Рішення № 140911859, 20.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2026Справа № 910/3158/26

Суддя Погрібна С.В., розглянувши без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання) заяву Приватного підприємства «МІРУС КОМПАНІ» про ухвалення додаткового рішення по справі

за позовом Приватного підприємства «МІРУС КОМПАНІ» (адреса: 36009, м. Полтава, вул. Яківчанська, буд. 11, код ЄДРПОУ: 33532080)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛІНСПОТ» (адреса: 01033, м. Київ, вул. Василя Яна, буд. 3/5, код ЄДРПОУ: 40518358)

про стягнення коштів,

УСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа за позовом Приватного підприємства «МІРУС КОМПАНІ» (далі - позивач / ПП «МІРУС КОМПАНІ») до Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛІНСПОТ» (далі - відповідач / ТОВ «КЛІНСПОТ») про стягнення заборгованості за договором поставки № 01/05-25 від 01.05.2025 у розмірі 2 628 995,16 грн, а також нараховані на суму заборгованості: пеня у розмірі 272 642,36 грн, штраф у розмірі 16 981,92 грн, інфляційні втрати у розмірі 54 056,69 грн та 3% річних у розмірі 30 106,83 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.09.2026 позовні вимоги задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛІНСПОТ" (адреса: 01033, м. Київ, вул. Василя Яна, буд. 3/5, код ЄДРПОУ: 40518358) на користь Приватного підприємства «МІРУС КОМПАНІ» (адреса: 36009, м. Полтава, вул. Яківчанська, буд. 11, код ЄДРПОУ: 33532080) суму заборгованості за договором поставки № 01/05-25 від 01.05.2025 у розмірі 2 628 995,16 грн, нараховані на суму заборгованості пеню у розмірі 272 642,36 грн, штраф у розмірі 16 981,92 грн, інфляційні втрати у розмірі 54 056,69 грн, 3% річних у розмірі 30 106,83 грн та судовий збір у розмірі 18 016,69 грн та повернуто Приватному підприємству «МІРУС КОМПАНІ» (адреса: 36009, м. Полтава, вул. Яківчанська, буд. 11, код ЄДРПОУ: 33532080) з Державного бюджету України 18 016,69 грн судового збору, сплаченого згідно з платіжною інструкцією № 13938 від 19.03.2026.

25.09.2026, через систему «Електронний суд», від представника Приватного підприємства «МІРУС КОМПАНІ» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій останній просить покласти на позивача витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 08.10.2026 прийнято до розгляду заяву Приватного підприємства «МІРУС КОМПАНІ» про ухвалення додаткового рішення, розгляд якої призначено здійснювати без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

Крім того, запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю "КЛІНСПОТ" подати свої заперечення щодо заяви про ухвалення додаткового рішення протягом 5 днів з моменту отримання даної ухвали.

Однак, відповідач своїм правом на подання заперечень щодо заяви про ухвалення додаткового рішення не скористався.

При прийнятті додаткового рішення судом враховано наступне:

Згідно статті 162 ГПК України позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

У позовній заяві ПП «МІРУС КОМПАНІ» було заявлено попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 55 000 грн.

У заяві про ухвалення додаткового рішення ПП «МІРУС КОМПАНІ» просить стягнути з відповідача понесенні ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 90 000 грн.

Судом встановлено, що 26.09.2024 між Адвокатським об`єднанням «Кравець і партнери» (далі - АО «Кравець і партнери») та ПП «МІРУС КОМПАНІ» укладено Договір про надання правничої допомоги № 1636 (далі - Договір № 1636 від 26.09.2024).

Відповідно до п. 1.1. Договору № 1636 від 26.09.2024 за цим Договором Адвокатське об`єднання зобов`язується, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, надати Замовнику правову допомогу за його запитом (надалі - «Послуги»), а Замовник зобов`язується оплатити надані Послуги.

Відповідно до п. 4.1. Договору № 1636 від 26.09.2024 орієнтована вартість Послуг за надання правничої допомоги визначається в Додатку №1 до даного Договору, який є конфіденційним та може бути розголошений виключно за письмовою згодою Сторін, крім випадків його розголошення при поданні до суду заяви про відшкодування судових витрат. Остаточна вартість Послуг, наданих Адвокатським об`єднанням визначається в рахунку на оплату правничих послуг.

Відповідно до п. 4.3. Договору № 1636 від 26.09.2024 оплата за цим Договором здійснюється протягом 5 (п`ять) банківських днів з моменту надання рахунку, виданого Адвокатським об`єднанням. Сторони домовилися, що Адвокатське об`єднання надає Замовнику будь-які Послуги за цим Договором лише після оплати відповідного рахунку, виставленого за такі Послуги.

