Рішення № 140913110, 19.10.2026, Господарський суд Одеської області

Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 916/1745/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.

секретар судового засідання Масловська Є.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "СВС-Будінвестгруп" (68652, Ізмаїльський р-н, Одеська обл., село Муравлівка, вулиця Суворова, будинок 42)

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Українське дунайське пароплавство" (68600, Ізмаїльський р-н, Одеська обл., місто Ізмаїл, вулиця Флотська, будинок 28)

про стягнення 635 007,68 грн

та за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "СВС-Будінвестгруп" (68652, Ізмаїльський р-н, Одеська обл., село Муравлівка, вулиця Суворова, будинок 42)

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Українське дунайське пароплавство" (68600, Ізмаїльський р-н, Одеська обл., місто Ізмаїл, вулиця Флотська, будинок 28)

про стягнення 1 242 425,85 грн

за участю представників сторін:

від позивача: адвокат Бікяшев Д.Р., ордер серії ВН №1724457 від 23.06.2026;

від відповідача: адвокат Демидов А.О., довіреність від 24.12.2025 № УДП/Д-113-25;

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

11.05.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «СВС-Будінвестгруп» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» про стягнення 1 241 979,13 грн, з яких 849 760 грн основного боргу, 81 050,47 грн пені, 239 439,60 грн інфляційних втрат та 71 729,06 грн трьох процентів річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором надання послуг з експлуатаційного днопоглиблення № 202 СЗіМР від 31.08.2022 у частині своєчасної та повної оплати наданих послуг.

Крім того, 11.05.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «СВС-Будінвестгруп» звернулося до Господарського суду Одеської області з іншою позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» про стягнення 2 429 997,30 грн, з яких 1 662 600 грн основного боргу, 158 579,50 грн пені, 468 476,14 грн інфляційних втрат та 140 341,66 грн трьох процентів річних.

Обґрунтовуючи зазначені позовні вимоги, позивач вказує на порушення відповідачем зобов`язань за договором № 235-В-СЗМР-22 від 06.10.2022 щодо оплати послуг з експлуатаційного днопоглиблення, які, за твердженням позивача, були належним чином надані відповідачу.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.06.2026 справу № 916/1746/26 об`єднано в одне провадження зі справою № 916/1745/26 для їх спільного розгляду.

Отже, загальний розмір позовних вимог у межах об`єднаної справи становив 3 671 976,43 грн.

У зв`язку з частковим погашенням відповідачем основної заборгованості після звернення позивача до суду ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.10.2026 закрито провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України в частині вимог про стягнення 606 971,45 грн основної заборгованості за договором № 202 СЗіМР від 31.08.2022 та 1 187 571,45 грн основної заборгованості за договором № 235-В-СЗМР-22 від 06.10.2022 у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Таким чином, з урахуванням закриття провадження у справі в частині вимог про стягнення основної заборгованості на загальну суму 1 794 542,90 грн, предметом подальшого судового розгляду є вимоги позивача про стягнення заборгованості за двома договорами в загальному розмірі 1 877 433,53 грн, з яких 635 007,68 грн за договором № 202 СЗіМР від 31.08.2022 та 1 242 425,85 грн за договором № 235-В-СЗМР-22 від 06.10.2022.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.05.2026 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СВС-Будінвестгруп» залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення виявлених недоліків.

22.05.2026 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 26.05.2026 відкрито провадження у справі № 916/1745/26, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 24.06.2026.

24.06.2026 до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання сторонам часу для укладення мирової угоди.

У підготовчому засіданні 24.06.2026 судом відкладено підготовче засідання на 29.07.2026.

Водночас ухвалою Господарського суду Одеської області у складі судді Мусієнко О.О. від 01.06.2026 відкрито провадження у справі № 916/1746/26 за іншою позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «СВС-Будінвестгруп» до Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» про стягнення 2 429 997,30 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області у складі судді Мусієнко О.О. від 29.06.2026 задоволено клопотання позивача про об`єднання справ, об`єднано в одне провадження справи № 916/1746/26 та № 916/1745/26 для спільного розгляду та передано справу № 916/1746/26 на розгляд судді Щавинській Ю.М.

Ухвалою Господарського суду Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М. від 07.07.2026 прийнято справу № 916/1746/26 до свого провадження та постановлено здійснювати розгляд об`єднаної справи в межах справи № 916/1745/26.

21.07.2026 до суду від відповідача надійшов відзив на позовні заяви, в якому останній повідомив про часткове погашення заборгованості за спірними договорами та просив зменшити нараховані позивачем штрафні санкції.

28.07.2026 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

29.07.2026 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з проведенням між сторонами переговорів щодо укладення мирової угоди.

У підготовчому засіданні 29.07.2026 представник позивача підтвердив проведення переговорів щодо мирного врегулювання спору та також просив відкласти підготовче засідання.

Ухвалою суду від 29.07.2026 підготовче засідання відкладено на 12.08.2026.

У підготовчому засіданні 12.08.2026 суд без складання окремого процесуального документа, закрив підготовче провадження та призначив справу №916/1745/26(916/1746/26) до розгляду по суті на 16.09.2026 о 14:00.

В судовому засіданні 16.09.2026 судом оголошено перерву в судовому засіданні перед стадією дослідження доказів до 07.10.2026 о 16:00.

В судовому засіданні 07.10.2026 суд закінчив розгляд справи по суті та перейшов до стадії ухвалення рішення, повідомивши, що вступна та резолютивна частини рішення будуть оголошені 19.10.2026 о 13:45.

19.10.2026 судом проголошено вступну та резолютивну частини ухвали про закриття провадження в частині позовних вимог та вступну та резолютивну частини рішення.

3. Позиція учасників справи.

3.1. Доводи позивача.

Позивач підтримує заявлені позовні вимоги, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань з оплати послуг з експлуатаційного днопоглиблення, наданих за двома договорами.

Щодо договору № 202 СЗіМР від 31.08.2022 позивач зазначає, що на виконання його умов надав послуги з експлуатаційного днопоглиблення акваторії південної набережної ГВСП «Кілійський суднобудівельний-судноремонтний завод» ПрАТ «УДП», а також здійснив мобілізацію та демобілізацію днопоглиблювального флоту.

За твердженням позивача, загальна ціна договору становить 2 320 000 грн, з яких 2 000 000 грн - орієнтовна вартість послуг з днопоглиблення та 320 000 грн - вартість мобілізації і демобілізації днопоглиблювального флоту.

На виконання умов договору відповідач 02.09.2022 здійснив попередню оплату в розмірі 600 000 грн, що становить 30 % орієнтовної вартості послуг з днопоглиблення.

Позивач стверджує, що фактично надав послуги з днопоглиблення в обсязі 5 648,8 куб. м, що підтверджується результатами контрольних промірів від 17.02.2023.

Відповідні акти наданих послуг та рахунки направлялися відповідачу, однак останній їх не підписав, мотивованих зауважень щодо обсягу та якості послуг не надав і остаточних розрахунків не здійснив.

Позивач вважає, що відповідно до пункту 12.4 договору за відсутності обґрунтованих зауважень замовника послуги вважаються прийнятими, а обов`язок щодо їх оплати - таким, що настав.

При цьому позивач посилається на лист відповідача від 12.03.2025, яким останній, за твердженням позивача, визнав заборгованість за послуги з мобілізації та демобілізації флоту в розмірі 320 000 грн, а також підтвердив надання послуг з днопоглиблення, хоча й визначив інший обсяг виконаних робіт - 5 586,75 куб. м.

З урахуванням отриманої попередньої оплати несплачена вартість послуг з днопоглиблення, за розрахунком позивача, становить 529 760 грн. Крім того, відповідач не оплатив послуги з мобілізації та демобілізації флоту вартістю по 160 000 грн кожна.

Таким чином, за розрахунком позивача, загальна заборгованість відповідача за договором становить 849 760 грн, з яких 529 760 грн - за послуги з днопоглиблення та 320 000 грн - за мобілізацію і демобілізацію флоту.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо оплати наданих послуг позивач нарахував на суму основного боргу 849 760 грн за період з 16.07.2023 по 08.05.2026 3 % річних у розмірі 71 729,06 грн та інфляційні втрати в розмірі 239 439,60 грн.

Крім того, відповідно до пункту 15.1 договору позивач нарахував пеню за період з 16.07.2023 по 15.01.2024 у розмірі 81 050,47 грн.

Щодо договору № 235-В-СЗМР-22 від 06.10.2022 позивач зазначає, що на виконання його умов надав послуги з експлуатаційного днопоглиблення операційної акваторії південної набережної ГВСП «Кілійський суднобудівельний-судноремонтний завод» ПрАТ «УДП» з метою підтримання її навігаційних габаритів.

За твердженням позивача, загальна ціна договору становить 4 250 000 грн без ПДВ.

На виконання умов договору відповідач 12.10.2022 здійснив попередню оплату в розмірі 1 275 000 грн без ПДВ, що становить 30 % вартості орієнтовного обсягу днопоглиблення.

Позивач зазначає, що листом від 21.10.2022 відповідач запропонував розпочати виконання робіт за договором. 24.10.2022 під наглядом Регістру судноплавства України промірною партією ТОВ «Анкор» проведено попередні проміри глибин та складено відповідний план промірів, після чого позивач розпочав надання послуг.

У процесі виконання робіт виникали зупинки, пов`язані із захаращенням карти намиву, про що сторонами складено та підписано відповідні акти призупинення робіт.

Позивач стверджує, що фактично надав послуги з днопоглиблення в обсязі 17 280 куб. м, що підтверджується результатами виконавчих промірів від 17.02.2023, проведених промірною партією ТОВ «Анкор» під наглядом Регістру судноплавства України, та відповідним розрахунком обсягу виконаних робіт.

06.07.2023 позивач повторно направив відповідачу акти наданих послуг, акт завершення надання послуг та рахунок на оплату, які, за його твердженням, отримані відповідачем 11.07.2023. Однак відповідач зазначені акти не підписав, мотивованих зауважень щодо обсягу та якості послуг у встановлений договором строк не надав і остаточних розрахунків не здійснив.

Позивач вважає, що відповідно до пункту 12.4 договору за відсутності обґрунтованих зауважень замовника послуги вважаються прийнятими, а обов`язок щодо їх оплати - таким, що настав.

У зв`язку із цим 21.07.2023 позивач направив відповідачу вимогу про підписання актів наданих послуг із датою завершення їх надання 19.07.2023 та оплату заборгованості в розмірі 1 662 600 грн у строк до 03.08.2023, яка залишилася без задоволення.

