Рішення № 140906809, 26.10.2026, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/2395/26

Провадження №2/944/2184/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2026 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Матвіїва І.М.

з участю секретаря судового засідання Димчак Х.Т.,

розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Яворівської міської ради Львівської області, третя особа Яворівська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Яворівської міської ради Львівської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позову покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача ОСОБА_3 , який проживав за адресою: с.Залужжя Яворівського району Львівської області, ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті батька та отримала відповідне свідоцтво.

У позаминулому році позивачу стало відомо, що на ім?я ОСОБА_2 , яка приходилася рідною тіткою батька ОСОБА_3 , та проживала у цьому ж будинку за адресою: с.Залужжя Яворівського району Львівської області, та яку вона з батьком доглядали до дня її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , було видано, Залузькою сільською радою Яворівського району на підставі Розпорядження Яворівської районної державної адміністрації Львівської області від 19.05.1997 за №229, Сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЛВ №20-06 1078, щодо якого 13 грудня 2022 року видано дублікат серії РН №595253 взамін загубленого. ОСОБА_2 дожила до віку 92 роки, одружена ніколи не була та власних дітей не мала, тому ОСОБА_3 , який приходився їй родичем найближчого ступеня споріднення (племінник по материній лінії), тривалий час проживав разом з нею та здійснював догляд до дня її смерті, після чого ми з батьком поховали її на цвинтарі в с.Залужжя.

ОСОБА_3 мав право у другу чергу на спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , однак, невдовзі він переніс інсульт і також помер ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), тому у передбаченому Законом порядку не одержав свідоцтва про право на спадщину, а Позивач знала про існування Сертифікату на право на земельну частку (пай). Таким чином, до спадкового майна померлої ОСОБА_2 належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності Залузького старостинського округу Яворівської міської ради (на той час Залузької сільської ради Яворівського району Львівської області), розміром 1,30 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).

05.03.2024 року ОСОБА_1 звернулася до Яворівської державної нотаріальної контори щодо прийняття спадщини, однак нотаріусом було повідомлено, що позивач пропустила шестимісячний строк для прийняття спадщини, а тому було рекомендовано звернутися до суду з позовом до суду про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 04.05.2026 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 05.06.2026 року витребувано з Яворівської державної нотаріальної контори копію спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 03.09.2026 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити.

В судове засідання представник Яворівської міської ради Львівської області не прибув, надіслав до суду клопотання про розгляд справи без участі їх представника, на підставі доказів, наявних у матеріалах справи.

В судове засідання представник Яворівська державна нотаріальна контора не прибув, надіслав до суду клопотання про розгляд справи без участі їх представника, на підставі чинного законодавства.

Зважаючи на викладене вище, суд вважає за можливе розглянути заяву за відсутності учасників справи.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України у зв`язку з неявкою у судове засідання учасників справи.

Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

У частині п`ятій статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене).

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 14.10.2026, є дата складення повного судового рішення 26.10.2026.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, зважаючи на таке.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого повторно 26 червня 1975 року, вбачається, що ОСОБА_4 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в с.Залужжя Яворівського району Львівської області. В графі «батько» значиться ОСОБА_3 , в графі «мати» значиться ОСОБА_5 .

Як встановлено судом, що 02 липня 1983 року, було зареєстровано шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 про що зроблено відповідний актовий запис №1803, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу виданого серії НОМЕР_2 від 02.07.1983 року. Після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище " ОСОБА_7 ".

Згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданого повторно 28 грудня 1979 року, вбачається, що ОСОБА_3 , народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в с.Залужжя Яворівського району Львівської області. В графі «батько» значиться ОСОБА_8 , в графі «мати» значиться ОСОБА_9 .

Як встановив суд, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданим 18.10.2004 року міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Львівського обласного управління юстиції.

Згідно з архівної довідки №М-498 від 15.102024 року, ЦДІАЛ України м.Львів, вбачається:

- ОСОБА_10 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 в с.Залуже повіту Яворів. В графі «батько» значиться ОСОБА_11 , в графі «мати» значиться ОСОБА_12 . Дочка ОСОБА_13 та ОСОБА_14

- ОСОБА_2 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 в с.Залуже повіту Яворів. В графі «батько» значиться ОСОБА_11 , в графі «мати» значиться ОСОБА_12 . Дочка ОСОБА_13 та ОСОБА_15 .

Як встановив суд, ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданим 3.10.2003 року виконкомом Залузької сільської ради.

ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 , виданим 8.12. 1978 року Залузькою сільською радою Яворівського району Львівської області.

