Рішення № 140911360, 19.10.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2026м. ДніпроСправа № 904/3448/26

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г. за участю секретаря судового засідання Стойчан В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до Фізичної особи-підприємця Білого Євгена Володимировича, м. Дніпро

про стягнення безпідставно збережених коштів

Представники:

Від позивача: Білан С.А.;

Від відповідача: Хандога А.В.

РУХ СПРАВИ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Дніпровська міська рада звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Білого Євгена Володимировича про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки по бульвару Слави, 1 Ж в м. Дніпро за період з 01.01.2022 - 22.01.2026 у розмірі 969 918 гривень 02 копійок набутих без достатньої правової підстави, внаслідок несплаченої орендної плати.

Ухвалою від 15.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 30.06.2026.

17.06.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшла заява про вступ у справу як представника.

25.06.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

25.06.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку для проведення підготовчого провадження.

30.06.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшла заява про заміну сторони її правонаступником.

В судовому засіданні 30.06.2026 позивач надав усні пояснення по справі.

Відповідач свого представника не направив, про дату та час повідомлений належним чином.

Клопотання відповідача про заміну сторони її правонаступником залишено на розгляді суду.

Ухвалою від 30.06.2026 відкладено підготовче засідання на 04.08.2026.

02.07.2026 від позивача через систему "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив.

07.07.2026 від позивача через систему "Електронний суд" надійшла заява про виправлення описки в тексті відповіді на відзив.

03.08.2026 від відповідача через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про призначення судової земельно-технічної та оціночно-земельної експертизи.

04.08.2026 відповідач в судове засідання не з`явився, направив клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю повноважного представника в іншому судовому засіданні. При цьому, відповідач повідомив, що повноважний представник у період з 10.08.2026 по 25.08.2026 перебуватиме у відпустці, тому просить призначити судове засідання після 25.08.2026.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Ухвалою від 04.08.2026 в задоволенні клопотання відповідача про заміну сторони її правонаступником відмовлено. Відкладено підготовче засідання на 11.08.2026.

10.08.2026 від позивача через систему "Електронний суд" надійшли заперечення на заяву відповідача про призначення експертизи.

11.08.2026 відповідач в судове засідання не з`явився, про дату та час повідомлений належним чином.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, проти задоволення клопотання відповідача про призначення експертизи у справі заперечив.

Розглянувши клопотання відповідача про призначення експертизи суд зазначає таке.

В клопотанні від 03.08.2026 відповідач просить призначити у справі № 904/3448/26 судову земельно-технічну та оціночно-земельну експертизу. Проведення експертизи доручити Дніпропетровському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України.

На вирішення експертів поставити такі питання:

1. Яка фактична площа земельної ділянки, що використовується (використовувалася) для обслуговування об`єкта нерухомого майна, розташованого за адресою

АДРЕСА_1 . Чи відповідає розрахована Позивачем нормативна грошова оцінка земельної ділянки по АДРЕСА_2 вимогам земельного законодавства, державним стандартам, нормам, правилам та іншим нормативним документам з питань землеустрою? Якщо не відповідає, то в чому полягають невідповідності?

3. Чи правильно проведені Позивачем розрахунки розміру орендної плати за земельну ділянку по АДРЕСА_2 за період з 01.01.2022 р. по 31.12.2022 р. на суму 202 046,99 грн., за період з 01.01.2023 р. по 31.12.2023 р. на суму 232 354,04 грн., за період з 01.01.2024 р. по 31.12.2024 р. на суму 244 204,10 грн., за період з 01.01.2025 р. по 31.12.2025 р. на суму 273 508,59 грн., за період з 01.01.2026 р. по 22.01.2026 р. на суму 17 804,29 грн. як неотриманий дохід в розмір орендної плати? Якщо розрахунки проведені неправильно, то в чому полягають невідповідності?

Ухвалою від 11.08.2026 в задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця Білого Євгена Володимировича про призначення експертизи у справі відмовлено. Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні на 08.09.2026.

04.09.2026 від відповідача через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про зупинення розгляду справи, в якому він просить зупинити судове провадження у справі № 904/3448/26 за позовом Дніпровської міської ради до Фізичної особи-підприємця Білого Євгена Володимировича про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки по АДРЕСА_2 за період з 01.01.2022 - 22.01.2026 у розмірі 969 918 гривень 02 копійок набутих без достатньої правової підстави, внаслідок несплаченої орендної плати, до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі №202/9030/26, яка перебуває у провадженні Індустріального районного суду міста Дніпра за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТОВ СОНЯЧНЕ СЯЙВО 2018, ТОВ СІТІ ПАРКІНГ 2020, ПП КАДАК та ТОВ СКВЕР ХОЛЛ про визнання дійсним багатостороннього договору міни від 07.03.2022 р. і визнання права приватної власності на нерухоме майно.

07.09. 2026 від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій він просить залучити його до участі у справі №904/3448/26 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та зупинити провадження у справі № 904/3448/26до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі №202/9030/26, яка перебуває у провадженні Індустріального районного суду міста Дніпра.

07.09.2026 від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

08.09.2026 відповідач в судовому засіданні підтримав клопотання про зупинення провадження у справі.

Позивач проти задоволення клопотання про зупинення провадження у справі заперечив.

Ухвалою від 08.09.2026 в задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця Білого Євгена Володимировича про зупинення провадження у справі відмовлено. В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про залучення його в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору та про зупинення провадження у справі відмовлено. Оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 15.10.2026.

11.09.2026 від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій він просить залучити його до участі у справі №904/3448/26 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та зупинити провадження у справі № 904/3448/26до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі №202/9030/26, яка перебуває у провадженні Індустріального районного суду міста Дніпра.

14.10.2026 від відповідача через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про зупинення розгляду справи в зв`язку із неможливістю її розгляду до вирішення іншої справи за № 160/29979/26, в якій розглядається питання, щодо скасування правової підстави для нарахування безпідставно збережених коштів.

15.10.2026 в судовому засіданні оголошувалась перерва до 19.10.2026.

19.10.2026 в судовому засіданні відповідач підтримав клопотання про зупинення розгляду справи.

Позивач проти задоволення клопотання заперечив.

Ухвалою від 19.10.2026 в задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця Білого Євгена Володимировича про зупинення провадження у справі відмовлено. В задоволенні клопотання Скопи Максима Євгеновича про залучення його в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору та про зупинення провадження у справі відмовлено.

В судовому засіданні продовжено розгляд справи по суті.

Сторони підтримали свої правові позиції.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

19.10.2025 в судовому засіданні, в порядку ст. 240 ГК України, оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не сплачував орендну плату за користування земельною ділянкою, на якій знаходиться належне йому на праві власності нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_2 , а саме автостоянка: Літ А-1 - будівля вартової площею 6,0 кв. м; літ № 1 - огорожа площею 205,5 кв. м; Літ І - замощення площею 1199,0 кв. м за період з 01.01.2022 - 22.01.2026 за відсутності укладеного договору оренди, фактично збільшив свої доходи, а Дніпровська міська рада втратила належне їй майно (кошти від орендної плати).

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач проти позову заперечив через неправильність здійснення останнім розрахунків заборгованості, неправильних строків нарахування заборгованості, та через необхідність здійснення у справі процесуального правонаступництва сторони.

Відповідач не визнає період нарахування суми позовних вимог в порядку ст. 1214 ЦК України, на яку посилається Позивач.

Відповідач вказує, що Позивачем у позовній заяві не зазначено та не доведено момент, коли саме орган місцевого самоврядування дізнався або міг дізнатися про фактичне користування земельною ділянкою без достатньої правової підстави, що свідчить про недоведеність цієї обставини відповідно до статей 12, 81,1214 ЦПК України.

Отже, на думку відповідача, посилання Позивача на період (з 01.01.2022 року по 22.01.2026 року), визначений у протоколі Комісії з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок №1 від 22.01.2026 року, не може вважатися належним доказом моменту виникнення права вимоги.

Відповідач повідомляє, що першою дією в ланцюгу стало обстеження Інспекцією з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради спірної земельної ділянки. Сам Акт обстеження земельної ділянки № 0559 було складено 16 жовтня 2025 року.

З цього Відповідач робить висновок, що датою, коли Позивач дізнався про порушення його прав, у відповідності до приписів ст. 1214 ЦК України, є 16.10.2025 р. А дата, з якої Позивач почав нараховувати начебто безпідставно збережені кошти, а саме 01.01.2022 року не має за собою жодного документального підтвердження.

Також відповідач вказує, що Позивач сам зазначає, що витяги з нормативної грошової оцінки за 2022-2026 роки відсутні. Натомість розрахунок за ці роки здійснено на підставі довідки КП «Муніципальний землевпорядний офіс» ДМР від 30.10.2025 року, складеної самим же комунальним підприємством Позивача. Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про оцінку земель», витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а не комунальним підприємством органу місцевого самоврядування.

Відповідач наполягає, що довідка КП «Муніципальний землевпорядний офіс» є внутрішнім документом підпорядкованої Позивачу структури, складеною в односторонньому порядку заінтересованою стороною. Суперечить принципу допустимості доказів (ст. 77 ГПК України) використання такого документа як єдиного підтвердження розміру НГО для цілей розрахунку кондиційних вимог.

ВІДПОВІДЬ НА ВІДЗИВ.