Відповідно до п. 4.5. Договору № 1636 від 26.09.2024 на підтвердження факту надання Адвокатським об`єднанням Замовнику Послуг відповідно до умов цього Договору складається Акт про надані послуги.

Відповідно до п.п. 7.1., 7.3. Договору № 1636 від 26.09.2024 цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до 26.09.2025.

Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього Договору від однієї із Сторін не надійде заява про його розірвання, то Договір автоматично пролонгується на наступний календарний рік на тих самих умовах. Кількість пролонгацій не обмежена.

11.03.2026 АО «Кравець і партнери» виставлено ПП «МІРУС КОМПАНІ» рахунок на оплату послуги з підготовки позовної заяви № 134 на суму 30 000 грн.

12.03.2026 між АО «Кравець і партнери» та ПП «МІРУС КОМПАНІ» складено та підписано Акт надання послуг № 128 від 12.03.2026 на суму 30 000 грн, відповідно до якого Сторони погодили, що Виконавець надав послуги з підготовки позовної заяви.

19.03.2026 АО «Кравець і партнери» виставлено ПП «МІРУС КОМПАНІ» рахунок на оплату послуги з підготовки заяви про забезпечення позову № 153 на суму 15 000 грн.

20.03.2026 між АО «Кравець і партнери» та ПП «МІРУС КОМПАНІ» складено та підписано Акт надання послуг № 134 від 20.03.2026 на суму 15 000 грн, відповідно до якого Сторони погодили, що Виконавець надав послуги з підготовки заяви про забезпечення позову.

13.04.2026 АО «Кравець і партнери» виставлено ПП «МІРУС КОМПАНІ» рахунок на оплату послуги з підготовки відповіді на відзив № 206 на суму 15 000 грн.

16.04.2026 між АО «Кравець і партнери» та ПП «МІРУС КОМПАНІ» складено та підписано Акт надання послуг № 246 від 16.04.2026 на суму 15 000 грн, відповідно до якого Сторони погодили, що Виконавець надав послуги з підготовки відповіді на відзив.

20.05.2026 АО «Кравець і партнери» виставлено ПП «МІРУС КОМПАНІ» рахунок на оплату послуги за участь у судовому засіданні 20.05.2026 № 285 на суму 5 000 грн.

21.05.2026 між АО «Кравець і партнери» та ПП «МІРУС КОМПАНІ» складено та підписано Акт надання послуг № 289 від 21.05.2026 на суму 5 000 грн, відповідно до якого Сторони погодили, що Виконавець надав послуги з участі в судовому засіданні 20.05.2026.

17.06.2026 АО «Кравець і партнери» виставлено ПП «МІРУС КОМПАНІ» рахунок на оплату послуги за участь у судовому засіданні 17.06.2026 № 336 на суму 5 000 грн.

25.06.2026 між АО «Кравець і партнери» та ПП «МІРУС КОМПАНІ» складено та підписано Акт надання послуг № 376 від 25.06.2026 на суму 5 000 грн, відповідно до якого Сторони погодили, що Виконавець надав послуги з участі в судовому засіданні 17.06.2026.

08.07.2026 АО «Кравець і партнери» виставлено ПП «МІРУС КОМПАНІ» рахунок на оплату послуги за участь у судовому засіданні 08.07.2026 № 372 на суму 5 000 грн.

27.07.2026 між АО «Кравець і партнери» та ПП «МІРУС КОМПАНІ» складено та підписано Акт надання послуг № 430 від 27.07.2026 на суму 5 000 грн, відповідно до якого Сторони погодили, що Виконавець надав послуги з участі в судовому засіданні 08.07.2026.

28.07.2026 АО «Кравець і партнери» виставлено ПП «МІРУС КОМПАНІ» рахунок на оплату послуги за участь у судовому засіданні 28.07.2026 № 410 на суму 5 000 грн.

20.08.2026 між АО «Кравець і партнери» та ПП «МІРУС КОМПАНІ» складено та підписано Акт надання послуг № 474 від 20.08.2026 на суму 5 000 грн, відповідно до якого Сторони погодили, що Виконавець надав послуги з участі в судовому засіданні 28.07.2026.

22.09.2026 АО «Кравець і партнери» виставлено ПП «МІРУС КОМПАНІ» рахунок на оплату послуги за участь у судовому засіданні 22.09.2026 № 536 на суму 5 000 грн.

22.09.2026 між АО «Кравець і партнери» та ПП «МІРУС КОМПАНІ» складено та підписано Акт надання послуг № 529 від 22.09.2026 на суму 5 000 грн, відповідно до якого Сторони погодили, що Виконавець надав послуги з участі в судовому засіданні 22.09.2026.

