Рішення № 140909924, 23.10.2026, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №949/1257/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне рішення)

23 жовтня 2026 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді Отупор К.М.,

за участю секретаря судового засідання Катюхи К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги представник позивача мотивує тим, що 13.06.2025 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (credos.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем позивача, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1563-8089 (продукт «MiniCredos»), на підставі якого відповідачці надано кредит у розмірі 7 000,00 грн шляхом безготівкового перерахування коштів на її платіжну картку.

Позивач вказує, що відповідачка належним чином не виконала свої договірні зобов`язання щодо повернення кредиту, сплати процентів та комісії, у зв`язку з чим станом на 05.05.2026 утворилась заборгованість у загальному розмірі 31 712,80 грн, яка складається з: заборгованості за кредитом (тілом кредиту) - 7 000,00 грн; заборгованості за нарахованими процентами - 20 162,80 грн; заборгованості за процентами річних на підставі статті 625 Цивільного кодексу України - 3 500,00 грн; заборгованості за комісією - 1 050,00 грн. Позивач також зазначає, що направляв відповідачці вимогу про дострокове повернення кредиту, яку остання залишила без виконання. У зв`язку з цим позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість у розмірі 31 712,80 грн та судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Ухвалою Дубровицького районного суду Рівненської області від 03.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві та в окремому клопотанні, що надійшло разом із позовною заявою просив справу розглядати у його відсутності, позовні вимоги підтримав та не заперечив щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідачка в судове засідання не з`явилась, хоча про дату, час і місце розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомила, відзив на позовну заяву не подала.

Відповідно до частини 1 статті 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи вищезазначене, приймаючи до уваги, що відповідачка належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, не з`явилась у судове засідання без повідомлення причин, не подала відзив, а представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів, постановивши заочне рішення.

Відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з частиною 1 статті 4, частиною 1 статті 5 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У силу положень частини 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 13 червня 2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 1563-8089 продукту «MiniCredos» (далі - Договір).

Договір укладено в електронній формі через інформаційно-комунікаційну систему кредитодавця відповідно до Правил відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «MiniCredos», затверджених наказом директора ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» № 74-П від 03.06.2025. Договір, Правила та Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки (Графік платежів, Додаток № 2 до Договору) підписані позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором "A0339", а Паспорт споживчого кредиту, наданий до укладення Договору, - одноразовим ідентифікатором "A0961". Відповідно до пункту 12.1 Договору та пункту 1.4 Правил Договір і Правила разом складають єдиний договір.

За умовами пунктів 4.1, 4.2, 4.7, 4.8, 4.10, 4.11, 4.14-4.18, 10.1 Договору кредитодавець відкрив позичальнику кредитну лінію на таких умовах: загальний розмір кредиту - 7 000,00 грн; дата видачі - 13.06.2025; строк кредитування - 365 календарних днів, дата повернення кредиту - 12.06.2026; базовий період - 21 календарний день; тип процентної ставки - фіксована; стандартна процентна ставка - 1,00 % за кожен день користування кредитом протягом перших 180 календарних днів та 0,74 % за кожен день починаючи з 181 дня дії Договору до закінчення строку його дії; знижена процентна ставка в межах програми лояльності - 1,00 % за кожен день до 180 дня користування кредитом за умови своєчасного і належного виконання позичальником умов Договору; комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми кредиту, яка нараховується одноразово в день видачі кредиту; реальна річна процентна ставка - 3 858,50 %; денна процентна ставка 0,918 %; загальні витрати за споживчим кредитом - 23 444,59 грн; орієнтовна загальна вартість кредиту - 30 444,59 грн.

Згідно з пунктом 4.9 Договору та Графіком платежів проценти за користування кредитом та комісія сплачуються не пізніше останнього дня кожного базового періоду. Першим платежем за графіком передбачено сплату 2 537,64 грн (проценти - 1 470,00 грн, комісія за видачу кредиту - 1 050,00 грн, комісійна винагорода третьої особи - 17,64 грн) не пізніше 03.07.2025. Сума процентів за весь строк кредитування за Графіком платежів становить 22 183,00 грн.

Пунктом 8.2 Договору передбачено, що у разі прострочення виконання грошового зобов`язання позичальник зобов`язаний сплатити суму заборгованості з урахуванням 401 500 процентів річних від суми заборгованості «в силу положень статті 625 Цивільного кодексу України», але не більше 2 % від неповерненої суми кредиту за кожен день прострочення та сукупно не більше половини суми кредиту.

Пунктом 8.3 Договору передбачено право кредитодавця вимагати дострокового повернення кредиту у разі прострочення сплати процентів або комісії на строк понад один календарний місяць.