Згідно з довідки №2774 від 08.11.2024 року, виданої виконавчим комітетом Яворівської міської ради Львівської області про те, що ОСОБА_2 - 1910 р.н. постійно до дня її смерті ІНФОРМАЦІЯ_8 проживала за адресою: с.Залужжя Яворівського району Львівської області. Разом із ОСОБА_2 за цією адресою тривалий час без реєстрації проживали її племінник ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , та періодично ОСОБА_1 (дочка ОСОБА_3 ), і здійснювали догляд за ОСОБА_2 до дня її смерті ІНФОРМАЦІЯ_8 , а надалі поховали її на цвинтарі в с.Залужжя Яворівського району Львівської області

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом №2698 від 25.05.2005, ОСОБА_1 є спадкоємцем усього майна померлого ОСОБА_3 згідно спадкової справи №293 за 2005 рік.

Після смерті ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилася спадщина за законом, що підтверджується матеріалами спадкової справи №71/2024.

Відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН №595253 ОСОБА_2 , належить право на земельну частку (пай), розміром 1,30 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), який виданий 13.12.2022 Яворівською районною радою.

Відповідно до змісту статей 1216, 1217 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За правилами ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

За правилами частини першої ст.1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ст.1269, ч.1 ст.1270 Цивільного кодексу України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1272 Цивільного кодексу України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» встановлено: особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані докази в їх сукупності та враховуючи, що позивач в установлений законом строк не подав заяву до державної нотаріальної контори про прийняття спадщини у зв`язку з необізнаністю про наявність заповіту, суд вважає за можливе визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними, тому позов підлягає задоволенню.

Отже, як встановлено судом, ОСОБА_1 на час відкриття спадщини не проживала постійно із спадкодавцем та заяву про прийняття спадщини в строк, передбачений ст. 1270 Цивільного кодексу України, не подала.

14.03.2024 позивач ОСОБА_1 звернулася до Яворівської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 .

Згідно відповіді Яворівської державної нотаріальної контори №199/02-14 від 14.03.2024 повідомлено ОСОБА_1 що вона пропустила шестимісячний строк для прийняття спадщини, оскільки заяву про прийняття спадщини не подано у визначений законом шестимісячний строк, а тому було рекомендовано звернутися до суду з позовом до суду про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Відповідно до статті 63 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме.

Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

Згідно з пунктом 1.2 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 (далі - Порядок №296/5), при зверненні спадкоємця у зв`язку з відкриттям спадщини нотаріус з`ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.

Для того, щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз`яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття (пункт 3.2 глави 10 розділу II Порядку №296/5).

Пунктом 3.16 глави 10 розділу II Порядку №296/5 передбачено, що суд може визначити спадкоємцю, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Отже, на нотаріуса покладено обов`язок щодо повідомлення спадкодавця про необхідність подачі заяви про прийняття спадщини за заповітом чи про відмову від її прийняття, щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини.

Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини у такому випадку потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Разом з тим, ч.3 ст.1272 Цивільного кодексу України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Таким чином, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Аналогічні за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року у справі №6-1320цс17, від 06 вересня 2017 року у справі №6-496цс17.

З вказаними висновками погодився Верховний Суд у постановах від 12 вересня 2018 року у справі №484/3221/17 (провадження №61-22510св18), від 10 січня 2019 року у справі №263/1221/17 (провадження №61-18261св18), від 25 березня 2020 року у справі №642/2539/18-ц (провадження №61-5609св19).

Доводи позивача про поважність причини пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини позивачем ОСОБА_1 , суд вважає такими, які заслуговують на увагу, причини пропущення строку для прийняття спадщини є поважними і такими, що могли перешкодити їй своєчасно звернутися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, тому вважає необхідним надати строк для подання заяви про прийняття спадщини на один місяць з дня набрання рішенням законної сили, вважаючи саме такий термін достатнім для звернення до нотаріуса з відповідною заявою.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Однак, згідно клопотання ОСОБА_1 судовий збір слід залишити за позивачем.

Керуючись ст. 12, 13, 18,76, 81, 89, 263 - 265 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 1270, 1272 Цивільного кодексу України,

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Яворівської міської ради Львівської області, третя особа Яворівська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю три місяці з моменту набрання рішенням законної сили для подання заяви до нотаріуса про прийняття спадщини за законом, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання.

Повне судове рішення складено 23 жовтня 2026 року.

Повне найменування сторін:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач Яворівська міська рада Яворівського району Львівської області, код ЄДРПОУ 33213539, адреса місцезнаходження: вул.Львівська,15 м.Яворів Львівської області.

Третя особа - Яворівська державна нотаріальна контора Львівської області, код ЄДРПОУ 02899588, адреса місцезнаходження: вул.О.Маковея,62 м.Яворів Львівської області.

Суддя І.М.Матвіїв