Рішення № 140911630, 26.10.2026, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 р.м. ЖитомирСправа № 906/1029/26

Господарський суд Житомирської області

Суддя Нестерчук С. С.

розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія

"Нафтогаз Трейдинг"

до Житомирської обласної державної лікарні ветеринарної медицини

про стягнення 782,71 грн

І. СУТЬ СПОРУ

1. Стислий виклад позиції Позивача

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Житомирської області (далі - Суд) з позовом до Житомирської обласної державної лікарні ветеринарної медицини (далі - Відповідач) про стягнення 782,71 грн (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог №01-44/3144/26 від 28.08.2026, яка прийнята до розгляду ухвалою від 22.10.2026).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем, як споживачем природного газу, зобов`язань в частині оплати за поставлений протягом травня - серпня 2023 природний газ за Договором постачання природного газу №05-3281/23-БО-Т від 31.05.2023. У зв`язку з чим нараховано 511,05 грн - пені, 72,27 грн - 3% річних та 199,39 грн - інфляційні втрати.

Правові підстави: ст. 509, 526, 530, 549, 610, 612, 625, 655, 692 Цивільного кодексу України.

2. Стислий виклад заперечень Відповідача

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у порядку, передбаченому статтею 165 ГПК України.

ІІ. Процесуальні дії у справі. Заяви, клопотання

20.08.2026 через підсистему "Електронний суд" надійшла позовна заява.

Ухвалою від 25.08.2026 Суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та вирішив здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Зазначену ухвалу доставлено до електронних кабінетів сторін 25.08.2026 о 21:07 та 21:10 відповідно, що підтверджується довідками про доставку електронних листів.

28.08.2026 через підсистему Електронний суд Позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог (вх.№01-44/3144/26).

Ухвалою від 22.10.2026 Суд прийняв до розгляду заяву ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" про зменшення розміру позовних вимог (вх.№01-44/3144/26 від 28.08.2026) та постановив здійснювати подальший розгляд справи з урахуванням позовних вимог про стягнення 782,71 грн, з яких 511,05 грн пені, 72,27 грн 3 % річних та 199,39 грн інфляційних втрат.

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а суд не має підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України, справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Розгляд даної справи здійснюється судом без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) сторін в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, що передбачено ч.13 ст.8 ГПК України.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, а також принципи змагальності та диспозитивності господарського судочинства, закріплені у статтях 13, 14, 74 ГПК України, Суд дійшов висновку, що створено належні умови для реалізації учасниками процесу їхніх процесуальних прав, зокрема щодо висловлення правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

ІІІ. Фактичні обставини справи

Дослідивши матеріали справи, Суд установив такі обставини.

31.05.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (Постачальник) та Житомирською обласною державною лікарнею ветеринарної медицини (Споживач) укладено Договір постачання природного газу №05-3281/23-БО-Т (далі - Договір), за умовами п. 1.1. Договоруякого Постачальник зобов`язується поставити Споживачеві природній газ, за ДК 021:2015 код 09120000-6 «Газове паливо» (природний газ), а Споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу у період з 01 травня 2023 року по 31 серпня 2023 року (включно), в кількості 0,5 тис. куб. метрів.

Згідно з п. 3.5. Договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Споживач зобов`язується надати Постачальнику не пізніше 5-го (п`ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ та/або Оператором ГТС та Споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку Споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ (п. 3.5.1 Договору).

На підставі отриманих від Споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС Постачальник готує та надає Споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також - акт), підписані уповноваженим представником Постачальника (п. 3.5.2 Договору).

Споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов`язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання (п. 3.5.3 Договору).

У випадку неповернення Споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п`ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від Споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього Договору (п. 3.5.4 Договору).

В розділі 4 Договору сторони узгодили питання щодо встановлення ціни на природний газ, який постачається.