Позивач наполягає, що відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів (коштів) за безпідставне користування земельною ділянкою є за своїм змістом кондикційними, для яких доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, позивач вважає, що за наявності двох підстав: 1. набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2. відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали, Дніпровська міська рада має право звернутися до суду з позовом про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної власності, при цьому період, за який здійснюється таке стягнення, визначається часом фактичного користування земельною ділянкою без належної правової підстави за відсутності плати за її використання.

З урахуванням викладеного, доводи Відповідача про необхідність пов`язувати початок нарахування безпідставно збережених коштів із датою виявлення порушення позивачем, на його думку, суперечать правовій природі кондиційних зобов`язань та протирічать положенням ст. 1212 ЦК України.

Позивач зазначає, що рішенням Дніпровської міської ради від 20.05.2020 № 12/57 затверджено нормативну грошову оцінку земель міста Дніпра. Згідно з Технічною документацією з нормативної грошової оцінки земель міста середня базова вартість одного квадратного метра земельної ділянки міста Дніпра становить 644,05 грн. Дане рішення є чинним, в установленому порядку не скасованим.

Вищевказане рішення ухвалене на підставі Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 489, та спірний коефіцієнт, який характеризує функціональне призначення земель, застосований у відповідності до нього.

У рішенні Дніпровської міської ради № 12/57 від 20.05.2020 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпра» у пунктах 1, 2, 3 вказано: «Затвердити технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Дніпра, розроблену ДП «Діпромісто». Ввести в дію з 01.01.2021 нормативну грошову оцінку земель міста Дніпра, де середня (базова) вартість 1 кв.м землі станом на 01.01.2019 644,05 грн. Нормативна грошова оцінка земель міста Дніпра підлягає щорічній індексації відповідно до вимог чинного законодавства».

Затверджена вказаним рішенням нормативна грошова оцінка земель м. Дніпра застосовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при укладанні договорів оренди землі та при перегляді річної орендної плати за землю в чинних договорах.

Позивач зазначає, що комунальне підприємство «Муніципальний землевпорядний офіс» ДМР здійснює свою діяльність згідно Статуту, який затверджений рішенням міської ради від 22.03.2023 № 68/35, пунктом 2.2.63 вказаного Статуту зазначено, що мета та предмет діяльності становить, зокрема, у проведенні розрахунків даних про нормативну грошову оцінку земель м. Дніпро, надання інформації у формі довідки про нормативну грошову оцінку 1 кв. м землі або довідки про нормативну грошову оцінку сформованої земельної ділянки, розрахованої на підставі технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Дніпро на електронних носіях, затвердженої рішенням Дніпровської міської ради про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпра, електронних xml-файлів та на підставі інших даних відповідно до чинного законодавства.

За вищевказаних обставин, позивач вважає, що КП «Муніципальний землевпорядний офіс» ДМР є належним суб`єктом щодо здійснення розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки на підставі рішення Дніпровської міської ради від 20.05.2020 № 12/57 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпра», а тому надані ним розрахунки є належними та допустимими доказами.

Крім того, позивач повідомляє, що Комісією з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, власникам землі та користувачами при використанні земельних ділянок Дніпровської міської ради (далі Комісія), було проведено розрахунок недоотриманої орендної плати за користування земельною ділянкою ФОП Білий Є. В. (безпідставно збережених коштів у розмірі належної до сплати орендної плати) за фактичний період використання землекористувачем земельної ділянки, а саме за період з 01.01.2022 22.01.2026, який затверджено Протоколом № 1 від 22.01.2026. Так, відповідно до розрахунку Комісії розміру орендної плати за використання земельної ділянки становить 969 918,02 грн., з яких: за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 202 046, 99 грн; за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 232 354, 04 грн; за період з 01.01.2024 по 31.12.2024 244 204, 10 грн; за період з 01.01.2025 по 31.12.2025 273 508, 59 грн; за період з 01.01.2026 по 22.01.2026 17 804, 29 грн.

Позивач зазначає, що комісією на офіційну зареєстровану адресу Відповідача направлялись:

1. Лист-запрошення від 10.11.2025 № 1/5-472 на засідання Комісії 20 листопада 2025 року, де розглядалось питання розміру безпідставно збережених коштів відповідачем внаслідок використання земельної ділянки комунальної власності по бульвару Слави, 1 Ж .

2. Лист-запрошення від 08.01.2026 № 1/5-22 на засідання Комісії 22 січня 2026 року.

3. Вимога від 28.01.2026 №1/5-38 щодо сплати коштів, які зберіг у себе землекористувач за рахунок власника земельної ділянки.

Позивач вважає, що Відповідач мав можливість надати свої заперечення Комісії щодо розрахунку, однак, будучи повідомленим про розгляд Комісією матеріалів, не приймав участі в засіданнях та не скористався своїм правом. Крім того, Відповідач, будучи протягом тривалого часу належним чином повідомленим про існування та діяльність Комісії, самостійно жодних дій, спрямованих на оскарження її актів не вчиняв.

ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Предметом доказування у даній справі є наявність підстав для стягнення з відповідача, як власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою, на якій об`єкт розміщено.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Відповідно до даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 , розташована автостоянка, а саме: Літ А-1 - будівля вартової площею 6,0 кв. м; літ № 1 - огорожа площею 205,5 кв. м; Літ І - замощення площею 1199,0 кв. м, власником якої з 04.03.2016 є Білий Є. В. на підставі свідоцтва, серія та номер: реєстр № 417, виданого 04.03.2016, виданого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кокосадзе Л. В.

Департаментом державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради здійснено обстеження земельної ділянки комунальної форми власності за адресою: АДРЕСА_2 , за результатами якого складено акт обстеження земельної ділянки від 16.10.2025 року № 0559.

За наслідками обстеження земельної ділянки встановлено, що доступ до земельної ділянки вільний. Земельна стоянка використовується як автостоянка. На ділянці розташовані: сторожка охоронця, зарядна станція для електромобілів. На земельній ділянці під час обстеження були припарковані автомобілі, розмітка місць для паркування відсутня, автомобілі розміщуються рядами по території автостоянки. Під час обстеження в сторожці перебував охоронець. Заїзд на територію автостоянки здійснюється зі сторони бульв. Слави. Покриття земельної ділянки - асфальт, пісок та каміння: місцями поросло травою. Площа обстежуваної земельної ділянки становить 0,1247 та.

Зважаючи на викладене, Білий Є. В. з 2016 року по теперішній час користується земельною ділянкою за адресою: м. Дніпро, бульв. Слави, 1 Ж, на якій знаходяться належні йому на праві власності об`єкти нерухомості.

Внаслідок цього Дніпровська міська рада з метою захисту свого порушеного права звертається до суду з позовом до Білий С. В. про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки, що розташована за адресою: м. Дніпро бульв. Слави, 1 Ж, з 01.01.2022 по 22.01.2026 у сумі 969 918 грн. 02 коп.

Зазначена сума коштів підтверджується Розрахунком, який затверджений протоколом від 22.01.2026 № 1 Комісії з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок сум орендної плати, яка не сплачена відповідачем за відповідний період.

Даний розрахунок Комісією з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок здійснений на підставі:

- акта департаменту державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради від 16.10.2025 року № 0559, складеного за результатами обстеження земельної ділянки за адресою: бульв. Слави. 1 Ж;

- звіту щодо визначення конфігурації меж. площі та розрахунку НГО земель комунальної власності Дніпровської міської територіальної громади;

- інформації ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 08.08.2025 № 38964/5/04-36-24-04-10.

Рішенням Дніпровської міської ради №12/57 від 20.05.2020 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпра» у пункті 1.2.3 якого визначено затвердити технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Дніпра, розроблену ДП «Діпромісто». Ввести в дію з 01.01.2021 нормативну грошову оцінку земель міста Дніпра, де середня (базова) вартість 1 кв.м землі станом на 01.01.2019 - 644.05 грн. Нормативна грошова оцінка земель міста Дніпра піддягає щорічній індексації відповідно до вимог чинного законодавства.

Затверджена вказаним рішенням нормативна грошова оцінка земель м. Дніпра застосовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при укладанні договорів оренди землі та три перегляді річної орендної плати за землю в чинних договорах.

Позивач зазначає, що у зв`язку з відсутністю витягу з нормативно грошової оцінки земельної ділянки, яка перебуває в користуванні відповідача та розташована за адресою: АДРЕСА_2 за 2022-2026 роки, розрахунок було здійснено на підставі даних наданих Комунальним підприємством «Муніципальний землевпорядний офіс» Дніпровської міської ради, а саме на підставі розрахунку нормативної грошової оцінки зазначеної земельної ділянки, за 2022-2026 роки.

КП «Муніципальний землевпорядний офіс» ДМР здійснює свою діяльність згідно Статуту, який затверджений рішенням міської ради від 22.03.2023 № 68/35.

Пунктом 2.2.63 вказаного Статуту зазначено, що мета та предмет діяльності становить, зокрема, у проведенні розрахунків даних про нормативну грошову оцінку земель м. Дніпро, надання інформації у формі довідки про нормативну грошову оцінку 1 кв. м землі або довідки про нормативну грошову сформованої земельної ділянки, розрахованої на підставі технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Дніпро на електронних носіях, затвердженої рішенням Дніпровської міської ради про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпра, електронних хml-файлів та на підставі інших даних відповідно до чинного законодавства.

