Рішення № 140909923, 23.10.2026, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №949/741/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне рішення)

23 жовтня 2026 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді Отупор К.М.,

за участю секретаря судового засідання Катюхи К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" через свого представника - адвоката Усенка М.І. звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 31736-09/2023 від 24 вересня 2023 року в загальному розмірі 40000,00 гривень, а також судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24 вересня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 31736-09/2023, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у розмірі 4000,00 гривень на умовах строковості, зворотності та платності, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним у порядку та на умовах, визначених договором.

Позивач зазначає, що кредитний договір було укладено в електронній формі відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію». Первісний кредитор свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, перерахувавши відповідачу кредитні кошти у сумі 4000,00 гривень на його платіжну картку. Відповідач своїх зобов`язань з повернення кредиту та сплати процентів не виконав, платежів, передбачених графіком, не вносив, внаслідок чого утворилася заборгованість.

29 березня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВАНС КРЕДИТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» було укладено договір факторингу № 29032024, за яким до позивача перейшло право грошової вимоги до боржників первісного кредитора, у тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором № 31736-09/2023 від 24 вересня 2023 року.

За розрахунком позивача заборгованість відповідача становить 40000,00 гривень, яка складається з 4000,00 гривень заборгованості за тілом кредиту та 36000,00 гривень заборгованості за процентами.

Позовна заява надійшла до суду в електронній формі через підсистему «Електронний суд» 24 квітня 2026 року. Разом із позовною заявою представник позивача подав клопотання про витребування доказів у Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк».

Ухвалою Дубровицького районного суду Рівненської області від 01 травня 2026 року відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання на 29 липня 2026 року та витребувано у АТ «ПУМБ» інформацію про те, чи є ОСОБА_1 власником банківської картки № НОМЕР_1 та чи надходили на рахунок цієї картки кошти в сумі 4000 гривень у період з 24 вересня 2023 року по 29 вересня 2023 року.

19 травня 2026 року до суду надійшла відповідь АТ «ПУМБ» від 15 травня 2026 року № КНО-07.8.5/8412 БТ з витребуваною інформацією.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання за зареєстрованим місцем проживання, в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило, відзив на позовну заяву не подано.

У судове засідання представник позивача не з`явився, подав до суду клопотання від 23 липня 2026 року, у якому просить розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечує.

Згідно з частиною першою статті 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи вищезазначене, приймаючи до уваги, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без повідомлення причин, не подав відзив, а представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів, постановивши заочне рішення.

Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали цивільної справи та оцінивши подані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Судом встановлено, що 24 вересня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 31736-09/2023.

Як вбачається із кредитного договору № 31736-09/2023, додатка № 1 до нього, паспорта споживчого кредиту, заявки-анкети клієнта на отримання фінансового кредиту та інформаційного повідомлення споживача, вони сформовані на ім`я відповідача ОСОБА_1 та містять сукупність його ідентифікаційних і контактних даних, у тому числі реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта, адресу реєстрації та проживання, адресу електронної пошти, номери мобільних телефонів, а також реквізити платіжної картки 5355-28хх-хххх-4435, зазначеної для отримання кредитних коштів, та погоджені умови кредитування.

Відповідно до пункту 1.1 договору товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 4000,00 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.

Згідно з пунктом 1.2 договору кредит надається строком на 360 днів, дата надання кредиту - 24 вересня 2023 року, дата погашення кредиту - 17 вересня 2024 року.

Пунктами 1.4, 1.4.1 договору визначено, що за користування кредитом нараховуються проценти за фіксованою ставкою 2,50 відсотка в день, яка застосовується у межах строку кредитування. Згідно з пунктом 1.5 договору клієнт зобов`язується сплачувати проценти кожні 25 днів відповідно до графіка платежів, що є додатком № 1 до договору.

Графіком платежів (додаток № 1 до договору) передбачено сплату чотирнадцяти платежів по 2500,00 гривень процентів у період з 18 жовтня 2023 року по 07 вересня 2024 року та останнього платежу 17 вересня 2024 року у розмірі 5000,00 гривень (4000,00 гривень - сума кредиту, 1000,00 гривень - проценти). Загальні витрати за кредитом становлять 36000,00 гривень, загальна вартість кредиту для споживача - 40000,00 гривень. Аналогічні відомості про процентну ставку, загальні витрати та загальну вартість кредиту містяться у паспорті споживчого кредиту, ознайомлення з яким відповідач підтвердив 24 вересня 2023 року.

Пунктом 1.6 договору передбачено, що кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта з використанням реквізитів платіжної картки № 5355-28хх-хххх-4435; кредит вважається наданим в день перерахування суми кредиту за вказаними реквізитами.

