Рішення № 140911741, 15.10.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 6/73/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2026 Справа № 908/1467/26

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федько О.А., за участю секретаря судового засідання Драковцевої В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні справу № 908/1467/26

за позовом: Заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (69006, м. Запоріжжя, вул. Фанатська, буд. 14) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах,

позивач: Запорізька міська рада (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕСТІНІ М» (69019, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 51, прим. 147)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДТЕХ-ІНВЕСТ» (69006, м. Запоріжжя, вул. Портова, буд. 16А, кімната 404, ідентифікаційний код 37276723).

про стягнення грошових коштів,

за участю представників сторін:

прокурор Михальчук І.В., службове посвідчення №075789 від 01.03.2026;

від позивача Букін С.М., самопредставництво, витяг з ЄДР;

від відповідача Шкабуро О.В., ордер серії АР №1335170 від 28.08.2026;

від третьої особи Шерстюк А.О., ордер серії АР №1344978 від 07.09.2026.

Процесуальні дії по справі.

18.06.2026 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. №53-102-896-25 від 18.06.2026, вх. №1715/08-07/26, документ сформований в системі Електронний суд 18.06.2026) Заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Запорізької міської ради до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕСТІНІ М» про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна у сумі 2 015 355,77 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 18.06.2026, здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1467/26 та визначено до розгляду судді Федько О.А.

Одночасно з позовом до суду від Заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області надійшла заява про забезпечення позову (вх. №13385/08-08/26, сформована в підсистемі Електронний суд 18.06.2026), якою прокурор просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕСТІНІ М», яке розташоване за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, бульвар Парковий, 10, а саме: будівлю літ. Б (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2290789123101).

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 22.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/1467/26, присвоєно справі номер провадження 6/73/26, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 28.07.2026 о/об 12 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 22.06.2026 заяву про забезпечення позову у справі №908/1467/26 задоволено. Накладено арешт на нерухоме майно: будівля літ. Б, розташоване за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, бульвар Парковий, будинок 10 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2290789123101), яке належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «ДЕСТІНІ М» (вул. Незалежної України, буд. 51, приміщення 147, м. Запоріжжя, 69019, ідентифікаційний код юридичної особи 44048764), в межах суми 2 015 355,77 грн, заявленої до стягнення.

Ухвалою суду від 28.07.2026 підготовче засідання відкладено на 18.08.2026 о 12 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 18.08.2026 залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДТЕХ-ІНВЕСТ» та відкладено підготовче засідання на 08.09.2026 о 12 год. 00 хв.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 08.09.2026 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, закрито підготовче провадження у справі № 908/1467/26, призначено справу № 908/1467/26 до судового розгляду по суті на 22.09.2026 о 12 год. 00 хв.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 22.09.2026 в порядку ст. 216 ГПК України оголошено перервув судовому засіданні до 15.10.2026 об 11 год. 00 коп.

У судовому засіданні 15.10.2026 судом в порядку ст. 240 ГПК України проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення, роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор зазначив, що між Запорізькою міською радою (Орендодавець) та ТОВ «БУДТЕХ-ІНВЕСТ» укладено договір оренди землі №202004000100266, яким останньому передано земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:04:036:0192 для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

11.02.2021 за ТОВ «БУДТЕХ-ІНВЕСТ» зареєстровано право власності на закінчені будівництвом об`єкти нерухомого майна літ.А (РНОНМ 2290746723101), літ. Б (РНОНМ 2290789123101), які розташовані по бульвару Парковому, 10 у місті Запоріжжі, на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:04:036:0192. В подальшому, 02.04.2021 ТОВ «БУДТЕХ-ІНВЕСТ» відчужило вказані об`єкти нерухомості за договорами купівлі-продажу:

- будівля літ.А., на підставі договору купівлі-продажу № 766, продана ТОВ «ФЛЕТ-КОМПАНІ», право власності за яким зареєстровано 02.04.2021;

- будівля літ.Б., на підставі договору купівлі-продажу № 764, продана ТОВ «ДЕСТІНІ М», право власності за яким зареєстровано 02.04.2021.

Запорізькою міською радою прийнято рішення від 10.09.2021 № 69/114 «Про надання згоди ТОВ «БУДТЕХ-ІНВЕСТ» на поділ земельної ділянки по бул. Парковому», на підставі якого згідно відомостей Державного земельного кадастру земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:04:036:0192 площею 0,9136 га поділена 22.09.2021 на земельні ділянки з кадастровими номерами 2310100000:04:036:0292 (площею 0,2136 га) та 2310100000:04:036:0293 (площею 0,7000 га).

Відповідно до відомостей з Державного земельного кадастру, 22.09.2021 проведено державну реєстрацію земельної ділянки комунальної форми власності з кадастровим номером 2310100000:04:036:0293, площею 0,7000 га, розташовану за адресою м.Запоріжжя, бульвар Парковий, 10.

Прокурор зазначає, що рішенням від 29.09.2021 № 52/52 Запорізька міська рада припинила ТОВ «БУДТЕХ-ІНВЕСТ» право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:036:0192 площею 0,9136 га; передала ТОВ «ФЛЕТ-КОМПАНІ» земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:04:036:0292 площею 0,2136 га, в межах якої, відповідно, розташований належний цьому підприємству на праві власності об`єкт нерухомого майна будівля літ.А (РНОНМ 2290746723101); передала ТОВ «ДЕСТІНІ М» земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:04:036:0293 площею 0,7000 га, в межах якої, відповідно, розташований належний цьому підприємству на праві власності об`єкт нерухомого майна будівля літ.Б (РНОНМ 2290789123101).

За твердженням прокурора, відомості про реєстрацію речового права на земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:04:036:0293 згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відсутні.