При цьому позивач посилається на лист відповідача від 12.03.2025, яким останній, за твердженням позивача, визнав надання послуг з днопоглиблення, хоча й визначив інший обсяг виконаних робіт - 16 985 куб. м, а залишок заборгованості з урахуванням попередньої оплати - у розмірі 1 612 450 грн без ПДВ.

Позивач зазначає, що визначення відповідачем іншого обсягу послуг ґрунтується на контрольних промірах філії «Дельта-лоцман» ДП «АМПУ» та висновку інженера технічного нагляду, однак відповідних документів на підтвердження такого розрахунку відповідач йому не надав.

З урахуванням отриманої попередньої оплати несплачена вартість послуг з днопоглиблення, за розрахунком позивача, становить 1 662 600 грн, яку останній просить стягнути з відповідача.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо оплати наданих послуг позивач нарахував на суму основного боргу 1 662 600 грн за період з 16.07.2023 по 08.05.2026 3 % річних у розмірі 140 341,66 грн та інфляційні втрати в розмірі 468 476,14 грн.

Крім того, відповідно до пункту 15.1 договору позивач нарахував пеню за період з 16.07.2023 по 15.01.2024 у розмірі 158 579,50 грн

У відповіді на відзив позивач звертає увагу на те, що відповідач не заперечує факту укладення договорів, надання послуг та наявності заборгованості, а здійснені ним часткові платежі додатково підтверджують існування відповідних грошових зобов`язань.

Позивач підтверджує, що після звернення до суду відповідач частково погасив заборгованість за договором № 202 СЗіМР у сумі 364 182,87 грн та за договором № 235-В-СЗМР-22 у сумі 712 542,87 грн.

У зв`язку із цим позивач вважає, що провадження у справі в частині сплаченого основного боргу в загальному розмірі 1 076 725,74 грн підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України, а не відмові в позові, як просить відповідач.

Стосовно вимог про стягнення пені, інфляційних втрат та 3 % річних позивач зазначає, що їх нарахування здійснено за період до 08.05.2026, тоді як часткові платежі відповідача відбулися лише у червні-липні 2026 року, а тому не впливають на розмір заявлених нарахувань.

Заперечуючи проти зменшення пені, позивач наголошує на тривалості прострочення, відсутності добровільного погашення боргу до звернення до суду та співмірності нарахованої пені з розміром основного зобов`язання.

Крім того, позивач вважає безпідставним клопотання відповідача про зменшення інфляційних втрат та 3 % річних, оскільки останні мають компенсаційний характер, а заявлені три проценти річних відповідають мінімальному розміру, встановленому статтею 625 ЦК України.

Щодо посилань відповідача на скрутний фінансовий стан, збитковість діяльності та стратегічне значення підприємства позивач зазначає, що наведені обставини самі по собі не звільняють відповідача від виконання грошових зобов`язань та не підтверджують наявності виняткових підстав для зменшення пені.

Зокрема, позивач звертає увагу на наявність у відповідача значних активів та оборотних коштів, що, на його думку, спростовує доводи про об`єктивну неможливість здійснення розрахунків за договорами.

Отже, позивач наполягає на задоволенні заявлених вимог з урахуванням часткового погашення основного боргу після звернення до суду.

Позивач також просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 40 000 грн, з яких по 20 000 грн за представництво його інтересів у справах № 916/1745/26 та № 916/1746/26.

На підтвердження понесених витрат позивач посилається на договір про надання правничої допомоги, звіт та детальний опис виконаних адвокатом робіт, а також платіжну інструкцію № 290 від 10.09.2026, якою, за його твердженням, підтверджується оплата зазначеної суми.

Позивач вважає, що об`єднання справ в одне провадження не впливає на обґрунтованість заявлених витрат, оскільки правнича допомога надавалася щодо двох самостійних договірних правовідносин, а її вартість була погоджена сторонами та фактично сплачена.

3.2. Позиція відповідача.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на часткове погашення основної заборгованості після звернення позивача до суду, а також на наявність підстав для зменшення нарахованих пені, інфляційних втрат та 3 % річних.

ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» зазначає, що з метою врегулювання спору вживало заходів щодо погашення заборгованості за договорами № 202 СЗіМР від 31.08.2022 та № 235-В-СЗМР-22 від 06.10.2022, а також пропонувало позивачу укласти мирову угоду, проєкт якої направило останньому 09.06.2026.

На підтвердження часткового погашення заборгованості відповідач посилається на платіжні інструкції від 22.06.2026 № 602 на суму 121 394,29 грн та № 603 на суму 237 514,29 грн, від 30.06.2026 № 621 на суму 121 394,29 грн та № 622 на суму 237 514,29 грн, від 21.07.2026 № 706 на суму 121 394,29 грн та № 707 на суму 237 514,29 грн.

За твердженням відповідача, зазначені платежі підтверджують часткове погашення заборгованості за договором № 202 СЗіМР від 31.08.2022 у розмірі 364 182,87 грн та за договором № 235-В-СЗМР-22 від 06.10.2022 у розмірі 712 542,87 грн.

Відповідач вважає, що здійснення зазначених платежів свідчить про його добросовісну поведінку та намір виконати взяті на себе договірні зобов`язання. Водночас, за його твердженням, відповіді позивача на пропозицію щодо укладення мирової угоди отримано не було.

У додаткових поясненнях від 06.10.2026 відповідач повідомив про подальше часткове погашення заборгованості, на підтвердження чого надав платіжні інструкції від 22.09.2026 № 963 на суму 237 514,29 грн та № 964 на суму 121 394,29 грн, а також від 28.09.2026 № 1015 на суму 121 394,29 грн та № 1016 на суму 237 514,29 грн.

Відповідач просить врахувати зазначені платежі під час вирішення спору, посилаючись на продовження виконання договірних зобов`язань та вжиття заходів щодо мирного врегулювання спору.

У зв`язку із частковим погашенням заборгованості відповідач вважає необхідним здійснити перерахунок заявлених до стягнення сум за обома договорами.

Заявляючи клопотання про зменшення пені, інфляційних втрат та 3 % річних, відповідач посилається на складний фінансовий стан товариства, зумовлений обставинами здійснення господарської діяльності в умовах воєнного стану.

Відповідач зазначає, що ПрАТ «УДП» є найбільшим національним перевізником України на річці Дунай, 100 % акцій якого належать державі, та відіграє важливу роль у забезпеченні українського експорту й функціонуванні міжнародних транспортних маршрутів.

За твердженням відповідача, у зв`язку зі зміною логістичних маршрутів, скороченням обсягів перевезень та іншими обставинами, пов`язаними з воєнним станом, фінансовий стан товариства істотно погіршився. Зокрема, обсяг перевезень скоротився зі 145 тис. тонн на місяць у 20222023 роках до 70 тис. тонн у 2024 році та 60 тис. тонн у 2025 році. За результатами 2025 року товариство отримало чистий збиток у розмірі 327 млн грн, що, за його твердженням, призвело до недостатності обігових коштів для своєчасного виконання зобов`язань перед контрагентами.

Відповідач зазначає, що вживає заходів для скорочення витрат, відновлення фінансової стабільності та поступового погашення заборгованості. Водночас стягнення заявлених позивачем штрафних санкцій та компенсаційних нарахувань, розмір яких становить майже половину суми основного боргу, на думку відповідача, призведе до подальшого погіршення його фінансового стану та порушення балансу інтересів сторін.

Крім того, відповідач посилається на відсутність у матеріалах справи доказів заподіяння позивачу збитків унаслідок прострочення виконання грошових зобов`язань, а також доказів погіршення фінансового стану позивача чи ускладнення здійснення ним господарської діяльності.

На обґрунтування можливості зменшення заявлених до стягнення сум відповідач посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, від 05.06.2024 у справі № 910/14524/22 та від 12.09.2024 у справі № 915/1308/23, щодо застосування принципів розумності, справедливості та пропорційності під час вирішення питання про зменшення відповідних нарахувань.

Окремо відповідач заперечує проти стягнення заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 40 000 грн, вважаючи їх необґрунтованими та неспівмірними зі складністю справи й обсягом фактично виконаних адвокатом робіт.

На думку відповідача, спір не є складним, оскільки виник із договорів про надання послуг, не потребував проведення експертиз або здійснення складного правового аналізу, а підготовлені процесуальні документи переважно ґрунтуються на змісті договорів та відповідних положеннях законодавства.

Відповідач також зазначає, що договори, з яких виник спір, є подібними за правовою природою, суб`єктним складом та обставинами, які підлягають доказуванню, а тому значна частина виконаних адвокатом робіт фактично дублюється.

Крім того, відповідач посилається на об`єднання справ № 916/1745/26 та № 916/1746/26 в одне провадження, унаслідок чого представництво інтересів позивача здійснювалося в межах одного судового провадження, з підготовкою спільних процесуальних документів та участю в одних судових засіданнях.

Відповідач вважає, що зазначені обставини свідчать про завищення обсягу заявлених адвокатом робіт та необґрунтованість визначення витрат у розмірі по 20 000 грн за кожну справу.

Також відповідач зазначає, що саме він був ініціатором мирного врегулювання спору, тоді як адвокат позивача, на його думку, не вчиняв достатніх активних дій для врегулювання спору без затягування судового процесу.

З огляду на викладене, відповідач просить частково відмовити в задоволенні позовних вимог за обома договорами з урахуванням здійснених платежів, зменшити розмір пені, інфляційних втрат та 3 % річних, а також відмовити у стягненні витрат на професійну правничу допомогу.

4. Фактичні обставини, встановлені судом.

4.1. Щодо договору № 202 СЗіМР від 31.08.2022.

31.08.2022 між Приватним акціонерним товариством «Українське Дунайське пароплавство» в особі директора госпрозрахункового відокремленого структурного підрозділу «Кілійський суднобудівельно-судноремонтний завод» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СВС-Будінвестгруп» (виконавець) укладено договір № 202 СЗіМР про надання послуг з експлуатаційного днопоглиблення операційної акваторії південної набережної.

Відповідно до пункту 2.1 договору виконавець зобов`язався надати замовнику послуги з експлуатаційного днопоглиблення операційної акваторії південної набережної КСБСРЗ, а замовник - прийняти та оплатити надані послуги на умовах договору.

Згідно з пунктом 2.2 договору місце надання послуг, їх склад, загальний обсяг днопоглиблення та інші характеристики визначаються договором і додатками до нього.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що виконавець повинен надати послуги у строк, який не перевищує 60 календарних днів із дня безпосереднього початку їх надання. При цьому договором визначено обставини, за яких час зупинення днопоглиблювального обладнання не зараховується до строку надання послуг.