На виконання умов Договору кредитодавець 13.06.2025 перерахував на платіжну картку позичальника № НОМЕР_1 , зазначену в Договорі як її особистий електронний платіжний засіб, кошти в сумі 7 000,00 грн., що підтверджується листом ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» від 07.05.2026 про підтвердження успішної оплати (транзакція № 1623324271 від 13.06.2025, статус «Виконано», призначення платежу «Видача кредитних коштів за договором 1563-8089, 2025-06-13, ОСОБА_1 »), а також довідкою ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про перерахування суми кредиту за Договором № 1563-8089 від 13.06.2025.

Згідно з розрахунком заборгованості за Договором станом на 05.05.2026 відповідачка жодного платежу на погашення заборгованості не здійснила. Комісію за видачу кредиту у розмірі 1 050,00 грн, що становить 15 % від 7 000,00 грн нараховано одноразово 13.06.2025. Проценти нараховано за період з 13.06.2025 по 09.12.2025 за 180 днів за ставкою 1,00 % на день - по 70,00 грн щоденно, що становить 12 600,00 грн, а за період з 10.12.2025 по 04.05.2026 за 146 днів за ставкою 0,74 % на день - по 51,80 грн щоденно, разом 7 562,80 грн; усього - 20 162,80 грн. Крім того, за період з 04.07.2025 по 28.07.2025, за 25 днів позивач нарахував «проценти річних за ст. 625 ЦК України» по 140,00 грн щоденно, разом 3 500,00 грн.

Вимогою від 07.05.2026 вих. № 1563-8089 кредитодавець вимагав від відповідачки протягом 30 календарних днів з дати її отримання достроково повернути кредит та сплатити заборгованість у розмірі 31 712,80 грн. Вимогу направлено рекомендованим листом згідно зі списком згрупованих поштових відправлень № 21134-03-59-130. Відомостей про її виконання матеріали справи не містять.

За таких обставин суд вважає, що правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов`язальними і регулюються нормами Цивільного кодексу України, Закону України "Про споживче кредитування", а також спеціальними нормами Закону України "Про електронну комерцію".

Закон України "Про електронну комерцію" визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Згідно зі статтею 3 вказаного Закону електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Відповідно до частини 5 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, якщо сторони мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідна позиція щодо застосування вказаних норм права викладена в постанові Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19.

Згідно з абзацом 2 частини 2 статті 639 Цивільного кодексу України, договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі. За частиною 1 статті 13 Закону України "Про споживче кредитування" договір про споживчий кредит може бути укладений у вигляді електронного документа з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію".

Оцінивши подані докази, суд дійшов висновку, що Договір укладено у формі, передбаченій законом, а сторони досягли згоди щодо всіх його істотних умов. Факт отримання відповідачкою кредитних коштів у сумі 7 000,00 грн на належний їй електронний платіжний засіб підтверджено належними та допустимими доказами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Згідно із статтею 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідачка не надала доказів повернення кредиту повністю або частково, а з розрахунку заборгованості вбачається, що жодного платежу за Договором не надходило. Визначений пунктом 4.14 Договору строк повернення кредиту - 12.06.2026 - на час звернення до суду сплив. Отже, вимога про стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 7 000,00 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до частини другої статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 сформовано правовий висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України. У цій справі проценти нараховано за період з 13.06.2025 по 04.05.2026, тобто в межах строку кредитування до 12.06.2026 та до направлення вимоги про дострокове повернення кредиту від 07.05.2026. Таким чином, право кредитодавця на нарахування процентів за весь заявлений період не припинилося.

Перевіривши розрахунок, суд встановив, що проценти нараховано на залишок неповерненої суми кредиту (7 000,00 грн) за ставками, передбаченими пунктом 4.10 Договору: 1,00 % на день за перші 180 днів (180 ? 70,00 грн = 12 600,00 грн) та 0,74 % на день починаючи з 181 дня (146 ? 51,80 грн = 7 562,80 грн), що разом становить 20 162,80 грн. Розрахунок є арифметично правильним. Підвищення процентної ставки чи нарахування процентів за ставкою, вищою за погоджену, не здійснювалось: стандартна ставка 1,00 % на день (365 % річних) однаково визначена в Паспорті споживчого кредиту і в Договорі.

