Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 541/1917/26
Провадження № 2-п/541/30/2026
У Х В А Л А
23 жовтня 2026 року м.Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді Городівського О.А.,
за участю секретаря судового засідання Ніколаєнко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 27 липня 2026 року у цивільній справі № 541/1917/26 за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Заочним рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 27 липня 2026 року позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором від 11 квітня 2024 року № A273CT155101300791 станом на 20 травня 2026 року в розмірі 58 996,21 грн, з яких: 46 689,10 грн заборгованість за тілом кредиту та 12 307,11 грн заборгованість за процентами, а також судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 641,37 грн. У задоволенні вимог про стягнення пені відмовлено.
7 серпня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення, в якій просить поновити строк на подання заяви, скасувати заочне рішення та призначити справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
На обґрунтування заяви відповідач зазначає, що про ухвалене рішення дізнався після отримання повідомлення в застосунку «Дія», належним чином про судовий розгляд повідомлений не був, у зв`язку з чим був позбавлений можливості подати заперечення проти позову та докази на їх підтвердження.
Також заявник стверджує, що кредитна заборгованість ним погашена повністю, вважає недоведеним розмір заявленої банком заборгованості та заперечує проти нарахованих процентів, посилаючись на їх непропорційність і необхідність застосування законодавства про захист прав споживачів.
Дослідивши матеріали цивільної справи та доводи заяви, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частини першої статті 284 Цивільного процесуального кодексу України відповідач має право подати заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів із дня його проголошення. У разі пропуску встановленого строку він може бути поновлений за наявності передбачених законом підстав.
Заочне рішення у цій справі ухвалено 27 липня 2026 року, а заяву про його перегляд датовано 7 серпня 2026 року. Отже, за зазначеними датами заяву подано в межах тридцятиденного строку, тому підстав для поновлення строку немає.
Відповідно до частини першої статті 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, для скасування заочного рішення необхідна сукупність установлених законом обставин, зокрема поважність причин неподання відзиву та наявність доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.
Як убачається з матеріалів справи, на аркуші справи 66 міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідно до якого 16 червня 2026 року особисто ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , вручено ухвалу суду про відкриття провадження у справі разом із позовною заявою та доданими до неї документами.
Зазначений доказ підтверджує отримання відповідачем процесуальних документів у справі та його обізнаність про наявність судового провадження, предмет спору й обставини, на яких ґрунтувалися позовні вимоги.
Отже, відповідач мав реальну можливість ознайомитися з позовними вимогами, підготувати заперечення проти них, подати відзив та долучити докази на підтвердження своїх заперечень у встановлений судом строк. Проте матеріали справи не містять відзиву відповідача на позовну заяву.
Заявник не навів конкретних обставин, які б свідчили про наявність об`єктивних перешкод для подання відзиву після отримання ним ухвали про відкриття провадження, позовної заяви та додатків до неї.
При цьому саме по собі твердження про те, що відповідач дізнався про ухвалене рішення лише після отримання повідомлення в застосунку «Дія», не спростовує встановленого факту попереднього вручення йому процесуальних документів та не підтверджує наявності поважних причин неподання відзиву.
Суд також ураховує, що ухвалою від 2 червня 2026 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. За таких умов відсутність окремого виклику відповідача до судового засідання сама по собі не свідчить про позбавлення його можливості реалізувати процесуальні права, оскільки відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження може здійснюватися без повідомлення учасників справи, якщо суд не постановив інакше.
Щодо доводів заявника про повне погашення кредитної заборгованості суд зазначає таке.
Відповідач посилається на здійснення платежів на рахунок банку та стверджує, що заборгованість погашена повністю. Водночас до заяви не додано платіжних документів, банківських виписок, довідки кредитора про відсутність заборгованості або інших доказів, які б підтверджували повне виконання зобов`язань за кредитним договором.
Згідно зі статтями 12 та 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.
Саме лише твердження про погашення боргу за відсутності доказів, які підтверджують здійснення платежів у відповідних сумах та їх зарахування в рахунок погашення спірної заборгованості, не може бути визнане достатнім для висновку про наявність підстав для скасування заочного рішення.
Посилання заявника на недоведеність розміру заборгованості, надмірність процентів та необхідність застосування законодавства про захист прав споживачів також не супроводжуються конкретним альтернативним розрахунком заборгованості або документами, які спростовували б розрахунок позивача чи підтверджували неправильність висновків суду.
Із мотивувальної частини заочного рішення вбачається, що суд дослідив надані позивачем документи, установив факт укладення кредитного договору, надання кредитних коштів та неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором. Водночас у стягненні пені суд відмовив, застосувавши пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Отже, доводи заявника про незгоду з визначеним судом розміром заборгованості, без наведення конкретних обставин та подання доказів, які могли б істотно вплинути на висновки суду, не є достатніми для скасування заочного рішення в порядку статті 288 ЦПК України.
Суд ураховує, що процедура перегляду заочного рішення не передбачає його автоматичного скасування лише з огляду на подання відповідачем заперечень проти позову. Вирішальним є встановлення передбачених законом підстав, зокрема поважності причин неподання відзиву та істотності доказів, на які посилається заявник.
За встановлених обставин суд дійшов висновку, що відповідач не довів наявності поважних причин неподання відзиву на позовну заяву, а наведені ним доводи та подані матеріали не містять доказів, які в сукупності з іншими матеріалами справи могли б істотно вплинути на правильність вирішення спору.
З огляду на викладене суд не вбачає передбачених частиною першою статті 288 ЦПК України підстав для скасування заочного рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 27 липня 2026 року.
Керуючись статтями 12, 7681, 89, 279, 284288 Цивільного процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 27 липня 2026 року у цивільній справі № 541/1917/26 за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без задоволення.
Заочне рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 27 липня 2026 року у справі № 541/1917/26 залишити без змін.
Роз`яснити відповідачу, що відповідно до частини четвертої статті 287 ЦПК України в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Строк на апеляційне оскарження заочного рішення в такому випадку починає відраховуватися з дати постановлення цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя: О. А. Городівський
Судове рішення № 140909690, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області було прийнято 23.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 541/1917/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: