Рішення № 140912302, 26.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.10.2026Справа № 910/6582/26Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Венбест"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Печерськінвестбуд-1"

про стягнення 732 537,52 грн

Представники сторін: не викликалися

ВСТАНОВИВ:

У червні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Венбест" (далі - ТОВ "Венбест") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Печерськінвестбуд-1" (далі-ТОВ "Печерськінвестбуд-1") 772 537,52 грн, з яких: 452 040,00 грн - основний борг, 84 546,39 грн-інфляційні втрати та 3 % річних, 195 951,13 грн - пеня, посилаючись на неналежне виконання Відповідачем зобов`язань за Договором №28436-Ф від 07.12.2023 в частині своєчасної оплати вартості наданих послуг.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2026 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків.

15.06.2026 через систему "Електронний суд" ТОВ "Венбест" подало заву про усунення недоліків, в якій, серед іншого, Позивачем вказано, що ціна позову становить 732 537,52 грн, з яких: 452 040,00 грн - основний борг, 84 546,39 грн - інфляційні втрати та 3 % річних, 195951,13 грн - пеня.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

06.07.2026 через систему "Електронний суд" (зареєстровано судом 07.07.2026) ТОВ "Печерськінвестбуд-1" подало відзив, в якому не заперечило проти суми основного боргу, однак наголосило на необґрунтованості розрахунку пені у зв`язку з 1) нарахуванням вказаної штрафної санкції всупереч положенням частини 6 статті 232 ГК України - понад шість місяців та пропущенням строку позовної давності, встановленого пунктом 1 частини 2 статті 258 ЦК України.

Жодних інших заяв по суті справі, заяв чи клопотань сторонами не надано.

Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Приймаючи до уваги зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених ГПК України, проте в розумні строки.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги ТОВ "Венбест" частково обґрунтованими.

07.03.2023 між ТОВ "Печерськінвестбуд-1" (за текстом договору - Замовник) та ТОВ "Венбест" (за текстом договору - Виконавець) було укладено Договір №28436-Ф, за змістом якого:

- пункт 2.1. Замовник доручає, а Виконавець зобов`язується здійснити заходи з охорони майна на об`єкті Замовника та оперативно реагувати на правопорушення, що скоюються на території охоронюваного Об`єкта;

- пункт 2.2. Охорона Об`єкту здійснюється шляхом організації роботи 1-го (одного) цілодобового поста охорони з понеділка по неділю (щоденно) з 08:00 до 08:00;

- пункт 5.1.1. У разі порушення строку оплати наданих Виконавцем послуг Замовник за кожний день прострочення повинен сплатити Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості;

- пункт 8.1. Вартість послуг Виконавця становить суму: 58 333,33 грн, ПДВ (20%) 11666,67 грн, разом: 70 000,00 грн кожного місяця;

- пункт 8.2. Оплата за цим Договором здійснюється на умовах передплати і проводиться щомісячно, в термін перших п`яти банківських днів поточного місяця;

- пункт 8.6. Замовник компенсує Виконавцю вартість оренди Госблоку, яка оплачується Замовником за окремим рахунком;

- пункт 9.1. Цей Договір вважається укладеним з моменту його підписання Сторонами й скріплення печатками Сторін і набирає чинності з моменту підписання Акту прийому Об`єкта під охорону;

- пункт 9.2. Строк цього Договору починає свій перебіг з моменту, визначеному у п. 9.1 цього Договору та діє протягом одного календарного року;

- пункт 9.3. Якщо за 15 днів до закінчення дії Договору жодна із Сторін не вимагатиме його припинення, Договір вважається продовжений на той же термін та на тих самих умовах, без обмеження кількості разів продовження дії Договору;

- пункт 9.4. Закінчення терміну дії цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.

З 9:00 07.12.2023 Об`єкт Замовника було передано Виконавцю під охорону, що підтверджується підписаним та скріпленим печатками уповноваженими представниками сторін Актом прийому та обстеження технічного стану Об`єкту (Додаток №2 до Договору).

