Рішення № 140913108, 19.10.2026, Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 127/14839/26

Провадження №2/930/1225/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

19.10.2026 року Немирівський районний суд

Вінницької області

в складі головуючого судді: Алєксєєнка В.М.

при секретарі: Загребельному О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Немирів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "УНІВЕРСАЛ БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» Памірський М.А. звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 22.11.2024 року, у якій просив стягнути з відповідача на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» заборгованість за вказаним договором у розмірі 31 435,09 грн, а також понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 22.11.2024 року ОСОБА_1 звернулася до АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг та отримала платіжну картку monobank, до якої було відкрито поточний рахунок.

Позивач зазначає, що анкета-заява разом з Умовами і правилами обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», Тарифами, таблицею обчислення загальної вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту становлять договір про надання банківських послуг, підписавши який відповідач підтвердила ознайомлення з його умовами та зобов`язалася їх виконувати.

За твердженням позивача, банк виконав свої зобов`язання за договором у повному обсязі, надавши відповідачу можливість користуватися кредитними коштами в межах установленого кредитного ліміту. Водночас відповідач належним чином не виконувала взяті на себе договірні зобов`язання, своєчасно не здійснювала погашення заборгованості за кредитом та не сплачувала щомісячні мінімальні платежі, унаслідок чого виникла прострочена заборгованість.

Як зазначає позивач, прострочення виконання зобов`язань зі сплати щомісячних мінімальних платежів перевищило 90 днів, у зв`язку з чим у відповідача виникло істотне порушення умов договору, а вся заборгованість за кредитом стала простроченою. 28.12.2025 року банк направив відповідачу через мобільний додаток повідомлення про істотне порушення умов договору та необхідність погашення заборгованості. Однак, за твердженням позивача, відповідач заборгованість не погасила, у зв`язку з чим кредит став таким, що підлягає поверненню на вимогу банку.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 22.11.2024 року становить 31 435,09 грн, з яких: 21 707,62 грн заборгованість за наданим кредитом, 4 599,96 грн заборгованість за пенею та 5 127,51 грн заборгованість за порушення грошового зобов`язання. Заборгованість за відсотками, згідно з розрахунком, відсутня.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем договірних зобов`язань та положення статей 509, 525, 526, 527, 530, 629, 1048, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, позивач вважає свої вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У зв`язку з викладеним представник позивача просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 22.11.2024 року в розмірі 31 435,09 грн, а також судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Ухвалою від 11.06.2026 судом відкрито провадження, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового розгляду шляхом надсилання повісток за зареєстрованим місцем проживання та розміщенням оголошення на офіційному сайті суду відповідно до ч.11 ст. 128 ЦПК України, в судове засідання повторно не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, правом на подання відзиву по справі не скористалася, будь-яких клопотань та заяв не надіслала, а тому суд прийшов до висновку про розгляд справи за відсутності відповідача та ухвалення заочного рішення.

Представник позивача в прохальній частині позовної заяви просить розглядати справу за його відсутності, а також у разі неявки відповідача у судове засідання не заперечує проти заочного розгляду справи.

З урахуванням положень ст.ст. 223, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів та провести заочний розгляд справи.

За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд доходить такого висновку.

Відповідно до статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи та на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом. Суд розглядає справу в межах заявлених вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Згідно зі статтями 205, 207 ЦК України правочин може вчинятися в письмовій, зокрема електронній, формі. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або якщо воля сторін виражена за допомогою електронних засобів зв`язку.

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а його зміст становлять погоджені сторонами умови та умови, обов`язкові відповідно до актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що 22 листопада 2024 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», у якій просила відкрити на її ім`я поточний рахунок та встановити кредитний ліміт.

В анкеті-заяві зазначено, що вона разом з Умовами і правилами обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank | Universal Bank, таблицею обчислення вартості кредиту, паспортом споживчого кредиту та Тарифами становить договір про надання банківських послуг.

Крім того, у матеріалах справи міститься запевнення клієнта до договору про надання банківських послуг, у якому відповідач підтвердила отримання примірника договору в мобільному застосунку monobank, ознайомлення з його умовами, згоду з ними та зобов`язання виконувати договірні зобов`язання.

Згідно з формою підтвердження електронного документа електронний підпис ОСОБА_1 перевірено успішно, цілісність даних підтверджено, ключ електронного підпису зазначено як дійсний. Аналогічні відомості містяться щодо електронного підпису представника банку.

Отже, надані документи підтверджують укладення між сторонами 22 листопада 2024 року договору про надання банківських послуг «Monobank» в електронній формі.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати позичальникові грошові кошти в розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

На підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, до матеріалів справи долучено виписки за рахунками відповідача за період з 22 листопада 2024 року до 3 березня 2026 року, розрахунок заборгованості за договором станом на 3 березня 2026 року, анкету-заяву, запевнення клієнта, підтвердження електронних підписів, а також Умови і правила обслуговування та Тарифи.

Дослідивши виписки за рахунками, суд встановив, що за рахунком відповідача здійснювалися операції з використанням кредитних коштів, відображалися нарахування та погашення заборгованості, зокрема платежі на погашення процентів і штрафів/пені. За даними виписки за кредитним рахунком, станом на 3 березня 2026 року залишок заборгованості за тілом кредиту становив 21 707,62 грн.

