Рішення № 140908365, 12.10.2026, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/2800/25

Провадження № 2/163/186/26

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 року Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді Шеремети С.А.

розглянувши в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ТОВ «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

У позовній заяві представник позивача просить ухвалити рішення про стягнення з відповідача 16 840,00 гривень заборгованості за кредитним договором №2427643 від 02.10.2021 року.

Вимоги обґрунтовано тим, що 02.10.2021 між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем ОСОБА_1 у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію» був укладений договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2427643. За цим договором відповідач отримав у кредит грошові кошти в сумі 5 000,00 грн, які зобов`язався повернути і сплатити проценти в порядку та строки, визначені договором. Право вимоги за даним договором перейшло до ТОВ «СВЕА ФІНАНС» на підставі укладеного із ТОВ «Лінеура Україна» договору факторингу № 2-15072022 від 15.07.2022. Через неналежне виконання відповідачем взятого на себе кредитного зобов`язання у нього виникла заборгованість, яка станом на дату звернення до суду із цим позовом становить 16 840,00 грн та складається із 5 000,00 грн тіла кредиту, 11 840,00 грн відсотків.

Провадження в справі відкрито ухвалою суду від 05 січня 2026 року, розгляд позову постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач 11.02.2026 року подав відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги визнав частково, погодившись із заявленою до стягнення заборгованістю за тілом кредиту в розмірі 5000 гривень та відсотках в розмірі 2 985 гривень.

Представник позивача відповідь на відзив не подала.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від учасників справи до суду не надходили.

Враховуючи вищевикладене та положення ст.279 ЦПК, суд розглянув справу за наявними у справі матеріалами.

Аналізом доказів по справі суд встановив наступні фактичні обставини.

02 жовтня 2021 року у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію» ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 уклали договір № 2427643 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

За умовами договору ТОВ «Лінеура Україна» надає ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 5000,00 грн на строк 30 днів шляхом перерахування цих коштів на електронний платіжний засіб (платіжну картку) НОМЕР_1 (п.1.2, п.1.3, п.2.1).

За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах:

Стандартна процентна ставка становить 1,99% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3, якщо не виконані умови для застосування зниженої процентрої ставки (п.1.4.1).

Знижена процентна ставка становить 1,99% за кожен день користування кредитом та застосовується на таких умовах: якщо клієнт у межах строку, визначеного в п.1.3 Договору або протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку, здійснить повне погашення кредитної заборгованості або протягом такого строку за ініціативою Клієнта відбудеться продовження строку кредиту на новий строк, Клієнт як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв?язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Клієнт за стандартною процентною ставкою до дати фактичного повернення кредиту (а у випадку пролонгації - до дати пролонгації (не включно), але в будь-якому випадку не більше ніж за період строку кредиту, зазначеного в п.1.3 Договору, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання Клієнтом умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Клієнта здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших клієнтів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, Клієнт розуміє та погоджується, що застосування стандартної процентної ставки без знижки не можна вважати зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для Клієнта, оскільки надання кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки, а можливість отримання індивідуальної знижки забезпечена для Клієнта лише як для учасника Програми лояльності та лише за умови виконання вимог для її застосування, передбачених цим Договором (п.1.4.2).

Перерахування 02 жовтня 2021 року кредитних коштів в сумі 5000,00 грн на банківську картку відповідача НОМЕР_1 підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» № 18640-0403 від 04.03.2024.

15 липня 2022 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» укладено договір факторингу №2-15072022, за яким ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» передало ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇАН» право грошової вимоги за кредитними договорами.

Відповідно до рішення №1 від 25.03.2024 вирішено змінити назву ТОВ «Росвен Інвест Україна» на ТОВ «СВЕА ФІНАНС».

Відповідно до Реєстру боржників №1 до Договору факторингу №2-15072022, до нього включений боржник ОСОБА_1 за договором №2427643 від 02.10.2021 із заборгованістю в загальній сумі 16840,00 грн, з яких: 5000,00 грн - виданого кредиту, 11840,00 грн відсотків.

У постанові об`єднаної палати КГС ВС від 02.10.2020 № 911/19/19, Верховний Суд зазначив, що суд має з`ясувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується; у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання та максимального розміру стягуваних сум нарахувань.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст.10541 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Статтею 1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Факт укладення договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2427643 від 02 жовтня 2021 року та отримання відповідачем кредитних коштів в сумі 5000,00 грн підтверджений належними доказами і відповідачем не оспорено.

Заявлена у позові сума заборгованості по тілу кредиту в розмірі 5 000,00 гривень узгоджується з умовами кредитного договору та не виходить за його межі.

Разом із цим, судом встановлено невідповідність умовам договору заявленої суми заборгованості по відсотках.

До стягнення позивач заявив заборгованість по відсотках в загальній сумі 11840,00 грн.

Така сума відповідає сумі заборгованості, зазначеній у сформованому ТОВ «СВЕА ФІНАНС» розрахунку заборгованості.

Нарахування відсотків згідно із цією випискою здійснене за період з 02 жовтня 2021 року по 30 січня 2022 року.

Аналізуючи умови укладеного з відповідачем договору № 1988379, встановлено наступне.

У розділі 1 договору № 2427643 сторони чітко передбачили строк кредитування 30 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується за зниженою процентною ставкою, виходячи з припущення, що Споживач виконає свої обов?язки на умовах та у строки, визначені в Договорі. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього Договору (п.1.3).