Відповідно до листа Головного управління ДПС у Запорізькій області від 11.02.2026 № 2190/5/08-01-04-01-05 ТОВ «ДЕСТІНІ М» податкова звітність до контролюючого органу упродовж 2020-2025 років за земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:04:036:0293 не подавалась.

З урахуванням наведеного, прокурор зазначає про використання Відповідачем земельної ділянки комунальної форми власності в період з 22.09.2021 по 31.12.2025 без достатньої правової підстави.

Відповідно до витягу № НВ-2300401982024 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 15.08.2025, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:036:0293, становить 18 325 790,00 грн.

На підставі вказаного витягу Запорізькою міською радою складено розрахунок розміру недоотриманих доходів за фактичне користування Відповідачем вказаною земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючого документа, що посвідчує право оренди (користування) за період з 22.09.2021 по 31.12.2025. Так, за розрахунком позивача, за користування земельною ділянкою, розмір недоотриманих доходів складає 2 015 355,77 грн, які прокурор просить стягнути з відповідача на користь Запорізької міської ради.

Запорізька міська рада (позивач у справі) у заяві (вх. №14350/08-08/26, документ сформований в системі Електронний суд 01.07.2026) підтримала заявлені прокурором позовні вимоги, просила позов задовольнити в повному обсязі.

26.08.2026 через систему Електронний суд від Відповідача надійшов відзив (вх. №18562/08-08/26), в якому останній заперечив проти заявлених прокурором позовних вимог, просив відмовити в задоволенні позову повністю. Обґрунтовуючи заперечення зазначив, що відсутність у спірний період укладеного між новим власником об`єкта нерухомого майна та Запорізькою міською радою договору оренди земельної ділянки була зумовлена не бездіяльністю чи недобросовісною поведінкою нового власника, а об`єктивними обставинами, що виникли під час оформлення припинення попередніх орендних прав.

Після набуття права власності на об`єкт нерухомого майна ТОВ «Дестіні М» було заінтересоване в оформленні права користування земельною ділянкою відповідно до вимог земельного законодавства. Разом із тим реалізація такого права була безпосередньо пов`язана з необхідністю належного припинення попереднього договору оренди землі, оскільки щодо однієї земельної ділянки не можуть одночасно існувати два чинні договори оренди з різними орендарями.

Зауважує, що 13.02.2023 Запорізькою міською радою саме на адресу ТОВ «Будтех-Інвест» була направлена претензія про сплату заборгованості з орендної плати за землю. Відтак, відповідач уважає, що покладення на ТОВ «Дестіні М», як на нового власника негативних наслідків у вигляді стягнення платежів за той самий період є передчасним та необґрунтованим, оскільки сам позивач своїми діями підтверджував наявність у ТОВ «Будтех-Інвест» обов`язку щодо внесення відповідних платежів. Така непослідовність у реалізації повноважень не може тлумачитися на шкоду відповідачу та має оцінюватися судом з урахуванням принципів добросовісності, правової визначеності та належного урядування.

Посилаючись на введення з 24.02.2022 воєнного стану, який на сьогодні продовжено, положення підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України та той факт, що вся територія Запорізького району віднесена до території активних бойових дій з 12.03.2022 по 31.12.2022, вказує, що ТОВ «ДЕСТІНІ М» мало право у спірний період не сплачувати орендну плату за користування земельними ділянками, які розташована в місті Запоріжжя. Також, вказує на відсутність обов`язку у юридичних осіб сплачувати платежі за землю в період, зокрема з лютого по жовтень 2023 р., про що зазначено Верховним Судом в постанові від 25.02.2025 у справі № 908/929/24.

Вважає, що прокурор не довів обсяг прав та обов`язків, які нібито перейшли до відповідача. Зауважує, що сам факт придбання нерухомого майна не є безумовним доказом обґрунтованості розрахунку позивача та не звільняє останнього від обов`язку доведення розміру заявлених вимог. Як стверджує відповідач, користування ним земельною ділянкою було обумовлено виключно необхідністю експлуатації належного відповідачу нерухомого майна та не може розцінюватися як самовільне захоплення чи недобросовісне використання земельної ділянки. Уважає заявлену до стягнення суму заборгованості помилковою та такою, що розрахована позивачем без врахування положень чинного законодавства.

У заяві (вх. №18595/08-08/26 від 27.08.2026, документ сформований в системі Електронний суд 26.08.2026) Відповідач заявив про сплив позовної давності та просив застосувати наслідки її спливу.

04.09.2026 до суду від Прокурора надійшла відповідь на відзив (вих. №53-102-896-25 від 03.09.2026), за змістом якої прокурор зазначив, що внаслідок формування земельних ділянок з кадастровими номерами 2310100000:04:036:0292 та 2310100000:04:036:0293 земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:04:036:0192, в силу положень ч. 13 ст. 79-1 Земельного кодексу України припинила існування як об`єкт цивільних прав. Зауважує, що незважаючи на наявність волевиявлення власника земельної ділянки на передачу спірної ділянки в оренду, Відповідачем це рішення шляхом укладення відповідного договору оренди землі не реалізовано та, відповідно, будь-які речові права на цю ділянку по теперішній час не зареєстровано.

Прокурор зауважує, що спір у цій справі стосується сформованої земельної ділянки, відповідач не надав доказів на підтвердження формування (як об`єкта цивільних прав) за спірною адресою (бул. Парковий, 10, м. Запоріжжя) земельної ділянки меншої чи більшої площі, в межах якої розташований належний йому об`єкт нерухомості будівля літ. Б. Вважає, що розмір земельної ділянки, якою користується відповідач, доведений, обґрунтований і підтверджений достатніми доказами.