Згідно з пунктами 2.16-2.18 договору у разі готовності прийняти пропозицію (оферту) клієнт натискає кнопку «Підписати», після чого отримує на свій номер телефону одноразовий ідентифікатор та вводить його у відповідне поле; введенням коду клієнт підтверджує прийняття (акцепт) пропозиції товариства на укладення кредитного договору; укладення договору відбувається відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Кредитний договір, додаток № 1 до нього, паспорт споживчого кредиту, заявка-анкета та інформаційне повідомлення споживача містять відомості про їх підписання ОСОБА_1 24 вересня 2023 року електронним підписом одноразовим ідентифікатором «W0434».

За змістом статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій, у тому числі електронній, формі.

Відповідно до статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а воля сторін виражена за допомогою електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Частина друга статті 639 Цивільного кодексу України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої статті 3 Закону).

У статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено порядок укладення електронного договору. Згідно зі статтею 12 цього Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Згідно з частинами першою, другою статті 6 цього Закону електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа; накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 дійшов висновку, що підписання кредитного договору за допомогою одноразового ідентифікатора є належним способом укладення правочину в електронній формі; без отримання індивідуальної електронної послідовності та введення її договір не міг бути укладений.

Факт виконання первісним кредитором свого обов`язку щодо надання кредитних коштів підтверджується листом Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальні платіжні рішення» (сервіс iPay.ua) від 30 червня 2025 року № 3466_250630113848, згідно з яким на підставі договору на переказ коштів № ФК-П-2022/01-1 від 12 січня 2022 року 24 вересня 2023 року успішно перераховано кошти в сумі 4000,00 гривень на платіжну картку НОМЕР_1 .

Окрім цього, обставина отримання коштів відповідачем підтверджується листом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» від 15 травня 2026 року № КНО-07.8.5/8412 БТ, наданим на виконання ухвали суду про витребування доказів. Згідно з наданою банком інформацією, на ім`я ОСОБА_1 випущена банківська платіжна картка НОМЕР_1 до рахунку у гривні, на який 24 вересня 2023 року о 19:00:15 надійшли грошові кошти у сумі 4000,00 гривень (переказ коштів, кредитова частина, призначення «IPAY_CREDIT_MC1 Kiev UA»).

Згідно з частиною першою статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідач не надав суду доказів, які б спростовували факт укладення ним кредитного договору та отримання кредитних коштів.

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 526, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі статтями 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення цього Кодексу, що регулюють договір позики.

Згідно з частиною першою статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Згідно зі статтею 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір укладений в електронній формі з дотриманням вимог Закону України «Про електронну комерцію», сторони досягли згоди з усіх його істотних умов, а кредитодавець виконав свій обов`язок, перерахувавши кредитні кошти на платіжну картку відповідача. Дійсність договору відповідачем у встановленому законом порядку не спростована.

Судом також встановлено, що після укладення кредитного договору відбулася заміна кредитора у зобов`язанні.

Відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно зі статтею 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. За договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а друга сторона відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (стаття 1077 Цивільного кодексу України).

29 березня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВАНС КРЕДИТ» (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (фактор) укладено договір факторингу № 29032024. За умовами пунктів 1.1, 1.2, 1.4, 6.3 цього договору клієнт відступає факторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, а фактор з моменту набрання чинності договором замінює клієнта у кредитних договорах та набуває всіх прав клієнта за цими договорами, у тому числі права вимагати від боржників належного виконання всіх грошових зобов`язань. Відповідно до розділу 2 договору правом вимоги є як наявна вимога, строк платежу за якою настав, так і право грошової вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з актом приймання-передачі письмового та електронного реєстру боржників від 29 березня 2024 року клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників щодо 7414 відступлених прав грошової вимоги. Оплату фактором ціни договору факторингу підтверджено платіжною інструкцією № 775 від 01 квітня 2024 року.

Із витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 29032024 від 29 березня 2024 року вбачається, що до реєстру включено ОСОБА_1 як боржника за кредитним договором №31736-09/2023 від 24 вересня 2023 року (дата закінчення договору - 17 вересня 2024 року, сума виданого кредиту - 4000 гривень) із загальною сумою заборгованості на дату відступлення 22800 гривень, з яких 4000 гривень - заборгованість за тілом кредиту та 18800 гривень - за відсотками.

Матеріали справи містять лист ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» від 29 березня 2024 року № 31736-09/2023-001, адресований відповідачу, про відступлення права вимоги за кредитним договором на користь позивача, а також досудову вимогу ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» від 10 квітня 2026 року № 23541384 про погашення заборгованості зі зазначенням реквізитів для її сплати, яку згідно з описом вкладення до поштового відправлення № 0505603951047 направлено відповідачу разом із копією позовної заяви.

