Рішення № 140912398, 10.09.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2026 р. м. Київ Справа № 911/862/26

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Бориспільського районного споживчого товариства (08301, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, буд. 83)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РУШ" (49101, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Володимира Антоновича, буд. 6)

про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди нежитлового приміщення,

секретар судового засідання: Рапота У.Е.

Представники сторін:

від позивача: Поддимай А.Б. - в режимі відеоконференції;

від відповідача: Кузьміченко С.В. - в режимі відеоконференції

ВСТАНОВИВ:

Бориспільське районне споживче товариство (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "РУШ" (далі - ТОВ "РУШ", відповідач) про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди нежитлового приміщення № 21-01/Е3402/2026 від 21.01.2026 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди нежитлового приміщення, відповідно до якого до орендної плати не включаються і компенсуються окремо орендарем комунальні послуги, експлуатаційні витрати та інші витрати, які пов`язані з утриманням об`єкта оренди, зокрема, компенсація витрат орендодавця на сплату орендної плати за земельну ділянку та сплату податку на нерухомість, про що сторони у договорі домовилися підписати додаткову угоду, однак відповідач від її підписання відмовився, у зв`язку з чим Бориспільське районне споживче товариство звернулося до суду та просить визнати укладеною додаткову угоду № 2 до договору оренди нежитлового приміщення № 21-01/Е3402/2026 від 21.01.2026 р. в редакції позивача, наведеній в прохальній частині позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.03.2026 р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 18.05.2026 р.

16.04.2026 р. до Господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № 34 від 14.04.2026 р. (вх. № 1982/26 від 16.04.2026 р.), за змістом якого останній зазначає, що сторони в договорі погодили орендну плату та те, що окремо орендарем повинно бути оплачено комунальні послуги (електроенергія, водопостачання, водовідведення), а в разі наявності інших витрат між сторонами за їх обопільною згодою може бути укладено додаткову угоду. В подальшому, позивачем було направлено відповідачу додаткову угоду про відшкодування вартості витрат орендодавця на сплату орендної плати за земельну ділянку та податку на нерухомість, на що відповідач відповів відмовою, у зв`язку з тим, що дані витрати входять до розміру орендної плати та не є вказаними іншими витратами, у зв`язку з чим у відповідача немає обов`язку укладати додаткову угоду в редакції, запропонованій позивачем.

24.04.2026 р. до Господарського суду Київської області від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву б/н від 23.04.2026 р. (вх. № 7015/26 від 24.04.2026 р.), за змістом якої позивач зазначає, що твердження відповідача про відсутність у нього обов`язку щодо укладення додаткової угоди є помилковим і суперечить самому змісту договору, адже якщо погодження витрат є лише правом сторін, а не їх обов`язком, то положення пункту 3.2.6 договору втрачає будь-який правовий сенс і не породжує жодних юридичних наслідків. Натомість включення цієї умови до договору свідчить про протилежне - сторони погодили обов`язковість визначення складу та розміру витрат через укладення додаткової угоди, і відповідач не вправі довільно відмовлятися від реалізації цього механізму.

04.05.2026 р. до Господарського суду Київської області від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву № 47 від 27.04.2026 р. (вх. № 2357/26 від 04.05.2026 р.), в яких останній зазначає, що при укладенні договору сторони погодили орендну плату, з урахуванням зобов`язань позивача по сплаті орендної плати за земельну ділянку та податку на нерухомість. Саме існування зобов`язання позивача по сплаті зазначених платежів не породжує у відповідача обов`язку по їх оплаті, адже це зобов`язання належить позивачу, як власнику нерухомого майна, що розташоване на земельній ділянці.

07.05.2026 р. через електронний кабінет в системі "Електронний суд" до Господарського суду Київської області від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "РУШ" надійшла заява № 50 від 07.05.2026 р. (вх. № 7949/26 від 07.05.2026 р.) про участь у судовому засіданні, призначеному на 18.05.2026 р., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яку було задоволено ухвалою суду від 11.05.2026 р.

11.05.2026 р. через електронний кабінет в системі "Електронний суд" до Господарського суду Київської області від представника Бориспільського районного споживчого товариства надійшла заява б/н від 11.05.2026 р. (вх. № 8097/26 від 11.05.2026 р.) про участь у судовому засіданні, призначеному на 18.05.2026 р., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яку було задоволено ухвалою суду від 14.05.2026 р.

Підготовче засідання відкладалося.