Позивач вказує, що ОСОБА_4 використовує земельну ділянку без укладеного договору оренди, за відсутності державної реєстрації речового права на земельну ділянку, відповідно до статей 125, 126 Земельного кодексу України та зберігає кошти, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою, тим самим збільшує вартість власного майна та протиправно позбавляє Дніпровську міську територіальну громаду в особі Дніпровської міської ради права на отримання доходу у вигляді орендної плати, порушує права територіальної громади у сфері дотримання законного порядку платного користування земельними ділянками комунальної власності, належної реєстрації такого права, дотримання рівності усіх перед законом.

За відповідачем з 04.03.2016 року на праві приватної власності зареєстровано (номер об`єкта нерухомого майна 799797212101) автостоянку, власником якої з 04.03.2016 є ОСОБА_3 на підставі свідоцтва, серія та номер: реєстр №417, виданого 04.03.2016 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кокосадзе Л. В., розташовану по АДРЕСА_2 .

Позивач вказує, що відповідач з часу набуття права власності на нерухоме майно належним чином не оформив речові права щодо спірної земельної ділянки та не сплачував за користування земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі. Відповідач не є власником земельної ділянки або постійним землекористувачем, а відтак не є платником земельного податку. Відповідач не є юридичною особою, яка звільняється від обов`язку сплати коштів за користування земельною ділянкою відповідно до статті 297 Податкового кодексу України.

Позивач стверджує, що з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у відповідача виник обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, яка знаходиться під нерухомим майном і якою він користується.

Комісією з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок Дніпровської міської ради, проведено розрахунок недоотриманої орендної плати за користування земельною ділянкою Білим Є. В. (безпідставно збережених коштів у розмірі належної до сплати орендної плати) за фактичний період використання землекористувачем земельної ділянки, а саме, за період з 01.01.2022 - 22.01.2026. який затверджено Протоколом № 1 від 22.01.2026 та який складає 969 918,02 грн. з яких: за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 складає 202 046,99 грн, за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 складає 232 354,04грн; за період з 01.01.2024 по 31.12.2024 складає 244 204,10 грн; за період з 01.01.2025 по 31.12.2025 складає 273 508,59 грн; за період з 01.01.2026 по 22.01.2026 складає 17 804,29 грн.

Таким чином, позивач вважає, що ОСОБА_3 , як власник нерухомого майна, яке розташовано на спірній земельній ділянці, не уклавши відповідних договорів оренди з Ті власником, тобто Дніпровською міською радою, та не здійснивши державної реєстрації такого права, фактично користується цією земельною ділянкою без достатньої правової підстави.

З огляду на що, у відповідності до приписів статей 1212, 1214 Цивільного кодексу України позивач вважає, що ОСОБА_3 , не сплачувавши орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору оренди, фактично збільшив свої доходи, а Дніпровська міська рада втратила належне їй майно (кошти від орендної плати).

Вказане стало причиною звернення позивача до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно зі статтею 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Частиною 4 статті 173 Земельного кодексу України визначено, що землі та земельні ділянки державної власності, включені в межі населеного пункту (крім земель, які не можуть передаватися у комунальну власність), переходять у власність територіальної громади. Рішення про встановлення меж населеного пункту та витяги з Державного земельного кадастру про межу відповідної адміністративно-територіальної одиниці та про відповідні земельні ділянки, право власності на які переходить до територіальної громади, є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Відповідно до статті 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

За умовами частини другої статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків.

Верховний Суд, розглядаючи спори у подібних правовідносинах, у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку із безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Правові підстави користування земельною ділянкою комунальної власності за змістом глави 15 Земельного кодексу України реалізується через право постійного користування або право оренди.

Частиною першою статті 93 і статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини першої статті 96 Земельного кодексу України).

Принцип платного використання землі також передбачено статтею 206 Земельного кодексу України, за змістом якої використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 4 Податкового кодексу України, тут і далі - у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Отже, законодавець розмежовує поняття "земельний податок" та "орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності" залежно від правових підстав передання прав землекористування такими ділянками.

Водночас згідно зі статтями 122 - 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статті 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов`язані сплачувати за неї орендну плату. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено частиною першою статті 21 Закону України "Про оренду землі".

Плата за землю відповідно до пункту 10.1 Податкового кодексу України належить до місцевих податків, які згідно зі статтею 69 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" зараховуються до відповідних місцевих бюджетів.

Згідно зі статтею 63 Бюджетного кодексу України місцевий бюджет містить надходження і витрати на виконання повноважень місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Ці надходження і витрати становлять єдиний баланс відповідного бюджету.

Отже, в порушення вимог статті 206 Земельного кодексу України, безоплатне землекористування призводить до втрат місцевого бюджету міської ради.

Водночас Земельний кодекс України регламентує перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду.