Відповідно до пункту 4.1 договору його ціна становить 2 320 000 грн без ПДВ, з яких 2 000 000 грн - вартість орієнтовного обсягу днопоглиблення, 160 000 грн - вартість мобілізації та 160 000 грн - вартість демобілізації днопоглиблювального обладнання.

За умовами пункту 4.2 договору його ціна включає вартість послуг та витрати виконавця, пов`язані з виконанням договірних зобов`язань.

Відповідно до пункту 5.3.1 договору замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати надані виконавцем послуги, а згідно з пунктом 5.3.2 - приймати належним чином надані послуги відповідно до актів наданих послуг.

Порядок приймання послуг сторони визначили в розділі 12 договору.

Так, відповідно до пункту 12.1 договору надання послуг виконавцем та приймання їх результатів замовником здійснюються шляхом підписання сторонами актів наданих послуг разом з іншими документами, передбаченими договором.

Згідно з пунктом 12.2 договору виконавець визначає обсяги днопоглиблення та вартість наданих послуг, що підлягають оплаті, готує відповідні документи та подає їх для підписання замовнику.

Пунктом 12.3 договору встановлено, що підписані виконавцем акти наданих послуг розглядаються замовником протягом п`яти робочих днів із дати їх отримання.

За змістом пункту 12.4 договору приймання замовником наданих послуг за відсутності обґрунтованих зауважень щодо їх обсягу та/або якості, а також наданої документації здійснюється шляхом підписання актів наданих послуг. Датою завершення надання послуг є дата підписання актів обома сторонами без зауважень та заперечень.

Водночас пунктом 12.5 договору передбачено, що в разі наявності обґрунтованих зауважень до актів наданих послуг виконавець протягом п`яти робочих днів із дати їх отримання повинен виправити відповідні зауваження та надати замовнику виправлені акти для підписання.

У розділі 13 договору сторони погодили порядок проведення розрахунків.

Згідно з пунктом 13.1 договору замовник здійснює попередню оплату в розмірі 30 % вартості орієнтовного обсягу днопоглиблення, що становить 600 000 грн без ПДВ, протягом десяти банківських днів із дати підписання договору на підставі оригіналу рахунку виконавця.

Відповідно до пункту 13.2 договору оплата вартості наданих послуг здійснюється прямим банківським переказом коштів на рахунок виконавця протягом десяти банківських днів із дати підписання сторонами відповідного акта приймання-передачі наданих послуг на підставі виставленого рахунку з урахуванням раніше сплаченого авансу.

Пунктом 13.5 договору окремо врегульовано порядок оплати мобілізації та демобілізації днопоглиблювального обладнання. Зокрема, оплату зазначених послуг передбачено здійснювати протягом п`яти банківських днів із дати отримання оригіналів відповідних рахунків на підставі актів наданих послуг.

На виконання умов договору 02.09.2022 відповідач перерахував позивачу попередню оплату в розмірі 600 000 грн.

Із наявних у матеріалах справи документів убачається, що 21.09.2022 земкараван виконавця прибув до затону в м. Кілії, а 24.09.2022 після проведення попередніх промірів глибин виконавець розпочав днопоглиблювальні роботи на операційній акваторії південної набережної КСБСРЗ.

Листом від 21.10.2022 замовник повідомив виконавця про неможливість подальшого виконання робіт за договором № 202 СЗіМР у зв`язку із зайнятістю причалів південної набережної плавзасобами ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» та необхідністю виконання робіт за договором № 235-В-СЗМР-22 від 06.10.2022. У зв`язку із цим замовник запропонував призупинити роботи за договором № 202 СЗіМР відповідно до пункту 3.4.7 договору та розпочати роботи за договором № 235-В-СЗМР-22.

21.10.2022 представники сторін склали та підписали акт № 1 про призупинення робіт за договором № 202 СЗіМР, у якому зазначили, що підставою призупинення є необхідність зміни місця надання послуг та виконання робіт за договором № 235-В-СЗМР-22 від 06.10.2022.

17.02.2023 представниками ТОВ «Анкор» за участю представників сторін проведено виконавчі проміри глибин та складено відповідні матеріали промірів.

За результатами розрахунку обсягу експлуатаційного днопоглиблення, виконаного на підставі зазначених промірів, обсяг наданих позивачем послуг визначено в розмірі 5 648,8 мі.

У матеріалах справи міститься лист позивача № 10/05-1 від 10.05.2023 щодо направлення актів наданих послуг та інших документів за договором. Водночас доказів фактичного направлення та вручення цього листа відповідачу матеріали справи не містять.

11.05.2023 позивач склав лист № 11/05-1, адресований відповідачу, у якому повідомив про готовність продовжити виконання робіт за договором № 202 СЗіМР від 31.08.2022 та просив повідомити дату їх відновлення або погодити проведення виконавчих промірів для здійснення взаєморозрахунків.

05.07.2023 позивач листом № 05/07-1 повторно направив відповідачу документи щодо виконання договору, зокрема акт про завершення надання послуг, розрахунок обсягу експлуатаційного днопоглиблення, матеріали попередніх та виконавчих промірів глибин, акти наданих послуг, а також рахунки на оплату послуг із днопоглиблення в сумі 529 760 грн і мобілізації днопоглиблювального обладнання в сумі 160 000 грн.

На підтвердження направлення зазначених документів матеріали справи містять поштову накладну АТ «Укрпошта» № 6860413125651 та опис вкладення до поштового відправлення, у якому зазначено перелік надісланих документів.

Відповідно до відомостей відстеження поштового відправлення № 6860413125651, 11.07.2023 відправлення вручено адресату особисто.

21.07.2023 позивач направив відповідачу вимогу № 21/07-1, у якій зазначив, що раніше направлені акти наданих послуг залишилися без підписання, а обґрунтованих зауважень щодо обсягу та якості наданих послуг відповідач не надав.

У зазначеній вимозі позивач просив підписати акти наданих послуг та здійснити оплату за договором, зокрема 529 760 грн за виконане днопоглиблення та 320 000 грн за мобілізацію і демобілізацію днопоглиблювального обладнання.

Листом № 02/09-1 від 02.09.2024 позивач повідомив відповідача про здійснення 21.07.2023 демобілізації земкаравана у складі несамохідного земснаряда ДЕ-21 та мотозавозні МЗ-1 із порту Кілія до порту Ізмаїл.

До зазначеного листа позивач додав складений ним акт наданих послуг із демобілізації від 02.09.2024 та рахунок № 01/09 від 02.09.2024 на суму 160 000 грн без ПДВ.

На підтвердження направлення зазначених документів позивач надав поштову накладну та опис вкладення з відміткою від 11.09.2024. Акт наданих послуг із демобілізації підписаний позивачем, підпис відповідача на ньому відсутній.

19.02.2025 позивач звернувся до відповідача з вимогою № 19/02-2 про погашення заборгованості за надані послуги.

Листом від 12.03.2025 № 184/10/01-13/01-13 відповідач надав відповідь на зазначену вимогу, у якій повідомив, що відповідно до контрольних промірів, виконаних філією «Дельта-лоцман» ДП «АМПУ», обсяг днопоглиблення з урахуванням перебору становить 5 499,85 мі.

Водночас, посилаючись на висновок інженера технічного нагляду В. Р. Загороднікова та врахування середньорічної наносимості ґрунту, відповідач визначив обсяг наданих позивачем послуг за договором у розмірі 5 586,75 мі.

Виходячи з вартості одного кубічного метра днопоглиблення в розмірі 200 грн, відповідач визначив вартість наданих послуг із днопоглиблення в сумі 1 117 350 грн без ПДВ. Крім того, відповідач зазначив про вартість послуг із мобілізації та демобілізації земкаравана в загальному розмірі 320 000 грн без ПДВ.

З урахуванням раніше сплаченого авансу в розмірі 600 000 грн відповідач визначив залишок заборгованості за договором у сумі 837 350 грн.

Водночас позивач визначив загальну заборгованість за договором у розмірі 849 760 грн, з яких 529 760 грн становить неоплачена вартість днопоглиблювальних послуг, 160 000 грн вартість мобілізації та 160 000 грн вартість демобілізації днопоглиблювального обладнання.

У зв`язку з несплатою зазначеної заборгованості позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення 849 760 грн основного боргу, 81 050,47 грн пені за період з 16.07.2023 по 15.01.24, 239 439,60 грн інфляційних втрат та 71 729,06 грн трьох процентів річних, нарахованих за період з 16.07.2023 по 8.05.26.

Після звернення позивача до суду відповідач здійснив часткову оплату заборгованості за договором № 202 СЗіМР від 31.08.2022, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними інструкціями:

· № 602 від 22.06.2026 на суму 121 394,29 грн;

· № 621 від 30.06.2026 на суму 121 394,29 грн;

· № 706 від 21.07.2026 на суму 121 394,29 грн;

· № 964 від 22.09.2026 на суму 121 394,29 грн;

· № 1015 від 28.09.2026 на суму 121 394,29 грн.

Отже, загальна сума коштів, сплачених відповідачем за договором № 202 СЗіМР після звернення позивача до суду, становить 606 971,45 грн. Отримання зазначених коштів представник позивача підтвердив під час судового розгляду.

4.2. Щодо договору № 235-В-СЗМР-22 від 06.10.2022.

06.10.2022 між Приватним акціонерним товариством «Українське Дунайське пароплавство» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СВС-Будінвестгруп» (виконавець) укладено договір № 235-В-СЗМР-22 про надання послуг з експлуатаційного днопоглиблення операційної акваторії південної набережної госпрозрахункового відокремленого структурного підрозділу «Кілійський суднобудівельно-судноремонтний завод» ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство».

За умовами договору виконавець зобов`язався надати замовнику послуги з технічного обслуговування операційної акваторії південної набережної Кілійського суднобудівельно-судноремонтного заводу для підтримання її навігаційних габаритів шляхом експлуатаційного днопоглиблення, а замовник - прийняти та оплатити надані послуги.

Загальна ціна договору становить 4 250 000 грн без ПДВ. Вартість одного кубічного метра експлуатаційного днопоглиблення визначена в розмірі 170 грн без ПДВ.

Відповідно до пункту 13.1 договору замовник здійснює попередню оплату в розмірі 30 % його вартості, що становить 1 275 000 грн без ПДВ.

