,92 грн - тіло кредиту, 91 557,85 грн - відсотки, 20 000 грн - штрафні санкції.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ст. 1047 ЦК України).

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом: аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис є одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до п. 18 Перехідних та прикінцевих положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який діє дотепер.

Отже, до спірних правовідносин, які виникли після 24 лютого 2022 року у зв`язку із невиконанням боржником грошових зобов`язань, що випливають із кредитних договорів, підлягають застосуванню норми п. 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України (правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.02.2025 у справі № 758/5318/23), які превалюють над однопредметними нормами інших нормативно-правових актів, які мають юридичну силу закону України, оскільки ЦК України є основним актом цивільного законодавства (рішення Конституційного Суду України від 13.03.2012 у справі № 5-рп/2012).

Таким чином, законодавець передбачив особливості регулювання наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Такі особливості виявляються: в період існування особливих правових наслідків дія воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; у договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. До них належать договір позики, кредитний договір, у тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Вони полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку (штраф, пеню) за таке прострочення. Якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) грошових зобов`язань за такими договорами, то вони підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відтак, виходячи з аналізу наведених норм, зокрема, у період дії воєнного або надзвичайного стану та протягом 30 днів після його припинення позичальник звільняється від відповідальності передбаченої ст. 625 ЦК України, а також від сплати неустойки (штрафу), отже, заявлення грошових вимог у вигляді штрафу в розмірі 20 000 грн в даному випадку є необґрунтованим, а вимоги в цій частині підлягають відхиленню.

Таким чином, перевіривши надані докази, дослідивши умови укладеного та погодженого сторонами договору, перевіривши розрахунок боргу, а також беручи до уваги надані відзиви, суд встановив, що розмір заявлених кредитором вимог за кредитним договором до боржника є обґрунтований та підтверджений належними та допустимими доками в загальній сумі 131 557,77 грн, в решті вимог (20 000 грн штрафу) підлягають відхиленню.

Стосовно зменшення вимог в частині витрат на правничу допомогу на 8 500 грн, з врахуванням заперечень боржника та арбітражного керуючого, суд зазначає таке.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст.124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

28.07.2025 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» та адвокатом Городніщевою Є.О. укладено договір №28-07/2025 про надання правничої допомоги.

Частиною 4 договору надання правничої допомоги визначено, що послуги професійної правничої допомоги надаються адвокатом клієнту на підставі укладеної заявки на виконання доручення, яка є невід`ємною частиною договору.

Після виконання доручення, зазначеного в заявці, адвокат складає акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), який підписує та надає клієнту для узгодження та підпису.

Клієнт здійснює оплату гонорару адвоката на підставі наданого адвокатом рахунку, згідно узгодженого та підписаного акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) протягом 30 календарних днів з моменту підписання акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг).

Так, 03.08.2026 сторони договору склали акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору № 28-07/2025 від 28.07.2025 щодо підготовки та подання заяви про грошові вимоги кредитора у цій справі у розмірі 10 000 грн.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України: витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави; за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Отже, для розподілу витрат на професійну правову допомогу учасник справи зобов`язаний надати суду докази на підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою і, зокрема детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

Правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №906/194/18, акцентує увагу на необхідності дослідження документів на підтвердження обсягу витрат на правову допомогу, у тому числі щодо необхідності наявності розрахунку відповідних витрат, а також оцінки можливого фактичного їх понесення, оскільки у зазначеному випадку встановлення факту понесення витрат залежить від доведення факту надання правової допомоги у відповідних обсягах.

Розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Даний правовий висновок Верховного Суду викладений в постанові від 28.11.2019 у справі №914/1605/18.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити із встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000 грн ТОВ ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» разом із заявою про грошові вимоги подало до суду зазначені вище договір та акт з описом робіт, яким сторони підтверджують, що адвокатом виконано правничу допомогу щодо підготовки та подання заяви про грошові вимоги кредитора.

Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність ТОВ ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» належними та допустимими доказами його вимоги про відшкодування витрат, понесених на професійну правничу допомогу в межах цієї справи.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на професійну правничу допомогу адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому у судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19. Ці правові висновки було підтверджено і в постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 22.11.2019 у справі №910/906/18 та від 06.12.2019 у справі №910/353/19.

Розглянувши заяву ТОВ ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» про включенню до вимог витрат на правничу допомогу, обґрунтованість та пропорційність розміру витрат, невизнання арбітражним керуючим та боржником суми цих витрат, суд дійшов висновку про зменшення грошових вимог кредитора в частині витрат на професійну правничу допомогу до 5 000 грн.

Приписами ч. 2 ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Таким чином, перевіривши надані докази, дослідивши умови укладеного та погодженого сторонами договору, перевіривши розрахунок боргу, а також приймаючи до уваги, що ані боржник, ані керуючий реструктуризацією не заперечують наявність заборгованості перед кредитором, суд встановив, що розмір заявлених товариством вимог до боржника є обґрунтований та підтверджений належними та допустимими доказами саме в частині основного боргу та відсотків, нарахованих за узгодженими умовами договору.

При цьому, кредитор просить включити до заявлених вимог суму судового збору за подання цієї заяви в розмірі 5 324,80 грн, як такої, що подана в електронній формі.

Відповідно до ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства за результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.

Розглянувши заяву кредитора, дослідивши наявні докази, керуючись наведеними нормами, суд вважає вимоги ТОВ ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до боржника фізичної особи ОСОБА_1 обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають визнанню в сумі 131 557,77 грн заборгованості за кредитним договором (39 999,92 грн - тіло кредиту, 91 557,85 грн - відсотки), 5 324,80 грн судового збору та 5 000 грн витрат на правову допомогу, а вимоги в розмірі 5 000 грн витрат на правову допомогу та 20 000 грн вимог в частині нарахування штрафних санкцій суд відхиляє.

Керуючись ст. ст. 45, 46, 122 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 у розмірі 131 557,77 грн заборгованості, 5 324,80 грн - судового збору, 5 000 грн витрат на правничу допомогу у такій черговості задоволення вимог кредиторів:

- 5 324,80 грн позачергово (судовий збір);

- 5 000 грн позачергово (витрати на правничу допомогу);

- 131 557,77 грн - 2 черга.

2. Грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 у розмірі 20 000 грн штрафних санкцій, 5 000 грн витрат на правничу допомогу відхилити.

Ухвала набирає законної сили в порядку ч. 4 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства, статті 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена відповідно до статей 254, 255 Господарського процесуального кодексу України шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Повну ухвалу складено 26.10.2026.

Суддя Т.Г. Деркач