Рішення № 140906935, 20.10.2026, Ізяславський районний суд Хмельницької області

Справа № 675/784/26

Провадження № 2/675/870/2026

Р І Ш Е Н Н Я

(ЗАОЧНЕ)

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" жовтня 2026 р. Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі головуючої судді Янішевської О. С., секретаря судового засідання Король К. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Ізяславі за правилами спрощеного позовного провадження в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 247 ЦПК України, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами,

В С Т А Н О В И В:

21 травня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (далі ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами в сумі 217641,98 грн, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 10 грудня 2019 року між Акціонерним товариством «АЛЬФА-БАНК» (далі АТ «АЛЬФА-БАНК») та ОСОБА_1 були укладені Договір № 491016019 та Договір № 491016022 на підставі заяви-анкети № 3344654. Відповідно до умов Договору № 491016019 кредитодавець зобов`язався надати відповідачеві кредит у сумі 6202,04 грн, а позичальник зобов`язався повернути використану суму в строк до 11 грудня 2024 року та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 39,90%. Відповідно до умов Договору № 491016022 кредитодавець зобов`язався надати відповідачеві кредит у сумі 11319,81 грн, а позичальник зобов`язався повернути використану суму в строк до 11 грудня 2024 року та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 39,90%. Позивач стверджує, що кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання за договорами в порядку, передбаченому умовами договорів, тоді як відповідач своїх зобов`язань за вказаними договорами не виконав, внаслідок чого виникла забогрованість за вказаними договорами, яка складається з заборгованості по тілу кредиту та повідсоткам за користування кредитами.

Позивач зазначає, що 17 травня 2021 року між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФЛЕКСІС» був укладений договір № 2, за умовами якого АТ «АЛЬФА-БАНК» відступило на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФЛЕКСІС» права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за Договором № 491016019 від 10 грудня 2019 року та Договором № 491016022 від 10 грудня 2019 року, укладеними з ОСОБА_1

18 травня 2021 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФЛЕКСІС» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» був укладений договір № 18-05/21, відповідно до умов якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФЛЕКСІС» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за договорами до позичальників, зокрема, право вимоги до відповідача за Договором № 491016019 від 10 грудня 2019 року та Договором № 491016022 від 10 грудня 2019 року.

10 січня 2023 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» був укладений договір № 10-01/2023, за умовами якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за договорами до позичальників, в тому числі за Договором № 491016019 від 10 грудня 2019 року та за Договором № 491016022 від 10 грудня 2019 року.

Позивач посилається на те, що ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набув право вимоги до ОСОБА_1 за Договором № 491016019 від 10 грудня 2019 року в сумі 183886,11 грн, з яких 61862,26 грн заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 74018,96 грн заборгованість за нарахованим процентами на дату відступлення права вимоги, 47404,96 грн заборгованість за нарахованими процентами з моменту відступлення права вимоги, 600 грн заборгованість за пенею та/або штрафами; за Договором № 491016022 від 10 грудня 2019 року в сумі 33755,87 грн, з яких 11258,19 грн заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 13470,55 грн заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 8627,13 грн заборгованість за нарахованими процентами з моменту відступлення права вимоги, 400 грн заборгованість за пенею та/або штрафами.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договорами та судові витрати, які складаються з суми сплаченого при подачі позовної заяви судового збору та суми витрат на правничу допомогу.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, звернулася до суду з письмовою заявою, в якій просила розглядати справу без її участі, заявлений позов підтримала повністю, не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання за повторними викликами не з`явився.

Відповідно до змісту ч. 7 ст. 128, п. п. 1, 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є, зокрема, день вручення судової повістки під розписку, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Як вбачається з відповіді № 2781533 з Єдиного державного демографічного реєстру від 25 травня 2026 року, місце проживання ОСОБА_1 зареєстроване в АДРЕСА_1 .

Судові повістки відповідачеві ОСОБА_1 направлялися на адресу зареєстрованого місця проживання. Надіслані ОСОБА_1 судові повістки повернулися до суду без вручення, з довідкою Укрпошти про причини повернення: за зазначеною адресою адресат відсутній. Такі дані вказані у поштових повідомленнях, які повернулися до суду у зв`язку з неможливістю вручення судової повістки на 23 червня 2026 року, на 14 серпня 2026 року, на 23 вересня 2026 року та на 20 жовтня 2026 року.

За таких обставин суд вважає, що ОСОБА_1 належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

У відповідності до положень ст. ст. 223 ч. 4, 280-284 ЦПК України суд за згодою представника позивача вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних в ній доказів в порядку заочного розгляду, про що суд виніс відповідну ухвалу 20 жовтня 2026 року.

Враховуючи викладене, суд знаходить за можливе справу розглядати по суті за відсутності сторін, на підставі наявних в справі доказів з ухваленням заочного рішення.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10 грудня 2019 року між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ОСОБА_1 був укладений Договір № 491016019, що підтверджується доданими до матеріалів справи копіями заяви-анкети, оферти на укладення договору та акцепту, графіком платежів та розрахунком сукупної вартості споживчого кредиту, які були підписані особисто відповідачем. Відповідно до умов Договору № 491016019 кредитодавець зобов`язався надати відповідачеві кредит у сумі 6202,04 грн, а позичальник зобов`язався повернути використану суму в строк до 11 грудня 2024 року та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 39,90%.