Факт належного виконання Позивачем своїх зобов`язань за Договором у період із серпня 2024 року по квітень 2025 року з урахуванням компенсації вартості оренди Госблоку у розмірі 452 040,00 грн підтверджується Актами здачі-приймання робіт (надання послуг):

- №ВБ000030682 від 31.08.2024 на суму 2 200,00 грн (компенсація вартості оренди Госблоку за серпень 2024 року);

- №ВБ000034941 від 30.09.2024 на суму 2 200,00 грн (компенсація вартості оренди Госблоку за вересень 2024 року);

- №ВБ 000038614 від 31.10.2024 на суму 70 000,00 грн (послуги фізичної охорони за жовтень 2024 року);

- №ВБ000039205 від 31.10.2024 на суму 2 200,00 грн (компенсація вартості оренди Госблоку за жовтень 2024 року);

- №ВБ000043225 від 30.11.2024 на суму 70 000,00 грн (послуги фізичної охорони за листопад 2024 року);

- №ВБ000043691 від 30.11.2024 на суму 2 200,00 грн (компенсація вартості оренди Госблоку за листопад 2024 року);

- №ВБ000047446 від 31.12.2024 на суму 70 000,00 грн (послуги фізичної охорони за грудень 2024 року);

- №ВБ000048488 від 31.12.2024 на суму 2 200,00 грн (компенсація вартості оренди Госблоку за грудень 2024 року);

- №ВБ000004415 від 31.01.2025 на суму 70 000,00 грн (послуги фізичної охорони за січень 2025 року);

- №ВБ000005187 від 31.01.2025 на суму 2 200,00 грн (компенсація вартості оренди Госблоку за січень 2025 року);

- №ВБ000008284 від 28.02.2025 на суму 70 000,00 грн (послуги фізичної охорони за лютий 2025 року);

- №ВБ000009471 від 28.02.2025 на суму 2 200,00 грн (компенсація вартості оренди Госблоку за лютий 2025 року);

- №ВБ000012456 від 31.03.2025 на суму 70 000,00 грн (послуги фізичної охорони за березень 2025 року);

- №ВБ000013527 від 31.03.2025 на суму 2 200,00 грн (компенсація вартості оренди Госблоку за березень 2025 року);

- №ВБ000013787 від 06.04.2025 на суму 14 000,00 грн (послуги фізичної охорони за квітень 2025 року);

- №ВБ000013788 від 06.04.2025 на суму 440,00 грн (компенсація вартості оренди Госблоку за квітень 2025 року).

Вищезазначена сума основної заборгованості не заперечується Відповідачем у відзиві.

З метою досудового врегулювання спору, 28.04.2026 ТОВ "Венбест" звернулося до ТОВ "Печерськінвестбуд-1" з претензією №231 від 28.04.2026, в якій просило погасити заборгованість за надані послуги за Договором у розмірі 452 040,00 грн.

Однак вказана претензія була залишена без відповіді та задоволення.

У зв`язку з несплатою ТОВ "Печерськінвестбуд-1" вартості наданих послуг та відшкодуванням вартості оренди Госблоку за Договором №28436-Ф від 07.12.2023 за період із серпня 2024 року по квітень 2025 року, ТОВ "Венбест" звернулося з даним позовом до суду.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідності до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За приписами частини 1 статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Даючи оцінку правовідносинам, що склались між сторонами в ході виконання Договору №28436-Ф від 07.12.2023, суд дійшов висновку, що такий за своєю правовою природою є договором про надання послуг, за яким, відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України, одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Отже, укладення ТОВ "Венбест" та ТОВ "Печерськінвестбуд-1" Договору №28436-Ф від 07.12.2023 було спрямоване на надання останньому послуг охорони та одночасного обов`язку по здійсненню його оплати.

Умовою виконання зобов`язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Положеннями статті 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною 1 статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до пунктів 8.1., 8.2., 8.6. Договору вартість послуг Виконавця становить суму: 58 333,33 грн, ПДВ (20%) 11 666,67 грн, разом: 70 000,00 грн кожного місяця. Оплата за цим Договором здійснюється на умовах передплати і проводиться щомісячно, в термін перших п`яти банківських днів поточного місяця. Замовник компенсує Виконавцю вартість оренди Госблоку, яка оплачується Замовником за окремим рахунком.