Згідно з п.5.1. Договору споживач здійснює розрахунок за придбані обсяги природного газу в наступному порядку:

- 70 відсотків вартості фактично переданого відповідно до акту/актів приймання - передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому здійснено постачання газу;

- остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту/актів приймання-передачі природний газ - до 15-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70 відсотків грошових коштів за відповідний розрахунковий період.

За умовами п. 5.3 Договору, оплата за природний газ здійснюється Споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника, зазначений в розділі 14 цього Договору. Споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1 цього Договору. Кошти, які надійшли від Споживача, зараховуються як передоплата за умови оплати Споживачем 100% вартості природного газу, замовленого на попередній розрахунковий період, та 100% оплати вартості фактично переданого природного газу у попередні розрахункові період.

Згідно з п. 6.2 Договору, споживач зокрема зобов`язаний прийняти газ на умовах цього Договору, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим Договором.

У пункті 7.2 Договору, сторони узгодили, у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього Договору, Споживач зобов`язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Даний Договір набирає чинності з "01" травня 2023 року і діє в частині поставки газу до "31" серпня 2023 року (включно), а в частині розрахунків - до повного їх виконання (п. 13.1 Договору).

Цей Договір підписано та скріплено печатками сторін.

Позивач у період з травня по серпень 2023 року поставив Відповідачу природний газ на загальну суму 18 767,81 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, а саме:

- від 13.06.2023 за травень 2023 року на суму 1 047,36 грн;

- від 11.07.2023 за червень 2023 року на суму 27,48 грн;

- від 11.08.2023 за липень 2023 року на суму 17 620,79 грн;

- від 12.09.2023 за серпень 2023 року на суму 72,18 грн;

Вказані акти приймання-передачі були надіслані на електронну пошту Відповідача для підписання.

Згідно відповіді на адвокатський запит від 15.05.2026 №125/9/2/2-15550 Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" обсяг природного газу, використаний споживачем з ЕІС-кодом 56XS00000JEBO005 за період з 01.05.2023 по 31.08.2023 становить:

з 01.05.2023 по 30.05.2023 - 63,27 м3;

з 01.06.2023 по 30.06.2023 1,66 м3;

з 01.07.2023 по 31.07.2023 1 064,45 м3;

з 01.08.2023 по 31.08.2023 4,36 м3.

За поставлений Позивачем природний газ Відповідач сплатив 18 767,81 грн, що підтверджується інформацією про надходження коштів, на рахунок ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" та платіжною інструкцією №1330 від 19.06.2026.

ІV. МОТИВИ СУДУ

1. Норми права, які застосував Суд

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За приписами п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Частина 1 ст. 627 ЦК України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

За приписами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором постачання природного газу як енергетичного ресурсу через приєднану мережу, правове регулювання якого здійснюється положеннями статті 714 ЦК України та спеціальними нормами Закону України "Про ринок природного газу".

Відповідно до частини другої статті 714 ЦК України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до ч.1, 2 ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Порядок та строки оплати товару у відносинах поставки врегульовують загальні норми ст. 692 та 693 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п. 3 ч.1 ст. 611 ЦК України).

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України неустойка є штрафною санкцією, яка застосовується до учасника господарських відносин у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

При цьому за приписами частини першої статті 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Відповідальність за порушення грошового зобов`язання передбачена статтею 625 ЦК України.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

2. Оцінка Суду

Господарське судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін та диспозитивності. За змістом статей 13, 14 і 74 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи та на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, та несе ризик наслідків, пов`язаних із вчиненням або невчиненням процесуальних дій. Суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених Кодексом випадках.

Відповідно до статті 76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи та підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд відповідно до статті 86 ГПК України оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному й безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду наперед визначеної сили. Суд оцінює належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, Суд розглядає справу в межах предмета та фактичних підстав позову та на підставі доказів, наявних у матеріалах справи. Визначення предмета та підстав позову належить до диспозитивних повноважень Позивача, а учасники справи несуть обов`язок доведення обставин, на які посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень.

