Рішення № 140908398, 26.10.2026, Рожищенський районний суд Волинської області

Справа № 167/829/26

Номер провадження 2/167/774/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2026 року м. Рожище

Рожищенський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Гармай І. Т.,

з участю секретаря судового засідання Ісакової Н. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Рожищенського районного суду Волинської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Рожищенської міської ради Луцького району Волинської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове нерухоме майно

В С Т А Н О В И В :

Стислий виклад позицій позивача та відповідача.

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Рожищенської міської ради Луцького району Волинської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове нерухоме майно.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_5 . Після смерті останньої відкрилась спадщина на майно, зокрема на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначає, що вказаний житловий будинок її мати успадкувала після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 своєї матері ОСОБА_6 , однак не оформила своїх спадкових прав. Вказує, що спадщину прийняла шляхом подачі до приватного нотаріуса Луцького районного нотаріального округу Матвійчук С. П. заяви про прийняття спадщини.

Покликається на те, що крім неї спадкоємцями першої черги за законом є її сестри ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та брат ОСОБА_4 . Зазначає, що 11 серпня 2025 року приватним нотаріусом було посвідчено договір про поділ спадщини, згідно якого житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 перейшов до позивача.

Вказує, що постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 15 жовтня 2025 року нотаріусом їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно.

За наведених обставин просить визнати за нею право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідачу Рожищенській міській раді Луцького району Волинської області було забезпечено право подати відзив на позовну заяву, однак такий не було подано.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 письмових пояснень щодо позову суду не подавали.

Заяви та клопотання учасників справи.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася. 05 серпня 2026 року подала суду заяву в якій позовні вимоги підтримала та просила розгляд справи проводити у її відсутності.

Відповідач Рожищенська міська рада Луцького району Волинської області в судове засідання не з`явилась, 20 жовтня 2026 року через підсистему «Електронний суд» надіслали заяву в якій просять розгляд справи проводити у їхній відсутності. У задоволені заявлених вимог не заперечують.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилися, 05 серпня 2026 року подали суду заяви в яких просять розгляд справи проводити у їхній відсутності, щодо задоволення позову не заперечують.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Рожищенського районного суду Волинської області від 06 липня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання. Витребувано у приватного нотаріуса Луцького районного нотаріального округу Волинської області Матвійчук С. П. належним чином засвідчену копію спадкової справи № 98/2020 заведену після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 та інформаційну довідку зі Спадкового реєстру про наявність чи відсутність спадкової справи та виданих на їх підставі свідоцтв про право на спадщину до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 .

Ухвалою Рожищенського районного суду Волинської області від 26 серпня 2026 року підготовче засідання відкладено та витребувано з Волинського обласного державного нотаріального архіву належним чином засвідчену копію спадкової справи, заведену 17 липня 2003 року Рожищенською державною нотаріальною конторою Волинської області після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою Рожищенського районного суду Волинської області від 23 вересня 2026 року підготовче провадження по справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд ухвалив розглядати справу за відсутності учасників справи.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом за відсутності учасників справи, які беруть участь у справі не здійснюється.

Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд доходить такого висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 10 січня 2003 року Навізькою сільською радою.

Згідно із записом в погосподарській книзі № 3 за 2016-2023 роки по особовому рахунку № НОМЕР_2 житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_6 , рік побудови будинку - 1964.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 ОСОБА_7 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Навіз Рожищенського району Волинської області, її батьком зазначений ОСОБА_8 , матір`ю - ОСОБА_9

22 січня 1958 року сільською радою с. Навіз був зареєстрований шлюб між ОСОБА_10 та ОСОБА_7 , після реєстрації одруження дружині присвоєно прізвище ОСОБА_11 , що підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_4 , виданого 19 червня 1968 року сільською радою с. Навіз та копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу № 00048155876.