08.09.2026 до суду від ТОВ «БУДТЕХ-ІНВЕСТ (третя особа) надійшли пояснення щодо позову та відзиву (вх. №19318/08-08/26, документ сформований в системі Електронний суд 07.09.2026), в яких третя особа підтримала заперечення відповідача проти позову. Вказує, що Запорізька міська рада, будучи обізнаною про прийняття відповідного рішення щодо припинення договірних відносин, мала вчинити необхідні дії для належного оформлення такого припинення, зокрема забезпечити підписання сторонами угоди про розірвання договору оренди та акта приймання-передачі (повернення) земельної ділянки. Водночас, зазначених дій позивачем вчинено не було, у зв`язку з чим належне документальне оформлення припинення договору оренди фактично не відбулося. При цьому замість вчинення дій, спрямованих на реалізацію прийнятого Рішення та оформлення припинення договірних правовідносин, позивач звернувся до ТОВ «Будтех-Інвест» із претензією про сплату заборгованості з орендної плати та земельного податку від 13.02.2023 за вих. № 01/07-11/0322 щодо невідкладної сплати заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності у розмірі 766952,18 грн. ТОВ «БУДТЕХ-ІНВЕСТ» підтримало заяву відповідача щодо застосування строків позовної давності.

У заяві (вих. №53-95-6944ВИХ-26 від 08.09.2026, вх. №19427/08-08/26) Прокурор заперечив проти заяви відповідача про застосування строків позовної давності.

Під час розгляду справи по суті прокурор та представник позивача підтримали заявлені прокурором позовні вимоги. Представники відповідача та третьої особи проти позову заперечили.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

27.08.2020 між Запорізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «БУДТЕХ-ІНВЕСТ» укладено договір оренди землі №202004000100266, за умовами якого Орендодавець відповідно до протоколу земельних торгів з продажу права оренди земельної ділянки від 27 серпня 2020 року №1/26794а надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Парковий бульвар / вул. Портова. В оренду надається земельна ділянка площею 0,9136 га, кадастровий номер 2310100000:04:036:0192.

Строк договору визначено сторонами у пункті 11 договору до 27 серпня 2030 року.

02.04.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕСТІНІ М» (код ЄДРПОУ 44048764) на підставі договору купівлі-продажу серія та номер 764 від 02.04.2021, укладеного з ТОВ «БУДТЕХ-ІНВЕСТ», набуло у власність будівлю літ. Б загальною площею 6 кв.м. за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, бульвар Парковий, будинок 10, яка розташована на земельній ділянці кадастровий номер 2310100000:04:036:0192 (т. 1 арк. спр. 111-112).

Право власності ТОВ «ДІСТІНІ М» на вказаний об`єкт нерухомого майна зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер відомостей про речове право: 41313261).

Рішенням Запорізької міської ради від 10.09.2021 №69/114 (т. 1 арк. спр. 26) надано згоду ТОВ «БУДТЕХ-ІНВЕСТ» на поділ земельної ділянки (кадастровий номер 2310100000:04:036:0192) площею 0,9136 га по бул. Парковому, 10 для розташування багатоквартирного житлового будинку, наданої згідно договору оренди землі, зареєстрованим за №38007441 від 31.08.2020, на дві окремі земельні ділянки для подальшої передачі їх в оренду ТОВ «ФЛЕТ-КОМПАНІ» та ТОВ «ДЕСТІНІ-М».

Відповідно до відомостей з Державного земельного кадастру (т. 1 арк. спр.107), 22.09.2021 проведено державну реєстрацію земельної ділянки комунальної форми власності з кадастровим номером 2310100000:04:036:0293, площею 0,7000 га, розташовану за адресою м.Запоріжжя, бульвар Парковий, 10, категорія земель: землі житлової та громадської забудови; цільове призначення: 02.03 Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

29.09.2021 Запорізька міська рада ухвалила рішення №52/52 «Про передачу в оренду ТОВ «ФЛЕТ-КОМПАНІ», ТОВ «ДЕСТІНІ М» земельних ділянок шляхом поділу по бул. Парковому, 10 для розташування багатоквартирного житлового будинку» (т. 1 арк. спр. 109).

Таким рішенням припинено Товариству з обмеженою відповідальністю «БУДТЕХ-ІНВЕСТ» право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:036:0192 площею 0,9136 га по вул. Парковий бульвар / вул. Портова, постановлено договір оренди землі за №202004000100266 від 27.08.2020 розірвати.

Згідно з п. 5 рішення №52/52 передано ТОВ «ДЕСТІНІ М» в оренду земельну ділянку (кадастровий номер 2310100000:04:036:0293) площею 0,7000 га (землі житлової та громадської забудови; для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку), строком до 27.08.2030, по бульвару Парковому, 10 для розташування багатоквартирного житлового будинку за рахунок земель Запорізької міської ради.

Відповідно до п. 6 вказаного рішення зобов`язано ТОВ «ДЕСТІНІ М» у чотирьохмісячний термін отримати витяг з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки, укласти з Запорізькою міською радою договір оренди землі та здійснити державну реєстрацію прав користування в установленому законодавством порядку.

На час розгляду справи відомості про реєстрацію речового права на земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:04:036:0293 згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відсутні (т. 1 арк. спр. 110).

30.06.2015 Запорізькою міською радою було прийнято рішення №7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», згідно з яким вирішено, зокрема, впровадити оподаткування земель міста на підставі нової нормативної грошової оцінки з 01.01.2016. Рішення за №7 оприлюднене 14.07.2015 в газеті «Запорізька Січ» та набрало чинності з 01 січня 2016 року.