Як було раніше встановлено судом, у період із серпня 2024 року по квітень 2025 року Позивачем було надано послуги охорони з урахуванням компенсації вартості оренди Госблоку на суму 452 040,00 грн, що підтверджується Актами здачі-приймання робіт (надання послуг) та не заперечується Відповідачем у відзиві.

Доказів оплати матеріали справи не містять та не були надані Відповідачем.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) статтею 610 ЦК України кваліфікується як порушення зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, у зв`язку з порушенням ТОВ "Печерськінвестбуд-1" своїх грошових зобов`язань за Договором №28436-Ф від 07.12.2023 щодо оплати вартості наданих послуг охорони з урахуванням компенсації вартості оренди Госблоку за період із серпня 2024 року по квітень 2025 року у розмірі 452 040,00 грн, строк оплати якого настав, суд дійшов висновку про наявність в останнього основної суми заборгованості у вищезазначеному розмірі.

Також, ТОВ "Венбест" заявлено до стягнення 84 546,39 грн інфляційних втрати та 3% річних, з яких:

475,58 грн інфляційних втрат та 119,70 грн 3% річних, нарахованих за період з 06.08.2024 по 29.05.2026 на суму боргу у розмірі 2 200,00 грн (компенсація витрат з оренди Госблоку за серпень 2024 року);

459,62 грн інфляційних втрат та 114,10 грн 3% річних, нарахованих за період з 06.09.2024 по 29.05.2026 на суму боргу у розмірі 2 200,00 грн (компенсація витрат з оренди Госблоку за вересень 2024 року);

13 793,97 грн інфляційних втрат та 3 566,48 грн 3% річних, нарахованих за період з 06.10.2024 по 29.05.2026 на суму боргу у розмірі 72 200,00 грн (компенсація витрат з оренди Госблоку та вартість послуг за жовтень 2024 року);

12 273,45 грн інфляційних втрат та 3 382,52 грн 3% річних, нарахованих за період з 06.11.2024 по 29.05.2026 на суму боргу у розмірі 72 200,00 грн (компенсація витрат з оренди Госблоку та вартість послуг за листопад 2024 року);

10 698,38 грн інфляційних втрат та 3 204,49 грн 3% річних, нарахованих за період з 06.12.2024 по 29.05.2026 на суму боргу у розмірі 72 200,00 грн (компенсація витрат з оренди Госблоку та вартість послуг за грудень 2024 року);

9 553,83 грн інфляційних втрат та 3 020,53 грн 3% річних, нарахованих за період з 06.01.2025 по 29.05.2026 на суму боргу у розмірі 72 200,00 грн (компенсація витрат з оренди Госблоку та вартість послуг за січень 2025 року);

8 584,42 грн інфляційних втрат та 2 836,57 грн 3% річних, нарахованих за період з 06.02.2025 по 29.05.2026 на суму боргу у розмірі 72 200,00 грн (компенсація витрат з оренди Госблоку та вартість послуг за лютий 2025 року);

7 943,27 грн інфляційних втрат та 2 670,41 грн 3% річних, нарахованих за період з 06.03.2025 по 29.05.2026 на суму боргу у розмірі 72 200,00 грн (компенсація витрат з оренди Госблоку та вартість послуг за березень 2025 року);

1 351,78 грн інфляційних втрат та 497,29 грн 3% річних, нарахованих за період з 06.04.2025 по 29.05.2026 на суму боргу у розмірі 14 400,00 грн (компенсація витрат з оренди Госблоку та вартість послуг за квітень 2025 року).

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх зобов`язань передбачені, зокрема, приписами статей 549-552, 611, 625 ЦК України.

За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, передумовою для нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат є несвоєчасне виконання боржником грошового зобов`язання (частина друга статті 625 ЦК України), внаслідок чого у боржника виникає обов`язок сплатити кредитору, зокрема, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

Грошовим, за змістом статей 524, 533-535, 625 ЦК України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов`язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Грошовим слід вважати будь-яке зобов`язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №758/1303/15-ц, від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц, від 10.04.2018 у справі №910/10156/17.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц).

Таким чином, зобов`язання зі сплати як 3% річних, як і інфляційних втрат, є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги (пункт 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.0.2020 у справі №910/4590/19; пункт 64 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19).

Як було раніше зазначено судом, згідно з пунктом 8.2. Договору оплата за цим Договором здійснюється на умовах передплати і проводиться щомісячно, у термін перших п`яти банківських днів поточного місяця.

Банківський день у системі електронних платежів Національного банку (далі - банківський день) - позначений календарною датою проміжок часу, протягом якого виконуються технологічні операції, пов`язані з проведенням міжбанківських платіжних інструкцій через систему електронних платежів Національного банку (далі - СЕП), за умови, що підсумки розрахунків за цими документами відображаються на рахунках учасників СЕП у Національному банку на ту саму дату. Банківський день може включати два і більше календарних днів, якщо міжбанківські платіжні операції через СЕП здійснюються у вихідні, святкові та неробочі дні, що передують даті цього банківського дня. Підсумки розрахунків за міжбанківськими платіжними інструкціями, проведеними через СЕП у вихідні, святкові та неробочі дні, відображаються на рахунках учасників СЕП у Національному банку в перший робочий (операційний) день після вихідних, святкових та неробочих днів (абзац другий пункту 1 глави 1 розділу I Інструкції про виконання міжбанківських платіжних операцій в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 16.08.2006 №320).

Водночас вказана постанова втратила чинність на підставі Постановою Правління Національного банку України від 03.03.2023 №17.

Із 01.04.2023 запрацювало нове покоління Системи електронних платежів Національного банку України (СЕП). СЕП - це державна банківська платіжна система, що забезпечує проведення міжбанківських розрахунків через рахунки, відкриті в Національному банку. Тепер система працює в режимі 24/7, що передбачає цілодобове виконання міжбанківських платіжних операцій без призупинення роботи системи та миттєвий перехід від поточного до наступного календарного дня.

Оскільки у спірний період поняття банківського дня було відсутнє, а тому строк виконання грошового зобов`язання необхідно обчислювати у календарних днях.

Разом із цим, відповідно до частини 5 статті 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Перевіривши розрахунок компенсаційних нарахувань, суд вважає його частково необґрунтованим, оскільки у місяці надання послуг: жовтень 2024 року, січень 2025 року, квітень 2025 року, Позивачем неправильно визначено початок періоду прострочення, що призвело до збільшення періоду нарахування.

За розрахунком суду, обґрунтовані суми 3% річних у вказані місяці становить:

3 553,24 грн 3% річних, нарахованих за період з 08.10.2024 по 29.05.2026 на суму боргу у розмірі 72 200,00 грн (компенсація витрат з оренди Госблоку та вартість послуг за жовтень 2024 року);

3 014,60 грн 3% річних, нарахованих за період з 07.01.2025 по 29.05.2026 на суму боргу у розмірі 72 200,00 грн (компенсація витрат з оренди Госблоку та вартість послуг за січень 2025 року);

494,92 грн 3% річних, нарахованих за період з 08.04.2025 по 29.05.2026 на суму боргу у розмірі 14 400,00 грн (компенсація витрат з оренди Госблоку та вартість послуг за квітень 2025 року).

Вищезазначені помилки у розрахунках не вплинули на розмір інфляційних нарахувань.

Таким чином, обґрунтований розмір інфляційних нарахувань становить 65 134,30 грн, а 3% річних - 19 390,55 грн.