З копії матеріалів спадкової справи № 280 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 , розпочатої 17 липня 2003 року встановлено, що спадкоємець ОСОБА_5 17 липня 2003 року звернулася в Рожищенську держану нотаріальну контору з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_6 . Заповіт від імені ОСОБА_6 виконкомом Навізької сільської ради не посвідчувався. Спадкодавець ОСОБА_6 до дня смерті проживала в с. Навіз разом з дочкою ОСОБА_5 . Спадкоємець ОСОБА_5 прийняла спадщину до шести місяців після смерті ОСОБА_6 шляхом обробітку земельної ділянки та доглядом за матір`ю. 17 липня 2003 року спадкоємцю ОСОБА_5 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_6 , а саме, на земельну ділянку площею 0,57 га, на право на земельну частку (пай) розміром 2,40 в умовних кадастрових гектарах у землі що знаходиться у власності колишнього колективного сільськогосподарського підприємства імені Богдана Хмельницького Рожищенського району Волинської області та на право на майновий пай.

Відповідно до свідоцтва про смерть ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого 27 грудня 2019 року виконавчим комітетом Навізької сільської ради Рожищенського району Волинської області.

Спадкодавець ОСОБА_5 постійно проживала і була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Заповіт від ОСОБА_5 виконкомом Навізької сільської ради не посвідчувався. Спадкоємцями за законом є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Факт родинних відносин між спадкодавцем ОСОБА_5 та позивачем ОСОБА_1 , як матір`ю та дочкою підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 , виданим повторно 26 листопада 2024 року Рожищенським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_7 , виданим повторно 27 листопада 2020 року Рожищенським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів).

Згідно договору про поділ спадщини від 11 серпня 2025 року, посвідченого приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Волинської області Матвійчук С. П. та укладеного між спадкоємцями за законом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до позивача переходить спадкове майно, зокрема на житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

З копії матеріалів спадкової справи № 98/2020 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , розпочатої 25 червня 2020 року встановлено, що спадкоємці за законом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 спадщину після смерті матері прийняли шляхом подачі заяв про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Луцького районного нотаріального округу Волинської області Матвійчук С. П. Згідно заяви від 27 листопада 2020 року спадкоємці ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 надали згоду на включення до кола спадкоємців померлої ОСОБА_5 її дочки ОСОБА_1 . 25 серпня 2025 року спадкоємцю ОСОБА_1 були видані свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_5 , а саме, на земельну ділянку розміром 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та земельну ділянку розміром 0,800 га для ведення особистого селянського господарства.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 15 жовтня 2025 року приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Волинської області Матвійчук С. П. позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцем якої була її дочка ОСОБА_5 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів, що посвідчують право власності на спадкове нерухоме майно.

З копії технічного паспорта на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 встановлено, що житловий будинок за вказаною адресою складається з: двох кімнат, кухні та коридору, загальна площа будинку становить 45,1 кв.м, з яких: житлова 34,7 кв.м, допоміжна 10,4 кв.м. Господарські споруди: погріб під частиною будівлі (а), літня кухня-сарай (Б-1), сарай (В-1), сарай (в), вбиральня (Г), колодязь (1).

Вартість житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 становить 128881 грн, що підтверджується висновком про вартість об`єкта оцінки.

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з наявністю у позивача права на спадкування за законом і неможливістю реалізації цього права через відмову нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове нерухоме майно.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Оскільки правовідносини щодо спадкування після ОСОБА_6 виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України (далі - ЦК України) 2004 року, порядок прийняття спадщини визначається за правилами ЦК УРСР 1963 року (відповідно до ст. 5 ЦК України). Натомість спадкові правовідносини, що виникли щодо спадкування після ОСОБА_5 підлягають регулюванню вже за нормами ЦК України 2004 року.

Відповідно до ст. 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Згідно з ст. 525 ЦК УРСР часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Статтею 527 ЦК УРСР визначено, що спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця.

Відповідно до ст. 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.