12.10.2022 відповідач перерахував позивачу попередню оплату в сумі 1 275 000 грн.

Порядок приймання наданих послуг сторони визначили розділом 12 договору.

Відповідно до пункту 12.2 договору виконавець визначає обсяги днопоглиблення та вартість наданих послуг, що підлягають оплаті, готує відповідні документи та подає їх для підписання замовнику.

Пунктом 12.3 договору передбачено, що підписані виконавцем акти наданих послуг розглядаються замовником протягом п`яти робочих днів із дати їх отримання.

Згідно з пунктом 12.4 договору датою завершення надання послуг є дата підписання сторонами актів наданих послуг без зауважень та заперечень.

Пунктом 12.5 договору встановлено, що у випадку надання замовником обґрунтованих зауважень до актів наданих послуг виконавець протягом п`яти робочих днів із дати отримання таких зауважень повинен їх усунути та надати виправлені акти на підписання замовнику.

Порядок проведення розрахунків сторони визначили розділом 13 договору, яким передбачено оплату фактично наданих послуг з урахуванням попередньої оплати на підставі відповідних актів та рахунків виконавця.

Листом від 21.10.2022 № 042/659/01 ГВСП «Кілійський суднобудівельно-судноремонтний завод» повідомив позивача про необхідність розпочати виконання робіт за договором № 235-В-СЗМР-22.

24.10.2022 під наглядом Регістру судноплавства України представниками ТОВ «Анкор» виконано попередні проміри глибин операційної акваторії південної набережної КСБСРЗ та складено відповідний план проміру глибин.

25.10.2022 ТОВ «СВС-Будінвестгруп» розпочало надання послуг за договором № 235-В-СЗМР-22.

Під час виконання робіт виникали обставини, пов`язані із захаращенням ділянки «Карта намиву» біля випускної труби, у зв`язку з чим сторонами складалися акти про призупинення та відновлення робіт.

Зокрема, актом від 05.11.2022 зафіксовано призупинення робіт з експлуатаційного днопоглиблення операційної акваторії південної набережної КСБСРЗ у зв`язку з необхідністю розчищення зазначеної ділянки.

23.11.2022 роботи за договором відновлено після виконання розчищення ділянки «Карта намиву» біля випускної труби, про що складено відповідний акт.

Матеріали справи також містять акти щодо подальшого призупинення та відновлення робіт у грудні 2022 року.

17.02.2023 після завершення безпосереднього надання послуг за договором під наглядом Регістру судноплавства України представниками ТОВ «Анкор» виконано контрольні проміри глибин та складено виконавчий план проміру глибин.

На підставі даних контрольно-виконавчих промірів від 17.02.2023 складено розрахунок обсягу експлуатаційного днопоглиблення операційної акваторії південної набережної КСБСРЗ, відповідно до якого загальний обсяг наданих виконавцем послуг становить 17 280 мі.

Позивачем складено акт наданих послуг № 02 за договором № 235-В-СЗМР-22, у якому зазначено обсяг виконаного днопоглиблення 17 280 мі за ціною 170 грн за один кубічний метр та загальну вартість наданих послуг у сумі 2 937 600 грн без ПДВ.

Крім того, позивачем складено акт про завершення надання послуг за договором № 235-В-СЗМР-22, у якому зазначено, що виконавець 17.02.2023 завершив безпосереднє надання послуг за договором, обсяг фактично наданих послуг становить 17 280 мі, а їх загальна вартість - 2 937 600 грн без ПДВ.

У зазначеному акті також відображено здійснену замовником попередню оплату в розмірі 1 275 000 грн.

Акти наданих послуг та акт про завершення надання послуг оформлені без підписів представників замовника.

З урахуванням попередньої оплати в розмірі 1 275 000 грн позивач визначив залишок вартості наданих послуг у сумі 1 662 600 грн.

У матеріалах справи міститься лист позивача від 10.05.2023 № 10/05-1, у якому зазначено про направлення відповідачу оригіналів попередніх та виконавчих промірів глибин, розрахунку обсягу експлуатаційного днопоглиблення, актів наданих послуг і рахунків на оплату. Відомостей, які підтверджують вручення відповідачу зазначеного листа та доданих до нього документів, матеріали справи не містять.

06.07.2023 позивач листом № 06/07-1 повторно направив відповідачу акт про завершення надання послуг за договором № 235-В-СЗМР-22 від 06.10.2022, два примірники акта наданих послуг та рахунок на оплату.

Направлення зазначених документів підтверджується поштовою накладною АТ «Укрпошта» № 6860413195269 від 06.07.2023 та описом вкладення до поштового відправлення, у якому зазначені лист № 06/07-1, акт про завершення надання послуг, два примірники акта наданих послуг та рахунок на оплату.

Відповідно до відомостей відстеження поштового відправлення № 6860413195269 зазначене відправлення вручено адресату особисто 11.07.2023.

Позивачем виставлено рахунок № 03/07 від 06.07.2023 на суму 1 662 600 грн без ПДВ за послуги з експлуатаційного днопоглиблення в обсязі 9 780 мі за ціною 170 грн за один кубічний метр.

21.07.2023 позивач звернувся до відповідача з вимогою щодо підписання актів наданих послуг та здійснення остаточних розрахунків за договором.

У зазначеній вимозі позивач повідомив про відсутність підписаних відповідачем актів та обґрунтованих зауважень до них, запропонував підписати акти з датою завершення надання послуг 19.07.2023 без зауважень та заперечень, а також здійснити оплату за рахунком на суму 1 662 600 грн у строк до 03.08.2023.

19.02.2025 позивач звернувся до відповідача з вимогою № 19/02-2 про погашення заборгованості за договорами № 202 СЗіМР від 31.08.2022 та № 235-В-СЗМР-22 від 06.10.2022.

Листом від 12.03.2025 відповідач надав відповідь на зазначену вимогу, у якій щодо договору № 235-В-СЗМР-22, посилаючись на висновок інженера технічного нагляду Загороднікова В. Р. та врахування середньорічної наносимості ґрунту, визначив обсяг наданих позивачем послуг у розмірі 16 985 мі.

Виходячи з вартості одного кубічного метра днопоглиблення в розмірі 170 грн, відповідач визначив загальну вартість наданих послуг у сумі 2 887 450 грн без ПДВ, а з урахуванням попередньої оплати в розмірі 1 275 000 грн залишок заборгованості в сумі 1 612 450 грн.

У цьому ж листі відповідач запропонував розглянути питання щодо укладення угоди про погашення заборгованості шляхом розстрочення платежів із визначенням щомісячних сум оплати.

Водночас позивач визначив загальну вартість виконаних робіт за договором у сумі 2 937 600 грн, а залишок неоплаченої вартості послуг з урахуванням авансу у розмірі 1 662 600 грн.

У зв`язку з несплатою зазначеної заборгованості позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення 1 662 600 грн основного боргу, 158 579,50 грн пені за період із 16.07.2023 до 15.01.2024, 468 476,14 грн інфляційних втрат та 140 341,66 грн трьох процентів річних, нарахованих за період із 16.07.2023 до 08.05.2026.

Загальний розмір заявлених до стягнення коштів за договором № 235-В-СЗМР-22 становить 2 429 997,30 грн.

Після звернення позивача до суду відповідач здійснив часткову оплату заборгованості за договором № 235-В-СЗМР-22 від 06.10.2022, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними інструкціями:

· № 603 від 22.06.2026 на суму 237 514,29 грн;

· № 622 від 30.06.2026 на суму 237 514,29 грн;

· № 707 від 21.07.2026 на суму 237 514,29 грн;

· № 963 від 22.09.2026 на суму 237 514,29 грн;

· № 1016 від 28.09.2026 на суму 237 514,29 грн.

Загальна сума коштів, сплачених відповідачем за договором № 235-В-СЗМР-22 після звернення позивача до суду, становить 1 187 571,45 грн. Отримання зазначених коштів представник позивача підтвердив під час судового розгляду.

5. Позиція суду.

5.1. Щодо вимог про стягнення основної заборгованості за договорами.

5.1.1. Щодо стягнення основної заборгованості за договором № 202 СЗіМР від 31.08.2022.

Оцінивши обставини справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення основної заборгованості за договором № 202 СЗіМР від 31.08.2022 з огляду на таке.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, зокрема надати послугу, сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною першою статті 903 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Отже, обов`язок замовника з оплати послуг виникає у зв`язку з їх фактичним наданням виконавцем відповідно до умов договору.

Як установлено судом, на виконання договору № 202 СЗіМР від 31.08.2022 позивач здійснював експлуатаційне днопоглиблення операційної акваторії південної набережної Кілійського суднобудівельно-судноремонтного заводу.

Обсяг наданих послуг визначено позивачем на підставі матеріалів попередніх та виконавчих промірів глибин, виконаних ТОВ «Анкор», і відповідного розрахунку обсягу експлуатаційного днопоглиблення.

За результатами зазначених промірів позивач визначив обсяг наданих послуг у розмірі 5 648,8 мі та склав відповідний акт наданих послуг.

Відповідно до пункту 12.2 договору виконавець визначає обсяги днопоглиблення та вартість наданих послуг, що підлягають оплаті, готує відповідні документи та подає їх для підписання замовнику.

Пунктом 12.3 договору передбачено, що підписані виконавцем акти наданих послуг розглядаються замовником протягом п`яти робочих днів із дати їх отримання.

Згідно з пунктом 12.5 договору в разі надання замовником обґрунтованих зауважень до актів наданих послуг виконавець протягом п`яти робочих днів із дати отримання таких зауважень повинен їх усунути та надати виправлені акти на підписання замовнику.

Судом установлено, що листом від 05.07.2023 № 05/07-1 позивач направив відповідачу акти наданих послуг, матеріали промірів глибин, розрахунок обсягу експлуатаційного днопоглиблення та рахунки на оплату. Отримання відповідачем зазначеного поштового відправлення 11.07.2023 підтверджується матеріалами справи.

Водночас доказів надання відповідачем протягом установленого договором строку обґрунтованих зауважень до актів наданих послуг, їх повернення із зазначенням причин непідписання або повідомлення позивача про невідповідність визначених ним обсягів фактично наданим послугам матеріали справи не містять.

Саме по собі непідписання відповідачем актів наданих послуг за відсутності своєчасних обґрунтованих заперечень не спростовує факту надання послуг та не звільняє замовника від обов`язку їх оплати.

При цьому суд враховує, що фактичне надання позивачем послуг підтверджується не лише складеними ним актами, а й матеріалами промірів глибин та розрахунком обсягу експлуатаційного днопоглиблення.

