Ухвала суду № 140911826, 26.10.2026, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

26.10.2026 Справа № 908/2586/26

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Господарського суду Запорізької області Давиденко Ірина Вікторівна, розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТКОН СЕРВІС" про забезпечення позову у справі № 908/2586/26

за позовом: ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МЕТКОН СЕРВІС" , ідентифікаційний код 33815631 (61020, м. Харків, вул. Цементна, буд. 8)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРІАДА КАР», ідентифікаційний код 45630523 (69095, Запорізька обл., місто Запоріжжя, пр.Соборний, будинок 152В)

про стягнення 1 180 369,70 грн

без виклику сторін

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вх. № 2933/08-07/26 від 22.10.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТКОН-СЕРВІС» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРІАДА КАР» про стягнення 1 180 369,70 грн.

Позов заявлено на підставі ст.207, 638, 641, 642 Цивільного кодексу України обґрунтовано тим, що відповідач не поставив товар за сплаченими позивачем рахунками на суму 1 180 369,70 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.10.2026, справі присвоєно номер 908/2586/26 та визначено до розгляду судді Давиденко І.В.

22.10.2026 ТОВ «МЕТКОН-СЕРВІС» одночасно з позовної заявою подано заяву про забезпечення позову, згідно якої просить суд накласти арешт на грошові кошти, що належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «ТРІАДА КАР» та обліковуються на його поточних рахунках у межах загальної суми позову у розмірі 1 180 369,70 (один мільйон сто вісімдесят тисяч триста шістдесят дев`ять) грн 70 коп.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.10.2026, заяву передано для розгляду судді Давиденко І.В.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначив, що ним подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРІАДА КАР» про стягнення 1180369,70 грн, які були ним сплачені на замовлений товар, на підставі виставлених рахунків на оплату, відповідно до платіжної інструкції № 9350-2A79-32MX-APBP від 30.12.2025 року на суму 571 349,80 грн з призначенням платежу «Сплата за генератор зг.рах.№1390 від 29.12.2025р. В т.ч. ПДВ 20% = 95224.97 грн» та платіжною інструкцією № 581 від 30.12.2025 року на суму 609 019,90 грн з призначенням платежу «Сплата за генератор зг.рах.№1407 від 30.12.2025р., у т.ч. ПДВ 20,00% = 101 503,32грн».

Позивач зазначає, що 29.12.2025 року та 30.12.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРІАДА КАР» виставило Товариству з обмеженою відповідальністю «МЕТКОН-СЕРВІС» рахунки на оплату товару : рахунок на оплату № 1390 від 29.12.2025 року - генератор дизельний, 3-х фазний, 68 / 61,8 кВт, Туреччина, GENPOWER, 1 шт., на суму 571 349,80 грн, у т. ч. ПДВ 95 224,97 грн; рахунок на оплату № 1407 від 30.12.2025 року - генератор дизельний стаціонарний, 3-х фазний, 56,8 / 51,6 кВт, Туреччина, GENPOWER, 1 шт., на суму 609 019,90 грн, у т. ч. ПДВ 101 503,32 грн. В обох рахунках відповідач визначив умови поставки: «Увага! Оплата цього рахунку означає погодження з умовами поставки товарів. Повідомлення про оплату є обов`язковим, в іншому випадку не гарантується наявність товарів на складі. Товар відпускається за фактом надходження коштів на п/р Постачальника, самовивозом, за наявності довіреності та паспорта».

30.12.2025 року позивач повністю оплатив рахунки на поточний рахунок відповідача НОМЕР_1 в АТ «ПУМБ» платіжними інструкціями № 9350-2A79-32MX-APBP від 30.12.2025 року на суму 571 349,80 грн з призначенням платежу «Сплата за генератор зг.рах.№1390 від 29.12.2025р., в т.ч. ПДВ 20% = 95224.97 грн», яка проведена 30.12.2025 року о 10:32 та № 581 від 30.12.2025 року на суму 609 019,90 грн з призначенням платежу «Сплата за генератор зг.рах.№1407 від 30.12.2025р., у т.ч. ПДВ 20,00% = 101 503,32грн», яка проведена банком 30.12.2025 року о 10:34, всього на суму 1 180 369,70 грн, у т. ч. ПДВ 196 728,29 грн, які долучені до матеріалів справи.