22.09.2026 АО «Кравець і партнери» виставлено ПП «МІРУС КОМПАНІ» рахунок на оплату послуги з підготовки заяви про ухвалення додаткового рішення 22.09.2026 № 537 на суму 5 000 грн.

24.09.2026 між АО «Кравець і партнери» та ПП «МІРУС КОМПАНІ» складено та підписано Акт надання послуг № 530 від 24.09.2026 на суму 5 000 грн, відповідно до якого Сторони погодили, що Виконавець надав послуги з підготовки заяви про ухвалення додаткового рішення.

Отже, АО «Кравець і партнери» було надано ПП «МІРУС КОМПАНІ» послуги на загальну суму 90 000 грн, яка була сплачена позивачем у повному обсязі, що підтверджується відповідними платіжними інструкціями № 13890 від 12.03.2026; № 726 від 23.03.2026; №14033 від 16.04.2026; № 14162 від 21.05.2026; № 14278 від 25.06.2026; № 14336 від 27.07.2026; № 14409 від 20.08.2026; № 14597 від 24.09.2026.

Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до статті 131 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Стаття 16 Господарського процесуального кодексу України вказує, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У частинах першій, другій статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частинами третьою-п`ятою статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною п`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України щодо співмірності господарському суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Верховний Суд, застосовуючи частину шосту статті 126 Господарського процесуального кодексу України, неодноразово зазначав, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, постанови Верховного Суду від 09.04.2019 у справі №826/2689/15; від 03.10.2019 у справі №922/445/19).

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами.

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Об`єднана палата Верховного Суду у постанові від 19.04.2024 у справі №916/101/23 зазначила, що згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 вказаного вище Закону).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Суд зазначає, що договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).

За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України.

Як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Судом враховано, що Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про відшкодування витрат на розгляд справи за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначає, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим: рішення у справах «Двойних проти України» (пункт 80) від 12 жовтня 2006 року,«Гімайдуліна і інші проти України»(пункти 34-36) від 10 грудня 2009 року, «East/West Alliance Limited» проти України» (пункт 268) від 23 січня 2014 року, «Баришевський проти України» (пункт 95) від 26 лютого 2015 року та інші.

У рішенні «Лавентс проти Латвії» (пункт 154) від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір і супроводжуються необхідними документами на їх підтвердження.

Вивчивши докази, надані позивачем на підтвердження понесених судових витрат на оплату гонорару адвоката, суд дійшов висновку про часткове стягнення витрат на правову допомогу з відповідача на користь позивача.

Суд у контексті оцінки доказів, поданих позивачем на обґрунтування заяви, звертається до висновків Верховного Суду, які викладені у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19, де Верховний Суд вказав, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Так, суд звертає увагу позивача, що не підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача витрати на правничу допомогу, понесені позивачем, які полягають у поданні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу, вартістю 5 000,00 грн, оскільки подання стороною заяви про розподіл судових витрат не може бути ототожнено з витратами на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом справи по суті спору. Тому заява про стягнення/розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.

Щодо решти витрат суд не вбачає підстав для їх зменшення, оскільки відповідач клопотання про зменшення, заявлених позивачем, витрат на правничу допомогу та доказів їх не співмірності не надав.

Таким чином, зважаючи на вищенаведені обставини, з урахуванням предмету та підстав позовних вимог, а також складності справи, оцінюючи фактичні витрати позивача з урахуванням всіх аспектів цієї справи, а також відсутності клопотання відповідача про зменшення розміру зазначених витрат, з огляду на те, що заявлений позивачем до відшкодування розмір судових витрат на правову допомогу, на переконання суду, відповідає критеріям співмірності та пропорційності, керуючись принципом розумності судових витрат, суд дійшов висновку про те, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в сумі 85 000,00 грн.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення.

Керуючись статтями 123, 129, 238, 241, 244 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Приватного підприємства «МІРУС КОМПАНІ» про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛІНСПОТ» (адреса: 01033, м. Київ, вул. Василя Яна, буд. 3/5, код ЄДРПОУ: 40518358) на користь Приватного підприємства «МІРУС КОМПАНІ» (адреса: 36009, м. Полтава, вул. Яківчанська, буд. 11, код ЄДРПОУ: 33532080) витрати на правничу допомогу у розмірі 85 000,00 грн.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

3. Відмовити у задоволенні решти вимог заяви.

Додаткове рішення може бути оскаржене, відповідно до частини 5 статті 244 ГПК України. Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення складено та підписане 20.10.2026.

Суддя Світлана ПОГРІБНА