Суд також враховує, що хоча у відповіді на вимогу позивача від 12.03.2025 відповідач зазначав інший обсяг виконаного днопоглиблення 5 586,75 мі, у відзиві на позовну заяву відповідач не заперечував визначеного позивачем обсягу наданих послуг та не оспорював факту їх надання.

При цьому ані до відповіді на вимогу, ані під час судового розгляду відповідач не надав інших матеріалів промірів глибин, зокрема виконаних ДП «Дельта-лоцман», інженером технічного нагляду або іншою спеціалізованою організацією, які б спростовували результати промірів та розрахунок обсягу експлуатаційного днопоглиблення, надані позивачем.

Натомість у відзиві відповідач посилався на часткове погашення заборгованості після звернення позивача до суду та необхідність зменшення пені, інфляційних втрат і трьох процентів річних.

За таких обставин, ураховуючи відсутність заперечень відповідача щодо обсягу наданих послуг під час судового розгляду, а також досліджені судом матеріали промірів глибин і розрахунок обсягу днопоглиблення, суд вважає доведеним надання позивачем послуг за договором № 202 СЗіМР від 31.08.2022 в обсязі 5 648,8 мі.

Щодо вимог про оплату мобілізації та демобілізації днопоглиблювального флоту суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 4.1 договору загальна його вартість становить 2 320 000 грн без ПДВ, з яких 2 000 000 грн вартість послуг із днопоглиблення, 160 000 грн вартість мобілізації днопоглиблювального флоту та 160 000 грн вартість його демобілізації.

Матеріалами справи підтверджується прибуття днопоглиблювального флоту до місця надання послуг та здійснення позивачем днопоглиблювальних робіт, що свідчить про фактичне виконання мобілізації флоту.

Позивачем також складено акт наданих послуг із демобілізації днопоглиблювального флоту та виставлено рахунок № 01/09 від 02.09.2024 на суму 160 000 грн. Зазначені документи направлено відповідачу листом від 02.09.2024 № 02/09-1.

Доказів надання відповідачем обґрунтованих заперечень щодо факту мобілізації або демобілізації флоту, а також вартості зазначених послуг матеріали справи не містять.

Відповідно до пункту 13.5 договору замовник зобов`язаний забезпечити своєчасну та повну оплату мобілізації та демобілізації днопоглиблювального флоту протягом п`яти банківських днів із дня отримання оригіналів рахунків на підставі актів наданих послуг.

Крім того, у відповіді на вимогу від 12.03.2025 відповідач включив вартість мобілізації та демобілізації флоту в загальній сумі 320 000 грн до власного розрахунку заборгованості за договором.

Зазначене додатково підтверджує відсутність між сторонами спору щодо вартості цих послуг.

Суд також враховує правовий висновок, викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.06.2022 у справі № 915/104/21, щодо необхідності встановлення фактичного надання послуг під час вирішення спору про стягнення їх вартості.

У цій справі фактичне надання послуг із днопоглиблення підтверджується матеріалами промірів глибин та розрахунком обсягу вилученого ґрунту, а мобілізація і демобілізація флоту підтверджуються дослідженими судом доказами. При цьому відповідач не надав доказів, які б спростовували зазначені обставини.

Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 79 Господарського процесуального кодексу України обставина, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Оцінивши наявні у справі докази відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що позивач довів факт надання послуг за договором № 202 СЗіМР від 31.08.2022 та наявність у відповідача обов`язку здійснити їх оплату.

З урахуванням здійсненої відповідачем попередньої оплати позивачем заявлено до стягнення 849 760 грн основної заборгованості.

Після звернення позивача до суду відповідач частково погасив основну заборгованість за договором у загальній сумі 606 971,45 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.10.2026 провадження у справі в частині вимог про стягнення 606 971,45 грн основної заборгованості закрито у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Отже, предметом судового розгляду в цій частині залишилася вимога про стягнення 242 788,55 грн основної заборгованості.

З огляду на встановлені обставини, умови договору та надані сторонами докази суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 242 788,55 грн основної заборгованості за договором № 202 СЗіМР від 31.08.2022, яка підлягає задоволенню.

5.1.2. Щодо стягнення основної заборгованості за договором № 235-В-СЗМР-22 від 06.10.2022.

Вирішуючи вимоги позивача про стягнення основної заборгованості за договором № 235-В-СЗМР-22 від 06.10.2022, суд враховує правове регулювання спірних правовідносин, правові висновки Верховного Суду та висновки щодо застосування норм матеріального права, викладені в пункті 5.1.1 цього рішення, які є однаково застосовними до правовідносин сторін за обома договорами. Водночас з огляду на відмінності в умовах договорів, обсягах наданих послуг та розмірі заборгованості суд надає окрему оцінку обставинам виконання договору № 235-В-СЗМР-22 від 06.10.2022.

Як установлено судом, на виконання зазначеного договору позивач надав відповідачу послуги з експлуатаційного днопоглиблення операційної акваторії південної набережної ГВСП «Кілійський суднобудівельний-судноремонтний завод». За результатами контрольних промірів глибин, проведених 17.02.2023 промірною партією ТОВ «Анкор», складено розрахунок обсягу експлуатаційного днопоглиблення, відповідно до якого обсяг наданих позивачем послуг становить 17 280 мі. З урахуванням погодженої сторонами вартості послуг у розмірі 170 грн за 1 мі вилученого ґрунту їх загальна вартість становить 2 937 600 грн. Відповідач здійснив попередню оплату в сумі 1 275 000 грн, у зв`язку з чим залишок вартості наданих послуг становив 1 662 600 грн.

Відповідно до пунктів 12.3, 12.5 договору замовник зобов`язаний протягом п`яти робочих днів із дати отримання підписаних виконавцем актів наданих послуг розглянути їх, а в разі наявності обґрунтованих зауважень повідомити про них виконавця для усунення відповідних недоліків. Як убачається з матеріалів справи, позивач направляв відповідачу документи, складені за результатами надання послуг, зокрема матеріали промірів глибин, розрахунок обсягу днопоглиблення, акти наданих послуг та рахунки на оплату. Листом від 06.07.2023 № 06/07-1 позивач повторно направив відповідачу оригінали актів наданих послуг, акт про завершення надання послуг за договором та рахунок на оплату. Направлення зазначених документів підтверджується поштовою накладною АТ «Укрпошта» № 6860413195269 від 06.07.2023 та описом вкладення до поштового відправлення, у якому зазначено перелік направлених відповідачу документів. Згідно з відомостями про відстеження поштового відправлення № 6860413195269, його особисто вручено адресату 11.07.2023. Отже, суд установив факт отримання відповідачем 11.07.2023 актів наданих послуг та рахунку на оплату, водночас доказів надання відповідачем у передбачений договором строк обґрунтованих зауважень до зазначених актів матеріали справи не містять. При цьому суд враховує, що фактичне надання послуг підтверджується не лише складеними позивачем актами, а й матеріалами промірів глибин, розрахунком обсягу вилученого ґрунту та документами, складеними сторонами під час виконання договору, зокрема актами призупинення робіт.

Щодо обсягу наданих послуг суд зазначає, що у відповіді на вимогу позивача від 12.03.2025 № 184/10/01-13/01-13 відповідач визначив обсяг виконаного днопоглиблення в розмірі 16 985 мі, посилаючись на результати контрольних промірів, виконаних філією «Дельта-лоцман» ДП «Адміністрація морських портів України», та висновок інженера технічного нагляду. Виходячи із зазначеного обсягу, відповідач визначив вартість наданих послуг у сумі 2 887 450 грн, а залишок заборгованості з урахуванням попередньої оплати 1 612 450 грн. Отже, відповідач фактично підтверджував надання позивачем послуг за договором та наявність заборгованості з їх оплати. Розбіжність між сторонами стосувалася лише обсягу вилученого ґрунту в розмірі 295 мі, вартість якого становить 50 150 грн. Водночас матеріалів контрольних промірів глибин та відповідного розрахунку, які б підтверджували визначений відповідачем обсяг днопоглиблення та спростовували результати промірів, наданих позивачем, відповідач суду не подав. Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідач не заперечував визначеного позивачем обсягу наданих послуг у розмірі 17 280 мі та не оспорював факту їх надання. Натомість заперечення відповідача стосувалися врахування часткового погашення заборгованості після звернення позивача до суду, а також зменшення пені, інфляційних втрат і трьох процентів річних.

За таких обставин, ураховуючи відсутність своєчасних обґрунтованих зауважень відповідача до актів наданих послуг, неподання ним доказів на спростування результатів промірів та відсутність заперечень щодо обсягу наданих послуг під час судового розгляду, суд вважає доведеним надання позивачем послуг за договором № 235-В-СЗМР-22 від 06.10.2022 в обсязі 17 280 мі загальною вартістю 2 937 600 грн.

При цьому суд виходить із висновків, наведених у пункті 5.1.1 цього рішення, відповідно до яких саме по собі непідписання замовником актів наданих послуг за відсутності своєчасних обґрунтованих заперечень не спростовує факту їх надання, якщо такий факт підтверджується іншими належними доказами.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивач довів факт надання послуг за договором № 235-В-СЗМР-22 від 06.10.2022 та виникнення у відповідача обов`язку здійснити їх оплату.

З урахуванням попередньої оплати в сумі 1 275 000 грн позивачем обґрунтовано заявлено до стягнення 1 662 600 грн основної заборгованості. Після звернення позивача до суду відповідач частково погасив зазначену заборгованість у загальній сумі 1 187 571,45 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.10.2026 провадження у справі в частині вимог про стягнення 1 187 571,45 грн основної заборгованості закрито у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Отже, предметом судового розгляду в цій частині залишилася вимога про стягнення 475 028,55 грн основної заборгованості.

З огляду на встановлені обставини, умови договору та надані сторонами докази суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 475 028,55 грн основної заборгованості за договором № 235-В-СЗМР-22 від 06.10.2022, яка підлягає задоволенню.

5.2. Щодо вимог про стягнення пені.

5.2.1. Щодо стягнення пені за договором № 202 СЗіМР від 31.08.2022.

Вирішуючи вимоги позивача про стягнення пені за порушення строків оплати наданих послуг, суд виходить із такого.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частин першої та третьої статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною першою статті 230 Господарського кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачалося, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частини шостої статті 231 Господарського кодексу України в зазначеній редакції штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань установлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України в редакції, чинній на час виникнення прострочення, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Отже, за відсутності іншого встановленого законом або договором строку нарахування пені обмежується шістьма місяцями від дня, коли відповідне грошове зобов`язання мало бути виконано.

