№ 140913248, 23.10.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"23" жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 916/2860/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г. розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОДІНВЕСТ СЕРВІС про стягнення судових витрат від 13.10.2026р. вх. № ГСОО 2-1972/26 по справі №916/2860/26

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОДІНВЕСТ СЕРВІС (54001, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, буд. 76, кв. 8, код ЄДРПОУ 37992093)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ГЛЕНПОРТ ОДЕСА (65045, Одеська обл., м. Одеса, вул. Успенська, буд. 101, код ЄДРПОУ 38721941)

про стягнення 899,41 грн.

Встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю ПРОДІНВЕСТ СЕРВІС звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ГЛЕНПОРТ ОДЕСА 34059,47 грн., з яких: основний борг по договору поставки №КГ2604-1703П від 17.04.2026 року в сумі 33160,06 грн., пеня в сумі 817,65 грн. та 3% річних в сумі 81,76 грн., а також стягнення з відповідача судових витрат. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки №КГ2604-1703П від 17.04.2026 щодо повної та своєчасної оплати поставленого товару.

01.10.2026р. до суду позивачем надано заяву про закриття провадження у справі, відповідно до якого ним було зазначено суду, що 29.09.2026р., тобто після пред`явлення позову та відкриття провадження у справі, відповідач перерахував позивачу 33160,06 грн. Зарахування коштів підтверджується інформаційним повідомленням про зарахування коштів № 506 від 29.09.202. У призначенні платежу прямо зазначено: за кукурудзу зг дог №КГ2604-1703П в т.ч. ПДВ 14% 4072.29 грн. Отже, платіж здійснений саме на погашення заборгованості за договором поставки, який є предметом спору у справі №916/2860/26.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.10.2026р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОДІНВЕСТ СЕРВІС від 01.10.2026р. про закриття провадження у справі задоволено. Провадження у справі №916/2860/26 в частині позовних вимог про стягнення боргу у розмірі 33160,06 грн. закрито.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 07.10.2026р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОДІНВЕСТ СЕРВІС задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ГЛЕНПОРТ ОДЕСА на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОДІНВЕСТ СЕРВІС пеню у розмірі 817,65грн., 3% річних у розмірі 81,76 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40грн.

13.10.2026р. до Господарського суду Одеської області від представника Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОДІНВЕСТ СЕРВІС надійшло клопотання про стягнення судових витрат вх. № ГСОО 2-1972/26 по справі №916/2860/26.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.10.2026р. прийнято до розгляду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОДІНВЕСТ СЕРВІС про стягнення судових витрат від 13.10.2026р. вх. № ГСОО 2-1972/26 по справі №916/2860/26 та вирішити питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

14.10.2026р. до суду представником відповідача надано заперечення на клопотання позивача та зазначено суду, що відповідач заперечує проти задоволення цього клопотання з огляду на недотримання позивачем установленого Господарським процесуальним кодексом України порядку заявлення та підтвердження судових витрат.

За доводами відповідача, у цій справі позивач не зробив до ухвалення рішення суду заяви про намір подати докази судових витрат після його ухвалення. За таких обставин відповідач вважає, що клопотання позивача не може бути задоволене без перевірки дотримання ним установлених процесуальних передумов.

19.10.2026р. позивачем до суду надано пояснення та зазначено суду, що він своєчасно заявив вимогу про відшкодування судових витрат. За поясненнями позивача дану справу розглянуто у спрощеному позовному провадженні без судового засідання та без виклику сторін, тому позивач об`єктивно не мав процесуальної стадії усних судових дебатів, у якій можна було б повторно заявити про подання доказів витрат.

Вимога була заявлена у позові - у першому та основному процесуальному документі позивача. Такий спосіб повністю відповідає меті частини восьмої статті 129 ГПК України: завчасно повідомити суд та іншу сторону про вимогу щодо судових витрат і дати опоненту можливість заперечити їх розмір. Відповідач був повідомлений про орієнтовну суму ще з моменту отримання позову та фактично скористався правом подати заперечення.

Також за поясненнями позивача, рішення у справі ухвалено 07.10.2026р., а клопотання з договором, додатковою угодою, актом приймання-передачі послуг та детальним описом робіт подано 12.10.2026р., тобто в останній день п`ятиденного строку, встановленого частиною восьмою статті 129 ГПК України.