Також, 10 грудня 2019 року між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ОСОБА_1 був укладений Договір № 491016022, що підтверджується доданими до матеріалів справи копіями заяви-анкети, оферти на укладення договору та акцепту, графіком платежів та розрахунком сукупної вартості споживчого кредиту, які були підписані особисто відповідачем. Відповідно до умов Договору № 491016022 кредитодавець зобов`язався надати відповідачеві кредит у сумі 11319,81 грн, а позичальник зобов`язався повернути використану суму в строк до 11 грудня 2024 року та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 39,90%.

Факт отримання ОСОБА_1 кредитних коштів підтверджується доданими до матеріалів справи копіями меморіальних ордерів.

Відповідач порушив визначені умови договорів і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі суми кредитів позикодавцю, а також не виконав у повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання за договорами, що підтверджується доданими до матеріалів справи розрахунками заборгованості по Договору № 491016019 та Договору № 491016022 від 10 грудня 2019 року.

17 травня 2021 року між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФЛЕКСІС» був укладений договір № 2, за умовами якого АТ «АЛЬФА-БАНК» відступило на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФЛЕКСІС» права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за Договором № 491016019 від 10 грудня 2019 року та Договором № 491016022 від 10 грудня 2019 року, укладеними з ОСОБА_1 , що підтверджується доданими до позовної заяви копіями договору факторингу № 2, акту прийому-передачі реєстру боржників, витягу з реєстру боржників, платіжного доручення на підтвердження оплати відступлення боргу.

18 травня 2021 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФЛЕКСІС» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» був укладений договір № 18-05/21, відповідно до умов якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФЛЕКСІС» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за договорами до позичальників, зокрема, право вимоги до відповідача за Договором № 491016019 від 10 грудня 2019 року та Договором № 491016022 від 10 грудня 2019 року, укладеними з ОСОБА_1 , що підтверджується доданими до позовної заяви копіями договору факторингу № 16-12/21, акту прийому-передачі реєстру боржників, витягу з реєстру боржників, платіжних доручень на підтвердження оплати відступлення боргу.

10 січня 2023 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» був укладений договір № 10-03/2023, за умовами якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за договорами до позичальників, в тому числі за Договором № 491016019 від 10 грудня 2019 року та Договором № 491016022 від 10 грудня 2019 року, укладеними з ОСОБА_1 , що підтверджується доданими до позовної заяви копіями договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023, акту прийому-передачі реєстру боржників, витягу з реєстру боржників, акту зарахування зустрічних однорідних вимог на підтвердження оплати відступлення боргу.

Позивач посилається, що внаслідок неналежного виконання зобов`язання відповідачем утворилась заборгованість за Договором № 491016019 від 10 грудня 2019 року в сумі 183886,11 грн, з яких 61862,26 грн заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 74018,96 грн заборгованість за нарахованим процентами на дату відступлення права вимоги, 47404,96 грн заборгованість за нарахованими процентами з моменту відступлення права вимоги, 600 грн заборгованість за пенею та/або штрафами; за Договором № 491016022 від 10 грудня 2019 року в сумі 33755,87 грн, з яких 11258,19 грн заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 13470,55 грн заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 8627,13 грн заборгованість за нарахованими процентами з моменту відступлення права вимоги, 400 грн заборгованість за пенею та/або штрафами, що підтверджується доданими до матеріалів справи копіями розрахунків заборгованості.

Відповідно до статей 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із частинами 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частина 1 статті 638 ЦК України визначає, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ст. 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Відповідно до ст. ст. 611, 625 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, що передбачено ст. 549 ЦК України. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 617 ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно з частиною 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Отже, суд констатує, що відповідач був ознайомлений і погодився з умовами та правилами надання послуг, що діяли станом на момент підписання договорів № 491016019 та № 491016022 від 10 грудня 2019 року.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. ст. 611, 625 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, що передбачено ст. 549 ЦК України.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Частиною 2 ст. 517 ЦК України визначено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку кредитній установі не повернуті в строк, визначений договорами, та не сплачені передбачені умовами договору проценти, що свідчить про порушення прав такої установи, тому позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати обов`язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів, сплати визначених сторонами у договорі процентів.

Відповідач у судове засідання не з`явився, відзиву на позов не подав, жодних доказів, які б спростовували доводи позивача, суду не надав.