При цьому визначення сторонами пені за кожен день прострочення саме по собі не свідчить про погодження ними іншого строку її нарахування.

Водночас відповідно до статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Пунктом 15.1 договору № 202 СЗіМР від 31.08.2022 сторони передбачили, що в разі несвоєчасної або неповної оплати наданих послуг замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі однієї облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який стягується пеня, від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Таким чином, сторонами погоджено розмір пені за порушення грошового зобов`язання, проте не встановлено іншого строку її нарахування, ніж передбачений частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України.

Щодо моменту виникнення прострочення грошових зобов`язань за договором суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 13.2 договору розрахунок за фактично надані послуги з днопоглиблення здійснюється не пізніше десяти банківських днів із дати підписання акта приймання-передачі наданих послуг.

Водночас пунктом 13.5 договору встановлено окремий порядок оплати мобілізації та демобілізації днопоглиблювального флоту, відповідно до якого оплата здійснюється протягом п`яти банківських днів із дня отримання замовником оригіналів рахунків на підставі актів наданих послуг.

Отже, договором передбачено різні строки виконання грошових зобов`язань залежно від виду наданих послуг, що має враховуватися під час визначення початку прострочення та розрахунку пені.

Як установлено судом, акти наданих послуг із днопоглиблення були отримані відповідачем 11.07.2023. Протягом установленого пунктом 12.3 договору п`ятиденного робочого строку відповідач обґрунтованих зауважень до них не надав.

З урахуванням передбаченого договором порядку приймання послуг та визначеної позивачем дати їх приймання 19.07.2023, строк оплати послуг із днопоглиблення, передбачений пунктом 13.2 договору, закінчився 02.08.2023.

Таким чином, прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати послуг із днопоглиблення в сумі 529 760 грн виникло 03.08.2023.

Щодо оплати мобілізації днопоглиблювального флоту суд установив, що відповідний оригінал рахунку № 01/07 від 06.07.2023 на суму 160 000 грн отримано відповідачем 11.07.2023.

Оскільки пунктом 13.5 договору передбачено п`ять банківських днів для здійснення оплати з дня отримання оригіналу рахунку, останнім днем виконання зазначеного грошового зобов`язання було 18.07.2023, а прострочення виникло 19.07.2023.

Щодо оплати демобілізації днопоглиблювального флоту суд зазначає, що акт наданих послуг та рахунок № 01/09 на суму 160 000 грн складені 02.09.2024 та направлені відповідачу у вересні 2024 року.

Отже, з огляду на визначений пунктом 13.5 договору порядок оплати відповідне грошове зобов`язання не могло бути простроченим у вказаний позивачем період до 15.01.2024.

Таким чином, під час перевірки розрахунку пені суд виходить із того, що її нарахування за договором № 202 СЗіМР від 31.08.2022 можливе окремо щодо заборгованості з оплати послуг із днопоглиблення в сумі 529 760 грн - починаючи з 03.08.2023, та мобілізації днопоглиблювального флоту в сумі 160 000 грн - починаючи з 19.07.2023.

Щодо вартості демобілізації днопоглиблювального флоту в сумі 160 000 грн підстав для нарахування пені в межах визначеного позивачем періоду немає.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд установив, що позивач здійснив її нарахування за період з 16.07.2023 до 15.01.2024 на загальну суму заборгованості за договором - 849 760 грн, не врахувавши встановлених договором різних строків оплати послуг із днопоглиблення, мобілізації та демобілізації днопоглиблювального флоту.

При цьому позивачем заявлено до стягнення 81 050,47 грн пені.

З урахуванням установлених судом моментів виникнення прострочення відповідних грошових зобов`язань, положень пункту 15.1 договору та частини шостої статті 232 Господарського кодексу України в редакції, чинній на час виникнення прострочення, суд здійснив власний розрахунок пені в межах визначеного позивачем періоду.

Так, на заборгованість з оплати послуг із днопоглиблення в сумі 529 760 грн пеня підлягає нарахуванню за період з 03.08.2023 до 15.01.2024.

Застосувавши одну облікову ставку Національного банку України, що діяла у відповідні періоди, суд визначив розмір пені за цим зобов`язанням:

· з 03.08.2023 до 14.09.2023 (43 дні, облікова ставка НБУ 22 %) 13 730,22 грн;

· з 15.09.2023 до 26.10.2023 (42 дні, облікова ставка НБУ 20 %) 12 191,74 грн;

· з 27.10.2023 до 14.12.2023 (49 днів, облікова ставка НБУ 16 %) 11 378,95 грн;

· з 15.12.2023 до 31.12.2023 (17 днів, облікова ставка НБУ 15 %) 3 701,06 грн;

· з 01.01.2024 до 15.01.2024 (15 днів, облікова ставка НБУ 15 %) 3 256,72 грн.

Отже, загальний розмір пені за прострочення оплати послуг із днопоглиблення становить 44 258,69 грн.

Щодо прострочення оплати мобілізації днопоглиблювального флоту суд виходить із того, що відповідне грошове зобов`язання в сумі 160 000 грн мало бути виконано до 18.07.2023 включно, а прострочення його виконання виникло 19.07.2023.

За результатами здійсненого судом розрахунку пеня на зазначену суму за період з 19.07.2023 до 15.01.2024 становить:

· з 19.07.2023 до 27.07.2023 (9 днів, облікова ставка НБУ 25 %) 986,30 грн;

· з 28.07.2023 до 14.09.2023 (49 днів, облікова ставка НБУ 22 %) 4 725,48 грн;

· з 15.09.2023 до 26.10.2023 (42 дні, облікова ставка НБУ 20 %) 3 682,19 грн;

· з 27.10.2023 до 14.12.2023 (49 днів, облікова ставка НБУ 16 %) 3 436,71 грн;

· з 15.12.2023 до 31.12.2023 (17 днів, облікова ставка НБУ 15 %) 1 117,81 грн;

· з 01.01.2024 до 15.01.2024 (15 днів, облікова ставка НБУ 15 %) 983,61 грн.

Таким чином, пеня за прострочення оплати мобілізації днопоглиблювального флоту становить 14 932,10 грн.

Щодо нарахування пені на вартість демобілізації днопоглиблювального флоту в сумі 160 000 грн суд зазначає, що листом № 02/09-1 від 02.09.2024 позивач направив відповідачу акт наданих послуг із демобілізації днопоглиблювального флоту та оригінал рахунку № 01/09 від 02.09.2024 на суму 160 000 грн. Згідно з поштовими документами зазначене відправлення прийнято до пересилання 11.09.2024.

Водночас відповідно до пункту 13.5 договору строк оплати зазначених послуг визначається з дня отримання замовником оригіналу рахунку. За відсутності відомостей про фактичну дату вручення поштового відправлення суд ураховує нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958, та визначає розрахунковою датою доставки листа 16.09.2024.

З огляду на передбачений пунктом 13.5 договору п`ятиденний банківський строк оплати останнім днем виконання грошового зобов`язання є 23.09.2024, а початком прострочення 24.09.2024.

Таким чином, прострочення цього грошового зобов`язання не могло виникнути до 15.01.2024. Отже, нарахування пені на вартість демобілізації днопоглиблювального флоту в межах визначеного позивачем періоду є безпідставним.

Таким чином, за результатами перевірки розрахунку суд установив, що обґрунтований розмір пені за договором № 202 СЗіМР від 31.08.2022 становить 59 190,79 грн, з яких 44 258,69 грн пеня за прострочення оплати послуг із днопоглиблення та 14 932,10 грн пеня за прострочення оплати мобілізації днопоглиблювального флоту.

5.2.2. Щодо стягнення пені за договором № 235-В-СЗМР-22 від 06.10.2022.

Вирішуючи вимогу про стягнення пені за договором № 235-В-СЗМР-22 від 06.10.2022, суд ураховує правове регулювання відповідальності за порушення грошових зобов`язань та висновки щодо застосування норм матеріального права, наведені в пункті 5.2.1 цього рішення.

Пунктом 15.1 договору № 235-В-СЗМР-22 від 06.10.2022 передбачено відповідальність замовника за несвоєчасну або неповну оплату наданих послуг у вигляді пені в розмірі однієї облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який стягується пеня, від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до пункту 13.2 зазначеного договору розрахунок за фактично надані послуги здійснюється не пізніше десяти банківських днів із дати підписання акта приймання-передачі наданих послуг.

Як установлено судом у пункті 5.1.2 цього рішення, акти наданих послуг були отримані відповідачем 11.07.2023, однак обґрунтованих зауважень до них у передбачений договором строк відповідач не надав.

Ураховуючи визначену позивачем дату приймання послуг - 19.07.2023 - та встановлений пунктом 13.2 договору десятиденний банківський строк для їх оплати, останнім днем виконання відповідного грошового зобов`язання було 02.08.2023.

Отже, прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання з оплати наданих послуг у сумі 1 662 600 грн виникло 03.08.2023.

Водночас із наданого позивачем розрахунку вбачається, що пеню в сумі 158 579,50 грн нараховано за період із 16.07.2023 до 15.01.2024, тобто з дати, яка передує виникненню прострочення грошового зобов`язання.

З огляду на викладене суд здійснив власний розрахунок пені на суму заборгованості 1 662 600 грн за період із 03.08.2023 до 15.01.2024 із застосуванням однієї облікової ставки Національного банку України:

· з 03.08.2023 до 14.09.2023 (43 дні, облікова ставка НБУ 22 %) 43 090,95 грн;

· з 15.09.2023 до 26.10.2023 (42 дні, облікова ставка НБУ 20 %) 38 262,58 грн;

· з 27.10.2023 до 14.12.2023 (49 днів, облікова ставка НБУ 16 %) 35 711,74 грн;

· з 15.12.2023 до 31.12.2023 (17 днів, облікова ставка НБУ 15 %) 11 615,42 грн;

· з 01.01.2024 до 15.01.2024 (15 днів, облікова ставка НБУ 15 %) 10 220,90 грн.

Отже, за результатами перевірки розрахунку суд установив, що обґрунтований розмір пені за договором № 235-В-СЗМР-22 від 06.10.2022 за період із 03.08.2023 до 15.01.2024 становить 138 901,59 грн.

5.2.3. Щодо зменшення розміру пені.

У відзиві на позовну заяву відповідач просив суд зменшити розмір заявленої до стягнення пені, посилаючись, зокрема, на часткове погашення заборгованості, фінансовий стан підприємства та необхідність дотримання балансу інтересів сторін.

