Постанова № 140909515, 08.10.2026, Зіньківський районний суд Полтавської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 530/1959/26

Номер провадження 3/530/444/26

08.10.2026 Суддя Зіньківського районного суду Полтавської області Ситник О.В. розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Ради адвокатів Полтавської області відносно

ОСОБА_1 , дата і місце народження невідомі, адреса місця реєстрації АДРЕСА_1 ,працюючої директором ТОВ ІНТАМА ( адреса місця знаходження : с. Тарасівка, вулиця Шкільна,23,Полтавського району Полтавської області), РНОКПП суду невідомо,

- за ч.5 ст. 212-3 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

31.07.2026, відповідно до ст. ст. 20, 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат Циндра Р.А. звернувся з адвокатським запитом до ТОВ Інтама , який було направлено на юридичну адресу ТОВ Інтама ,керівником якого є ОСОБА_1 . Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» керівники підприємств, установ, організації, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом. Відповідно до відомостей онлайн -трекеру АТ Укрпошта ,адвокатський запит вручено 04.08.2026 року. Проте відповіді на адвокатський запит адвокату Циндра Р.А. надано не було.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ПТ №0003 від 08.09.2026 дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.5 ст. 212-3 КУпАП, а саме, як несвоєчасне надання інформації на адвокатський запит.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, належним чином повідомлена ,що підтверджується поштовим повідомленням про отримання судової повістки ( а.с.28). Клопотань про відкладення розгляду справи не надіслала, заперечень проти даного адміністративного матеріалу суду не надано.

Згідно ч. 1 ст. 277 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Виходячи з положень ст. 268 КУпАП, під час розгляду даної категорії справ присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

Враховуючи викладене, з метою забезпечення розумного строку розгляду судом справи, уникнення зловживання процесуальними правами особою, яка притягується до адміністративної відповідальності з метою ухилення від відповідальності, суддя вважає за можливе справу розглянути на підставі наявних доказів.

Згідно ч.ч.1-3 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вимогами ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складення протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Диспозиція частини 5 статті 212-3 КУпАП передбачає відповідальність за наступні дії:

1) неправомірну відмову в наданні інформації;

2) несвоєчасне або неповне надання інформації;

3) надання інформації, що не відповідає дійсності, у відповідь на адвокатський запит, запит кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або члена відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Стаття 24 Закону України «Про доступ до публічної інформації встановлено відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації та зазначено, що їх несуть особи, винні у вчиненні таких порушень:

1) ненадання відповіді на запит;

2) ненадання інформації на запит;

3) безпідставна відмова у задоволенні запиту на інформацію;

4) неоприлюднення інформації відповідно до статті 15 цього Закону;

5) надання або оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації;

6) несвоєчасне надання інформації;

7) необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом;

8) нездійснення реєстрації документів;

9) навмисне приховування або знищення інформації чи документів.

Відповідно до ч.1 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правничої допомоги клієнту.

Згідно ч.2 ст.24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом. У разі якщо адвокатський запит стосується надання значного обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду адвокатського запиту може бути продовжено до двадцяти робочих днів з обґрунтуванням причин такого продовження, про що адвокату письмово повідомляється не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання адвокатського запиту.

Відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом (ч.3 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Крім того, відповідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Рішенням Ради адвокатів України від 19 листопада 2013 року №238 (зі змінами, внесеними рішенням Ради адвокатів України від 03 липня 2021 року №55) затверджений Порядок оформлення головою ради адвокатів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя або уповноваженим радою членом ради адвокатів матеріалів про адміністративні правопорушення.

Відповідно до вказаного Порядку, зміст протоколу повинен відповідати вимогам, встановленим статтею 256 КУпАП, та оформляється згідно з додатком 1 до цього Порядку. Уповноважена особа зазначає у протоколі всю наявну інформацію, що ідентифікує особу, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол про адміністративне правопорушення складається українською мовою у двох примірниках. Не допускається закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу, а також внесення додаткових записів після того, як протокол підписаний особою щодо якої він складений. При викладенні обставин правопорушення у протоколі вказуються місце та час його вчинення, суть правопорушення, які саме протиправні дії чи бездіяльність вчинила особа стосовно якої складається протокол про адміністративне правопорушення, та які положення законодавства цим порушено, чиї права порушені. Наявність триваючого правопорушення також відображається в протоколі. У протоколі про адміністративне правопорушення при його складанні обов`язково вказується пункт, частина статті та стаття КУпАП, згідно з якою передбачено адміністративну відповідальність.