Відповідно до частин першої та другої статті 120 цього Земельного кодексу (у редакції, чинній на час набуття відповідачем права власності на об`єкт нерухомості, розташований на земельній ділянці) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Верховний Суд, розглядаючи спори у подібних правовідносинах, у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Водночас Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі №200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів Давнього Риму (лат. superficies solo cedit - збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об`єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані. Отже, об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності.

Звідси власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об`єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна. Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 15.12.2021 у справі №924/856/20.

Таким чином, положення глави 15, статей 120, 125 Земельного кодексу України, статті 1212 Цивільного кодексу України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа, яка придбала такий об`єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, від 13.02.2019 у справі №320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі №912/1188/17, від 21.01.2019 у справі №902/794/17, від 04.02.2019 у справі №922/3409/17, від 12.03.2019 у справі №916/2948/17, від 09.04.2019 у справі №922/652/18, від 21.05.2019 у справі №924/552/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі №922/1008/15, від 07.12.2016 у справі №922/1009/15, від 12.04.2017 у справах №22/207/15 і №922/5468/14 та у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі №922/2413/19.

Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України. Такий самий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц та від 20.09.2018 у справі №925/230/17.

Як встановлено матеріалами справи (відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно), за відповідачем на підставі свідоцтва про право власності від 04.03.2016 № 417, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кокосадзе Л.В., зареєстровано автостоянку, яка складається з літ. А-1 будівлі вартової площею 6,0 кв. м, літ. № 1 огорож площею 205,5 кв. м, літ. І замощення площею 1199,0 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 799797212101).

У матеріалах справи міститься лист Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету № 3/13-60 від 03.03.2026, яким повідомлено, що станом на 03.03.2026 кошти, у тому числі від ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ), на розрахунковий рахунок міської ради UA 118999980314060611000004569 не надходили.

Як встановлено судом та не спростовано відповідачем, у період з 01.01.2022р. по 22.01.2026р. між Дніпровською міською радою та Білим Є.В. не існувало договірних правовідносин щодо земельної ділянки за адресою: м. Дніпро, бульв. Слави, буд. 1Ж.

Установлені обставини свідчать, що відповідач, як власник об`єктів нерухомого майна, у вказаний період користувався земельною ділянкою, на якій ці об`єкти розташовані, за відсутності оформленого згідно з вимогами чинного законодавства права користування земельною ділянкою, не сплачуючи за користування нею кошти.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наводив таку правову позицію: у разі користування сформованою земельною ділянкою комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору власник такої земельної ділянки може захистити своє право на компенсацію йому недоотриманої орендної плати у порядку статті 1212 Цивільного кодексу України (пункт 27 постанови Верховного Суду від 09.02.2022 у справі № 910/8770/19, пункт 7.10 постанови Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20).

Відповідач посилається на відсутність належних доказів на підтвердження нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки.

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а її розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (статті 14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 284.1 статті 284 Податкового кодексу України органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю, що сплачується на відповідній території.

У пункті 289.1 статті 289 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення станом на 1 січня поточного року, за певною формулою (пункт 289.2 статті 289 Податкового кодексу України).

Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.

Статтею 12 Закону України Про оцінку земель передбачено, що нормативно-правові акти з проведення оцінки земель затверджуються Кабінетом Міністрів України. Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель проводиться обов`язково (стаття 13 цього Закону); нормативна грошова оцінка земельних ділянок у межах населених пунктів проводиться не рідше ніж на 5 7 років (стаття 18 Закону України Про оцінку земель).

Відповідно до статті 20 Закону України Про оцінку земель за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Частиною другою статті 20 Закону України Про оцінку земель передбачено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Згідно з частиною третьою статті 23 цього Закону витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Процедура проведення нормативної грошової оцінки земель визначається Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів № 489 (зі змінами та доповненнями, який діяв у відповідний період). В основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель (пункт 1 розділу II Порядку № 489).

Нормативна грошова оцінка всіх категорій земель та земельних ділянок населених пунктів (за винятком земель сільськогосподарського призначення та земельних ділянок водного фонду, що використовуються для риборозведення) визначається за формулою: Цн = (В Ч Нп) : Нк Ч Кф Ч Км, де Цн нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях); В витрати на освоєння та облаштування території з розрахунку на квадратний метр (у гривнях); Нп норма прибутку (6 %); Нк норма капіталізації (3 %); Кф коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки; Км коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки. Індексація нормативної грошової оцінки земельних ділянок здійснюється відповідно до статті 289 ПК (пункт 3 розділу II Порядку № 489). Крім того, зазначений Порядок передбачає можливість розрахунку середньої (базової) вартості одного квадратного метра земель населеного пункту, вартості одного квадратного метра земель населених пунктів за економіко-планувальними зонами, вартості одного квадратного метра земельної ділянки певного функціонального використання, які визначаються за іншими формулами та не пов`язані з нормативною грошовою оцінкою, яка застосовується для визначення розміру орендних платежів (пункти 7, 9, 10 Порядку № 489).