30.06.2015 Запорізька міська рада прийняла рішення №6 «Про встановлення податку на майно (в частині плати за землю)». Відповідно до додатку 3 цього рішення, встановлено розмір орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки). Розмір орендної плати за використання інших земельних діляноку м. Запоріжжі, складає 3% від нормативної грошової оцінки.

28.11.2018 Запорізька міська рада прийняла рішення №26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю», яким було внесено зміни до рішення Запорізької міської ради №6. Зазначеним рішенням Запорізькою міською радою було встановлено розміри орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки). Відповідно до додатку до вказаного рішення, річний розмір орендної плати за використання інших земельних діляноку м. Запоріжжя не змінився та становить 3 відсотки від нормативної грошової оцінки.

Відповідно до витягу з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки НВ-2300401982025 від 15.08.2025, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:036:0293 становить 18325790 грн (т.1, арк. спр. 126).

Відповідно до листа Головного управління ДПС у Запорізькій області від 11.02.2026 № 2190/5/08-01-04-01-05 ТОВ «ДЕСТІНІ М» податкова звітність до контролюючого органу упродовж 2020-2025 років за земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:04:036:0293 не подавалась.

За розрахунком Запорізької міської ради, недоотриманий дохід за фактичне користування ТОВ «ДЕСТІНІ М» земельною ділянкою площею 7000,00 кв.м., розташованої за адресою: м. Запоріжжя, бул. Парковий, 10 без оформлення правовстановлюючих документів, що посвідчує право оренди (користування) за період з 22.09.2021 31.12.2025 складає 2 015 355,77 грн, з яких: за період з 22.09.2021 по 31.12.2021 101 532,57 грн; з 01.01.2022 по 31.12.2022 406 130,29 грн; з 01.01.2023 по 31.12.2023 467049,83 грн; з 01.01.2024 по 31.12.2024 490 869,38 грн; з 01.01.2025 по 31.12.2025 549 773,70 грн.

Доказів погашення суми заборгованості, заявленої до стягнення, відповідач на час розгляду справи суду не надав.

Зазначене вище стало підставою для звернення прокурора з позовом до суду.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Щодо підстав здійснення прокурором представництва інтересів держави у спірних правовідносинах суд зазначає таке.

З положень статті 131-1 Конституції України вбачається, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Статтею 4 Господарського процесуального кодексу Україниунормовано, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді до юрисдикції якого вона віднесена законом.

До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (частина третя статті 4 ГПК України).

Згідно з частиною 3 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до частин четвертої ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Підстави для звернення до суду прокурора визначені у ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до норм якої прокурор здійснює представництво інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Аналіз вказаної статті Закону дає підстави дійти висновку, що «інтереси держави» (як загальне поняття) являють собою комплекс прав та законних інтересів як в цілому держави України (або народу України), так й інтереси окремої територіальної громади певної місцевості (жителі певного населеного пункту або декількох населених пунктів).

Конституційний Суд України рішенням від 03.12.2025 № 6-р(ІІ)/2025 визнав неконституційними окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» в тім, що вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв`язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. Водночас у пунктах 3 та 4 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України зазначено, що окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», які визнано неконституційними, втрачають чинність із 01 січня 2027 року, Рішення не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності окремих приписів частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», визнаних неконституційними, та продовжують існувати після втрати ними чинності.

При цьому, у мотивувальній частині рішення Конституційний Суд України наголосив, що представництво інтересів держави в суді, передбачене пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, має винятковий та субсидіарний характер. Прокурор може здійснювати таке представництво лише у випадках, коли цього вимагає захист конституційно значущих інтересів держави та коли компетентний орган не забезпечує такого захисту належним чином. Законодавче регулювання цієї функції повинно відповідати принципам, закріпленим у Конституції України, зокрема принципам верховенства права, рівності сторін у судовому процесі та заборони надмірного втручання держави у сферу прав і свобод людини. Конституційний Суд України також зазначив, що в умовах правового режиму воєнного стану особливої ваги набуває всебічне забезпечення захисту інтересів держави Україна, а неперервність виконання прокуратурою визначених Конституцією України функцій є важливою передумовою належного функціонування держави в цей період (пункт 9 мотивувальної частини). Такий конституційний підхід підтверджує правомірність здійснення прокурором представництва інтересів держави у спірних правовідносинах до моменту втрати чинності відповідними нормами або до їх законодавчого врегулювання, за умови наявності визначених законом підстав для такого представництва.

Отже, суду належить з`ясувати питання наявності уповноваженого органу та вжиття ним заходів із захисту порушених інтересів держави.

Статтею 140 Конституції України передбачено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Статтею 143 Конституції України встановлено, що територіальні громади безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

За змістом ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах, зокрема, законності, поєднання місцевих і державних інтересів, державної політики та гарантії місцевого самоврядування.

За змістом ч. 3 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, є матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування.

Пунктом 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що до компетенції рад належить питання щодо регулювання земельних відносин відповідно до закону.

Отже, Запорізька міська рада є суб`єктом владних повноважень, уповноваженим на здійснення захисту інтересів держави та Запорізької міської територіальної громади у спірних правовідносинах.

Інтереси держави, на захист яких прокурором подано позов у даній справі, стосуються надходження грошових коштів до відповідного місцевого бюджету, що в умовах правового режиму воєнного стану та навислої загрози втрати державності, на переконання суду, є виключною підставою для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 наведено правовий висновок, відповідно до якого прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Прокурор за певних обставин може звертатися до суду в інтересах держави і в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема, будь-яка сторона правочину, відповідний орган як така сторона може бути позивачем. У такій ситуації прокурор для представництва інтересів держави в особі компетентного органу як сторони правочину має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів, не реагуючи на повідомлення прокурора про наявність підстав для звернення до суду.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №469/1044/17 та постановах Верховного Суду від 08.12.2020 у справі №908/1664/19, від 19.01.2021 у справі № 925/1133/18.