Також позивач вказує, що попри повну оплату, відповідач товар не передав, про готовність товару до передачі та про місце, де його можна отримати не повідомляв, адреса складу в рахунках не зазначена.

Позивач зазначає також, що відповідач не склав і не зареєстрував у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на суму отриманої попередньої оплати (ПДВ 196 728,29 грн).

Як стверджує ТОВ «МЕТКОН-СЕРВІС», 20.02.2026 року було складено претензію вих. № 20/02- про, у якій вимагав до 02.03.2026 року виконати зобов`язання з передання оплаченого товару або повернути 1 180 369,70 грн на рахунок позивача НОМЕР_2 в АТ «ПУМБ», претензія Відповідачу направлена в електронній формі через систему електронного документообігу M.E.Doc (платформа «ПТАХ») як універсальний документ № 20/02-1 від 20.02.2026 року, та згідно з повідомленням про доставку документа адресату, доставлена Відповідачу (код ЄДРПОУ 45630523, sokol.s77@gmail.com) 23.02.2026 року о 11:54. Проте, відповіді на претензію Позивач не отримав, товар йому не передано, кошти не повернуто.

На думку позивача, відповідач утримує попередню оплату в сумі 1 180 369,70 грн без жодного зустрічного виконання, що дає достатньо обґрунтовані підстави вважати, що без накладення арешту на грошові кошти, вони можуть зникнути до виконання рішення суду.

Таким чином, позивач вважає, що необхідність вжиття заходів забезпечення позову зумовлена обґрунтованим припущенням, з врахуванням предмета спору, що невжиття таких заходів може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог позивача, чим фактично буде нівельована функція судового рішення як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів.

Обраний вид забезпечення позову - накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу на праві власності, за твердженням заявника, є співмірним із заявленими позовними вимогами.

Розглянувши вищезазначену заяву про забезпечення позову, суд дійшов до висновку, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 137 ГПК України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову (ч. 2 ст. 137 ГПК України).

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка ефективності заходу забезпечення позову здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник і майнових наслідків заборони відповідачеві та/або іншими особам вчиняти певні дії.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

Питання задоволення заяви про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку окремо, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок про те, що невжиття таких заходів матиме наслідки, визначені у ч. 2 ст. 136 ГПК України.

Так, метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Суд зауважує, що в даному випадку досліджуватися повинна така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Європейський суд з прав людини у справі Горнсбі проти Греції наголошує, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

У пункті 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі №1-12/2003 Конституційний Суд України також наголошує, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Суд зазначає, що при розгляді заяви про забезпечення позову не вирішується питання про законність та обґрунтованість позовних вимог.

До предмета доказування на цій стадії входить лише питання про те, чи може існуючий стан організації правовідносин ускладнити ефективний захист прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Суд вважає, що наведені у заяві обставини об`єктивно свідчать, що невжиття заходів забезпечення позову суперечить завданню господарського судочинства, оскільки може істотно ускладнити чи навіть унеможливити виконання рішення суду у цій справі, що призведе до неефективного захисту порушених прав та інтересів територіальної громади міста Запоріжжя.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, ТОВ «МЕТКОН-СЕРВІС» вважає, що не вжиття заходів до забезпечення позову у вигляді арешту грошових коштів на рахунках відповідача може призвести до їх переведення ти витрати, що у подальшому унеможливить виконання судового рішення, і у свою чергу, призведе до порушення принципу обов`язковості судових рішень, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод та пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України. Тому, на переконання заявника, накладення арешту на грошові кошти відповідача буде співмірним заходом забезпечення позову про стягнення з нього коштів, отриманих за товар, який ним не проставлено.

Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Як вбачається із матеріалів справи, предметом спору є стягнення 1 180369,70 грн, які відповідач отримав за товар, який зобов`язався передати позивачу.

