Рішення № 140906564, 26.10.2026, Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №456/334/26

Провадження №2/443/527/26

РІШЕННЯ

Іменем України

26 жовтня 2026 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Павліва А.І.,

секретар судового засідання Стасів С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Стислий виклад позиції сторін.

ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (позивач) подало до суду позов до ОСОБА_1 (відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за Кредитним договором № 736456 від 21.04.2023 в розмірі 29 168,00 грн, судові витрати у сумі 2 662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8 000,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору покликається на те, що 21.04.2023 між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту по продукту «NewShort» № 736456 в електронній формі, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу грошові кошти у розмірі 4 000,00 грн, а відповідач зобов`язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору. Станом на дату подання позову заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 29 168,00 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту - 4 000,00 грн, заборгованість за процентами - 25 168,00 грн. 01.02.2024 ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» уклали Договір факторингу №01022024-1, згідно з яким ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги до боржників ТОВ «Селфі Кредит», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 736456 від 21.04.2023. Судові витрати складаються із судового збору у сумі 2 662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 8 000,00 грн.

Відповідач подала відзив на позовну заяву (а.с.90-91), в обґрунтування якого покликаючись на те, що позивач не надав повного та обґрунтованого розрахунку заборгованості, що суперечить вимогам ст. 12, 81 ЦПК України. Нараховані штрафи та пеня значно перевищують розмір основного боргу та є несправедливими і такими, що порушують принцип розумності та справедливості. Кредитор зобов`язаний діяти добросовісно. Позивач ТОВ «Кредит Капітал» не є первинним кредитором. Вона перебуває у складному фінансовому становищі, що унеможливило своєчасне виконання зобов`язань.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, однак у поданій позовній заяві та письмовому клопотанні просить розглядати справу за його відсутності, зазначивши також, що підтримує позовні вимоги у повному обсязі та проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, хоч про дату, час і місце його проведення повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила, клопотання про розгляд справи за її відсутності не подала.

Заяви, клопотання, подані учасниками справи.

Позивачем подано клопотання про витребування доказів (а.с.7-8), клопотання про розгляд справи за його відсутності, підтримання позовних вимог у повному обсязі та незаперечення проти заочного розгляду справи (а.с.77, 124).

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 05.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.68-69).

Ухвалами судового засідання від 16.04.2026, 19.05.2026 витребувано докази та відкладено розгляд справи (а.с.80-81, 93-94).

Ухвалою судового засідання від 19.05.2026 зупинено провадження у справі (а.с.95-97).

Ухвалою від 22.09.2026 поновлено провадження у справі (а.с.117).

Ухвалою судового засідання від 23.10.2026 відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання про витребування доказів (а.с.125-126).

Зважаючи на вимоги статей 211, 223 та частини 2 статті 247 ЦПК України, судом 23.10.2026 проведено розгляд справи за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

З урахуванням ухвалення цього рішення за відсутності учасників справи, датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення.

Позиція суду.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить висновку, що позов підлягає задоволенню повністю виходячи з такого.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

У Паспорті споживчого кредиту міститься інформацію та контактні дані кредитодавця, інформацію та контактні дані кредитного посередника, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, орієнтовну реальну річну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткову інформацію. Паспорт споживчого кредиту підписаний ОСОБА_1 21.04.2023 о 11:57:18 за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора Р774 (а.с.18-19).

Згідно з Договором № 736456 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 21.04.2023, укладеним між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 , сторони узгодили такі умови:

на умовах, встановлених Договором, Товариство надає Споживачу кошти у кредит в національній валюті України - гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором (п.1.2.Договору);

сума кредиту (загальний розмір) складає: 4 000,00 грн (п.1.3.Договору);

строк кредиту - 360 дні (в) (день). Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів), первісна редакція якого наведена в Додатку №1 до цього Договору (п.1.4 Договору);

тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов:

стандартна процентна ставка становить 2,2 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору (п.1.5.1. Договору);

кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 (п.2.1. Договору);

сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів, крім випадку визначеного в пп.5.3. Договору (п.5.1. Договору).

Договір містить реквізити сторін, зокрема дані позичальника, а саме: ПІБ позичальника - ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків, дані паспорта, місця проживання, номерів телефонів, електронної пошти, а також інформацію про підписання його ОСОБА_1 21.04.2023 о 11:57:18 за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора Р774 (а.с.20-30).

Відповідно до графіку платежів за Договором про надання споживчого кредиту № 736456 від 21.04.2023 (Додаток №1 до Договору) такий містить розрахунок суми кредиту та його складових із зазначенням дати видачі кредиту/дати платежу, чисту суму кредиту, види платежів за кредитом, реальну річну процентну ставку, загальну вартість кредиту. Зазначений Додаток підписано ОСОБА_1 21.04.2023 о 11:57:18 за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора Р774 (а.с.30-31).