Як убачається з матеріалів справи, Дніпровською окружною прокуратурою міста Запоріжжя до Запорізької міської ради направлено листи від 02.08.2024 № 53-98-6222ВИХ-24, від 11.03.2026 №53-95-1753ВИХ-26 про надання інформації про вжиті заходи претензійно-позовного характеру щодо стягнення з ТОВ «ДЕСТІНІ М» недоотриманого доходу за фактичне використання земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:036:0293, площею 0,7000 га, яка розташована на бул. Парковий, 10 у м. Запоріжжі.

Листом від 14.05.2026 №07598/03.3-20/03 Виконавчий комітет Запорізької міської ради повідомив, що на теперішній час не вживав заходи претензійно-позовного характеру в інтересах Запорізької міської ради щодо стягнення з ТОВ «ДЕСТІНІ М» недоотриманого доходу за фактичне використання земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:036:0293.

Зазначене є доказом нездійснення захисту інтересів територіальної громади органом місцевого самоврядування та є підставою для застосування представницьких повноважень прокурором.

15.06.2026 прокурор повідомив Запорізьку міську раду (вих. №53-95-4848ВИХ-26) відповідно до приписів ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» про вжиття заходів представницького характеру шляхом пред`явлення позову до ТОВ «ДЕСТІНІ М» про стягнення недоотриманого доходу за фактичне використання земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:036:0293 у розмірі 2 015 355,77 грн.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що прокурором доведено наявність підстав представництва інтересів держави у спірних правовідносинах.

Щодо вимог про стягнення з відповідача доходу, отриманого від безпідставно набутого майна, за період з 22.09.2021 по 31.12.2025 у розмірі 2 015 355,77 грн.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на землю.

Статтею 83 Земельного кодексу України визначено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до Закону.

Як установлено судом земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:04:036:0192 була надана ТОВ «БУДТЕХ-ІНВЕСТ» в тимчасове платне користування для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Парковий бульвар / вул. Портова, про що укладено договір оренди землі №202004000100266 від 27.08.2020.

Вказана земельна ділянка належала до комунальної власності, власником земельної ділянки є територіальна громада міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради.

В подальшому на підставі рішення Запорізької міської ради від 10.09.2021 №69/114 «Про надання згоди ТОВ «БУДТЕХ-ІНВЕСТ» на поділ земельної ділянки по бул. Парковому», земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:04:036:0192 площею 0,9136 га поділена 22.09.2021 на дві земельні ділянки з кадастровими номерами 2310100000:04:036:0292 (площею 0,2136 га) та 2310100000:04:036:0293 (площею 0,7000 га).

Отже, земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:04:036:0293 належить до комунальної власності, власником земельної ділянки є територіальна громада міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради.

Державну реєстрацію такої земельної ділянки проведено 22.09.2021, відтак з цієї дати зазначена земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:04:036:0293 сформована та є об`єктом цивільних прав у розумінні ст. 79-1 Земельного кодексу України.

Приписами статті 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

За змістом статей 122, 123, 124 ЗК України селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренду земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про оренду землі» об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Як установлено судом, відповідно до інформаціїі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ТОВ «ДЕСТІНІ М» 02.04.2021 за договором купівлі-продажу №764, укладеним з ТОВ «БУДТЕХ-ІНВЕСТ», набуло у власність будівлю літ.Б., яка на той час була розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:04:036:0192.

Запорізька міська рада рішенням від 29.09.2021 №52/52 припинила ТОВ «БУДТЕХ-ІНВЕСТ» право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:036:0192 площею 0,9136 га. Цим же рішенням Запорізька міська рада ухвалила передати ТОВ «ДЕСТІНІ М» ділянку з кадастровим номером 2310100000:04:036:0293 площею 0,7000 га, в межах якої, відповідно, розташований належний цьому підприємству на праві власності об`єкт нерухомого майна будівля літ.Б.

На підставі наведеного суд дійшов висновку, що нерухоме майно, яке належить ТОВ «ДЕСТІНІ М», розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:04:036:0293, яка була сформована як об`єкт цивільних прав 22.09.2021.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 120 ЗК України (в редакції станом на 02.04.2021) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Частиною 2 ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об`єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними (постанова Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20).

З матеріалів справи судом установлено, що у спірний період між відповідачем та Запорізькою міською радою договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:036:0293 не був укладений.

Згідно з ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. При цьому, під набуттям майна в даних правовідносинах слід розуміти збільшення вартості власного майна набувача; приєднання до нього нових цінностей, внаслідок чого потерпілий несе додаткові витрати або втрачає належне йому майно, тобто збереження майна однією особою відбувається за рахунок іншої.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Разом з цим, обов`язок набувача повернути безпідставно набуте (збережене) майно потерпілому не належить до заходів відповідальності, оскільки боржник при цьому не несе жодних майнових затрат він зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно утримував (зберігав).

З огляду на викладене, фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.

У період з 22.09.2021 (з моменту формування) по 31.12.2025 земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:04:036:0293 площею 7000 кв.м за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, бульвар Парковий, буд. 10 перебувала у користуванні відповідача у зв`язку з розташуванням на цій земельній ділянці об`єкта нерухомого майна, що належить відповідачу на праві приватної власності.

Ураховуючи вищевикладені обставини, суд погоджується з доводами прокурора, що ТОВ «ДЕСТІНІ М», не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою у вказаний період за відсутності укладеного договору, збільшило вартість власного майна, а Запорізькою міською радою втрачено належне їй майно (кошти від орендної плати), на отримання яких позивач цілком підставно очікував.

Таким чином, використання спірної земельної ділянки відповідачем без належного правового оформлення у спірний період позбавило Запорізьку міську раду, як власника землі, права отримувати від цієї ділянки дохід у розмірі орендної плати.

Доводи відповідача про те, що відсутність укладеного договору обумовлена відсутністю належного припинення попередніх орендних правовідносин між Запорізькою міською радою та ТОВ «БУДТЕХ-ІНВЕСТ» суд не вважає слушними, оскільки як вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:04:036:0192 з 22.09.2021 припинила існувати як об`єкт цивільних прав після її поділу.

До того ж, набуття відповідачем у визначеному законодавством порядку права приватної власності на нерухоме майно, розташоване на земельній ділянці, яка перебуває у комунальній власності, створює правові підстави для переходу права на земельну ділянку до власника об`єкта нерухомості, розташованого на ній (ТОВ «ДЕСТІНІ М») відповідно до положень статті 120 ЗК України та ст.377 ЦК України в силу правочину з придбання об`єкта нерухомого майна та переходу права користування земельною ділянкою відповідно до принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди. Цим зумовлюється право власника такого об`єкта нерухомості вимагати оформлення в установленому порядку свого права користування відповідною земельною ділянкою незалежно від отримання відмови попереднього землекористувача від вказаних земель, розірвання договору оренди з попереднім землекористувачем, повернення таким попереднім землекористувачем земельної ділянки тощо, а так само незалежно від рішень власника земельної ділянки про припинення прав попереднього землекористувача.

Статтею 206 ЗК України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

В силу статті 143 Конституції України, статті 12 Податкового кодексу України, частини першої статті 69 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Запорізька міська рада наділена повноваженнями самостійно встановлювати місцеві податки та збори у порядку, визначеному Податковим кодексом України, чим забезпечується реалізація принципу правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності місцевого самоврядування, під яким розуміється право територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Статтею 284 Податкового кодексу України передбачено, що органи місцевого самоврядування уповноважені встановлювати ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.

До місцевих податків, зокрема належить податок на майно, до складу якого входить плата за землю - обов`язковий платіж, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (ст. 10, пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Згідно положень ст. 21 Закону України «Про оренду землі`та підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ТОВ «ДЕСТІНІ М» не є власником та постійним землекористувачем земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:036:0293, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України). При цьому єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата.

Рішенням Запорізької міської ради № 6 від 30.06.2015 (дата оприлюднення 30.06.2015) встановлено податок на майно (в частині плати за землю). В пункті 4 зазначеного рішення вирішено встановити розмір орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки) (додаток 3).

В додатку № 3 цього рішення наведені розміри орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки). Зокрема, зазначено, що для інших земельних ділянок міста Запоріжжя розмір орендної плати у відсотках від їх нормативної грошової оцінки становить три відсотки.

30.06.2015 рішенням Запорізької міської ради № 7 було затверджено нормативну грошову оцінку земель м. Запоріжжя, яку введено в дію з 01.01.2016 року. В пункті 3 рішення зазначено, що базова вартість одного квадратного метра земель міста Запоріжжя станом на 01.01.2013 року становить 239,50 грн, та з урахуванням коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2014 рік 299,14 грн. В пункті 7 цього рішення зазначено про введення в дію нормативну грошову оцінку земель міста з 01.01.2016 року.

28.11.2018 Запорізька міська рада прийняла рішення №26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю», яким було внесено зміни до рішення Запорізької міської ради №6. Зазначеним рішенням Запорізькою міською радою було встановлено розміри орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки). Відповідно до додатку до вказаного рішення, річний розмір орендної плати за інші земельні ділянки не змінився та становить 3 відсотки від нормативної грошової оцінки.

З наведеного вбачається, що Запорізька міська рада в межах наділених повноважень, у відповідності до законодавства України, затвердила та встановила податок та збори на користування землями міста Запоріжжя.

За умовами підпунктів 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу Українирозмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

За даними витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 15.08.2025 №НВ-2300401982025, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:036:0293 становить 18325790,00 грн.

За правовим висновком, викладеним у постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14.02.2022 у справі №646/4738/19, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, який підтверджує дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки булла сталою та не зазнала змін у цей період (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №905/1680/20 (п. 7.19), постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.08.2022 у справі №922/2060/20, постанова Верховного Суду від 09.02.2022 у справі № 910/8770/19, постанова Верховного Суду від 14.09.2022 у справі № 904/4933/15, постанова Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 751/1543/19).

З урахуванням вищенаведених обставин, на підставі рішень Запорізької міської ради від 30.06.2015 № 7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», від 28.11.2018 № 26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю» здійснено розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування ТОВ «ДЕСТІНІ М» земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:04:036:0293, площею 7000 кв.м, яка розташована за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, бульвар Парковий, буд. 10 без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування), за період з 22.09.2021 по 31.12.2025.

Згідно з таким розрахунком загальний розмір недоотриманих доходів за фактичне користування земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючого документа, що посвідчує право оренди (користування) за період з 22.09.2021 по 31.12.2025 складає 2 015 355,77 грн, зокрема:

- за період з 22.09.2021 по 31.12.2021 101 532,57 грн;

- за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 406 130,29 грн;

- за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 467 049,83 грн;

- за період з 01.01.2024 по 31.12.2024 490 869,38 грн;

- за період з 01.01.2025 по 31.12.2025 549 773,70 грн.

Як убачається зі вказаного розрахунку, нормативна грошова оцінка земельної ділянки за 2021 2024 р.р. була визначена позивачем з урахуванням коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель: у 2024 р. 1,12 , у 2023р. - 1,051, 2022 р. 1,15, у 2021 р. 1,1.