Ураховуючи вказане, позивач позбавлений можливості використати фактично оплачений твар чи повернення йому коштів.

Невжиття вказаних заходів забезпечення позову до вирішення справи по суті й набрання законної сили судовим рішенням може істотно ускладнити в разі задоволення позовних вимог поновлення порушених прав або інтересів, за захистом яких позивач звернувся до суду та вплинути на виконання цього рішення.

Подібні за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду від 11.11.2020 №490/6312/19 та від 21.12.2020 №487/5726/19.

Дослідивши викладені заявником доводи та надані на підтвердження цих доводів докази, врахувавши наявність зв`язку між заявленим заходом забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти і предметом спору, співмірність і адекватність цих заходів, суд дійшов до висновку про наявність підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах суми позову 1 180369,70 грн, що належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «ТРІАДА КАР» (ідентифікаційний код 45630523; 69095, Запорізька обл., місто Запоріжжя, пр.Соборний, будинок 152В) та обліковуються на його поточних рахунках.

Суд вважає, що матеріалами справи підтверджено існування реальної загрози ефективному захисту порушених інтересів позивача у випадку не застосування заходів забезпечення позову. Такі заходи є достатніми та співмірними у співвідношенні до заявлених позовних вимог.

Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості.

Таким чином, необхідність вжиття заходів забезпечення позову зумовлена обґрунтованим припущенням, з врахуванням предмета спору, що невжиття таких заходів може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог позивача, чим фактично буде нівельована функція судового рішення як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини (надалі Суд) право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція), було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції", від 19 березня 1997 року).

Із урахуванням цього, будь-яке можливе забезпечення позову, у випадку найменшої загрози його невиконання, є виправданим, якщо занижує поріг легітимного сподівання особи на захист свого порушеного права, і є законним, необхідним та збалансованим із правами усіх сторін спору.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що заява ТОВ «МЕТКОН-СЕРВІС» про забезпечення позову у справі №908/2586/26 в частині накладення арешту на грошові кошти відповідача є законною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню в межах суми 1180369,70 грн, заявленої до стягнення.

Відповідно до положень ч. 6, ч. 8 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суд, враховуючи положення статті 141 ГПК України, констатує відсутність на час прийняття цієї ухвали відомостей, достатніх для припущення про ймовірність виникнення збитків осіб щодо яких вживаються заходи або будь-яких третіх осіб, та не вбачає необхідності щодо вжиття зустрічного забезпечення, зокрема, за відсутності відповідного клопотання осіб, щодо яких вживаються заходи забезпечення позову.

Відповідно до статті 144 ГПК України, ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження (ч.1).

Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів (ч.2). Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом (ч.4).

Керуючись ст. 136, 137, 140, 144, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТКОН-СЕРВІС» про забезпечення позову у справі № 908/2586/26 (вх. № 2263/08-08/26 від 22.10.2026) задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову, накласти арешт в межах суми позовних вимог в розмірі 1180369,70 грн (один мільйон сто вісімдесят тисяч триста шістдесят дев`ять грн 70 коп.) на грошові кошти, що належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «ТРІАДА КАР» (ідентифікаційний код 45630523, 69095, Запорізька обл., місто Запоріжжя, пр.Соборний, будинок 152В) та обліковуються на його поточних рахунках.

Стягувачем за даною ухвалою є ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МЕТКОН СЕРВІС" , ідентифікаційний код 33815631 (61020, м. Харків, вул. Цементна, буд. 8)

Боржником за даною ухвалою є ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТРІАДА КАР», ідентифікаційний код 45630523 (69095, Запорізька обл., місто Запоріжжя, пр.Соборний, будинок 152В).

Дана ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом (ч.ч. 1, 4 ст. 144 ГПК України).

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи (ч. 8 ст. 140 ГПК України).

Відповідно до положень ст.ст. 140, 235, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її складення в порядку, встановленому ст. 257 цього Кодексу.

Ухвала складена та підписана 26.10.2026.

Суддя І.В. Давиденко