Грошова оцінка загальної площі земельної ділянки визначається шляхом множення нормативної грошової оцінки одного квадратного метра зазначеної ділянки на її загальну площу.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, якій присвоєно кадастровий номер, проводиться вперше відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 № 213 (зі змінами). За результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються за заявою зацікавленої особи як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (пункт 1 розділу III Порядку № 489). Порядком затверджена форма заяви (додаток 8) на витяг та сама форма витягу (додаток 9), у якій, зокрема, вказано: Витяг сформовано із зазначенням дати його формування.

Отже, результатом нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки є технічна документація на неї, а надання витягу з технічної документації є послугою компетентного органу (Держгеокадастру та його територіальних органів), який веде відповідний облік згідно з Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, про що зазначено в пункті 2 розділу III Порядку № 489.

Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг із нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так і за попередній період за умови, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.

Видача витягу є адміністративною послугою, яка надається відповідним управлінням Держгеокадастру на виконання приписів Закону України Про адміністративні послуги та постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2011 № 835 Деякі питання надання Державною службою геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг, що не позбавляє його можливості надати власнику (органу місцевого самоврядування) більш повну інформацію про зміни в нормативній грошовій оцінці конкретної земельної ділянки за попередній період, виходячи з технічної документації на таку земельну ділянку, яка зберігається в даних Державного земельного кадастру, оформивши відповідну довідку.

Так, згідно з підпунктами 8, 14, 15 пункту 24 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, до Державного земельного кадастру вносяться, зокрема, відомості про нормативну грошову оцінку (значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яке розраховується за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі відомостей про земельну ділянку, зазначених у цьому пункті, та відомостей про нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку; дата проведення нормативної грошової оцінки земель), а також інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку (назва та дата розроблення документації із землеустрою, відомості про її розробників; назва, дата та номер рішення про затвердження документації із землеустрою, найменування органу, що його прийняв, електронні копії відповідних документів), інформація про документи, на підставі яких встановлено нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці, до складу якої входить земельна ділянка, згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку. Отже, за наявності збережених попередніх відомостей у системі Державного земельного кадастру про проведену нормативну грошову оцінку земельної ділянки, визначеної конкретним кадастровим номером, власник такої ділянки не може бути обмежений у праві на отримання такої інформації, якщо вона необхідна йому для захисту своїх земельних прав.

Пунктом 162 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, визначено відомості, які можуть надаватися державними кадастровими реєстраторами у такій формі: 1) витягу з Державного земельного кадастру про об`єкт Державного земельного кадастру; 2) довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території), за формою згідно з додатком 41; 3) викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); 4) копії документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру. Витяги, довідки, викопіювання та копії документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру, у паперовій та електронній формі відповідно до Закону України Про електронні документи та електронний документообіг мають однакову юридичну силу.

Згідно з додатком 41 передбачена форма довідки з Державного земельного кадастру, яка ідентифікує земельну ділянку за її кадастровим номером, місцем знаходження, площею, а також поряд з іншими даними містить відомості про економічну та нормативну грошову оцінку земель.

Відповідно до пункту 179 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, довідки з Державного земельного кадастру, що містять узагальнену інформацію про землі (території), надають органам державної влади, органам місцевого самоврядування для здійснення своїх повноважень, визначених законом, особам, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників, Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів та Державного реєстру оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок.

Отже, така довідка, поряд із витягом про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, може бути належним доказом на обґрунтування її нормативної грошової оцінки.

Технічна документація на конкретну земельну ділянку, яка виготовляється на замовлення землекористувача (власника), відповідно до статті 20 Закону України Про оцінку земель, також є джерелом інформації про нормативну грошову оцінку певної земельної ділянки.

Отже, власник (землекористувач) може використати технічну документацію на обґрунтування нормативної грошової оцінки, надавши суду її оригінал або належно засвідчену копію. Відтак технічна документація, виготовлена на конкретну земельну ділянку уповноваженим органом, може бути належним доказом на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка набула статусу об`єкта цивільних прав.

Згідно з пунктом 286.2 статті 286 та підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельної ділянки; платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку; при поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом із нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Отже, як положення Податкового кодексу України, так і законодавство про оцінку земель визнають належними доказами на обґрунтування оцінки землі довідку, витяг з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка є об`єктом плати за землю, та технічну документацію на земельну ділянку.

З огляду на те, що земельним законодавством та Податковим кодексом України не обмежується можливість подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом з Державного земельного кадастру, належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди; довідка з Державного земельного кадастру; витяг з Державного земельного кадастру; а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до статей 98 103 Господарського процесуального кодексу України, які містять інформацію щодо предмета спору в цій справі.