03.06.2026 р. через електронний кабінет в системі "Електронний суд" до Господарського суду Київської області від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "РУШ" надійшла заява № 58 від 03.06.2026 р. (вх. № 9785/26 від 03.06.2026 р.) про участь у судовому засіданні, призначеному на 09.07.2026 р., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яку було задоволено ухвалою суду від 18.06.2026 р.

02.07.2026 р. через електронний кабінет в системі "Електронний суд" до Господарського суду Київської області від представника Бориспільського районного споживчого товариства надійшла заява б/н від 02.07.2026 р. (вх. № 6001 від 02.07.2026 р.) про участь у судовому засіданні, призначеному на 09.07.2026 р., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яку було задоволено ухвалою суду від 02.07.2026 р.

09.07.2026 р. через електронний кабінет в системі "Електронний суд" до Господарського суду Київської області від представника Бориспільського районного споживчого товариства надійшли додаткові пояснення б/н від 09.07.2026 р. (вх. № 12014/26 від 09.07.2026 р.), в яких останній зазначає, що за змістом листа відповідача № 350 від 10.03.2026 р. на момент отримання пропозиції від позивача про укладення додаткової угоди відповідач не заперечував можливість її укладення та не ставив під сумнів її відповідність договору або вимогам законодавства, а навпаки, запропонував повернутися до розгляду цього питання у майбутньому, що узгоджується із пунктом 3.2.6 договору, який прямо передбачає погодження таких витрат шляхом укладення додаткової угоди. Лише після звернення позивача до суду відповідач почав стверджувати, що запропонована редакція додаткової угоди суперечить умовам договору та чинному законодавству, а також що відповідні витрати вже були враховані при визначенні розміру орендної плати.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.07.2026 р. було закрито підготовче провадження та призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 10.08.2026 р.

17.07.2026 р. через електронний кабінет в системі "Електронний суд" до Господарського суду Київської області від представника ТОВ "РУШ" надійшли додаткові пояснення (заперечення на додаткові пояснення позивача) № 85 від 17.07.2026 р. (вх. № 12706/26 від 17.07.2026 р.), в яких останній наголошував, що в листі № 350 від 10.03.2026 р. відповідач надав відмову від підписання додаткової угоди в довільній формі, згідно норм діючого законодавства, яка є однозначною та зрозумілою. Також відповідав зазначає, що він не зобов`язаний сплачувати платежі, що не узгоджені сторонами та не покладені на нього нормами діючого законодавства.

27.07.2026 р. через електронний кабінет в системі "Електронний суд" до Господарського суду Київської області від представника ТОВ "РУШ" надійшла заява б/н від 27.07.2026 р. (вх. № 6839 від 27.07.2026 р.) про участь у судовому засіданні, призначеному на 10.08.2026 р., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яку було задоволено ухвалою суду від 27.07.2026 р.

05.08.2026 р. через електронний кабінет в системі "Електронний суд" до Господарського суду Київської області від представника Бориспільського районного споживчого товариства надійшла заява б/н від 05.08.2026 р. (вх. № 13791/26 від 05.08.2026 р.) про участь у судовому засіданні, призначеному на 10.08.2026 р., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яку було задоволено ухвалою суду від 06.08.2026 р.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті оголошувалася перерва.

01.09.2026 р. через електронний кабінет в системі "Електронний суд" до Господарського суду Київської області від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "РУШ" надійшла заява № 95 від 01.09.2026 р. (вх. № 15445/26 від 01.09.2026 р.) .) про участь у судовому засіданні, призначеному на 10.09.2026 р., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яку було задоволено ухвалою суду від 03.09.2026 р.

04.09.2026 р. через електронний кабінет в системі "Електронний суд" до Господарського суду Київської області від представника Бориспільського районного споживчого товариства надійшла заява б/н від 04.09.2026 р. (вх. № 15744/26 від 04.09.2026 р.) про участь у судовому засіданні, призначеному на 10.09.2026 р., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яку було задоволено ухвалою суду від 08.09.2026 р.

У судовому засіданні 10.09.2026 р. було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

21.01.2026 р. між Бориспільським районним споживчим товариством (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "РУШ" (орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 21-01/Е3402/2026 (далі - договір), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове користування з метою здійснення господарської діяльності нежитлове приміщення площею 212,2 кв.м., яке розташоване за адресою: 08301, Київська обл., Бориспільський р-н, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, буд. 98-А.