Уповноважена особа зобов`язана ознайомити особу, стосовно якої складається протокол про адміністративне правопорушення, відповідно до статті 63 Конституції України з її правами і обов`язками, передбаченими статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі. Про обізнаність з вищезазначеним особа, щодо якої складається протокол про адміністративне правопорушення, ставить у протоколі свій підпис, а у разі відмови поставити підпис про це робиться відповідний запис у протоколі, який засвідчується підписом уповноваженої особи. Особі, стосовно якої складається протокол про адміністративне правопорушення, пропонується надати письмове пояснення та зауваження за суттю вчиненого правопорушення, яке вноситься до протоколу і засвідчується підписом зазначеної особи. Пояснення та зауваження можуть додаватись до протоколу окремо, про що робиться запис у цьому протоколі. Письмові пояснення щодо факту порушення прав адвокатів, членів кваліфікаційно-дисциплінарних комісій, їх палат, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, може подавати на письмові запити уповноваженої особи. У разі відмови особи, стосовно якої складається протокол про адміністративне правопорушення, від надання пояснень та зауважень по суті вчиненого правопорушення, уповноважена особа вносить до нього відповідний запис, який засвідчується її підписом. Протокол підписується уповноваженою особою та особою, стосовно якої складається протокол про адміністративне правопорушення, а при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, стосовно якої складається протокол про адміністративне правопорушення, від підписання протоколу уповноважена особа робить про це відповідний запис, який засвідчує своїм підписом та підписами свідків і потерпілих, у випадку їх наявності. Особа, стосовно якої складається протокол про адміністративне правопорушення, має право додати до протоколу пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви відмови від його підпису. До протоколу долучаються матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, які є його невід`ємною частиною. Кожен документ повинен мати свої реквізити (дату, назву, підписи тощо), містити достовірну інформацію та відповідати вимогам законодавства. Перший примірник протоколу з матеріалами, направляється до компетентного суду, другий під розписку вручається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від отримання протоколу, або у разі відмови проставити свої підписи у протоколі, другий примірник такого протоколу направляється вказаній особі рекомендованою кореспонденцією не пізніше трьох днів з моменту його складення.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 212-3 КУпАП підтверджується зібраними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ПТ №0003 від 08.09.2026 року ( а.с.1-2), заявою адвоката Циндра Р.А. від 26.08.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 212-3 КУпАП( а.с.4-5), адвокатським запитом адвоката Циндра Р.А. на адресу ТОВ ІНТАМА від 30.07.2026 року ( а.с.8-9), реєстром поштових відправлень( а.с.12-13), листом голови Ради адвокатів Полтавської області Скукіс В. на адресу ОСОБА_2 від 01.09.2026 про явку до ради адвокатів для складання протоколу про адміністративне правопорушення ( а.с.20).

Так, аналізуючи надані до протоколу докази, судом встановлено, що 31.07.2026 року адвокат Циндра Р.А. звернувся з адвокатським запитом до керівника ТОВ Інтама ОСОБА_1 , який було направлено на юридичну адресу ТОВ Інтама та отримано 04.08.2026 року. Станом на момент звернення до Ради адвокатів Полтавської області ( 26 серпня 2026 року ), відповіді на адвокатський запит не надано.

В подальшому, як вбачається з наданих до протоколу копій документів, адвокатом Циндра Р.А. 26.08.2026 на адресу Ради адвокатів Полтавської області направлено заяву про притягнення керівника ТОВ Інтама ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 212-3 КУпАП. Вказана заява надійшла на адресу Ради адвокатів Полтавської області 26.08.2026, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції (вх. №109/1-26).

Головою Ради адвокатів Полтавської області ОСОБА_3 на адресу ТОВ Інтама ОСОБА_1 01.09.2026 року вих № 232/2-26 направлено лист, в якому повідомлено про наявність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 212-3 КУпАП, враховуючи необхідність складення протоколу за її присутності запропоновано зв`язатись до Ради адвокатів Полтавської області 08.09.2026 року о 10 год 30 хв. Також в листі роз`яснено зміст ст. 268 КУпАП, ст. 63 Конституції України. Зазначено, що у разі ігнорування цього листа протокол про адміністративне правопорушення буде складено за відсутності ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 до Ради адвокатів Полтавської області у зазначену дату та час не прибула пояснень та заперечень не надіслала.