Таким чином, виписки підтверджують фактичне використання відповідачем кредитних коштів та наявність непогашеного залишку основної суми кредиту.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку загальна заборгованість відповідача за договором станом на 3 березня 2026 року становить 31 435,09 грн, з яких:

- 21 707,62 грн заборгованість за тілом кредиту;

- 0,00 грн заборгованість за процентами;

- 4 599,96 грн заборгованість за пенею;

- 5 127,51 грн заборгованість за порушення грошового зобов`язання.

Перевіряючи вимогу про стягнення заборгованості за тілом кредиту, суд бере до уваги, що розмір непогашеного основного боргу узгоджується з даними виписки за кредитним рахунком та розрахунком заборгованості, наданими позивачем.

При цьому суд ураховує, що фактично використані позичальником кошти підлягають поверненню кредитодавцю відповідно до умов договору та положень статей 1049, 1054 ЦК України.

Доказів повернення відповідачем усієї суми використаних кредитних коштів матеріали справи не містять. Отже, вимога про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 21 707,62 грн є обґрунтованою та підтвердженою належними доказами.

Щодо вимог про стягнення пені та заборгованості за порушення грошового зобов`язання

Вирішуючи питання щодо стягнення пені в розмірі 4 599,96 грн та заборгованості за порушення грошового зобов`язання в розмірі 5 127,51 грн, суд виходить із такого.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов`язання. Пеня обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі статтею 551 ЦК України розмір неустойки встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Водночас пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України передбачено, що в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та протягом тридцяти днів після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за кредитним договором позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання зобов`язань за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем.

Оскільки спірні правовідносини виникли за кредитним договором, укладеним 22 листопада 2024 року, а заявлені до стягнення санкції нараховані за період дії в Україні воєнного стану, вимога про стягнення пені підлягає оцінці з урахуванням зазначених законодавчих обмежень.

За таких обставин суд приходить до висновку, що вимога про стягнення пені в розмірі 4 599,96 грн задоволенню не підлягає, оскільки її стягнення суперечило б спеціальним положенням пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

Щодо заявленої суми 5 127,51 грн, яку позивач визначив як заборгованість за порушення грошового зобов`язання, суд зазначає таке.

Із наданого розрахунку вбачається, що зазначена сума обліковується окремо від основного боргу та пені, а в розрахунку міститься окрема графа щодо нарахувань за порушення зобов`язання. Водночас позивач не заявляє заборгованості за звичайними процентами за користування кредитом, визначивши її розмір як 0,00 грн.

Пунктом 5.16 Умов і правил обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» передбачено, що в разі порушення строку сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів уся заборгованість за кредитом вважається простроченою, а на залишок простроченої заборгованості застосовуються передбачені Тарифами санкції. При цьому зазначеним пунктом установлено процентну ставку за користування кредитом у розмірі 0,00001 % річних.

Отже, після настання передбаченого договором істотного порушення зобов`язань застосування відповідних нарахувань має відповідати саме цим договірним умовам.

Разом із тим розрахунок позивача містить нарахування за порушення грошового зобов`язання за ставкою, відмінною від установленої пунктом 5.16 Умов ставки 0,00001 % річних. Позивач не надав належного обґрунтування правової природи зазначеної суми, її відповідності погодженим сторонами умовам договору та законодавчим обмеженням відповідальності позичальника в період дії воєнного стану.

Саме по собі відображення певної суми в банківському розрахунку не підтверджує наявності правових підстав для її стягнення. Обов`язок доведення обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, покладається на позивача.

За таких обставин суд доходить висновку, що вимога про стягнення 5 127,51 грн заборгованості за порушення грошового зобов`язання не підтверджена належним чином у частині правової підстави та правильності застосованого нарахування, а тому задоволенню не підлягає.

Отже, за результатами оцінки наданих доказів суд вважає доведеним існування заборгованості за тілом кредиту в розмірі 21 707,62 грн. Натомість вимоги про стягнення пені в розмірі 4 599,96 грн та заборгованості за порушення грошового зобов`язання в розмірі 5 127,51 грн задоволенню не підлягають.

Таким чином, загальний розмір заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 21 707,62 грн, а в задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач просить стягнути з відповідача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Оскільки позов задоволено частково, а саме в частині стягнення 21 707,62 грн із заявлених 31 435,09 грн, судовий збір підлягає розподілу пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 838,53 грн.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позов Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг «Monobank» підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 12, 13, 7681, 89, 141, 259, 263265, 274-279, 280-284 ЦПК України, статтями 205, 207, 509, 525, 526, 549, 551, 610, 611, 625, 626, 628, 629, 1054 ЦК України, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства "УНІВЕРСАЛ БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» заборгованість за кредитним договором від 22 листопада 2024 року в розмірі 21 707 (двадцять одна тисяча сімсот сім) гривень 62 копійки.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» судовий збір у розмірі 1 838 (одна тисяча вісімсот тридцять вісім) гривень 53 копійки.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Заочне рішення може бути переглянуте Немирівським районним судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причи.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: В.М. Алєксєєнко