Згідно з п. 4.1 договору орендна плата за один місяць за весь об?єкт оренди складає: з дня, який наступає після періоду проведення підготовчих робіт згідно пункту 4.1.1.д, орендна плата за місяць буде становити 212200,00 грн. (двісті дванадцять тисяч двісті гривень 00 копійок) з ПДВ, за весь об?єкт оренди; з 13-го (тринадцятого) місяця користування, орендна плата за місяць буде становити 233420,00 грн. (двісті тридцять три тисячі чотириста двадцять гривень 00 копійок) з ПДВ, за весь об?єкт оренди; з 25-го (двадцять п?ятого) місяця користування, орендна плата за місяць буде становити 256762,00 грн. (двісті п?ятдесят шість тисяч сімсот шістдесят дві гривні 00 копійок) з ПДВ, за весь об?єкт оренди.

Приписами п. 4.2 договору сторони погодили, що вартість спожитих орендарем комунальних послуг не входить в склад орендної плати та оплачується орендарем окремо. Орендодавець своєчасно надає орендарю рахунки на відшкодування за фактично спожиті комунальні послуги (виключно електроенергію, водопостачання, водовідведення). Орендодавець зобов`язаний надавати орендарю розшифровку фактично понесених витрат на комунальні послуги та ксерокопії рахунків.

Поряд з цим, відповідно до п. 3.2.6 договору, до орендної плати не включаються та підлягають компенсації орендарем комунальні послуги (електропостачання, водопостачання, водовідведення), а також експлуатаційні витрати та інші витрати, пов`язані з утриманням об`єкта оренди, які погоджуються сторонами окремо - шляхом підписання додаткової угоди про розміри витрат та їх компенсацію.

06.03.2026 р. Бориспільським районним споживчим товариством було надіслано на електронну пошту Товариства з обмеженою відповідальністю "РУШ" лист № 1/82 від 06.03.2026 р. про підписання додаткової угоди № 2 до договору оренди нежитлового приміщення № 21-01/Е3402/2026 від 21.01.2026 р., відповідно до якої було визначено компенсацію витрат орендодавця на сплату орендної плати за земельну ділянку у розмірі 2326,30 грн. на місяць, крім того - податок на додану вартість у сумі 465,26 грн., що разом становить 2791,56 грн. на місяць, а також компенсацію витрат орендодавця на сплату податку на нерухоме майно у розмірі 336,40 грн. на місяць, крім того - податок на додану вартість у сумі 67,28 грн., що разом становить 403,68 грн. на місяць.

10.03.2026 р. ТОВ "РУШ" надіслало на електронну пошту позивача лист № 350 від 10.03.2026 р., в якому зазначило, що договором оренди нежитлового приміщення № 21-01/Е3402/2026 від 21.01.2026 р. не передбачено відшкодування податку на нерухомість та орендної плати за землю. Крім того, відповідач у листі вказував, що магазин ще не відкритий та що через додаткові роботи, пов?язані з вирівнюванням підлоги, а також затягуванням процесу узгодження проекту системи кондиціювання зі сторони Бориспільського районного споживчого товариства, не на часі розглядати компенсацію витрат на відшкодування орендної плати за земельну ділянку та податку на нерухомість, враховуючи додаткові витрати, які понесла компанія ТОВ "РУШ", у зв?язку з перенесенням терміну відкриття магазину та додатковими незапланованими роботами, та запропонував повернутись до розгляду цього питання в майбутньому, коли магазин окупить вкладені інвестиції та почне генерувати прибуток для компанії.

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, наголошує, що відповідно до положень п. 3.2.6 договору оренди нежитлового приміщення № 21-01/Е3402/2026 від 21.01.2026 р. відповідач зобов`язаний укласти додаткову угоду щодо компенсації таких витрат орендодавця, як орендна плата за земельну ділянку та податок на нерухомість, однак від вказаного укладення угоди ухиляється.

У зв`язку з наведеним позивач і звернувся з даним позовом до суду та просить визнати укладеною додаткову угоду № 2 до договору оренди нежитлового приміщення № 21-01/Е3402/2026 від 21.01.2026 р. у запропонованій позивачем редакції.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені у даній справі позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

У п. 3 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України закріплено, що до загальних засад цивільного законодавства належить свобода договору.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір.

Частиною 1 ст. 14 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України).

За приписами ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як визначено ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 654 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Отже, підставами для зміни або розірвання договору в судовому порядку, крім істотного його порушення, відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України є випадки, встановлені законом або договором.

Згідно з ч. 1 ст. 796 ЦК України одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму. У договорі найму сторони можуть визначити розмір земельної ділянки, яка передається наймачеві. Якщо розмір земельної ділянки у договорі не визначений, наймачеві надається право користування усією земельною ділянкою, якою володів наймодавець.