Водночас Суд не зв`язаний наведеною сторонами правовою кваліфікацією спірних правовідносин та відповідно до принципу jura novit curia самостійно визначає норми права, що підлягають застосуванню до встановлених обставин. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для задоволення позову, господарський суд виходить з таких міркувань.

Суд установив, що між сторонами виникли договірні правовідносини з постачання природного газу, за якими Позивач як Постачальник зобов`язався поставити Відповідачу природний газ, а Відповідач як Споживач прийняти його та оплатити на умовах Договору.

Матеріалами справи підтверджується, що у період з травня по серпень 2023 року Позивач поставив Відповідачу природний газ загальним обсягом 1 133,74 куб. м на загальну суму 18 767,81 грн.

Відповідач здійснив оплату поставленого природного газу в повному обсязі 18 767,81 грн.

Зокрема, вартість природного газу, поставленого у травні 2023 року в сумі 1 047,36 грн та у червні 2023 року в сумі 27,48 грн, Відповідач сплатив своєчасно.

Вартість природного газу, поставленого у липні 2023 року, становила 17 620,79 грн. 29.09.2023 Відповідач сплатив 17 037,06 грн, у зв`язку з чим непогашеним залишився борг у сумі 583,73 грн, який сплачено 19.06.2026.

Вартість природного газу, поставленого у серпні 2023 року, становила 72,18 грн та була сплачена Відповідачем 19.06.2026.

За умовами пункту 5.1 Договору остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 15-го числа включно місяця, наступного за місяцем, у якому Споживач повинен був сплатити 70 відсотків вартості газу.

Отже, остаточний розрахунок за природний газ, поставлений у липні 2023 року, Відповідач мав здійснити до 15.09.2023 включно, а тому прострочення виконання грошового зобов`язання виникло з 16.09.2023.

Щодо природного газу, поставленого у серпні 2023 року, строк остаточного розрахунку припадав на 15.10.2023. Оскільки цей день був вихідним, відповідно до частини п`ятої статті 254 ЦК України останнім днем строку був перший за ним робочий день 16.10.2023. Отже, Відповідач є таким, що прострочив виконання цього грошового зобов`язання з 17.10.2023.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено неналежне виконання Відповідачем грошових зобов`язань за Договором у частині своєчасності розрахунків за природний газ, поставлений у липні та серпні 2023 року.

Водночас основний борг у загальній сумі 655,91 грн Відповідач погасив 19.06.2026, у зв`язку з чим відповідне грошове зобов`язання в частині основного боргу припинилося його виконанням.

Предметом спору з урахуванням заяви Позивача про зміну розміру позовних вимог є стягнення 511,05 грн пені, 72,27 грн 3 % річних та 199,39 грн інфляційних втрат.

Верховний Суд у постанові від 27.05.2019 у справі № 910/20107/17 зазначив, що з огляду на вимоги статей 79, 86 ГПК України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення Позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок Позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного Позивачем періоду часу, протягом якого, на думку Позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного Позивачем максимального розміру заборгованості. Якщо з поданого Позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати Позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати Відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо Відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого Позивачем).

Щодо 3 % річних та інфляційних втрат

У разі прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат як компенсацію знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, кредитор має право вимагати сплати інфляційних втрат та процентів річних за весь період прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19 (провадження № 12-189гс19), зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та процентів річних є акцесорним, додатковим до основного грошового зобов`язання, залежить від нього та поділяє його долю. Відповідно, вимоги про стягнення таких нарахувань є додатковими до вимоги про виконання основного грошового зобов`язання.

Як установив Суд, Відповідач допустив прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати поставленого у липні, серпні 2023 року природного газу, що є підставою для застосування передбачених частиною другою статті 625 ЦК України наслідків.