Крім цього, ТОВ "Венбест" заявлено до стягнення 195 951,13 грн пені, з яких:

1 175,01 грн, нарахованих за період з 06.08.2024 по 29.05.2026 на суму боргу у розмірі 2200,00 грн (компенсація витрат з оренди Госблоку за серпень 2024 року);

1 126,56 грн, нарахованих за період з 06.09.2024 по 29.05.2026 на суму боргу у розмірі 2200,00 грн (компенсація витрат з оренди Госблоку за вересень 2024 року);

35 432,93 грн, нарахованих за період з 06.10.2024 по 29.05.2026 на суму боргу у розмірі 72 200,00 грн (компенсація витрат з оренди Госблоку та вартість послуг за жовтень 2024 року);

33 842,95 грн, нарахованих за період з 06.11.2024 по 29.05.2026 на суму боргу у розмірі 72 200,00 грн (компенсація витрат з оренди Госблоку та вартість послуг за листопад 2024 року);

32 304,26 грн, нарахованих за період з 06.12.2024 по 29.05.2026 на суму боргу у розмірі 72 200,00 грн (компенсація витрат з оренди Госблоку та вартість послуг за грудень 2024 року);

30 666,21 грн, нарахованих за період з 06.01.2025 по 29.05.2026 на суму боргу у розмірі 72 200,00 грн (компенсація витрат з оренди Госблоку та вартість послуг за січень 2025 року);

28 959,12 грн, нарахованих за період з 06.02.2025 по 29.05.2026 на суму боргу у розмірі 72 200,00 грн (компенсація витрат з оренди Госблоку та вартість послуг за лютий 2025 року);

27 352,92 грн, нарахованих за період з 06.03.2025 по 29.05.2026 на суму боргу у розмірі 72 200,00 грн (компенсація витрат з оренди Госблоку та вартість послуг за березень 2025 року);

5 091,17 грн, нарахованих за період з 06.04.2025 по 29.05.2026 на суму боргу у розмірі 14400,00 грн (компенсація витрат з оренди Госблоку та вартість послуг за квітень 2025 року).

Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України було визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов`язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій - неустойка, штраф, пеня.

Відповідно до частини 4 статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Вищенаведеними положеннями законодавства передбачалося, що вказані штрафні санкції можуть бути стягнуті лише у тому випадку (якщо не встановлено законом), коли основне зобов`язання прямо забезпечено неустойкою (пеня, штраф) у чинному договорі, а також ним встановлено її розмір (встановлено за згодою сторін).

Згідно з пунктом 5.1.1. Договору у разі порушення строку оплати наданих Виконавцем послуг Замовник за кожний день прострочення повинен сплатити Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості.

Водночас, суд зазначає, що за положеннями частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Умовами Договору не передбачено нарахування штрафних санкцій понад строку, встановленого частиною 6 статті 232 ГК України.

Разом із цим, 09.01.2025 було прийнято Закон України "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб" (далі - Закон №4196-IX), яким визнано Господарський кодекс України таким, що втратив чинність, з дня введення в дію цього Закону (пункт 3 стаття 17).

Відповідно до абзацу 3 пункту 1 статті 17 Закону №4196-IX цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання ним чинності.

28.02.2025 Закон №4196-IX набрав чинності та 28.08.2025 був введений в дію. Відтак з 28.08.2025 Господарський кодекс України втратив чинність.

Іншими словами, законодавче обмеження періоду нарахування штрафних санкцій було скасоване.

Таким чином, нарахування пені після спливу шестимісячного строку, встановленого частиною 6 статті 232 ГК України до втрати чинності ГК України, є необґрунтованим.

Отже, за розрахунком суду, обґрунтований розмір пені становить 169 854,65 грн, з яких:

800,94 грн, нарахованих за період з 06.08.2024 по 06.02.2025 та з 28.08.2025 по 29.05.2026 на суму боргу у розмірі 2 200,00 грн (компенсація витрат з оренди Госблоку за серпень 2024 року);

801,44 грн, нарахованих за період з 06.09.2024 по 06.03.2025 та з 28.08.2025 по 29.05.2026 на суму боргу у розмірі 2 200,00 грн (компенсація витрат з оренди Госблоку за вересень 2024 року);

26 561,51 грн, нарахованих за період з 08.10.2024 по 06.04.2025 та з 28.08.2025 по 29.05.2026 на суму боргу у розмірі 72 200,00 грн (компенсація витрат з оренди Госблоку та вартість послуг за жовтень 2024 року);

26 913,73 грн, нарахованих за період з 06.11.2024 по 06.05.2025 та з 28.08.2025 по 29.05.2026 на суму боргу у розмірі 72 200,00 грн (компенсація витрат з оренди Госблоку та вартість послуг за листопад 2024 року);

27 275,97 грн, нарахованих за період з 06.12.2024 по 06.06.2025 та з 28.08.2025 по 29.05.2026 на суму боргу у розмірі 72 200,00 грн (компенсація витрат з оренди Госблоку та вартість послуг за грудень 2024 року);

27 424,13 грн, нарахованих за період з 07.01.2025 по 06.07.2025 та з 28.08.2025 по 29.05.2026 29.05.2026 на суму боргу у розмірі 72 200,00 грн (компенсація витрат з оренди Госблоку та вартість послуг за січень 2025 року);

27 671,39 грн, нарахованих за період з 06.02.2025 по 06.08.2025 та з 28.08.2025 по 29.05.2026 на суму боргу у розмірі 72 200,00 грн (компенсація витрат з оренди Госблоку та вартість послуг за лютий 2025 року);

27 352,92 грн, нарахованих за період з 06.03.2025 по 29.05.2026 на суму боргу у розмірі 72 200,00 грн (компенсація витрат з оренди Госблоку та вартість послуг за березень 2025 року);

5 052,62 грн, нарахованих за період з 08.04.2025 по 29.05.2026 на суму боргу у розмірі 14400,00 грн (компенсація витрат з оренди Госблоку та вартість послуг за квітень 2025 року).

У той же час Відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову у зв`язку зі спливом позовної давності.

Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду із вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частинами 4, 3 статті 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №826/13768/16 (11-609апп18) визначено, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до відповідальності у суді після закінчення певного періоду часу після вчинення правопорушення.

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 у справі №369/6892/15-ц).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (статті 257 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

До вимоги про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік (пункт 1 частини 2 статті 258 ЦК України).

Частиною 5 статті 261 ЦК України передбачено, що за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Положеннями статті 263 ЦК України також визначено, що перебіг позовної давності зупиняється: 1) якщо пред`явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила); 2) у разі відстрочення виконання зобов`язання (мораторій) на підставах, встановлених законом; 3) у разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акта, який регулює відповідні відносини; 4) якщо позивач або відповідач перебуває у складі Збройних Сил України або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан (частина 1).

У разі виникнення обставин, встановлених частиною першою цієї статті, перебіг позовної давності зупиняється на весь час існування цих обставин (частина 2).

Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення (частина 3).

Згідно з пунктом 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено пунктом 19 згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022 (у редакції Закону №3450-IX від 08.11.2023).

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022 на території України із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан, який наразі триває.

Разом із тим, пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України було виключено на підставі Закону №4434-IX від 14.05.2025, який набрав чинності 04.09.2025.

Отже, з 04.09.2025 було відновлено перебіг позовної давності.

Оскільки позов було подано 01.06.2026, тому позовна давність за пред`явленими вимогами не була пропущена, а відповідна заява Відповідача не підлягає задоволенню.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 ГПК України).

Отже, позов ТОВ "Венбест" підлягає частковому задоволенню.

Судовий збір згідно статті 129 ГПК України та з урахуванням положень частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Печерськінвестбуд-1" (01103, місто Київ, вулиця Бойчука Михайла, будинок 14В; ідентифікаційний код: 33547469) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Венбест" (03062, місто Київ, проспект Берестейський, будинок 90/1; ідентифікаційний код: 30310579) 452 040 (чотириста п`ятдесят дві тисячі сорок) грн 00 коп. основного боргу, 65 134 (шістдесят п`ять тисяч сто тридцять чотири) грн 30 коп. інфляційних втрат, 19 390 (дев`ятнадцять тисяч триста дев`яносто) грн 55 коп. 3% річних, 169 854 (сто шістдесят дев`ять тисяч вісімсот п`ятдесят чотири) грн 65 коп. пені та 8 477 (вісім тисяч чотириста сімдесят сім) грн 03 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частин 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяСергій МУДРИЙ