Відповідно до ст. 797 ЦК України плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.

Також слід зазначити, що відповідно до статті 269 Податкового кодексу України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Окрім того, витрати щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, передбачені ст. 266 Податкового кодексу України та віднесені до місцевих податків, встановлення яких здійснюється органами місцевого самоврядування.

Як зазначала Державна фіскальна служба України в листі від 28.07.2017 р. № 16551/6/99-99-15-03-02-15, складовою частиною господарської діяльності з нерухомим майном є як придбання власником такого майна певних товарів та отримання послуг, пов`язаних з необхідністю утримання такого майна (теплова та електрична енергія, природний газ, послуги з водопостачання, водовідведення, охорони, інших супутніх товарів/ послуг тощо (далі - комунальні послуги та енергоносії)), сплата податків, пов`язаних з рухомим/нерухомим майном (транспортний податок, земельний податок, орендна плата за землю, податок на нерухоме майно), так і перенесення вартості таких витрат на вартість готової продукції чи послуг, в тому числі і формування з урахуванням таких витрат розміру орендної плати за рухоме/нерухоме майно (в такому випадку перераховані витрати будуть визнані такими, що використані орендодавцем в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності).

Тобто у вартості орендної плати за нерухоме майно орендар має здійснювати економічне відшкодування (компенсацію) всіх елементів витрат, пов`язаних з послугами з надання майна в оренду, у тому числі й таких складових, як земельний податок, орендна плата за землю, податок на нерухомість.

Відповідно, компенсація орендної плати за земельну ділянку, земельного податку та податку на нерухоме майно сплачується орендарем у складі орендної плати або як відшкодування таких витрат орендодавця.

Поряд з цим, згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Суд констатує, що матеріали справи не містять доказів того, що сторонами при укладенні договору оренди до розміру орендної плати були включені витрати орендодавця зі сплати податку на нерухомість та земельного податку.

Окрім того, в матеріалах справи не міститься доказів наявності у позивача пільг щодо зменшення або звільнення від сплати вказаних податків.

Водночас, як зазначалося вище, положеннями пункту 3.2.6 договору сторонами погоджено, що до орендної плати не включаються та підлягають компенсації орендарем комунальні послуги (електропостачання, водопостачання, водовідведення), експлуатаційні витрати та інші витрати, пов`язані з утриманням об`єкта оренди. Також даним пунктом договору визначено, що експлуатаційні витрати та інші витрати, пов`язані з утриманням об`єкта оренди погоджуються сторонами окремо - шляхом підписання додаткової угоди про розміри витрат та їх компенсацію.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач, як орендар, має узгоджений сторонами у договорі оренди обов`язок по відшкодуванню витрат орендодавця щодо сплати таких "інших витрат, пов`язаних з утриманням об`єкта оренди", як орендна плата за земельну ділянку та податок на нерухомість, і, відповідно, обов`язок укласти додаткову угоду про розміри таких витрат та їх компенсацію, встановлений п. 3.2.6 укладеного сторонами договору оренди.

Також слід відзначити, що позивачем до матеріалів справи надано розрахунки витрат, які підлягають відшкодуванню відповідачем, здійснені виходячи з частки (площі) орендованого відповідачем нерухомого майна, які, за висновком суду, є вірними та обгрунтованими.

Водночас, правильність нарахування сум витрат, які підлягають відшкодуванню за запропонованою позивачем додатковою угодою, відповідач не оспорював, контррозрахунку вказаних сум не надавав.

Як зазначалося вище, позивачем направлявся відповідачу лист із пропозицією укласти додаткову угоду № 2 щодо компенсації витрат орендодавця на сплату орендної плати за земельну ділянку та податку на нерухомість, однак у відповідь відповідач листом відмовився від підписання даної угоди.

Зазначені обставини сторонами не заперечувалися.

Отже, з огляду на наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Бориспільського районного споживчого товариства у даній справі про визнання укладеною додаткової угоди № 2 до договору оренди нежитлового приміщення № 21-01/Е3402/2026 від 21.01.2026 р. підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд вказує, що зобов`язання, визначені вказаною додатковою угодою № 2, змінюються з моменту набрання судовим рішенням законної сили у відповідності до частини 3 ст. 653 Цивільного кодексу України.

Щодо решти пояснень та доводів учасників процесу суд зауважує наступне.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 р. Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів учасників процесу була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків щодо наявності підстав для задоволення позову не спростовує.