Довідкою про ідентифікацію підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з якою укладено договір № 736456 від 21.04.2023, ідентифікована ТОВ «Селфі Кредит». Акцепт договору позичальником здійснено шляхом підписання його аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора Р774, який відправлений позичальнику 21.04.2023 на номер мобільного телефону НОМЕР_2 (а.с.32).

З інформації ТОВ «Пейтек» від 20.10.2025 та АТ КБ «Приватбанк» вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 у банку емітовано банківську картку № НОМЕР_3 , на яку 21.04.2023 успішно перераховано кошти від ТОВ «Селфі Кредит» у розмірі 4 000,00 грн (а.с.33, 102-103, 108-109).

Згідно з розрахунку заборгованості за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 736456 від 21.04.2023 заборгованість ОСОБА_1 становить 29 168,00 грн, з якої 4 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 25 168,00 грн - заборгованість за процентами (а.с.34-39).

01.02.2024 між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №01022024-1, за змістом якого Фактор набуває Права Вимоги (у значенні як наведено нижче) від Клієнта та сплачує Клієнту за відступлення Прав Вимог (у значенні як наведено нижче) Фінансування (у значенні як наведено нижче) у сумі, що дорівнює ціні Договору у порядку та у строки встановлені ним Договором, а Клієнт відступає (передає) Факторові права грошової вимоги (Права Вимоги (у значенні як наведено нижче)) до Боржників (у значенні як наведено нижче) за Кредитними договорами (у значенні як наведено нижче) (Портфель Заборгованості (у значенні як наведено нижче)) (п.1.1. Договору). Права Вимоги переходять до Фактора після підписання Сторонами Акту приймання-передачі Реєстру Боржників за формою Додатку 2 цього Договору, та виконання Фактором вимог пункту 7.2 Договору (п.6.2.3. Договору)(а.с.39-44).

Відповідно до Акта приймання-передачі Реєстру Боржників від 01.02.2024 до договору факторингу №01022024-1 від 01.02.2024 Клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр Боржників Клієнта від 01.02.2024, складений за формою згідно із додатком 1 до Договору (п.1 Акту) (а.с.45).

Витягом з Реєстру боржників до Договору факторингу №01022024-1 від 01.02.2024 встановлено, що ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 736456 від 21.04.2023 у сумі 29 168,00 грн (а.с.44).

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальником ( ОСОБА_1 ) взятих на себе зобов`язань перед кредитодавцем (ТОВ «Селфі Кредит», право вимоги від якого перейшло до нового кредитора - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Норми права, які застосував суд.

За змістом норми статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частини 1, 2 статті 639 ЦК України).

Згідно з положеннями статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Закон України «Про електронну комерцію» (далі - Закон №675-VIII) визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції

Відповідно до приписів частин 3-5 статті 11 Закону №675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Згідно з вимогами частин 6-7 статті 11 Закону №675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (частина 12 статті 11 Закону №675-VIII).

Відповідно до приписів статті 12 Закону №675-VIII якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Також, судом враховано норми статей 11, 203, 205, 207, 598, 599, 611, 626, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, які визначають підстави виникнення цивільних прав та обов`язків, загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, форм правочину та способи волевиявлення, вимоги до письмової форми правочину, підстави припинення зобов`язання та припинення зобов`язання виконанням, правові наслідки порушення зобов`язання, поняття та види договору, обов`язок позичальника повернути позику, кредитний договір та проценти за кредитним договором.

Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності підстав для задоволення позову.

Аналіз матеріалів справи, зокрема Договору № 736456 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 21.04.2023 (далі - Кредитний договір), дозволяє дійти висновку, що ОСОБА_1 , як позичальник за цим договором, ідентифікувала себе в інформаційно-комунікаційній системі Кредитодавця ТОВ «Селфі Кредит», надавши йому персональні дані, а саме: ПІБ, дані паспорта, реєстраційний номер облікової картки платника податків, фінансовий номер, місце реєстрації та номер платіжної картки, необхідні для укладення договору та формування одноразового ідентифікатора з метою його підписання.

Також, суд зауважує, що Кредитний договір включає всі істотні умови, які передбачені для цього виду договорів.

Оскільки Кредитний договір підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора, який наданий кредитодавцем саме з цією метою, що узгоджується з матеріалами справи, тому суд доходить переконання, що позивачем належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину - Кредитного договору.

Факт одержання коштів ОСОБА_1 підтверджується довідкою ТОВ «Пейтек» та інформацією АТ КБ «Приватбанк», які засвідчують обставину успішного перерахування грошових коштів у сумі 4 000,00 грн на належну ОСОБА_1 банківську картку, яку вона вказала саме з цією метою.