08.09.2026 відносно ОСОБА_1 головою ради адвокатів Полтавської області складено протокол серії ПТ №0003 за ч.5 ст. 212-3 КУпАП.

З аналізу диспозиції ч. 5 ст. 212-3 КУпАП встановлено, що несвоєчасне надання відповіді на адвокатський запит є окремим, самостійним та закінченим складом правопорушення. Правопорушник є арбітражним керуючим, який мав реальну та безпосередню можливість виконати законну вимогу адвоката у визначений законом строк та в межах своїх повноважень.

Таким чином, складений відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та відповідного Порядку оформлення головою ради адвокатів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя або уповноваженим радою членом ради адвокатів матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженого Рішенням Ради адвокатів України від 19 листопада 2013 року №238 (зі змінами, внесеними рішенням Ради адвокатів України від 03 липня 2021 року №55).

Приймаючи до уваги вищезазначене, існували всі законні підстави для складання адміністративного протоколу за відсутності правопорушника.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У п. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини, п. 2 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод, п. 2 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, принципі 36 Зводу принципів захисту всіх осіб, ст. 62 Конституції України закріплено одне з найважливіших положень демократичної, правової держави презумпцію невинуватості, згідно з якою особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути притягнута до відповідальності, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення; обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У відповідності до п. 4.1 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року N 23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Згідно рішення ЄСПЛ в справі «Коробов проти України від 21.07.2011, Європейський суд з прав людини, зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом», проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумцій фактів.

Спираючись на положення ч.1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява №16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016 р., заява №926/08), «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008, заява 7460/03), суд доходить висновку, що направлений до суду матеріал про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів, оскільки такі докази можуть випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій щодо фактів, з таким рівнем доказування, який би не залишав жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини.

На підставі вищевикладеного, суд доходить висновку, що сукупність зібраних у справі доказів, які є належними, допустимими та достовірними і поза розумним сумнівом підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 212-3 КУпАП, а саме у несвоєчасному наданні інформації у відповідь на адвокатський запит.

Згідно із статтею 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника, інші обставини у справі, а також відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, суд вважає за доцільне призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення, у межах визначених санкцією частини п`ятої статті 212-3 КУпАП, у виді мінімального штрафу.

На переконання суду саме така міра стягнення буде законною, обґрунтованою, справедливою, пропорційною і співмірною із характером вчиненого правопорушення, особою правопорушника, ступенем її провини, а також буде відповідати меті застосування адміністративного стягнення - виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами.

Згідно із ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

При цьому, згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір справляється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлюється Законом України «Про державний бюджет» на відповідний календарний рік та станом на 01 січня 2026 року згідно Закону України «Про державний бюджет на 2026 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 3 328 грн.

Таким чином, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.

Керуючись ст. ст. 1, 7, 9, 23, 33, ч.5 ст. 212-3, ст. ст. 245, 247, 251, 252, 280, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 212-3 КУпАП.

Призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 25 (двадцять п`ять) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 425 (чотириста двадцять п`ять) гривень 00 копійок в дохід держави

Реквізити для сплати штрафу :

Номер рахунку: UА618999980313020106000016676

Код отримувача (ЄДРПОУ) 37959255

Отримувач: ГУК у Полтавській обл./тг .м.Зіньків/ 21081100

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код класифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи та інші санкції.

Роз`яснити особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, що штраф має бути сплачений не пізніше як через 15 (п`ятнадцять) днів з дня отримання постанови із наданням відповідної квитанції про сплату штрафу до канцелярії суду, у разі несплати добровільно штрафу протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП, штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі у сумі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок

Стягнення судового збору проводити на рахунок

Отримувач коштів ТГ/ГУК у Пол. обл/.тг м. Зіньків /22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37959255

Банк отримувача: Казначейство України ( ел. адм. подат.)

Рахунок отримувача: UA728999980313111206000016676

Код класифікації доходів бюджету : 22030101

Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 50)

Зіньківський районний суд Полтавської області.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Полтавського апеляційного суду області шляхом подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на оскарження.

Суддя Зіньківського районного суду

Полтавської області О. В. Ситник