Матеріалами підтверджується, що рішенням Дніпровської міської ради від 20.05.2020 № 12/57 Про затвердження нормативної оцінки земель міста Дніпра затверджено Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Дніпра, розроблену ДП Український державний науково-дослідний інститут проектування міст ДІПРОМІСТО імені Ю.М. Білоконя, та введено в дію з 01.01.2021 нормативну грошову оцінку земель міста Дніпра, згідно з якою середня базова вартість 1 кв. м землі станом на 01.01.2019 становить 644,05 грн.

Таким чином, нормативна грошова оцінка земель міста Дніпра як базовий показник для визначення НГО земельних ділянок була затверджена рішенням компетентного органу місцевого самоврядування та введена в дію з 01.01.21р., тобто охоплює спірний період.

Так, на підтвердження нормативної грошової оцінки земельної ділянки в період з 2022 по 2026 роки позивачем надано: акт Департаменту державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради від 16 жовтня 2025 року № 0559, складений за результатами обстеження земельної ділянки за адресою: м. Дніпро, бул. Слави, 1Ж; довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, кадастровий номер за адресою: м. Дніпро, бул. Слави, 1Ж від 30.10.2025, видану Комунальним підприємством Муніципальний землевпорядний офіс Дніпровської міської ради.

Департаментом державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради здійснено обстеження земельної ділянки комунальної форми власності за адресою: бульв. Слави, 1 Ж, м. Дніпро, за результатами якого складено акт обстеження земельної ділянки від 16.10.2025 року № 0559.

За наслідками обстеження земельної ділянки встановлено, що доступ до земельної ділянки вільний. Земельна стоянка використовується як автостоянка. На ділянці розташовані: сторожка охоронця, зарядна станція для електромобілів. На земельній ділянці під час обстеження були припарковані автомобілі, розмітка місць для паркування відсутня, автомобілі розміщуються рядами по території автостоянки. Під час обстеження в сторожці перебував охоронець. Заїзд на територію автостоянки здійснюється зі сторони бульв. Слави. Покриття земельної ділянки - асфальт, пісок та каміння: місцями поросло травою. Площа обстежуваної земельної ділянки становить 0,1247 та.

У протоколі Комісії № 1 від 22.01.2026 зазначено, що запрошення на засідання Комісії було направлено землекористувачу листом від 08.01.2026 № 1/5-22 та листом від 10.11.2025 № 1/5-472.

Як вбачається з долученого до позовної заяви розрахунку Комісії суми коштів, які зберіг у себе землекористувач Білий Є.В. за рахунок ДМР внаслідок користування земельною ділянкою площею 1199,0 кв.м., розташованою за адресою:, м. Дніпро, бульв. Слави, 1 Ж, без достатньої правової підстави за період з 01.01.2022 по 22.01.2026, загальна сума коштів складає 969 918,02 грн.

Отже, виходячи з розрахунку Комісії, він здійснений з урахуванням цільового призначення зазначеної земельної ділянки, її розміру та ставок орендної плати за відповідні періоди ,шляхом застосування коефіцієнтів індексації НГО до нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки за 2025р. ( наявній в матеріалах справи ).

Перевіривши вказаний розрахунок, враховуючи, що в процесі розгляду справи відповідачем не було спростовано належними та допустимими доказами його неправильність, господарський суд доходить висновку, що розрахунок, затверджений протоколом Комісії № 1 від 22.01.26р., здійснений правильно.

Враховуючи викладене, суд задовольняє позов зі стягненням з відповідача на користь позивача безпідставно збережені кошти у розмірі 969 918,02 грн.

Вирішуючи питання про дію заходів забезпечення позову, застосованих ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2026, суд зазначає, що відповідно до частини сьомої статті 145 ГПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Таким чином, оскільки позовні вимоги Дніпровської міської ради у цій справі суд задовольнив, при цьому вжиті заходи забезпечення позову є гарантією виконання рішення суду і потреба у забезпеченні позову на час ухвалення рішення не відпала, такі заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили відповідно до частини сьомої статті 145 ГПК України.

Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не слід розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та витрати зі сплати судового збору за подання заяви про вжиття заходів забезпечення позову покладаються на відповідача.

ВИРІШИВ:

Позов Дніпровської міської ради до Фізичної особи-підприємця Білого Євгена Володимировича про стягнення безпідставно збережених коштів задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Білого Євгена Володимировича ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, пр.. Дмитра Яворницького, буд. 75, код ЄДРПОУ 26510514) кошти в розмірі 969918,02 грн., набуті без достатньої правової підстави внаслідок несплати орендної плати за користування земельною ділянкою в період з 01.01.2022 по 22.01.2026, судовий збір у розмірі 14 548,77 грн., 1 664,00 грн. витрат на сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено та підписано 26.10.2026.

СуддяН.Г. Назаренко