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» є новим кредитором у зобов`язанні та належним позивачем у даній справі.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 та від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16, зі спливом строку кредитування кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими на час спливу строку кредитування, однак право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування.

Із розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» за період з 24 вересня 2023 року по 29 березня 2024 року, вбачається, що проценти нараховувались щоденно в сумі 100,00 гривень (2,50 % від суми кредиту 4000,00 гривень), платежі від відповідача не надходили, а заборгованість станом на дату відступлення склала 22800,00 гривень (4000,00 гривень - тіло кредиту, 18800,00 гривень - проценти).

Згідно з розрахунком заборгованості, складеним позивачем за період з 30 березня 2024 року по 17 вересня 2024 року, новий кредитор донарахував проценти за тією ж ставкою за 172 дні у сумі 17200,00 гривень, так що загальний розмір заборгованості станом на 17 вересня 2024 року складає 40000,00 гривень, з яких 4000,00 гривень - заборгованість за тілом кредиту та 36000,00 гривень - заборгованість за процентами.

Суд враховує, що проценти нараховано виключно в межах строку кредитування - 360 днів (з 24 вересня 2023 року по 17 вересня 2024 року), що відповідає пунктам 1.2, 1.4.1 кредитного договору та наведеним висновкам Великої Палати Верховного Суду. Загальний розмір заявлених процентів 36000,00 гривень збігається із сумою процентів, передбаченою погодженим сторонами графіком платежів та паспортом споживчого кредиту. Нарахувань після спливу строку кредитування, а також неустойки, штрафів чи комісій позивач до стягнення не заявляє.

Заборгованість за тілом кредиту у розмірі 4000,00 гривень та за процентами у розмірі 36000,00 гривень підтверджена належними та допустимими доказами, узгоджується з умовами кредитного договору та відповідачем не спростована. За відсутності доказів, які б спростовували подані позивачем розрахунки заборгованості або підтверджували її погашення, суд не має підстав піддавати їх сумніву.

З огляду на досліджені докази суд дійшов висновку, що позов ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає задоволенню в повному обсязі у розмірі 40000,00 гривень.

Відповідно до положень ст.133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 137 Цивільного процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості. Для визначення розміру витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Також, відповідно до частини третьої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є їхній розмір обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи та витрачений адвокатом час. Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в додатковій постанові від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц.

У постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited проти України» (заява №19336/04, п.269) зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат, тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00 гривень представник позивача надав: договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року, укладений з Адвокатським об`єднанням «Апологет» (пунктом 2.3 якого визначено вартість послуг за одну кредитну справу у розмірі 8000,00 гривень), акт наданих послуг № 1226 від 10 квітня 2026 року, детальний опис наданих послуг від 10 квітня 2026 року та ордер. Згідно з детальним описом адвокатом надано такі послуги: усна консультація клієнта , ознайомлення з матеріалами кредитної справи, погодження правової позиції клієнта , складення позовної заяви та подання заяви до суду .

Враховуючи обсяг та характер виконаної адвокатом роботи, з огляду на складність даної справи, що є малозначною та розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, зважаючи на те, що справа є незначної складності, участі в судових засіданнях представник позивача не брав, а сама позовна заява є типовою і не потребувала від адвоката значного часу на вивчення судової практики чи формування унікальної позиції, суд вважає заявлений розмір витрат завищеним і таким, що не відповідає критерію розумності та співмірності, а тому дійшов висновку про наявність підстав для зменшення витрат на правничу допомогу та стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача 3000,00 гривень таких витрат.

Суд зазначає, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України у разі задоволення позову інші судові витрати покладаються на відповідача. Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією № 23964 від 14 квітня 2026 року.

За таких обставин суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача 3000,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу, а також 2662,40 гривень судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 205, 207, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 610, 612, 626, 628, 629, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1077 Цивільного кодексу України, статтями 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», статтями 4, 12, 13, 76-81, 133, 137, 141, 247, 258-259, 263265, 268, 273, 280-289, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" заборгованість за кредитним договором № 31736-09/2023 від 24 вересня 2023 року в загальному розмірі 40000 грн (сорок тисяч гривень).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн (три тисячі гривень 00 копійок).

У задоволенні решти вимог про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

Відомості про учасників справи згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, 4-й поверх (код ЄДРПОУ 35234236, р/р НОМЕР_2 в АТ "Креді Агріколь Банк").

Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя: підпис.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Суддя Дубровицького

районного суду К.М. Отупор