Розділ 4 договору передбачає порядок продовження строку користування кредитом, з аналізу якого встановлено, що у випадку неможливості виконання зобов`язання за Договором у повному обсязі у встановлений термін Клієнт може ініціювати продовження строку користування кредитом та зміну дати повернення кредиту, шляхом укладення Додаткової угоди до договору. Сторони домовились, що у випадку, якщо у Клієнта на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації) наявна заборгованість за кредитом, та Клієнт не продовжив строк кредиту відповідно до п.4.1.1.-4.1.6 Договору, за цим Договором застосовується автоматичне продовження строку користування кредитом (автопролонгація) з наступного дня після запланованої дати повернення кредиту. У випадку автопролонгації Товариство не пізніше 4-го календарного дня після закінчення строку кредиту або продовженого строку кредиту (п. 1.3, п.4.1.5 Договору) надсилає електронний лист-повіломлення на електронну адресу Клієнта та/або СМС- повідомлення на номер телефону, вказані в розділі 10 цього Договору, інформуючи Клієнта про новий строк користування кредитом та розмір процентної ставки за користування кредитом. Зазначена інформація відображається також в Особистому кабінеті.

Розділ 5 договору передбачає порядок повернення кредиту та сплату процентів.

Так в п.5.1. Договору зазначено, що Сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з Графіком платежів. У випадку, якщо відбулося продовження строку користування кредитом за ініціативою Клієнта, повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом, що нараховуються за період пролонгації, здійснюється не пізніше дня, що є новою датою повернення кредиту, що вказано в Додатковому договорі та відображається Клієнту в Особистому кабінеті (крім випадку, зазначеному в п.5.1.1 Договору). У випадку, якщо відбулося продовження строку користування кредитом в порядку автопролонгації, повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом, що нараховуються за період автопролонгації, здійснюється не пізніше дня, що є новою датою повернення кредиту та відображається Клієнту в Особистому кабінеті (крім випадку визначеного в пп.5.1.1 Договору).

У графіку платежів, який є додатком № 1 до цього договору, також зазначено, що кредит повинен бути погашений 01 листопада 2021 року. Поверненню у цей строк підлягає 7 985 грн, з яких: 5 000,00 грн суми кредиту, 2 985 грн процентів за користування кредитом.

Доказів того, що після закінчення строку кредитування - 01.11.2021, відбулась його пролонгація або автопролонгація матеріали справи не містять.

Структура самого договору достатньо свідчить, що строк кредитування визначається предметом договору (розділ 1) і становить 30 днів.

У зв`язку із цим, нарахування відповідачу після 01 листопада 2021 року процентів, з врахуванням відсутності пролонгації, не знаходить свого належного юридичного обґрунтування і по своїй суті є реалізацією положень ч.2 ст.625 ЦК України, яка захищає інтереси кредитодавця в разі прострочення позичальником грошового зобов`язання.

Та обставина, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, не позбавляє позивача обов`язку надати суду належні та допустимі докази щодо розміру заборгованості за відсотками, оскільки саме таким чином діють принципи диспозитивності та змагальності сторін у цивільному процесі.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц зроблено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 05.04.2023 року по справі №910/4518/16 зауважила, що надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за «користування кредитом», так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора яку вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов`язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов`язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. Тобто фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника.

Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Право кредитодавця ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» нараховувати передбачені указаним договором проценти за користування кредитом припинилося 01 листопада 2021 року, у зв`язку із чим з цієї дати права та інтереси кредитодавця забезпечувалися частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У зв`язку із цим при визначенні заборгованості відповідача ОСОБА_1 по відсоткам слід виходити із визначених у самому договорі умов.

Так, за умовами договору розмір відсотків за користування кредитними коштами становить 2 985,00 грн. (5000 х1,99 % х на 30 днів).

За таких обставин, у кінцевому підрахунку відповідач має заборгованість за кредитним договором № 2427643 від 02 жовтня 2021 року по тілу кредиту в загальній сумі 5000,00 гривень, 2985,00 грн за процентами за користування кредитом.

Згідно ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на встановлені фактичні обставини, відповідні їм правовідносини і наведені положення чинного законодавства, суд з викладених підстав і мотивів вважає, що позов підлягає частковому задоволенню в сумі отриманих відповідачем кредитних коштів, процентів, нарахованих в межах строку кредитування, визначених кредитними договорами.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню кредитна заборгованість в загальній сумі 7 985 гривень.

Згідно зі ст.141 ЦПК України судові витрати по справі слід покласти на відповідача пропорційно до задоволених вимог із розрахунку задоволення 47,42 % таких вимог.

Керуючись ст.ст.259, 264, 265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС» кредитну заборгованість за договором №2427643 від 02.10.2021 в загальній сумі 7 985 (сім тисяч дев`ятсот вісімдесят п`ять) гривень, з яких:

5000 (п`ять тисяч) гривень основної суми кредиту;

2 985 (дві тисячі дев`ятсот вісімдесят п`ять) гривень відсотків.

У задоволенні решти заявлених позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС» 1148 (одну тисячу сто сорок вісім) гривень 70 копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення протягом 30 днів з дня його складання може бути подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду.

Інформація про сторін:

позивач - ТОВ «СВЕА ФІНАНС»; місце знаходження - вулиця Іллінська, буд.8, місто Київ; код ЄДРПОУ 37616221;

відповідач ОСОБА_1 ; місце проживання АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Головуючий : суддя С.А.Шеремета