Статтею 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Статтею 553 ЦК УРСР визначено, що спадкоємець за законом або за заповітом має право відмовитися від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Вважається, що відмовився від спадщини той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчить про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до положень ч. 1, 3, 5 ст. 1268 ЦК Україниспадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом, встановленого ст.1270 цього Кодексу він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

У ч. 1 ст. 1269 ЦК України зазначено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Таким чином, внаслідок відкриття спадщини у спадкоємців за законом або за заповітом виникає право спадкування. Спадкове майно переходить до спадкоємців лише за умови, що вони виявили згоду щодо прийняття спадщини. Прийняття спадщини - це не обов`язок спадкоємців, а їх право.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Згідно положень ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім`я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.

Як передбачено у підпунктами 4.15, 4.18 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу I цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Відповідно до п. 23 постанови пленуму Верхового суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

В п. 3. 3. роз`яснень, що містяться у листі №24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначає, що у випадках відсутності правовстановлюючих документів у зв`язку з їх втратою та відсутності реєстрації об`єкта нерухомості за спадкодавцем (на ім`я спадкодавця) суди в основному задовольняють вимоги спадкоємців про визнання права власності на нерухоме майно. Судам при вирішенні справ цієї категорії необхідно згідно із нормами, що регулюють підстави виникнення права власності на нерухоме майно, та нормами щодо складу спадщини перевіряти, чи належав та на якій правовій підставі об`єкт нерухомості спадкодавцеві.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року № 1952-IV права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації (зокрема й право власності на нерухоме майно ч. 1 ст. 4 Закону).

Згідно з ч. 4 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР був встановлений Інструкцією, яка була затверджена Міністерством комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року та втратила чинність згіднонаказу Держжитлокомунгоспу № 56 від 13 грудня 1995 року.

Згідно з п. 4, 7 цієї Інструкції підлягали реєстрації всі будинки і домоволодіння, у тому числі належні громадянам на праві особистої власності, і здійснювалась вона на підставі документів, що встановлюють право власності (правовстановлюючих документів, перелік яких додано до вказаної Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах(п. 20 Інструкції). Тобто, записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право власності.

Пленум Верховного Суду України у п. 9 своєї постанови від 04 жовтня 1991 року № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» роз`яснив, що право власності на жилий будинок, збудований громадянином на відведеній в установленому порядку земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію, виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої ради.

Вказаною інструкцією обов`язковою була реєстрація права власності на житлові будинку в органах БТІ лише у містах і селищах міського типу, однак не у сільській місцевості.

Як роз`яснено в листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Україської РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність згіднонаказу Держжитлокомунгоспу № 56 від 13 грудня 1995 року, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах(п. 20 Інструкції).

Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Згідно з ч. 2 ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному Законом.

Відповідно до ст. 392 ЦК Українивласник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.

На підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_5 за життя після смерті матері ОСОБА_6 успадкувала житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , однак не оформила своїх спадкових прав. Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за законом після смерті матері ОСОБА_5 та за письмовою згодою інших спадкоємців, які прийняли спадщину, була включена до кола спадкоємців відповідно до ч. 2 ст. 1272 ЦК України.

Згідно договору про поділ спадщини укладеного між спадкоємцями за законом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до позивача перейшло спадкове майно, зокрема вищевказаний житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями та спорудами. У видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок позивачу відмовлено у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на ім`я спадкодавця ОСОБА_5 .

За наведених обставин, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд доходить висновку, що позов необхідно задовольнити та визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись ст. 12, 13, 77, 81, 89, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Рожищенської міської ради Луцького району Волинської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове нерухоме майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок (А-1), загальною площею 45,1 кв.м з надвірними будівлями і спорудами, а саме: погріб під частиною будівлі (а), літня кухня-сарай (Б-1), сарай (В-1), сарай (в), вбиральня (Г), колодязь (1), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення 26 жовтня 2026 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_8 .

Відповідач: Рожищенська міська рада Луцького району Волинської області, місцезнаходження: вул. Незалежності, 60, м. Рожище, Волинська область, код ЄДРПОУ 04333268.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_9 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_10 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_11 .

Головуючий суддя І. Т. Гармай