Суд також враховує, що відповідно до частини п`ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» (у редакції Закону України від 22.11.2023 № 3498-IX) максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %. Денна процентна ставка за Договором, розрахована з урахуванням усіх загальних витрат за споживчим кредитом (пункти 4.17, 4.20 Договору), становить 0,918 %, а жодна з договірних ставок не перевищує 1,00 % на день, тобто умови Договору про плату за кредит відповідають встановленим законом обмеженням. Крім того, заявлена до стягнення сума процентів та комісії не перевищує загальних витрат за споживчим кредитом - 23 444,59 грн, про які відповідачку було поінформовано до укладення Договору в Паспорті споживчого кредиту та які вона погодила, підписавши Договір.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07.09.2026 у справі № 552/672/23 (провадження № 61-4595сво25) Верховний Суд відступив від висновку, викладеного в постанові від 12.02.2025 у справі № 679/1103/23, та дійшов висновку, що суд без відповідної позовної вимоги споживача не може з власної ініціативи визнати умову договору про споживчий кредит недійсною, змінити договір та самостійно зменшити розмір процентів, якщо закон не встановлює нікчемності такої умови; без позовної вимоги суд може лише тлумачити нечіткі або двозначні умови договору на користь споживача. Відповідачка зустрічних вимог про визнання умов Договору недійсними або про їх зміну не заявляла, а умови Договору про проценти є зрозумілими та законом нікчемними не визнані.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що вимога про стягнення заборгованості за процентами у розмірі 20 162,80 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, доходи кредитодавця у вигляді процентів та комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту. Таким чином, закон прямо допускає встановлення в договорі про споживчий кредит комісії, пов`язаної з наданням кредиту, як складової ціни кредиту.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19, висновки якої підтримано в постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06.11.2023 у справі № 204/224/21, висловлено правову позицію, згідно з якою Законом України «Про споживче кредитування» передбачено право кредитодавця встановлювати комісії, а нікчемними відповідно до статті 11, частини п`ятої статті 12 цього Закону є умови про плату за дії, які кредитодавець зобов`язаний вчиняти безоплатно (зокрема, надання споживачеві інформації про стан кредиту), або за послуги, перелік яких зі споживачем не погоджено.

У цій справі комісія за видачу кредиту є одноразовою, її розмір (15 % від суми кредиту) визначено в пунктах 1.1, 4.7, 4.11 Договору, а пунктами 6.4-6.6 Правил розкрито її економічну сутність як однієї зі складових плати за надання та користування кредитом, а не плати за окремі додаткові послуги чи дії, які кредитодавець за законом зобов`язаний вчиняти безоплатно. Інформацію про комісію відповідачці надано до укладення Договору в Паспорті споживчого кредиту; комісію відображено в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту (1 050,00 грн у складі першого платежу до 03.07.2025) та враховано при обчисленні загальних витрат за кредитом, реальної річної та денної процентної ставки, яка не перевищує встановленого частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» граничного розміру. Комісію нараховано одноразово в день видачі кредиту в погодженому розмірі (7 000,00 грн ? 15 % = 1 050,00 грн), повторно не нараховувалась, строк її сплати настав, але відповідачка її не сплатила.

За таких обставин, вимога про стягнення заборгованості за комісією у розмірі 1 050,00 грн підлягає задоволенню.

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заходи, передбачені цією нормою, є спеціальним видом цивільно-правової відповідальності за прострочення грошового зобов`язання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18).

Відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України (внесеного Законом України від 15.03.2022 № 2120-IX) у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який триває дотепер. Укладення Договору, прострочення виконання зобов`язань та нарахування спірних сум (з 04.07.2025 по 28.07.2025) відбулися в період дії воєнного стану.

Пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України є чинним, поширюється на всі договори, за якими позичальнику надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем, і не містить обмежень залежно від дати укладення договору. Посилання позивача на зміни до пункту 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» та виключення пункту 6-1 цього розділу суд не приймає, оскільки ці зміни не скасовують і не обмежують дію пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

Крім того, суд враховує, що передбачені пунктом 8.2 Договору «проценти річні» у розмірі 401 500 % нараховуються виключно за прострочення виконання грошового зобов`язання, тобто за своєю правовою природою є заходом відповідальності за порушення зобов`язання, а не платою за користування кредитом, і тому повністю охоплюються дією зазначеної норми.

За таких обставин відповідачка звільнена від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, тому у задоволенні вимоги про стягнення заборгованості за процентами річних на підставі статті 625 ЦК України у розмірі 3 500,00 грн слід відмовити.

Таким чином, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за Договором у розмірі 28 212,80 грн, з яких: 7 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 20 162,80 грн - заборгованість за процентами, 1 050,00 грн - заборгованість за комісією.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 47143 від 10.06.2026. Позов задоволено на суму 28 212,80 грн із заявлених 31 712,80 грн, тому з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 368,56 грн (2 662,40 грн ? 28 212,80 / 31 712,80).

Керуючись статтями 509, 525, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 629, 638, 639, 1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1, пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, статтями 8, 13 Закону України «Про споживче кредитування», статтями 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», статтями 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 280-282, 284, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії № 1563-8089 від 13 червня 2025 року в розмірі 28 212,80 грн (двадцять вісім тисяч двісті дванадцять гривень 80 копійок), що складається із: 7 000 грн (сім тисяч гривень) - заборгованість за тілом кредиту; 20 162,80 грн (двадцять тисяч сто шістдесят дві гривні 80 копійок) - заборгованість за процентами; 1 050,00 грн (одна тисяча п`ятдесят гривень 00 копійок) - заборгованість за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 368,56 грн (дві тисячі триста шістдесят вісім гривень 56 копійок).

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

Відомості про учасників справи згідно пункту 4 частини 5 статті 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, рахунок в форматі IBAN НОМЕР_2 UAH, Банк "УКРГАЗБАНК", МФО 320478.

Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя: підпис.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Суддя Дубровицького

районного суду К.М. Отупор