Перевіривши здійснений Позивачем розрахунок 3 % річних з урахуванням строків виконання зобов`язань, сум заборгованості та здійснених Відповідачем платежів, Суд встановив, що за прострочення оплати природного газу, поставленого у липні 2023 року, розмір 3 % річних становить 66,48 грн, а за прострочення оплати природного газу, поставленого у серпні 2023 року, 5,79 грн.

Нарахування здійснено до 18.06.2026 включно, тобто до дня, що передував фактичному погашенню Відповідачем відповідної заборгованості 19.06.2026.

Отже, заявлена Позивачем вимога про стягнення 72,27 грн 3 % річних є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Перевіривши розрахунок Позивача з урахуванням розміру заборгованості, періоду її існування та офіційних індексів інфляції, Суд установив, що інфляційні втрати на залишок заборгованості за природний газ, поставлений у липні 2023 року, у сумі 583,73 грн за період з жовтня 2023 року до травня 2026 року становлять 178,11 грн.

Інфляційні втрати на заборгованість за природний газ, поставлений у серпні 2023 року, у сумі 72,18 грн за період з листопада 2023 року до травня 2026 року становлять 21,28 грн.

Оскільки заборгованість погашена 19.06.2026, індекс інфляції за червень 2026 року Позивачем до розрахунку не включено.

Таким чином, загальний розмір інфляційних втрат становить 199,39 грн, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо пені

Пунктом 7.2 Договору сторони погодили, що у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно з пунктом 5.1 Договору Споживач зобов`язаний сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Суд враховує, що станом на час розгляду справі Господарський кодекс України втратив чинність з 28.08.2025 у зв`язку з введенням в дію Закону України № 4196-IX від 09.01.2025 "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб". Разом із тим, на час виникнення спірних правовідносин Господарський кодекс України був чинним, а відтак підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Оцінюючи заявлену до стягнення пеню, Суд враховує положення ч. 6 ст. 232 Господарський кодекс України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), згідно якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.10.2024 у справі № 911/952/22 звернула увагу на необхідність розмежовувати механізм обчислення пені та строк її нарахування, якщо умовами укладеного договору сторони передбачили більш тривалий, ніж визначений ч. 6 ст. 232 ГК України, строк нарахування штрафних санкцій (зазначили про їх нарахування до дня фактичного виконання, протягом усього періоду існування заборгованості тощо), то їх нарахування не припиняється за період прострочення зобов`язання понад шість місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано, а застосуванню підлягає саме строк, встановлений договором (див., для прикладу, постанову Верховного Суду України від 15.04.2015 у справі № 910/6379/14 (провадження № 3-53гс15), в якій умовами договору сторонами було погоджено нарахування пені по день фактичної оплати боргу).

У разі відсутності подібних умов у договорі (використання / зазначення в договорі лише формулювання про нарахування пені «за кожен день прострочення») нарахування штрафних санкцій (зокрема, пені) припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України.

Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що застосування в тексті господарського договору формулювання «за кожен день прострочення» не можна вважати установленням іншого, ніж визначеного ч. 6 ст. 232 ГК України, строку нарахування штрафних санкцій (зокрема, пені). Таке формулювання лише повторює вирізняльну характеристику пені (поденне її нарахування) та характеризує механізм її визначення (розрахунку), однак жодним чином не впливає на можливість зменшення або збільшення строку нарахування пені, визначеного законом чи договором (пункти 91-93).

Умови Договору № 05-3281/23-БО-Т не містять застереження про нарахування пені до моменту фактичної оплати, повного виконання зобов`язання, повного погашення заборгованості чи іншого визначеного сторонами строку, відмінного від передбаченого частиною шостою статті 232 ГК України.

Отже, нарахування пені за зобов`язанням з оплати природного газу, поставленого у липні 2023 року, могло здійснюватися протягом шести місяців з 16.09.2023 до 15.03.2024 включно, а за зобов`язанням серпня 2023 року з 17.10.2023 до 16.04.2024 включно.

