Ухвала суду № 140911354, 19.10.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

19.10.2026м. ДніпроСправа № 904/3448/26

За позовом Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до Фізичної особи-підприємця Білого Євгена Володимировича, м. Дніпро

про стягнення безпідставно збережених коштів

Суддя Назаренко Н.Г.

за участю секретаря судового засідання Стойчан В.В

Представники:

Від позивача: Білан С.А.;

Від відповідача: Хандога А.В.

ВСТАНОВИВ:

Дніпровська міська рада звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Білого Євгена Володимировича про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки по бульвару Слави, 1 Ж в м. Дніпро за період з 01.01.2022 - 22.01.2026 у розмірі 969 918 гривень 02 копійок набутих без достатньої правової підстави, внаслідок несплаченої орендної плати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не сплачував орендну плату за користування земельною ділянкою, на якій знаходиться належне йому на праві власності нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , а саме автостоянка: Літ А-1 - будівля вартової площею 6,0 кв. м; літ № 1 - огорожа площею 205,5 кв. м; Літ І - замощення площею 1199,0 кв. м за період з 01.01.2022 - 22.01.2026 за відсутності укладеного договору оренди, фактично збільшив свої доходи, а Дніпровська міська рада втратила належне їй майно (кошти від орендної плати).

Ухвалою від 15.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання, яке відбудеться 30.06.2026.

17.06.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшла заява про вступ у справу як представника.

25.06.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

25.06.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку для проведення підготовчого провадження.

30.06.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшла заява про заміну сторони її правонаступником.

В судовому засіданні 30.06.2026 позивач надав усні пояснення по справі.

Відповідач свого представника не направив, про дату та час повідомлений належним чином.

Клопотання відповідача про заміну сторони її правонаступником залишено на розгляді суду.

Ухвалою від 30.06.2026 відкладено підготовче засідання на 04.08.2026.

02.07.2026 від позивача через систему "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив.

07.07.2026 від позивача через систему "Електронний суд" надійшла заява про виправлення описки в тексті відповіді на відзив.

03.08.2026 від відповідача через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про призначення судової земельно-технічної та оціночно-земельної експертизи.

04.08.2026 відповідач в судове засідання не з`явився, направив клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю повноважного представника в іншому судовому засіданні. При цьому, відповідач повідомив, що повноважний представник у період з 10.08.2026 по 25.08.2026 перебуватиме у відпустці, тому просить призначити судове засідання після 25.08.2026.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Ухвалою від 04.08.2026 в задоволенні клопотання відповідача про заміну сторони її правонаступником відмовлено. Відкладено підготовче засідання на 11.08.2026.

10.08.2026 від позивача через систему "Електронний суд" надійшли заперечення на заяву відповідача про призначення експертизи.

11.08.2026 відповідач в судове засідання не з`явився, про дату та час повідомлений належним чином.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, проти задоволення клопотання відповідача про призначення експертизи у справі заперечив.

Розглянувши клопотання відповідача про призначення експертизи суд зазначає таке.

В клопотанні від 03.08.2026 відповідач просить призначити у справі № 904/3448/26 судову земельно-технічну та оціночно-земельну експертизу. Проведення експертизи доручити Дніпропетровському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України.

На вирішення експертів поставити такі питання:

1. Яка фактична площа земельної ділянки, що використовується (використовувалася) для обслуговування об`єкта нерухомого майна, розташованого за адресою

АДРЕСА_2 . Чи відповідає розрахована Позивачем нормативна грошова оцінка земельної ділянки по АДРЕСА_1 вимогам земельного законодавства, державним стандартам, нормам, правилам та іншим нормативним документам з питань землеустрою? Якщо не відповідає, то в чому полягають невідповідності?

3. Чи правильно проведені Позивачем розрахунки розміру орендної плати за земельну ділянку по АДРЕСА_1 за період з 01.01.2022 р. по 31.12.2022 р. на суму 202 046,99 грн., за період з 01.01.2023 р. по 31.12.2023 р. на суму 232 354,04 грн., за період з 01.01.2024 р. по 31.12.2024 р. на суму 244 204,10 грн., за період з 01.01.2025 р. по 31.12.2025 р. на суму 273 508,59 грн., за період з 01.01.2026 р. по 22.01.2026 р. на суму 17 804,29 грн. як неотриманий дохід в розмір орендної плати? Якщо розрахунки проведені неправильно, то в чому полягають невідповідності?