Оцінивши відповідне клопотання, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового його задоволення з огляду на таке.

Відповідно до частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зменшення розміру неустойки є правом суду, яке реалізується з урахуванням конкретних обставин справи, принципів справедливості, добросовісності та розумності, а також необхідності забезпечення балансу інтересів кредитора і боржника.

Суд враховує, що відповідач допустив тривале прострочення виконання грошових зобов`язань за обома договорами, у зв`язку з чим нарахування пені є обґрунтованим. Водночас після звернення позивача до суду відповідач розпочав погашення основної заборгованості та здійснив низку платежів.

Так, за договором № 202 СЗіМР від 31.08.2022 відповідач погасив 606 971,45 грн основної заборгованості, а за договором № 235-В-СЗМР-22 від 06.10.2022 1 187 571,45 грн, у зв`язку з чим провадження у справі в зазначених частинах закрито ухвалою суду від 19.10.2026.

Отже, хоча відповідач не виконав грошових зобов`язань своєчасно та в повному обсязі, його подальші дії свідчать про вжиття заходів до погашення заборгованості.

Крім того, матеріали справи не містять доказів завдання позивачу збитків унаслідок прострочення виконання грошових зобов`язань, розмір яких був би співмірним із нарахованою пенею.

Водночас суд ураховує, що поряд із вимогами про стягнення пені позивач заявив вимоги про стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних, які спрямовані на захист його майнових інтересів у зв`язку з несвоєчасним виконанням грошового зобов`язання.

Оцінивши наведені обставини в сукупності, суд вважає, що стягнення пені в повному обґрунтовано нарахованому розмірі не відповідатиме належному балансу інтересів сторін, тоді як її часткове зменшення забезпечить збереження відповідальності відповідача за допущене порушення та не призведе до безпідставного звільнення його від наслідків неналежного виконання договірних зобов`язань.

При цьому суд бере до уваги тривалість прострочення, ступінь виконання відповідачем грошових зобов`язань, відсутність доказів завдання позивачу відповідних збитків та необхідність збереження компенсаційного і стимулювального призначення неустойки.

За таких обставин суд вважає за можливе зменшити розмір пені, обґрунтовано нарахованої за договором № 202 СЗіМР від 31.08.2022 у сумі 59 190,79 грн, до 30 000 грн, а розмір пені, обґрунтовано нарахованої за договором № 235-В-СЗМР-22 від 06.10.2022 у сумі 138 901,59 грн, до 50 000 грн.

На переконання суду, визначений розмір пені є співмірним із характером допущених відповідачем порушень, ураховує обставини часткового погашення заборгованості та забезпечує справедливий баланс майнових інтересів сторін. Крім того, суд враховує, що передбачені статтею 625 ЦК України компенсаційні нарахування також є проявом відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Отже, вимоги позивача про стягнення пені підлягають частковому задоволенню, а саме:

· за договором № 202 СЗіМР від 31.08.2022 у сумі 30 000 грн;

· за договором № 235-В-СЗМР-22 від 06.10.2022 у сумі 50 000 грн.

У решті вимог про стягнення пені суд відмовляє.

5.3. Щодо стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат.

Вирішуючи вимоги позивача про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат за прострочення виконання грошових зобов`язань за договорами № 202 СЗіМР від 31.08.2022 та № 235-В-СЗМР-22 від 06.10.2022, суд виходить із такого.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до частини другої зазначеної статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України інфляційні втрати та три проценти річних входять до складу грошового зобов`язання та становлять особливу міру відповідальності боржника за його прострочення, оскільки спрямовані на захист майнового права та інтересу кредитора шляхом відшкодування матеріальних втрат від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів і отримання компенсації за неналежне виконання грошового зобов`язання.

При цьому нарахування інфляційних втрат здійснюється із застосуванням офіційних індексів інфляції за відповідні місяці прострочення, у тому числі з урахуванням періодів дефляції, а три проценти річних виходячи з фактичної кількості днів прострочення та кількості календарних днів у відповідному році.

Оскільки судом установлено факт несвоєчасного виконання відповідачем грошових зобов`язань за обома договорами, вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних є обґрунтованими за своєю правовою підставою. Водночас їх розмір підлягає перевірці з урахуванням установлених судом дат виникнення прострочення кожного грошового зобов`язання та меж заявлених позивачем вимог.

5.3.1. Щодо стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат за договором № 202 СЗіМР від 31.08.2022.

Позивачем заявлено до стягнення за зазначеним договором 71 729,06 грн трьох процентів річних та 239 439,60 грн інфляційних втрат, нарахованих на всю суму заборгованості 849 760 грн за період із 16.07.2023 до 08.05.2026.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд установив, що його здійснено без урахування різних строків виконання грошових зобов`язань з оплати днопоглиблення, мобілізації та демобілізації днопоглиблювального флоту.

Як установлено судом у пункті 5.2.1 цього рішення, прострочення виконання відповідних зобов`язань виникло:

· щодо оплати послуг із днопоглиблення в сумі 529 760 грн 03.08.2023;

· щодо оплати мобілізації днопоглиблювального флоту в сумі 160 000 грн 19.07.2023;

· щодо оплати демобілізації днопоглиблювального флоту в сумі 160 000 грн 24.09.2024.

Здійснивши власний розрахунок трьох процентів річних у межах заявленого позивачем періоду, суд визначив:

Вид послугСума боргуПеріод нарахування3 % річнихДнопоглиблення529 760 грн03.08.2023 08.05.202643 933,80 грнМобілізація160 000 грн19.07.2023 08.05.202613 466,30 грнДемобілізація160 000 грн24.09.2024 08.05.20267 781,65 грнУсього65 181,75 грн

Під час перевірки інфляційних втрат суд застосував офіційні індекси інфляції за відповідні місяці прострочення, включно з місяцями, у яких мала місце дефляція.

За зобов`язаннями з оплати днопоглиблення та мобілізації суд врахував індекси інфляції за період із серпня 2023 року до квітня 2026 року, а за зобов`язанням з оплати демобілізації із жовтня 2024 року до квітня 2026 року.

За результатами розрахунку встановлено:

Вид послугСума боргуПеріод індексаціїІнфляційні втратиДнопоглиблення529 760 грн08.2023 04.2026149 272,18 грнМобілізація160 000 грн08.2023 04.202645 083,71 грнДемобілізація160 000 грн10.2024 04.202630 568,36 грнУсього224 924,25 грн

Отже, суд установив, що обґрунтований розмір нарахувань за договором № 202 СЗіМР від 31.08.2022 становить 65 181,75 грн трьох процентів річних та 224 924,25 грн інфляційних втрат.

5.3.2. Щодо стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат за договором № 235-В-СЗМР-22 від 06.10.2022.

Вирішуючи вимоги позивача про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат за договором № 235-В-СЗМР-22 від 06.10.2022, суд враховує правове регулювання спірних правовідносин та висновки, викладені в пункті 5.3 цього рішення.

Позивачем заявлено до стягнення за зазначеним договором 140 341,66 грн 3% річних та 468 476,14 грн інфляційних втрат, нарахованих на суму заборгованості 1 662 600 грн за період із 16.07.2023 до 08.05.2026.

Як установлено судом у пункті 5.2.2 цього рішення, з урахуванням передбаченого договором порядку приймання та оплати наданих послуг прострочення виконання грошового зобов`язання в сумі 1 662 600 грн виникло 03.08.2023.

Отже, визначений позивачем період нарахування 3% річних (з 16.07.2023) є неправильним.

Здійснивши власний розрахунок 3% річних за період із 03.08.2023 до 08.05.2026 з урахуванням фактичної кількості днів прострочення та кількості календарних днів у відповідних роках, суд установив, що їх обґрунтований розмір становить 137 881,92 грн.

Вид послугСума боргуПеріод нарахування3 % річнихДнопоглиблення1 662 600 грн03.08.2023 08.05.2026137881.92

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, суд установив, що позивачем правильно застосовано офіційні індекси інфляції за період із серпня 2023 року до квітня 2026 року, з урахуванням установленої судом дати виникнення прострочення 03.08.2023.

За результатами проведеного судом розрахунку інфляційні втрати на суму заборгованості 1 662 600 грн за зазначений період становлять 468 476,14 грн, що відповідає заявленій позивачем сумі.

Таким чином, вимоги позивача за договором № 235-В-СЗМР-22 від 06.10.2022 підлягають задоволенню в частині стягнення 137 881,92 грн трьох процентів річних та 468 476,14 грн інфляційних втрат.

5.3.3. Щодо зменшення 3% річних та інфляційних втрат.

Суд відхиляє клопотання відповідача про зменшення розміру трьох процентів річних та інфляційних втрат з огляду на таке.

Інфляційні втрати та три проценти річних, передбачені частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, мають компенсаційний характер та спрямовані на відновлення майнової сфери кредитора внаслідок несвоєчасного виконання грошового зобов`язання.

При цьому заявлені позивачем три проценти річн

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.07.2025 у справі № 903/602/24 (пункти 117 118) дійшла висновку, що три проценти річних, передбачені частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, є законодавчо встановленим мінімальним розміром процентів річних, на які може розраховувати кредитор у разі неналежного виконання боржником грошового зобов`язання. Зменшення судом процентів річних можливе лише до зазначеного мінімального розміру, а тому встановлені законом три проценти річних зменшенню судом не підлягають.

У пункті 125 зазначеної постанови Велика Палата зазначила, що інфляційні втрати входять до складу грошового зобов`язання, є способом захисту майнового права та інтересу, а тому суд не може зменшити їх розмір.

З огляду на вищевикладене, правові підстави для задоволення клопотання відповідача про зменшення річних та інфляційних втрат відсутні.

5.4. Щодо судових витрат.

5.4.1 Щодо судового збору.

Вирішуючи питання про розподіл витрат зі сплати судового збору, суд виходить із положень статей 129, 130 Господарського процесуального кодексу України та статті 7 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому суд ураховує, що після пред`явлення позовів відповідач здійснив часткове погашення основної заборгованості за обома договорами, у зв`язку з чим провадження у справі в частині вимог про стягнення 606 971,45 грн за договором № 202 СЗіМР від 31.08.2022 та 1 187 571,45 грн за договором № 235-В-СЗМР-22 від 06.10.2022 закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі, крім випадків, якщо провадження закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом.

Отже, судовий збір, сплачений за розгляд вимог, провадження щодо яких закрито у зв`язку з відсутністю предмета спору, підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України за його відповідним клопотанням.