Перевіривши наданий прокурором розрахунок та проаналізувавши фактичні обставини справи і письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд вважає наданий розрахунок обґрунтованим.

При цьому, враховуючи, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок міста Запоріжжя є сталою та не зазнала змін у період з 01.01.2016 по теперішній час, суд вважає, що використання Позивачем витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки від 15.08.2025 та ділення розміру НГО на відповідні щорічні коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за попередній 2024 рік (і послідовного ділення отриманої нормативної грошової оцінки на такі коефіцієнти за 2023, 2022, 2021) при здійсненні розрахунку заборгованості є правомірним та відповідає вищевказаним висновками Великої Палати Верховного Суду, зокрема від 09.11.2021 у справі №905/1680/20.

Відповідач проти арифметичних розрахунків не заперечив, контррозрахунку суду не надав.

Доводи відповідача про використання земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:036:0293 виключно в межах, необхідних для експлуатації належного йому нерухомого майна, суд також не вважає слушними.

Так, Верховний Суд неодноразово вказував, зокрема, у постанові від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20, що із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, а тому саме з цієї дати у власника об`єкта нерухомого майна виникає обов`язок сплачувати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано. При цьому до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 зазначила, що об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності.

Відтак, власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об`єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна.

З урахуванням наведеного, оскільки відповідач набув у власність об`єкт нерухомого майна, який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:04:036:0293, останній одночасно набув статусу фактичного землекористувача цієї ділянки з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 96 Земельного кодексу України.

Суд відхиляє доводи відповідача щодо необґрунтованості розрахунку, наданого до позову, внаслідок направлення Запорізькою міською радою на адресу попереднього землекористувача ТОВ «БУДТЕХ-ІНВЕСТ» - претензії про сплату заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером2310100000:04:036:0192, оскільки стягнення плати за користування такою земельною ділянкою не є предметом спору у даній справі. До того ж, матеріали справи не містять доказів сплати ТОВ «БУДТЕХ-ІНВЕСТ» або іншою особою у спірний період грошових коштів в рахунок орендної плати або плати за фактичне користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:04:036:0293.

Щодо посилання відповідача на п. 69.14 Підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Розділу ХХ «Перехідні положення Податкового кодексу України як на підставу для звільнення відповідача від нарахування і сплати орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:04:036:0293 у спірний період, суд зазначає таке.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який згодом було неодноразово продовжено.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», який набрав чинності 17 березня 2022 року, внесено зміни до пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, вказаний пункт доповнено підпунктом 69.14, відповідно до якого тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Законом України від 11 квітня 2023 року № 3050-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно», який набрав чинності 06 травня 2023 року, внесено зміни до підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, та абзаци перший та другий викладено в такій редакції:

За період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Починаючи з 1 січня 2023 року, за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території.

Аналіз підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України в редакції, чинній з 06 травня 2023 року, свідчить про те, що тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року, не нараховується та не сплачується плата за землю (орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що розташовані, окрім іншого, на територіях активних бойових дій та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб-підприємців або юридичних осіб (такий висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду від 25.02.2025 у справі № 908/929/24).

Постановою Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року №1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» установлено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі - перелік), затверджується Міністерством розвитку громад та територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій (в редакції зі урахуванням змін, внесених Постановою КМУ №35 від 14.01.2025). До територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, включаються території можливих бойових дій, території активних бойових дій та території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.

На підставі вищевказаної постанови, наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 року №376 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за № 380/43786.

Відповідно до вказаного Переліку (підпункт 2.3 пункту 2 «Території активних бойових дій» розділу І «Території, на яких ведуться (велися) бойові дії») вся територія Запорізького району (код UA23060000000070350) віднесена до території активних бойових дій з 12.03.2022 по 31.12.2022.

Верховний Суд у постанові від 27.04.2021 по справі № 922/2378/20 дійшов висновку, що з урахуванням системного аналізу змісту пункту 10.1.1. статті 10, підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14, статей 40, 41, пункту 265.1.3. статті 265 Податкового кодексу України та встановлених судами фактичних обставин справи, зазначені норми у подібних правовідносинах слід застосовувати таким чином: «власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) і постійні землекористувачі є платниками земельного податку, а орендарі земель державної та комунальної власності - орендної плати за такі земельні ділянки, однак особа, яка є фактичним користувачем земельної ділянки, не маючи права власності або постійного користування на неї і використовуючи її без укладення договору оренди землі, не підпадає під правове регулювання наведених норм ПК України».

Отже, зазначені положення Закону підлягають застосуванню у разі наявності правових підстав для володіння чи користування земельними ділянками, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, що підтверджується правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 25.02.2025 у справі № 908/929/24.

У даній справі господарським судом установлено, що ТОВ «ДЕСТІНІ М» не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за період з 22.09.2021 по 31.12.2025 за відсутності укладеного договору оренди, фактично збільшило свої доходи, а Запорізька міська рада втратила грошові кошти у вигляді орендної плати, а тому безпідставно збережені кошти підлягають стягненню з відповідача.

Відтак, оскільки відповідач користувався земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:04:036:0293 за відсутності правових підстав для володіння чи користування нею, відповідач не підпадає під правове регулювання підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.

Оцінюючи доводи відповідача про сплив позовної давності за заявленими вимогами, про що заявлено відповідачем в заяві від 26.08.2026, суд зазначає таке.

У главі 19 ЦК України визначено строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, тобто позовну давність.

За змістом статей 256-258 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п`ята статті 261 ЦК України).

Наслідки спливу позовної давності визначаються статтею 267 ЦК України.