Ухвалою від 11.08.2026 в задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця Білого Євгена Володимировича про призначення експертизи у справі відмовлено. Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні на 08.09.2026.

04.09.2026 від відповідача через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про зупинення розгляду справи, в якому він просить зупинити судове провадження у справі № 904/3448/26 за позовом Дніпровської міської ради до Фізичної особи-підприємця Білого Євгена Володимировича про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки по АДРЕСА_1 за період з 01.01.2022 - 22.01.2026 у розмірі 969 918 гривень 02 копійок набутих без достатньої правової підстави, внаслідок несплаченої орендної плати, до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі №202/9030/26, яка перебуває у провадженні Індустріального районного суду міста Дніпра за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТОВ «СОНЯЧНЕ СЯЙВО 2018», ТОВ «СІТІ ПАРКІНГ 2020», ПП «КАДАК» та ТОВ «СКВЕР ХОЛЛ» про визнання дійсним багатостороннього договору міни від 07.03.2022 р. і визнання права приватної власності на нерухоме майно.

07.09. 2026 від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій він просить залучити його до участі у справі №904/3448/26 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та зупинити провадження у справі № 904/3448/26до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі №202/9030/26, яка перебуває у провадженні Індустріального районного суду міста Дніпра.

07.09.2026 від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

08.09.2026 відповідач в судовому засіданні підтримав клопотання про зупинення провадження у справі.

Позивач проти задоволення клопотання про зупинення провадження у справі заперечив.

Ухвалою від 08.09.2026 в задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця Білого Євгена Володимировича про зупинення провадження у справі відмовлено. В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про залучення його в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору та про зупинення провадження у справі відмовлено. Оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 15.10.2026.

11.09.2026 від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій він просить залучити його до участі у справі №904/3448/26 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та зупинити провадження у справі № 904/3448/26до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі №202/9030/26, яка перебуває у провадженні Індустріального районного суду міста Дніпра.

14.10.2026 від відповідача через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про зупинення розгляду справи в зв`язку із неможливістю її розгляду до вирішення іншої справи за № 160/29979/26, в якій розглядається питання, щодо скасування правової підстави для нарахування безпідставно збережених коштів.

15.10.2026 в судовому засіданні оголошувалась перерва до 19.10.2026.

19.10.2026 в судовому засіданні відповідач підтримав клопотання про зупинення розгляду справи.

Позивач проти задоволення клопотання заперечив.

Суд не вбачає підстав для задоволення заяви відповідача по зупинення провадження у справі з наступних підстав.

Верховний Суд неодноразово в своїх постановах звертав увагу на те, що розумний строк судового розгляду є невід`ємним елементом права на справедливий судовий розгляд, який безпосередньо закріплений в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). При тлумаченні поняття "розумні строки" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) визначив момент початку та закінчення цих строків, а також вивів критерії, які повинні враховуватися при оцінці певного строку як розумного, а саме: складність справи, важливість для заявника питання, що розглядається судом, поведінка заявника, поведінка державних органів.

За частиною першою статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Водночас як верховенство права, так і розумність строків розгляду справи судом належать до основних засад (принципів) господарського судочинства за частиною 3 цієї ж статті.

Аналізуючи питання щодо зупинення провадження у господарській справі, Верховний Суд виходить із того, що цей правовий інструмент процесуального законодавства зумовлює тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи та щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

Глава 8 розділу III ГПК України містить норми, які регулюють залишення позову без розгляду, зупинення і закриття провадження у справі.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи.

Зупинення провадження у справі не повинне розглядатися як невиправдане затягування строків розгляду справи і застосовується лише за обставин, визначених процесуальним законом.

Об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках: об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини першої статті 227 ГПК України - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи (пункт 4 частини першої статті 229 ГПК України).