Перевіривши за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій LIGA 360 розрахунок Позивача в межах указаних періодів та з урахуванням зміни розміру заборгованості внаслідок здійснених платежів, Суд установив, що правомірно нарахована пеня за зобов`язаннями липня 2023 року становить 338,06 грн, а за зобов`язаннями серпня 2023 року 11,17 грн, всього 349,23 грн.

Разом із тим у поданому розрахунку Позивач після спливу шестимісячного строку припинив нарахування пені, однак з 28.08.2025, тобто після втрати чинності Господарським кодексом України, поновив її нарахування та додатково нарахував 161,82 грн пені до 18.06.2026.

Суд не погоджується з таким підходом.

Шестимісячні строки нарахування пені за спірними зобов`язаннями закінчилися відповідно 15.03.2024 та 16.04.2024, тобто під час дії частини шостої статті 232 ГК України.

Відповідно до загальних правил дії актів цивільного законодавства у часі правові наслідки обставин, що виникли в період чинності відповідного нормативного регулювання, визначаються законодавством, чинним на час їх виникнення.

Втрата Господарським кодексом України чинності з 28.08.2025 не змінює правових наслідків спливу встановленого частиною шостою статті 232 ГК України строку нарахування пені, який закінчився до цієї дати, та не є підставою для поновлення її нарахування за тим самим простроченим зобов`язанням.

Тому нарахована Позивачем за період з 28.08.2025 до 18.06.2026 пеня у загальному розмірі 161,82 грн є безпідставною та задоволенню не підлягає.

За таких обставин вимога про стягнення пені є обґрунтованою в сумі 349,23 грн.

V. Висновки Суду

Розглянувши спір із застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, на підставі повного і всебічного з`ясування обставин справи та оцінки досліджених доказів у їх сукупності, Суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, є позовні вимоги про стягнення з Відповідача 199,39 грн інфляційних втрат, 72,27 грн 3% річних та 349,23 грн пені.

У задоволенні позову в частині стягнення 161,82 грн пені слід відмовити у зв`язку з її нарахуванням поза межами встановленого для спірних правовідносин шестимісячного строку.

VІ. Судові витрати

При зверненні до Суду з позовом Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, Суд керується статтею 129 ГПК України, відповідно до якої у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки із загальної суми заявлених позовних вимог у розмірі 782,71 грн Суд задовольнив вимоги на суму 620,89 грн, судовий збір, який підлягав сплаті за подання позову, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню 2 111,97 грн судового збору. Решта судового збору в розмірі 550,43 грн покладається на Позивача у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог в іншій частині.

З цих підстав, керуючись статтями 2, 129, 233, 236, 237, 238, 241 ГПК України, Суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" до Житомирської обласної державної лікарні ветеринарної медицини про стягнення 782,71 грн задовольнити частково.

2. Стягнути з Житомирської обласної державної лікарні ветеринарної медицини на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг":

- 199,39 грн (сто дев`яносто дев`ять гривень 39 копійок) - інфляційні втрати;

- 72,27 грн (сімдесят дві гривні 27 копійок) - 3% річних;

- 349,23 грн (триста сорок дев`ять гривень 23 копійки) - пені;

- 2 111,97 грн (дві тисячі сто одинадцять гривень 97 копійок) - судові витрати зі сплати судового збору.

3. Відмовити у задоволенні вимог в частині стягнення 161,82 грн.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (код ЄДРПОУ 42399676; рахунок НОМЕР_1 в АТ "Укрексімбанк", МФО 322313; вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116)

Відповідач: Житомирська обласна державна лікарня ветеринарної медицини (код ЄДРПОУ 00698420; вул. Покровська, буд. 56, м. Житомир, Житомирська обл., 10001)

Це рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право оскаржити це рішення до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Після набрання рішення законної сили наказ може бути виданий за заявою стягувача, в якій має бути зазначена бажана форма його видачі (паперова або електронна).

Суддя С. НЕСТЕРЧУК