За подання позову у справі № 916/1745/26 про стягнення 1 241 979,13 грн розмір судового збору становить 14 903,75 грн з урахуванням коефіцієнта 0,8, передбаченого частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Під час розподілу судового збору суд ураховує обґрунтованість вимог позивача про стягнення 242 788,55 грн основного боргу, 59 190,79 грн пені, 65 181,75 грн трьох процентів річних та 224 924,25 грн інфляційних втрат.

При цьому зменшення судом розміру пені на підставі частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України не впливає на розподіл судового збору, оскільки таке зменшення здійснене судом за результатами оцінки відповідних обставин, а не внаслідок необґрунтованості вимоги у визначеному судом розмірі.

Отже, за результатами розгляду вимог за договором № 202 СЗіМР від 31.08.2022 на відповідача покладаються витрати зі сплати судового збору в розмірі 7 105,02 грн, решта судового збору в розмірі 515,07 грн покладається на позивача.

(судовий збір у розмірі 7 283,66 грн підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України за відповідним клопотанням).

За подання позову у справі № 916/1746/26 про стягнення 2 429 997,30 грн розмір судового збору становить 29 159,97 грн з урахуванням коефіцієнта 0,8.

Під час розподілу решти судового збору суд ураховує обґрунтованість вимог позивача про стягнення 475 028,55 грн основного боргу, 138 901,59 грн пені, 137 881,92 грн трьох процентів річних та 468 476,14 грн інфляційних втрат. Решта судового збору в розмірі 265,65 грн покладається на позивача.

(судовий збір у розмірі 14 250,86 грн підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України за відповідним клопотанням).

З урахуванням наведеного на відповідача покладаються витрати зі сплати судового збору за розгляд вимог за договором № 235-В-СЗМР-22 від 06.10.2022 у розмірі 14 643,46 грн.

Таким чином, загальний розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 21 748,48 грн, з яких 7 105,02 грн за позовом у справі № 916/1745/26 та 14 643,46 грн за позовом у справі № 916/1746/26.

Питання повернення позивачу з Державного бюджету України судового збору в загальному розмірі 21 534,52 грн, що припадає на вимоги, провадження щодо яких закрито, вирішується судом окремо за відповідним клопотанням позивача.

5.4.2 Щодо витрат на правову допомогу.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом частини першої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути договір про надання правничої допомоги, довіреність, ордер або доручення органу, уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.

Відповідно до частини першої статті 27 зазначеного Закону договір про надання правничої допомоги укладається в письмовій формі, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги. Порядок обчислення гонорару, підстави для зміни його розміру, порядок сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги.

Частинами першою та другою статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

При цьому відповідно до пункту 1 частини другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

За приписами частини третьої статті 126 цього Кодексу для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Отже, для вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд має встановити не лише факт надання відповідних послуг, а й правові підстави виникнення обов`язку сторони з їх оплати, погоджені сторонами умови визначення гонорару, обсяг наданих послуг та їх вартість.

При цьому ордер адвоката посвідчує його повноваження на надання правничої допомоги, однак сам по собі не визначає погодженого між адвокатом або адвокатським об`єднанням та клієнтом розміру гонорару і порядку його сплати.

Як убачається з матеріалів справи, у позовних заявах у справах № 916/1745/26 та № 916/1746/26 позивач навів попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, зазначивши витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000 грн за кожною справою без урахування судового збору.

05.10.2026 позивач звернувся до суду з клопотанням про долучення доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу та просив стягнути з відповідача 40 000 грн таких витрат, з яких 20 000 грн за надання правничої допомоги у справі № 916/1745/26 та 20 000 грн у справі № 916/1746/26.

На підтвердження заявлених витрат позивач надав звіт та детальний опис робіт (наданих послуг), складений адвокатом Бікяшевим Д.Р. 02.10.2026, а також послався на платіжну інструкцію № 290 від 10.09.2026 щодо перерахування 40 000 грн на користь АО «БОНА ФІДЕ ГРУП».

Заперечуючи проти покладення зазначених витрат на відповідача, ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» послалося, зокрема, на подібність обставин обох справ, їх подальше об`єднання в одне провадження, дублювання окремих процесуальних дій та необґрунтованість заявленого розміру витрат.

Оцінивши надані докази, суд установив, що первісні позовні заяви у справах № 916/1745/26 та № 916/1746/26 були подані адвокатом Клименком М.А., повноваження якого підтверджувалися ордером серії ВН № 1706335 від 08.05.2026, виданим АО «БОНА ФІДЕ ГРУП» для надання правничої допомоги ТОВ «СВС-БУДІНВЕСТГРУП» у Господарському суді Одеської області.

Підставою видачі зазначеного ордера визначено договір про надання правничої допомоги № 117 від 06.05.2026.

Посилання на цей договір також міститься в договорі про надання юридичних послуг (субпідряд) № 05/06/26 від 05.06.2026 та письмовій згоді позивача № 05/06-1 від 05.06.2026 на залучення адвоката Бікяшева Д.Р.

Таким чином, надані документи свідчать про існування договірних відносин між позивачем та АО «БОНА ФІДЕ ГРУП», у межах яких здійснювалося представництво інтересів позивача.

Водночас самого договору про надання правничої допомоги № 117 від 06.05.2026, укладеного між позивачем та адвокатським об`єднанням, до матеріалів справи не надано.

За відсутності зазначеного договору суд не має можливості встановити погоджені між його сторонами умови оплати правничої допомоги, зокрема порядок обчислення гонорару, його розмір, обсяг послуг, охоплених відповідною винагородою, та підстави виникнення у позивача обов`язку сплатити саме 20 000 грн за кожною зі справ.

При цьому суд ураховує, що відповідно до частини шостої статті 15 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатське об`єднання має право залучати до виконання укладених ним договорів про надання правничої допомоги інших адвокатів на договірних засадах.

Як убачається з матеріалів справи, 05.06.2026 між АО «БОНА ФІДЕ ГРУП» в особі керівника його філії в м. Одесі адвоката Клименка М.А. та адвокатом Бікяшевим Д.Р. укладено договір про надання юридичних послуг (субпідряд) № 05/06/26. Залучення зазначеного адвоката погоджене позивачем у письмовій згоді № 05/06-1 від 05.06.2026.

Проте наведений договір субпідряду регулює правовідносини між адвокатським об`єднанням та залученим адвокатом і не є договором про надання правничої допомоги між позивачем та адвокатським об`єднанням.

Крім того, відповідно до пункту 4.1 договору субпідряду вартість послуг адвоката Бікяшева Д.Р. визначається сторонами в додаткових угодах до цього договору. Додаткових угод, які б підтверджували визначену сторонами вартість відповідних послуг, суду не надано.

За таких обставин сам по собі договір субпідряду не дозволяє встановити погоджений між позивачем та адвокатським об`єднанням розмір винагороди за надання правничої допомоги у справах № 916/1745/26 та № 916/1746/26.

Також суд ураховує, що позовні заяви у зазначених справах були підготовлені та подані адвокатом Клименком М.А. до укладення договору субпідряду з адвокатом Бікяшевим Д.Р.

Водночас у звіті від 02.10.2026 адвокат Бікяшев Д.Р. навів опис робіт, пов`язаних із подальшим процесуальним супроводом справ, зокрема аналізом позовних матеріалів, підготовкою процесуальних документів, усуненням недоліків позовних заяв, підготовкою відповіді на відзив та представництвом інтересів позивача в суді.

При цьому в попередніх розрахунках судових витрат, наведених ще під час подання первісних позовних заяв, позивач визначив витрати на правничу допомогу в розмірі 20 000 грн за кожною справою.

Отже, з огляду на те, що правнича допомога позивачу надавалася різними адвокатами, а зміст основного договору з адвокатським об`єднанням суду невідомий, надані докази не дозволяють установити, чи охоплюють заявлені 40 000 грн увесь комплекс послуг із підготовки та розгляду обох справ або лише послуги, наведені у звіті адвоката Бікяшева Д.Р., та на підставі яких домовленостей визначено відповідну вартість.

Суд зазначає, що детальний опис робіт адвоката та документ про перерахування коштів є доказами, які підлягають оцінці в сукупності з іншими матеріалами справи. Проте за встановлених обставин вони не дають можливості визначити зміст погоджених між позивачем та адвокатським об`єднанням умов щодо оплати правничої допомоги.

Оскільки основного договору про надання правничої допомоги № 117 від 06.05.2026 позивач суду не надав, а інші подані докази в їх сукупності не дозволяють установити погоджену сторонами вартість відповідних послуг та правові підстави визначення заявленої суми, суд дійшов висновку про недоведеність належними та достатніми доказами розміру витрат на професійну правничу допомогу в сумі 40 000 грн.

За наведених обставин, підстави для покладення зазначених витрат на відповідача відсутні.

Керуючись ст. 129, 232, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СВС-БУДІНВЕСТГРУП» до Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» у частині вимог про стягнення 635 007,68 грн за договором № 202 СЗіМР від 31.08.2022 задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» (68609, Одеська область, Ізмаїльський район, м. Ізмаїл, вул. Флотська, буд. 28, код ЄДРПОУ 01125821) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВС-БУДІНВЕСТГРУП» (68652, Одеська область, Ізмаїльський район, с. Муравлівка, вул. Суворова, буд. 42, код ЄДРПОУ 42124256) 242 788,55 грн основного боргу, 30 000 грн пені, 65 181,75 грн 3 % річних, 224 924,25 грн інфляційних втрат та 7 105,02 грн судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог за договором № 202 СЗіМР від 31.08.2022 відмовити.

4. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СВС-БУДІНВЕСТГРУП» до Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» у частині вимог про стягнення 1 242 425,85 грн за договором № 235-В-СЗМР-22 від 06.10.2022 задовольнити частково.

5. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» (68609, Одеська область, Ізмаїльський район, м. Ізмаїл, вул. Флотська, буд. 28, код ЄДРПОУ 01125821) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВС-БУДІНВЕСТГРУП» (68652, Одеська область, Ізмаїльський район, с. Муравлівка, вул. Суворова, буд. 42, код ЄДРПОУ 42124256) 475 028,55 грн основного боргу, 50 000 грн пені, 137 881,92 грн 3 % річних, 468 476,14 грн інфляційних втрат та 14 643,46 грн судового збору.

6. У задоволенні решти позовних вимог за договором № 235-В-СЗМР-22 від 06.10.2022 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 26 жовтня 2026 р.

Суддя Ю.М. Щавинська