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи в розумінні пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено (постанова Великої Палати Верховного Суду від 17.08.2023 у справі №990/24/23).

Таким чином, зупинення провадження у справі з підстав, передбачених цією нормою, є процесуальною дією суду, яка зумовлюється неможливістю розгляду справи, що перебуває в його провадженні, внаслідок взаємопов`язаності матеріальних і процесуальних правовідносин в іншій справі. При цьому об`єктивна неможливість розгляду справи означає, що обставини, які досліджуються в іншій справі, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі через обмеженість його процесуальної юрисдикції.

Як неодноразово зазначав в своїх постановах Верховний Суд, пов`язаність справ не є єдиною та безумовною підставою для зупинення провадження. Сама по собі наявність в суді адміністративної юрисдикції позову про оскарження рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого, зокрема, здійснено певні розрахунки заборгованості у цій справі, не свідчить про об`єктивну неможливість розгляду господарського спору про стягнення плати за таким розрахунком. Верховний Суд наголошує, що хоча пункт 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України і передбачає обов`язкове зупинення провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду справи до вирішення іншої справи, однак господарський суд не може посилатися на таку неможливість, якщо зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини, які є предметом судового розгляду. Тобто вирішуючи питання щодо зупинення провадження у справі через неможливість її розгляду до вирішення іншої справи, суд повинен належним чином проаналізувати імовірні наслідки ухвалення судом рішення за результатом розгляду вказаної справи, їх взаємозв`язок зі спірними правовідносинами, що є предметом розгляду у цій справі, та з підставами позову.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 01.03.2024 у справі №910/17615/20 зазначив, що: по-перше, провадження у справі варто зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього; по-друге, під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо; по-третє, обов`язкова пов`язаність справи, що зупиняється, з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема, факти, що мають преюдиційне значення.

За приписами пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 01.03.2024 у справі №910/17615/20, звернулася до правової позиції, висловленої Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09.06.2022 у справі №520/2098/19, у якій Велика Палата зазначила про те, що Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі №913/204/18, від 10.03.2020 у справі №160/1088/19). Питання застосовності (незастосовності) до встановлених господарським судом обставин справи певного нормативно-правового акта як джерела права жодним чином не належить до обставин господарської справи, які входять до кола доказування у справі та не є фактами, що обгрунтовують вимоги та заперечення сторін, а підлягає вирішенню судом в порядку частини шостої статті 11 ГПК України.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 01.03.2024 у справі № 910/17615/20, зробив висновок про те що: по-перше, провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього; по- друге, під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо; по-третє, обов`язкова пов`язаність справи, що зупиняється, з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.

Таким чином, для вирішення питання про зупинення провадження у справі з огляду на вимоги пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати:

- чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства;

- чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи з вказівкою на обставини, які встановлюються судом в іншій справі.

Вказаний висновок Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду узгоджується із постановою Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.02.2022 у справі № 357/10397/19.

Водночас Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 01.03.2024 у справі № 910/17615/20 вказав, що за приписами пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Як убачається із матеріалів справи та встановлено судом, предметом спору у справі, яка розглядається, є вимоги міської ради про стягнення заборгованості в розмірі 969 918.02 грн за користування земельною ділянкою, розташованою за адресою: м. Дніпро, бульвар Слави, 1Ж.

Відповідач свою заяву про зупинення обґрунтовує тим, що у разі визнання рішення Виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 19.08.2025 року № 6-19/8 «Про комісію з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок» протиправним та нечинним, буде відсутня належна правова підстава для здійснення розрахунку суми, яка заявлена до стягнення у справі № 904/3448/26.

Більш того, не будуть належними доказами документи які утворюють доказову базу Позивача у господарській справі № 904/3448/26.

Таким чином, на думку відповідача, встановлення обставин у

справі №160/29979/26 має визначальне (преюдиційне) значення для правильного вирішення спору у справі № 904/3448/26.

Вказане є, на думку відповідача, підставою для зупинення провадження у зазначеній справі до набрання законної сили рішення у наведеній адміністративній справі.