Судові витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати укладеною між Бориспільським районним споживчим товариством (08301, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, буд. 83, код 30497604) та Товариством з обмеженою відповідальністю "РУШ" (49101, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Володимира Антоновича, буд. 6, код 32007740) додаткову угоду № 2 до договору оренди № 21-01/Е3402/2026 від 21.01.2026 р. у наступній редакції:

"ДОДАТКОВА УГОДА № 2

до Договору № 21-01/Е3402/2026

оренди нежитлового приміщення від 21 січня 2026 року

м. Бориспіль 05 березня 2026 року

Бориспільське районне споживче товариство в подальшому іменоване "Орендодавець", в особі голови Струкова Костянтина Андрійовича, який діє на підставі Статуту, надалі "Орендодавець", з одного боку, та ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "РУШ" (надалі - "Орендар"), в особі Генерального директора Шищука Олексія Анатолійовича, що діє на підставі Статуту, з іншого боку, в подальшому разом іменуються - "Сторони", а кожна окремо - "Сторона", уклали цю Додаткову угоду № 2 до Договору № 21- 01/Е3402/2026 оренди нежитлового приміщення від 21 січня 2026 року (далі - Додаткова угода) про нижченаведене:

1. На виконання пункту 3.2.6 Договору Сторони дійшли згоди, що до складу витрат, пов`язаних з експлуатацією об`єкта оренди також входять:

1.1. компенсація витрат Орендодавця на сплату орендної плати за земельну ділянку складає 2 326,30 грн. (дві тисячі триста двадцять шість гривень 30 коп.), крім того ПДВ 465,26 грн. (чотириста шістдесят п`ять гривень 26 коп.), всього з ПДВ 2 791,56 грн. (дві тисячі сімсот дев`яносто одна гривня 56 коп.) на місяць,

1.2. компенсація витрат Орендодавця на сплату податку на нерухомість складає 336,40 грн. (триста тридцять шість гривень 40 коп.), крім того ПДВ 67,28 грн. (шістдесят сім грн. 28 коп.), всього з ПДВ 403,68 грн. (чотириста три гривні 68 коп.) на місяць.

2. Сума компенсації орендної плати за земельну ділянку та податку на нерухоме майно підлягає зміні у разі зміни нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, розміру орендної плати за землю або ставки податку на нерухоме майно відповідно до законодавства чи рішень органів місцевого самоврядування.

Орендодавець повідомляє Орендаря про такі зміни письмово протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня отримання документального підтвердження.

3. Інші витрати, пов`язані з експлуатацією об`єкта оренди, відшкодовуються Орендарем у випадках, передбачених Договором, або за взаємною письмовою згодою Сторін.

4. Компенсація витрат, визначених цією Додатковою угодою, сплачується Орендарем щомісячно на підставі рахунку, виставленого Орендодавцем. Оплата здійснюється Орендарем у строки, передбачені Договором для сплати орендної плати, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Орендодавця.

5. У разі зміни розміру компенсації відповідно до пункту 2 цієї Додаткової угоди новий розмір застосовується з місяця, наступного за місяцем письмового повідомлення Орендаря.

6. Додаткова угода складена українською мовою у двох оригінальних примірниках, які мають однакову юридичну силу - по одному для кожної із Сторін.

МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ ТА РЕКВІЗИТИ СТОРІН

ОРЕНДОДАВЕЦЬ:

Бориспільське районне споживче товариство

08301, Київська обл., м. Бориспіль,

вул. Київський Шлях, буд. 83

код ЄДРПОУ 30497604

р/р НОМЕР_1

в АБ "УКРГАЗБАНК", МФО 320478

ІПН 304976010286

Тел. (04595) 6-16-45

e-mail: brst@ukr.net

Голова Бориспільського РСТ

____ К.А.Струков

ОРЕНДАР:

Товариство з обмеженою відповідальністю "РУШ"

Місцезнаходження: 49101, м. Дніпро,

вул. В. Антоновича, 6;

код ЄДРПОУ 32007740

IBAN НОМЕР_2

АТ "ПУМБ",

ІПН 320077404634

Тел. 095-540-36-62

e-mail: lmigulya@eva.ua

Генеральний директор ТОВ "РУШ"

____ О.А.Шищук"

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РУШ" (49101, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Володимира Антоновича, буд. 6, код 32007740) на користь Бориспільського районного споживчого товариства (08301, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, буд. 83, код 30497604) 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до вимог ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 26.10.2026 р.

Суддя В.М. Бабкіна