Окрім цього, перерахування коштів узгоджується із встановленими обставинами справи, зокрема з тим, що воно здійснено у день укладення Кредитного договору, а його розмір відповідає сумі, визначеній у зазначеному правочині.

Таким чином, суд доходить висновку, що між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 у передбаченому законом порядку був укладений Кредитний договір, а позичальник, після отримання кредитних коштів у обумовленому розмірі, зобов`язання, що виникли з цього правочину, належним чином не виконала, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем.

Оцінюючи аргументи відповідачки щодо відсутності повного та обґрунтованого розрахунку заборгованості, суд зазначає, що до позовної заяви долучено розрахунок за Кредитним договором, який містить відомості про період нарахування процентів, їх щоденний розмір, залишок основного боргу та загальну суму заборгованості.

Із зазначеного розрахунку вбачається, що заборгованість за основною сумою кредиту становить 4 000,00 грн, за процентами - 25 168,00 грн. Наведені у розрахунку відомості є послідовними та узгоджуються між собою, а зазначені періоди нарахування процентів і застосовані процентні ставки відповідають умовам кредитного договору. Арифметичних помилок чи суперечностей між окремими складовими заборгованості судом не встановлено, у зв`язку з чим суд визнає поданий позивачем розрахунок правильним та обґрунтованим.

Відповідач не зазначила конкретних помилок у розрахунку, не навела сум чи періодів нарахування, з якими не погоджується, та не подала власного розрахунку заборгованості. За таких обставин суд відхиляє її аргументи про відсутність належного розрахунку як необґрунтовані.

Щодо аргументів відповідачки про неспівмірність та завищеність штрафних санкцій суд зазначає, що позивачем заявлено до стягнення заборгованість за основною сумою кредиту та процентами за користування ним. Штрафів, пені чи інших видів неустойки позивач не нараховував та вимог про їх стягнення не заявляв.

Отже, аргументи відповідачки про необхідність зменшення штрафних санкцій відповідно до статті 551 ЦК України не стосуються предмета заявлених позовних вимог, а тому підстав для застосування зазначеної норми суд не встановив.

Оцінюючи аргументи відповідачки щодо неправомірності нарахування процентів, суд виходить із того, що право кредитодавця на їх отримання, розмір процентної ставки та порядок її застосування визначаються умовами укладеного сторонами кредитного договору з урахуванням вимог законодавства, чинного на момент його укладення.

Як установлено судом, за Кредитним договором відповідач отримала 4 000,00 грн строком на 360 днів. Пунктом 1.5.1 договору передбачено фіксовану стандартну процентну ставку в розмірі 2,2 % на день, яка застосовується в межах погодженого строку кредитування. Водночас пунктом 1.5.2 договору передбачено можливість застосування зниженої процентної ставки за визначених договором умов.

Умови договору містять конкретні відомості про суму кредиту, строк його повернення, розмір стандартної процентної ставки та порядок нарахування процентів. Порядок здійснення платежів визначений пунктом 5.1 договору з відсиланням до графіка платежів, який є його додатком і підписаний відповідачкою тим самим електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Таким чином, розмір плати за користування кредитом не був залишений на подальший розсуд кредитодавця, а визначений безпосередньо умовами договору. Відповідач мала можливість ознайомитися з погодженою процентною ставкою, періодичністю платежів та загальною вартістю кредиту до його укладення.

Суд також враховує правовий підхід, викладений Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 07.09.2026 у справі № 552/672/23, щодо необхідності оцінювати зміст погоджених сторонами умов споживчого кредитування та розмежовувати тлумачення неоднозначних умов договору і фактичну зміну судом його зрозумілих та однозначних положень.

У цьому випадку умова про стандартну процентну ставку викладена чітко, її розмір визначений числовим значенням, а період застосування обмежений строком кредитування. Підстав вважати, що відповідач не могла встановити розмір процентів або порядок їх нарахування зі змісту підписаного нею договору та додатка до нього, суд не встановив.

При цьому проценти за користування кредитом є платою за надані у користування грошові кошти, а не штрафною санкцією за порушення зобов`язання. Тому сам по собі факт перевищення нарахованими процентами суми основного боргу не свідчить про їх штрафний характер та не є підставою для застосування положень статті 551 ЦК України щодо зменшення неустойки.

Із поданого позивачем розрахунку вбачається, що проценти нараховувалися в межах погодженого сторонами строку кредитування. Відомостей про застосування підвищеної процентної ставки після прострочення виконання зобов`язання або одночасне нарахування договірних процентів та процентів як міри відповідальності за одне й те саме порушення матеріали справи не містять.

Отже, аргументи відповідача про неправомірність нарахування процентів після прострочення не знайшли підтвердження під час розгляду справи. Суд доходить висновку, що заявлені до стягнення проценти нараховані на підставі погоджених сторонами умов кредитного договору та в межах установленого ним строку.