Водночас суд зазначає, що ч.2 ст. 265 КАС України, згідно з якою нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду, не регулює питань щодо можливості застосування нормативно-правових актів, визнаних судом протиправними. Предметом її регулювання є встановлення моменту втрати чинності нормативно-правовим актом, визнаним судом нечинним (див. пункт 84 постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).

Тобто, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень є нечинним, тобто втрачає чинність з певного моменту лише на майбутнє, якщо на підставі цього рішення виникли правовідносини, які доцільно зберегти.

Аналогічні правові висновки викладено Верховним Судом у постанові від 14.10.2025 у справі № 904/2963/24.

Суд також зазначає, що об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від

01.03.2024 у справі № 910/17615/20 звернулася до правової позиції, висловленої Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09.06.2022 у справі № 520/2098/19, де зазначено, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувалися такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19). Питання застосовності (незастосовності) до встановлених господарським судом обставин справи певного нормативно-правового акта як джерела права жодним чином не належить до обставин господарської справи, які входять до кола доказування у справі та не є фактами, що обґрунтовують вимоги й заперечення сторін, а підлягає вирішенню судом в порядку частини шостої статті 11 ГПК України (пункт 5.5 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суд від 14.10.2025 у справі № 904/2963/24).

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, яким чином пов`язана справа, що розглядається іншим судом, а також чим саме обумовлюється неможливість розгляду цієї справи. Саме по собі твердження про неможливість розгляду справи до розгляду іншої справи не може бути підставою для застосування пункту 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України (постанови Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 910/12694/18, від 07.09.2026 у справі № 910/4552/23).

Такий підхід є усталеним у судовій практиці, а відповідні висновки сформовані у постановах, зокрема, від 11.01.2023 у справі № 914/2930/21, від 07.09.2026 у справі № 910/4552/23, від 03.09.2026 у справі № 911/22/24 від 24.05.2021 у справі № 910/7331/20, від 14.10.2025 у справі № 904/2963/24, від 18.08.2026 у справі № 904/2335/25, від09.09.2026 у справі № 904/2340/25.

Як вбачається з матеріалів цієї справи рішення Дніпровської міської ради від 19.08.2025 року № 6-19/8 «Про комісію з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок» на момент розгляду справи є чинним нормативно-правовим актом та в установленому законом порядку не скасоване. Крім того, як вже зазначено вище, визнання цього рішення недійсним можливо лише на майбутнє та не має зворотної дії в часі, якщо інше прямо не встановлено судовим рішенням.

Таким чином, суд приходить до висновку, що наявність спору щодо визнання недійсним рішення Дніпровської міської ради від 19.08.2025 року № 6-19/8 «Про комісію з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок» в адміністративній справі не свідчить про об`єктивну неможливість розгляду господарської справи про стягнення з відповідача 969 918,02 грн за період з 01.01.2022 по 22.01.2026 у цій справі, а отже, не може бути підставою для зупинення провадження у ній на підставі пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України, який, зокрема, містить виключення щодо обов`язку суду зупиняти провадження у справі у зв`язку з об`єктивною неможливістю розгляду справи, а саме у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), що є предметом судового розгляду.

Щодо клопотання ОСОБА_1 про залучення його до участі у справі №904/3448/26 як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору слід зазначити наступне.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права та обов`язки, встановлені статтею 42 цього Кодексу.

Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку.

Суд звертає увагу, що ОСОБА_1 вже подавав аналогічну заяву 07.09.2026 і суд ухвалою від 08.09.2026 відмовив в її задоволенні у зв`язку з відмовою в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, та на підставі того, що рішення у даній справі ніяким чином не вплине на права чи обов`язки ОСОБА_1 .

Враховуючи викладене, суд відмовляє в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про залучення його до участі у справі №904/3448/26 як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 50,183, 216, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця Білого Євгена Володимировича про зупинення провадження у справі відмовити.

2. В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про залучення його в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору та про зупинення провадження у справі відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення - 19.10.2026 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Повну ухвалу складено 26.10.2026.

СуддяН.Г. Назаренко