Згідно зі статтею 267 ЦК України особа, яка виконала зобов`язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Таким чином, позовна давність пов`язується із судовим захистом суб`єктивного права особи в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Якщо упродовж установлених законом строків особа не подає до суду відповідного позову, то за загальним правилом ця особа втрачає право на позов у розумінні можливості в судовому порядку здійснити належне їй цивільне майнове право. Тобто сплив позовної давності позбавляє цивільне суб`єктивне право здатності до примусового виконання проти волі зобов`язаної особи.

Прокурором у справі заявлено вимогу про стягнення з відповідача доходу, отриманого від безпідставно набутого майна за період з 22.09.2021 по 31.12.2025.

Таким чином, строк звернення до суду з цим позовом, ураховуючи загальний строк позовної давності, спливав 22.09.2024 року.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2025 у справі №903/602/24 викладені наступні висновки щодо питання перебігу позовної давності:

83. За загальним правилом позовна давність триває безперервно з моменту усвідомлення учасником правовідносин порушення його права і до спливу цього строку звернення до суду.

84. Законодавство може визначати певні обставини, які впливають на перебіг позовної давності і змінюють порядок її обчислення. До таких обставин відноситься зупинення перебігу позовної давності та її переривання, що передбачено статтями 263 та 264 Цивільного кодексу України.

85. Водночас під час дії карантину та воєнного стану законодавець застосував нову конструкцію, якою тимчасово доповнив перелік обставин, які впливають на перебіг позовної давності, а саме продовження позовної давності.

86.Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2з 12 березня 2020 року на всій території України було встановлено карантин.

87. Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) (далі - Закон № 540-IX) розділ Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Цей Закон набрав чинності 02 квітня 2020 року.

88. Відтак початок продовження строку для звернення до суду потрібно пов`язувати саме з моментом набрання чинності 02 квітня 2020 року Законом № 540-IX.

89. Подібний правовий висновок висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06 вересня 2023 року у справі № 910/18489/20 (провадження № 12-46гс22).

90. Строк дії карантину неодноразово продовжувався, а відмінений він був з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

91. Отже, під час дії карантину позовна давність була продовжена з 02 квітня 2020 року до 30 червня 2023 року.

92. Поряд із цим Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні було введено воєнний стан в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, цей стан триває до теперішнього часу.

93. Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану (далі - Закон № 2120-ІХ) розділ Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Закон № 2102-IX набрав чинності 17 березня 2022 року.

94. Надалі Законом України від 08 листопада 2023 року № 3450-ІХ Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини (далі - Закон № 3450-ІХ) пункт 19 розділу Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України викладено в новій редакції, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Закон № 3450-ІХ набрав чинності 30 січня 2024 року.

95. Таким чином, в умовах дії воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) було продовжено від початку воєнного стану до 29 січня 2024 року, а після 30 січня 2024 року перебіг такого строку зупинився і такий стан триває дотепер.

96. Підсумовуючи, Велика Палата Верховного Суду зазначає, що в разі якщо позовна давність не спливла станом на 02 квітня 2020 року, то цей строк звернення до суду спочатку було продовжено (до 30 червня 2023 року - на строк дії карантину, а надалі до 29 січня 2024 року - на строк дії воєнного стану), а з 30 січня 2024 року перебіг строку звернення до суду зупинився на строк дії воєнного стану.

Пункт 19 розділу Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України було виключено на підставі Закону № 4434-IX від 14.05.2025«Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності», який набрав чинності 04.09.2025.

Отже, з урахуванням продовження строку позовної давності на період карантину та на період воєнного стану, подальшого зупинення строку позовної давності на період воєнного стану, що мало місце до набрання чинності законом України № 4434-IX від 14.05.2025, позовна давність за вимогами у даній справі розпочала свій перебіг 04.09.2025.

Ураховуючи зазначені обставини та наведені висновки Великої Палати Верховного Суду, оскільки прокурор пред`явив позов 18.06.2026, господарський суд дійшов висновку, що позов є таким, що пред`явлений прокурором в межах загальної позовної давності, а тому відсутні підстави для застосування наслідків спливу позовної давності, передбачених статтею 267 ЦК.

Приписами ст. ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач заявлені позовні вимоги належними та допустимими доказами не спростував, доказів перерахування на користь позивача доходу, набутого за період 22.09.2021 по 31.12.2025 у вигляді несплаченої орендної плати в сумі 2015355,77 грн суду не надав, відтак позовні вимоги про стягнення з відповідача вказаної суми є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.

Ураховуючи встановлені обставини у даній справі, предмет та визначені прокурором підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства, віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ДЕСТІНІ М (69019, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 51, прим. 147, ідентифікаційний код юридичної особи 44048764) на користь Запорізької міської ради (69105, Запорізька область, місто Запоріжжя, проспект Соборний, будинок № 206, ідентифікаційний код юридичної особи 04053915, розрахунковий рахунок UA318999980314090544000008479, отримувач ГУК у Зап. обл./ ТГ м. Запоріжжя/24060300, код отримувача 37941997, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код платежу 24060300 Інші надходження) дохід, отриманий від безпідставно набутого майна, за період з 22.09.2021 по 31.12.2025 у розмірі 2 015 355,77 грн (два мільйона п`ятнадцять тисяч триста п`ятдесят п`ять гривень 77 коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ДЕСТІНІ М (69019, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 51, прим. 147, ідентифікаційний код юридичної особи 44048764) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя (69006, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Фанатська, 14, ідентифікаційний код юридичної особи 02909973, розрахунковий рахунок: UA438201720343180001000000271, відкритий в державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ЄДРПОУ 02909973, код класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір, сплачений за подання позову, в розмірі 24184,27 грн (двадцять чотири тисячі сто вісімдесят чотири гривні 27 коп.) та судовий збір, сплачений за подання заяви про забезпечення позову, в розмірі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 коп.).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано 26.10.2026.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.А. Федько