Оцінюючи аргументи відповідачки щодо необхідності перевірки правомірності переходу права вимоги до позивача, суд зазначає, що матеріали справи містять договір факторингу № 01022024-1 від 01.02.2024, акт приймання-передачі реєстру боржників та витяг із відповідного реєстру.

Зокрема, у витягу з реєстру боржників зазначено ОСОБА_1 , кредитний договір №736456 від 21.04.2023 та загальну суму заборгованості 29 168,00 грн, яка відповідає розміру заявлених позовних вимог.

Отже, передання права вимоги за конкретним кредитним договором підтверджується не лише загальними положеннями договору факторингу, а й документами, які дозволяють ідентифікувати відповідачку як боржника за переданим зобов`язанням.

За таких обставин аргументи відповідача про непідтвердженість переходу права вимоги до позивача суд відхиляє.

Щодо посилання відповідача на складне матеріальне становище суд зауважує, що саме по собі погіршення фінансового стану позичальника не припиняє його зобов`язань за кредитним договором та не звільняє від обов`язку повернути отримані кошти і сплатити передбачені договором проценти.

Відповідач не навела обставин, з якими закон пов`язує припинення або зміну її грошового зобов`язання. Тому зазначені аргументи не впливають на вирішення спору щодо стягнення заборгованості.

Таким чином, підсумовуючи викладене, суд зазначає, що наведені відповідачем аргументи не спростовують встановлених судом обставин та не підтверджують наявності підстав для звільнення її від виконання грошового зобов`язання чи зменшення заявленої до стягнення заборгованості.

Враховуючи наведене у сукупності, суд доходить переконання, що позов підлягає задоволенню повністю шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Кредитним договором у розмірі 29 168,00 грн.

Розподіл між сторонами судових витрат.

Судовий збір.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України судовий збір у сумі 2 662,40 грн підлягає покладенню на відповідача у повному обсязі.

Витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн, які сторона позивача просить стягнути з відповідача, підтверджуються доданими до позовної заяви доказами, а саме: Договором про надання правової допомоги №0107 від 01.07.2025, у якому сторони обумовили його істотні умови, зокрема, предмет договору та порядок виконання та інші умови договору (а.с.48), актом № 595 від 08.12.2025 та детальним описом наданих послуг до Акту від 08.12.2025, які містить інформацію про перелік наданих правових послуг, їхню тривалість та вартість (а.с.49).

При вирішенні питання розподілу між сторонами витрат на професійну правничу допомогу судом взято до уваги норми статей 133, 137, 141 ЦПК України, якими передбачено види судових витрат, витрати на професійну правничу допомогу та розподіл судових витрат між сторонами.

Окрім цього, суд враховує правові висновки, зроблені Верховним Судом з цього питання. Зокрема:

у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 зроблено висновок про те, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.

У додатковій постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі від 18 лютого 2022 року у справі №925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Також, суд зважає на положення пункту пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК України, згідно з якими загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Оцінивши аргументи сторони позивача, суд зазначає, що сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн, з огляду на зміст та обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), незначну складність справи, усталеність судової практики при розгляді справ цієї категорії, ціну позову, не відповідає критеріям розумності та співмірності та є надмірною.

Суд зауважує, що дана справа не є складною за характером спірних правовідносин та обсягом доказів, стосується стягнення заборгованості за кредитним договором та не потребувала значного обсягу юридичної і технічної роботи. Позовна заява у справі є типовою, ґрунтується на стандартних розрахунках заборгованості та письмових доказах, а правова позиція у подібній категорії спорів є сталою та не вимагала значного аналізу судової практики чи законодавства.

Крім того, частина зазначених послуг фактично охоплюється одна одною та є складовими підготовки позовної заяви, зокрема консультація клієнта, погодження правової позиції та ознайомлення з матеріалами справи. Подання позовної заяви до суду також не потребувало значних затрат часу та зусиль, оскільки здійснювалося у стандартний спосіб засобами системи «Електронний суд».

За наведених обставин, суд вважає обґрунтованими витратами на професійну правничу допомогу у цій справі суму у розмірі 5 000,00 грн, яка в силу положень частини 2 статті 141 ЦПК України покладається на відповідача.

На підставі статей 11, 526, 598, 599, 610, 611, 626, 628, 638, 639, 1049, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України, статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (місцезнаходження: м.Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, 4-й поверх, ідентифікаційний код юридичної особи 35234236) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» № 736456 від 21.04.2023 в сумі 29 168 (двадцять дев`ять тисяч сто шістдесят вісім) грн, з якої: 4 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 25 168,00 грн - заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у сумі 2 662,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5 000,00 грн, а всього 7 662 (сім тисяч шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Дата складення повного судового рішення - 26 жовтня 2026 року.

Головуючий суддя А.І. Павлів