Крім того, позивачем було зазначено суду, що відповідач не навів доводів про неспівмірність заявленої суми.

Розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОДІНВЕСТ СЕРВІС про стягнення судових витрат від 13.10.2026р. вх. № ГСОО 2-1972/26 по справі №916/2860/26, суд зазначає таке.

Згідно з ч.8 ст.129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями ч. 1-3 ст. 126 ГПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч.1 ст.26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

За приписами ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На спростування доводів відповідача, суд зазначає, що матеріали справи містять попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, про що Товариством з обмеженою відповідальністю ПРОДІНВЕСТ СЕРВІС зазначено у поданому ним позову.

Також суд зазначає, що позивачем із дотриманням положень ч. 8 ст. 129 ГПК України надані докази, в підтвердження понесення витрати на професійну (правничу) допомогу.

Як з`ясовано судом, 06 серпня 2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОДІНВЕСТ СЕРВІС» та адвокатом Калаяновим Іваном Васильовичем укладено Договір № 0608/1 про надання правової допомоги.

Також матеріали справи містять Додаткову угоду №1 до Договору №0608/1 про надання правової допомоги від 06.08.2026р.

08.10.2026р. між позивачем та адвокатом було підписано Акт приймання-передачі наданих послуг до Договору № 0608/1 про надання правової допомоги від 06.08.2026р., за яким визначено, що комплексне ведення справи в суді першої інстанції: вивчення матеріалів і доказів; правовий аналіз договору; формування позиції; перевірка та доопрацювання позову і розрахунку вимог; підготовка заяви про усунення недоліків; моніторинг руху справи, період: липень-жовтень 2026 року - 10000,00 грн., підготовка і подання заперечень щодо додаткових пояснень відповідача з клопотанням про долучення податкової накладної та акта звірки, кладено 17.09.2026р., подано до суду 18.09.2026р. - 7500,00 грн., підготовка і подання заяви про закриття провадження в частині основного боргу після його добровільної сплати відповідачем, складено та подано 01.10.2026р. - 3000,00 грн., гонорар успіху: 2,5% від 34059,47 грн., з яких 33160,06 грн. добровільно сплачено після пред`явлення позову, а 899,41грн. присуджено рішенням суду від 07.10.2026р. - 851,49 грн.

Загалом за Актом приймання-передачі наданих послуг від 08.10.2026р. до Договору №0608/1 про надання правової допомоги від 06.08.2026р., сума становить 21351,49 грн., із врахуванням п. 5.1. Договору, за яким визначено, що сукупна вартість базового гонорару, додаткових послуг і гонорару успіху в межах однієї справи у суді першої інстанції не може перевищувати, зокрема, ціна позову до 100000,00 грн. - гранична сукупна вартість 20000,00грн. сума витрат на професійну (правничу допомогу), що заявлено позивачем, складає 20000,00 грн.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).

Отже, з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів, суд приходить до висновку, що позивачем надано докази на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу у суді.

Разом з цим, суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2022 року №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), пункт 7.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі №911/3312/21 (провадження № 12-43гс22))

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у частині п`ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення (пункт 112 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року №922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

На предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/ бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат (пункт 115 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року №922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).

Такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 126 ГПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 129 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (пункт 119 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (пункт 120 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року №922/1964/21 (провадження №12-14гс22)).

Висновки, аналогічні відображеним вище, раніше були викладені і в постановах Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18.

Згідно з статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

По справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Враховуючи викладене та те, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача, є, на думку суду, завищеним та неспівмірним з обсягом наданих послуг адвоката, складністю справи, господарський суд дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката в господарському суді, який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача, підлягає зменшенню та відшкодуванню у розмірі 10000,00 грн., яка, на думку суду, може вважатись розумною, співмірною та справедливою.

Керуючись ст.ст.123,126,129,221,244 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОДІНВЕСТ СЕРВІС про стягнення судових витрат від 13.10.2026р. вх. № ГСОО 2-1972/26 по справі №916/2860/26 задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ГЛЕНПОРТ ОДЕСА (65045, Одеська обл., м. Одеса, вул. Успенська, буд. 101, код ЄДРПОУ 38721941) на корись Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОДІНВЕСТ СЕРВІС (54001, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, буд. 76, кв. 8, код ЄДРПОУ 37992093) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп.

3.В іншій частині заяви відмовити.

Повне додаткове рішення складено 23 жовтня 2026р.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д`яченко