У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за кредитним договором, загальний розмір заборгованості відповідача перед ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», яка виникла за Договором № 491016019 від 10 грудня 2019 року в сумі 183886,11 грн, з яких 61862,26 грн заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 74018,96 грн заборгованість за нарахованим процентами на дату відступлення права вимоги, 47404,96 грн заборгованість за нарахованими процентами з моменту відступлення права вимоги, 600 грн заборгованість за пенею та/або штрафами; за Договором № 491016022 від 10 грудня 2019 року в сумі 33755,87 грн, з яких 11258,19 грн заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 13470,55 грн заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 8627,13 грн заборгованість за нарахованими процентами з моменту відступлення права вимоги, 400 грн заборгованість за пенею та/або штрафами, що підтверджується відповідними розрахунками, доданими до матеріалів справи АТ «АЛЬФА-БАНК» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР».

Таким чином, враховуючи вищевикладене суд вважає за необхідне стягнути з відповідача суми заборгованості за кредитними договорами № 491016019 та № 491016022 від 10 грудня 2019 року в сумі 217641,98 грн.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат по справі, суд зазначає наступне.

Статтею 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з положеннями ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином, з ОСОБА_1 на корить ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» слід стягнути суму сплаченого при подачі позову судового збору в сумі 2662,40 грн.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до п. 35 Постанови Пленуму вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення ЦПК та керуватися тим, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

01 липня 2024 між позивачем та Адвокатським об`єднанням «ЛІГІЛ АССІСТАНС», укладено Договір про надання правової допомоги № 01-07/2024. Предметом вказаного договору є зобов`язання надати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, тарифів на послуги, заявки ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» на надання юридичної допомоги № 532 від 01 квітня 2026 року, витягу з Акту № 21 про надання юридичної допомоги від 30 квітня 2026 року

Відповідно до розділу 4 даного договору, сторони погодили порядок здійснення розрахунків, зокрема, вартість послуг узгоджується сторонами у формі заявок на надання юридичної допомоги.

Згідно з Витягом з Акту № 21 про наданя юридичної допомоги від 30 квітня 2026 року до Договору 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01 липня 2024 року, сторони погодили надання правових послуг по стягненню заборгованості з ОСОБА_1 на загальну суму 25000,00 грн, зокрема: надання усної консультації з вивченням документів - 4000 грн, письмова (вивчення документації клієнта з посиланням на нормативно-правові акти та підготовкою аналітичної довідки щодо судової практики) 3000 грн, складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 18000,00 грн.

Вказані вище докази у своїй сукупності підтверджують факт надання ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» юридичної допомоги за договором № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01 липня 2024 року.

При цьому, аналізуючи заявлений розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, які поніс позивач у даній справі на дотримання вимог співмірності, з урахуванням складності справи, ціни позову, обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), враховуючи, що адвокатом фактично було надано правову допомогу, складено позовну заяву та зібрано необхідні документи, суд вважає, що заявлений розмір в 25000,00 грн є явно завищеним.

Так, справа відноситься до категорії малозначних справ, справа є типовою для позивача у відносинах із боржниками, розгляд справи у суді здійснювався в спрощеному порядку, адвокат участі у судовому засіданні не приймав, обсяг наданих послуг у вигляді професійної правничої допомоги не є значним, розгляд проводився в спрощеному провадженні.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 грудня 2021 року у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат. (Постанова Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19).

За змістом частини третьої статті 237 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) однією з підстав виникнення представництва є договір.

Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 26 Закону № 5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Так, договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону № 5076-VI).

Закон № 5076-VI формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі № 910/12876/19).

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону № 5076-VI як «форма винагороди адвоката», але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

При визначенні суми відшкодування витрат на правничу допомогу суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зважаючи на той факт, що позивач у справі належним чином документально підтвердив такі витрати, однак враховуючи складність справи (справа є типовою для позивача у відносинах із боржниками, розгляд справи у суді здійснювався в спрощеному порядку, адвокат участі у судовому засіданні не приймав, обсяг наданих послуг у вигляді професійної правничої допомоги не є значним), суд вважає, що обґрунтованим та співмірним в даному випадку стягнути на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12000 грн.

Суд зазначає та наголошує, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 92, 95, 133, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, ст. ст. 207, 525, 526, 530, 549, 625, 628, 638, 629, 610, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (місце знаходження 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Ізяславським РВ УМВС України в Хмельницькій області 23 червня 2004 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за договорами задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Ізяславським РВ УМВС України в Хмельницькій області 23 червня 2004 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (місце знаходження 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926) 21741,98 грн, що складає заборгованість за Договором № 491016019 від 10 грудня 2019 року в сумі 183886,11 грн, з яких 61862,26 грн заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 74018,96 грн заборгованість за нарахованим процентами на дату відступлення права вимоги, 47404,96 грн заборгованість за нарахованими процентами з моменту відступлення права вимоги, 600 грн заборгованість за пенею та/або штрафами; заборгованість за Договором № 491016022 від 10 грудня 2019 року в сумі 33755,87 грн, з яких 11258,19 грн заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 13470,55 грн заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 8627,13 грн заборгованість за нарахованими процентами з моменту відступлення права вимоги, 400 грн заборгованість за пенею та/або штрафами; судові витрати: сплачену суму судового збору у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп та витрати на правничу допомогу в розмірі 12000 (дванадцять тисяч) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте Ізяславським районним судом Хмельницької області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: О. С. Янішевська